Глава 20 Непритомні

Наразі Кейсі було не позаздрити. Юлія за яку так щиро переймайся чарівник, непритомно лежала на підлозі власної кухні. Десь неподалік східців, прилинувши до холодної підлоги під'їзду, завмер безстрашний, колишній десантник, що, як відомо, насправді «колишніми» не бувають. Яскраво доповнювало невтішну картину - тіло Нюхача із викруткою, яка нерухомо стирчала з механічного серця найманця.

Якщо ти не в змозі вирішити складне завдання - спробуй розділити його на частини, по черзі подолавши кожний з етапів. Саме за цим принципом вирішив діяти Кейсі. Швидко набравши стакан холодної води, чарівник рясно «покропив» обличчя Юлії, попередньо обережно піднявши голову дівчини.

Юлія поволі розплющила очі, чому Кейсі був відверто радий.

— Що трапилося? — мовила господарка квартири, спробувавши неквапливо роззирнутися.

— Все добре. Ти знепритомніла, але усе погане вже позаду, — Кейсі намагався не виказувати свого хвилювання, спробувавши частково затулити собою тіло Нюхача.

Обережно підхопивши тендітну Юлію на руки, чарівник дбайливого переніс дівчину до вітальні, м'яко поклавши її на диван, відвернувши головою у зворотному напрямку від кухні.

— Мені вже краще, — спробувала підвестися Юлія, але Кейсі розумів, що це радше бажання, аніж відповідність дійсності.

— Тобі потрібно трохи полежати. Наразі відпочинок - найкращий лікар. Я повернусь за кілька хвилин. Протримаєшся без мене? — усміхнувся Кейсі на що отримав схвальну відповідь.

Хлопець кулею підлетів до вхідних дверей, швидко вийшовши до під'їзду.

На превелике щастя чарівника, чоловік в смугастій майці вже перебував у вертикальному положенні, спираючись на свого худорлявого побратима.

По обличчі колишнього десантника було чітко помітно, що він лише починає оговтуватися. Суттєва дезорієнтація у просторі й відвертий подив широко розплющених очей. Такого удару сусід Юлії й дійсно не чекав.

Кейсі хотів було підбігти до відважних і в доброму сенсі трохи божевільних у своєму нещодавньому вчинку чоловіків, проте худорлявий, жестом долоні вказав Кейсі пригальмувати.

 — Нормально! — ствердно мовив чоловік, поволі крокуючи до сусідніх дверей, притримуючи друга. — І не таких бачили!

— Його вже не має. Втік, — знітившись відповів Кейсі, намагаючись поглядом виказати безмежну вдячність за допомогу.

— Буває! — з розумінням відповів худорлявий, потроху зникаючи разом із приятелем за дверима.

Кейсі постояв якусь мить, дивуючись самовідданості відважних сусідів, після чого швидко застрибнув до квартири Юлії, зачинивши по собі двері.

Піднявши з підлоги уламок кристалу, чарівник поквапився до кухні. Озирнувшись у бік дивану, Кейсі зауважив, що Юлія при тямі, втім слухняно виконує його прохання, намагаючись спокійно лежати.

В певному сенсі ситуація починала вирівнюватися, не беручи до уваги виснажену стресом дівчину і сусіда, якому сьогодні неабияк дісталося. Хлопець у смугастій майці оговтається, Кейсі відчував це. Потрібен лише час. Юлія також потроху відійде, прийшовши до тями опісля побаченого.

Проте на цьому проблеми не закінчувалися. Під ногами Кейсі лежав Нюхач, механічне тіло якого, майстерно приховане під нібито справжньою шкірою за тутешніми мірками прирівнювалося до трупа. Проблеми із представниками закону Кейсі були геть ні до чого, а Юлії й поготів. Чарівник перебував у чужій країні не маючи документів, а що найгірший формально вбив людину. 

Діставши з підставки, що стояла на столі кухонні ножиці, які вочевидь слугували для видалення рибних плавців, Кейсі хутко обрізав довгі, тонкі вуса Нюхача, обережно поклавши їх до нагрудної кишені його власного жилета.

Ні - це не було знущання з переможеного супротивника. Кейсі добре знав легенду про «двійку», а зокрема те, що цих найманців так легко не здолати. Чарівник лише спромігся зупинити представника темних, а у разі відновлення Нюхачем своєї життєдіяльності, останній неодмінно відтворить у пам'яті нещодавно взятий слід.

Кейсі затис у руці кристал, щиро сподіваючись, що цей магічний предмет ладен компенсувати тимчасову відсутність власної надприродної сили. Блакитний «рятівник» поволі розчинився в руці чарівника, надавши Кейсі магічної енергії, яку приховував у собі.

— Повертайся туди, звідки прийшов! — впевнено прошепотів Кейсі, щільно заплющивши очі.

За мить тіло Нюхача оповив вихор, створивши повітряну круговерть, неначе привид гайнувши квартирою Юлії. Тіло Вусаня зникло, проте Кейсі добре знав, якщо перший з «двійки» приходив по нього - другий вже прямує за Віллоу та Олексієм…

В час коли Юлія спокійно віддалася до обіймів сну, десь в іншому світі навіть й не думали відпочивати…

Навпроти каміну стояли Чоловік у чорному та Опудало. Поміж ними, заплющивши розкосі очі, неначе велетенська лялька,  завмер Нюхач.

Неочікувано для всіх, просторою кімнатою розтікся гучний сміх Кріса.

— Браво, Кейсі! — чоловік у широкому каптурі підвівся з крісла і кілька разів гучно плеснувши у долоні, підійшов до Нюхача.

Діставши з нагрудної кишені жилета, зрізані вуса, Кріс обережно приклав їх до найманця, дотримуючись вірної послідовності, на кілька секунд затиснувши у своїх долонях. Після цього, чоловік в каптурі вправно крутнув викрутку, поволі відступивши на кілька кроків назад. 

Всередині Нюхача щось зацокотіло і вже за мить він розплющив очі. Все трапилось саме так, як планував Кейсі. Тіло найманця повернулося туди, звідки прийшло. Довгі вуса Нюхача заворушилися, проте слід Кейсі для них було втрачено.

— Відведіть назад до шафи! — наказав Кріс.

Опудало і чоловік у чорному перезирнулися, синхронно підхопивши Нюхача під руки.

— Ну що ж. Це лише початок, друзі. Подивимося наскільки ти відважний пане стрілець… Що ти робитимеш, коли зустрінешся із найнебезпечнішою з усіх тіней? — загадково мовив Кріс.