Глава 39 Клітка

Кейсі повільно розплющив очі, розфокусованим поглядом спробувавши роздивитись незнайоме для себе місце. У голові паморочилось, а спогади щодо подій, які відбулися кілька годин тому не поспішали складатися у єдиний, цілісний пазл.

За кілька хвилин картинка перед очима набула чітких обрисів, дозволивши Кейсі тверезо оцінити навколишній простір. 

Навпроти чаклуна, надійними вартовими простягалися міцні на вигляд, сталеві ґрати. Поволі роздивляючись навколо себе, Кейсі зауважив, що знаходиться у приміщенні, що за всіма ознаками подібне до середньовічної в'язниці. На сірому камені стін танцювали лиховісні тіні від смолоскипів, вогонь яких час від часу розтріпував колький протяг, а гнітюча атмосфера, що панувала навкруги лише додавала впевненості у власній правоті.

Наразі Кейсі сидів на жорсткому матраці зробленого із мішковини, й вочевидь щільно набитим якимось ганчір'ям. Перші спроби підвестися виявились не досить вдалими, але наполегливість врешті взяла гору, дозволивши Кейсі, тримаючись за стіну рушити вздовж тюремної камери.

За мить спиною чоловіка пробіг холод. Пам'ять, що до часу грала з Кейсі злий жарт, раптово відтворила спогад останніх подій. Намагаючись втримати рівновагу, чарівник почав нервово роздивлятися на увсебіч. Помаранчевий спалах одного зі смолоскипів на мить висмикнув з темряви віддалений куток, оповитої мороком камери. 

Чарівник квапливо рушив вздовж стіни, невдовзі присівши біля матраца, вкритого соломою. На жорсткому ліжку мирно спала Юлія. Кейсі поквапився оглянути дівчину, й не побачивши на її тілі видимих ознак поранень, із полегшенням зітхнув. Дихання її здавалось спокійним, а пульс виявився рівним. Це спонукало Кейсі дещо заспокоїтись, й переконати себе, що дівчина перебуває у глибокому сні й з часом буде ладна самостійно прокинутись. Несподівано світло смолоскипів згасло і Кейсі відчув на собі важкий погляд.

За мить помаранчеві язики полум'я знову розпочали свій танець, а Кейсі своєю чергою швидко озирнувся до ґрат. По інший бік металевих прутів у бік чоловіка споглядали дві крапки червоних очей, що спалахнули на тлі суцільної, чорної порожнечі, яка кружляла під каптуром високого чоловіка у довгому балахоні.

— З поверненням додому, чаклуне! — просичав голос незнайомця. — Здається, ти аж занадто загостився у світі Звичайних.

Кейсі хутко поглянув на Юлію, що продовжувала мирно спати.

— Ми дали їй трохи заспокійливого бальзаму, аби на певний час вберегти свідомість від майбутніх потрясінь, — мовив жахливий чоловік.

З останніх фраз, Кейсі зробив висновок, що перебуває у звичному для себе світі, от лише місце було чарівникові геть незнайоме. Вирішивши не чекати лихої долі, Кейсі зібрався з силами й зірвався до ґрат. Задум чарівника полягав в тому, аби схопити майбутнього ката за барки та добряче вдарити об пруття, опісля чого обшукати непритомного вартового, аби заволодіти ключами від дверей. Але необачні кроки, зазвичай призводять до не ліпших наслідків і за кілька секунд, відчайдушний Кейсі отримав нагоду згадати це неписане правило…

У ту саму мить, як чарівник набрав прискорення, ґрати на його шляху спалахнули блискавкою електричного розряду. Кейсі різко загальмував, й ледь не зазнавши удару струмом, завалився на спину.

— Дурний! — зашипів незнайомець й з пересторогою втягнув у себе повітря так, ніби шукаючи в ньому чиюсь присутність. — Не знаєш до кого потрапив! Я міг би змусити тебе кричати від болю, але на все свій час.

Кейсі продовжував лежати, спершись на руки, перебуваючи у нерозумінні того, що відбувається. 

— Ти ж рибалка? — несподівано просичав незнайомець так, неначе занурився до підсвідомості Кейсі. — Знаєш, як це ловити на живця, чарівник без вогню?

У повітрі залунав лихий сміх, й приміщення на мить занурилось у темряву, а коли смолоскипи знов розпочали свій танець, жахливого чоловіка по інший бік ґрат вже не було.

Неприємне усвідомлення реальності швидко зігнало із Кейсі залишки сну. Підвівшись, чарівник поквапився схилитись над Юлією. 

Якщо свою недавню мандрівку до світу Звичайних, Кейсі, уникаючи зайвих подробиць бодай якось міг пояснити, то у випадку з переміщенням Юлії усе було куди складніше.

Наразі багато що залежало від правдивості слів чоловіка у каптурі. В разі, якщо інквізитор не збрехав й дівчина отримала магічний бальзам, її свідомість мала на певний час захиститись від кардинальної зміни місця перебування, втім щодо роз'яснень дивних подій - усе так, або інакше мало лягти на плечі Кейсі.

Чоловік раптово усвідомив, якою безглуздою виглядала його відчайдушна спроба впоратись з інквізитором, вдаривши того об пруття. Якщо бодай половина з того, що Кейсі чув про Орден Старих Інквізиторів правда, не володіючи навичками вправного бійця, перемогти їх у звичному двобої шансів не було.

Несподіваний звук, що раптом долинув з коридору змусив Кейсі зачаїтись у дальньому куті поруч із Юлею. За мить, Кейсі побачив дивну процесію, що складалася з трійці, зовні схожою на чоловіка, котрий нещодавно стояв по інший бік ґрат. Вже знайомі довгі балахони з каптуром, лише, здається ледь світліші від того, що мав загадковий чоловік. Кейсі пригадав, що згідно з відомостями щодо Ордену, кольоровий тон балахона визначав певну ієрархію серед осередку інквізиторів. 

У будь-якому випадку, пан з шиплячим голосом на думку Кейсі був головним, адже саме він спромігся відкрити портал між світами, крізь який їх з Юлею затягло до підземної в'язниці.

Щодо того, що камера розташовується саме у підземеллі, або ж на нижньому поверсі якоїсь фортеці, Кейсі майже не мав сумнівів. Про це свідчила не тільки атмосфера, а й те, що переважна більшість подібних місць у світі чарівника знаходились в печерах, та спорудах на зразок замків..

Процесія спокійно прокрокувала вздовж ґрат і невдовзі зникла у хитросплетінні коридорів, лишивши Кейсі сам на сам із до часу непритомною Юлею та низкою бентежних думок…