ЕПІЛОГ

Початок  осені 320 року 

Гео, Гео, Мелагія - столиця Верхніх Земель     

     Ібер не приїхав на весілля. Він надто зайнятий упорядкуванням нової влади в Умбрі та на всіх територіях П’яти Земель. Після смерті Останнього, префекта Міченого і заколоту залишилося купа нагальних справ. Разом з членами Братства Хроноса Ібер готує ряд значних змін у законах. Також він поділився з Северином планами звільнити всіх, хто знаходиться у кріокамерах. Але вирішили робити це поступово, аби дати людям можливість адаптуватися.

     Після розморозки першого десятка осіб Ібер переконався, що стирання пам’яті часом є благом, адже дехто впав у важку депресію через сум за домом, родиною, а дехто не зміг сприйняти нову реальність. Загалом, процедура розморозки потребувала серйозного підходу. Саме тому Ібер її тимчасово призупинив.

    Історик надіслав листа з привітаннями, а також запевнив, що як тільки матиме можливість — обов’язково приїде погостювати. Далекоглядна Домаха одразу попередила чоловіка, що це буде дуже не скоро. Адже на Ібера, як на Правонаступника, чекає надто багато роботи. Вона, звісно, була права, але Северин не став отак одразу з нею погоджуватися.

    До речі, обіцянку, яку вони дали Кесалонію, виконали — знищили гармату, а креслення спалили. Щоправда, хтось забрав з поля бою рештки кулемета. Але його вже шукають. Тож...

    Хоча Ібер не зміг приїхати на весільну церемонію, зате прибули Рудий з Айолою, Фйорд, Никій, Гефест з дружиною і Дмитрій зі своєю кращою половиною, яка не посоромилася добре вперіщити йому по спині, коли він перепив Мелагійського бренді.

     Рудий з Айолою часу не гаяли. Виявилося, що у них скоро має народитися дитина. Оце так! А Северин було подумав, що то фіолетовоока красуня на радощах від’їлася. До народження дитини вони вирішили погостювати у молодого королівського подружжя і заодно наглянути, аби ті притерлися і одне одного не повбивали.

    Часом Северин з Домахою поводилися мов кішка з собакою. Сперечалися, гарикалися, хоча й намагалися не робити цього прилюдно. Та коли наставала ніч... вони кохалися до нестямок, цілувалися до болю в губах, а на ранок виходили з покоїв щасливі, усміхнені... І вже після сніданку знову за своє.

     Ситуація покращилася, коли Северин випадково зізнався їй у почуттях. Надто вже вона його пригріла, от і розтанув. Чесно кажучи, він сподівався, що це взаємно. Та Домаха ще майже тиждень нічого не казала у відповідь. Вочевидь, мстилася за те, що "не дуже зрадів пропозиції одружитися". Та все ж і вона зізналася, що кохає його. Взагалі-то дружина зробила йому одразу два зізнання. Другим було те, що вона чекає на дитину.

      Загалом життя так закрутилося, що не було вільної хвилини. Зміни влади в Умбрі торкнулися і зовнішньої політики Верхніх Земель. Але все було на краще.

У ті рідкісні моменти, коли Северин міг поміркувати наодинці, він задавався питаннями.

Де ділися пластини Зрячих?

Де зараз тіло Останнього?

Що тепер Ібер робитиме з біологічною зброєю, захованою на Ковчезі?

       Питань лишилося ще багато. Але поки що Северин взяв паузу в своїх довгих мандрах і пошуках пригод. Тепер у нього знову були дім і родина.