5 581
“Поклик Алана”
Анотація до книги "Коли сонце не зійде"
Ден знайшов правду, яку шукав. Однак тепер перед ним постав вибір — зберегти життя, але стати пішаком у руках владної королеви, чи боротися проти системи, заздалегідь приреченої на програш?
Ксюша розібралася зі своїми почуттями, але вирішила відкинути кохання на користь важливої місії. Чи вийде у неї вирватися із невзаємних стосунків, відкрити своє серце коханій людині та надати допомогу у вирішальній битві?
Максим знайшов кохання, до якого прагнув, але що втратив натомість? Чи зможе він зберегти себе і допомогти повелителю в боротьбі за Кристал, чи дозволить темряві поглинути свою душу?
Вирішальна битва наближається, а їхній світ поступово вмирає, занурюючись у морок. Чи зможуть вони повернути йому сонце?
Ксюша розібралася зі своїми почуттями, але вирішила відкинути кохання на користь важливої місії. Чи вийде у неї вирватися із невзаємних стосунків, відкрити своє серце коханій людині та надати допомогу у вирішальній битві?
Максим знайшов кохання, до якого прагнув, але що втратив натомість? Чи зможе він зберегти себе і допомогти повелителю в боротьбі за Кристал, чи дозволить темряві поглинути свою душу?
Вирішальна битва наближається, а їхній світ поступово вмирає, занурюючись у морок. Чи зможуть вони повернути йому сонце?
“Ви точно такого ще не читали! Візуально яскраве, бойове фентезі. Майстерно поєднані психологіча глибина з динамічним сюжетом. Герої живі, вибір складний, бо темрява — не завжди зло. І Ден, якого просто неможливо забути:)”
Зміст книги: 47 глав
Останнє оновлення: 11 дн. тому
209 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбий читачу! Буктрейлер до книги оновлено!) Він більш гармонічно та точно передає атмосферу цієї частини циклу, тому запрошую до перегляду! https://youtu.be/OVWXzyKVOhw?si=nPDBVbPZ6JVDJsqi
14 розділ. Оооо, яка ж тут розмова відбулася!) Клас! Дивлюся на них й хочеться обом запотиличника дати)) Але круто ти все ці сумніви та емоції передала, моя хороша. Особливо коли Ден сказав «Почуття до тебе»), вони прям обоє ошелешили)) А от страхи Дена я всі розумію, особливо щодо Ксю.
А ще я не зовсім згодна з Деном щодо того, що страху на війні не повинно бути... Страх — це потрібна емоція, він для самозбереження потрібний. Проте в Дена тут такі почуття вирують, що він позбувшись почуттів та емоцій, мабуть, намагається захистити свою психіку. Ех. Бідний хлопець(´;︵;`)
Єва Лук'янова, Зараз лечу дивитися, дякую, що повідомила, моя хороша, бо щось в мене тут з повідомленнями останнім часом і я якась замотана, треба відпочити вже((
Так, я пам'ятаю скільки всього ще Ден переживе...
Не забувай, я на новий розділ чекаю!) (~￣³￣)~ Сил тобі, часу та натхнення!
13 розділ. Мені здається саме оце «до» та «після» змусило їх все переосмислити. Це як переломний момент у житті, як гусень, яка перетворюється на метелика. Вони ще не ті, якими стануть під кінець цієї книги, але вже й не ті, що були на початку першої).
Слухай, а у Ериці що — теж з'являються здібності, коли Дену загрожує небезпека? Бо вона тут кинула якусь таку фразу... Чи це в загальному сенсі? Щоб Дена зупинити від безглуздих дій?
О, пам'ятаю я ці сумніви Ксю щодо Дена та почуттів... Як же її бідну ковбасило ಥ‿ಥ А воз'єднання вже було таке — Ах!
А Флер справді повністю зникла? Тобто її місія завершена, чи щось сталося? Хтось вимкнув її?
Лекса Т. Кюро, Привіт, моя хороша, приємно тебе бачити) На жаль, я вже й не згадаю, яку фразу кинула Еріка) Але в неї прям таких здібностей немає, однак вона чудовий знавець з монстрів, тож від неї своя користь) та й як напівкровка вона володіє більшим талантами та витривалістю)
Щодо Флер, то так, її роль закінчена. Але хто знає, може ми ще дізнаємося про неї в останніх главах) Дякую за твої чудові відгуки)
12 розділ прям дуже крутий в плані роздумів та емоцій. Дуже цікава розмова у Дена з Нуарою сталася, і зараз я її під іншим кутом побачила. Те, як іронізував Ден — це топ. Він казав їй місцями дуже не приємні речі, хоча, мабуть, їй треба було їх почути. Проте й Нуара цікаві речі розповіла про себе та горян, а ще зауважила про землян влучно — що вони теж би не втрималися, якщо їм запропонували такі можливості, як у горян.
Отже, я тепер більш зрозуміла, що якщо горянин когось вбиває, то отримає енергію жертви, і таким чином стає сильнішим та подовжує собі життя. Гм, от батько Нуари жорстока людина — ось кого треба вбити, й забрати його енергію... Або п'яничку Норвела.) Цікаво,а Ден може всмоктувати енергію? Питання чисто гіпотетичне, звісно)
А ще цікаво, Ден що — почув думки Ксю? Це в нього якась здатність прокинулася? Чи просто уява розігралася?
Ну і, звісно, це відкриття з мечем. О, дякуємо кристалу!)
Єва Лук'янова, Я теж його за це люблю)) Те, як вона йому ляпаса зарядила, і те, як він їй відповів) Щось рідне в цьому відчула)
Гарного дня! Хай все вдається!)(~￣³￣)~
11 розділ. Я рада, що Ден в порядку, хоч і пережив все це. Не уявляю, як ти описувала його оті відчуття, коли він помирав, бо мені навіть читати це важко (￣ヘ￣;)
Вже казала тобі колись, що тобі окрему книгу монстрів горану треба створити з картинками! Це буде ЩОСЬ! Вражає твоя уява завжди *\0/* А ще цікаві назви ти їм вигадуєш!)
Бій дуже динамічно ти описала, цікаво спостерігати за діями Дена та цих дивних створінь.
Ну і, звісно, Нуара) Куди ж без неї)
Лекса Т. Кюро, Дякую тобі моя хороша!) Та так, сама думала, можливо колись напишу блог про монстрів)) треба буде ще їх навізуалізувати) ідея супер для блогу))Тому обов'язково треба буде подумати над цією пропозицією)) Норлики взагалі найстрашніші монтсри))
10 розділ. Ах, як я радію появі Дена(づ￣ ³￣)づ
Норвел змусив понервувати, Рррр! Бідолашна Жаклін:((
Виходить, і Ксю, і Еріка вже намагалися прирізати цього покидька. Шкода, що не вийшло.
А ще я знову знайшла для себе нові факти — тепер вже про червону ніч. Тепер зрозуміло, що замислили горяни, ех.
Я ще повернуся, моя хороша!) Бажаю тобі натхнення! Мирної ночі! Обіймаю(~￣³￣)~
Лекса Т. Кюро, Ох, який жах( Бережи себе та своїх рідних! Ховайтеся по можливості (Хай би скоріше це все закінчилось! Мирного неба тобі, моя хороша!
4 Розділ. Тепер я розумію, що минулого разу багато на що не звернула уваги. Тож у маєтку стався напад — горяни хотіли заволодіти кристалом, який Жаклін з Віолою знайшли в якійсь кімнаті. Але ці горяни всі загинули, бо торкатися його ніхто не може, крім повелителя. Правильно я зрозуміла?
Тож потім почали помирати люди, і Жаклін не сказала, що їх вбив Норвел. Вона теж каже, що це хтось, хто мешкає в маєтку, гм. Або то п'яний Норвел), або все-таки та істота існує насправді й вона вміє грати на піаніно). Ох, як же дожити до розв'язання цієї загадки ಥ_ಥ. Я ж помру від цікавості) Пиши, будь ласка(~￣³￣)~
Лекса Т. Кюро, Про це теж буде пояснення в останніх главах)
5 розділ. Ось тут я краще бачу ставлення Нуари до Дена, в цю їхню першу реальну зустріч. Вона ніби зачарована ним, тими почуттями, які він в неї викликає. Гм, як цікаво.
А ще виходить, що Нуара перенесла скриньку, яку колись Жаклін з сестрою знайшли в маєтку, в цей склеп. Тобто це була справжня зустріч Дена з кристалом? І кристал подарував Дену цей дивовижний меч? Я поки не зрозуміла, куди кристал подівся після цього... Думаю, минулий раз коли читала, я теж щось не зрозуміла /мабуть, рота роззявила на зустріч Нуари та Дена))/тому що пам'ятаю, що Ден зустрівся з кристалом, отримав меч, а ось чому тепер знову шукає кристал в маєтку, не пам'ятаю... Тож мені треба зараз читати уважно, щоб знову щось не пропустити).
Лекса Т. Кюро, Так, перемістився в маєток і став випромінювати ще більшу енергетику, так як Енджел більше не може його контролювати. Ніби його сила ще більше вивільнилась після того, як подарував Дену його меч. Про нього, до речі, буде більше пояснень у останніх главах, як і про пророцтва, ти потім краще зрозумієш)
Все, 8 розділ порвав мене на шмаття(｡ŏ﹏ŏ) Це дуже сильно та тяжко. Ох...
Треба читати далі, щоб відійти.
Моя хороша, так писати — потрібен неймовірний талант. Я взагалі-то не рюмса, і читаю ж вже вдруге, але... Це дуже сильно!ಥ‿ಥ
Лекса Т. Кюро, Дякую тобі, моя хороша...в мене теж мурахи від останніх слів...адже здавалося, що йому легше і все наче налагодилось, але... Тим паче описуючи це, я теж ці моменти переживала, може тому так вийшло, бо все через себе пропустила ..але так радію, що тебе це теж зачепило)
6-7 розділ. Тут така емоційна напруга. Зізнання Нуари — це прям ЩОСЬ. Тоді я скептично ставилася до її почуттів, але забігаючи наперед, знаю, вже, що вона теж зміниться... А часом за агресією ховається образа, страх чи сором. Думаю, у поведінці Нуари це все й відразу:)
Далі події це взагалі вибух мозку. Бідний Ден:(( Знаю же, що буде далі, але все одно переживаю, як в перший раз ಥ‿ಥ
Лекса Т. Кюро, О так, є таке)! теж переживаю,коли перечитую ці моменти) а взагалі всі моменти Дена з Нуарою і її почуття до нього мені було вкрай важко описувати....важко пірнати в свідомість такої особи, але я намагалась) добре, якщо вдалося гідно передати)!
Дісталася 3 розділу. Тут якраз починається історія сім'ї Райлі. Виходить, що їх будинок у Комп'ютерній мережі наче в пастці опинився, але чому? Виглядає все наче випадково, але, мабуть, ще ми чогось не знаємо, так?
Тепер я зрозуміла звідки стільки людей в будинку було — крім родини Райлі на той момент в ньому були ще й їхні гості.
А ще я зрозуміла, що твоя книга мені за вайбом серіал «Дивні дива» нагадує. Там теж головні герої підлітки, які борються зі злом, у вигляді різних монстрів. Проте твоя книга все одно унікальна!)
Пішла читати далі, бо цікаво капець як)
Лекса Т. Кюро, Так, ти все правильно зрозуміла) Все сталося наче випадково, але якщо згадати нові подробиці про особняк, то не зовсім так) Ми бачили події про цей Дім від різних осіб, але де правда? Про все дізнаємося трохи пізніше, в останніх розділах) Дякую, що помічаєш такі важливі деталі)
Розділ 1. Я тільки-но зрозуміла, що подруги Рін, які перейшли на бік горян, це ті істоти, що в першій книзі напали на Дена. Як же все круто переплітається, моя хороша.
Описи дуже класні, я ніби з Деном лазила зараз по тим болотах!) В тебе свій стиль, не змінюй його, ти унікальна!
А ще зловила, що якби мене запитали, який мій улюблений персонаж з книжок на Букнеті, я б впевнено сказала, що Ден:) Ти створила неперевершеного персонажа, який може в когось викликати й негативні почуття, але він однозначно не залишить нікого байдужим.
Дякую за твою книгу! Натхнення та сил тобі! А я читаю далі:)
Лекса Т. Кюро, Дякую тобі, моя хороша! Слова за Дена — в самісіньке серце, дуже рада, що тобі він до вподоби)) Та ще серед улюблених персонажів з букнету— це прямо неймовірна похвала для мене і досягнення, значить все не дарма) Щодо подруг Рін, то так, ти все правильно зрозуміла, це вони) Але як бачимо, Рін виявилася іншою, хоча й жила в важких умовах... Дякую тобі, що знову читаєш!
Привіт, моя хороша (•‿•) Радію, що почала перечитувати) І знову таке відчуття, ніби альбом з фотографіями переглядаю та бачу на них те, на що раніше не звертала уваги.
Я зовсім забула, що у вступі цікава розмова Нуари з батьком відбулася. Це ж геніально! Особлива остання фраза !) А те, як він її попереджав. Часто діти не слухають своїх батьків, хоча ті бажають лише захистити їх. Проте зрозуміло, що в цього лорда свої плани на дочку. Ех.
А ще пригадала той факт, що Норвел вбив своїх батьків, які, до речі, були не стандартними горянами, адже намагалися привчати його добру. Отже, в венах Дена ще й тече кров цих людей, тож хорошого в нього навіть в процентному співвідношенні більше!)
Стало цікаво, чому пророцтво обрала на роль мати Дена саме ту дівчину? Невже вона була самою доброю на всій Землі?
А ще цікаво згадати як Норвел з Нуарою познайомилися. Виходить, що йому вже 60 років? Гм, добре зберігся, горянський п'яничка:)
Лекса Т. Кюро, Це чудова новина) з нетерпінням буду чекати))
34. Ох, який динамічно-моторошний розділ. Еріка учудила, звісно... Невже дійсно вважала, що зможе самотужки подолати найжорстокішого вбивцю?.. Це ж вірна смерть! Не дарма Ден переживав... Тепер ще й Макс у небезпеці. Не відпустить же ж Алл їх просто так... І як тепер до продовження дожити? А Боря! Привидів боявся, а тут монстр як тут. Ні, краще би вже привиди... Фінал в саме серце. Бідний Костя! Пиши швидше продовження! Чекаю...)))
Ханна Трунова, Ой, як я не помітила твій коментар ще раніше? Завжди з нетерпінням чекаю, а тут на тобі, пропустила...( Так, Ден мав рацію. А Еріці плювати вже на себе було, здається, вона вже й думала, що помре, не дарма перед смертю вирішила з Деном поцілуватися)Тобто вона все чудово розуміла. Але буде ще про них розділ, там вона сама це озвучить)
Дякую велике за твій щирий коментар та підтримку)
Ого...оце от був вкрай моторошний розділ. Ну звісно Еріка задумала помсту...це дуже в її дусі. Вочевидь вона розуміла, що шанси у неї не великі, але по іншому не могла( ну а Макс вирішив піти на компроміс,бо по вибору у нього й теж не було по суті...і ось вони двоє в пастці у того психопата...це страшне. Навіть я хз хто чи що їм поможе. Але вірю, що так і буде...
А Боря це взагалі як страшний сон, я б уже все лиш вигляду того монстра, думаю краще б то був привид,він хоч зашкодити не може...а знахідка в тому склепі...нема слів. Мабуть дійсно ці ті діти обрані і особливі, бо то і для дорослих які ж травми таке побачити.
І як тепер дочекатися продовження ....
Інна Турянська, Дякую за чудовий коментар)) Так, вони опинилися у вкрай скрутній ситуації, в наступних главах ще буде від них продовження) Та й зараз вирішальні розділи, тому напружена атмосфера) Дякую за твою підтримку))
К сожалению, очень медленно обновляется. Уже забыла о чем читала...(((
Ирина Черненко, Розумію( Пишу в своєму темпі, наскільки дозволяє мій графік та ритм життя. Але наступну книгу цієї серії планую спочатку написати, і потім викладати регулярно. Ця книга вже йде до завершення, тому зараз будуть вирішальні глави) Але дякую, що заглядаєте)
33. Дуже динамічний розділ. Неочікувано було батька Енджел зустріти. Видовища йому треба, бачте! І ці безкінечні кімнати... Моторошно від них. Дивний будинок. Будувався з явно нелюдськими технологіями.
Еріка... Батько Дена й її життя спаклюжив, гад. Подарунок Орфелії інтригує. Чекаю продовження..)
Ханна Трунова, Дякую)!Далі динаміка всюди буде))
Напружений розділ такий...я постійно чекала якихось небезпек несподіваних)) хотілося разом з героями зачаїтися в тих тихих куточках...Дідуган видається повністю огидним і аморальним,тим хто ні перед чим не зупиниться...
А от розмова Дена і Еріки інтригуюча. Цікаво що ж там в тій коробці) уявлення немаю. І взагалі розмови Еріки насторожують, таке враження, що вона або знає або відчуває своє майбутнє. Ну а поцілунок до Дена, то так у її дусі;) Максу того не скажемо)) я тепер хвилююся за їх пару ще сильніше, аби з кимось з них нічого не трапилося поганого....
Єва Лук, Так, розумію, що нічого не значить) і для неї і для нього) але якби то бачив Макс для нього би значило ;) чекаю ♥️
Так багато нових глав) Треба надолужити читання)
Анна Стоун, Вони невеликі, тому здається, що їх багато)!Вже скоро фінал. Чекаю на тебе)
Дуже цікава книга,рада. що повернулася до її читання адже відверто скучила за героми
Олена Кондак, Ще раз дуже дякую, ціную Ваші відгуки)
32. Від Денового "моя дівчинка" так тепло на душі стало...) Уже часом ведуть себе, от дійсно, як голубки))) От би пошвидше б в них все налагодилося..)
Опис дому дуже атмосферний. Наче сама там прогулялася. Багато питань з'являється вже.. Чому саме цей будинок викуплений був? Чому там так багато горянського? Ну й, що Марина в дзеркалі побачила?
Натхнення тобі безмежного.) Ну й, як завжди, чекаю на проду)
Ханна Трунова, Дуже дякую) Так, в дому є своя загадка) Далі все дізнаємося)
Ден дійсно має сильні почуття до Ксю))бо та дуже емоційна, тож з нею справді буває не легко. Хоча і її можна
зрозуміти, бісить коли кожна горянка закохується у твого хлопця)) а тут ще й сама королева...старша так на років сто)))
А Еріка така запальна, навіть в таких моторошних обставинах не втрачає можливості позагрвати з Максимом)) можна і її зрозуміти, теж весь час хочеться поглядати на цього блондина:) сподіваюся Макс постріляв їх очима у відповідь, хі-хі)) хочеться більше і їх пари.
А от Марина чомусь насторожує, на пару зі своєю парою) щось не ладне з ними обома(
Єва Лук, 184 роки....це ж ого скільки)) це ще й досвід чималий))
Чекаю про Макса з цією красунею)) вони дуже гармонійні))
Моя хороша, привіт! Побачила новий розділ, дуже радію!*\0/*
Спробую сьогодні добратися до прочитання, якщо мене не будуть знов смикати:(( Якісь хаотичні ці дніO_o, хочу час тиші вже^_^
Гарного настрою та мирного неба! Обіймаю(⊃｡•́‿•̀｡)⊃
Lexa T Kuro, Ооо, тільки що вже прочитала)) Щиро дякую тобі за твої думки, вони для мене дуже цінні)) скоро відповім тобі там)дуже дякую тобі за таку підтримку )
31. Цікаву історію розповів Норвел. Аж не віриться, щоб найжорстокіший вбивця когось там боявся. Іншилот... Чекаю вже ближчого знайомства із цією "тваринкою". А може, він оберігає кристал?
Нуара теж вразила своєю "любов'ю". Оголила свої почуття, прямо дівчинка-дівчинка стала. Від залізної леді не залишилося й сліду. Чи зможе вона знову одягти назад маску бездушності?
Дякую за проду!
Ханна Трунова, дякую й тобі за все )
Ой, яке цікавезне продовження!) дякуую! ♥️ Судячи з поведінки Нуари вона вже десь на межі, адже у ній постійно ніби боряться якихось два протиріччя, чи два протилежних почуття, чи два стани, дві емоції...щось між людським і горанським. Сьогодні абсолютно точно над неї взяло верх кохання, і якби вона не маскувала усе прикриваючись Алланом її почуття до Дена очевидні. Їй же самій це подобається, хоч і лякає теж, безумовно...якщо чесно я не бачу варіантів виграшу Дена в цій битві, окрім як що Нуара таки здасться цим почуттям ради нього...
Дуже чекаю що ж таки переможе в цій Енджел, хочеться щоб кохання, звісно, але як знати....все таки воно має незвичайну силу...
Цікаво ще що то таке з Костею і Мариною теж..їх поведінка дивна, то все неспроста ...
Інна Турянська, Дякую і тобі за гарний коментар) Так, Нуарі зараз не просто і вона дійсно на межі... Вона розуміє, що чим ближче до дуелі, ти треба приймати якесь рішення, і вона не знає, як вчинити ..і хоча Ден не відповідає їй взаємністю, вона починає відчувати, що вона не настільки вже й важлива для неї по рівні емоцій...щось людське в ній починає народжуватися, але вона все одно ще така як і раніше... побачимо, що переможе в кінці)
Дуже захоплива глава! Від розмови Дена та Нуари мурашки...Чим далі, тим цікавіше! Дякую автору)
Лора Майкова, Щиро дякую за коментар та підтримку)
Розділ 30. Так докладно описуєш маєток, наче я сама там перебувала.
Стіл з їжею... Ммм, не варто читати на голодний шлунок))) А Ден, як завжди, бере ініціативу в свої руки. І повеселішав, що не може не радувати)
Взагалі, класно, що між Максом та Деном нарешті налагодився контакт. Друзі ж все-таки.
А тепер цікаво, що ж там за історію повідає Норвел.
Дякую за новий розділ) Чекаю ще)
Ханна Трунова, цікавенько))
Ох...якщо чесно я люблю смачно поїсти...і я б вже точно не встояла перед тими стравами)), а вони ще й голодні. І ти все так смачно описала, що я й сама після прочитання пішла їсти)) Благо, мені не треба було хвилюватися отруєне воно чи ні)) Ден, як завжди вирішив взяти весь удар на себе)) ще й від жартів не втримався. Макс теж на висоті...він дійсно хороший друг! Не хочу вірити, що він зрадник...тільки не Макс...будь ласка( Нуара виглядала дуже самовпевненою, але під кінець, схоже її витримка луснула. А оте підморгування Кості дає надію)) Дуже чекаю розповіді Норвела про оте щось в лівому крилі замку, бо якщо це щось лякає навіть його...то ...бррр...важко уявити, що там може бути чи хто....
Інна Турянська, Ох, я знаю, що тобі Максим подобається) Його шлях з Деном теж був непростим, але вже багато пройдено разом..) Тож побачимо хто згодом...там теж буде несподіванка) А на рахунок поїсти, то так) Я ще й на дієті трохи, тому мені теж хотілося, коли писала..) Дякую, що не забуваєш та коментуєш, це дає натхнення)
Я чомусь не вірю в те, що Нуара втратила до нього почуття. Скоріше за все це просто гра на камеру і вона хоче його вивести з себе. А от хто ж зрадник мене дуже зацікавило. Мені здавалося, що всім з їхньої команди можна довіряти, тим паче зараз. А ще цікаво, що хоче розповісти Норвел. Що ж там таке страшне у лівому крилі...
Лора Майкова, Буде видно, там все дуже непросто) дякую за гарний коментар)
Моя хороша, привіт) Прочитала тут новий розділ 29 — він класний! Проемоціоніровала як завжди!)
Спочатку не зрозуміла, що з нумерацією(( Проте вже розібралася!) Згадала, що ти хотіла розбити розділи... Поки на інший сайт чомусь потрапити не можу(( Я потім там розгорнутий відгук напишу!) Гарного дня! Обіймаю:)
Lexa T Kuro, Дякую, моя хороша) вже прочитала там відгук, дуже приємно) трошки пізніше напишу відповідь) твої коментарі завжди в серце))
Яке цікаве продовження!) Ден та Ксю,як завжди не можуть досягти розуміння. Хвилююся за їхні стосунки...бо підсвідомо уже думається, що в Енджел є шанс, так би мовити:)). А Макс навпаки відкинув зайву емоційність і став більш виваженим. І звісно сміливим, проте це в ньому було завжди, як і в Дені.
Моторошно від того осябняку...і ота та тінь це страшне. Навіть страшно уявити що то таке може бути! Жах. Я б вже на місці Ксю верещала нестримно. Ох...відчуваю далі буде дуже емоційно і хвилююче, просто вкрай.
Дякую за продовження.
Інна Турянська, Так, є таке, у Дена та Енджел є якийсь зв'язок, але не думаю, що це кохання) А Ден та Ксю, так) Але думаю, це все більше через Дена та його зайві переживання за всіх, і за Ксю особливо)Ну емоційні вони обоє, так) Побачимо,що далі на них чекає) Дякую велике за підтримку)
Що ж то за тінь? У мене мороз пройшов по шкірі. Я наче побачила цей особняк власними очами. Мені подобається реакція Дена, коли Ксю розмовляла з Максимом і оте "дивись, ревнує")). Це справді добре прописано
Анна Стоун, Дякую) описувала так, як бачила його сама) і замок і парк. А та тінь...далі буде зрозуміло, що це)
Я злякалася, що пропустила 10 нових глав, а вже потім прочитала, що ти їх розбила. Так значно краще)
Анна Стоун, Так, твоя порада в блозі теж стала в нагоді) вирішила, що читати менші глави набагато зручніше) дякую)
29. Нарешті новий розділ! =)))
Ну що ж, реакція Ксю доволі передбачувана. Тепер вона буде морозитися до останнього. Ех( А Ден, видно, хотів щось пояснити, але Ксю не дала. Цікава парочка...) Чесно? Чекаю від них більшого вогню, щоб нарешті все розклали по полицях, бо ось ці душевні муки виматують обох. Бодай перед поєдинком треба ж Дена підтримати...)
А той сон, що Ксю бачила.. Гм, цікаво, чи не Енджел то рук справа?..
Макс молодець))) Навіть попри почуття, що ще не минули, штовхає Ксю до Дена. Не очікувала від нього такого...)
Маєток вийшов дуже моторошним, адже страшне минуле приховує. Нравки твої описи) Картинка живо уявляється. І та тінь на горищі... Що ж то за монстр такий?..
Чекаю продовження! Натхнення тобі)))
Ханна Трунова, Вони занадто довго дружили, тому перейти одразу до кохання теж не так легко, особливо, коли у кожного багато протиріч всередині. Ти ж врахуй, що незважаючи на довгу книгу, часу в них пройшло зовсім мало від початку всієї пригоди) А на рахунок вогню, то все буде саме так,як я відчуваю їхню історію, в них все одно зараз інші пріоритети, а не кохання, та й забагато стресу та страхів, важливе завдання) на все свій час) та і книга не зовсім про кохання) дякую за підтримку )
Ого, який бій) Ден був на висоті і оті от намання його батька звести зусилля хлопця у ніщо були недолугими. Я просто страшенно співчуваю Кості, бо це страшне! Павуки то просто мій велизний страх, я навіть маньких боюся, а тут такі гіганти. Бр-р-р. На місці Кості, я вже би померла від серцевого нападу:) жах!
Ксю пахне м'ятою) до речі дуже гарний запах) такий заспокійливий. І от хто б міг подумати, що павука можна здолати ефірною олійкою)
Дуже жаль Мариночку, її слова хоч і образливі щодо Дена, проте все ж вона була у відчаї( і можливо так сподівалася, що їй стане краще. Страшно уявити, що з Костею може зробити цей ненормальний. Дуже сподіваюся, що його таки врятують!
Ну а Ден і Ксю такі бубочки ...були...і знову усе перервалася на не дуже хорошій ноті. Хоча як дівчина я Ксю розумію, ця нерішучість Дена вирішує.
А ще засмутилася що мало було Макса:) хочеть читати про нього побільше.
Дякую дуже за продовження) завжди читаю на одному подиху, твою неймовірну книгу! ♥️
Інна Турянська, Дякую, Інночко, за такий теплий відгук. Так, для мене теж було відкриттям, але павуки дійсно ненавидять запах м'яти) Тому в Дена вийшло за допомогою Ксю, але, на жаль, Костю повернути так і не зміг. Але далі буде цікавинка на рахунок нього. І Макса теж буде більше) Ми вже рухаємося до фінальних розділів. Буде найцікавіше)) дякую за твою підтримку )
14. Брр, сподіваюсь, з Костею все буде добре. Нащо він взагалі Алану здався?.. А взагалі, запам'ятався образ з попкорном. Для Алана страждання сина як веселе кіно...
Те, що Нуара зникла, трохи тішить, бо тепер Ден може дозволяти собі більше вольностей з Ксю. Про любов все-таки не варто забувать) Ох, і несподівано-жарко ж було в кінці розділу))) Запалила, так запалила) Сподіваюсь, вони в тверезому стані повторять колись цьомчик-обнімончик)))
Дякую за розділ(〃^ー^〃) Натхнення на новий)
Єва Лук'янова, Хай вже швидше той крок робить, а то посивіємо тут всі =)))
Оце вогник ви прибегли для нас,читачів.А Алан стерво відмінне.Цікаво чим займається Нуара,що подарувала Алана батькові на деякий час.Мені здається що на довго вона не кине свого улюбленця.Дякую за чудове продовження.І чекатиму на наступну проду.
Олена Кондак, О так, надовго кидати його в її плани не входить, але вона змушена підкоритися батькові. Поки що немає в неї іншого вибору. Дуже дякую за коментар та підтримку)
Оце так фінал! Нарешті! Але ж не обійшлося без перчинки. І коли ці двоє порозуміються? А ще скучила я за Нуарою. Невже вона справді тепер не слідкує за ними? Чекаю дуже на продовження!!
Лора Майкова, Нуара скоро буде, куди ж без неї..)) дякую дуже за коментар)
О ні... Бідний Костя. Я сподіваюся з ним буде все добре. Розділ закінчився на самому цікавому(
Анна Стоун, Побачимо... Скоро вже кульмінація і ще більше випробувань) Дякую за коментар та підтримку, для мене це дуже важливо)
Розділ 13 здорово полоскотав нерви. Добре тобі це вдається...) Погоджуюсь з коментом нижче, що вийшла б крутецька гра по мотивам книги. Ну й фільм, звісно, теж))
Розмова Дена з Ксю нагнала мурашок. Ксю можна зрозуміти. Невизначеність у стосунках завжди нагнітає. А Ден наче й хоче зізнатися, але обставини тиснуть на нього... Та все ж сподіваюсь на розвиток їхніх стосунків. І на ще один цьомчик =)
А Макс як на Еріку зирить, хаха))) Швидко ж переключився, одначе)))
І все закінчилося на драматичній ноті... Бридкі павуки!
Натхнення тобі та сил. Чекаю продовження...)))
Єва Лук'янова, о.о чекатиму))
Я дуже сподіваюся, що ти його не вб'єш... З цієї книги вийшла б захоплююча гра. Я вже уявляю, як бігала б граючи за Дена та билася з монстрами, а потім фінальний бос ) Дену дуже пощастило з тим що Ксюша адекватна дівчина, бо якщо мені б таке сказали (у склепі) я б розвернулася та пішла геть у лапи монстрів. Думаю одразу б повернулася, але... Краще б він сказав правду, що вона йому подобається, але зараз не час для цього і їй треба намагатися триматися подалі від нього, бо від цього він стане слабшим
Анна Стоун, Так, їхній шлях схожий на квест, мені таке подобається, хоча фінальний бос — це закохана в нього королева, яку він не ненавидить, і яка сама не хоче фінальної битви (хоче її батько). А на рахунок Дена, то він просто не хоче вголос озвучувати свої почуття і зближуватися з нею, бо знає, які можуть бути наслідки. Не тільки його слабкість тоді, але й гнів Нуари) Дякую за розгорнутий коментар
Дуже дякую за продовження))
Ксю, дійсно емоційна дівчина і вона, як і кожна представниця жіночої статі бажає конкретики. Бо оця невизначеність дійсно може бісити)) це у хлопців все понятно і очевидно, але нам дівчаткам треба чути що нас люблять, а не лише відчувати. От дійсно кажуть, що найважче це сказати — пробач і кохаю.у Дена з пробач наче проблем немає, але от кохаю то наче невимовне слово для нього. Хоча в тих обставинах, що він зараз то дійсно може й краще тримати язик за зубами, але от серце ніяк не втримати!:))
А павуки, це кошмар!!! Я страшне боюся павуків, а ще й таких великих! Я б на місці, Борі уже померла від розриву серця))) і Мариночку жаль, бачити свого коханого в смертельній небезпеці, серце крається. Одна надія на Дена....
Інна Турянська, Так! Ти маєш рацію — дівчата люблять конкретику. Особливо коли хлопець то відштовхує, то навпаки близький до тебе...а в цих хлопців дійсно таке є в характері...то мороз то тепло...у Дена то хоч причина на це є, але Ксю вже не може таке витримувати) побачимо чи колись вони до чогось прийдуть) дякую тобі велике за теплий коментар )
Дуже радію новому розділу .Вітаю автора зі святами.З нетерпінням чекатиму на продовження.
Олена Кондак, І Вам дуже велике дякую)) Радію, що не забуваєте про книгу) Сподіваюся працювати швидше)
Прочитала ще вчора, але вирішила подумати над розділом до ранку) у тебе завжди є над чим порозмислити.
І от мені здається....ну якщо поглянути на Нуару з горянської точки зору, то вона слабне, але якщо з людської то навпаки стає людянішою, відтак сильнішою. І все це може й веде її до програшу, як стверджує її коханець і батько, але немає більшої перемоги як перемогти саму себе. Нуара дуже яскравий персонаж, і навіть за неї хочеться вболівати:)))
А от Дену дуже складно між цим всім маневрувати, щоб захисти і друзів і себе і Ксю...йому не позаздриш((. Макс красунчик, я рада що він так би мовити перемкнцвся на Еріку:)
Ситуація звісно була ризиковою, коли Ден кинувся її рятувати, і от будь розумним, хоча вважаю він вчинив вірно
Інна Турянська, Дякую велике за такий розгорнутий коментар, теж так вважаю на рахунок Нуари, але зло всередині теж не так легко відкинути, просто любов таке вчиняє з людьми, хоча й не всі вірять що в неї саме вона,а не одержимість. Але то побачимо потім. Я теж твої ще вчора читала, ще дві глави залишились і наздожену, теж напишу думку)
Дивно бачити такі зміни у героях,але від цього ще цікавіше як же розгортатимуться події далі
Олена Кондак, Так, чим далі, тим більше у них всіх буде внутрішніх протиріч, тому що стресова обстановка у всіх, навіть в антигероях) дякую, що не забуваєте та кементуєте, це цінно для мене...)
Розділ 12. Цікаво спостерігати за Нуарою та її внутрішніми суперечностями. Всі помічають, що вона змінилася. От дійсно, почуття до Дена роблять її слабкою...)) Для Дена, звісно, це плюс, але не для її королівства.
Батько Дена теж непростий тип: такий хазяюшка на кухні, що аж не віриться, що він - безжальний вбивця. Брр... Ну й не такий прихильний до Нуари, виявляється..) На трон, либонь, теж намилився.
Битва з дарликами вийшла епічною, як і поява Нуари. А сцена біля дерева викликала мурахи) Вже чекаю на фінальну битву..))
Дякую за розділ ❤️
Ханна Трунова, Дякую і тобі за коментар)) Та просто Алл ревнує і хоче якось зупинити захопленням Нуари Деном...в хід пішов вже її батько, який теж так просто не дозволить їй творити, що вона хоче. А Ден...в нього думки зараз тільки про те, як захистити Ксю та інших, над своїми словами він не думає...Що можливо собі тільки гірше робить
Дочитала повністю главу. Щось мені вже не дуже шкода Нуару. Ти вмієш перемикати увагу між героями. Хоч я розумію почуття Нуари, але це не кохання, а жага володіння. Шкода Ксюшу та інших. Ден так хвилюється за друзів( Здається він готовий знищити Горан і себе, лиш щоб ніхто не заподіяв болі Ксюші
Анна Стоун, Так, Ден також переконаний, що нічого спільного з коханням це почуття не має. Але навіть батько її помічає, що вона змінюється в кращу сторону, відчуваючи це. Але зло всередині також не так легко вбити, якщо воно володіло нею стільки років. Тож що переможе, зло чи щось інше? ну побачимо) А Ден так, Ксю — його слабке місце. Дякую))
Я в шоці. Шкода Нуару. Але цікаво, як вона вибереться з цієї пастки? І врешті чим закінчиться її історія
Анна Стоун, Так, у неї, як і в Дена з друзями, теж непроста ситуація склалась. Але який вибір в результаті вона зробить, ще до кінця не ясно, адже Ден взагалі не йде їй на зустріч, навіть сказав що встромить ножа їй в спину. Тож подивимося) Дякую тобі велике)
Я рада, що Максим відпустив Ксюшу. Він заслуговує на краще. Несподівано, але мені сподобалося те, що між ним та Ерікою щось проскочило. Невже кохання? Ця глава, як і попередні жива, реалістична. Я вірю у те що відбувається. І мені стає сумно від того, що я відчуваю іноді схожі почуття та маю такі ж думки. Але це чудово, знаходити у героях щось знайоме. Тільки Енжел шкода, кохання у цьому випадку зробило її слабкою
Анна Стоун, Я рада, що іноді ти маєш такі ж думки, як і у мене, коли пишу. Це означає, що всі ми так схожі, з однаковим баченням, травмами та проблемами... І це все одно зближує. Максим справді заслуговує на більше, він хороший. Тому смерть Дена стала для них уроком. Думаю, не даремно він постраждав хоча б заради цього. Енджел теж має свої слабкості, і як не дивно, це Ден— її ворог номер один. В наступному розділі буде більше про неї. Дякую тобі величезне за коментар та підтримку)
Дуже цікавий розділ, прочитався на одному диханні.
А я от Макса слабаком не вважаю.
Якщо людина визнає свою поразку то це вже її особиста перемога. Визнати свої слабкості, а тим паче гордість та заздрість не під силу тим, хто слабкий. Я от погоджуюся з Ерікою, Максу варто вийти з тіні Дена, бо він не Ден! І ним не стане, і то добре. Макс сам по собі прекрасний, і друг він хороший.
Ой, було б чудово якби між ним та Ерікою були дійсно якісь почуття, вони мені видаються гармонійними)) і не вважаю я, що Еріка сильніше в їх тандамі)) бо Еріка напівкровка відтак Макса не може бути їй рівнею...( Ну думаю ти поняла про що, бо маю на увазі сила і таке інше))
Ден як завжди на висоті, те що виправдав свого друга перед всіма — респект).
Ксю цього разу теж вразила витримкою і спокійно відреагувала на поцілунок. Але може вона не показує?) або дійсно зібралася)).
Інна Турянська, Дякую велике за підтримку) Я теж не вважаю Макса слабаком, він молодець, що визнав свої помилки. Та й Еріка, як голос совісті всіх, його трохи підтримала, хоча не мала б. Думаю, він зробить висновки)) Ден не злопам'ятний, тому вибачає швидко, це плюс його характеру) а Ксюша не спокійно відреагувала, просто голос розуму переміг і вона вирішила вчинити правильно)
11. Ретроспектива Макса вдалася на славу. Тепер після всього, що він накоїв, а також після його роздумів та певних висловлювань моє ставлення до цього персонажа, як не дивно, пом'якшилося. І круто, що Ден не влаштував істерику, а все наче пробачив. А ще між Максом та Ерікою починає пробігати якась хімія, і не дивно, бо вони подібні...) Тому якщо Макс відлипне нарешті від Ксю, до якої в нього й не було справжніх почуттів, а лише бажання бути кращим за Дена, то можливо, дружба з Деном і відновиться...
Ой, ці дотики уві сні...) Мене промурашило, хоча я й здогадувалася, що Ксю тут ні до чого)) Ден її відшив, і тепер йому робити перший крок) Швидше б..)) Хоча в їхніх обставинах до цього далеко.
Русалоньку шкода...
Цікаво, яке там пекло буде попереду) Як завжди, очікую море крові)
Ханна Трунова, Дякую) так, Максим хороший) можливо тепер все й справді зміниться. Він все усвідомив, як убив Дена, так сказати, уроки виніс) а що буде між Ксю і Деномч побачимо, але буде не просто, бо обставини такі) дякую велике за підтримку
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати