5 183
Анотація до книги "Чарна"
Це доволі моторошна історія про дівчину, яка не має жодних магічних здібностей у світі, де чари важливіші за людське життя. Таких, як вона, називають чарнами — непотребом серед поважного чародійського суспільства Дредмура.
Дредмур — місто, що криється під магічною завісою від жахливих почвар, чиї гострі пазурі ладні розідрати на шматки будь-кого, хто опиниться за межами магічного бар'єра. Втім, по той бік завіси немає значення, чи ти вправний чародій, чи безталанний чарн. Перед обличчям смерті всі рівні.
Дредмур — місто, що криється під магічною завісою від жахливих почвар, чиї гострі пазурі ладні розідрати на шматки будь-кого, хто опиниться за межами магічного бар'єра. Втім, по той бік завіси немає значення, чи ти вправний чародій, чи безталанний чарн. Перед обличчям смерті всі рівні.
“Через відсутність магічних здібностей Ханна вважалася непотребом у її рідному містечку Дредмурі. Але що, якщо саме вона стане ключовою фігурою в Легіоні— місці, де смерть завжди чатує поруч?”
Зміст книги: 42 глави
Останнє оновлення: 3 дн. тому
189 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти⭐ Вітаю, читачі ⭐
Ця книга для мене ДУЖЕ важлива. Я вкладаю свою душу в кожний рядок! Працюю над нею ЩОДНЯ. Але публікувати сирі варіанти не хочу. Тому викладаю продовження, коли воно є повноцінно готовим до читання. Дякую за розуміння.
Ваша підтримка мотивує автора та надає йому крила, кращі ніж надає їх Ред Бул х))
❤️ Буду рада побачити від вас коментар, або вподобайку в підтримку! ❤️
40 розділ. Ді, жаба мене насмішила)) Особливо те, що Ханна її Акею відала)) Такий шикарний подарунок)) Думаю він був просто в захваті)).
Ідея з балом інтригує) Вже хочу це подивитися) Цікаво, що вони з сукнями вигадають?) Дівчаткам же точно треба причепуритися) В мене там теж буде вечірка у Ріки й інших) Але в моєму світі є Бетті і її сукні)
Щодо стану всіх... Думаю, Ханна не до кінця розуміє, через що пройшов кожен з них, і що кожен може горювати по-своєму. Одні, наприклад, як Катерина, лікуються сном, інші тікають в роботу або тренування, як хлопці, або як Кріста та Еффі в навчання... А ще вони можуть мовчки страждати від екзистенційної кризи, у їхньому-то становищі, тим паче знаючи, що їх чекаю попереду щось геть жахливе. Тож вона однозначно не справедлива до них.
А ще цікаво, що її дивує, що хлопці її уникають. Гвін у коханні зізнався, а вона все ще тупить... Ех. А от що з Ангусом поки не зрозуміло. Мабуть, те випробування на нього теж своєрідно відбилося :((
Діана Козловська, Чекаю з нетерпінням /ᐠ｡ꞈ｡ᐟ\
2Це дуже зворушливо! Справді, я відчувала як стискає моє серце коли вони викликались в добровольці, це дуже емоційно-сильна мить )))
Неймовірно цікаво як далі розвиватимуться події та до чого приведе їх доля в Легіоні, як вони переборюватимуть вірну смерть, як ростимуть особистості персонажів, якою врешті стане їхня дружба коли тепер в потилицю дихає смерть на яку вони нарекли себе добровільно заради Ханни, заради їх зв'язку дружби!
Обов'язково читатиму далі та з нетерпінням чекатиму на продовження! Успіхів, удачі та безкрайній океан натхнення автору!
Oliana, Щиро дякую вам!) Радію, що змогла справити таке враження)) Навзаєм всі побажання! ❤️
1Ухх скільки емоцій, а це тільки початок! Прочитала три розділи просто на одному подиху. Це дуже затягує, просто змушує відключитись від реального світу, адже так цікаво що ж далі, як реагуватиме героїня та інші персонажі, їхні дії несподівані й хочеться вже дізнатись більше про те які саме думки ними керували під час Розподілу! Сила дружби відчувається з самого початку. В першому розділі здалось що Еффі та Гвін будуть більш другорядними персонажами чи навіть прохідними, захоплення Еффі здавалось награним і несправжнім (Я чесно думала так само як Ханна, коли Еффі дала їй квіти і вихваляла).
Але ось Розподіл і саме Еффі робить перший безстрашний, можливо необдуманий, але по справжньому дружній крок! Щодо Акея, одразу зрозуміло що це той друг якому хочеться дати добрячого стусана, але якщо хтось інший образить то перегризти горлянку зі словами "тільки мені можна зачіпати її/його" і це надзвичайно міцний рівень дружби незважаючи на всі підколювання одне одного, вони точно це роблять не зі зла. Щодо Гвіна теж спершу здавалось що він просто камінчик-злюка який байдужий до Ханни і можливо теж її зневажає, бо вона чарна, але він навіть мовчки, без слів довів що теж справжній друг.
Oliana, Дуже рада, що вам сподобалося і відчули мій вайб) Далі буде цікавіше, обіцяю) Щиро дякую вам за відгук!)
40! Позитивный, але такий маленький розділ! Але нічого, я розумію, що ти захворіла і писати важко, тож одужуй і швидше пиши продовження! Хочу вже прочитати про той бал))
Щодо розділу, то ці жаба і в описі і на картинці виглядає дуже мило) Звісно, я б навряд чи як Ханна взяла її в руки і притаскала іншим, але її вчинок визвав у мене усмішку! Адже вона має рацію! Всі занадто сильно загрузилися і їм час трохи прийти до тями. Хоча розумію, важко після смерті товариша, особливо Катерині, але вони не повинні опускати руки! Коли Ханна поклала жабу в руки Акея - то був наймиліший момент за главу) я навіть здається побачила це щире здивування на його обличчі) Еффі мені все більше подобається, починає нагадувати себе минулу, коли ще щиро дружила з Ханною і забувала про свою ненависть. Чотирнадцять звісно, в шоку від такої пропозиції, але його можна зрозуміти — він не звик до такого! Але так хотілося щоб і він пізнав смак таких веселощів! Я так розумію, наступний розділ буде таким же світлим і позитивним, тож я його дуже сильно чекаю! Натхнення тобі і швидкого одужання, Ді)
Єва Лук, аххах х)) не спойлеритиму, але буде все на вищому рівні ❤️ Бережіть ваші серденька)
Коротенька передісторія: вмикаю пісню Ча Ину - Don't Cry, My Love. Відкриваю букнет та читальню. Далі обираю "Чарна" і починаю з нульового розділу. Розглядаю зображення візуалу героїв і тут бачу колаж Гвіна. Це була дуже приємна несподіванка! Але це ще не все, адже після пісні Ча Ину, в мене рандомно включилась "My war" з Атаки титанів. Я переглядаю плейлист в наступній нульовій частині і бачу там кілька опенінгів з АОТ, це вже надзвичайне співпадіння!
Oliana, це знак :)) Решта героїв у візуалізації мають приблизну схожість з тим, що в моїй голові, але Чха Ин У сто відсотків) Саме з нього й створився Гвін :) А от "My war" ще не додала :) Плейлист ще не ідеальний, я ніяк не дійду до поповнення :)
❤️❤️❤️
3
Господи, цей король наче Голодних Ігор передивився. З таким натхненням відправляє на смерть. Хіба цього року не досить уже новобранців? Мені здається четвірка уже перевиконала план на найближчий час.
Історія Катерини тяжка, дуже сумно, що вона має лише такий вибір у житті.
Нереально напружений початок історії. Книга уже давно у моїй бібліотеці, я все ніяк не дочовгикаю до неї, але слідкую за оновленнями і неодмінно дочитаю. Написано майстерно, образність авторської мови дозволяє якомога краще зануритись у світ, описаний у книзі. Подобається також і динамічність оповіді, немає нудних моментів, тримає в напрузі від початку прочитання і до фінальної точки. Яскраво змальовані відчуття персонажів, відчуваєш їх страх та біль на собі. Кожен по-своєму яскравий і цікавий, кожен має таємницю, що розкриється у майбутньому. Інтригує і мотивує продовжити прочитання.
Дякую! Успіхів та натхнення! ✨❤️
Кайла Броді-Тернер, Не Король, а я ахах х) Трохи вайбу є з Голодних Ігор, адже я фанат) Радію, що вам сподобалося ❤️Дякую за розгорнуті відгуки ❤️❤️❤️
2
Оце так зізнання від Еффі. Розумію реакцію Ханни, вона все життя вважала себе гіршою, бо не є чарівницею як її приятелі. Цікаво чи була Еффі щирою? Чи сказала це з метою підбадьорити дівчину? Скільки запитань! Здавалось би саме Гвін має бути містером загадковість, натомість нею стала вся така чарівна зовні Еффі)
Дідусь Ханни описаний чудово, з теплотою. Тож недивно, що мені закортіло уперіщити того, хто теліпав і без того стомленим стареньким, посеред площі.
Акей розумничок. Дуже цінно, що він теж втрутився у ту несправедливість.
Король як з дуба, вибачте. Замість того аби дати прочуханки вартовим, що перевищують повноваження, він карає дитину, посилаючи у легіон.
Скільки напруги, найменше очікувала від Еффі такої віддачі, враховуючи її страх у натовпі і несамостійність, про яку згадувала Ханна.
Складно уявити, що чекає на нашу четвірку далі...Та вони вже проявили більше гідності та сміливості, ніж весь натовп із королем включно.
Кайла Броді-Тернер, Не можу відповідати на запитання) Не хочу спойлерити подальший розвиток сюжету :) Так, той світ доволі суворий та антиутопічний)) Дякую за коментар ❤️❤️❤️
Ну, не можу не відмітити:
Шикарні візуали героїв та плейлист! За деякі пісні (не вказуватиму в коменті від гріха подалі) прямо окремий лайк!) Чудово доповнюють атмосферу і допомагають зі старту налаштуватись на потрібний лад!
1
Сон був доволі напружений, хвилююся чи не пророчий часом?
Спілкування Ханни та Акея просто чарівне. Одразу відчувається хімія між персонажами, поява Гвіна та Еффі теж приємно вразила. Хоч подій у розділі і не надто багато, від доволі динамічний і нам дозволили скласти перше враження про кожного. Певна, що впродовж історії авторка буде розкривати кожного із них, і ми пізнаємо їх краще.
Поки що Ханна здається дещо ворожою, а Еффі (мені чомусь) не надто щирою. Хай там як, побачимо далі) Початок напрочуд цікавий, тож без пауз продовжу)✨❤️
Кайла Броді-Тернер, Дякую за ваш коментар) ❤️ Дуже рада, що візуали та плейлист сподобався) ❤️❤️❤️
О, а мені дуже сподобалося, як Катерина відбрила Ханну)))
Однозначно скажу, що буду читати далі, бо дуже цікаво, що там відбуватиметься.
А поки що скажу про свої враження.
Не дивлячись на те, що роздуми Ханни трішки дратують, загалом характери героїв виписані прекрасно. Коли читаєш, відчуваєш і страх, і несправедливість, і біль жителів Дредмура. Соціальні відмінності прописані дуже яскраво, чітко, але ми легко впізнаємо, ем, те, що навколо нас.
Це чудова книга, яка варта друку в папері. Українському книжковому ринку не вистачає подібного фентезі :)
Діана Козловська, Такі персонажи мають великий потенціал) От вона втрапила у мій вайб та розуміння, що там внутрішньої сили більше, ніж у всіх разом взятих новобранців)
2. Насправді дуже напружена глава. Спочатку нагадала сцену з одного фільму, але потім все пішло не по плану. До речі, вчинку друзів голгероїні не здивована, а її самоприниження вже трохи бісить. Сподіваюся, надалі вона повірить у себе й перестане принижувати себе.
Зі спостережень: здається, Гвін у неї закоханий. Хоча могло тільки здатися)
Діана Козловська, Ні, отут якраз зрозуміло, що це більше крик болю) Але поки що гол.героїня не втрапила у мій вайб, та чекаю, що в кінці вона буде сильна й саркастична)))
1. По-перше, мене порадували дві нульові глави з артами та музикою, це дуже круто. По-друге, що маю сказати з приводу першої глави. Мені сподобалося, як майстерно, через сон, переданий колективний страх втратити захисний купол, який пояснює соціальну нерівність. Дуже колоритні герої, їхні характери видно одразу, до того ж майстерно передані опоаідачкою. Та й вона гарно прописана через реакції та дії. Здається, що дівчина агресивна, а насправді це страх. Бо, наскільки видно, життя чарн важке, і його ніщо не цінить. Це б гнітило кого завгодно. Незрозуміла лише зверхність у бік Еффі, бо дружба з могутньою цілителькою то ж неймовірна вдача)
Діана Козловська, З задоволенням все прочитаю) Книга дуже цікава)))
Дуже гарна обкладинка і цікава анотація, бажаю Вам успіхів ❤❤❤
Марія Залевська, Дуже вдячна вам ❤️❤️❤️
Дуже цікава задумка !
Марія Бруа, Дякую ❤️
Розділ 39. Знаєш, в цьому розділі звісно не було таких важких подій, як у двох попередніх, але емоцію все одно були сильні. І я разом з твоїми героями потроху відчувала оте полегшення, що вони впоралися... що змогли побороти свої страхи. Не важливо, як, але змогли. Втім, весь час, поки читала, в мені шкреблося те гнітюче, важке відчуття, що це ще не кінець, і попереду ще буде геть страшно й боляче (( Не можу заспокоїтися від думки: до цього ж їх готують таким жахливим способом?... Навіщо їм долати свої страхи? Щоб хтось не міг впливу на них через ці страхи?...
Думаю, що Жако був правий, що вони з Ханною мовчать про те, що вони родичі. Бо хтось та вколе цим у хвилину слабкості. Він взагалі, як командир, досить гідно поводитися. Особливо якщо враховувати те, що йому стільки ж років, як і іншим. Слухай, Ді, а Ганц і Лілі того ж віку? Чогось я це не брала до уваги... Тепер цікаво стало. Бо мені спочатку наче здавалася, що вся ця трійка трохи старше... Але тепер-то ми знаємо, що Жако їхній одноліток.
Діана Козловська, Супер! Чекаю＼(^o^)／
39. Я чекала цього розділу)) Чекала на зізнання кожного з них, хоча знала приблизно, що вони бачили в кошмарах, але не всіх)) Катерина дійсно вражає— сильна дівчина однак... Здається, що саме почуття до Пауля їй допомогли той кошмар забути, а ще її бойовий характер. Жаль, що Пауль погряз занадто глибоко в своїх страхах.. (( А от Еффі молодчинка, радію, що її погані емоції до Ханни минули, і вона навіть собою пожертвувала.. тільки от незрозуміла, чому Ханна взагалі ніяк не відреагувала? Чому в її душі була та порожнеча? Щодо Гвіна, то я думаю, що можливо в кошмарах Ханна йому відмовляла... тому він боявся зізнатися в цьому... його небажання говорити про це зрозумілі...А Акей як через це знервувавався..) між цими двома прямо війна намічається)А от кошмар Акі вкотре показує, наскільки для нього багато значить Ханна і як він боїться її втратити)ох, між ними дійсно сильний зв'язок)) Чекаю на проду)як завжди Інтрига, а що ж буде далі)
Єва Лук, Щодо Катерини, то те, що вона добровільно пішла до Легіону, по суті, дуже допомогло впоратися з її жахом. Пауль, скажімо, виправив погляд на деякі речі) Щодо Еффі, то Ханна й очікувала щось такого, а через емоційний вибух та довге страждання, настало певне вигорання. Наче й розумом усвідомлювала, але не залишилося для Еффі віддачі. Просто до Гвіна та Акі її переживання сильніші. А з Еффі для неї "безпечна зона", тому можна не нервувати. :)
Догадувалася, що з Акі тобі сподобається) Безмежно дякую тобі за твою підтримку та коментарі ❤️❤️❤️
Розділ 38. Ді, привіт. Дуже сильний, болючий, але такий щирий на емоції розділ. Ти молодець! Тобі вдалося передати всі емоційні стани персонажів. Знаю, що людина не зможе так написати, якщо сама все це не пережила. Тому щиро тобі співчуваю. Але ти молодець, що пишеш про це. Я впевнена, що це допомогає рефлексувати й тобі, й твоїм читачам. Особисто від себе — дякую. Бо поки читала, зрозуміла для себе, що я якраз реагую так, як Жако, на важкі події. Тому розумію його добре, і, мабуть, знаю, що у такій поведінці можуть бути наслідки. Не дуже добрі. Втім, Еффі правильно Ханні все пояснила про нього. Але крім того що він командир, і він має показувати приклад, так в нього це ще й своєрідний захисний механізм. Хлопців навчають тому, що він не може проявляти слабкість, плакати тощо. І вони так звикають до цього упередження, що потім нормально реагувати не вміють на біль. Звідти й стільки агресії.
Щодо часу й лікування... Сподобалися твої розмірковування. Особливо про шрами. А на мою думку /я тобі вже здається казала, тому вибач, якщо повторююсь/ що час не лікую, він змінює.
Лекса Т. Кюро, Дякую, що завітала! Розумію, що складно читати подібні розділи. Але без нього не обійшлося б. Все-таки дарк фентезі. Та й спокійна смерть вражає більше, ніж так, що в бою за завісою. Це порушило відчуття безпеки.
Гарно ти відчула щодо Гвіна) Він надто поспішив. І така різкість та прямолінійність відлякую мою Ханну, яка не звикла та просто не готова до чогось подібного. В мене теж таке було колись в молодших класах))
Якраз наразі прописую пояснення Еффі щодо її випробування) Звісно, що вона зробила неабиякий вчинок) На мою думку, лише сильні духом люди можуть визнати власні помилки.
А Жако командує Ганцем та Гвіном, бо сам не любить бруднити руки) А щодо саме Гвіна, то тут буде пояснення далі) Скажімо, не просто так він його ганяє більше за решту.
Дуже вдячна за твої розгорнуті коментарі!) Гарного, мирного дня тобі ❤️
Дуже болючий розділ. Але я читала з захопленням. Дякую
Ганна Симоненко, ❤️ Мені було важкувато його писати, втім, радію, що читачам подобається) Дякую вам за коментар!
38. Ох, який болючий розділ! Бідолашна Катерина.. не уявляю навіть, що вона пережила. Вона змогла знайти своє справжнє кохання, але так швидко його втратила... це дуже болісно.. Бідний Пауль. Аж злість на нього виникла через Катерину! Ну чому він не впорався, не витримав і дозволив собі померти? ( Втім, Катерина від початку здавалася сильнішою за нього... напевне, минуле дійсно залишило занадто глибокі рани в його душі, що він не зміг потім остаточно це пережити.. і думаю, в його маренні було щось таке ж жахливе... бідолашний .. ((
Еффі до речі має рацію на рахунок Жако.. його витримка необхідна як для командира, втім коли така подія, то тут точно не за репутацію переживати, адже вони втратили друга.. А от Еффі і те, як вона горниться до Ханни виглядає дуже мило.. радію що вона змогла повністю відпустити свою злість і стати схожою на себе колишню...
Думки Ханни на рахунок Акі... я читала, чесно, затаївши дихання... невже вона дійсно відчуває до нього щось більше, ніж дружбу? Більше, ніж до Гвіна? чи це просто моє шиперське серце хоче бачити більше, ніж є насправді?)) Як би там не було, я дуже заінтригована... Тепер не можу дочекатися продовження!!)
Єва Лук, Він приховував це. Певно, треба додати буде в продовжені цей момент через Катерину) Обожнюю ваші коментарі! Таким чином я бачу, що можна підкорегувати та додати, аби картина була повноцінною!) Щодо Пауля дійсно треба показати розповісти більше))
Жако занадто звик до приборкання емоцій, тому він й очікує це від Ханни. Але вона не надто розуміє ані його, ані його вимоги. Вона поки надто емоційна) Це я з себе взяла цю рису характеру) Спочатку роблю, потім думаю та можливо аналізую)) Через це мені Ханну описувати легко)
Ааа)) Таки відчула цей момент)) Гадала, що він заблякне на тлі інших емоційних описів)) Втім, там не так все прямолінійно) Ти ж мене знаєш :)
Дуже дякую за коментарі!) Ти мене мотивуєш))❤️
Щось не зберігся цілий шмат мого коментаря...(( Тому зараз вже меньше емоційно напишу, бо ті емоції вже не повторю вдруге, на жаль.
Я дуже зраділа, що ти Гвіна та Акі обох залишила, бо до останнього остерігалася, що ти можеш когось одного прибрати з шахівниці... Ну ти ж любиш непередбачувані ходи в сюжеті).Тому дякую тобі за обох.(人 •͈ᴗ•͈) Без них ця історія була би геть іншою.
Понервувала я за Гвіна, звісно... Видно, що йому дуже важко вдалося вийти з тих марень. І всі ті описи, як Еффі плакала, та Ханна тримала їх з Акі за холодні руки, ще й Лілі з тими вологими ганчірками... Атмосфера була дуже напружена. Але він зміг повернутися. Ще й Ханну мав утримати... Тому Хван — красень, в усіх сенсах!)
Лекса Т. Кюро, Моя Ханна чимось нагадує твою Ріку в тому плані, що відчуває щось, але прийняти та озвучити це не може :) Та й все настільки швидко змінюється й б'є під дих, що навіть коли з'являються думки та емоції, вона їх придушує. :)) Дякую)) ❤️❤️❤️
Розділ 37. Ді, це було неймовірно сильно! Напевно, я вже морально готувалася до Пауля /бо ти знаєш, я це передбачала/... тому було боляче, дуже боляче ಥ‿ಥ, але не несподівано... Правду кажучи, клубок в горлі від тих подій та описів... Я навіть не уявляю, як ти це писала...
Бідна Катерина, я лише можу уявити, що буде з нею, після того, як вона прокинеться...(( Така втрата... Сподіваюся, вона знайте в собі сили жити далі... Заради нього, як то кажуть, за двох. Жако правильно зробив, що «вимкнув» її. Я так зрозуміла, що з Ханною він хотів зробити те саме /руками Гвіна/, так?..
Всіх дівчат добре розумію... Еффі, що переживала за Гвіна. Крісту, яку порвало від втрати друга. Лілі, яка переживала за всіх, бо, напевно, вона вже подібне переживала у минулому, і тут її і це тригерило, й ще більше те, що недавно вона Гвіна не змогла врятувати... Спостерігати за цим й знати, що буде, не взмозі щось змінити — вкрай важко. Чесно, співчуваю їй.
Ганц, Ангус — теж відчула їх власний біль. Ти дуже майстерно тримаєш фокус на кожному, Ді. Тому в тебе й другорядні персонажі неймовірно класні.
Зараз ще продовжу...
Діана Козловська, Ага, я теж помітила, що ми читали одночасно) Ну, в мене щойно світло увімкнули, зараз пробігу вже допрацьовувати дещо. Але я рада була повернутися до твоєї книги, хоч і події ну дуууже важкі.
Ще раз кажу: ти молодчинка! В тебе все дуже сильно, часто на межі — цим і чіпляєш.
А Жако молодець! Він вміє не витрачати голову, а таких складних ситуаціях хтось має міркувати логічно. Цим він мені й подобається. В нього складна роль, але вона потрібна.
37. Оце ти змусила мене нервувати!!! Дуже напружений розділ, я прямо читала на стресі, бо, чесно, думала, що може трапитися що завгодно...
Тепер мені вдвічі цікавіше, що ж за випробування вони проходили, а саме— що такого страшного бачив в тих кошмарах Акі? Я маю припущення, що бачили всі інші герої, але з чим саме стикнувся Акі?. Цікаво, це також було пов'язано з Ханною? буду сподіватися, що трохи ми про це дізнаємося, бо дійсно дуже цікаво... Гвін молодець, хоча я й не сумнівалася в ньому, було б дивно, якби він не прокинувся... Але Акей... і особливо реакція Ханни на його стан. аааа!!! метелики... чому мені здається постійно, що все таки Ханна виділяє саме його, а не Гвіна?) Чи може це моє щире бажання щоб так було?)) не можу нічого зробити, подобається мені ця пара, хоч вбий! в Акі щось є таке, чого немає ні в кого)) хоча й Гвін краш .. рада, що так закінчилось, але блін, Пауль... ну як так-то? невже це кінець?? дуже шкода, хоча я й відчувала, що так буде ((( Катерину дуже шкода .. Як вона це переживе? Ох... хвалити Бога, що не Акі на місці Пауля, я б вмерла.. Тепер чекаю з нетерпінням проду!!
Єва Лук, дякую величезне❤️
Дуже сильні та емоційні розділи. Я розуміла, що хтось не повернеться... але хто б то не був, за всіх дуже переживабельно! А ці останні секунди, коли свічки стали пост воском... потріпала ти нам нерви, Ді)
А ще розмова про Дредмур та легіон, про життя там і там... чимось нагадало наше сьогодення...
Людмила Єрош, Дуже дякую за ваш коментар!) ❤️ Мені цікаво як читачі сприймають все, особливо, коли книга близиться до завершення) Аби я все розкрила як потрібно) Звісно, це буде цикл. Всесвіт дуже великий і в наступній книзі ми вийдемо за рамки Дредмура) Але ця книга теж має закрити більшість питань)
На жаль, така вона... антиутопія. Все доволі схоже на наші реалії. Коли писала й сама це відчувала...
❤️❤️❤️ Бажаю гарного вам дня!)) Ще раз дякую за відгук!)
Розділ 36. Ді, ти робиш мені нерви! ⊙﹏⊙ От і як жити далі?.. Те, що ти не вбила Крісту — це безумовно радує , тож моє передбачення на здійснилося щодо неї. Але я ж не думала, що замість неї ти когось з улюблених хлопців гг залишеш в жахіттях(( Гвін?.. Акі?... Нііііііі!!! Крім того Пауль ще там... А як же бідна Катерина?... На її долю вже стільки всього випало. Пауль — її промінчик надії... Не можна так з нею ((
Але те, що переживає зараз Ханна... ще й ця гіфка в кінці ಥ‿ಥ Ді, я ж дуже емпатична людина, от що ти зі мною робиш..? Уф, як же ж складно писати коментар... Знову прорефлексувати разом з твоїми героями. До сцени з Еффі я ще трималася, але всі ті слова розірвали мене, як Тузик грілку... Це було дуже сильно! Рада, що Еффі, хоч і таким складним шляхом перезавантажила себе, що попросила вибачення, і що вони з Ханною залишили минуле в минулому. Це був прекрасний, сильний момент!
Лекса Т. Кюро, Дуже дякую за твої емоції) Якщо вони у читачів з'являються, це означає, що я гарно попрацювала) Дуже радію, що герої так припали до серця. Та на жаль... наступний розділ дійсно буде драматичним. Тому й мені складно писати, і доводиться переписувати моменти. Гадаю, що вже скоро опублікую. Не хочу надто грати з почуттями читачів) Треба зривати пластир одним махом) Гіфку поставила, адже візуал вже готовий і це мав бути один розділ) Гадаю, вона підійшла)
І рада, що з Еффі сцена сподобалася. Там потім буде продовження їхніх взаємин, але вже після випробування...
І тобі натхнення безмежного!) Чекаю на Колонію!)
Розділ 36! Ну ти ж просто знущаєшся з мене!!! Ну як? Як можна було закінчити на такому моменті?! Скільки тепер чекати? Сподіваюся, що недовго, бо я ж збожеволію!...
Уявляю яке це випробування для Ханни!! Дивитися на друзів і чекати, сподіватися, що вони прокинуться, рахувати хвилини .. ще те випробування! Я теж рахувала ці хвилини разом з нею. Катерина мене вразила найбільше... хоча я чомусь в ній не сумнівалася... Вона дійсно крута! А от Пауль... Ох, маю погані передчуття на рахунок нього. Еффі .. Вона відкрилась для мене зі своєї найкращої сторони! Настільки вона мучилась від цього почуття провини, але все одно не показувала цього. Дуже рада, що тепер між ними справжнє примирення.
А от Гвін та Акей... ну це ж просто біль .. обов'язково їх на останок залишила? Щоб Я собі всі нігті від хвилювання загризла... ще й та хвиля минула... капець... щось мені вже погано! Давай швидше проду! Бо я на стресі!!
Єва Лук, Ахах привіт) добре, що поділила розділи) трохи полоскочу нерви) я переписую наступну сцену) мені щось не так здалося) гадаю, скоро завершу :) дякую за твої емоції) ❤️❤️❤️
На скільки сторінок планується книжка ? Ще далеко до фіналу ?
Вікторія Ляховець, Дякую за підтримку ❤️❤️❤️
Отже, розділ 35. Ну от чому закінчується на найцікавішому??? Мені вже страшно якось... якесь погане передчуття з'явилося, особливо на моменті з Акі... Це що таке? Ти ж не натякала мені ще в останній нашій переписці, що станеться щось погане?! Якщо Акі не повернеться, я ж не переживу... ти знаєш, як я до нього ставлюся... І мене лякає, що таке передчуття в Ханни саме до Акі виникло... Гвін точно повернеться. Він сильний, загартований, переможець по життю... навіть сумнів немає... а от Акі... я не кажу що він слабкіший, просто не настільки загартований життям .. і це змушує мене нервувати ..
Так зворушливо вони всі прощаються... особливо з Катериною.. і Паулем... щось теж маю підозри що Пауль не впорається... (( А взагалі навіть не віриться, що колись Ханна та Катерина не любили одна одну..)Зараз така гарна підтримка в них...
Невже Ханна сама не буде проходити випробування? Невже буде просто спостерігати? Значить... щось має статися страшне на її очах, чи не так?? (((!. Я боюся!!! Тільки не затягуй, бо страшно.. ((Особливо за Акі...((((
Єва Лук, Привіт, Єво ❤️ Я щось таке відчула, коли в тебе Ден помер))) розумію) і затягувати не буду. Дуже постараюся скоріше завершити. Просто багато насичених описів)
Взагалі зараз перечитую свою книгу, аби пригадати всі потрібні моменти й зараз саме на моменті, коли вони гризлися одна з одною) так це мило) в моєму житті саме така дружба протрималася найдовше) та, що почалася з подібної антипатії) загалом, я закладала в їхню дружбу те, що вони помічали одна одну, але тримали відстань. А коли доля їх з'єднала, їх бісило в одна одній те, що було між ними спільне) але після розділу із зізнанням Катерини все встало на місця) а далі почала зароджуватися така дружба))
Щиро дякую за твої враження та підтримку ❤️
А ще дивись моя логіка: багатіям завжди потрібні бездумні раби, які будуть служити їм. Навіщо витрачати час та ресурси на те, щоб перед потраплянням до Легіону діти навчалися? Не простіше б було винищувати старе населення, як-от, наприклад, у нас було з короною, щоб «прорядити» населення?..
Взагалі у Жако цікаве мислення, та світосприйняття. Видно, що він знає про світ більше за решту. Ну, можливо, ще й Ганца з Лілеї так сама. Але ці двоє м'якіші, ніж він. Як їм вдалося після випробування зберегти свою емпатію?.. Чи про це ще попереду буде?..
Читаю далі)
Лекса Т. Кюро, Чомусь не помітила коментар ( у мене бувають пусті сповіщення...
Я тебе дуже в сьому розумію)) задуму дуже багато і людей починає бентежити кількість сторінок) проте я ніколи не дивлюся, коли обираю книжки на кількість сторінок) мене відлякують саме маленькі обсяги, адже здається, що історія буде замала та меньше розкрита))
Буду чекати на твоє продовження, воно ж завтра?) сподіваюся світла вистачить, бо за графіком щось біда. Якщо що, прийду в суботу зранку))
Обіймаю тебе та дякую за постійну підтримку ❤️
Акей, як і мій Кейл, все за жартами приховує, але тут відчувався його страх, і оце тепло між ним та Ханною... Те, як вона за нього просила... ಥ‿ಥ
Катерина... Ангус... Кріста... Як згадаю куди він відправляться... стискається все всередині. Тепер я розумію Лілі й Ганца — їм теж боляче. Мені, як і Ханні, і Еффі шкода. Застрягти в кошмарах — це жах. Втім, мені щойно спало на думку: а якщо когось це випробування не в'є, але змінить? Зробить бездушним інструментом Легіону?.. Не знаю, але як на мене, тоді краще смерть.
Ді, як розумієш, розділ мені дуже сподобався, емоції просто зашкалюють. Все чудово пропрацьовано, написано якісно. Ти молодчинка! Обіймаю міцно (~￣³￣)~
Сил та натхнення тобі написати продовження, бо думаю, що далі буде теж не легко. Буду чекати на продовження!
Діана Козловська, Дякую (~￣³￣)~
Ді, я наревілася... Навіть не знаю, як комент писати. Це було ДУЖЕ сильно! І Ханну розумію, і інших... За Пауля дужа болить... Та за всіх... Я знаю, що ти вже вирішила — кому жити, а кому — не повернутися... Але...ಥ‿ಥ
Ханна трохи дивно-егоїстично себе повела, але її зрозуміти можна. Вона і без цього має комплекс ізгойки, а тут ще її не беруть, як решту, на випробування. Ба більше: вони там можуть загинути... Спостерігати за цим з боку геть буде важко.
Мені здається, Гвін, повинен впоратися, бо Жако натякнув на те, що треба бути спокійним й зосередженим, а це якраз про Гвіна. Хоча, думаю, Ханна його трохи вивела з рівноваги. Так продинамити хлопця, ех.
Зараз продовжу...
Діана Козловська, От як тепер спати ʘ‿ʘ
Ді, почала читати... І розумію, що це БОМБА!
Поки дочитала до моменту, де Жако пояснює всім про випробування та Деміург.
Я тобі потім загальний комент напишу саме про враження, а зараз буду відразу, те, що спадає на думку писати, бо потім можу забути, розділ-то, бачу, велеченький.
Отже, дивись, Жако каже про Деміург «скорочують численність населення нашого прекрасного міста»? Чому «нашого»? Він там хіба жив? Наче я не пам'ятаю такого... Чи я щось пропустила?.. Чи це він кепкує?.. Щось я розгубилася...
Також далі він каже, дітей деміурців відправляють в когорту на вірну смерть, бо не вистачає житла? Може, місця для всіх не вистачає? А може, ще їжі, якихось ресурсів?.. Бо чогось мені тут не вистачило трохи...
Діана Козловська, Ну в мене ж з Колонією так само) Ми бачимо її лише очима Ріки. А про світ за Стіною дізнаємося потроху від інших. Тож я таке люблю)
Світ, що ти створила класний, для мене він унікальний. Тому бажаю тобі все втілити, що задумала. А я буду читати та підтримувати *\0/*
Ді, побачила хибодрук: «— Жако, —... і всі одразу ж звертаюТЬ на неї увагу.»
Лекса Т. Кюро, Оп! Я це люблю)) Дякую велике!))) Виправлю!
Таке відчуття, що гг сліпа до почуттів хлопця.Насправді мені дуже подобається ,що ти не робиш головну героїню сильнішою за всіх і розумнішою.Чесно кажучи вона мене навіть дратує моментами й від цього історія виглядає справжньою)
Еларен Веш, Дякую за твою думку) Героїня розвиватиметься) Я у 18 себе теж була бісячою в деяких моментах) В наступній книзі це вже буде інша людина)
Нарешті я зрозуміла чому не можу читати вашу нову книгу.Все через те, що у моєму розумі тримається сюжет цієї книги і я до неї повернулася.Емоції знову нахлинули, персонажі дуже цікаві. Цікаво як вони проявлять себе далі.
Еларен Веш, Здається, ми на "ти" ❤️❤️❤️
Рада бачити!)
Додала до бібліотеки. У вас дуже гарна мова.
Аріна Спел, Дякую) Ця книга для мене особлива) Тому вкладаю в неї багато праці та зусиль ❤️
Дуже вдячна вам :)
Інтригуюча анотація , додала в бібліотеку , обов'язково почитаю .
Вікторія Ляховець, Дякую, сподіваюся, сподобається :) ❤️
Вітаю Вас, Пані) Підписався до Вас Навзаєм)
Адріан Анжелворд, ❤️❤️❤️ Будемо товаришувати)
Розділ 34. Ох, ну до чого ж моторошний сон у Ханни! А чого коштують ці страшні маски, я як уявила, чомусь одразу мурахи пішли... Та й взагалі це передчуття лиха точно ні до чого хорошого не приведе.. щось неодмінно станеться, але що... Напруга так і витає у повітрі, а ще більше в голові і серці Ханни...
Серед інших здається все добре, навіть Гвін себе поводить досить стримано, але така реакція Ханни на його почуття мене прямо таки здивувала... Напевне я очікувала, що вона буде про це постійно думати і між ними будуть якісь іскри, але вона просто взяла і віддалилася, типу не на часі..) Ну воно звісно так, особливо після таких снів, але капець, я дійсно здивована...)) Хоча не можу сказати, що розчарована, так як я все ж таки шиперрю її з Акі...
І ця її потреба в ньому мене чомусь ну дуже зворушує...може він дійсно тільки друг, але чорт забирай, мені подобається їхній контакт... навіть коли він не звертає на неї увагу ..) Хоча й Гвін дуже до вподоби, але капець, я завжди обираю не те, що більшість, ахах)))
Чекаю на продовження, бо відчуття лиха капець... не полишає!!Інтрига просто божевільна! Я прямо таки засумувала за твоєю книгою!
Єва Лук, Дякую за твій коментар! ⭐ Я вже зрозуміла, що в цьому розділі багато уваги приділила саме сну та ранковій рутині. Треба додати описів Ханни щодо Гвіна) Якраз у них має бути певна взаємодія в наступному розділі, я пропишу цей момент!) Вдячна за твої спостереження!)) Це допомагає книзі покращуватися))
Дякую величезне!) Я маю дописати розділ найближчим часом, втім, всі моменти треба як слід відточити))) Щоб мене все влаштовувало)
Моя взаємність)
Успіхів Вам та вашим книгам!❤️
Тая Бровська, Навзаєм ❤️
Розділ 34. Ді, нарешті у нас дали світло й я примчала читати. В кінці аж морозом сипануло по шкірі.⊙﹏⊙ Невже помруть ті четверо кого не було без маски уві сні? Якщо так, то я вже знаю, хто це буде ಥ‿ಥ , і сльози на очах навертаються... Трясця! А все так було добре... Що там ще за одна зустріч зі страхами?.. Може, вони знову зустрінуться з почварами?.. Хочу Головнокомандувач не хоче дати їм більше часу?.. Може, як минулого разу, якась нова навала відбувається, і потрібні всі до єдиного?.. Вже й не знаю, що й думати...
Добре, що Чотирнадцяти хоч якось підготував Ханну, але школа, що вона від друзів віддалилася. Звісно, зрозуміло, що часу обмаль, але ж...
Радію, за Катерина з Паулем, але... в передчутті чогось поганого (ꏿ﹏ꏿ;)
І тепер я краще розумію, чому Ганц так з Чотирнадцять поводиться. Як і Лілея.
Щодо Гвіна... Я не здивована, що Ханна ігнор вимкнула — може, звісно, так краще для всіх. Втім, про ТУТ і ЗАРАЗ вона, напевно, ще не остаточно усвідомила, на жаль. Адже «потім», може, не бути. Ти. паче, що Гвін-то їй подобається.
Лекса Т. Кюро, Привіт!) Дякую, що прийшла) Сама без світла 2\2( А увечері взагалі можна спати лягати як стемніє))) Наразі в процесі написання, я відокремила цей шматок тексту, бо і сон, і передмова перед випробуванням... і саме випробування... то вже забагато) Вирішила не робити великі розділи як на початку)
Щодо «потім», може, не бути. То Ханна це і розуміє з одного боку, а з іншого вона відчуває грандіозну відповідальність, тому просто не може дозволити собі розслабитися. Та й вона просто не знає як взагалі на подібне реагувати)) Раніше з хлопцями вона тільки билася та чубилася) Треба це краще прописати)) Дякую за розгорнуті коментарі! Я бачу яку інформацію читачу не вистачає від мене!) Мені то все зрозуміло ахах А так я додаю опис у сцену) І тоді все відчувається більш природним)
Не спойлерю, тому мовчу на всі запитання)
Бережи себе!)Обіймаю!) Миру, спокою та натхнення!
34. Ото і наснилося Ханні! Невже попереду на її друзів дійсно чекає щось жахливе? аби не смерть... А ще це випробування...
Ханна, як я і думала, відсторонилася від Гвіна. Ну й правильно, не на часі це.
Дякую за проду! Легкого пера!)
Ханна Трунова, Дякую за твої коментарі!)) Я запланувала любовні лінії не такими легкими та доступними х)
Рада, що подобається))
33. Виявляється, я пропустила 33 розділ!
Коли з Гвіном таке трапилося! Ох, мало сама там не померла... А ще зізнання! Нарешті! Тепер цікаво, як Ханна відреагує, бо перервав братик на найцікавішому місці!)
Ханна Трунова, ахаха х)) В мене романтика порціонно, щоб не знудило)) =)
+ :))
Оксана Павелко, ❤️❤️❤️
33. Ох ти ж Господи!! Оце несподіваний розділ! Ні, звісно, ти натякала, що романтика буде, тому може щось такого я й очікувала... але ... не так прямо, чи що)) В мене був шок, як і в Ханни))І як завжди ти вмієш закінчити на найнесподіванішому моменті)як тепер до продовження дожити?)Що відповість Ханна і чи взагалі відповість? Адже він їй подобається, тут очевидно) Інтрига..)
Ангус то взагалі)) щось його останнім часом клинить на якісь такі вчинки, що наслідки мають. Аж жаль його стало. Але я взагалі здивувалась, як Гвін міг пропустити той удар) відволікся на Ханну чи що)чи на щось інше)адже він в принципі завжди найкращий, а тут... Певно теж в нього своя війна всередині) ще й цей трикутник з Акі) та й про Жако може ще не в курсі)До речі останнього обожнюю)) круто вилаявся) харизматичний капець) А от у Ханни, як і в мого Дена свій головний біль — гіпервідповідальнвсть за всіх. Мені навіть дещо нагадав їхній діалог з Гвіном розмову між Деном і Ксю, де вона теж його просила не взвалювати все на власні плечі) сподіваюся Ханна прислухається) а от Еффі .. яка ж молодчинка.. я знала, що вона зможе! Але це дійсно був такий неочікуваний поворот...
Єва Лук, Ще за Гвіна забула додати .. оце так палко було! Нереальне зізнання) Так щиро про все розповів, так сміливо! Чоловічий вчинок, однак!! В мене теж метелики заграли)) дуже чуттєво... Ох... Якби Акі знав... Якби знав)) я просто в шаленому передчутті!!! ❤️❤️❤️
33 розділ. Ді, це було ЩОСЬ! Ааа, я навіть не знаю, як коментувати щоб не спойлерити іншим. ¯\_(ツ)_/¯ Коротше, ситуація з Гвіном та Ангусом... Чесно, я ото як всі вони застигла шокована. Думала, що це все... ಥ‿ಥ Але я зовсім забула про Еффі. Не очікувала, чесно кажучи, він неї такої холоднокровності. Видно тепер, що вона теж змінилася. І попри всі свої внутрішні буревії, вона ретельно виконує свою функцію, допомогають іншим. Гм. А це цікаво.
Ангуса шкода, щось він останім часом постійно щось не те робить, чи каже... Сподіваюсь, що це тимчасово в нього. І він нарешті збереться, бо по суті він же хороша людина.
Кріста — молодець, гідно підтримувала його. Катерина та Пауль, виходить, що більш ранимі, ніж здаються. Хоча спостерігати за тим, що вони бачили беземоційно — для цього треба неабияка витримка.
Лекса Т. Кюро, Дуже дякую за твої розлогі коментарі ❤️❤️❤️ Мене неймовірно тішить, що тобі сподобалося, адже я дуже за свій текст завжди переймаюся)) До речі, дякую, що помічаєш мої хибодруки) Я вже все виправила) Якось читаю і не бачу) Треба буде потім після завершення дати собі відпочинок і відредагувати все, що не побачила, коли писала)) Гадаю, ти розумієш, коли по сто разів читаєш, вже нічого не помічаєш))) Я дуже вдячна!
Наступний розділ буде дуже напружений, але я якраз відповім щодо реакції Ганца та Лілеї) Точніше вони самі відповідь дадуть читачам))
Дякую за твою підтримку та те, що читаєш мене)) Мені дуже приємно, що моя робота подобається) Обіймаю та бажаю вдалого вечора) Чекаю на Колонію з нетерпінням!)
Ну нарешті) Ще на минулій неділі чекала і от дочекалась! Яке круте відкриття однак! Напевне, я десь спочатку здогадувалась, але потім подумала, що здалося... напевно через зовнішню схожість були такі думки) А ще коли їй запах не сподобався, я подумала, що тут точно хімії не буде, з боку Ханни точно) Тепер всі ці маленькі моменти стали на свої місця) Я дуже рада!! Мати рідну людину, коли думала, що всі померли — подарунок долі! Це велике щастя! Радію разом з Ханною))
Звісно, момент з кинджалом насторожує. Щось дійсно має відбутися, адже не просто друга книга віднесе на кілька років вперед. Щось таке станеться в кінці цієї книги, що змінить Ханну... ох, страшно навіть стало...
Зате моментик, де Ханна згадала Акея в найщасливіший момент життя — як еліксир на душу шиппера)) дякую щиро))) Спойлер прочитала, що новий розділ скоро)) чекаю з нетерпінням))) Колаж до речі чудовий! Такий атмосферний і з сенсом..) як і сам розділ)
Єва Лук, Привіт, Єво)) Дякую, що чекала на мене!) Останнім часом було багато справ, ще й важко давався розділ) Ваша підтримка для мене неоціненна! Так, щодо запаху я спеціально вписала цей момент) Адже читала та помітила на практиці (хд), що брати та сестри виділяють певний гормон, який робить аромат одне для одного неприємним х)) В тому плані, що вони не дивляться одне на одного в романтичному плані ще й на фізичному рівні))
Акей для неї дуже важлива людина) І це підсвідомість дуже підкреслює завжди)) Але більше не спойлеритиму)) Дякую ще раз!)))
Ді, це було крутезно! Це я щодо Жако!) Не можу сказати, що чогось такого не очікувала, але це було класно!) Спойлерити для інших, хто читає коментарі, — не буду). Але знай — я в захваті!)
А тепер про все потроху. Те відчуття у Ханни, що станеться щось лихе... після повернення їй подарунку Велеса... Гм. Часом таке буває, на якомусь інтуїтивному рівні, знаю. Проте сподіваюся, що це лише поганий минулий досвід із життя, що тепер змушує Ханну займатися катастрофізацією, в не реальна загроза... Сподіваюся, що з Рейганом нічого не станеться...
Лекса Т. Кюро, Новий розділ маленький, тому буде до кінця тижня) Дуже дякую тобі за виправлення, мене моя програма виправила, а око не помітило) Радію, що все сподобалося. От важко йшов цей розділ) Переписувала його безліч разів, аби всі репліки та події мене влаштували))) Обіймаю та дуже дякую за підтримку!)) Бережи себе й про Колонію не забувай!
32. Ух ти! Неочікувана правда відкрилася! Жако і Ханна... Оце так!
І тренування неймовірно цікаве. От дійсно, без самоконтролю складно в бою.
Колажі ще атмосферненькі)
Ханна Трунова, х))) Щиро дякую!)) Гадаю, не така вже й неочікувана, але так) Врешті)))
31 розділ. Ді, клас! Дякую тобі я так насміялася)) Хлопці є хлопці)) Те, як вони напочатку їли, нагадало моїх братів)) Наче з них ти писала)) Ну й те, що вони гиготіли з ситуації, в яку потрапив бідних Ганц, теж зрозуміло — ми в підліткові часи сміялися майже з усього, дурники)) Трохи шкода Ганса, він дійсно, сама бещнквинність та щирість. Проте те, що не вбиває робить сильнішим)) Я так зрозуміла, що в них з Лілею не просто так оті споглядання одне на одного?..
Нарешті Гвін сміється, до речі дякую за його фото на колажу — нарешті я це побачила!)
Катерина — наше все. Дивовижна персонажа, вона вносить неаби яке розмаїття в сірі будні легіонерів)) От завжди в компанією така особистість знайдеться)) Хвилювання Пауля щодо її поведінки цілком зрозумілое, проте не факт, що він втримає цю пташку біля себе. Хоча поживемо — побачимо. Часом доля буває непередбачувана, в фантазія автора — ще більше))
Зараз ще допишу...
Лекса Т. Кюро, Привіт!) Дякую за твої коментарі! Щодо Жако все дізнаєшся в наступному розділу))) Щодо еліксиру — то це, типу, для підтримки її організму, вона спочатку була в заточенні і її морили голодом, а потім ще й ледь не померла на випробуванні) Треба додати пояснення в наступних продовженнях) Дякую за запитання, я бачу де треба додати інфу) Дуже вдячна за те, що пишеш свої емоції!) Це мене дуже мотивує))) Навзаєм бажаю тобі натхнення!) Бережи себе) обіймаю)
31) Яка краса)) Особливо закінчення глави)) щось з чимось) Я, наприклад, не можу стримати задоволеної посмішки)) Але трошки пізніше про це) Насамперед, хочу зазначити, що мене повеселила глава) взагалі такі моменти милі були, з різними емоціями) Катерина— то зірка взагалі)) Як же вона мені до вподоби своїм нахабством та сміливістю..)) Вона відповідає за пригоди в команді)) Її схибленість на хлопцях дуже виселить) Навіть он самі хлопці від неї регочуть) Якби за дівчатами так підглядали, думаю реакція була б кардинально іншою) А хлопцям аби посміятися)) Тільки от Ганца трошки жаль, але Ханна і тут знайшла як його підтримати)) На рахунок Жако, то те, що він реготав зі всіма, уже говорить про те, що не такий він вже непохитний командир, яким намагається здаватися) теж же ж юний, як і всі інші. А спогади інших про Ханну і те, шо вона всіх захищала досить милі..аж приємно, що вони об'єдналися через такий час)
Діана Козловська, Буду ждати стільки, скільки треба)) Дуже цікаво, що буде далі))
31. Аха! Палкий сніданок вийшов)) Кумедненький..) Така прямо безтурботна атмосфера. Звісно, якщо не брати до уваги шпильки Еффі...
Нові обставини дозволяють по-іншому подивитися на тих людей, які завжди були поруч. Ось вже й до Акея якісь нові почуття прокинулися...
Дякую за цікаву проду)
Ханна Трунова, Дякую ❤️ хехе :) є таке))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати