6 299
“Поклик Алана”
Анотація до книги "Коли сонце не зійде"
Ден знайшов правду, яку шукав. Однак тепер перед ним постав вибір — зберегти життя, але стати пішаком у руках владної королеви, чи боротися проти системи, заздалегідь приреченої на програш?
Ксюша розібралася зі своїми почуттями, але вирішила відкинути кохання на користь важливої місії. Чи вийде у неї вирватися із невзаємних стосунків, відкрити своє серце коханій людині та надати допомогу у вирішальній битві?
Максим знайшов кохання, до якого прагнув, але що втратив натомість? Чи зможе він зберегти себе і допомогти повелителю в боротьбі за Кристал, чи дозволить темряві поглинути свою душу?
Вирішальна битва наближається, а їхній світ поступово вмирає, занурюючись у морок. Чи зможуть вони повернути йому сонце?
Ксюша розібралася зі своїми почуттями, але вирішила відкинути кохання на користь важливої місії. Чи вийде у неї вирватися із невзаємних стосунків, відкрити своє серце коханій людині та надати допомогу у вирішальній битві?
Максим знайшов кохання, до якого прагнув, але що втратив натомість? Чи зможе він зберегти себе і допомогти повелителю в боротьбі за Кристал, чи дозволить темряві поглинути свою душу?
Вирішальна битва наближається, а їхній світ поступово вмирає, занурюючись у морок. Чи зможуть вони повернути йому сонце?
“Ви точно такого ще не читали! Візуально яскраве, бойове фентезі. Майстерно поєднані психологіча глибина з динамічним сюжетом. Герої живі, вибір складний, бо темрява — не завжди зло. І Ден, якого просто неможливо забути:)”
Зміст книги: 50 глав
Останнє оновлення: 12 дн. тому
222 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбий читачу! Буктрейлер до книги оновлено!) Він більш гармонічно та точно передає атмосферу цієї частини циклу, тому запрошую до перегляду! https://youtu.be/OVWXzyKVOhw?si=nPDBVbPZ6JVDJsqi
Глава 1) спершу щурі, тоді русалка і на закуску ще якась триметрова макака вбивця)))) оце так компашка))) було весело))) Еріка появилась вчасно, хоча я так розумію Ден би і сам справився, так як до поєдинку не може померти. Але я була рада, що вона зявилась. Та недовго… спочатку я подумала що це вона таке говорить про його друзів… а потім втямила. А правду ж вона говорить! Хоч і в жорстокий спосіб, та щось у її словах є. Принаймні збоку могло здатися саме так, адже вона застала їх всіх уже в той час,, як всі почали сумніватися в Денові. Звісно, не найкращий період щоб спостерігати за їхньою дружбою! Але про Ксю вона прямо файно все вивалила на стіл))) а Ден дурачок, вже йому все перед очима по поличках розклали,а він далі «та тобі здалося»)))) невиправні ці мужики)))
Цікаво, що буде далі. Невже дійсно зараз знпйдуть кристал?!
Eva Lukyanova, Увііііі, дуже цікаво, йду якраз читати далі)
Повертаюся після довгої перерви із прочитаним прологом. Оххххх, цікавий персонаж Нуара, жодних сумнівів, але батько так застерігає її від зв‘язку з Деном, мовби на власному досвіді щось знає))) цікаво цікаво, що ховається за цим))) він же мав би бути жорстоким правителем, якому чхати на те, як його донька досягає цілей)) хм хм, чи не було у нього колись схожої ситуації?)
Про те, що горяни можуть закохатися я не здивована вже. Так як видно що у Нуари виникають подібні почуття до Дена, хоч і в певній звичній їй жорстокій мірі. Але ж Ден! Він і сам частково горянин, та відчувати здатен все і кохання в тому числі) так що я лише рада, що це підтвердилось.
Опис замку у порівнянні із райським садом - дуже проникливо і багатозначно! Читаю далі.
Арія Вест, Дякую)) скучила за тобою)) ну тут ще питання, яке те кохання...)) і чи справді то кохання)))
А батько просто не може допустити, щоб його дочка розділила ще з кимось владу, так як сам він там теж за ниточки смикає. Але здається, Ден і стане тим, хто посіє ворожнечу між батьком та донькою..) а в Лорда Дайрона справді є своя історія. Навіть думала написати про це оповідання, але не знаю, життя покаже)
4. Ну ти й кровожерливий автор! Обожнюю тебе за це..))) Ні краплинки героїв не жалієш. Знаю, далі буде гірше..)))
Костя проявив себе як справжній лікар: без страху, впевнено та чітко рятував Дена. Молодець! І за його стосунки з Мариною я теж радію...)) Хоч хтось щасливий)
Переживання Ксю за Дена були такими щирими, що я сама там ледве не ридала. Як же вона, білолашна, страждала біля Дена. Звісно ж, це не могло відбитися на її стосунках з Максом. В принципі, добре, що вони розійшлися. Досить мучити одне одного. Тим паче що Макс, бувши в стосунках, заглядається на інших дівчат, на Еріку ту ж саму. От нехай з нею й зависає! Обоє вогняні. Може, щось і вийде в них.
Те, що природа стала наче "в труні"... Ой, моторошно стало. Мов ось-ось станеться буря.
Eva Lukyanova, Хах, такі погляди на неї кидає..)) І зубоскалить часто. Ну точно як для Еріки пара)
Розмова Ксю з Ерікою вийшла доволі цікавою. Ха, невже Еріка так просто віддасть Дена Ксю? Ще й волосся взяла й відрізала. Мовби прямим текстом Ксю сказала: крихітко, бери Дена сама, бо той тупоголовий, не додумається. Дивна тактика в неї...)))
Ой, нарешті Ксю зізналася Дену в почуттях! У мене аж серце ледве не зупинилося! А поцілунок... Вкусновато, но маловато...))) Сподіваюсь, далі буде більше) Все розумію, Ден був на межі зі смертю, тому так мало.
Ех...
Останні слова як бомба! Ден помер? Це фінал?
Кровожадний ти автор))) До продовження посивію тут..)))
Hanna Trunova, Вона ще не віддала.)) просто хвилюється за Дена і розуміє, що підтримати його може тільки Ксю...)) дуже дякую, твоя підтримка...щоб я без неї робила))
глава 2,3. Це що таке? Що за хорор?! Пацюки... велетні...русалки? Русалки!!! То якась жесть, але мені сподобалось) Сюжет не відпускає від початку до кінця. Читається на одному диханні. Третя глава дуже жорстка... в дійсності це перша глава, де мені стало трішки моторошно. По правді кажучи, Дена не шкода, але я хвилююсь за Еріку. В Дена броня (кристал), а Еріка без броні.
Надіюсь ці "телепні-рятівники" до Дена дістануться швидше, чим якийсь дикий звір. Бо таке враження, що й дикий заєць порве їх на шмаття )
Alex Procop, Ахах, дякую, коментар усміхнув)) Загалом друга частина книги буде більш жорстка, ніж перша, тому трохи хорора можливо і буде, але не дуже) Все ж таки мертвий ліс вночі досить моторошний і чудовиськ з Горану там вистачає, але і Ден, і його друзі теж не слабаки, тому будемо бачити))
Я від цієї Нуари в шоці. Але вона мені подобається так само, як і Ксю! Я навіть не можу сказати, з ким більше мені б хотілося бачити в парі Дена. Звичайно, з самого початку я за Ксю. Але ці моменти з Нуарою просто вогонь! Перестаю дихати, коли вона виходить із темряви. Вона неперевершена!
Лора Майкова, Дякую за такі щирі відгуки! Завдяки вам я розумію, що книгу читають і є мотивація працювати далі! Не буду затягувати з продовженням!
Глава 3. 2. Нуара. Її поява була максимально епічною. Не очікувала її зустріти тут) Думала, може, то Ксю вже через ліс припхалася. Вона ж може)) А ні, це сама Королева))) Те, як Ден її пожирав очима... Схоже, вона дійсно дуже вродлива)) Щось ще ні на кого він так не дивився)) Мало не попався на гачок)))
Ох, те, як Нуара до дерева його прив'язала й намагалася всячески добитися його прихильності... Чот мене там промурашило..)) Однак погано вона все-таки Дена знає)) Не вийде такими ганебними способами добитися його) Бігати, як батько, за повелителькою він не буде))) Молодець Ден! Не піддався чарам...)))
Невже Нуара справді закохана?) От уже... Досі не віриться)))
За русалочку рада.) Хоч когось Ден врятував.
А сцена в кінці... Як же Ден про Ксю думав! НЕВЖЕ ТАКИЙ ТЕЛЕПЕНЬ, ЩО ДОСІ НЕ ДОПЕТРАВ, ЩО КОХАЄ??? Оррррр... Еріка сама вумна в їхній компанії походу...
Нарешті цей фінал! БУГАГА. Все, я чекала крові, я її отримала))) Хехе))))) Я задоволена...)))
Чекаю продовження)))
Eva Lukyanova, Вимагаю море крові! Ррр
Глава 3. Уррряяя))) Нарешті новий розділ! Не пройшло й сто років))) Скучила вже за Деном! Не зникай так надовго, ми тут не залізні, померти можемо...))) Описи в тебе дуже шикарні, дуже смачні та соковиті. Дарма ти за це переживала) Атмосфера була передана на ура. Я ніби побувала там.
Еріка. Цей персонаж мені раніше не подобався (у попередній версії), але тепер вона дуже кайфова! Її гострий язик та сарказм от прямо саме те. Як же вона Дена підкалує! Ця їхня бесіда на початку... Ммм, заглядєніє)) Якби не Ксю, Еріка б отримала приз моїх симпатій. Звісно, вона є справжньою напівкровкою, тому їй нічого не вартувало вбити ту тваринку... Але те, що Ден з сумом це сприйняв, показує, що він не такий. У ньому більше доброго, ніж злого. Він зробить правильний вибір.
А те, як Еріка вигукнула: "Ви обидва одне одного вартуєте!" Хаха)) Я її обожнюю)))
Сцена з кристалом вище всіх моїх похвал. Ті скелети, я так розумію, від тих, хто торкався до кристала й помирав. А Денові вдалося без проблем заволодіти ним. Значить, він справдешній повелитель. Жодних сумнівів тепер.
Eva Lukyanova, Цьом))
Еріка крута! Я закохалася в неї у першому розділі! Як вона Дена взула- я реготала як божевільна!)Думаю, для нього це буде корисним, щоб бути трохи обачнішим та обережним. Але все одно я люблю Ксю найбільше! Вона крашиха! І її почуття щирі. Вже не можу дочекатися, коли вони з Деном знову зустрінуться. А те що Ден помре я не вірю. Думаю, це якась пастка для них, щоб їх впіймати в шантажувати потім Дена! Так що боюсь, що рятувати не їм його доведеться, а навпаки!хочу наступний розділ! Дуже цікаво)
Лора Майкова, Які цікаві припущення і цілком логічні...Але чи справді така задумка — ми побачимо далі...) Дуже вдячна вам за не мовчазне читання! це добряче так мотивує! Ще раз вдячна!
Глава 2. Ксю така щира в своєму переживанні за Дена. Я б на її місці теж побігла за Деном, мабуть...)) Бо сидма сидіти таке собі задоволення... А Ден здивував у листі! Ксю не слухать, каже, слухайте Макса — оце дає! Та ще й в кінці "люблю", яке ніби до Ксю адресоване. Кхм, що це може значить?)
Історія дому втречених ілюзій поістині моторошна. Це ж треба, який цей Алл гамнюк... Такий весь мілашка, а творив такі жорстокості... І нехай це було подано як розповідь, однак всі емоції та описи, вся атмосфера була передана навіть дуже сильно.
Я здогадуюсь, що то за повідомлення було про смерть Дена...) Чітер все-таки. Ну що ж, чекаю продовження. І на череду мук Дена, мій кровожерливий автор ;)
Eva Lukyanova, знаю знаю. зітріть мені пам'ять. хочу то як вперше пережить)
Любий читачу! Буктрейлер до книги оновлено!) Він більш гармонічно та точно передає атмосферу цієї частини циклу, тому запрошую до перегляду! https://youtu.be/OVWXzyKVOhw?si=nPDBVbPZ6JVDJsqi
1. продовжую тут, бо не влізло)
Як же Еріка Дена все-таки розмазала! Хаха) Всю правду видала і про почуття Ксю, і про Денові почуття. У мене в самої серце забилося від емоцій Дена. Він реально тут такий доросліший! Прямо хочеться, аби при зустрічі з Ксю він її взяв і поцілував. Досить мучити одне одного!!!
Дякую за захопливу історію..))) І ЯК ТЕПЕР ДОЖИТИ ДО ПРОДОВЖЕННЯ???
Eva Lukyanova, Як її тут не відчути???
Твої відгуки теж дуже цінні)))
1. УРА!!! НОВА ГЛАВА!!! Померти можна, поки дочекаєшся...)))
Як же кайфово ти описуєш навколишній світ та емоційний стан! Прямо бачила ту місцевість очима Дена і як він пробирався крізь болото, а ще як боровся з жахливими істотами. До речі, і екшон тобі вдається на всі сто видавати. Я там прямо разом з Деном не померла від тих щурів та болота!
Поява русалки мені є знайомою. Пам'ятаю її ще з минулої версії... Одначе їхній діалог якийсь новий. Ден відчутно доросліший. І мені подобається його харизма. А ще відчайдушність. Без друзів йому буде складно, але з ними — стократ страшніше, бо він не помре, а вони можуть загинути... Тому правильно вчинив, що сам пішов.
А коли Ден впав у яму з монстром і далі боровся з ним, моє серце ледве не розірвалося!
Поява Еріки — абсолютна несподіванка, адже завжди Ксю рятувала Дена з халепи. І, зізнаюся, я ржала вголос, коли Еріка розказала про те, як спостерігала за самогубцем-Деном =))) А ще впіймала себе на думці, що НАРЕШТІ мені Еріка починає подобатися. І я навіть була б не проти, аби вона з... Деном.. кхм. Ні, проти! Рррр.
Eva Lukyanova, Ахах)) я прямо уявила, як вона там зосміху помирає)))
Це буде діалогія чи трилогія?
Eva Lukyanova, Ого. Сподіваюся у тебе буде багато натхнення. Бо я хочу дізнатися чим закінчиться історія Дена
"І немає нічого, більш небезпечного, ніж занурюватися у душу того, кого ніколи не зможеш зрозуміти. Адже чим глибше поринаєш, тим складніше буде вибратись"
Навіть виписала цю цитату для себе. Була така проблемка. Щоб виринути, відпустити людину, треба розколоти душу на частини (
Ця глава мене трохи збентежила. Бо я впізнала у героїні себе. Можливо колишню версію себе. Енжел настільки реалістична та зрозуміла. Викликає захват та бажання, щоб вона ніколи не отримала те що хоче. Бо врешті вона злодійка.
А Ден я хочу щоб був з Ксюшею ))
Анна Стоун, Сьогодні як раз думала написати блог про почуття Енджел ..)) Будуть цікаві там думки на рахунок неї. )) і ці моменти, що я писала від неї, теж взяла частково з реальності, хоч і не зі своєї..)) і так, вона лиходійка...)) Дуже дякую за такий гарний відгук))
Вітаю з новинкою! Обожнюю такі цікаві буктрейлери!
Любитель Книг, Дякую))
З новинкою вас! Творчого успіху!
Тесса Лавгуд, Дуже дякую вам) взаємно)
Вауууу, яка ж магічна обкладинка! Я просто у захваті, Ден саме такий, як я уявляла!))) дуже цікаво вже прочитати пролог))
Ну і звісно вітаю з продовженням, успіху і натхнення тобі море)))
Арія Вест, ШІ Іноді гарно видає, а іноді нереально нічого обрати...наче всі гарні, але не мої герої)) дякую, сонце)
Пролог. Нарешті довгоочікуване продовження! ;))) Та ще й яке епічне! Молодчинка, що не затягуєш з написанням. Так тримати! А здаватися зась. Я знаю, де ти живеш ;)))
Дуже неочікувано було побачити в Пролозі саме Нуару, та ще й землю Горан. Дуже, до речі, круто описала цю землю. Картинка відразу уявляється в голові: сіра територія, яку гаряни намагаються перетворити на Землю. Навряд у них це вийде, й Нуара, яка багато років жила на Землі, це тільки підтвердила.
Окремої уваги сама Нуара вимагає. Для мене шоком було дізнатися, що їй 200 років. Не юна жінка, а на якогось малолітку око поклала! =))) А ще цікавою виявилася її особиста історія, адже дитинство в неї було непросте, а стосунки з батьком досі напружені. Вловлюється момент психології, що я дуже люблю.
Також Алл. Він проявляв яскраві негативні риси ще з дитинства, і багато зла приніс навіть по горанськім міркам.. Однак його сімейна історія теж непроста...
Коли у першій книзі Алл та Енджелл мені уявлялися чисто чорними персонажами, то тепер вони сірі. І це круто! Цікаво буде спостерігати, що ж там буде далі...)))
А останні слова в Пролозі прозвучали як фінальні акорди.
Eva Lukyanova, Та так))) Цікава вона, ця Нуара...))
Вітаю вас з новинкою!
Kalli de Narro, Дякую))
З новинкою вас!- Гарна обкладинка!)
Лія Серебро, Дуже дякую))
Вітаю з новинкою! Успіху!))
Лара Роса, Дуже дякую!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати