8 106
“Поклик Алана”
Анотація до книги "Дім втрачених ілюзій "
Коли 16-річному Дену почали снитися кошмари з таємничою незнайомкою, він ще не знав про жах, який чекає попереду.
Коли почав шукати справжніх батьків, ще не здогадувався, ким є насправді. Коли разом з друзями став заручником прекрасного, але сповненного небезпек світу, ще не підозрював, що за ним стоїть. Як знайти правду і зробити правильний вибір? Як не зламатися, коли вороги намагаються знищити, а свої не довіряють?Чи існує справжня дружба?І яка ціна першого кохання? Ден пройде всі кола пекла, перш ніж знайде відповіді на ці питання...
В романі два головних героя— хлопець і дівчина, від яких перемінно буде вестись оповідь.
В тексті також є:
#любовний трикутник
#надздібності та екшн
#закоханість головної лиходійки в головного героя
#сильні почуття та емоційні переживання
Коли почав шукати справжніх батьків, ще не здогадувався, ким є насправді. Коли разом з друзями став заручником прекрасного, але сповненного небезпек світу, ще не підозрював, що за ним стоїть. Як знайти правду і зробити правильний вибір? Як не зламатися, коли вороги намагаються знищити, а свої не довіряють?Чи існує справжня дружба?І яка ціна першого кохання? Ден пройде всі кола пекла, перш ніж знайде відповіді на ці питання...
В романі два головних героя— хлопець і дівчина, від яких перемінно буде вестись оповідь.
В тексті також є:
#любовний трикутник
#надздібності та екшн
#закоханість головної лиходійки в головного героя
#сильні почуття та емоційні переживання
“Це книга про справжність. Про те, як важливо залишатися собою, навіть коли світ намагається тебе зламати. Вона про дружбу, яка проходить випробування, про кохання, яке живе на межі, про боротьбу, що змушує дорослішати.”
Зміст книги: 55 глав
188 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрикріпляю дві чудові рецензії на «Дім втрачених ілюзій» які чудово описують героїв і роман в цілому (без спойлерів),
https://booknet.ua/blogs/post/376893
https://booknet.ua/blogs/post/399476
Також, не забувайте, що зараз в процесі друга книга циклу, продовження «Дому», яку ви можете читати тут: https://booknet.ua/book/koli-sonce-ne-zide-b425129
Буду щиро вдячна за коментарі та підтримку! Адже це для мене велика мотивація!
Розділ 5. Такого я точно не очікувала. Я знову перечитала першу сторінку, ні книги я не переплутала, але зачекайте це точно не те до чого я себе готувала.))))
Розділ 6) Що ж, дійсно відкривається інформація, яка мене дивує так само як і Дена) Цей ангел здається мені з одного боку ШІ, але інколи реагує зовсім як людина. Прослідковую я емоційну складову в її поведінці) З приводу підлітків — не дивно) Дорослі не здатні на такі відчайдушні вчинки)) Та ще й з палким завзяттям віднестися до справи — це складно) В дорослому житті вижити треба у самій буденності) Тому вибір підлітків зрозумілий. Вони й не стануть відмовлятися, адже це пригоди) От я б сказала, що якщо не заплатите мені, ніхто ваш світ рятувати не буде ахахах З Деном передбачаю твіст, що він і буде тим самим, кого треба охороняти) чомусь така чуйка є) А ще, звісно, треба пертися в першу чергу в заборонені ділянки)) Я б і сама так зробила) Наче ганчіркою для бика махають перед очима, дивні вони =)) Загалом все підозріло) І цікаво) Будемо читати та досліджувати) А за Марину шкода х) Навіть ангел не зазначив її мети) Певно перший на виліт хдд шуткую)) Читатиму далі!)
Діана Козловська, Ахах, та так) якщо сама Флер не визначила, навіщо обрала її, це вже цікаве питання і на рахунок Марини і на рахунок самої Флер) І так,звісно ж підлітки в першу чергу попруться туди, куди не можна, дорослі, можливо б, просто використовували час, щоб полежати на сонечку) Далі побачимо чи твої підозри вірні) дякую, що читаєш)
Розділ п'ять) О_____О (але по черзі). Почну з гумору. От якби я була у твоєму всесвіті, я б прийшла на зустріч з напівпустим портфелем, але лише тому, що я завжди ходжу з портфелем х) Перший на виліт, як то кажуть хаха Але цей розділ - це щось) Я вважала, що максимум приїдуть на тачках люди в капюшонах та й розтягають героїв по машинах, а потім як в грі кальмара будуть дивитися, як вони виживають) А тут! Дійсно спрацювало все, наче в рпг грі)
Поки Ден не знайшов друзів, але йому відкрили трохи правди про всесвіт, і як я жалію, що не маю часу продовжити. (робота =_=) Треба чекати вечора, аби йому розповіли його квест!)) Описи природи чудові! Ти все передала яскраво та реалістично. Обожнюю, коли автор вміє малювати картинку перед очима. Суцільні діалоги без описів — не для такого читача як я. Я маю відчути світ, побачити його очима автора. Тут жирний плюс тобі!! Чекаю вечора! До зустрічі!
Єва Лук, Я розумію, деякі відповіді я теж залишу на другу книгу) тому як автор автора я тебе розумію)
4 розділ.
У цьому розділі в мене склалося враження, що характер Дена змінився. У попередніх розділах він здавався мені зовсім іншим.
Їхні стосунки з Ксюхою досить цікаві. Щось між ними є… але що саме?
Elaren Vash, Дякую за коментарі, але чомусь я не впевнена, що ви дійсно читаєте) це не вплине на моє ставлення до вашої книги, я ввечері з радістю прочитаю ваш розділ)
Розділ чотири) Так, тепер Ден трохи змінився в моїх очах) Хуліган, бунтівник та водій у рваних джинсах) Такий типаж мені вже більше до вподоби) Як Ксю в нього не закохалася? Гадаю, це діло часу) Буду шиперить їх) Вони мають іскру, як на мене)
так-с, а далі загадковий, дещо містичний вірус. Тобто ті спостерігачі хакери? Можеш не відповідати, риторичне питання до себе) Містичне, тому що дівчина зі снів з'являється на екрані. Екрани на будь-якому гаджеті з'являються. Хм.) Будемо читати) Передбачаю, що не всі підготуються та візьмуть з собою речі)
Діана Козловська, Ну, можу пояснити незацікавленість Ксю у Денові тільки тим,що ці двоє виросли разом і сприймають одне одного, як брата і сестру) Іноді ж бува є, що перед носом завжди не помічається) А на рахунок іншого скоро буде якесь пояснення, але, звісно, не все) Дякую тобі, що читаєш)
Розділ три) Я навіть перевірила, але сюжет реально переніс читача на декілька днів з приїзду до табору) Отже, Ксю грає в футбол) Дивно, як її взагалі взяли до команди, ніколи не бачила аби дівчина грала з хлопцями) Мабуть, в таборі дозволено) І ще Ксю явно подобається Максу) От чуйка в мене)) Зазвичай так і поводяться хлопці, які не можуть та бояться завоювати дівчину, яку знають змалечку. А той Стас... звичайний підліток, у якого в голові лише гормони грають. Знаємо, бачили) Дивно, що така дівчина як Ксюша на нього повелася, адже вона так висказувалася про Макса. Втім знову-таки... підлітковий вік — вік дивних й незрозумілих, іноді нелогічних рішень)) І знову інтрига під кінець) Що ж то за дивний список дітей. Ще й не знайомих між собою (тобто не всі знають одне одного). А те, що Ден капітан, мене трохи здивувало) Чогось я вважаю його інтровертом, який десь у думках своїх загубився) Таких капітанами не обирають, треба запалювати дух команди та дбати про гравців, а він доказує мою теорію, часто запізнюючись) Можливо, ніхто крім нього не погодився? А Ксю, як дівчина, не може бути обраною хлопцями) Це для них ганьба в такому віці)
Діана Козловська, Дякую, теж саме можу й про твою книгу сказати) Вже чекаю вечора, коли закінчу роботу і зможу знову зануритися у читання))
Розділ 3.
Історія плавно переходить від легкої драми до дедалі напруженішої ситуації. Питань усе більше, і це захоплює.
Elaren Vash, Дякую, але хотілося б почути більш конкретні думки про персонажів та сюжет) якщо вам дійсно цікаво те, що читаєте)
Розділ 2.
Сюжет розвивається поволі, ми поступово дізнаємося більше про головного героя — його життя, минуле, проблеми та оточення. Водночас відчувається, що щось має статися. Незрозуміло що саме і коли, але відчуття неминучого не полишає. Особливо інтригує, хто такі Спостерігачі.
Elaren Vash, Далі буде пояснення) дякую)
Другий розділ) Ще більше загадок) Я трохи не вгадала з нормальністю хлопця) тобто батьки не рідні, але дійсно йому дуже пощастило. Чи вірити цій історії про його матір? Хм. Не знаю навіть. Було б логічно, якби це було в реальному житті, в ньому ніякої містики. А тут.. поки що не буду вірити до кінця. Та й батько - загадка. Хоча матір після всього теж стала поводитися дивним чином)
Їхні взаємини з Ксю цікавинка) Я б не взяла слухавку і нікуди не вийшла навіть для найкращого друга) Буду потроху придивлятися до цієї пари. Можливо, почну шиперити))
Взагалі на мене чекає табір, це цікаво))) Ось тут, як на мене, пригоди й почнуться)
А ті дивні чоловіки. Хм. Треба було в поліцію заявити про переслідування. В реальному житті, ще й вб'ють ці важкохворі. Стрьомно) Але я розумію, що вони зіграють свою роль далі) Можливо, й в таборі)
Діана Козловська, Ми з тобою, здається, читали одне одного одночасно) Приємно читати твої дійсно змістовні відгуки) Ну, прийомна мати Дена розповіла йому те, що знає, але чи це все правда, Денові доведеться дізнатися самому, його чекає нелегкий шлях у цьому)На рахунок кохання, то тут цього буде немало, але й непросто) Дякую, що читаєш)
Перший розділ) Я можу пояснити собі "затягнутість" лише тим, що коментатор просто не хотів читати, а ще не полюбляє, коли книга схожа на книгу. Кожен рядок, на мою думку, має сенс. Просто коли змушують, читати не хочеться. А коли відчуваєш, що тебе змушують, варто не подавати заявку на марафон, адже там є якісь правила)
То був ліричний відступ. Перший розділ знайомить нас з головним героєм, його проблемою, яку я можу віднести до містичної) Я розумію, що нас потягне у пригоди) Він здався звичайним хлопчиною. Є друзі, які запрошують на вечірки, сім'я, якій не байдуже. Описи чудові) Хоч ти описала його "не в гарному" стані, але на візуалах він доволі гарненький) ахах я розумію, що ШІ робить або красенів, або чудиськ) То я просто жартую) До речі, візуали атмосферні. А ще знову інтрига: вони мають їхати в табір) Передбачаю щось з розряду: підлітки + табір + містика\жахи + пригоди) Все круто! Наче читаю паперову книгу)
Діана Козловська, Ну я могла пояснити затягнутість тим, що занадто полюбляю описи та розписувати думки та почуття героїв. Можливо, для букнету в пріоритеті книги зі швидким перебігом сюжету, але я не бачу в цьому сенсу, якщо не познайомити з героями та обстановкою навкруги. Кожному своє, напевне..) Щодо розділу, то так, існує проблема, яка віддає містичним, хоча це не зовсім так) А щодо зовнішності Дена, то можу сказати наперед, що він досить привабливий, просто в дзеркалі ми бачимо опис з його бачення,адже розділ від нього) А на рахунок візуалів, то тут вже намагаюся обирати найкращі,хоча не всюди хлопчина на Дена схожий) ще б було часу їх створювати)) Дякую за твою високу оцінку)
Гадала, що не стану коментувати пролог, адже в більшості книг немає поки що сенсу коментувати. Але у твої історії це дуже потужний вступ. По-перше, це гарні описи. Я обожнюю книжки з описами! Бо для мене саме такі книжки занурюють, викликають почуття, дають змогу "відчути" героїв. По-друге, побігли мурахи, коли я зрозуміла, що цей лист мені адресований) Дуже крута ідея. Навіть якщо далі це буде по-іншому, і головний герой триматиме його в руках, але я відчула, наче відправляюся у містичну, загадкову пригоду) Тайни, детектив та містика — це моє) Реально пройняло) Згадка кішки та її відчуття смерті теж налаштувало на певний емоційний стан. Ти гарно передала страх авторки письма, вона для мене жива людина. Ну, і загалом все завершилося грандіозною інтригою!)
Діана Козловська, Дякую велике, Діано) Мені приємно, що ти оцінила пролог. Він дійсно має дуже великий сенс, який буде поступово, по крихтам пояснюватися далі. Адже це частина минулого, в якому герої будуть намагатися розібратися далі..
Все таке загадкове, з присмаком моторошного!)))
Elaren Vash, Дуже дякую, в книзі багато загадок, все буде поступово пояснюватися)
Нарешті я дісталася до вашої книги!))) Початок інтригує, а наприкінці зловила себе на думці, що перестаю бачити текст — бачу образи. Для мене це ознака, що я знайшла свою книгу.))) Обов’язково залишатиму відгуки до кожного розділу!
Elaren Vash, Дуже дякую! Я теж нарешті трошки звільняюся від роботи, тож в мене буде більше часу на читання)Тож також буду коментувати кожен розділ)
Коментар видалено
Єво, я беруся виправити хибу з власним вибором автора, який мав читати тебе) Я сама прочитаю зазначені розділи та дам розлогі коментарі) Не зважай на "кінематографічність", це не літературний жанр, в який ти не вписалася)))
Діана Козловська, Розумію. Просто ті, хто не готовий до критики, думаю повинні знати на що йдуть, коли пишуть 3) Я до критики була готова на початку творчого шляху, вона мені допомогла покращитися і я була вдячна за неї. Зараз мені здається, я прийму критику тільки конструктивну, тобто обгрунтовану. Але не бажаю її вже, бо це впливає на мій творчий дух, бо наче вже багато зробила в минулому, щоб покращитися і зараз просто хочу своїх читачів, які сприймають мене такою, яка є)
Коментар видалено
Єва Лук, Я також не писала що книга погана. Просто сказала що в деяких місцях затягнуто. Любий рецензор вказує на слабкі місця. Вони є абсолютно в усіх навіть у дійсно відомих. А загалом книга цікава і маю намір її дочитувати далі
Розділ перший. Стиль і надалі містичний. Я б не сказала , що це фентезі. Відчувається стара школа. Доволі гарні описи. Детально прописані герої.
Олесь Король, Може здатися містичним, бо це ж тільки перший розділ, там нічого ще не зрозуміло) Спочатку в мене взагалі історія значилась як наукова фантастика, але потім зрозуміла, що атмосферою більше фентезі, напевне. Дякую Вам велике)
Почала читати . Анотація інтригує. Початок також доволі зацікавлює. В стилі класичного хорору. Одразу ж автор інтригує.
Олесь Король, Пролог дійсно схожий на хоррор, хоча насправді книга більше в стилі підліткового фентезі) Дякую за Вашу першу думку)
Чудово, що в романі є дві перспективи головних героїв — це додає об’ємності та глибини сюжету. Любовний трикутник і надздібності створюють унікальну атмосферу пригоди.
Богдан Гонишнюк, Дуже дякую)
Моя хороша, від щиро серця вітаю тебе зі 100 підпісниками! ＼(^o^)／Безмежно дякую за рекомендацією (づ￣ ³￣)づ
Лекса Т. Кюро, Дякую і тобі безмежно) За підтримку, віру в мене та чудові книги)
Моя хороша, я дочитала й, звісно, не можу не сказати, яка ж це неперевершена книга! Всі герої оселилися в моєму серці вже давно, але цього разу я ще глибше прониклася Деном, краще зрозуміла Ксю та оцінила Енжел. Описи в тебе дивовижні, ба більше: саме ти колись змусила мене по-іншому подивитися на описи та полюбити їх. Щиро дякую тобі за це! Ти дуже часто буваєш моїм натхненням *\0/*
Всі персонажі в тебе живі, цікаві, навіть другорядні. Діалоги насичені, емоційні, яскраві. Думки головних героїв, їх почуття та відчуття не можуть не вражати. Сюжет незвичний, для мене особливий, я такий точно ніде не зустрічала, навіть близько. Дякую за твою неперевершену фантазію, таке дивовижне відчуття своїх персонажів та те, що ти закладаєш в сенси цієї історії.
Бажаю успіху твої книзі, а тобі — віри в себе та натхнення! (づ￣ ³￣)づ
Єва Лук'янова, Навзаєм, моя радість!) До зустрічі під «Сонцем...»!)
Продовжую ще...
Також не зрозуміло, хто пише книгу пророцтв? Як вони з'являються? Чи сила Землі створює чи як, от тут я трохи не зрозуміла...
Далі... Тож за цим пророцтвом повинен народитися повелитель від найгіршого горянена та найдобрішої людини, так? Цей повелитель буде мати зв'язок з кристалом, і єдиним, хто зможе його взяти, тож для горян вигідний будь-який варіант: або він віддасть добровольно кристал, або загине на дуелі, і кристал перейде до них. Я все правильно зрозуміла? То який зиск землянам з цього кристалу та дуелі Дена та Енжел? По типу, шансів у Дена взагалі немає, так? А якщо він переможе Енжел, то що буде? Тоді буде шанс на порятунок землян і збереження Землі для них?
А щодо Еріки... тобто пророцтво прорахували її появу, і якусь можливість для Дена, саме через оту коробочку, так? Так і всі його друзі теж для чогось потрібні, так?
Вибач, що в мене стільки питань, але мені важливо розібратися, бо коли читала перший раз, я якось все це упустила((
Єва Лук'янова, Добре) Тоді наберуся терпіння, бо поки що про кристал мені все-таки не зрозуміло.
Чекаю на наступні розділи «Сонця...»!) Тож натхнення тобі, моя хороша. Мирного неба! Бережи себе(づ￣ ³￣)づ
Привіт, моя хороша, ще раз!) Я тут нарешті дісталася розділу про Жаклін... І от у мене виникли нові запитання. Допоможи розібратися, будь ласка. І якщо я десь не правильно зрозуміла, поясни, ок?)
Тобто Земля помстилася людям, через те, що вони не берегли планету, та створила Комп'ютерну систему Землі, а водночас і кристал, так? А Земля що —це як якась окрема енергія, яка має свою власну могутню силу, чи як?
Тепер далі... Через те, що люди створили мережу, про Землю дізналися горяни й хотіли напасти на Землю та заволодіти нею, так? Чому горяни вирішили, що зможуть краще подбати про Землю на відміну від людей?
Лекса Т. Кюро, Дякую за питання, моя хороша) мені приємно, що ти так прагнеш у всьому розібратися)) Але не забувай, що Жаклін не засновник, а учасник подій. Вона пояснила як вона бачить пророцтва і їхнє завдання. Її знання— це те, що вона зрозуміла з пророцтв, вивчивши їхню мову. Але вона не знає хто їх створив і для чого. Флер, Жаклін — ці особи лиш мости до справжньої правди,яку Ден невдовзі дізнається. Тому не хочу спойлерити, про це ще буде трохи далі. І на рахунок того, хто створив пророцтва і для чого. Щодо Землі, то спойлерну. Не Земля помстилась, а сили Всесвіту, вищі сили, які контролюють баланс усіх планет. Про це теж буде далі..) Щодо горян, то вони не настільки благородні, щоб переживати за Землю) Єдине, про що вони переживають — це за себе. В них планета бідна...звісно вони бажають жити на Землі)) Це ж і є причина всіх війн на Землі, що воюють за землю, копалини, межі влади, тощо...Горяни не відрізняються від таких осіб))
Я тут ще зранку прочитала три розділи, але не встигла «поговорити», відволікли мене... Тож виправляюся)
Так як я на 49 розділі, то поки не зрозуміло, чому Еріку теж перекинуло зі всіма... Цікавий перебіг подій. Хоча на даний момент ще не відомо хто володар, може тому?
Виявляється, що я забула, що Орест вбив близнючок(( І що забрав собі медальйон Енжел. До речі, дуже цікава річ.
Пережила разом із Ерікої її розчарування прийомними батькамиಥ‿ಥ І побачила знову, що вже тут Ден проявляв до неї людяність, попри всі її вчинки.
А яка ж дика поведінка у Макса була... Тут прям відчутна різниця в тому, як він змінився, пройшовши свій не простий шлях. Хоча вони всі змінилися, прям колосальні зміни у всіх відбулися.
Моя хороша, ти створила дивовижний світ та пречудових персонажів. Чесно, перечитую з задоволенням Твоє вміння інтригувати неймовірне. Ти дуже гідно тримаєш планку, як в першій книзі, так і в другій.
Чекаю на новий розділ «Сонця...» (поки дочитаю цю книгу, та починаю читати другу... адже там теж така неймовірна інтрига＼(^o^)／
Єва Лук'янова, О, так от воно як! Дякую, що пояснила(•‿•) Тоді поки дочитаю останні розділи, потім відпишу тобі свої думки!)
Щодо «Сонця...» теж — зрозуміла, тож бажаю тобі сил та вільного часу, щоб писати, бо я ж тут згораю від цікавості!)
Ти теж надихаєш мене не зупинятися! А особливо, коли я починаю займатися прокрастинацією, то згадую, що ти чекаєш на новий розділ Шелл і на другу книгу Колонії, то відразу ж починаю рухатися!)) Мені подобається те, як ми мотивуємо одна одну — це для мене дуже цінною!(づ￣ ³￣)づ
Привіт, моя хороша) От прочитала я 46 розділ, і в мене з'явилося питання... За теорію Ореста повелитель повинен або добровольно віддати кристал горянам, або вступити в дуель з Енжел і померти... І тоді нібито горяни зможуть нарешті отримати кристал... Але чому це так? Бо до появи повелителя вони ж не могли взяти кристал, всі гинули. Тож, як я зрозуміла, Орест захотів вбити повелителя до того, як він дістанеться кристалу, так? (Виходить, Орест не знав, що доки повелитель не знайде кристал — він не може померти?) То чому після смерті повелителя на дуелі з Енжел, раптом щось з цього зміниться? По типу кристал відчує нового хозяйна? Чи як?
І мені поки не зрозуміли мотиви Флер чи її творця (вона ж лише ші, так?), яка не знала, хто повелитель. Чи про це знали лише горяни?
Після цієї книги треба почитати наступну теж, бо щось в мене вже всі події змішалися.
Єва Лук'янова, Ок, тоді буду чекати на розгадку й цієї таємниці!)
Гарного настрою та творчого натхнення!*\0/*
Моя хороша, тепер я побачила, що в 42 є розмова про закриття табору, то я не терпляча). А в 43 — я знов зустрілася з моторошними близнючками, Бррр (￣ヘ￣;) Майстерно ти все описала, відчуття в мене, ніби фільм подивилась.
Лекса Т. Кюро, Дякую, моя хороша! Я думала над тим моментом ще тоді, коли писала, але вирішила пояснення на рахунок ситуації в таборі вставити саме в діалог, бо не люблю пояснень в тексті) Тай там воно доречно до сюжету) Але я дуже ціную твої спостереження щодо таких моментів, бо це допомагає мені краще пояснювати потім, що відбувається) Тому безмежно вдячна тобі за твою неймовірну підтримку )
Привіт, моя хороша) Я тут дочитала вже до 41-го розділу. Тут трохи для мене не зрозуміло... Дивись, після поєдинку Сіари та Дена, Ден та Еріка були поранені й їх відвезли до лікарні. Поки Дену робили операцію, відбулася розмова Еріки з Максом та Ксю... Але чому в лагері після цього ніяка метушня не почалася? Це ж явно ЧП. Двох дітей поранили, одного холодною зброєю. Чому дітей в лагері не обмежили в пересуванні та не ввели комендантську годину? І чому відразу не викликали батьків усіх, хто був причетний до тієї події? Чи горяни якось вплинули, щоб зам'яти цей випадок? Бо наскільки мені відомо, в лагерях завжди дуже суворі правила, коли стосується безпеки дітей та якихось ЧП. Чи про це ще буде попереду, і я ще не дочитала? Адже, чесно, багато подій вже не пам'ятаю...
До речі, я не пам'ятаю, куди поділася Сіара, від слова зовсім (( Добре, що перечитую!)
Єва Лук'янова, О, дякую, що пояснила!) Тоді читатему далі) Просто коли читаю, таке відчуття, ніби старі фото переглядаю, і бачу на них деталі, на які раніше не звернула уваги. Зараз картина складається краще!)
Продуктивного робочого тижня й гарного настрою (•‿•)
Вже прочитала 35 розділ. І знов пережила знайомство з Ерікою та те, що побачила Ксюша. Виходить, що вона кинулася в обійми Макса, бо приревнувала? Я про це забула...((
Гм... Знаєш, зараз я ловлю трохи інший вайб від Еріки, напевно, через те, що знаю, що буде далі... Проте якщо зв'язувати події в цій книзі та в наступній, в мене виникло декілька думок: однозначно, все не те, чим здається. І Еріку або використали й вона сама про себе багато чого не знає... Або знає й діє за якимось планом. Я пам'ятаю про Ореста та його супутницю, але мені здається, що все набагато складніше... Що ж, почитаю далі й потім озвучу тобі свої думки!)
Лекса Т. Кюро, Напевне не тому, що приревнувала. Вона хотіла б відповісти на його почуття, і не хотіла б, щоб емоції були до Дена, адже спочатку для неї ці почуття були табу. Напевне, це скоріше спроба втекти від самої себе та своїх почуттів. Спроба переключитися на іншу людину, поки почуття до Дена не взяли вгору. Тоді вона думала, що це допоможе їй забути його і навпаки покохати Макса,адже вона бачила як він в неї закоханий і можливо головою хотіла б відповісти,але серце не обманеш...
На рахунок Еріки так, як раз сьогодні ввечері викладу новий розділ «Коли сонце не зійде», там як раз буде про це) Дякую тобі моя хороша, гріють серце твої думки)
Привіт, моя хороша ʕっ•ᴥ•ʔっ
Я тут потроху читаю... От дісталася вже розділу, де відбулася розмова Дена з його біологічною матір'ю. Знаєш, і вдруге читати це важко, і дуже боляче за Дена. Її зрозуміти можна, вона людина з травмованою психікою. Але мені так шкода Денаಥ‿ಥ Захотілося його обійняти.
Знаєш, весь час забуваю тебе спитати... Звідки виник цей персонаж? Денис? Ти його відчуваєш так сильно... Звідки, прийшла до тебе ця історія?
Єва Лук'янова, Мені чомусь не приходять сповіщення, про твої відповіді, тож тільки-но побачила...
Читай в своєму темпі й якщо є бажання, книга моя нікуди не дінеться, а герої вміють чекати!)
Щодо блогу про Дена — о, це дуже-дуже цікаво! Буде дуже чекати на нього(o´･_･)っ
І блоги з картинками твої я теж дуже люблю, тож чекаю на будь-які онови від тебе.
Хай в тебе,моя хороша, буде якомога більше часу для творчості й бажання творити!) Обіймаю(づ￣ ³￣)づ
О, а 24 розділі такі цікаві натяки були ж)) Проте як все заплуталося. Ти так майстерно описуєш всі оті відчуття Дена, я знову з ним все переживаю, наче зустріла старого друга, й ми разом пригадуємо щось з минулого. Дивовижне відчуття!
Лекса Т. Кюро, Дякую тобі, моя хороша)) Та не кажи) Мені от іноді здається, що мої герої живі, і зовсім не я їх вигадала, в вони існують без мене...бо книга сама себе пише, як то кажуть) Мені приємно, що ти розумієш Дена так само, як і я, бо багато його вважають гавнюком) не можу зрозуміти, чому)
От у 22 розділі лісові фантоми теж напали на Дена й змусили супер здібності наших героїв прокинутися знову. Тепер цікаво, то Енжел вже тоді бавилася?
До речі, пам'ятаєш ми розмовляли з тобою про привидів у маєтку? А чим тобі ці істоти не схожі на привидів?) В напівтемряві можна й помилитися!) Це щодо страху Борі.
Читаю далі...
Лекса Т. Кюро, Ооо, про моршів ще буде в Сонці в наступних главах) це охоронці лісу, створені за допомогою енергії, вони дійсно схожі на привидів) Цікаво, що ти виділила цей момент, а зараз я як раз редагую наступну главу Сонця і як раз буде згадка про моршів...) Мі прям як на відстані думки одне одного читаємо, дивовижно))
Привіт, моя хороша) Читаю тут 19 розділ, і бачу, що перший раз сила в наших героїв прокинулася, коли Дена русалки схопили — це ж такий класний натяк був на подальше розуміння сюжету!)
А ще я зовсім забула, що Ксю дізналася про почуттів Макса, коли його щоденник прочитала.
І що Дену снилася мати з ножем...
Як добре, що я вирішила перечитати, бо звертаю зараз кашу на те, на що читаючи перший раз, не помітила.
Насолоджуюся описами, а діалоги ж які ʘ‿ʘ Те як спілкуються Ден, Ксю та Макс — це ЩОСЬ!
Обожнюю твою книгу!) В ней все дивовижно!(づ￣ ³￣)づ
Лекса Т. Кюро, Дуже дякую тобі, моя хороша) так приємно, що ти вирішила стільки часу приділити першій книзі) там справді багато пазлів, які починаєш розуміти поступово...) І так, на рахунок сили, то вже тоді можна було все зрозуміти) Дякую, що звертаєш увагу на такі моменти)
Привіт, моя хороша(•‿•)
Я тут читаю й натикаюся на цікаві момент. Флер казала Дену, що 30 років тому горяни вже нападали на Землю... Але тоді Дена ще не було... Тож виходить, що був інший володар? Чи його взагалі не було? Цікаво, хто їм завалив довести свою божевільну місію тоді? Це пов'язано з Райлі було?
Ох, я так рада, що перечитую, не бо чесно, вже всього цього не пам'ятаю... А тут такі цікаві факти пригадаються, та нові думки з'являються.) Дякую тобі за твою цікаву, якісну книгу! Ти у нас молодчинка!(づ￣ ³￣)づ
п.с. Євочко, я на п'ятницю не встигну новий розділ Шелл опублікувати. Мені більше часу потрібно, бо не встигаю нічого:(Скоріше буде через тиждень).
Обіймаю, гарного настрою!
Lexa T Kuro, Привіт, моя хороша) Дуже тобі рада) В першій книзі всі моменти будуть відкриватися поступово. В кожній главі буде новий пазл як до минулого, так і до правди, так і до завдання Дена та його друзів. Але дійсно, всі ці моменти треба тримати в голові не тільки для того, щоб зрозуміти мої нинішні глави до «Сонця», але й взагалі все, що буде відбуватися далі. Перша книга дає відповіді поступово. А відповідь на своє питання ти знайдеш в главі «Теорія Ореста», тому все поступово)) Дякую, що перечитуєш)
Моя хороша, я почала тепер читати твою книгу тут, і відразу розумію, що в тебе новий пролог, в якому багато, що закладено. Клас! Рада, що вирішила перечитати твою книгу, бо вона неймовірна. Крім того, ти ще й і люстрації тут додаєш, прям вайб інший Та цього не вистачає:((
Не обіцяю коментувати тут. Але якщо якась думка спаде та не відчепіться, ну ти ж мене знаєш!)
Натхнення тобі! Чекаю на новий розділ «Сонця...»(•‿•) А поки пішла занурюватися в атмосферу цієї книги!)
Єва Лук'янова, Книга неймовірна) Я наче передивлюся альбом зі старими фотками зараз, коли читаю. Цікаво, пригадати, які вони були на початку) Вони так смішно спілкувалися)) Ксю з Деном, й Макс... В «Сонці...» дуже видно як вони змінилися. Цікаво пригадати, як воно познайомилися з Костею, Мариною та Борею.
А ще я забула, що в Дена сводна сестра є Наталка) І чомусь я вже погано про Флер пам'ятаю, тож... не дарма перечитую, як бачиш).
Щодо ілюстрацій теж хочу, коли буде час, зайнятися цим, вони додають естетичний вайб до розділів.
Щодо прологу мабуть ти права, я читала в інсті... І так, ти права, тут багато посилань на другу книгу) Але ж це дуУууууже цікаво! Як «посхалки» знаходити в грі!))
Не втомлюся казати, яка ти молодчинка! Теж дякую тобі, що ТИ ж!
Лише почала читати. Дуже цікавий сюжет.
Єва Лук, Я не сумніваюся. Тому, що спочатку видно, чи варто читати чи ні.
О я таки дочитала)) Енджел дійсно дуже цікава особа, хоч і хижачка ще та)) холоднокровна і ненаситна...не стримна) якщо вона самого Норвела тримає на повідку, то її важко буде зупинити! Вже в передчутті протистоянні цих двох себто Дена та Нуари))
Але й Норвел має рацію про те що Ден, це не він. :) і навряд скориться) цікаво скільки Нуарі, якщо вона з татусем...то значить старша Дена, але виглядає молодою дівчиною))
І ще дуже цікаво, що ж то за сім я була у пролозі, я щось так і не поняла, чи це буде в другій частині?)
Дякую, Єво, за таку книгу емоційну! Персонажі дивовижні, кожен захоплює по своєму. Обов'язково читатиму продовження))
Інна Турянська, Дуже дякую, що дочитала! Дуже приємно, що тобі сподобалось. )) Нуара старша і за батька Алла)) Вона вже в тому віці, що на цифри уваги не звертає, тому вік для неї значення немає ніяке) В пролозі другої книги буде про це) А пролог «Дому» то занурення у минуле маєтку Райлі. Про це буде в другій книзі. Так як я розділила книгу на дві частини, то про про це буде саме в другій книзі, в кінці)) Хоча частинка з боку Жаклін буде в другій главі)
26-27. Що ж Еріка з темної коняки стала білою вороною) навіть не знаю, яка позиція краща))) але видно, що дівчина й сама у сумнівах. Схоже її світ та світогляд в якому вона жила до цього, остаточно знищено.
Щодо трикутника Ксю-Ден-Макс)) я розумію позицію кожного, але от кожен з них не розуміє один одного. Це ще більше усіх вибішує і дає примарні сподівання, що все буде добре і прийде до норми з часом)) . Ксю та Ден замість того, що відкритися закриваються (, і змушують себе відкритися перед іншими.
Макса мені з усіх шкода найбільше, бо він принаймі щирий з ними обома. Як з Дегом так і з Ксю. Тому в мені борються суперечливі почуття, бо з одного боку все ще хочеться бачити Ксю та Дена у парі, але з іншого боку, хочеться, щоб і Макс отримав те, за що твк відчайдушно бореться)))
Ааа...мені ще трішечки лишилося дочитати)) мені дуже цікаво чим закінчиться перша книга і хочеться вже познайомитися з Нуарою)). Тоді остаточно визначуся щодо позиції Ксю-Ден.
Так, ну а щодо вовків, то Ден не такий як інші підлітки. Так він не хоче бути таким як батько і ще стремління його щире! Як Ксю права, якщо ти не хочеш перетворитися на зло то не варто навіть загравати з ним.
Інна Турянська, Дуже дякую, такі приємні твої коментарі)) Вперше хтось настільки співпереживає Максу, частіше він вибішує більше, хоча я теж думаю, що такого він не заслужив. Він просто щиро кохає, що ж поробиш,що просто обрав дівчину, серце якої було зайнято давно, хоча і зрозуміла вона це нещодавно.Не всім дівчатам бути його, це факт) Я он думаю, що з Ерікою у них був би чудовий тандем)))
25 розділ дуже насичений) і персонажами і подіями. Тут і Орест з Орфелією, і навіть батько з'явився, це ого! Його поява мене шокувала, але я рада що вийшов на арену і врятував життя Дену. Схоже батько бачить в Дені себе, а от Ден навідріз відмовляється бачити в собі батька.
Ксю тут справжня тегриця. Захищала друга всіма можливими словами і методами. Навіть Ден дивувався її відвазі, а от Еріку тут було шкода(.
Інна Турянська, Дуже дякую) Так, тут відкрилось нарешті чому Орест та Офелія— захисники напівкровок, хотіли вбити Дена. Та ще й деякі моменти на рахунок повелителя. Ксю добре знає Дена та розуміє, як може засмутити його така інформація. А батько так, але зараз він ще навіть милий, бо далі його буде хотітися прибити, відкриється явно не з найкращої сторони)
Який моторошний 23 розділ! Це страшне:)) а все починалося безневинно, що Ден зжер булку з сиром)) я до речі зразу знала себе. Відійшла від наркозу і страшне хотіла їсти, чоловік дав мені 2 печеня, які я з'їла)) за 2 хв приходить лікар і каже, що їсти на разі нічого не можна:)) але печеня вже було в мені))))
Дівчатка це страх! Я читала аж волосся ворушилося...ужас...ужас...ужас. вся ця атмосфера лікарняна, темна, тиха, навітемрява, діти, що не діти. Дико страшно було.
От а в 24 розділі, майже дійшли до істини з Ксю(, але таки не дійшли. Ден все таки повелитель,в тому сумнівів не було) але це здається все ще більше ускладнює для нього))
Інна Турянська, Ну, так,після наркозу справді хочеться їсти, особливо такому як Денові, який як тільки опинився в таборі,одразу ж заявив, що нажереться до відвалу, тому йому не дивно) і так, діти на Горані справді жорстокі,виховують так..)) а на рахунок Дена та Ксю, то їм ще не скоро порозуміння світить, а з відкриттям інтриги, хто є повелителем, то вся жесть тільки почнеться..))
21-22. Що ж в почуттях все і всі все більше заплутуються) фурмуються якісь багатогранні фігури навколо Дена. Ксю, Еріка, тепер здається ще й Енджел)) Ксю теж зустрічається з Максом, думає не про Макса. Але самого Макса здається влаштовує бодай такий варіант, бо він точно розуміє хто насправді потрібен Ксю))
До речі про битву. Я вражена як майстерно ти все описала, ще й цілий розділ, ого) я з описами взагалі на ви...не вмію то робити. А тут битва, та ще й в таких деталях і цікаво описано!
Єва Лук, Цікаво нащо він горянським жінкам:)
Навіть не знаю, здається у Ксю занадто сильні почуття до Дена( у Макса мало шансів. Але кого б вона не обрала, обоє гідні))
19-20. Тут я прям згадала себе. Коли приходить таке юне щире кохання, а потім якісь неприємні речі( Пригадалися свої страждання, це дійсно дуже боляче і неприємно. Розумію Ксю, розумію Дена...жаль ці двоє не розуміють один одного) зате он Максим не розгубився) молодець. Все зводить на свою користь. Ти була права, він теж лідер)) просто у Дена мабуть перевага через його походження та здібності, а Макс проста людина. Якби були на рівних, то вони дійсно обоє сильні)). Але якщо чесно мені хочеться, що у Ксю з Максом щось вийшло, хоча розумію, що швидше за все...ні
Інна Турянська, Ясно)) так, у нього кохання до неї сильне, він багато прикладає зусиль, в той час, як Ден вирішує інші питання стосовно їхньої та своєї місії) Але, як то кажуть,серцю не накажеш)
16-18. Ну от таки між Деном та Ксю точно є якісь почуття, але вони ще того мабуть не усвідомлюють:)) Він ревнує її, вона його..обоє не розуміють що ж то з ними таке)) хоча Макса жаль, бо він розумний і бачить усе, попри їхнє невизнання)) і дуже рада за Костю з Маринкою, хай би у них все склалося.
З'явився новий персонаж, себто Еріка. Ну вона точно не проста людина, або ж навіть не просто людина)) мені взагалі стукнуло в голову, що то може бути ну не знаю, Енджел..хоча ні.. вога б точно знала хто Ден і як він виглядає. Ну тому на разі ця особа загадка)
Інна Турянська, Далі з Ерікою буде ще багато чого пов'язано...) А Ксю та Ден... просто коли майже брат і сестра по рівню близькості, то звичайно, для них шок подібні емоції, до повного визнання треба час...))
13-16. Написано жорстока правда, це я про назву розділу. І дійсно так і є. Причому жорстока для обох сторін, що Дена, що його матері. Я не можу засуджувати цю жінку, вона переконана, що її син монстр( бо лише вона розуміє хто її перетворив на монстра. В її душі порожнеча і схоже вона перестала вірити в нормальне життя.
А Дену теж болить...найперше як дитині. Яка росла в люблячій родині, а потім в один день дізналася, що він зрвсім не любимий матері хлопчик, а син монстра, якого бояться і прагнуть убити. Інколи здається, що добре, що в нього таке незвичне так би мовити коріння, бо проста людина вже б зломалася або збожеволіла, тим паче підліток.
І все таки у Дена дійснт не простий характер. Він досить прямолінійний і впертий, його інколи тяжко "вивозити", але й друзі в нього теж не слабаки:))
Інна Турянська, Дуже дякую за гарний коментар! Так, цей момент — початок жахливих випробувань Дена. Попереду на нього та його друзів чекає ще багато нелегких подій. Йому прийдеться вчитися стійкості та витривалості .. А друзі так, вони ще й силою володіють. Можуть допомагати Дену, коли йому не терпиться влипнути у чергові проблеми))
10-13.
Я розумію чому саме Ден лідер. Є в нього якості, яких немає в інших. Його стержень всередині дуже міцний. Навіть не знаю чи хтось інший впорався б з тим, що криється всередені Дена) а там ще той темний ліс...і загадки,і сумніви,і страх...і незламність. У нього дуже сильна воля, тому бути лідером це його, хоч він і не любить коли його дістають:) навіть якщо це найближча подруга.
Тут вже прям почалися дуже моторошні події...такі ж б-р-р, мурашечки біжать. Русалки, темні постаті, ліс зі снів....все це наводить страх.
Не знаю до речі як там складеться чи не складеться у Макса з Ксю...і оця його фраза — дозволь кохати тебе...в мене від неї теж мурашечки. Але мені чогось хочеться з самого початку бачити Ксю з Деном разом. Хоч і Макса дуже шкода, бо схоже Ксю то його перше таке сильне кохання. Навіть не знаю, що там далі буде))
Інна Турянська, Максим теж лідер, а ще досить талановитий хлопець) А ще він спочатку думає, потім робить, а у Дена навпаки) Він багато що вчиняє через жагу знайти відповіді на свої питання, а друзі потім страждають. А на рахунок того, з ким бути Ксю, то побачимо) Далі, після повернення до табору їх всіх чекає багато несподіваних відкриттів, і на рахунок романтики і почуттів також)) Дуже Дякую за коментар та підтримку ))
7-10. Аа...я просто затамувавши подих читала про почуття Максима до Ксю. І оця його фраза: "гарно"...навіть важко уявити, що там в душі в дівчини коїлося. Але вона молодець, що не вдала ніби нічого не трапилося, а таки вирішила поговорити, правда не дуже вдало))
Вона схоже ще не розібралася в собі і сама не знає, що до нього відчуває. Але той запис на фото❤...я би вже тільки в це закохалася, ахах. Тим паче якщо такий красень. :)) але й Макса розумію і його роздратування, бо виднл, що його зачіпає лідерство Дена, особливо щодо Ксю. Цікаво що ж там буде далі...
Інна Турянська, Дуже дякую)) Ох ..там ще далі таке буде)) будуть цікаві твої враження)) Ден його найкращий друг і суперник...але тут ще момент, що ж відчуває Ксю))Вона точно на таке не чекала)) дуже дякую за гарний коментар))
Дякую за книгу. При відсутності світла можливість зануритися у вигаданий світ, ще й настільки ретельно прописаний, має особливе значення ))
Коротко викладу мої основні враження:
Перед читачем цікава книга для відпочинку - квест з елементами містики і жахів. Зацікавить як молодь, так і дорослих любителів фентезі, усіх, хто полюбляє пригоди і загадки. Читається швидко. Є початком циклу.
Головна ідея твору - боротьба добра і зла.
Сюжет послідовний. Всі несподівані повороти знаходять у тексті логічне пояснення.
Герої - підлітки, не позитивно-рафіновані, а кожен зі своїми недоліками. Емоційні гойдалки супроводжують їх протягом усього роману, що надає образам достовірності і робить їх живими.
Незважаючи на присутність проміжного епілогу книга має відкритий фінал.
Відомо, що зараз автор працює над продовженням циклу. Бажаю Єві натхнення і багато-багато вдячних читачів. З задоволенням поставила книзі вподобайку.
Єва Ромік, Дуже вдячна за ваші змістовні відгуки, вони мене дуже надихали увесь цей час, з'явилось натхнення писати і не опускати руки. .)) Буде приємно,якщо ви продовжите мене читати й далі, другу книгу циклу, мене будуть надихати ваші коментарі на подальше написання) Також вдячна за вашу книгу, з якою теж зараз знайомлюсь.На жаль через роботу маю можливість читати тільки ввечері перед сном, але буду продовжувати читати далі і висловлювати свої враження)
Дочитала. Не вгадала з повелителем, але фінал відкритий, хтозна як воно буде далі. Роль Еріки ще не визначена остаточно.
Єва Ромік, Роль Еріки не проста в цій книзі, але вона потрібна була для певного завдання. Але про це в другій книзі! Фінал відкритий, так як я не планувала спочатку закінчувати книгу через те, що хотіла зробити одну книгу з сильним та закінченим фіналом. Але так багато речей ще не дописано, що я вирішила зробити дві книги) тепер в мене розв'язані руки і я можу не гнати сюжет в шию) Але всі основні події будуть саме в другій книзі)
гл. 26-27 Ревнощі, образи , коливання настрою, невпевненість у своїх діях, словом все, що притаманне підліткам. Ще й розборки між старими друзями. А я от думаю, може вони обоє з Ерікою повелителі, або батьки майбутнього повелителя? Розгадкою поки що і не пахне.
Єва Ромік, Розгадка вже скоро)) ну тут так, підлітки - вони такі)) дуже емоційні... особливо після таких новин та подій) дуже вдячна за відгуки, ваша книга теж неймовірно цікава для мене! чекаю вечора, щоб пірнути у читання)
25 глава - такий екшн. Спочатку вибір перед яким ставлять підлітків. Це справжня дилема з якої вони виходять цілком пристойно, а потім ціла купа несподіваних поворотів. Ви дуже майстерно все закрутили і пояснили все цілком логічно. Браво!
Єва Ромік, Дуже дякую)) завжди намагаюся всьому знайти логічне пояснення, бо не люблю дір у сюжеті)) дуже дякую)))
Яка ж неприємна особа та Сіара, втілене зло, як і Денів татко. А ще й королева око на Дена поклала.
23 глава - чистий жах. По змісту, а не по виконанню, якщо що ))) Описано дуже майстерно. Добре, що хоч не проти ночі читала ))
24 глава - ну ніяк не дійде до Дена що коїться з його подругою. А наприкінці він взагалі влип. Припиняю читання на самому цікавому (( продовжу коли знову вимкнуть світло. І знову довелося відновлювати лайк ((
Єва Ромік, До речі, інтерес Сіари і королеви до Дена має пояснення, але про це більше розповість друга книга. Ден тугодум в питаннях кохання,це факт, він взагалі нічого не помічає.)) Може колись подорослішає...) А лайк до речі на місці,все добре))!Дуже дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати