Глава 19 Сутичка

Відчинивши двері, Юлія побачила перед собою міцного чоловіка з розкосими очима. Його довгі тонкі вуса, здавалося заворушилися самі по собі, а ніс вдихнув у себе прохолодне повітря під'їзду.

— Ви до кого? — розгубилася Юлія, усвідомивши, що вчинила необачно, забувши подивитися крізь дверне вічко перед тим, як відчинити.

Чоловік зробив впевнений крок до квартири, випроставши вперед праву руку. Цього легкого поштовху важкої правиці, було цілком достатньо, аби тендітна господиня втратила рівновагу, приземлившись п'ятою точкою на доріжку, розстелену посеред коридору.

Сама цього не розуміючи, Юлія виграла дорогоцінні секунди для Кейсі, котрий неначе куля влетів до коридору і миттю раніше вихопив зі своєї куртки уламок блакитного кристала.

Нюхач рушив назустріч хлопцеві, але не зчувся, як отримав колючий удар у бік. На подив Кейсі, що швидким рухом витяг свою зброю із тіла опонента, Нюхач ніби не відчув удару, котрий нещодавно змусив відступити чоловіка в чорному.

Уламок кристала, здавалося пробив товсту гуму, втім після цього нічого не відбулося. На щастя, Юлія не помітила момент удару, що ймовірно змусило б її знепритомніти від побаченого.

Своєю чергою налякана дівчина встигла підвестись на ноги, тремтячими руками шукаючи в кишені перцевий балончик, котрий завбачливо переклала до джинсів, перед тим, як запросити Кейсі у дім.

Ошелешений хлопець спробував повторити свій удар, але не встиг. Нюхач швидким рухом штовхнув Кейсі, змусивши останнього пролетіти кілька метрів вздовж коридору, впустивши з рук свою зброю.

Незваний гість вже зібрався завершити розпочату справу, як невідоме передчуття змусило його озирнутись у бік дверей. Струмінь випущений з перцевого балончика змусив нападника заплющити очі. Вуса Нюхача почали хаотично звиватися, немов купка черв'яків на гачку рибалки. Тепер Юлія чітко бачила, що дивні рухи їй не примарилися.

Втім радіти було зарано. Не минуло й кількох секунд, як Нюхач розплющив розкосі очі й вхопивши дівчину за руку, почав швидко виштовхувати її з квартири.

В ці хвилини з нижніх поверхів саме підіймався сусід Юлії, тримаючи в руці пакет з продуктами. Міцний, чорнявий хлопець у тільняшці без рукавів, заправлену в чорні спортивні штани поволі крокував східцями.

— Допоможіть! — встигла вигукнути Юлія, відчуваючи, як пронизливий біль від стиснутої руки, розходиться тілом.

Сусід, що здавалося перебував десь глибоко у власних думках, миттєво підвів голову і відкинувши у бік пакунок, побіг в напрямку дивного чоловіка.

— Ану відпустив! — викрикнув хлопець стрімко злітаючи сходами.

Нюхач ослабив руку, відштовхнувши Юлію в бік, схоже прийнявши виклик незнайомця. 

Замість наступних слів, колишній десантник завдав супротивнику нищівного удару в щелепу. Юлія заплющила очі, злякавшись, що сусід не розрахувавши силу міг просто вбити свого опонента. Під'їздом прокотився гул, неначе хтось з усієї сили вдарив по шкіряній боксерській груші. Голова Нюхача сіпнулася, а чоловіку в смугастій майці здалося, що він поцілив у кулю з товстої гуми. 

На мить здивувавшись, що потужний удар не справив необхідного ефекту, сусід продовжив свою атаку, вирішивши випробувати на міцність печінку здорованя. Проблема полягала у тому, що в супротивника її просто не було і кулак вкотре зіткнувся із дивним відчуттям.

Невдовзі відбувся й третій удар, от тільки наніс його Нюхач, що у буквальному сенсі зніс свого візаві, змусивши його знепритомніти. Все відбувалося дуже швидко, але в очах Юлії секунди здавалися годинами.

Несподівано двері сусідньої квартири відчинилися і з них вийшов худорлявий чоловік, що почувши шум вирішив перевірити, чи не повернувся з вояжу до магазину власник квартири, котрий миттю раніше опинився в глибокому нокауті. 

Від спорту у новоприбулого учасника подій була лише репліка спортивних штанів відомого бренду, усе решта - оригінальна сіра майка і клітчасті коричневі капці. За зброю «борцеві за справедливість» слугувала недопита пляшка горілки, яка невдовзі пішла в хід. 

Здавалося спритний Нюхач не поспішав ухилятися від ударів, а можливо не очікував, що відверто менший за габаритами чоловік, попередньо ковтнувши з пляшки «сміливої води», розіб'є її вдаривши об голову вусаня. 

Друзки від розбитого скла розлетілися підлогою, але й ця атака зазнала фіаско. Нюхач поволі почав розвертатися у бік свого кривдника, коли той неначе мавпа, застрибнув на спину чоловікові з розкосими очима, щосили обхопивши міцну шию Нюхача. 

На жаль сили були відверто не рівні та вже за мить, вусань взявши розгін дав задній хід добряче впресувавши свого худорлявого опонента у стіну під'їзду. Сили разом зі свідомістю на певний час залишили сміливця, змусивши його розчепити руки.

Тим часом Кейсі не втрачав дорогоцінних секунд, відверто намагаючись відновити свої магічні здібності, але нічого не виходило. Полишивши марні спроби, він більше не міг лишати Юлію саму, вирішивши вступити у нерівний двобій.

Дівчина з острахом дивилася на непритомного сусіда і якщо володарю клітчастих капців дісталося менше, чоловік в смугастій майці отримав дійсно потужний удар. 

Юлія незчулась, як Кейсі підбіг до неї та замість того, аби спробувати затягнути її до квартири, чимскоріше закривши двері, натомість проштовхнув Юлію повз Нюхача у бік сходів.

— Тікай східцями! — вигукнув Кейсі.

Здавалося у незрозумілих діях хлопця все ж таки була присутня логіка. Навіть встигнувши зачинити двері перед самісіньким носом вусаня, Кейсі тим самим заганяв їх з Юлею у глухий кут. 

Протриматись до приїзду поліції навряд чи вдалося б, а стрибати з вікна, враховуючи поверх було рівноцінно тому аби впустити Нюхача у дім.

Кейсі переймався лише одним, аби чоловік з розкосими очима не рушив слідом за Юлею, віддавши перевагу своїй першочерговій цілі.

Чарівник не помилився і Нюхач, побачивши, як Кейсі ховається до квартири попрямував за ним. Забігши на кухню, хлопець завмер в очікуванні.