Гравітація двох душ

Юрій Воронюк

10.12.2025, 20:53:50

Мені сподобалось, що авторка не поспішала з кульмінацією. Відчуття, ніби час спеціально сповільнюється.

Катерина

10.12.2025, 16:18:06

“Гравітація двох душ” — це не історія про гучне кохання. Це історія про тихе притягання. Про моменти, коли два внутрішні світи стикаються не через слова, а через тишу. Мене вразила делікатність, з якою авторка пише про близькість. Тут немає зайвих сцен — кожна деталь працює на емоцію.

Олександра Воронюк

10.12.2025, 19:29:15

Роман «Гравітація двох душ» — це приклад камерної прози, де сюжетна подія поступається місцем внутрішньому руху персонажів. Авторка працює із найскладнішим — тишею, недомовленістю, простором між репліками. Саме в цьому “між” і відбувається головне.

Текст побудований на тонкому психологічному спостереженні. Герої не рухають сюжет — вони проживають його. Їхня близькість не вибудовується через конфлікти, а через співналаштування: погляди, затримані паузи, дрібні тілесні реакції.

Особливої уваги заслуговує мова твору. Вона стримана, але не холодна. Лаконізм тут не про бідність стилю, а про точність. Кожна фраза — як дотик: непомітний, але незворотний.

Фінал не дає катарсису в класичному сенсі — він пропонує тишу. Але саме ця тиша звучить найголосніше.

Оксана Павелко

04.11.2025, 10:46:18

Ось вже. десятий розділ... а я так нічого і не зрозуміла, проте доволі цікаво. Дочитаю однозначно, я ж тепер спати не зможу, поки не дізнаюся, що з ними сталося, чому вони думали і "пам'ятали" один одного))

Оксана Павелко

04.11.2025, 10:52:13

Отже, я прочитала зазначену кількість розділів, в що я можу сказати?
Мова автора жива, зрозуміла, наповнена емоціями, образністю і метафоричністю. Автор доволі незвично виражає думку, але гармонійно і цікаво. І якщо ця книга дійсно перша — вона просто чудова, принаймні на початку.
Інтрига тримається, і тримає в напрузі, в стані загадковості, адже з кожним розділом задаєшся питанням :"Та що ж там врешті сталося?!" Жодної думки не спадає, щоб спробувати вгадати і передбачити. Чудова робота. Книга в моїй бібліотеці давно, але дочитаю, коли буде близькою до завершення, не люблю читати процесників))

Віталій Козаченко

06.11.2025, 19:49:00

Мені сподобалася ваша книга, тому продовжую читання. Те, як Аарон і Тея відчувають одне одного, немов два емпати, ви прописуєте відмінно. Аарон згадує про те, як його залишили в капсулі, а Тея все це переживає по-своєму, але відчуває цей смуток і біль. Цікаво, куди все це приведе.

Оксана Павелко

04.11.2025, 10:38:17

Я думала, що хоч щось проясниться, а ніт... питань тільки більше накопичилося... тепер ламати голову — хто він, звідки він, і чому вони одне про одного думали і... "пам'ятали" взагалі виніс мозку))

Оксана Павелко

04.11.2025, 10:28:26

Оце поворот... Невже це таки він? Невже їхня зустріч відбулася так швидко і... неочікувано... та ще й в такому місці?

Оксана Павелко

04.11.2025, 10:19:10

Епізод в каюті дуже чутєвий. Я наче стояла поряд з Теєю і чомусь хотілося сісти поряд з нею, обійняти її і просто підтримати мовчки, адже в такі моменти будь які слова будуть зайвими...

Оксана Павелко

04.11.2025, 09:34:27

Початок цікавий та інтригуючий. Поки що нічого не зрозуміла, хто кого за що... Куди і від кого тікає, але я все одно переживаю вже за дівчинку... Тож читаю далі))

Віталій Козаченко

23.10.2025, 13:30:49

Прочитав все, що є на даний момент. Чудове продовження! Так тримати!!!

Віталій Козаченко

23.10.2025, 07:24:20

Коментар до глави 10 в рамках марафону:
Розділ 10 — це ідеальне, потужне завершення першого етапу історії, що остаточно переводить головну героїню в зону її високої долі.
Авторка майстерно використовує атмосферу на кораблі та реакцію важливого артефакту, щоб підготувати сцену для кульмінації.
Кульмінація глави відбувається під час ключового космічного переходу.
На цьому етапі хочу щиро подякувати Вам, Авторе! Мені дуже сподобалася Ваша робота. Ви створили неймовірно захоплюючу історію, де особиста драма і містика гармонійно переплітаються з науковою фантастикою.

Віталій Козаченко

23.10.2025, 07:19:54

Коментар до глави 9 в рамках марафону:
Розділ 9 є необхідною психологічною паузою, де Тея нарешті усвідомлює неминучість свого зв'язку. Авторка майстерно створює "живу" тишу, насичену невидимою присутністю.
Тея веде внутрішню боротьбу з логікою, намагаючись пояснити Аарона як "уяву", але її раціональність руйнується.
Кульмінація глави — це чіткий телепатичний контакт, що призводить до повного емоційного зсуву. Тея вперше не думає про Землю, а лише про нього, що символізує її перехід від особистої трагедії до космічної долі. Це чудовий розділ, який зміцнює їхній доленосний зв'язок, як єдине джерело тепла у холодному космосі.

Віталій Козаченко

23.10.2025, 07:18:17

Вітаю! Коментар до глави 8 в рамках марафону:
Розділ 8 — це блискуче розкриття таємниці, оскільки авторка вперше дає нам внутрішній погляд (від першої особи) Аарона.
Кульмінація — поява Теї. Вона є його ментальним "світлом" та "гравітацією", яка буквально тягне його назад до життя. Її ім'я спливає першим, повертаючи йому ідентичність. Це підкреслює, що вона є фундаментом його існування.
Фінал — це клятва: "І тепер я не відпущу". Це перетворює Аарона з загадкового об'єкта на рішучого захисника та партнера по долі. Дуже потужний і зворушливий розділ!

Віталій Козаченко

22.10.2025, 21:45:13

Коментар до глави 7 в рамках марафону:
Розділ 7 — це довгоочікуване "Пробудження", що трансформує попередні загадки у фізичну реальність.
Сцена розгортається у спеціалізованому відсіку, чия «осліплююча білизна» створює ідеальний фон для науково-фантастичного прориву. Авторка майстерно описує фігуру як «центр гравітації» та істоту з «не людською» природою.
Кульмінація глави — це мить, коли він розплющує очі, і вони реагують зміною кольору, а погляд одразу знаходить головну героїню серед усіх присутніх. Його фраза, що підтверджує, що він «шукав її довгий час», чудово закріплює доленосність їхнього зв'язку.
Перший прояв його здібностей — потужний енергетичний спалах — шокує, але це лише посилює космічну значущість події. Фінальний висновок героїні про «нитку світла, натягнуту між двома зірками» геніально цементує їхню єдність і підтверджує: цей зв’язок не розірвати. Дуже сильний, емоційно насичений розділ!

Віталій Козаченко

22.10.2025, 21:27:41

Коментар до глави 6 в рамках марафону:
Розділ 6 — довгоочікувана кульмінація однієї з центральних ліній та потужний поворотний момент у сюжеті.
Глава починається із захоплюючого сенсорного прориву. Героїня відчуває підтвердження того, що її внутрішній "зв'язок" виявився двостороннім, а артефакт-провідник реагує.
Сцена, де вирішується доля важливого елемента, майстерно нагнітає напругу. Авторка чудово передає інтуїтивну, незламну впевненість головної героїні, що перетворює її емоційне потрясіння на вибухову, мотивовану кульмінацію дій.
Фінальна зустріч виправдовує всі очікування: образ "того, зі снів" не лише знайомий, але й має характеристики, що поглиблюють науково-фантастичний елемент роману. Найбільш важливий момент: героїня, здається, "знайшла те, що шукала все життя", і цей зв'язок виявився взаємним. Це просто геніально!

Віталій Козаченко

22.10.2025, 21:09:40

Коментар до глави 5 в рамках марафону:
Розділ 5 є необхідним психологічним перепочинком після динамічної втечі, зосередженим на адаптації героїні. Корабель "Гравітія" стає потужним символом її долі. Сцена, де Земля зменшується до крихітної кулі, викликає глибоке відчуття втрати, яке чудово передано через внутрішній монолог Теї.
Ключовим моментом є введення Асті, яка виступає як "світло" та емоційний якір. Її поява дозволяє Теї вперше послабити напругу та щиро засміятися.
Розділ майстерно посилює містичну інтригу. Найбільш інтригуючий фінал: світіння жетона у кишені, яке відбувається "так само, як очі Аарона", та пульсуюча зірка у вікні. Це підтверджує, що фізична подорож Теї тепер нерозривно пов'язана з її доленосним зв'язком

Віталій Козаченко

22.10.2025, 21:06:57

Коментар до глави 4 в рамках марафону:
Розділ 4 є критичним етапом на шляху героїні.
Авторка чудово передає відчуття дегуманізації через беземоційний процес реєстрації та "порожній погляд" інших переселенців, підкреслюючи, що Тея, незважаючи на втечу, переживає глибоку внутрішню порожнечу.
Фінал, де пульсуюча зоря наче відповідає на її подих, замінює страх "тихим, глибоким передчуттям". Це сильне завершення, яке позиціонує Тею як обрану і повністю готовою до наступного кроку. Дуже майстерно!

Віталій Козаченко

22.10.2025, 19:41:11

Коментар до глави 3 в рамках марафону:
Розділ 3 — це потужний, динамічний фінал першого акту історії. Авторка миттєво переводить сюжет у режим високошвидкісного трилера, використовуючи відчуття клаустрофобії та відчаю героїні, яка біжить від "гулу двигуна, низького, впевненого". Візуальний опис нічного міста, яке зливається в плями, чудово передає її шоковий стан.
Фінальний образ орбітального ліфта та шепіт "Не бійся зірок, Тея. Вони пам'ятають твоє ім'я" є неймовірно сильним. Це не просто втеча з планети, а старт її космічного шляху. Дуже захоплюючий і змістовний розділ!

Віталій Козаченко

22.10.2025, 18:43:37

Коментар до глави 2 в рамках марафону:
Ця глава — різкий і драматичний перехід від містичних снів до жорстокої реальності виживання. Авторка майстерно використовує атмосферні деталі ("Повітря пахло димом", "фіранка... намагалася втекти") для створення емоційної напруги.
Ключовим моментом є шокуюче повідомлення, яке миттєво перетворює героїню з пасивного спостерігача на втікача. Її реакція, що балансує між запереченням та інстинктом, передана дуже реалістично.
Фінал глави ідеально пов'язує лінії: передчуття та усвідомлення того, що чоловік зі сну є "ключем" до всього. Це гарний хід, який перетворює особисту трагедію на місію. Дуже сильний та динамічний розділ, який стимулює читати далі!

Віталій Козаченко

22.10.2025, 17:17:43

Коментар до глави 1 в рамках марафону:
Вітаю. Книгу додав до бібліотеки.
Ця глава — чудовий приклад того, як література переносить нас у світи, де реальність переплітається з фантазією. Авторка майстерно використовує мову, щоб створити атмосферу таємничості й емоційної глибини.
Опис сну настільки живий і візуальний, що читач ніби сам опиняється поруч з героїнею, відчуваючи її здивування та зачарованість. Авторка вдало передає містичність через детальний опис простору: темрява, яка “дихає”, мерехтливі світлові точки та сяйво, що надає сцені магічності. Це не просто сон — це обіцянка чогось більшого.
Глава залишає післясмак таємничості й очікування. Пробудження героїні та пульсуюча зоря в кінці натякають на те, що сон — це щось значно важливіше. Це чудово підсилює бажання читача дізнатися більше про долю героїні та її зв’язок з Аароном.

Оксана Павелко

22.10.2025, 15:55:42

Вітаю. Додала до бібліотеки в рамках марахвону))

Руслан Баркалов

20.10.2025, 15:05:08

ВІтаю зпершою книгою. Бажаю успіху і багато читачів. А вам натхення і бажання творити далі.

Анна Лір

20.10.2025, 09:39:05

Вітаю з першою книгою! Мені дуже сподобалось, одразу такий напружений сюжет! Переживала за Тею, що таке нещастя сталося з її родиною. Сподіваюсь, на кораблі вона буде в безпеці. Але головна таємниця, це звісно Аарон. Чекатиму продовження!))