40 980
Анотація до книги "Занадто різні екземпляри"
Святослав збирався почати день, як зазвичай...з кави. А почалося все з пожежної сигналізації та нападу однієї дівчини з "вогнем". А там вже такі іскри посипалися, що не відомо що ж горіло -- його вуха чи його офіс. Але, напевно, то горіло його занудне парубоцьке минуле, бо ж тепер він...на хвилиночку...дрищ, має стати хлопцем для товстушки. І як це буде, адже вони занадто різні екземпляри один для одного?!
Обкладинка: Юлія Міхаліна
Обкладинка: Юлія Міхаліна
“Він називав її драконихою, вона його сухариком. Він хотів отримати бажану посаду, вона — стати відомою письменницею. Надто різні для справжніх стосунків, але... Весела історія про силу справжнього кохання❤️ ”
“Дівчина з пишними формами та сухар у всіх сенсах цього слова мають стати парою. Це буде незвичний експеримент для обох! У кожного з них своя мета та зиск, але як можна поєднати зануду та торнадо? Буде весело! Долучайтесь”
Зміст книги: 45 глав
327 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкі ж вони милі))) І дуже підходять одне одному)) Хоча з батьком знайомитися думаю, теж не найкраща ідея, бо уявляю, яке потім здивування в чоловіка буде))
Вікторія Вецька, Мені теж здається, що підходять:)
Може й буде)
Ахаха читаю про нічого не робити, просто лежати, а всі щоб хвалили й думаю собі: "О! І я так хочу!"))) А потім читаю далі і... опиняюсь в ауті, бо це РОЗРИВ:))) Але це ще пів біди! Добре, що про таке у парочки лише жарти й вони обоє з села вибрались живими й неушкодженими))) І, до речі, поїздка добряче так посилила їх взаємну симпатію!))
Марина Тітова, ахах...так Святик теж здається був шокований)) але головне, що він вибрався з села живим))
Ця свиноманія Святика скоро доконає, певно))) Зате, хоч через ті страхи є привід пообійматися))) (головне, щоб без фанатизму, щоб Аріна Святику не зламала кісток:)))
Марина Тітова, ахах...так))
Як добре, що Святик, Аліка знайшов, молодець. Не все ж йому свиней боятися. Чудовий розділ ❤️, дякую ❤️
Вікторія Вецька, Так, молодець, здолав свій страх)) і тобі дякую, Вікусь)
Ну не вміють вони без пригод))) Тепер ще й нового Аліка шукати:)
Дякую!)
Reader Lana, Так, остання пригода у селі:)
Дякую))
І знову Святику спокою не буде, ще порося треба ловити, коли він приїде в місто він точно видихне))
Вікторія Вецька, Ще трішки і повернеться в місто:)
Дочитала до розділу «Інопланетянка». Приємна та різноманітна подача одних і тих же сцен. Не згладжені, а справжні, як це і буває, коли метелики з'являються поступово, а не одразу. Герої відверті та не лицемірні, без надміру іронічні, але з іскоркою – підколоти та посміятись одне з одного.
Белла Ісфрелла, Дуже дякую за ваші коментарі) радію, що ви стали моїм коментатором) успіху вам та натхнення)
Святослав та Аріна — яскравий приклад того, як протилежності не лише притягуються, а й роблять спільне життя неймовірно цікавим. За їхніми стосунками спостерігати — справжнє задоволення.
Особливо запам'ятовуються їхні "ролі": "дракониха", "Кощій Безсмертний" та "тендітний метелик".
Белла Ісфрелла, ❤️❤️❤️
Позаду третій розділ... Зізнаюся, жанр не мій, але сюжет надзвичайно затягує! Гумор тут живий, під час читання мимоволі посміхаєшся. Герої не відштовхують; навпаки, змушують прокручувати в голові можливі сценарії. Фантазія починає працювати на повну. За це автору великий плюс!
Сцена з бургером та спортзалом підказує, що спільну мову вони таки можуть знайти.
Белла Ісфрелла, дякую)
Другий розділ розкриває, як саме можуть розвиватися стосунки між настільки несхожими особистостями, і саме це змушує гортати віртуальні сторінки.
Читається легко, буквально на одному диханні. Тут багато іронії, гумору та досить кумедних ситуацій. Під час читання складається враження, ніби сидиш десь неподалік і спостерігаєш за подіями вживу.
Белла Ісфрелла, дуже рада, що так сприймається книга)
Прочитавши перший розділ, я отримала чудове враження! Атмосфера передана неймовірно детально, і це іноді краще допомагає побачити повну картину, ніж прямі та загальні описи. Не можу не відзначити, наскільки добре продумані образи героїв – яскраві, виразні, і не можуть залишити байдужим. Типажі дівчини й хлопця мені ну дуже сподобалися! Обожнюю, коли автор пише про реалістичних та цікавих персонажів. Однозначно, вже з перших сторінок відчувається інтригуюча зав'язка, яка так і кличе читати далі.
Як автор, додам дещо для кращого звучання та сприйняття тексту: не варто дублювати ту саму інформацію різними формулюваннями. І якщо речення здається складним, його можна спростити – це анітрохи не зіпсує текст.
Приклад.
«- показалася в дверях чиясь голова. Вже точно ця голова належала чийомусь тілу, але того тіла видно не було»
Можна замінити так, як варіант: З-за дверей визирнула чиясь голова. Проте тіло, що було за нею, залишилося невидимим.
Читаю далі)
Белла Ісфрелла, Дякую) насправді не планую більше писати в жанрі гумору, бо то не моє)) гумор люблю і використовую, але не як основний жанр)) вдячна )
Та що ж він такий лякливий!))) Уявила, як Алік двері в хату виламує)))
Інна Турянська, Оце ти ощасливила хлопця!)))
Ну чому той Свят такий ...кхм...довірливий?))))
Дякую!)
Reader Lana, Ахах...якось так получилося) і вам дякую )
Ахаха та це вже якась справжня зоофобія!))) Я аж з цікавості полізла в інтернет і знайшла таку інфу, що Орландо Блум теж боїться свиней і називає це поркуфобією)) Святик з Блумом точно б здружився на цьому підґрунті))) А з хропінням то сильно ахах)))
Марина Тітова, ахах..щось схоже)) страх плюс фантазія, зробили свою справу)) так думаю точно знайшли б спільну мову)) Дякую, Мариночко...і чекаю проду від тебе!)
Ахах, Інночко, я просто лежу з твоїх свиней))) Хоча насправді я б теж занепокоїлася після такої інформації, що свині їдять людей)))
Юлія Міхаліна, Так...спині по ходу стали головними героями, ахах:) так,інфа неприємна і тривожна, канешно))
Астанавітесь, це не розділ, а суцільний сміх))) Дякую, Інночко, повеселила і настрій підняла чудово))) Мені аж шкода бідного хлопця)) Але мушу визнати - ідея про фермера-вбивцю це топ)))
Юлія Міхаліна, Ахах...сама моментами хрокала з нього))) а про фермера я знала,що ти оціниш:)))
Веселий розділ)) Скільки, я вже з Аліка насміялася, а в бідного Святика вже параноя через свиней, а йому ще свинку в багажнику вести, ой весело буде)) Дякую ❤️
Вікторія Вецька, Так, ще буде веселого:) дякую, Вікусь ❤️
Не розділ, а суцільні буга-га-ха-ха)) Вже на його назві про "халяву" напружилась)) Святика так доконають точно)) Ех, а цікаво, в нього тільки непереносимість лактози чи може й сала?)) Сказав би, що непереносить і неперевозить сало й все — Доббі вільний))) Хоча, просидіти весь час у туалеті теж план не поганий))) Нехай звідти тепер не вилазить — ціліщим буде:))
Марина Тітова, І тобі дякую, Мариночко, за підтримку ❤️
Мені вже шкода того Святика, похудає ще більше від такого ''стресу'')
Дякую!)
Reader Lana, Ну Алік його точно не зїсть..швидше навпаки) все решта переживе)) Дякую)
Щось свинська тема його зовсім заїла))) Добре, хоч не з'їла)))
Інна Турянська, Так не піде ж він до вітру з тим якорем)))
Бідний Святик, замучать, його цими свинями))
Вікторія Вецька, У нього принаймі веселі страждання))
Ахах, ну у Святослава і пригода))це щось... спочатку туалет, потім знайомство з мамою і прикол про газуна, потім свиня Алік, потім порося привезти на машині. )) чому це все настільки смішно? я просто з кожної фрази прискала від сміху — в тебе неймовірне почуття гумору, Інночко...)) пригоди Святика — то дійсно ще той триллер та комедія разом)) навіть не знаю чого і більше) А ще мені цікаво стало, чого ж Аріна потовстішала, якщо була худенька? Невже той Алік довів її? прям жаль, що Свят не допитав її ) впевнена, він би по іншому подивився на Аріну, хоча й зараз вже дивиться) з такими ще пригодами, які зближують)))Начальниця просто молодчинка) правильно все зробила)) мені теж цікаво, як далі будуть проходити пригоди Святика в селі)))
Єва Лук, Ахах..у Святослава пригода на пригоді)) село на довго запамятається)) але мені здається, що таке просто не може не зблизити з Аріною)) А про Аліка там далі буде)) Дякую, люба))
Нормально назвати кнура ім'ям колишнього. Можна потім здати на м'ясо))
Ха-ха
Світлана Романюк, Так)) і сало))
Ахах, я хоч іменами колишніх ніколи не називала свиней... та й інших домашніх улюбленців, але від Аліка сама бігла, як від повідомлення колишнього: "Привіт! Як справи? Я скучив... Почнімо все з початку" ахах)) Ох, добре, що зараз Свят не пожалів Аліка та не випустив його, бо ловити свиню — це справа така невдячна:)))) Втім, йому зараз і не до цього — знайомство з Аріною та її життям йде повним ходом)) Симпатія вже на всю проявляється, ага!))
Марина Тітова, Свят боїться Аліка, ще сильніше ніж свин свої смерті певно)))) так, мені здається Аріна йому таки подобається ;)
Святославу тепер тре в каву п'ять крапель заспокійливого, після пережитого стресу:)))
Дякую!)
Reader Lana, Ахах...точно. розсмішили:)
Якщо колишній був ще тією свинею, а судячи з усього так і було, то це ще слабо. Знаєш, мені в цих розділах подобається те, що Святослав починає бачити Аріну справжньою, а все це зближає))
Юлія Міхаліна, Так, здається вона йому подобається:)
Бідний Святик, ситуація м'яко кажучи специфічна)) Але мама в Аріни з гумором і це плюс))
Юлія Міхаліна, Так, специфічна)) а мама позитивна, як і донька)
Не пощастило Петьку... Страшний монстр - Алік! Це вона через такого свина на нервах все їсти почала?
Інна Турянська, Вперед!)))
Ой, довела Аріна нещасного хлопця, що й дихнути боїться)) Цікаво, яка вона на світлинах?
Інна Турянська, Та вже побачила)) Чи прочитала, точніше))
Оце Аріна так налякала Святослава, що тепер той їх стороною обходитиме, як чорт ладану. Але знаєш, ідея з тим, щоб назвати свиню на честь колишнього — геніальна! Треба теж так зробити. Як тільки приїду в село, першого ж кабанчика Льошею охрестю)))
Вікторія Вецька, Ахах...трішки) думаю називати свиней та свинів колишніми, які поводилися по свиньські саме воно))
Мама в Аріни, жінка хороша і весела, як сама дівчина, тож Святику немає чого боятися)). Але зверни увагу в один раз вона згадується як Алла Борисівна.
Коментар видалено
Мама Аріни також пожартувати любить. Правда,від її жартів Святославу не дуже весело. Але він молодець! Так стійко тримається в такій непростій ситуації.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Так, Святославу взагалі не весело)) та він дійсно молодець)) дякую!)
Ото газдун, всім газдунам газдунчик))) Мені у дитинстві теж голубці смерді, як і інші страви з фаршу, і сам фарш)) Але нічого, з часом/з віком можна внюхатись:)) А ґаздиньки — гумористочки ще ті!))
Марина Тітова, Та і мені і досі вони смердять:) ахах...бо там і капуста і фарш, смердюче комбо))
Так, усі веселени)))
Боже мій сміхота з цими голубцями. Теща повеселила і перегляд фотографій буде ще більш захопливим)))
Світлана Романюк, Голубці реально смердять, тому то гарне маскування)) так теща теж позитивна)
Мені геть жаль стало Свята в геть кепську ситуацію потрапив. І оце він дивитиметься в очі дівчині і її матері))
Вікторія Вецька, А в нього вибору нема)) а вони люди прості все розуміють))
Ахах, ну всьо, Свят помітив територію — тепер прижеветься у тещі)) Ну а те, що він майстер потрапляти у найнезручніші обставини — тут без без "б", бо факт))) Але ж і випробування йому Аріна придумала!)) Вуличний туалет — це як посвята у селяни:))
Марина Тітова, Сміюся)) з поміченої території)) майстер точно)) так для містян то ще те виробування))
Ох, бідний Святослав) жаль його..це ж треба така халепа сталася, ще й коли не дома, ще й з дівчиною...але тримався дуже навіть добре, молодчина) Аріна жорстока, вирішила перевірити їхні стосунки на міцність так би мовити)) Ну дійсно, треба одразу разом проходити такі ситуації, іноді навіть зближує)) Згадала всі ті туалети на вулиці в селі))! Тепер Святик бачив все)) а не тільки комфорт йому)) Розділ веселий, прямо посмішка не сходила з вуст))) цікаво як пройде знайомство з мамою)) чекаю)))
Єва Лук, Так, згідна, що таке зближує...хоча ситуація й така соромітна доволі, але нічого...ніби минулося))
Це було жорстоко))) Йому й так поганюче, а його в повний дискомфорт)))
Інна Турянська, Та сподіваюсь))
Треба ж було зразу сказати,що молоко не можна. Але не хотілося образити добру продавчиню. А ситуація дійсно дуже делікатна і Святослав ще встиг. А мама яка там : схожа із донькою?
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Так і делікатна і страшна навіть)) але минулося))
І вам дякую ):)
Бідний Святик, от тут його реально шкода стало. Така халепа і в такий незручний момент. Краще б дійсно сказав одразу Аріні, що не буде пити таке молоко) Але плюс ще одна ситуація, яка їх трохи зблизила))) Цікаво, як пройде знайомство з мамою))
Юлія Міхаліна, Так, шкода)) халепа ще та, але нічого ...насправді такі незручні ситуації дуже зближують:)
Ахаха, регочу з порівняння з коровою та козлом))) І з дволітрової чашки кави))) Це максимально життєво)) Я знаю магазини, де досі пишуть на хрестик, до речі))
Юлія Міхаліна, Бачу то всім було з того смішно)) Так є...і в мене в селі таке було, певно і досі є))
Хомяк — це цілком в стилі Арінки))) Бідний Святик, ще тепер і поїздка в село)) Не бережеш ти його))
Юлія Міхаліна, Він трішки постраждає, але виживе))
Це тобі Святику не супермаркет:)) В селі і досі є такі ''зошити'';)
Дякую!)
Reader Lana, І вам дякую:)
Ох, не можу, яка ж настольгія! Пам'ятаю і каву таку і вранішнє молоко з пінкою і такі магазини) І бабуся така хороша, просто обійняти її захотілося. Свят, звісно, ще іноді намагається Аріну підколювати за вагу, але вона його дуже гарно ставить на місце...) Ну а отой кінець глави, де Аріна здалася йому привабливою, я прям хочу виділити червоним) Ну це ж вже щось...маленький початок, як то кажуть) хоча звісно до справжньої симпатії ще далеко,але дзвіночки вже є)) Чекаю на продовження,прям відпочиваю, читаючи))
Єва Лук, Ну так вже й далеко, бо книга буде не довгою:)
Дякую, Євочко ❤️
О! Натурпродукти! Шкода, каву в нас не вирощують))) А з хом'яком я вгадала)))
Інна Турянська, Пожалій хлопця!))
Корова з козликом - то топ!)))) Ой, влетів Святик! Добре, що поки не під хрестик))))
Лара Роса, Не без того))
Який життєвий розділ, прямо нагадав мені теж дитинство, коли я маленька бігала в магазин по морозиво і писалася на хрестик на бабусю))) А ця бабуся нагадала мені продавщицю з маминого села)) Дякую, за таку приємну ностальгію))
Вікторія Вецька, Дякую, Вікусь...так і в мене таке було:)
Ахах, ох ці білки, жолуді та дупла)) Крутий розділ ❤️ З Маньки та Едіка мене особливо винесло, ну а тим хрестиком добило:)))) До речі, я теж Миколаївна, у мене доньки немає, але є хрещена донечка, то я б теж не проти була проти такого зятя, як Свят)) Чоловіки із гаманцем завжди у господарстві пригодяться))
Марина Тітова, Який приємний збіг, в око мені кинувся, бо я теж Миколаївна)))
Прикольно сказала баба Зіна, що вони гарна пара,але якщо окремо. Але все можна виправити: свіже сільське повітря,молочко із пінкою!
А кавалер багатий, борги оплачує,гарний буде зять! Правда,Арінка щось геть без настрою!
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Може колись і в купі будуть гарно дивитися:) кавалер щедрий, хоч і обурюється, але хороший. Скоро Аріні настрій піднімемо) дякую ❤️
Оо, а що це Арінка без настрою?) Навіть їхні словесні баталії не підняли його;)
Дякую!)
Reader Lana, Так, щось злиться...ну нічого поїдуть у село і настроями з Святиком поміняються:))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати