Глава 8. Агонія

Ксюша зробила спробу з'їсти свою холодну несмачну рибу. Друзі ніби не бачили навколо дивацтв і продовжували займатися своїми справами. Еріка як завжди трималася осторонь і чистила кинджал, який, ймовірно, віддав їй Ден. Її руде волосся золотими відблисками переливалося на сонці, а погляд був рішучим, зосередженим і холоднокровним. Ксюша заздрила її спокою. Прогнавши замішання, вона все ж таки вирішила підійти до дівчини і розпитати про те, що трапилося. Була величезна ймовірність, що Еріка не забажає з нею розмовляти, згадавши колишні образи, але та лише байдуже обвела її поглядом. Потім узяла в ліву руку пасмо свого довгого шикарного волосся і одним стрімким рухом кинджала зрізала більшу частину довжини. Ксюша так і ахнула від несподіванки, з подивом дивлячись на руді пасма в її долоні.

— Ну як? Мені личить? — з лукавою посмішкою запитала її Еріка і потріпала своїм тепер уже коротким волоссям, яке ледве діставало до плечей.

— Навіщо це ти зробила? — Ксюша й справді була вражена. В одну мить позбутися довгого доглянутого густого волосся і при цьому навіть оком не моргнути — не кожна зможе.

— Вони мені тільки заважають. Зараз не той час, щоб турбуватися про зачіску. Ще б Дена підстригти. У нього чуб вже дістає очей.

— Я думаю, що ти правильно сказала — зараз не найкращий час думати про волосся. Йому б тільки одужати. — Ксюша не хотіла, щоб Еріка наближалася до нього хоч на крок.

— Він же повелитель. Нічого йому не буде, — знизила плечима та.

— Але пророцтво казало...

— Та начхати на ваше пророцтво! Ден надто цінний екземпляр для Енджел, щоб вона дала йому померти. Думаю, налякати хотіла, не більше. А так, впевнена — він видужає через два дні. Ми, напівкровки, швидко відходимо від таких поранень. Ден не виняток.

— Цінний екземпляр для Енджел? Ти маєш на увазі дуель? — напружилася Ксюша. Еріка виділила ці слова досить дивним тоном. Усередину мимоволі закралося тривожне передчуття.

— Якби тільки дуель, — недбало кинула дівчина, але потім різко спинилася, — але це не важливо.

— Тобто не важливо? Ти щось знаєш? Щось трапилося під час вашої подорожі до забороненої зони? — Ксюша не стрималася і кинулася до Еріки, схопивши її за плечі. Внутрішня тривога перетворилась на паніку та вирвалася з лещат розуму, через що вона не могла себе контролювати.

— Ми ходили в мертвий ліс уночі, крихітко! Звісно, щось трапилося. Чи ти думала, нам там пташки пісеньки співатимуть? — з глузуванням викарбувала Еріка, закотивши очі.

— Я в курсі, що ви там з чимось поганим зіткнулися! Але Ден був не в тому стані, щоб його допитувати, та й...

— Та й не хотів казати, так? — закінчила за неї Еріка, піднявши брову.

— Так. Але я мушу знати. Інакше не заспокоюся. — Ксюші було неприємно говорити з Ерікою через її випнуту зверхність та гордовитість. В іншій ситуації вона точно огризнулася б, але зараз була не в тому становищі. Вона має витягнути цю інформацію за будь-яку ціну. Щось із глибин підсвідомості доносилось до неї тривожною луною, породжуючи безліч страхів та підозр.

— Я теж вважаю, що ти маєш знати, — раптом м'яко погодилася Еріка. — Твоєї підтримки цей ідіот потребує найбільше. А якщо ти не знатимеш — то справлятися з цим йому доведеться самотужки. Тому вмощуйся якнайзручніше, я все тобі розповім.

Ксюшу не довелося довго вмовляти. Вдячно кивнувши, вона відразу ж присіла до Еріки. Під розлогими гілками широкого дерева провівала приємна прохолода, а сонячні промені, що насилу пробивалися крізь рясну крону, створювали відчуття колишньої безтурботності, що, звісно, було неправдою.

Еріка розповіла все докладніше нікуди, копіюючи при цьому настрій, інтонацію та вираз обличчя Енджел. З кожним її словом Ксюша пірнала все глибше в чорну діру відчаю та безнадійності. Навколишній світ відчутно звузив простір і втратив минулі фарби, штовхнувши її у вир розпачу. Вона не могла повірити у почуте... Не хотіла вірити.

— Це якийсь абсурд, — пригнічено прошепотіла вона, коли Еріка закінчила свою розповідь. — Енджел не могла закохатися в Дена! Це ж просто якась ахінея!

— Я теж була вражена. Але повір, я не бачила ще нікого більш відвертого у своїх почуттях, ніж вона.

— Але, чорт забирай, це ж просто Ден! Він ніколи не мав такого впливу на жіночу стать, розумієш? Це за Максом дівки в шеренгу шикувалися, але не за Деном. Він же в цій галузі ще той телепень! Як він міг закохати в себе горянську королеву, ще й свого заклятого ворога?

— Тобто Сіара і навіть я — для тебе не досить вагомий аргумент? — усміхнулася їй у відповідь Еріка. — Сама-то втріскалася в нього по вуха, ще й ставиш під сумнів його привабливість!

— Що! Я не... — спробувала захиститися Ксюша, ось тільки кого вона обдурити зараз намагається?

— Та годі тобі, не виправдуйся, — з розумінням махнула рукою Еріка. — Такий вплив Ден має лише на горян. Ми з тобою не рахуємось. Він досить привабливий хлопець, тому цілком очікувано, що він подобатиметься дівчатам — нічого надприродного в цьому немає. Але горяни захоплюються зовсім іншими речами. Розумієш, у Дена надто сильна енергетика і невичерпний запас внутрішньої фізичної та духовної сили. Напевне, це тому, що він повелитель. Я бачила, на що він здатний. Він бореться не як звичайний напівкровка. Та й його вміння передбачати атаки та надлюдське чуття... Пам'ятаєш, як він уникнув зіткнення з кулею? А як одним влучним кидком вбив вовка, який впав нам на хвіст? А скільки ще в ньому криється здібностей, про які ми поки що не знаємо! Значить, таким і мав народитися повелитель за задумом пророцтва. Його особистість була теоретично вирахувана вищими силами ще заздалегідь — шляхом поєднання певних генів. Така людина не народилася б випадково. Його, по суті, створило пророцтво, розумієш? Він унікальний у своєму роді, хто має зв'язок з кристалом — найціннішим елементом Землі. Ніхто до кінця не знає, на що здатен повелитель — він невивчений ще ніким. Навіть сам Ден не знає, хто він насправді. А горяни мають здатність відчувати енергетику і внутрішню силу всіх живих істот. Чим сильніша ця енергетика, тим більше недоречної уваги від горян. Згадай Сіару, яку він обкрутив за дві секунди — а вона його не знала й близько, на відміну від Енджел, яка спеціально його вивчала. Ден приваблює їх, тому що він справді випромінює сильну енергетику, як повелитель. В принципі, щось схоже випромінював і його батько, тому спочатку і був фаворитом Енджел.

— Наскільки я пам'ятаю, ти казала, що Алла та Енджел пов'язували не просто партнерські стосунки? — Ксюша не помітила, як її дихання стало поривчастим та натужним, наче повітря не хотіло надходити в легені.