11 202
Анотація до книги "Братство Хроноса"
Планета Гео — яскравий і багатошаровий світ зі своїми законами, традиціями та прихованими загрозами.
Колись представники позаземної цивілізації переселили сюди людей для масштабного експерименту. Століттями людьми керували Зрячі — високогібридна форма між людьми і Сіячами (так ці істоти позначені у глибинних архівах).
Та настав час, коли в правлінні уряду Останнього Зрячого з’явилися тріщини і рівновага порушилася. Місію порятунку людства взяло на себе таємне Братство Хроноса.
Герої з різних поколінь, із суперечливими мотивами й небезпечними таємницями, змушені об’єднатися. Адже саме їм судилося стати єдиним щитом між людством і силами, що загрожують його майбутньому.
Колись представники позаземної цивілізації переселили сюди людей для масштабного експерименту. Століттями людьми керували Зрячі — високогібридна форма між людьми і Сіячами (так ці істоти позначені у глибинних архівах).
Та настав час, коли в правлінні уряду Останнього Зрячого з’явилися тріщини і рівновага порушилася. Місію порятунку людства взяло на себе таємне Братство Хроноса.
Герої з різних поколінь, із суперечливими мотивами й небезпечними таємницями, змушені об’єднатися. Адже саме їм судилося стати єдиним щитом між людством і силами, що загрожують його майбутньому.
“Світ, у який хочеться втекти з головою: досліджувати, думати, співпереживати. Живі герої, напружений сюжет і сміливий експеримент над часом та людьми. Є хімія, вибір, біль і надія. Самобутня фантастика, яка чіпляє! ”
Зміст книги: 49 глав
72 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗацікавила Ваша книга. Почала читати. Бажаю Вам успіхів та натхнення ❤️❤️❤️
Людмила Дишленко, щиро дяку за добрі побажання✨️❤️✨️❤️✨️❤️. Надзвичайно приємно).
Заснути не змогла поки не закінчила читати Вашу книгу. Сьогодні день під враженнями і герої книги наче перед очима). Зрячий мабуть у кошмарах мені тепер снитися буде). Дуже сподобалося, як склалося все у Северина з королевою Домахою. Вони гарна пара, підходять одне одному і характерами і статусом. Хотілося б ще більше про фіолетовому Айолу і Рудого, але я розумію, що це пригодницька книга, а не любовний роман. Вебер теж сподобався, малюнок з його зображенням дуже влучний.
Olena Mazurenko, дуже приємно читати Ваш відгук і радісно, що історія Вам так сподобалася. Дякую❤️❤️❤️✨✨✨.
Світлано, добрий вечір! Я дочитала Вашу чудову книгу! Це була дивовижна подорож, дякую за неї! Отже, Мічений отримав по заслузі, і все інше стало на свої місця. Втім, оті питання, що хвилювали й Міченого й Северина: що з пластинами й де тіло Останнього — і мені цікавлять. Тож сподіваюся, що продовження таки буде!)
Щиро радію за долі всіх улюблених персонажів! Сем з Айолою — напевно, мої улюбленці). А от Северин та Домаха — це така неймовірна хімія)) Щодо Ібера... в нього там такі справи розгорнулися — прямо вау! Добре, що Северин дотримався слова й знищив зброю. Однак цікаво куди поділися рештки кулемету.... Гм.
Ще раз дякую за дивовижний світ, що Ви створили! Книга неймовірна, варта уваги! Обов'язково порекомендую.
Бажаю Вам нових цікавих ідей, безмежного натхнення й якомога більше зацікавлених читачів! Ви чудова авторка! Так тримати!)
Лекса Т. Кюро, дякую, що занурилися в цю історію. Я думала про написання продовження. Хочеться і про саваші більше розповісти, і про інші сегрегації, ще не відомі для нової людської цивілізації. Гео зберігає багато таємниць і я сама дуже хочу про них дізнатися... як би дивно це не звучало). Айола і Сем мені теж дуже подобаються, ще одна з тих щасливих пар, які живуть без "качєль", підтримують одне одного. Северин і Домаха обоє складніші, та і статус не дозволяє їм просто кохати. Цим двом просто пощастило, що склалося все саме так. А у Міченого навіть смерті епічної не було - не заслужив. Тепер Ібер буде гасити те полум'я, яке розпалив Мічений. Я сама не очікувала, що аскетичному і мандрівному Іберу випаде така важлива роль. Хоча його мудрість і глибока моральність натякали на цю можливість.
Ну що ж, тепер стало зрозуміло, чому Мічений відпустив Домаху... Який де він може мерзенний, фу. Не цурається нічим, йде по головах... Добре, що поряд з Домахою був Сатха. От імпонує мені їх тандем. І ця щира розмова між ними після... Я не сумнівалася, що він їй розповість про себе, хто він. Її реакція була цілком очікувана — я теж би спочатку подумала, що він мене використовую... Але їх мудрий розум — все вона правильно вирішила. Її пропозиція — круте рішення. І видно, що ними обома керує вже не лише розрахунок, а й почуття.
З Кантори взагалі все неочікувано. Ні, звісно, можна було подумати, що він зіграє якусь роль, але вбивство короля. Напевно, саме цей вчинок і змінив хід усіх подій далі. Згодна з думками Домах про те, що у долі буває чорний гумор, втім все одно згодом стає зрозуміло: навіщо все те було. У всесвіта немає помилок, в нього на всіх свої плани!)
Лекса Т. Кюро, єдина любов Міченого - влада. І за неї він ладен віддати що завгодно. За саою манію він і поплатився. Для написання його стосунків з дружинами я надихалася Генріхом VIII. )
Отже, Мічений відпустив Домаху... До останнього думала, що він з нею щось утне. Але, мабуть, в нього все ще є плани на неї. Він на цій зустрічі її наче перевіряв.
Бачу, що Северин змінив свою думку про Домаху. Пізнав її глибше й розуміє, що вона інша, точно не донька свого жорстокого батька. Видно, що вона піклується про свій народ і хоче його вберегти від війни. На мою думку, вони з Северином підходять одне одному. У них обох є якась благородна велич. Сподіваюсь, що попри все, вони ще будуть щасливі. (人 •͈ᴗ•͈)
Лекса Т. Кюро, вони дійсно гарна пара. Як і Айола з Семом.
Тож Останній Зрячий обрав своїм заступником Ібера, чи я правильно зрозуміла? Він обирав між Міченим та Істориком і обрав останнього, так?
Чула про такий експеримент з мишами, Ви його тут дуже круто й доречно додали. Там здається ще одностатеві пари почали утворюватися, і тоді вони перестали народжувати й вимерли. Взагалі мені дуже імпонує вся Ваша теорія тут про створення світу, експериментів тощо.
На жаль в мене тут, поганий зв'язок, і не завантажується ілюстрація (потім обов'язково подивлюся). Але дякую за ось ці окремі пояснення — вони краще зрозуміти систему Вашого світу й функції всіх персонажів.
Лекса Т. Кюро, )❤️❤️❤️✨✨✨.
О, як цікаво все повернулося! Сатха — охоронець Домахи! Так, вона однозначно потрапила в його вдало сплетені сітки, втім, здається, він і сам починає щось відчувати до неї. Подивимось... Сподіваюсь, в ньому жорстокі гени не переважать щирі почуття... Чесно, а от Домаху можна зрозуміти — з таким-то чоловіком... важко пройти повз такого харизматичного, впевненого в собі красеня, як Сатха!) А ще чудово, що він зустрів свого вчителя — я прямо дуже-дуже цьому зраділа. І щиро зраділа за Сема й Айолу) А реакції Северина на одруження друзів розсмішили)) Про його пиятику й досвід з Тарою теж було цікаво почитати) Добре у Вас виходить сплітати в сюжеті буденне з фантастичним і політичним, і все так цікаво й гармонійно. Ви розумничка! Захоплююсь Вашим талантом!
Лекса Т. Кюро, В цю книгу не влізло. Але вона дуже цікава особистість. Подумую написати про неї окрему історію.
Доброго часу доби, Світлано! Прочитала розділи про Міченого, тепер стало більш зрозумілими їхні родинні зв'язки з Северином. Тож цей жорстокий чоловік все ж таки прибрав Олівію. Щиро співчуваю його нові дружині й Домахі. Сподіваюсь, в них все буде добре.
Читаю далі) Поки їду в потязі, як раз є більше часу на Вашу чудову книгу!) Гарного, спокійного дня Вам!
Добрий вечір, Світлано! Я знову з Вами!) Проковтнула кілька розділів сьогодні одразу, і вирішила трохи зупинитися, щоб коментар написати. Тож картина все більше й більше вимальовується... Виходить, що на Гео є ще люди на іншому континенті з Ковчегу 3. Цікаво-цікаво... Сьогодні у мене вже інші асоціації з Вашою книгою: щось трохи від «Промітея» — приквилу до «Чужого», трохи від «Дюни», трохи від «П'ятого елементу», але при цьому таке самобутнє, саме Ваше. Крутий унікальний всесвіт Ви створили, вражає!
Далі я ще прочитала про те, як Северин із Семом рушили на пошуки креслень для нової зброї... Думаю, не просто так вона була винесена й нібито забута. Тут зловила трохи вайбу книги «Важко бути богом»... Їх подорож була вельми цікавою, такі чудові місця вони відвідали. А які ж нові колоритні персонажі — Фйорд, Гермес, Дмитро, Никій, а особливо — Кесалоній — якась просто надзвичайна особистість. А це місто на воді й будинки-гнізда — ВАУ!
Ну що ж... герої отримали те за чим прийшли, тепер цікаво, що з цим всім буде далі... Думаю, Кесалоній не просто так їх попередив про небезпеку зброї. Чи Северин зробить так, як пообіцяв? Чи бажання влади в ньому переможе, як і в його пращура?
Лекса Т. Кюро, Дякую❤️❤️❤️. Надзвичайно приємно читати Ваші відгуки✨✨✨✨✨✨. Так уважно й глибоко занурюєтеся у світ, що це надихає мене ще більше. Дуже цікаво бачити, які асоціації виникають у Вас: «Прометей», «Дюна», «П’ятий елемент», «Важко бути богом»...
Місто на воді - це моя дитяча мрія, а будинки-гнізда взяті зі сну. Кесалоній справді особливий герой, він творець і винахідник, відьнодухий дивак.
Дякую Вам за такий щирий і детальний відгук. Для мене це не просто коментар, а справжній діалог із читачкою, яка сама пише прекрасні, продумані історії.✨✨✨✨✨✨
Момент з відбуттям Зрячого просто вражаючий. Описано досить точно і технічно.
Оксана Відаюча, дякую ❤️❤️❤️.
Наступний розділ таку важливо-цікаву інформацію дав, хоч і часткову. Дуже цікаві факти про Гео й Землю. За ілюстрації — окрема дяка, дуже люблю їх в книгах, особливо коли вони гідно передають те, як все уявляє автор. Тож Ковчег був не єдиним кораблем, а правда не така однозначна, як думали наші герої. І не лише вони.
Вам добре вдалося передати Єву як ШІ. В голові одразу образ Червоної Королеви з «Оселі зла» сплив. Круто!
Обов'язково ще повернуся!) Бережіть себе та своїх! Мирної ночі!
Лекса Т. Кюро, Ваші коментарі завжди дуже цікаво читати. Іноді вони змушують мене подивитися на деякі моменти з іншого кута зору. РАдію, що Вам подобається✨✨✨. Окрема радість, що відгукнулися ілюстрації. Порівняння Єви з Червоною Королевою — це прямо в серце ?. Саме такого холодного, впевненого й трохи тривожного ШІ-образу мені й хотілося досягти. Дякую, що читаєте і ділитеся думками. Хай у Вас і у нас все буде гаразд! Хай ніч буде мирною ❤️.
Добрий вечір, Світлано. Прочитала ФЛАГМАН «Медичний сектор». Чудовий розділ. Персонажі ніби в геть інший світ потрапили, після пустелі та Плакучих степів. Такі технології неперевершені. Рада, що Ідуму кінцівку відновили. Ще й про Історика нові факти дізналися: виходить, він напівсинтетик.
Перевірте, будь ласка, у вас двічі повторюєть наприкінці частина тексту, де руку Ідуму відновлювали. Я кілька разів перечитала, думала, може, щось не зрозуміла... але текст майже однаковий.
Лекса Т. Кюро, дякую. Стосовно повторів... то кілька разів правила, бо писала розділи одразу в авторському кабінеті. Часом дещо переставляла місцями. Гляну. Дякую ❤️❤️❤️.
Доброго дня, Світлано! Дуже крута книга! Абсолютне занурення, завдяки майстерно прописаному світу, яскравим характерним персонажам, діалоги яких живі і натуральні. Цікаво підібрані імена - одразу розумієш, що це світ де змішані різні народи і раси. Окремо зазначу моє сприйняття створених Вами описів - без висмоктування з пальця, але об'ємно, харизматично. Читаючи дуже легко уявити картинку. Подорож пустелею, Плакучі степи описано так, як це зробив би мандрівник. Ця безперечно фантастична книга варта уваги і високих оцінок. Дякую за цікаву історію і сподіваюся, що будуть нові частини. Створений Вами світ потребує ще більшої уваги до себе. Також сподобалася назва планети. Гео - це лаконічно і змістовно. Успіхів у творчості!
Вячеслав Кулик, щиро дякую вам за такий теплий, уважний і глибокий відгук❤️❤️❤️.
Для автора немає більшої радості, ніж відчути, що світ, який довго жив у голові, справді ожив для читача.
РАдію, що Ви відзначили цілісність світу, особливості імен і відчуття подорожі✨✨✨. Я справді намагалася писати так, ніби ці місця пройдені ногами мандрівників.
Розділ 1. Дуже сподобались спокійні розмови, сухий гумор і те, як поступово оживає динаміка між героями.Світ тут вибудовується дуже природно. Дрібні деталі, невимушені діалоги — і ти вже повністю всередині історії, навіть не помічаючи моменту.
Jane Doe, щиро дякую за Ваш коментар❤️❤️❤️. Радію, що сподобалося✨️✨️✨️.
Добрий вечір, Світлано. Прочитала розділи про Домаху й її весілля. Бідна дівчина, не проста в неї доля. Чимось Білосніжку зі злою мачухою нагадало мені це. Але сама Олівія своїм вайбом нагадала мені мадам Мотеспан — фаворитку Людовика Чотирнадцятого. Та й взагалі всі ці королевська інтриги чимось схожі на інтриги Англії й Франції: одруження за розрахунком, влада, неадекватна розкіш тощо. А ще трохи вайб «Ігри престолів» зловила), особливо щодо сцен з Віктором, його особливими вподобаннями та те, як він з Домахою вчинив... Утім, вона молодець, що не здалася й почала вести себе, як справжня королева. Я так розумію її історія тут не просто так виникла, і, напевно, шляхи героїв з попередніх розділів і її якимось чином перетнуться.
А щодо Міченого... Ох, складний дядька, зі своїми амбіціями. Як антигерой — шикарний, як людина — суцільне зло.
Лекса Т. Кюро, шалено приємно, що Ви так пройнялися цією історією, просмакували. ...Щодо пунктуації та всіляких описок абсолютно з Вами згодна. Обов'язково до них дійду. Просто дуже бракує на все часу. А писала з таким запоєм і шаленством, що понароблювала помилок. Щтро дякую Вам, пані Лексо❤️❤️❤️.
Прочитала всі розділи про поселення саваші, про їхній устрій /матріархат — то круто!)/, про те, як вони прийняли Северина, далі йому їжу й кров, нове ім'я Сатха. Про те, як він став одним з них, подорослішав, став справжнім воїном. Як зустрив людину й як рушив з ним в свій світ.
Северина можна зрозуміти, він наче Мауглі в цьому племені: свій серед чужих, але при цьому інший. Тож, звісно, що великий світ манить його. До того ж помста за батьків теж є його рушійною силою.
Шандру теж можна зрозуміти, вона допомогла йому врятуватися, привела в своє плем'я, виховала, зробила з нього справжнього воїна й... відпустила. Це було досить мудро з її боку. Вона справді наче справжня мати для нього. Їхні відносини торкаються душі.
Лекса Т. Кюро, як приємно, що книга настільки відгукується. Шандра дійсно йому стала другою матір'ю. Попри зовнішню суворість, вона вміла мудро направити його. Так аби він і підтримку її відчував і власну силу випробовував, впевнювався у власних можливостях. Їхні стосунки особливі. Дякую, що так провідчували ❤️❤️❤️.
Світлано, прочитала ще один розділ й подивилася ілюстрацію до розділу «Історик веде». Окремо дякую за словничок, який дуже допоміг більш точно розібратися зі складною організацією Істориків, Хранителем тощо. Також хочу сказати, що флора й фауна описані неймовірно. У Вас шикарна фантазія, всі тварини такі цікаві, а щодо Плакучих степів — це взагалі вельми оригінально.
Тепер ми знаємо хто, такий Северин і звідки він. А натяк на Кішку-Богиню був не випадковим? Тобто саваші — це щось на кшталт кішколюдей? Бо поки про них лише згадується...
Читаю далі).
Лекса Т. Кюро, ✨️✨️✨️❤️❤️❤️
Розділ «Втеча спадкоємця» трохи більше пояснила долю Северина. І тепер я знаю, як виглядають саваші) Круто!
Лекса Т. Кюро, я неймовірно рада, що Вам сподобалося.
Світлано, доброго вечора! Дуже крута у Вас книга, читаю з задоволенням! Настільки цікавий, якісно пропрацьваний світ, що це неябияк вражає. Персонажі такі колоритні й різноманітні. Северин, Айола та Рудий — шикарна трійка. Поки прочитала перші три розділи, але зав'язка вже відчувається, і я в передчутті цікавезних пригод. Буду періодично писати Вам коментарі. Не обіцяю на кожен розділ, але загальні думки й враження буду залишати!)
Бережіть себе та своїх! Натхнення та успіху Вам! Мирної ночі!
Лекса Т. Кюро, дуже Вам дякую, пані Лексо, за увагу до цієї історії, за коментарі, за підтримку.❤️❤️❤️ І Вам зичу натхнення і успіху! Мирної ночі! ✨️✨️✨️
❤❤❤
Тарас Поліський, дякую)❤️✨️
Це дуже класна книга! Я під враженнями!
Тарас Поліський, ❤️✨️
Дуже гарна, яскрава, цікава у вас книга. Читати саме задоволення. Глибоко і колоритно, атмосферно і динамічно. Часом дуже неочікувано, часом весело, і весь час важко відірватися від читання.
Olena Mazurenko, Шалено приємно читати ваш відгук. Радію, що сподобалося❤️✨️✨️✨️✨️
Яка глибока тема! Вітаю!
Соломія Вейра, дуже дякую ❣️✨️✨️
Класна кінцівка! Обожнюю хепіенди.))) І плюс є натяк (надія для читача) на продовження.
Дякую за цікавий твір!!!
Раїса Ткачук, Мені дуже приємно, що кінцівка вам сподобалася — хотілося залишити читачеві світле відчуття та трохи інтриги на майбутнє.
Ваш відгук надихає продовжувати працювати над історією. Дякую, що читаєте й ділитеся враженнями! ❤️❤️❣️✨️✨️✨️.
Мені дуже подобається підхід до назв. Видно, що цю планету колись заселили вихідці із Землі. В основі багатьох топонімів лежить латинська мова, яка допомагає одразу створити певні асоціації. Окремі ж назви та імена також акумулюють зв’язок із минулим Землі, традиціями її народів і, вочевидь, були закріплені серед переселенців. Тож я, як читач, одразу уявляю певні особливості регіонів і людей.
Анна Лінн, дякую за увагу до назв і топонімів. Я справді прагнула, щоб вони не просто звучали цікаво, а й натякали на історію світу, спадщину людей, які колись покинули Землю, і той культурний багааж, який вони пронесли з собою. Радію, що це помітно.
Ваш відгук — це велика підтримка й натхнення продовжувати працювати. Ще раз дякую!
Я просто в захваті від мови авторки. Це красивий, насичений, сповнений чарівних описів та епітетів текст, який водночас зберігає динаміку дій і вибудовує яскравий візуальний ряд. Початок твору — це типове зачало пригод у Майна Ріда, коли читача одразу занурюють у картину протистояння людини й природи, яку ця людина прийшла підкорювати. І таким чином від американського фронтиру ми переносимося до фронтиру космічної всесвітньої безмежності. Цей образ нам теж знайомий із кіновсесвітів «Зоряних війн» або «Світлячка» — він перевірений, він працює й одразу налаштовує на відповідну хвилю. І далі авторка зовсім нас не обманює: у певний момент вона відділяє нас від групи досвідчених мандрівників і змушує самотужки розв’язувати фантастичні проблеми, що постають перед героями.
Анна Лінн, шалено приємно прочитати такий чудовезний і об'ємний відгук зранку ✨️✨️✨️ Дуже-дуже дякую❣️❣️❣️
Дякую авторці за класну історію.
Тарас Поліський, ❤️❤️❤️✨️✨️✨️
Рекомендувала вашу книгу кільком знайомим і куму(фанат фантастики).
Таня, Дякую ❣️✨️✨️✨️
Цікавий розвиток сюжету.
Короля чітко ''тойво''. По заслуга.
Відкрилася дорога Северину, а він оце саме трохи здрейфив))) Хай вже оговтується від несподіваної пропозиції та погоджується. Я за те, щоб жили вони довго і щасливо!)))
Раїса Ткачук, ✨️✨️✨️
Відгук у рамках марафону про взаємне читання.
"Це фантастика, яку варто прочитати" - перше, що спало мені на думку. Мені знадобилося кілька перших розділів, бо 5 сторінок - точно недостатньо, щоб зрозуміти суть.
Спочатку було важко зорієнтуватися хто, де, і чому, тому доводилося читати повільно й уважно. А хто ж казав, що фантастика - це легко?)
Авторко, ви майстерно вималювали систему створеного вами світу. Це чітко проявляється в деталях: одяг героїв, природа, їжа, розмови... Це нелегка праця, і вона допомагає читачу краще вимальовувати все у своїй голові.
Склалося враження, що я блукала десь між "Дюною" та "Шаленим Максом".
Розмови живі та дотепні, персонажі - цікаві, є таємничість. Окреме сердечко віддаю за філософські вирази стосовно людства й образ Северина)
З непроханих порад дам таки одну: відредагуйте гарненько текст, або віддайте грамотному редактору і будете мати "брульянт".
Дякую за цікаву історію) Ловіть мою підписку)
Тарас Поліський, Привіт, однодумцю)
Не очікувала любовної лінії. Приємний сюрприз.
Світислава Мудрич, ))✨️✨️✨️
Не хотів би я мати такого батька, як цей Мічений. Козляра ще той.
Тарас Поліський, Є таке)))
Дякую за цікавенне продовження!
Інтригуюче зав'язалася любовна лінія в Домахи і Северина. Цікаво читати і розвиток подій у замку.
Раїса Ткачук, щиро дякую за кожен ваш коментар. Це надихає творити.❤️❤️❤️✨️✨️✨️
Та тут такі пристрасті спалахнули. Цікаво, що з того вийде.
Таня, побачимо)
Тарамата така незалежна жінка.
Таня, є таке)
Чекаю продовження)
Petro Greenwood, )).
Від мене вподобайка.
Petro Greenwood, дякую❤️❤️❤️.
дуже яскраво та динамічно!!!
Інга Вальмор, дякую ❤️❤️❤️.
О, то Домаха на нього запала!? )
Вячеслав Кулик, можливо))
Розділи про Зрячого дуже потужні. Вся книга - це ніби переплетіння різних світів. Авторко, вам подяка.
Petro Greenwood, І вам дякую. ❤️❤️❤️
Цікаво, дякую!
Ната, ❤️❤️❤️
Сюжет динамічний, продуманий, захоплюючий. Рекомендую.
Анастасія Мазуренко, щиро дякую)❤️❤️❤️.
Про зрячого ну дуже круто написано. Вже читаю про Верхні землі)
Ох і серйозні розділи пішли. Є над чим подумати. Окремий лайк за Зрячого.
Світислава Мудрич, щиро дякую ❤️❤️❤️.
Дуже подобається. Кожен розділ.
Таня, дуже приємно. ❤️❤️❤️
Дякую за довгоочікуване продовження!
Цікаво було читати зустріч Северина з Кесалонієм, прям відчула напружену атмосферу. А ще дуже сподобалися будинки (колись мріяла про круглий дім), навіяло аналогію з Трипільськими поселеннями.
Історія Міченого багато прояснила тепер.
Розмова з Келхуном прям змусила мене пофілософствувати. Закінчили на інтризі! Дякую! Тепер знову чекаю продовження з нетерпінням!
Натхнення Вам!
Раїса Ткачук, дуже дякую Вам за такий теплий і змістовний відгук! ♥️♥️♥️
Мені неймовірно приємно, що Ви побачили паралелі з Трипільськими поселеннями.
Історія Міченого довгенько лишелася нерокритою і ось побачила світ.
А філософія Келхуна змушує задуматися навіть автора)
Щиро дякую, що читаєте, відчуваєте й чекаєте продовження. Це додає мені натхнення і сил працювати далі.
Захоплюючий твір, який хочеться читати і читати.
Таня, дякую) ♥️♥️♥️.
Атмосферний твір, написаний простою гарною мовою. Герої досить колоритні, цікава світобудова, поступове розгортання сюжету - все це захоплює з першого розділу. (В рамках марафону Марії Енріх)
Ніка Цвітан, дякую ♥️♥️♥️.
Дуже подобається ваша книга. Хочеться більше дізнатися про Домаху.
Olena Mazurenko, обов'язково дізнаєтеся. ❤️✨️✨️✨️
Дуже сподобалась атмосфера і написання!
Христина Тиндик, дякую ♥️♥️♥️. Радію, що Вам сподобалося.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати