20 822
“Земля-2”
Анотація до книги "Погляд на зорі"
2120 рік. На Землю надходить повідомлення від безпілотного космічного корабля, який вважався зниклим. У 12 світлових роках виявлена планета, подібна до Землі. Неймовірне відкриття розбурхує уяву вчених та мрійників, а уряди та корпорації починають підрахунок можливих вигід та ризиків.
Саша Тернер, що виросла мріями про космос. Видатний колись конструктор Домінік Купер, забутий всіма на схилі літ. Ексцентричний мільярдер Рікардо Гізу та його чарівна сестра Марія. Загадковий Сай, за чиїми плечима приховане темне минуле. Їхнім долям судилося сплестися у дивовижний вузол, зав'язаний навколо «Землі-2».
Саша Тернер, що виросла мріями про космос. Видатний колись конструктор Домінік Купер, забутий всіма на схилі літ. Ексцентричний мільярдер Рікардо Гізу та його чарівна сестра Марія. Загадковий Сай, за чиїми плечима приховане темне минуле. Їхнім долям судилося сплестися у дивовижний вузол, зав'язаний навколо «Землі-2».
Зміст книги: 29 глав
61 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДрузі, я закріплю цей коментар згори. Адже там нижче - вільний простір, у якому усі читачі можуть поділитися щирими враженнями від роману. Я дуже і дуже заохочую всіх це робити. Мені дійсно приємні і потрібні як схвальні відгуки, так і конструктивна критика. Та коментарі часом можуть містити спойлери. Тому рекомендую вам прочитати спочатку книгу, а вже потім - порівняти свої враження із відгуками інших читачів. Влаштовуйтесь зручніше, і приємного читання.
Цікаво, що через 200р існує ООН та Америка як імперія..сподіваюсь раші в тому світі вже нема
Лідія Качур, Дякую, що звернули увагу) Книга писалась у 2019-2021 роках, коли світовий порядок та кордони здавалися більш стабільними, аніж, як ми тепер бачимо, вони виявились насправді. Тож, дійсно, на час подій книги (приблизно через 100 років) основні світові держави, які ми бачимо сьогодні, все ще існують. Росія теж у певному вигляді існує (на жаль), про що йтиметься далі.
Добрий день, Володимире. Добралась вже до 22-го розділу. Таємниця Гізу це ЩОСЬ! Вражена. Взагалі у Вашій книзі Ви багато цінних тем підіймає — дякую за це! Після кожного розділу є про що подумати.
А ще вражає Ваша обізнаність в різних сферах, дуже круто продуманий світ, пропрацьований гідно. Ви молодець! Бережіть себе. Мирного неба.
Володимир Забудський, Обов'язково побачимо всі! Тримаємось! Хай Всесвіт береже Вас! Сил Вам та удачі! Ви молодець! І книга Ваша дуже крута!
Володимире, як би то ваші твори почитати через ел. читалку?
Vovich Om, На жаль, на даний час функціонал Букнету не дозволяє завантажувати книги у форматах fb2, epub і т.д., щоб відкривати їх через електронні читалки. Однак, Ви можете встановити на смартфон або планшет безкоштовний мобільний застосунок Букнет. Він по суті теж як читалка.
чудова книга
Сонька, Дякую, дуже радий, що вам вона сподобалась)
ББК. ББК ж. ж. б хто її. Дж. ББК з з. б хб б. ББК ж юю зж. д юж .......,.ґ. ж. з. є. з. ..........д
Наталія Панченко, Дякую. Я так і не зміг розгадати Ваш шифр, але приємно, що Ви звернули увагу на мою книгу
Лаос не має виходу до моря, і тому Даг не міг служити в береговій охороні. Хоча це може бути якась інша Земля зі своїм іншим Лаосом
Володимир Бай, Ви праві. Абсолютно впустив цю деталь. Оце так сором! ((
Доброго часу доби, Володимире!
Які колоритні персонажі з'являються у наступних розділах:) Обидва Гізу інтригують. Подивимось, далі яку ж вони роль зіграють, гм.
Просто геніальна фраза у 7 розділі про віру людей.
Про «тандем науки та бізнесу» — також дуже влучно сказано! Взяти хоча б Ейнштейна, Марія й П'єра Кюрі, відкриття Америки тощо. Все наче по колу повторюється завжди.
А ще Ваша розгорнута думка про «ненажерливу саранчу» в 8 розділі нагадала фразу з фільму з Брендом Піттом "До зірок", що «люди — пожирачі світу». На жаль, так і є.
Актуальні теми Ви підіймаєте, не сплячі зрозуміють!) Ви молодець! Читаю далі:)
Lexa T Kuro, Дякую, дуже радий, що книга і надалі Вам цікава) Особливо приємно, що теми, які у ній підіймаються, Ви також знаходите актуальними та важливими. Саме про таке поєднання емоцій у своїх читачів я і мріяв: щоб і читати було легко і цікаво, і замислитися було над чим)
Букнет не дає розгорнутися думці(( Отже продовжую коментар... Світ, що Ви створили — це крутий приклад того, що, можливо, чекає людство через 100 років. Коли бути звичайним — не прийнятно, жити звичайним життям у реалі — нецікаво, і нейротехнології — це ВСЕ! Ваш твір є «їжею для розуму», корисною їжею, що дійсно замислитися змушує.
Мені, як і Ханні, хотілося б, щоб Ваш твір був надрукований у паперовому варіанті, й розійшовся у маси! Бо це дуже якісна література, наша українська якісна сучасна література! І чесно, я пишаюся, що живу з Вами в один час, і що, якщо так можна сказати, стою у витоків Вашої творчості! Не зупиняйтеся! Це дійсно ВАШЕ! Ви ШИКАРНИЙ автор!
Бережіть себе! Натхнення, сил та віри в себе!
п.с. Забрала Вас до «улюблених авторів», рада, що не пройшла мимо!) Буду заходити у гості!)
Володимир Забудський, Доброго часу доби, Володимире! Продовжую читати!) Прочитала ще 3 розділи, і все ще тією ж думки, що писала Вам зверху!) Спойлерити не буду, просто скажу, що інтрига з кожним розділом нарощується, дінаміка подій теж — все дуже круто! І якось все цікаво-гармонійно, навіть той хаос, що відбувається з персонажами. Ви молодець! Подобаються роздум Ваших персонажів, їх світосприйняття, особливо Саші. Ви дуже тонко відчуваєте цього персонажа, це відчувається.
А ще сподобались думки про переламані моменти в житті. Дуже вражаюче!
А щодо моєї книги. Дякую Вам за побажання, вони мені точно знадобляться:). Так, пишу підлітковий роман-антиутопію. Ніколи не думала, що буду писати саме в цьому жанрі взагалі, але якось воно так вийшло:) Став цікавий внутрішній світ підлітків, тепер вивчаю:) А ще весь час редагую, і не знаю, коли допишу та доведу все до гідного рівня. Бо чим більше читаю ось такі книги, як Ваша, то розумію, що мені є куди розвиватися:) Повірте, це не лестощі, це факт!
Володимере, доброго часу доби! Після поради Ханни почала читати Ваш твір... Прочитала вже 3 розділи, і я дійсно вражена! Стиль написання у Вас дуже крутий, читати легко та цікаво. Все ну дуУууууже смачно подано!)
Саша — це ЩОСЬ! Сай — інтригує з першої появи!) Окрема подяка Вам за байкерів та мотогонки!))
Домінік — мені батька нагадує, дуже класно Ви його подали. Я вже прониклась всіма цими героями.
А ще дуже влучно та цікаво Ви подаєте мудрі думки, які замислитися змушують, наприклад, про мости та їх випробування!)
Описи надзвичайні у Вас, особливо хочу зауважити описи зовнішності, бо для мене це завжди проблема( А Ви прям детально, і так гарно, з «родзинками»... Мені як візуалу — це прям ВАУ!) І є чому навчитися у Вас:) Описі технологій — взагалі окрема тема — цікаво, гідно, НЕ нудно, якісно, ще й корисно як! Читаю і думаю: «невже це наше майбутнє таке буде?», «а я б таке собі зробила?» тощо.
Діалоги крутезні — одразу відчувається характери персонажів, харизма деяких ну дуУууууже по душі, внутрішні стани, думки тощо...
Рецензія тут: https://booknet.ua/blogs/post/376599
Дякую за цю перлинку♥♥♥
Володимир Забудський, =)))
Ось і дочитала я "Погляд на зорі". Це перлинка серед Букнет(〃^ー^〃). Ваша грамотна мова та стиль написання не можуть не захоплювати, а поміж сюжету ви не загубили й характери персонажів, навіть другорядних. Кожен герой у вас добре прописаний. Яку ж колосальну роботу ви все-таки проробили!
Одназначно, 10 з 10 Катавась.))) Однозначно читатиму продовження =)))
Hanna Trunova, Надзвичайно Вам вдячний за високу оцінку і за всі ці приємні слова. Немає для автора більшого задоволення, аніж бачити відгук читача, якому сподобалась його книга. Якщо ж це відгук від іншої письменниці, то це ще приємніше. Адже знаю, як непросто знайти час на книги інших авторів, коли бурхливо йде власний творчий процес. Ласкаво прошу на сторінки "Шляху до зірок". Буде дуже цікаво почути Ваші враження від продовження історії)
Розділ 26) Така цікава атмосфера в цьому розділі! Вам вдалося так гарно процес підбору вбрання описати і всю цю підготовку до "балу"..)))
От же ж цей Гіза, одначе... Вирішив підкатити все-таки до Саші. Іншого від нього я й не очікувала.
Я рада, звісно, що Саша сама собі стала подобатися в ост.рядках.. Наче їй приємне таке ставлення Гіза до її персони. Але як же Сай?? Невже ми про нього забудемо???
Володимир Забудський, ну все, тепер я спокійна)
Розділ 27. От халепа! Цей розділ перевернув усе з ніг на голову *нервово гризу нігті*. А раптом це... правда??? Про штучін, планету.... Оооо... Оце так завернули!
Hanna Trunova, )))
Дякую за книгу, спочатку у мене від неї були досить неоднозначні емоції, навіть в один момент хотілось кинути, але потім навіть дуже сподобалося, тому щиро ще раз гарно дякую за чудово проведений час з вашою книгою.
Володимир Забудський, Дякую обов'язково ознайомлюся я її вже навіть до бібліотеки додав як прочитаю залишу під нею відгук також
Розділ 23. Ранок залізної леді таки дійсно буремний. Дуже багато непростих завдань треба вирішувати й тримати гідно голову. Хоча нерви в залізної леді починають здавати...
Не можу не захоплюватися, як ви другорядних персонажів розкриваєте. Вчитися у вас і вчитися.))
Володимир Забудський, Звісно, що головні персонажі — любов форевер. Однак у книгах дуже цінно, коли другорядних розкривають теж. Це показник хорошої продуманості тексту. =)
ага
Розділ 22. Оце так здивували, так здивували! Аж ніяк не очікувала, що Марія виявиться... кхм, тією, ким вона виявилася. А ще Гіза... От гамнюк!
Ефект "оце так!" досягнутий =)
До того ж, ще одна компанія загадкова вимальовується... І у всіх свої плани, цілі.
Дякую за вашу творчість. Надихаєте =)))
Володимир Забудський, я не хочу тут спойлерити. однак здивували ви мене сильно. телефон ледве об стінку не полетів ;)))))
Творчого натхнення! Я підписалася на вашу сторінку підпишіться і ви на мою
Dianka Sagura, Дякую, +, Вам теж успіхів!
Розділ 21. Ще один цікавий — і до біса харизматичний — персонаж Рамон. І де ви їх таких виловлюєте? ;)
Оце Земля-2! Аж три місяці має..)) А третій з невідомим елементом... Сподіваюсь, його відкриття не приведе до мега-руйнацій. Люди такі, вміють відкриття в руйнівну дію перетворювати..
Володимир Забудський, омг. заінтригували =))
Точно середня швидкість в 417км/год це треть швидкості світла?
Володимир Забудський, Вже бачу, у дев'ятнадцятій. Пропущено "млн.". Дякую за уважність
Розділ 18. 19. Прочитала два розділи, бо вже скучила..))) Зараз ще побіжу читать, тому комент буле невеликий)
Комплімент вам за те, що ви й про другорядних персонажів не забуваєте. Усі герої дуже живі. Відразу уявила цього Корольова. Цікава в нього історія, пов'язана з "Піонером" =) Мріяв, мріяв і ось так неочікувано попав у вир подій...)))
Ой, відчуваю, будуть труднощі з будовою корабля. Так багато нюансів треба врахувати... А ще мене збентежила ціль подорожі: у Землі ресурси закінчуються, то ми іншу планету викачаємо... Сумно, але така гірка правда((
Лади, читатиму далі))) Нехай Земля-2 б'є всі топи ;)
Володимир Забудський, Буде потім рецензія від мене..))) Але твір читала б і без марафону) Класний же ж =))) Чекатиму блог...)))
Розділ 20. Стосунки Саши та Форда, судячи з опису, дійсно токсичні. Добре, що вона їх завершила... Неочікувано палка між ними розмова сталася, та ще й зі свідками))) А як Саша Сая захищала! Молодчинка)) Уже за Саєм скучила...))
Дякую вам за цю перлинку-книгу)))
Hanna Trunova, Дякую вам, що продовжуєте читати і коментувати)
клас
Даша Хомич, Дякую, дуже радий, що вам подобається)
Розділ 17. Невже Сая ми не побачимо більше? Дуже вже прлюбився цей персонаж. Питання риторичне. Відповіді не потребує. Прощання між Саєм та Сашою вийшло палким та чуттєвим...) Хехе)
Земля-2 цікава планета з фізичних характеристик. Дійсно цікаво, чи є там життя. Будемо читати, дізнаємося =)))
Володимир Забудський, Все гаразд)) Коли зможете, тоді... Ви виконуєте важливу роботу ж.
Ваша книга прекрасна, щоб її не читати..)))
Розділ 16.
Нарешті я знайшла 15 хвилиночок на читання. Уже, мабуть, в мільйонний раз вам повторю, що в захопленні від вашого стилю написання та від мови. Справді дуже круто все прописано! =)))
Отже... кхм... Як цікаво тут все виходить. "Ліам" не просто ШІ, а з самосвідомістю... Цікава теорія. І прямо дрижаки беруть, чи дійсно це так. Гм))) Це б багато що прояснило. Все-таки, так багато труда вкладено в "Ліам".
А Дом хитрий жук ;)))
Натхнання вам на нові проєкти =)))
Володимир Забудський, Дякую)) Намагаюсь дописати книгу..)) Натхнення зараз дуже треба)
Друзі, я закріплю цей коментар згори. Адже там нижче - вільний простір, у якому усі читачі можуть поділитися щирими враженнями від роману. Я дуже і дуже заохочую всіх це робити. Мені дійсно приємні і потрібні як схвальні відгуки, так і конструктивна критика. Та коментарі часом можуть містити спойлери. Тому рекомендую вам прочитати спочатку книгу, а вже потім - порівняти свої враження із відгуками інших читачів. Влаштовуйтесь зручніше, і приємного читання.
Розділ 15. Проєкт під загрозою. Звісно ж, без гарантій успіху вкластись у проєкт готовий або дурень, або той, хто надто вірить в проєкт. І це зрозуміло, однак печально ж...
Саша та Марія знайшли спільну мову. Це радує =) Але чи надовго?)
Цікаво подали фінал розділу. Прямо прониклася почуттями Саші. Серед цих всіх крутих вчених будь-хто почувався б пригнічено. Вона сидить по праву руку від Дома, наче його протеже... Я вірю, що Саша зе всім дасть жару! ;)))
Володимир Забудський, Значить, я вмію уважно читати =)) А ви вмієте круто прописати деталі, які так цікаво розглядати під мікроскопом =)))
Розділ 14. Фух, нарешті. Я вже думала посивію тут, поки дочекаюся повернення Саші та Сая. =)))
Місяць провести у в'язниці... Не позаздриш. Однак добре, що ставилися до них гуманно.
За Джил починаю переживати. Але вона наче має голову на плечах. Сподіваюсь, в халепу не вляпається.
Сая аж обійняти захотілося... Самотній він у цій компанії. Ех... Те, що зробила Саша, було дуже несподівано ;)) Аж цікаво буде спостерігати, як розгортатимуться їхні стосунки далі =)))
Не перестаю захоплюватися вашим текстом...)) Читаєш і наче смачненький тортик їсиш)))
Володимир Забудський, Дякую)))
Розділ 13. Роздуми пішака. Цікава назва розділу, яка наштовхує на певні міркування.
Мені подобається, як ви розкриваєте другорядних персонажів, не забуваєте про них. Хоча після цього розділу мені вже складно вважати Джил другорядним персонажем. Вона повноцінний "гравець" зі своєю історією. І її, як пішака, хочуть використати у великій грі (якщо я правильно все втямила).
От і Марія теж вийшла трохи з тіні брата. Цікаво буде про неї більше дізнатися..))
Чим я найближчим часом і займуся) Не перестаю захоплюватися тим, як прописаний ваш твір: грамотно, легко, але водночас і складно. Мої щирі аплодисменти вам =)))
Володимир Забудський, і правильно робите) у вас не картонні персонажі)) це круто! =))
11.12. Земля-2 дещо більше, аніж майбутня філія й декілька шахт — влучно сказано.
Поганий черв'ячок щось став мене гризти після цього інтерв'ю. Не люблю ділити все на біле та чорне: Оріон поганий, а Рікардо типу хороший. Щось тут нечисто. Можливо, він є чортом із табакерки... Ну-с, побачимо...
Володимир Забудський, Так, їх можна трішки вкоротити. Бо деяка інфа повторюється. Ми, як читачі, уже дещо знаємо) Але інтрига є — що там із Сашею та Саєм??? Заради неї я і решта читачів будуть гортати сторінки стовідсотково) Так просто цю книгу не полишимо ;)))
Прочитал перший розділ - захоплюючий, якісно виконаний (дуже сподобалися діалоги), оригінальний початок. Додав до бібліотеки. Бажаю успіхів на конкурсі, текст дуже гідний.
Валера Дорович, Валерію, дякую за цей відгук, а також за раніше озвучені коментарі та пропозиції по тексту книги. Я їх занотував, і планую якось виконати "технічні роботи" над книгою - виправлю кілька явних стилістичних недоліків (наприклад, надлишок технічних подробиць у першій главі), не змінюючи сюжету.
Буду радий, якщо знайдете час на прочитання ще кількох глав.
Дякую за захоплюючу книгу.Читаю на одному подиху .
Оксана Штых, Дуже дякую, що обрали мою книгу серед багатьох інших на Букнеті) Неймовірно приємно, що моя робота вам сподобалась)
Глава 9. Ото Дом винахідник-халамидник! Додуматися тільки: заховати флешку в труні напарниці-друга. Можливо, то й дійсно найбезпечніше місце. Ооо... Тільки-но дійшло! Дом настільки прийняв провал проєкту, що й флешку поховав. Це наче поховати власний проєкт. Здається, він навіть і не сподівався, що "Піонер" може бути живим, втратив будь-яку віру в це. Ооо...
Саша і хвороба. Прикро було дізнатися, від чого саме померла її мама: рідкісна генетична хвороба, що вражає мозок і людина помирає від безсоння. 1 до 2-х — такий розклад у Саші. Дуже шкода... Схоже, саме тому вона буває безбашенною. А що втрачати, мов.
І знову ви закінчили розділ на найцікавішому... Не залишаєте мені вибору) Біжу читать =))
Hanna Trunova, Радий, що ця глава вас заінтригувала) Сам здивувався такому повороту подій) P.S. До речі, така хвороба насправді існує. Як прочитав про неї, а тої ночі якраз чогось сон не йшов - було трохи навіть не по собі)
Глава 10. Ндя, мучаєте ви мене... ЩО ТАМ ІЗ САШОЮ ТА САЄМ??? Ррр...
Війна так війна, значить. Після сцени зібрання "Оріона" відраза до цієї корпорації стала ще більшою.
Отже, Дом десь ще приховав другу частину "Ліама".. Хитрий, одначе...))
Гризу нервово свої нігті й читаю далі...
Hanna Trunova, Що вдієш - не так багато альтруїстів у кіберпанкових корпоративних джунглях) Але і Домінік - не такий простий, як часом здається, чи не так?) Сподіваюсь, подальший розвиток подій вам буде так само цікавий.
Глава 8. Довбаний слиз — це все, що ми є? Ндя... Наука і бізнес — тут ви добре все розписали, нічого й додати.
Кого, кого, а Моніку я не очікувала тут побачити. Вона, виходить, подвійний агент?) Якщо в Пролозі ще ця пані викликала мою симпатію, тепер на себе ковдру перетягнула антипатія.
Гм, цікаво, яким боком Саша до того "Ліама" причетна? Щось Дом темнить)))
Володимир Забудський, біжу читати)
Спойлерррррр
Глава 6.
КЛОН??? Сай виявився клоном???
Ох, нічого собі. А що найжахливіше, до клонів чомусь відносяться як до рабів. Навіть не так, як до біоматеріалу. Жах якийсь.
Тут мені трохи перегукнулося з твором Ярослава Мельника "Маша обо ІV Райх", де до певного класу людей ставилися як до тварин у буквальному сенсі.
Сподіваюсь, хоч клонів у вас не їдять...
Радує, що Саша не йде за більшістю й має свою думку.
Володимир Забудський, Ох, такого повороту я дійсно не чекала.
Знаєте.. Прикро це признавати, але ваше бачення ставлення до клонів цілком правдоподібне. Люди схильні до упереджень і всіляких таких штук.. Коли я читала в цій главі оцю розповідь про ставлення до клонів, у мене ні на хвилину не виникло відчуття, що це неправда. Ніби навсправжки це все відбувається...
Глава 7. От ми й познайомилися з Рікардо — такий собі павич зі своєю драматичною передісторією.
СПОЙЛЕРРР.
Отже, батько Рікардо був співзасновником компанії "Тера Нова", новим Ілоном Маском, який після приголомшливого провалу проєкту заліз по вуха в борги, аби врятувати проєкт, але не впорався й "самовипилився", не подумавши про дружину та дітей. Жостко...
А Рікардо не промах! Зумів відродити втрачене багатство. А тепер бажає і проєкт відродити.
Що ж, побачимо, що з цього вийде.
Володимир Забудський, Я теж тут зашарілася...)) Дякую за цю перлинку) Неможливо відірватися просто!..) Читаєш і насолоджуєшся..)) А такі книги мені трапляються все рідше й рідше, на жаль..
Спойлерррр
Глава 5. Як я й думала, нашими викрадачами виявилася компанія "Оріон". Тепер мене від неї ще більше нудить. Це ж треба вдатися до таких дій!
От кого я там зовсім не очікувала побачити, так це Сая. Його палкий монолог тільки доводить, що він не такий і хороший хлопець. У що він вляпався?
Цікаво, хто той термінатор, що врятував нашу компанію?
Ну-с, побачимо))
А ще цікаво, що у вашому уявленні майбутнього і Термінатора поважають, і про Гаррі Поттера не забувають =)))
Володимир Забудський, Це ж уже класика!))) Так що все може буть))
Глава 4. Не витримала й прочитала ще главу. Затягує як!
Отже, Домінік не такий вже й а) безумний; б) святий. Хоча те, що він зробив, і протизаконне, але зрозуміти Домініка можна. Він все своє життя вбухав на той проєкт! І він має право розпоряджатися чипом, який і створив.
Розділ закінчився на найцікавішому! Хто ці люди, що нагло ввірвалися в будинок? У мене є певні думки...
Іду читати далі.
Дякую! =)))
Володимир Забудський, І не нада)) я вже "проспойлерила" собі))) А Домінік дійсно цікавий персонаж. Взагалі, всі персонажі у вас живі... Ви молодець)))
Глава 2. Мені Саша все більше подобається =))) Крута героїня..)) Було дуже цікаво дізнатися про її сімейну історію...
А цей незнайомий таємничий хлопак Сай хоч і наче добрий, але щось мені підказує, що там були всі палички короткі. *сміх* Якось він не сильно хотів розповідати про себе, ухилявся. Аж цікавість розпирає, що він там приховував...))
Отже, Домінік був викладачем Саші, і вони давні приятелі... Цікаво-цікаво. Схоже, він розповість їй приголомшливу новину про проєкт "Піонер".)))
Ще раз відмічаю вашу грамотну мову. Ваш твір — перлинка серед букнетівських творів)))
Уже зараз ставлю 10 із 10 Катавась)
Володимир Забудський, Ой, давайте)) Цікаво, як там ШІ бачить Домініка) Однак людська уява все одно... кхм.. крутіша)))
Глава 3. Ви так все класно змальовуєте! Без лестощів кажу. Картинка в голові малюється яскрава, а персонажі мов живі.
Куди це Джил вляпалася? Невже там все дійсно так серйозно? А Саша така крута! Не побоялася відсіч дати. Й екшончик з'явився...))) Поява Сая була несподіваною, але який же він, одначе, до біса крутий! =)) Приїхав, врятував, полетів...)) Не здивуюся, якщо він потім виявиться харизматичним поганцем..)) Але його розгадувати дуже хочеться: хто він, яка його мета й так далі...
Як я і думала, Домінік хотів розповісти Саші про "Піонер".
Ууу, цікаво, що там буде далі??? =)))
Володимир Забудський, Сай уже здивував) і підкорює моє серце) побачимо, що далі буде...))
Глава 1. Окрема Дяка за мову =)) Текст дуже грамотно прописаний — одна насолода для моїх очей)))
Ось я й побачила Сашу. Так, я уявляю її інакше, ніж ШІ.. Що ж поробиш))) Ви там писали в блозі, що вона вся така хорошенька, а на байку як катається, а??? Щось ризикове таке в ній є)))
Але й добра ж яка! Залізти в капсулу, щоб протестити... "Безбашенна" =))
І подруга в неї цікава.. Джин, так? У мене з іменами проблеми, вічно щось та наплутаю.
Нейромережі, які зараз страшилки від конспірологів, заполонили світ майбутнього. Хеех...
Цікаві були вставки про перенаселення. Наче й на фоні, але, щось мені підказує, це важлива інформація для сюжету =)))
Взагалі, ви такі складні речі так просто розказуєте, що я прямо захоплююся...)))
Тисяча мільйонів сердечок якби могла б, то натицяла =)))
Володимир Забудський, Я не кусаюсь наче))
У мене вже давно була ваша книга в бібліотеці. І от нарешті я дійшла до вас у гості. І знаєте що? Заварюйте величезний чан кави =)) Я у вас надовго пробуду)
Відразу з порогу зазначаю, що мені ну дуже сподобався ваш грамотний текст. Коли в око не впадають помилки... який це кайф!
Не знаю, чому декому цей пролог виявився "сміттям"... Як на мене, то затягнуло з перших абзаців. Прочитала на одному подиху. А фінальні слова прозвучали як акорди.
Однозначно, я з вами тут надовго =)))
Володимир Забудський, Так і буде =)))
Вітаю. Добротна робота. Що до обкладинки, то її таки варто змінити. Суто з маркетингових питань. Для привабливості. А назва... Можна просто винести в основу те, що зараз є підзаголовком, а Землю-2 залишити як назву циклу. Чому так? Я двічі мав ситуацію, коли цифри збивали з пантелику читачів. Бо сприймалися як нумерація книг. А хто ж буде читати другу, якщо першої не читав? У мене так було з "Воїн. Повернення" - бо вважали що то продовження, а потім з "Ной 03". Так що раджу звернути на це увагу. Успіхів і натхнення... П.С. Якщо є проблеми з малюванням, можу допомогти з обкладинкою. Тільки дані автора скажіть
Володимир Забудський, Нема за що. Насправді це зайняло в мене 10 хв часу
Бачу, до вас тут приходять клони в коментарях)))
Лариса Бондарчук, Ага, є трохи. Але я не скаржуся, вони дружні))
Почала читати вашу книгу. Це щось неймовірне! Давно не читала гарної добротної фантастики! Дякую! Супер! Потім напишу враження.
Лариса Бондарчук, Дуже дякую! Справді дуже приємно таке чути. Буду із нетерпінням чекати відгуку.
Я вже на 11 розілі взагалі-то! І сюжет чимось мені нагадує Війну Світів, хоча цей твір більш насичений! До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/fnalnii-rivok-b422339
Володимир Забудський, Чудово! Чекаю Вас!
Яскраві образи, які залишають свій слід в уяві читача це лише маленька частина задоволення, отриманого від цього твору!
Віслон Веймер, З'явилося чогось таке відчуття, не знаю)
Вітаю Вас з новинкою! Успіхів книзі і натхнення автору!)
Лія Серебро, Дякую!)
Яскраво виражений стиль, що робить книгу неповторною. Це не просто книга, а подорож у світ фантазії та реальності!
Любитель Книг, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати