8 080
“Поклик Алана”
Анотація до книги "Дім втрачених ілюзій "
Коли 16-річному Дену почали снитися кошмари з таємничою незнайомкою, він ще не знав про жах, який чекає попереду.
Коли почав шукати справжніх батьків, ще не здогадувався, ким є насправді. Коли разом з друзями став заручником прекрасного, але сповненного небезпек світу, ще не підозрював, що за ним стоїть. Як знайти правду і зробити правильний вибір? Як не зламатися, коли вороги намагаються знищити, а свої не довіряють?Чи існує справжня дружба?І яка ціна першого кохання? Ден пройде всі кола пекла, перш ніж знайде відповіді на ці питання...
В романі два головних героя— хлопець і дівчина, від яких перемінно буде вестись оповідь.
В тексті також є:
#любовний трикутник
#надздібності та екшн
#закоханість головної лиходійки в головного героя
#сильні почуття та емоційні переживання
Коли почав шукати справжніх батьків, ще не здогадувався, ким є насправді. Коли разом з друзями став заручником прекрасного, але сповненного небезпек світу, ще не підозрював, що за ним стоїть. Як знайти правду і зробити правильний вибір? Як не зламатися, коли вороги намагаються знищити, а свої не довіряють?Чи існує справжня дружба?І яка ціна першого кохання? Ден пройде всі кола пекла, перш ніж знайде відповіді на ці питання...
В романі два головних героя— хлопець і дівчина, від яких перемінно буде вестись оповідь.
В тексті також є:
#любовний трикутник
#надздібності та екшн
#закоханість головної лиходійки в головного героя
#сильні почуття та емоційні переживання
“Це книга про справжність. Про те, як важливо залишатися собою, навіть коли світ намагається тебе зламати. Вона про дружбу, яка проходить випробування, про кохання, яке живе на межі, про боротьбу, що змушує дорослішати.”
Зміст книги: 55 глав
188 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрикріпляю дві чудові рецензії на «Дім втрачених ілюзій» які чудово описують героїв і роман в цілому (без спойлерів),
https://booknet.ua/blogs/post/376893
https://booknet.ua/blogs/post/399476
Також, не забувайте, що зараз в процесі друга книга циклу, продовження «Дому», яку ви можете читати тут: https://booknet.ua/book/koli-sonce-ne-zide-b425129
Буду щиро вдячна за коментарі та підтримку! Адже це для мене велика мотивація!
До речі, щойно помітила, що мій лайк теж самознищився. Хай живе Букнет! Наче без того нам нервів мало.
Все, вже на місці, сподіваюсь, назавжди )))
Eva Lukyanova, Так, але повідомлення про відповіді мені і далі не приходять (((
Ну от, не встиг Ден розібратися зі своїм походженням, як тут загадкова Еріка з’явилася. Схоже вони з Деном одного поля ягода, а може навіть і родичі. І хто з них справжній рятівник світу? Щоб не було тут як з Гаррі Потером і Довгопупсом, думали на одного, а виявилось - інший.
Єва Ромік, Ну тут інтрига буде, так))але все не так просто, як поки що здається, дуже дякую за гарний коментар))
Ох і паскудний же характер у Дена! І нічому його життя не вчить. аз-по - раз потрапляє в халепу і все одно наступає на ті ж граблі. Тепер ще й машина збила. Якби не друзі, був би йому точно капець.
Єва Ромік, Ахах! Та да, є таке! Він просто схиблений на пошуку відповідей) Але з іншого боку він не хоче, щоб у когось були проблеми через нього, як у мертвому лісі (хоча все одно виходить, як завжди)) Але зустріч з його матір'ю все ж таки чогось його навчить і він трохи зміниться. Але не остаточно)) Дякую, що читаєте)
Так розділ 4-6. Які цікаві, проте моторошні події...бррр)). Світ має свою привабливість і водночас наводить такий страх невідомості та хвилювання, боязні...
Щодо Макса ну я чекала, що якось вилізе, що йому подобається Ксю. :)) взагалі мені здається вона і Дену подобається, схоже буде трикутник)) цікаво хто ж їй подобається, бо мені здається, що Ден))
Знахідка в печерах це просто кошмар. Мало того що це труп, так ще й з отакими містичними елементами.
До речі в цих розділ дійсно відслідковуються егоїстичні нотки, навіть не нотки, а цілі репризи егоїстичності Дена. Але у нього дуже вольовий характер і надзвичайна цілеспрямованість, саме тому він лідер.
Взагалі кожен персонаж дуже самодостаній і чітко прописаний. Дуже цікаво!❤
Інна Турянська, Дуже дякую за такі цікаві спостереження. Як раз читала твою книгу і бачу коментар)) приємно..)) А щодо трикутника, то тут не тільки трикутник, а навіть квадрат та п'ятикутник буде) але трохи далі, так як це ж не любовний роман, але без романтики ніяк) Ден тут ще більш стриманий, далі буде гірше, але в кінці книги все ж таки він трохи змінить свої цінності, подорослішає)) з трупом та фотографією зв'язано дуже багато моментів)!Дякую, що читаєш)
Ну от, таки вирушили на північ, це було неминуче. На то воно і квест для підлітків. Не залізеш в неприємності, не дізнаєшся правди. Побажаємо героям успіхів, бо навіть читати про таке лячно.
Гадаю, молодь була б у захваті від цієї книги. шкода, що вони зараз так мало читають.
Єва Ромік, В мене теж таке іноді трапляється! А зараз, коли світла більше не має, ніж є, тим паче ((треба якось теж собі цю офлайн бібліотеку завантажити)
Дуже сподобалися дев'ятий і десятий розділи. Цікаво було про всіх дізнатися. Дуже добре описуєте характери і поведінку підлітків з усіма їх віковими заморочками. Та й таємничості знов нагнали ))) А Ксюша і Максим, мені здається, ще порозуміються.
Єва Ромік, Дуже дякую за такий теплий відгук!) Ці всі маленькі таємнички будуть пояснюватися згодом) А на рахунок Макса і Ксю — ви маєте рацію))
Вітаю. Сьомий розділ - знов мурахи по шкірі! Саме те для всіх хто полюбляє жахастики. Сюжет закручується інтенсивно, поворот з фотографією ще дужче підігріває зацікавленість. Гадаю на півночі і знаходиться те, що сниться Денові.
А причал це напевно привал. Ледь здогадалася. Хай живе Гугл- перекладач, що б ми без нього робили )))
Єва Ромік, Дуже дякую) Так, сьомий розділ досить важкий на події, але він допомагає краще зрозуміти, що відбулося в минулому і як з'явилась та фотографія.) Але і сон цей виник не раптово. В наступному розділі як раз про це. А Гугл перекладач досить часто стає в нагоді, коли не знаю, як перекладається те чи інше слово, хоча й намаюся все сама. Думаю, трохи більше часу і забуду про нього взагалі) Привал — непогане слово. Але зараз мені більше до вподоби «розбили табір»))
2-3 розділ. Цікава компанія зібралася:) Дуже класно, що кожен персонаж з індивідуальним характером та своїми перевагами. А от в Денові дійсно сидить стрижень та відчувається лідерство. Цікаво, що було б якби хтось не прийшов зранку?))
Світ куди вони потрапили так чітко прописаний. Я прямо уявила ці мальовничі картинки з пінтересту або ілюстрації з дитячих книжок. Якщо чесно я чекала, що перше питання яке задасть Ден, як він сам висловився, примарі, це де його друзі?) Сподіваюся з усіма все добре і Мариночка не втратила свідомість. Але може її підтримає там Костя, чи хто там на неї око поклав))
Дуже цікава і продумана система) схоже в героїв нема й вибору. Але взагалі з дивних реакцій на питання Дена, у мене припущення, що він не простий охоронець:)
Інна Турянська, Звичайно, давай на ти, мені так також комфортніше) Він егоїст тому що часто своїх друзів буде наражати на небезпеку, щоб дізнатися про сни і своє походження. В Денові багато мінусів, але й плюсів також. Тому далі побачиш))Дуже дякую)
Прочитала третю главу. Цікаво. Події розгортаються. Виникло кілька питань.
Горяни в укр мові це мешканці гір. Можливо жителів планети Горан краще назвати горанцями, щоб не заплутувати читача? Та й правопису це більше відповідає.
Не зрозуміла наступне висловлювання: "...вони можуть керувати своїми діями ментально, навіть не торкаючись речей." Всі люди без винятку керують своїми діями ментально, тобто спочатку думають, потім виконують задумане. Можливо ви мали на увазі, що мешканці планети Горан володіють телекінезом? Тобто подумки рухають речі?
Не дуже коректний вираз: "Спочатку ви заїкнулися про мої сни..." Можливо ввічливіше буде написати "згадали"?
Невірно перекладені фразеологізми:
З тебе вичитується (с тебя причитается?) - будеш винен, з тебе належить.
Не ваше піклування (не ваша забота?) - не ваш клопіт.
Сподіваюсь мої зауваження стануть в нагоді. Мені приємно читати вашу книгу і я хочу щоб вона стала ще кращою.
Єва Ромік, В мене ще буде кілька питань до Вас, бачу ви обізнані в мові. Тому написала Вам в особисті в інсті, якщо ви не проти)
Як же це приємно читати книгу написану хорошою українською мовою. І не сподівалася , що пригоди підлітків можуть так захопити) Пролог вийшов настільки моторшний, що я побігла дивитися на жанр, чи не жахи це. Дочитала до третьої глави, помилок не знайшла, хіба що русизми "не закіпай" і "відірва" - дослівний переклад "оторви", вочевидь. Як це сказати українською, уяви не маю, бо це сленг. Хіба що замінити чимось схожим по змісту. А от фразеологізм "души не чаять" перекладається "душі не чути". Є російсько-український словний фразеологізмів, незамінний помічник у перекладах. У мене завжди в закладках висить.
Чекаю тепер наступного блекауту, щоб читати далі )))
Єва Ромік, Ой, дуже дякую)) помилок там вистачає, як і слів, які можна було б змінити) я сама як перечитую, це бачу. Деякі слова мені не до вподоби, при кінцевому редагуванні буду шукати синоніми, щоб замінити на щось краще і більш українське)) Треба теж навчитися ціює офлайн бібліотекою користуватися, бо світла більше немає, ніж є) хочеться продовжити читання
Навіть не знаю з чого почати)) Обладинка дуже гарна,вона відразу передає жанр і певні настрої твору, при цьому зберігаючи загадковість у назві:). Назва теж до речі дуже оригінальна ❤
Анотація просто вау. У ній кожне слово як гачок, чітко продумане, витримане і дуже доречне. Я люблю коли у ній є питання, і ти відразу розумієш що підійматиметься у цій книзі.
Буктрейлер нема слів. Дуже делікатна робота. Мені запали у серці ритаричні запитання впродовж всього ролика, я таке люблю... коли автор спонукає думати і при цьому інтригує читача. Кожен кадр гармонійно змінює попередній. Атмосфера чудесна)
Тепер япрочитала поки перший розділ. Все дуже в балансі, описи і діалоги маю на увазі)).
Герої видаються мудрими при цьому відповідаючи своєю віку. Бо інколи буває читаєш по книзі героям 16, а розмовляють і мислять як 40 мужики)) тут же відчувається підлітковий запал, імпульсивність, такий молодіжний вайб.
І ще видно що Кет та Ден близькі. Бо не всім на пряму можна заявити, що у тебе здається проблеми з головою)) і при цьому інша сторона це норм сприймає. Таке можуть дозволити собі лиш близькі люди.
Інна Турянська, Дуже дякую за такий розгорнутий відгук, дуже приємно, що вам сподобалось аннотація і буктрейлер, адже я над буктрейлером справді багато працювала, підбирала всі ці гіфки, музику, текст і рада, що вийшло добре) Перший розділ це тільки початок великої історії) і між Деном та Ксю справді міцна дружба,адже вони виросли разом) Дякую за такий гарний відгук )
Епілог. Дуже захопливо і інтригуюче. Цікава розмова Алла і Енджел. Цікаво, чи дійсно Енджел могутніша Алла, чи він дозволяє їй грати цю роль. Під час розмови Алла і Енджел піймав себе на думці, що не можу зрозуміти Алла. В плані він сильний, хитрий, жорстокий, мужній, однак Енджел грається з ним, як котик з мишкою. Надіюсь, в наступній книзі цей персонаж розкриється більше. Бо поки не зрозуміло, боятися його, чи обнять і плакать.
Alex Procop, Так, в другій книзі все відкриється, бо це тільки початок, так би мовити)) Дякую велике)) Такі коментарі надихають)
27. У цій главі все стало на свої місця. Хлопці почали поводитися, як хлопці, дівчата — як дівчата. Ден хоч і міг силою примусити Максима бути тихішим, не зробив цього, що говорить про його зрілість і стриманість, а те, що він хоче відкритися Ксю, говорить про те, що він на грані і не може знайти тієї підтримки, яку потребує. Взагалі складається враження, що Денові потрібні захисники, як мені дохлий гусь. Від них тільки одна морока. Крім Еріки. Еріка потрібна, вона мені сподобалася в плані "мовчить і особо не висвічує", а коли потрібно, то допомагає. Всім би так.
Alex Procop, Еріка під стать Дену, в неї менше цих емоцій, як у Ксю, та й в принципі, вона непогана. А Ден так, він подорослішав і став більш зрілим. Тому й поведінка інша)) Дякую велике за читання твоє і коментарі)
На початку Еріку шкода. Вона залишилась одна, без друзів. Ще й Максим підколював... Хотілось її якось підбадьорити, однак нікому ця ідея не прийшла в голову
Не зрозумів чому в кінці глави друзі засуджували Дена, адже він зробив їхню роботу. Він їх не мав би захищати, а повинен був з Ерікою загарати на дереві, пока "захисникі" виконували б свою роботу. Однак, вони навіть з супер силами... якісь слабаки!
засуджують Дена, за те що він розібрався з вовками... а як би вони поступили на його місці?!
Alex Procop, Ну просто так, вони злякалися реакції Дена на вбивства...тим паче після того, як вони дізналися, хто він такий і що напівкровки загалом жорсткі, то й до Дена такі почуття виникли, хоча вони все одно його підтримали, так як розуміють, що він їх захистив. А щодо Еріки .. ну ти все правильно помітив, він не вступився, бо нема йому що робити, щоб у сварку двох дівчат вступати) та й да, йому все одно)В нього інші проблеми)
Глава 24. Дорогою від лікарні Ден і Ксю встигли посваритися, помиритися, ледь не побилися, Ден чуть не здох. Але в цілому "без пригод". Щодо револьвера... Нечесно користуватися зброєю примітивних людей! Так можна закінчити книжку на першій главі.
Alex Procop, Хто зна) можливо в третій книгі і до цієї зброї дійде черга,)))
Посилання на рецензію залишаю тут: https://booknet.ua/blogs/post/376893 =)))
Hanna Trunova, Дякую...)) для кожного автора отримати таку рецензію — це дуже цінно! Дякую за твою неймовірну підтримку )
Глава 25. Цікаво було бачити, що Орест на початку вистрілив лише один раз і не подумав стріляти декілька раз. Ще дивніше було бачити, що кинджал Дена не полетів в Ореста. Так сказать, на рефлекторному рівні Дениса. Чи що бита не полетіла в Ореста... А просто постріл і давайте поговоримо.
Те, що Ден зміг ухилитися від кулі, асоціюється з матрицею, де Нео ухилився від кулі, але вона все одно його трішки зачепила.
Коли з'явився Алл, то я гадав, що Ден вистрелить декілька раз, але потім згадав, що в нього в револьвері одна куля. Хотілося б, щоб Алл в кінці сказав слова Дед Пула: а кулі в тебе якісь особливо швидкі! Так можна було б і історію закінчити)
Але з іншої сторони цікавіше кінцівки 25-ї глави мені не придумати.
Alex Procop, Орест просто поберіг кулі, бо уже витратив по дорозі на близнючок) та й він не герой бойовика, щоб постійно користуватися револьвером) тому не стріляв бездумно, тим паче його здивувала швидка реакція Дена, він такого ще не бачив, тому й стало цікаво поговорити) Орест ще той балабол, це краще в третій книзі відкриється, базікати він любить) А Ден на рефлекторному рівні захищається, а не вбиває)) він ще не настільки низко скотився) Дякую за коментарі) визвали посмішку та надихнули)
Глава 23 - це хорор. Справжнє жахіття. Тримає в напрузі з моменту появи близнючок. Надіюсь, з тими, хто спустився в шахту ліфта все буде гаразд і близнючки їм не нашкодять.
Alex Procop, саме так)) ці близнючки так і виглядають - як з фільму жахів, хоча вони просто маленькі горянки)) з дитинства привчаються до "важкої праці" як то кажуть))
Коли починала читати, була скептично налаштована до цієї книги, але потім... Скажу чесно, я ще не зустрічала на букнеті книги, яка була б на рівні виданих професійних книг! Все продумано до найменших деталей, герої дуже круті, екшн, небезпечні пригоди і історія кохання Дена та Ксю, від якої перехоплює дух! Також сподобалось Еріка — цікава героїня. Цікаво, на якому вона боці буде далі. Ден— то тепер мій краш, нереально харизматичний пацан! А лінія Дена і Енджел — то взагалі щось новеньке і дуже інтригуюче, мені також цікаво спостерігати за нею, так як це моя улюблена антагоністка! Вона шикарна!Це краще, що я читала за останні роки, дуже зацепило. !!!Одразу ж перехожу до другої книги,адже закінчилось на найцікавішому.
Лора Майкова, Ваші слова для мене дуже цінні та мотивуючі. Зазвичай, читачі читають мовчки, а коментують тільки автори. Я рада, що моя творчість вам сподобалась! це дуже велике натхнення писати далі! Велике та щире дякую!!
А який епілог! Ця розмова просто шедевр… Енджел - моя улюблена антагоністка… прекрасна, як завжди! «Абсолютне зло нецікаве й передбачуване, куди цікавіше спостерігати за боротьбою світла і темряви» - які слова, які слова) відчуваю ті ще випробування чекають на Дена… хоча хтозна хтозна, раптом це не вона його змінить, а він її…
Eva Lukyanova, оу, вау))) дуже вже чекаююю) Енджел дійсно варта того, щоб пролог був від її імені))) мій улюблений персонаж)) натхненнячка тобі❤️❤️❤️
Передостання глава. Дуже цікаво що ж мала на увазі Жаклін, коли говорила, що роль Еріки дуже важлива стосовно Дена…. Хммм
Мені сподобалося, як сказав Ден уві сні до Енджел, що всі проблеми через те, що хтось думає, що може вирішувати за всіх. Це така правда! Істина я б сказала! І чому ж люди цього не розуміють?
Підтримую Дена в пошуку третього шляху вирішення даної ситуації! Погоджуватися на угоду з Енджел однозначно не можна… щоправда… те що в кінці Ден пішов, можна вважати таким, шо він вирішив за усіх? Вирішив, що справиться один? Хм, дуже цікаво!
А, іще момент із Ксю був дуже емоційним… я рада, що вони помирились)
Арія Вест, Ооо так, всі проблеми через те, що люди думають, що можуть вершити інші долі.По цій причині і відбуваються усі конфлікти...А Еріка ...побачимо далі...)) А от куди пішов і чому буде зрозуміло в наступній книзі...) Дуже дякую за твій відгук, сонце)))
Вітаю із завершенням книги! Я її ще не дочитала (повільненький трішки я читач)))) та вже чекатиму продовження)
Анастасія Дніпровська, Дуже дякую)
Ох. Епілог виглядає наче сцена після титрів. Затягує увагу. Чекаю з нетерпінням на другу частину
Анна Стоун, Так і є...) Дякую велике за такі чудові коментарі)
Це одна з найкращих глав у книзі. Після неї хочеться негайно читати другу частину. Мені дуже сподобалася розмова між Ксюшею та Деном. Вона була дуже реальною. Я відчула радістю, що охопила Дена після цього. А ось Енжел... Вона справді схожа на Снігову королеву. Мені цікаво було б подивитися на Дена поряд з Енжел у тому світі, що вона йому обіцяла. Хоча це скоріш за усе брехня
Анна Стоун, Побачимо, що там далі) Енджел дуже неоднозначний персонаж. Вона сама ще не знає меж власної душі. Просто їй подобається використовувати інших у своїх іграх, вивчати цікавих особистостей, але що з цього вийде, побачимо далі. Їх всіх чекатимуть складні випробування, особливо Дена. Дуже дякую за такий чудовий відгук, це приємно чути))
Розділ 28 та епілог.
3. Рада, що з Ксю Ден помирився. Все-таки вони надто прив'язані один до одного. Бачу, що Ден чітко усвідомив свою ревність...)) Та ще й губи Ксю йому здаються соковитими...)))
4. Енджел. Темний ангел. Здивувала мене ця пані. Ой-як здивувала. Невже вона справді закохалася в Дена? Дідько, це ж дурість з її боку! =)
А батько Дена після епілогу впав в моїх очах. Невже він просто песик Енджел? Скоріше, у нього свої мотиви. Ще й Лорд якийсь з'явився... Відчуваю, наступна книга таїть в собі безліч невідомих мені відкриттів =)))
Натхнення тобі мішок!
Hanna Trunova, Ну коханням це назвати важко) далі зрозумієш чому) але з нею справді щось відбувається...довге втручання в свідомість Дена та його вивчання до добра не доводять, тому Алл де в чому правий)) а взагалі Алл мерзотний персонаж,тут не дарма його пророцтво обрало і да, він не такий простий)
Розділ 28 та Епілог. Так не хотілося, щоб ці історія завершувалася... Знаю, що попереду на нас чекатимуть неймовірні пригоди, багато крові та екшону. Ти вже постарайся не затягувати з продовженням =))) Я знаю, де ти живеш ;)
1. Жаклін та пророцтва. Її беззаперечна віра в пророцтва мені, як і Денові, не до душі. От дійсно, хтось десь знайшов книжечку і вони мають вірити всьому, що там написано??? Це ж безглуздо!
2. Я щиро вірю, що Ден зробить правильний вибір. Він дуже саможертовний. Хороший. (І не варто запевнювати мене, що це не так!) На його 16-літню голову звалилося те, що не кожен дорослий зможе винести... А ще найближчі друзі віддалилися... Макс так взагалі(((
Hanna Trunova, дякую) це правда, на його голову звалилося надто багато, подивимося, як він з цим впорається) а на рахунок пророцтв ти правильну думку виділила) подивимося, що з цього вийде далі)
Несподіване закінчення. Але рада, що буде продовження. Як буде час відразу прочитаю останню главу та епілог ))
Анна Стоун, Дуже дякую, буду чекати на відгук) для мене теж несподіване закінчення, але книгу треба було розділити на дві частини, так як ще забагато подій попереду, а я зараз багато що нового дописую. Не хочу нічого скорочувати, тому продовження під виглядом другої книги просто необхідне.))
Нарешті дочитала до моменту, де, здається, утворюється любовний трикутник) Підліткова закоханість - це так мило й ніжно. Стає дедалі цікавіше)
Eva Lukyanova, Звучить цікаво)
Емоційненька глава, Макс дійсно починає вже підбішувати, хоча його теж можна зрозуміти, він зараз намагається "з останніх сил вчепитися в Ксюшу" поки є така можливість, якщо так можна сказати... адже бачить,що вона геть не байдужа до Дена і зовсім не в дружньому плані... кому-не-кому, а закоханому третьому це завжди дуже добре видно... але і Дена шкода, через це їхній з Максом дружбі кранти... Радує хоч, що інші завжди поруч, щоб підтримати. А Ксю, як і раніше, в пориві емоцій сказала все, тільки не те, що думає насправді))) ну нічого, я думаю вони мають пережити певний час і пройти через певні події,щоб второпати, що не можуть один без одного)) все ж вони підлітки)) уся ця поведінка підліткам ойй як характерна! дуже цікаво, що це за хатинка, що в кінці її побачила Ксюша...
Ну і ще мушу зауважити епічність того, як Ден прикінчив вовка, що непомітно збирався атакувати Ксюшу. Це було мегакруто! І втеча всіх разом полем теж топчик)))
Арія Вест, Та да, підлітки на емоціях ще ту дічь творять...)) особливо наговорять, потім шкодують. Ксюша настільки впевнена, що Дену на неї все одно, що не помічає, як він біситься, коли бачить її з Максом...)) ну і звичайно, говорить не те, що думає...))Далі буде трошки історії і хоррору...а далі теж піде екшн, але вже напевно, в другій книзі (доведеться розбити на дві, бо тут не бачила ще книг на 600 сторінок)))
Розділ 27. Описи місцини, почуттів, діалоги — усе на місці.
Чого Ден не врізав Максові? Як же Макс мене дратує... Його монолог про почуття, про те, як йому складно, коли він без Ксю, і як паршиво, коли Ксю поруч вийшоов чуттєвим. Але ж як він мене дістав! Дійсно, знайшов час для "лизання"... Ррр.
Ксю по-новому тут для мене відкрилася. Раніше, в попередній версії, вона десь тут починала мене підбішувать, бо впадала в сльози якісь, в істерику... Зараз же переді мною сильна дівчина, в якої трохи зриває дах від різних почуттів, але все ж вона намагається бути стійкою. І, в принципі, прийняла правильне рішення: відгородитися від Дена, бо не завжди ж бути йому сестрою. Треба й про своє життя подумати.
Однак...
Ден... Як же мені його тут шкода. Прям обійняти хочеться. Всі від нього відгородилися (хоча Боря намагався щиро підтримати Дена, і за це йому уважуха). Здається, одна Еріка по-справжньому розуміє Дена.
І як же Ден ревнує! Цього, пам'ятаю, теж не було в минулій версії... Його прив'язаність до Ксю дуже сильна. Можливо, йому теж треба від неї трішки відгородитися?.. Але без фіґлі-міґлі з Ерікою!
Чекаю продовження! =)))
Eva Lukyanova, Навзаєм)))
Ще подобається, що герої з гумором) І часом змушують усміхатися. За це вам велика подяка.
Eva Lukyanova, Це одна з причин, чому мені подобається підліткова література)
Почала читати вашу історію. Дуже захоплює та хочеться дізнатися, що за таємниці ховаються за дивними снами Дена.
Анастасія Дніпровська, Дуже дякую, там досить запутана історія)) багато буде подій)
Сьогодні переглянув буктрейлер і мушу визнати атмосферно!
Ну камон, друзі, Ден забив вовків, бо вони намагалися їх зжерти. У світі хижаків так і працює. А люди - хижаки, з цим пора вже змиритися))) так що не бачу причини для осуду) інша б справа, якби Ден замочив якихось проклятих закляттям гніву зайців чи кроликів, а не намагався їх розчаклувати)) а так,думаю, в наступній главі всі перебісяться))) врешті-решт він усіх врятував!
"Ден упіймав себе на думці, що був би радий, якби його друг зацікавився Ерікою, як дівчиною, залишивши Ксюшу в спокої" - потішило, думала ідентично так же, поки не зявилися ці слова))))
Максим до речі дійсно зараз веде себе дуже негарно, як і по відношенню до Еріки,так і до Дена... і ще цей лихий погляд типу "Ксю моя, навіть не думай"
А Ксю вже не така тепла до Макса... ехх,цікаво що далі буде) що чекає їх цього разу в компютерному світі!
Eva Lukyanova, оуу, дуже цікаво)))
Розділ 26. Не вистачило символів. Дописую тут =))))
Ден знову перетнув межу у гніві. Коли він у процесі, так би мовити, з ним щось стається, включаються нелюдяні інстинкти, горанські. І він сам не помічає, коли переходить цю грань.
З одного боку, він робив усе правильно. Треба ж захищатися! Але будь-яке вбивство тварини — це страшенно непросто... А Ден як машина.
Тут я просто в ступорі й не знаю, як до цього ставитися. Але парадокс в тому, що коли Макс засуджує Дена за такі речі, ляща хочеться дати Максові й аж ніяк не Денові! Дена обійняти хочеться...
Eva Lukyanova, Тобі Дякую)) чекаю новий розділ вже))
Розділ 26 — просто бомба! Описи, як завжди, на висоті й повністю занурюють в атмосферу.
Цього разу мережа виглядає аж занадто грізно... Ті червоно-чорні тони... Цікаво, що змінилося?
Ден весь пошматований, бідолашний... Точне порівняння Макс дав: мов з "Пили" зійшов. Але я ж знаю, що це лише квіточки!
До слова, як же мене Макс почав підбішувать! Він і раніше не мав приз моїх читацьких вподобань, але зараз уже зашквар якийсь! Ото вже ревнивий... Так і хоче посіяти сумніви у Ксю. Але в нього нічого не вийде! =P
Ден у цій главі місцями був таким милим: то ревнує, то ніяковіє від позирків Ксю. Милота йому личить...))) Тисяча мільйонів сердечок йому)))
Те, що до Еріки таке ставлення, що вона мов біла ворона — цілком виправдано. Але аби вони грань людяності не пересікли. Булінг — річ неправильна у всіх відношеннях.
Боря теж крут. Завжди стійко тримається і посміхається =))
Бійка з вовками... Ти вмієш описувати такі сцени смачно. Цього разу не виняток.
Eva Lukyanova, І не сперечаюся)
Останні глави просто вау! Дуже цікаво, що буде далі))
Kathryn, Дуже дякую) Приємно, що сподобалось)) Продовження вже скоро))
Глава шикарна. Орест ще той бісячий тип, але в його словах теж є сенс. Вбивство повелителя все б вирішило, але це легкий шлях! Плюс Ден зовсім не такий злий і кровожадний, як вони собі думають. Тож нехай мовчить цей Орест. Офелія взагалі ні слова йому не перечить, хоча я так бачу, вона не поділяє його думку на 100%. Слабачка.
А поява батька… опше треш! Я такого не очікувала. Ну думаю Ден знайде спосіб його пристукнути.
І взагалі…. Бідний Ден! Вже стільки його б‘ють, штрикають ножем, стріляють… бідака колись вже відпочине?(
Чекаю нових глав)))) хочеться вже більше Ксюші і Дена, Марини і Кості)))
Amilazka, Дякую, сонце)) Далі буде більше Ксю та Дена, Марини та Кості, адже вони нарешті будуть всією командою в мережі) на рахунок страждань Дена, то боюсь, не все буде так просто. Але поки що на кілька глав він трошки відпочине))
Подивився бук трейлер і скажу, що як на мене вийшло пречудово!
Любитель Книг, дякую)
Розділ 25. Це один із найкращих розділів! Аплодую стоячи. Тисяча Катавась з 10.
Нехай тут і діалоги, але кожна фраза була сказана в тему. Жодного зайвого слова. Від деяких фраз мене прямо мурашило...
Ці Орест та Орфелія мені відразу не сподобалися. Яка б благородна мета в них не була, але жага до вбивства в них у крові.
А те, що Ден був готовий на все заради спасіння мільйонів.. Власне життя віддати... Орр. Це, звісно, дуже відчайдушно і заслуговує поваги. Однак як я була рада, коли Ксю дала йому словесного запотиличника! Ця дівчина немов його тверезий розум.
Поява батька була для мене неочікуваною. Який же ж він противний... Орррррррр.
Чекаю продовження!!!
Hanna Trunova, Дякую дуже))) твоя підтримка неймовірна)) дуже багато означає для мене..)))
Книга дозволяє читачеві відчути кожну емоцію героїв!
Любитель Книг, дякую )
Між цими двома й справді виник бар‘єр… та такі вже обставини.
Але глава дуже емоційна. Вони так турбуються один про одного)))
І Ксю дійсно вчинила так, як я думала. Прожогом кинулася на поміч Дену, хоча всі обставини були проти цього. І навіть своєму бойфренду вона відповідає коротко «давай, па» і коротеньке «цілую» ніби просто, бо так треба..
І стурбований Ден, що горянки могли їй нашкодити…
Ці двоє такі багатогранні! Я хочу вірити, що ця подорож в Компютерну мережу зблизить їх, адже останнім часом вони так віддалилися(
Дуже емоційним був моментик, як Ден прямо викрикнув, що Еріка йому ніхто і що не впізнає Ксюшу!.. прямо в серці защемило, дуже чуттєвий момент! І нехай ніхто не сміє мені казати, що Ден безчувственна гніда. Він все відчуваєєєє…. Але через те, що всі так кажуть, думає, що має бути безчувственним…
Поява Ореста й Офелії вводить в шок. Намалювалися)))) явились не запилились, є така фраза в кацапській)
Еріка видно нічого не знає, про так званих маму й таточка..
Дуже цікаво, що буде тепер в Компютерній мережі!
А ну і я не здивована, хто повелитель))) that was obvious))) щоправда йому від того не легше)
Amilazka, Дякую велике, сонце..)) далі буде багато цікавих подробиць)))
Розділ 23. Попри те що тут не було надто багато подій, цей розділ потрапив у моє серденько...) Діалоги, юху..)) Описуєш їх смачно) А Ден так ще мило ревнує..)) Які вони, все-таки, бовдури обоє... Милі бовдури. Ксю ще так соромилася Дена.. Чого це раптом? О.о
А реакція Дена на шаріння просто безцінна)))
За фінал аплодую стоячи! Револьвер. Ха-ха) Невже хтось у фентезі світі таки додумався прийти саме з таким видом зброї?
Взагалі, поява Ореста та Орфелії була дуже несподіваною.
Чекаю продовження!
10 Катавась з 10!
Hanna Trunova, *розділ 24.
Захоплюючий сюжет!
Обсяг роботи вражає.
Бажаю успіху твору!
Приєднався до вашої сторінки.
Сам пишу гротескуну сатиру :-)
Eva Lukyanova, Дякую))
Оце так пригоди в лікарні, обожнюю цю атмосферу нічних порожніх лікарняних коридорів )))) дівчатка-горянки із тупотом ніжок і дитячими голосочками навівали ще ту атмосферу жахів)) Опис Енджел цікавий, відповідає її імені, красива як ангел, але до біса жорстока)
Ох, сподіваюсь, Ксюша здогадалась взяти інших з собою... хоча щось мені підказує, що вона прийшла одна)) в каноні всіх подібних історій зазвичай так і стається))))
Дуже гарно описана глава, напруга відчувалася весь час.
Amilazka, дуже дякую)) Ти добре знаєш канон, тому можливо маєш рацію)) Але Ксюша не Ден, щоб самій в неприємності лізти..тому побачимо))
Вітаю вас з новинкою!
Hanna Trunova, Дуже дякую..))твоя підтримка значить багато)
Сцена битви захоплює й тримає в напрузі. Усе здається логічним і в той же час непередбачуваним.
Розділ перед битвою теж, хоч і не був наповненим на події, але кожен абзац розкриває персонажів і не було нічого зайвого.
Це не просто хвалебні оди, щоб розхвалити автора. А це дійсно добре продуманий роман, у якому прослідковується професійна рука автора!
9 Катавась із 10-ти.
Alex Procop, Дуже дякую) кожна сцена тут справді має сенс для того, щоб більше розкрити сутність горян і їхні цінності. Навіть момент з Сіарою має значення для майбутнього сюжету і більшого розкриття Енджел і її підозрілих намірів)) Далі буде більш зрозумілим)
Бійка вийшла топчик,хоча я звісно підозрювала,що результат її буде не дуже приємним.. Але це було супер! Поява Енджел це ще той шок))) і як вона швиронула Сіару))))
Сон Ксюші прямо відображення її внутрішньої сутності,яку вона так старанно намагається блокувати)) ох-х,розумію,розумію цю дівчину, важко кохати того,хто не кохає тебе, і простіше блокувати ці емоції.. правда я чомусь впевнена,що навіть якщо Ден і не дуже знає,що таке кохати,він вміє турбуватись і піклуватись, і це якраз і привернуло увагу Ксю) тож я думаю, у свій час вона покаже йому,як це кохати))
Поява Марини мене приємно втішила. Ця дівчина виявилась більш проникливою, ніж здавалась раніше) і її слова про те, що їм не слід ставити на ній хрест,бо вона типу слабка, і що вона ще себе покаже - топ. От те що треба! Розділ супер!
Amilazka, Дуже дякую, дуже приємно, що тобі сподобалося. ..)) Твої відгуки завжди дуже надихають .))
Ох, цілий тиждень чекали і нарешті цей день настав! Мушу визнати досить розгронуто вийшло!
Вільям Баєрс, Дякую)
розділ 22. Ух, який насичений розділ! Бійка описана так смачно. Кожен змах шпаги, кожен удар, кожне поранення, аналіз дій — дуже круто передано. Відчувалися абсолютно всі емоції. А ще ці думки Дена на початку, що в нього не було гідних суперників, а тепер він нарешті покаже всього себе — сильно.
Гм, чого це Енджел приперлася? Та ще й з таким вигуком..)) Невже дійсно закохана?)) Оце був би сюжетний поворот. Хаха! =)))
Помітила, що ти додала більше таборного життя)) Це круто))
Потім думки Ксю... Цей її сон..)) До мурашок)) А потім як вона відбивалася..)
Ой, лінія із Мариною теж цікава)) Її всі занадто опікають, а вона не хоче бути Барбі)
Від Макса я й іншого не очікувала..))
Коротше, розділ на висоті. Чекаю продовження! Катавасія теж..))
Hanna Trunova, Дуже дякую тобі за підтримку...)) так, тут будуть ще неочікувані повороти. Енджел до кохання ще як до неба рачки...Але саме через неї будуть проявлятися почуття горян,які вони носять породу ...) та й вона буде мати неабияку роль в другій книзі, це одна з моїх улюблених героїнь...вона дуже багатогранна...я колись напишу про неї блог...) Дякую тобі велике, що завжди читаєш та підтримуєш...)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати