Слухай,як я руйную

Для Еріки кожна брехня має звук — різкий, фальшивий, болісний. Володіючи абсолютним слухом, вона бачить людей наскрізь, поки одна помилка батька не перетворює її на розкішний товар.
Її новий власник — Каспіан Вальмонт. Людина-вакуум. Аномалія. Його голос позбавлений вібрацій, у ньому немає ні правди, ні фальші — лише бездоганна тиша соціопата. Еріка вперше опиняється в глухому куті: її дар безсилий проти його порожнечі.
Він купив її не заради втіхи. Вона — його «найкращий інструмент» у світі, де мільярди виграються пошепки.Каспіан веде власну партію, де воля Еріки має розчинитися в його крижаній симфонії.
Це не історія кохання.Це інтелектуальний терор.У цій сонаті соціопата тиша — найгучніша погроза, а фінальний акорд може стати для обох смертельним.