"Інформація обмеженого доступу"

Кінець літа 319 року нового часу

Гео, на борту флагмана «Нова ера», Бібліотека

На відміну від решти корабля, основний зал Бібліотеки мав певну камерність і навіть натяк на затишок. Стіни були оздоблені панелями під темне дерево, а скляних дверей небагато, і вони майже губилися в обшивці.

У повітрі відчувалася вже знайома стерильна чистота, але водночас був присутній чіткий запах паперу — саме такий, як у справжніх Бібліотеках. Всякий Історик легко впізнав би його. Звісно, Ібер розумів, що  жодного шматка справжнього пергаменту тут не знайти. І все ж запах тримався, немов навіяний зі самої Умбри і навмисне залишений кимось у системах вентиляції.

По центру зали стояло кілька довгих столів із чорного матеріалу, схожого на матове скло, але не такого холодного. Довкола розташовувалися дивани й лавки, а вздовж стін мерехтіли панелі, що час від часу оживали тонкими світловими лініями.

Та найдивнішим тут було дерево. Високе, з лапатим листям, воно росло у великому керамічному горщику і здіймалося майже під саму стелю. Листя плавно хиталося, наче від невидимого подиху вітру, хоча системи вентиляції не створювали жодних протягів.

Сем наблизився до нього, пильно придивляючись. Його рука потягнулася до гілки, та пальці пройшли крізь неї, мов крізь туман.

— Якась дурня, — сердито кинув він, відсмикуючи руку. — Нащо воно тоді треба, якщо не справжнє?!

— Це голограма, — рівним голосом пояснила Єва. — Задум полягав у створенні відчуття затишку та природності.

— Я не питав тебе, — буркнув Рудий Сем, роздратовано.

В їх діалог втрутився Історик:

— Єво, — нарешті промовив він, стримуючи хвилювання, — протокол «Індульгенція». Ранг допуску: Хранитель Дрок.  Пароль: Дикі стада кенп.

На мить запала гнітюча тиша. Ібер сподівався, що таки отримає допуск. Потім Єва відповіла:

— Ранг допуску підтверджено. Рівень доступу — 2. Відкриваю архів «ІНФОРМАЦІЯ ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ»... Що Вас цікавить?

— Скільки кораблів прибуло на Гео з Землі? — запитав Історик.

— Ранг доступу недостатній. У доступі відмовлено. 

— Та ця примара нічого нам не розповість! — гнівався Рудий Сем. Йому остогидло перебувати на борту корабля. Зараз він залюбки приєднався б до Айоли. 

Ібер не звертав особливої уваги на емоційні сплески Сема. Хвилину подумавши він запитав:

— Коли відбулося заселення планети з Ковчега?

— Потрібне уточнення, яка саме планета: Земля чи Гео.

— Давай про обидві, — скомандував Ібер, пересмикнувши плечима, так ніби намагаючись скинути з себе  важке передчуття.

У стінах залу бортової Бібліотеки засвітилися тонкі лінії. Голографічні екрани проступили в повітрі, немов привиди. 

— Перший посів відбувся понад 300 000 років тому, на Землі, — відповіла Єва. — Ця спроба була дещо невдалою і потребувала корекції. Після корекції спробу було повторено — результат виявився успішним. З нового посіву протягом тисячоліть відбиралися цікаві екземпляри для збереження і можливого відтворення. Саме ці капсули зберігання і було завантажено на Ковчег 5.

— Який ще Ковчег 5? Ковчег був всього один. Хіба ні?

— Ваша інформація не відповідає дійсності. Ковчегів було... Заборона! Рівень доступу тут обмежений.

Голограма показувала: три силуети, схожі на Останніх Зрячих, які спостерігали завантаження людей у напівпрозорі капсули зберігання. 

— Розкажи про корекцію. На Гео її теж застосовували. — запитав Ібер.

— Так. — коротко відповіла Єва.

— Який метод корекції був застосований?

— Уточніть, будь ласка. На Гео, чи на Землі?

— На Гео.

— Вірус. Код вірусу засекречено. Корекцію ініційовано Зрячими: Банитом і Амадеєм. Третій, Останній Зрячий, після смерті Банита і Амадея, зупинив подальшу корекцію.

— А на Землі.

— Цілком екологічна зброя, класу "Вода". Також локально використовувались віруси. — голос Єви звучав беземоційно. 

— Останній пожалів людей? — тихо спитав Молодший Історик, який схоже все ще не втратив решток наївності.

— Ваше питання не правильно сфрмульоване. Інтерпритую... — сказала Єва. —  Ось відповідь. Вцілілих заколотників Останній Зрячий не ліквідував, а переселив у Верхні Землі. Так виникли відокремлені спільноти.

— Чому Останній Зрячий зберіг заколотників?  — запитав Ібер, вже здогадуючись про дещо.

— Виявилося, що в їх геномі ген Творця був найакивніший.

— Дай максимальну інформацію про ген Творця.

— Ген Творця це те саме що і Фактор Хаосу.

— Єво, що таке ген Творця, що таке оцей Фактор Хаосу? — запитав Ібер.

— Ранг доступу недостатній. У доступі відмовлено.

Ібер потер скроні, ніби борючись із тиском спогадів, які пробуджувала інформація.

— Єво, скажи, Фактор Хаосу — це ген, який був помилково виключений науковцями землян при "удосконаленні" людства.

— Так. Виключення цього гену призвело до ускладнень не сумісних з подальшим розвитком людства. 

Тут знову подав голос Ідум:

— А Історики... Яка була першопочаткова роль Істориків?

—  Історики мали фіксувати хронологію подій, слідкувати за дотриманням встановлених суспільних норм, навчати людей. З волі Останнього Зрячого вони мали очистити записи, виявити та знищити факти, які вказують на корекцію, переписати історію. Завдяки роботі Істориків сучасне населення Гео переконане, що людство прибуло сюди лише раз.

Северин подивився на Ібера:

— Мій дід… він був одним із тих повстанців, хто вижив. Ви знали?

— Так, — підтвердив Ібер. — А ще... він був одним з братства Хроноса. Його ім’я збереглося в архівах, але лиишилося поза публічною історією.

У кімнаті запала мовчанка. Всі відчували, що світ під ними похитнувся. 

Ібер повільно обвів поглядом друзів і сказав:

— Отже, тепер ми знаємо, що наша цивілізація на Гео не перша. Історія стерта, але її сліди ще тут.