7 460
“Випробування життям”
Анотація до книги "Бути людиною"
Який шлях має пройти негідник, щоб стати людиною? Може для цього достатньо опинитися серед людей? Чи навпаки потрапити у нелюдські умови?
Артур вирішує піти до свого найзапеклішого ворога. Але для цього потрібно потрапити у кузню війни. Між ними прірва ненависті, але чи зможуть вони відшукати місток дружби? Адже, для цього доведеться...пробачити і побачити те, чого не бачив ніхто.
Обкладинка: Юлія Богута
Артур вирішує піти до свого найзапеклішого ворога. Але для цього потрібно потрапити у кузню війни. Між ними прірва ненависті, але чи зможуть вони відшукати місток дружби? Адже, для цього доведеться...пробачити і побачити те, чого не бачив ніхто.
Обкладинка: Юлія Богута
“Як легко засудити людину, не знаючи, що насправді стоїть за її вчинками. І, як важко потім довести, що ти дійсно людина, навіть собі.
Чуттєва, пронизлива історія про вчинки, наслідки й спокуту. І про прийняття.”
Зміст книги: 40 глав
195 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ Тамари затяжна стадія заперечення... Треба лиш підштовхнути до прийняття... Може й тоді Артур зможе влаштувати своє життя.
Іра Сітковська, Треба) скоро буде ліквідація)
Тамару дійсно треба лікувати. До батька достукатись - не варіант? Зовсім непробивний?
Інна Турянська (Innaturianska), Цікаво побачити))
Насправді єдине, що я бачу зараз для Артура, це покинути минуле та почати будувати нове життя. Він добрий, щирий, упертий та сильний. У нього все вийде, якщо Тамара перестане отруювати його життя.
Інна Турянська (Innaturianska), З радістю)
Ох, Інно...
Як так? Ти настільки перевернула моє уявлення про Артура з ніг на голову просто кардинально. Таке було зі мною лише одного разу з усіх книжок. Твій Артур — другий такий герой. Але Тамара... Певна, що й у неї знайдеться причина, схована як не на дні ромашкового чаю, але на дні її душі.
Selene Evance, Ага)
Це жесть... Таким як Тамара не місце серед нормальних людей. Все життя хлопцеві споганила. в "Бачити" навіть уявити собі е могла, як ти перевернеш сталення до Артура. Просто дурні обставини та дурна жіночка зробила його таким, як зробила. Дуже жаль, що так все сталося. І повторюся, дуже хочеться, щоб він ще отримав своє щастя з якоюсь гарною дівчиною.
Юлія Міхаліна, Ой, так, попри те, що Артур не любить, щоб його жаліли, але мені от не виходить його не пожаліти. Але знаєш, ти з усіх хто читав "Бачити" ставилася до нього найбільш лояльно ще)) і намагалася хоч трохи зрозуміти.
Ну а за щастя)) та звісно, мусим тепер йому допомогти))
Ненависть дійсно схожа на рак. Вона поглинає нас зсередини.
Юлія Богута, Ага, руйнує повністю, якщо їй піддатися.
Як Артуру має бути зараз боляче... Це так жахливо - дізнатись, що твоє життя зруйноване навіть не самим тобою. Тамара - монстр. Хоч би Артур щось не утнув, аби ще більше собі життя не зіпсувати.
Інна Турянська (Innaturianska), Сподіваюсь на це.
Божевільна баба... Артура тепер ще більше шкода... Навіть не знаю, як правильно тепер бути. Він виходить справді любив Віку і якби не ця припарена, то вони б були щасливі разом...
Анні Ксандр, Напевно) хоча хз, психи вони ж теж бо в кожного свої відхилення, травми і т п.
В тому чаї наркотики?
Іра Сітковська, Ну не зовсім наркотики, але ви близько)
Страшно, що хотіла зробити з Артуром Тамара... Та божевільна здатна на будь-що. Не певна, що хоче йому зашкодити, але зробити щось лихе цілком здатна.
Діна, яка витримує характер Степана, певно, може витримати його розповіді. Буде боляче, але правда завжди ранить сильно.
Selene Evance, Схоже на те)
Вам це кому? Діна ж ніби не конфліктувала з ним, звідки така агресія до нього?
Анні Ксандр, Та ніхто не кидатиме)), мабуть, просто поговорять.
Між людьми, що кохають одне одного, не має бути таких вже великих таємниць, бо вони лиш розводять людей нарізно. Якщо Діна вже змогла прийняти правду Степана про його батька, то й все інше здатна зрозуміти. Хоча я б на її місці була б стриманішою: все ж чоловік постійно на війні - зрозуміло, що вдома він про те жахіття згадувати не хоче.
Лара Роса, 100%
Чудово розумію нерозуміння Діни. Вона права, все в їхніх стосунках добре, окрім того, що Степан мало чим ділиться із нею. Його можна зрозуміти, про той же полон так просто не розповісти, але все-таки... Чекаю на вечерю та його розповідь)
Юлія Міхаліна, та тут можна і його і її зрозуміти....завтра розкаже)
Ну це просто скажена жінка... Як не вбила війна, то вона його затравить?..
Інна Турянська (Innaturianska), Зробити можна багато чого, але то не є гуманно)
Оу, ця божевільна його тепер чимось обпоює? Привороти, наркотики, що? Уф, її треба ізолювати якомога далі від нормальних людей.
Юлія Міхаліна, От, вона явно бачить в Степану загрозу для себе, тому не буде сидіти склавши руки)
Інно! Я тебе обожнюю! Бо якоїсь миті після твого блогу аж плакати хотілось, поки ти не сказала про надію й до мене дійшло)) Дякую за це диво)
Лара Роса, Це точно))
Та, ну, що ж таке?! Інно! Переїдь її, будь ласка! Хай я буду здаватись жорстокою, але це вже поза межею. Степан хоч би пояснив йому. Я до наступної проди на голках сидітиму))
Інна Турянська (Innaturianska), Тупцяю від нетерплячки))
Фууххх, мені аж від серця відлягло. Я така рада! І за прощення теж від Степана)
Інна Турянська (Innaturianska), Великий)
Урааа! Іннуль, я не сумнівалася, чесно!)) Я знала, що ти не зможеш так його позбавити життя)) Круто, я дуже рада, що все так склалося)) Нехай хоч в книгах буде місце таким дивам!
Інна Турянська (Innaturianska), Я рада, що ти не змогла))
От як знала, що до батька прийшов!! Дякую, що не вбила Артура, що Степан таки зробив це!! Я задоволена) Можеш відмітити це десь) Навіть без істерик обійшлось))))
Анні Ксандр, Та може звісно))
Інно-о-о! Скажи, що його просто поранили... Будь ласочка...
Лара Роса, Треба ж нагнати інтригу)))
Та ну... Сафарі якесь... Артур загинув?
Інна Турянська (Innaturianska), Але не всім.
Ей, ні-ні! Він має вижити! Ну! Скажи, що ти даси йому шанс?? Це буде страшно жорстоко,якщо саме зараз, коли до свободи залишилося зовсім трішки...
Юлія Міхаліна, Це правда)
Інно!!
То було занадто жорстоко!
Не добіг
Такий шанс був
Кілька кроків... Ви змовилися проти мене сьогодні. Це жахливо, я не можу...
Selene Evance, Розумію
Оу, звісно не хочеться, щоби помирав, він має витримати, щоб дізнатися, як Степан за нього бореться, щоби ообисто перепросити у Віки. А ці гади тиснуть на найболючіше...
Юлія Міхаліна, Ага, все вони рознюхали.
Скільки ж його ще мучитимуть? Це вже дійсно на межі. Як самі не вб'ють, так хвороба доконає.
Лара Роса, Добре) ще один розділ і все ясно буде)
Мабуть, смерть для Артура буде в цьому випадку найкращим виходом, аніж оце таке катування. Але я все ще сподіваюся на Степана.
Інна Турянська (Innaturianska), чекаю)
Іноді смерть це вихід... Може й то було б краще?
Інна Турянська (Innaturianska), Сподіваюсь, Степан встигне його врятувати.
важко читати останні проди...
щоб помирав Артур звісно не хочеться!
Іра Сітковська, Ага, не такий він вже і поганий)
Бідний Артур... По-справжньому в нього виходить немає нікого, окрім Степана, якому точно не байдуже. Та чи вийде? Чи встигнуть? Бо міцно за хлопця ті падлюки взялися. Батько - це капець. Тамара хоч якусь користь принесе
Юлія Міхаліна, Це точно)
Батьки в Артура... Ворогу таких не побажаєш. Ніби все в цьому світі купується. Аж ні. Не все. Артур ніби справді зламаний десь там, але щось, якась одна частинка ще тримається.
Інна Турянська (Innaturianska), Понів, усьо, не питаю))
Хоч якийсь зиск з Тамари. Батько вразив: так начхати на сина? Цей світ дійсно невиліковний.
Інна Турянська (Innaturianska), Мабуть, в себе)))
Тому що люди такі... Не всі однакові, але гарних людей пригнічують погані... На все свій час...
Інна Турянська (Innaturianska), Все можливе колись))
Жахливо до розпачу. Залишається лиш вірити, що Степану якимось дивом вдасться витягнути Артура.
Інна Турянська (Innaturianska), Інколи здається, що так і є
І знову враження, що ти свідомо хочеш закатувати Артура, не давши йому хепі енду...
Анні Ксандр, Добре, дякую ❤
Визнає таки!
Дуже хочу ще відмітити, як змінився твій стиль, до речі, від «Бачити кінчиками твоїх пальців» до ось цього твору. У кращу сторону! Ти велика молодець! Як і Артур :)
Selene Evance, ❤❤❤
Ну ти зноу Артура кинула в пекло!.. Нагадай-но, хто говорив про жорстокість?
Анні Ксандр, Добре))
Ти таки жорстоко з Артуром... Але вірю,що він і це переживе, перетерпить. І теж впевнена, що він не здасть хлопців. А Степан, мабуть, шукатиме спроби його знайти та звільнити?
Юлія Міхаліна, Майже не рахується)), треба щоб повністю тоді можна закінчувати)
Не розумію я, коли ось так полишають людину. Їх же там не двоє було зрештою, а більше, як я розумію. Так, страшно й хочеться жити, але сьогодні ти покинув товариша, а завтра так само тебе покинуть, якщо так труситись.
Інна Турянська (Innaturianska), Ясно. Залишається лише чекати й переживати)
Степан гарна людина, а після всього, що він дізнався про Артура, й після того, як він його зрозумів, лишилося лише визнати, що не може його ненавидіти. Що він йому справді якщо не друг, то близька людина.
Інна Турянська (Innaturianska), Чекаю)
Інно, порятунок є для тих хто має віру, хто здобув у боях віру, хто молиться і за кого моляться. Знаю випадок реальний, батько з сином служили разом. Пішов молодший на завдання, і не повернулось їх 11 .Рік минув . Не знайшли, все прочісували кожного дня, вже цю територію звільнили , після звільнення, що могли все переглянули , але Їх рахують зниклими без звістки. Але за них домашні моляться, батько не втрачає віри, що син живий. а з ним всі 10 хлопців.
Оля Пасічник, Дякую за вашу коментар і за те, що поділилися історією. Звісно ніколи не треба втрачати віру! Бо саме вона не дає нам здатися і зломитися! Вона дійсно може зробити диво в нашому житті. Сподіваюся так трапиться і тут.
а я просто зберігаю дитячі малюнки))
один з собою ношу у сумці)
напевно вірю в енергетику...)
хоча мене не можна назвати тою, хто любить дітей взагалі)
Іра Сітковська, І справді є щось в дитячих малюнках)...можливо через те, що вони щирі?)
Ох, невже Віка нарешті скоро зможе побачити?)) мені дуже подобається взаємодія Артура зі Степаном, вони ніби і не друзі, але вже зовсім не чужі люди.
Юлія Міхаліна, ❤ сьогодні почнем процес)
Чомусь здалося, що тепер цей малюнок замінить Артуру порване фото матері...
Інна Турянська (Innaturianska), ))
Інно! Ти просто душу рвеш! Хто б подумав, що я так за Артура вболіватиму!)
Лара Роса, Це так.
Артур геть змінився. І видно, що він шкодує про вчинене та бажає, аби все було інакше. Йому складно, хочеться вірити, що в майбутньому він знайде своє щастя, але поки він не вірить сам, що це можливе.
Selene Evance, Ну впринципі так))
Оу, Інно, ненавмисно уявилася Тамара в ролі дома, а Артур сабом... Куди ти нас рухаєш, га?)))
Знову момент з шапкою, яку Діна мало не забула... Вона вагітна?)))
Анні Ксандр, Вкінці десь ))
Так глянути, то вже дійсно краще на фронт, ніж поруч з тією божевільною. Як страшний сон - я про Артура.
Інна Турянська (Innaturianska), Так і зроблю))
Ліля як промінчик світла в цьому всьому) Степан розуміє свою провину, а Діна винуватить лише себе... Сподіваюся, колись у них теж з'явиться малюк, але після завершення війни. Нема чого йому страждати.
Selene Evance, Погоджуюся)))
Сцена з малечею така мила, але Діну все не відпускає... І стукніть хтось Тамару чимось важким, або нехай переїде машину, ну. Ні хвилини спокійного життя хлопцеві
Юлія Міхаліна, Мусить вийти)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати