46 177
“Випробування життям”
Анотація до книги "Бачити кінчиками твоїх пальців"
Він бачить світ кінчиками її пальців. Він любить її глибиною власної душі.
Ця книга розповідає про токсичні стосунки та їх наслідки. Про справжню любов та її жертовність. Про вибір, який серед людей називають коханням. Про світло, яке бачиш коли не видно нічого…
Обкладинка Юлія Міхаліна
Ця книга розповідає про токсичні стосунки та їх наслідки. Про справжню любов та її жертовність. Про вибір, який серед людей називають коханням. Про світло, яке бачиш коли не видно нічого…
Обкладинка Юлія Міхаліна
“Кохання багатогранне, всіма бажане і омріяне!
Але чи всі вчинки, що здаються проявами кохання, і є проявами саме цього величного почуття?
Чи кожен до нестями закоханий партнер подарує щастя?
З'ясуйте?”
“Він закохався в неї, навіть не дивлячись в очі — достатньо було лише кінчиками пальців відчути її присутність. Проте вона вже має хлопця. Чи стане кохання Гната взаємним? Чуттєва історія, де дотики важливіші за слова ❤️”
Зміст книги: 40 глав
168 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОго, кінець вразив настільки, що досі не можу відійти від вражень! Артур виявився таким психічно нездоровим, і Вікуся... мені просто серце розривається за нею. Але тепер у неї є Гнат і Джексон — два світла в її темному світі. Це така чудова історія, яка змусила мене навіть пустити сльозу. Дякую тобі за цей шедевр, я ще довго буду пам'ятати її. Щодо наступної книги, поки не можу вирішити — не люблю твори про війну, для мене це завжди морально важко і читати і дивитися. Успіхів та натхнення тобі нові цікаві історії) ❤️
Вікторія Вецька, І на тому дякую:) ♥️
29. Ти шокувала мене цим розділом, все ж Артур не знав, як ще втримати Віку, вибрав варіант, який ще більше все ускладнить, навіщо тільки Віка погодилася, дурню робить через свою прив'язаність.
30. Шкода Гната, знати, що твоя кохана виходить заміж за іншого, це боляче і забирає останні надії на щастя.
31. В Степана сталеві нерви, терпіти що каже Артур ще й з такою нахабною інтонацією, ой як не просто, мені його дуже і Діну шкода, і Віку))
Вікторія Вецька, Так, Артур відчував, що втрачає її остаточно...
Степан добре тримався, факт)
28. Оце читала і думала, які Діна зі Степаном милі, і згадувала їхню історію з іншої книги, вони така класна пара, так люблять одне одного, і я їх полюбила стільки всього пройшли і не зламалися, ось значить справжнє кохання))
Вікторія Вецька, Вони багато пройшли і я рада, що попри все вони досі один одного кохають.
27. Ухти Діна така рішуча, мені подобається їхнє кохання з першого погляду, Діна і Степан, чудова пара))) Але Рената, звісно розумію, вона хоче щастя для сина, але все ж ця жінка таки тисне на сина. Цікаво, а де Гнат працює?
Інна Турянська, Рада, що сподобалася ❤️
25. Цей розділ такий душевний, вони обоє відкрили душу одне одному і це не може мене не радувати))) Мені дуже сподобався розділ))
26. Ну таке мила зустріч Діни зі Степаном)) Про інших змовчу, а то все поки без змін))
Вікторія Вецька, Так,вони здається поговорила по душам і остаточно зблизилися:) дякую.
Так, у них все вийшло дуже мило)
24. Які дбайливі хлопці, окрім Артура звісно, він як завжди такий ревнивий, що якби стовп міг проявляти симпатію то і до нього б приревнував, тільки дарма розлютився, а Вікі слід зробити висновки, але любов зла полюбиш і... Ось і Віка зв'язала свою долю з не тим, ким варто, всі його подарунки, сюрпризи і вечори в ресторанах, нічого не коштують в порівнянні з нервами, які Артур постійно тріпає Вікі. Дякую))
Вікторія Вецька, Так...думаю по малу і Віка таки зрозуміє до кого у неї справжні почуття)) А Артур дійсно робить зараз все, щоб її відштовхнути...
23 розділ, такий милий... Діна така розуміюча жінка, я просто нею пишаюся, а Гнат чесний і це дуже добре, що він правду їй сказав, а не запудрював мізки, як то робить Артур))
Вікторія Вецька, Так, Діна була завжди хорошою і милою жінкою))
21. В батька Гната дуже сильне кохання, адже пробачити зраду дружини не просто, а тим більше жити з цим.
22. То я зі своє тезкою навіть схожі, якщо обоє півонії любимо, щирі і наївні, а інколи я теж виправдовую поганих людей, та ведусь на маніпуляції, але Артур тут його хочеться огріти чимось тяжким. Він не варто всіх тих жертв через, які йде Віка, вона стільки поряд з ним втратила, що скоро залишиться ні з чим без друзів сама одна, а Артур сьогодні квіти дарує, а завтра правильно Ірина сказала скаженіє.
Вікторія Вецька, Ну там не справа в роках, мабуть була, але то не важливо...головне результат:)
19-20. Оце так розділи, Артур прям монстр, який таке зробити з кішкою це просто дикість якась, а як він вміло маніпулює і говорить це взагалі, в цій книзі мені хочеться його боятися. Я взагалі боюся психічно нестабільних людей, тут вже не кохання керує Вікою, а страх...
Вікторія Вецька, Так, вона була страшною жінкою..
17-18. Якже я люблю, коли ці двоє проводять час разом така гармонія, аж на душі не лише мені, але і тезці краще,коли немає цього Артура))) але все ж чому 18 розділ не від імені Гната чи Віки, як інші до цього були?
Вікторія Вецька, Я теж інколи збивалася)) доводилося себе контролювати)
15. Ой як класно! Я така рада за Гната! Адже тепер він може бачити не лише кінчиками пальців)) Ох, якби всім людям, як Гнат запропонували таке лікування було б супер))
16. Це не кохання в Віки, а прив'язаність і залежність, і все Гнат ж чудова пара для Віки, а Артур, як шуліка налетів не з того не сього напав і Віку ще зробив винною.
Вікторія Вецька, Так, йому пощастило)) рада за нього)
Артур переважно завжди її звинувачує) а Віка це приймає((
12. Мені хотілося крикнути Віці: "Дівчино, біжи і не оглядайся!" Артур виглядав, як справжній варвар. Віку треба рятувати, але от як? Це питання залишається для мене відкритим.
13. Цей розділ справді вразив! Оксана... щось не так із нею. Вона точно не підходить Гнату. Йому потрібна така, як Віка — ніжна, турботлива, добра і з таким теплом, що зігріває.
14. Артур, це актор вищої категорії! Як він так вправно запудрив дівчині мізки... А ось Степан — його шкода. Читаючи цю історію, я згадую "Бути другом" і розумію, яка це чудова розповідь. Триллер — не моє, але ці дві історії неймовірно захоплюють!
Інна Турянська, ❤️❤️
8. Богданові дісталося абсолютно ні за що – здається, у Артура серйозні проблеми з психікою. В нього напевно теж не легке дитинство було.
9. Степан – молодець! Хай Артур знає, що Віку є кому захистити. Йому давно пора усвідомити, що вона не його власність. Думаю, цим стосункам потрібно поставити крапку, але, схоже, разом із коханням у Віки відкрився цілий резервуар терпіння. Як довго вона ще зможе тягнути цей тягар?
10. Віка… Бідолашна дівчина. Скільки ще сліз вона проллє, боячись втратити Артура? Вона ж тримається за нього не тому, що щаслива, а тому, що не знає іншого життя. Книга дуже глибока та чуттєва – показує реальні проблеми, з якими стикаються дівчата, що виросли в подібних сім’ях. Для Віки Артур – нібито покращена версія батька: дарує квіти, говорить красиві слова… Але вона навіть не уявляє, що кохання може бути іншим, бо ніколи не бачила здорового прикладу.
11. Гнатик – чудовий. Видно, що він по-справжньому кохає Віку. З ним вона могла б бути щасливою, бажаною, коханою. А з Артуром… Вона лише втратить останні крихти своєї самооцінки. Але ж як важко піти, навіть коли серцем розумієш, що щастя тут не буде.
Вікторія Вецька, Так, Богдан потрапив під гарячу руку...ну а щодо Артура...хм цілком можливо, адже адекватні люди так не поводяться:) дитинство...там все було дуже складно.
Так, Віка сліпа. Здається не помічає очевидного, те що бачать усі крім неї...або все може бути навпаки ніхто більше не бачить того, що бачить Віка:)
Степан, так, захисник сім'ї.
Гнат дійсно щиро кохає Віку і щиро бажає їй щастя.
5. Гнатові не можна залишатися наодинці в цей складний момент. І якби не Джексон, важко навіть уявити, чим би це закінчилося. А у Віки є якась нездорова залежність від Артура, і хоча вона розуміє, що їхні стосунки нагадують американські гірки, їй це зовсім не подобається. Але чому вона не йде? Це питання досі не дає мені спокою.
6. У цьому розділі я відчула, що сліпий — це не Гнат, а Віка. Їй постійно щось кажуть, а вона не хоче або не може побачити цього. А от Артура, чесно кажучи, хотілося просто прибити. Його маніпуляція з дзвінком — це просто майстерність, він знає, на що тиснути.
7. А от Діна справді була закохана в Гната? Нічого собі, це відкриття!
Вікторія Вецька, Так, у Гната зараз дуже складний період..так Артур-Віка це класична схема тиран-жертва(...на жаль...а чому тримається) про це буде у другій частині(якщо читатимеш)
Він вправний маніпулятор, факт.
Діна так, її перше юнацьке кохання Гнат, але воно мине..коли вона зустріне Степанчика:)
2. Гнат у нас виходить як піддослідний кролик. Зважитися на таке — непросто, але ж і вибір у нього не надто великий. Чи допоможе цей препарат? Сумнівно. Але принаймні не має стати гірше... Сподіваюся.
3. Добре, що у Гната є вірний чотирилапий друг — хоча б якась втіха. А ось Артурчик… тут просто концентрована токсичність. Аб’юзер, маніпулятор — таке враження, що він бере відносини не як щось взаємне, а як територію, яку треба завоювати й утримати.
4. Якщо попередні розділи були від імені автора, то цей — уже від Гната. Такі стрибки трохи збивають із пантелику, але, з іншого боку, додають об’ємності історії. Час вони провели чудово — настільки, що я на мить забула про хлопця Вікторії. І знаєш що? Мені здається, ці двоє створені одне для одного, а Артур… він тут третій зайвий в цій історії))
Вікторія Вецька, Так..у Гната немає вибору..втрачати по суті нічого йому))
Так, Джексон для нього хороший друг...Артурчик...так, все так і є, токсік і тиран. Думаю так приблизно він і думає) а чому...ну є причини)
Так, на жаль стосунки Віки та Артура приречені...а у Гната є великі шанси)
Почала читати цю книгу)) хоча зазвичай не люблю читати книги з власним іменем, але прочитавши перший розділ мені стало жаль Гната, мало того, що зір втратив то щей кохана виявилася має іншого, не щастить хлопцю конкретно, але вже відчуваю, що він хороший))
Вікторія Вецька, Дякую, Вікусю, що читаєш. Віка та Гнат хороші, сподіваюся вони тобі сподобаються) про Артура змовчу....
Як добре що Віка з Гнатом. Він покаже їй світ через дотик. Дякую за таку цікаву історію.
Ольга, І вам дякую, що прочитали)
Ось і почала читати попередню історію!
9розділів пролетіли моментально
Мушу сказати, що Артур ще той засранець((
А у Віки синдром жертви, чи що..Мені її дуже шкода, звісно...я вже знаю наслідки
Дякую! Цікаво!
Halyna Shchyrba, Так))
Коментар видалено
Гідна історія, я б її порекомендувала. Але якість виконання треба підтягнути
Юлія Вестор, Написала вам)
Вітаю!
Мої враження від роману опубліковано в блозі:
https://booknet.ua/blogs/post/366396
Від мене вподобайка.
Життєва історія,болюча,але сподобалось читати,хоч часом хотілося Віку чимось стукнути щоб вона отямилася,але подруга їй сказала правду,що вона буде шкодувати про таке кохання,але без цієї ситуації вона не зрозуміла б,хто насправді її кохає.
Щиро дякую вам за пережиті емоції, буду читати продовження.
Luda Tkachuk, Щиро дякую за ваш відгук ❤ для автора це дуже важливо і є найкращою подякою)). Сподіваюся вам сподобається і друга частина, хоч там теж будуть не легкі події. Гарного вам вечора)
Інно дякую за таку трепетну історію.Це було важко, це не про розваги в клубах чи ліжку, це важливо життєва ситуація, про які мало хто пише По при те, все одно таких правдивих історій є не мало. І про те, що маючи очі. людина може бути сліпою на вчинки, на тих що оточують А гемабяи реального зору бачити кінчиками пальців набагато більше.І зазвичай коли, людина не втрачає віру : в Бога, в оточення, в себе. коли любов руйнує ненависть, дає прощати все, тоді стається чудо.Отож надіюсь на те чудо, що станеться в наступній книзі, яку з задоволенням вже читаю. Дякую
Оля Пасічник, Дуже дякую вам за такий теплий та розгорнутий відгук. Так, на жаль таких випадків є немало. ( але любов здатна подолати
все.
Дякую, що продовжуєте читати другу частину. Теж буде не просто історія. Але шлях від ненависті до прощання не буває легким.
Дякую ❤ гарного і мирного вам дня.
вітаю вас із завершенням книги та дякую вам за емоції, які отримала під час прочитання. всього вам найкращого))
Діана Цибак, Щиро дякую за відгук та побажання ❤ навзаєм)
Люба, по-перше, вітаю з завершенням цієї чудової, небанальної історії, котра кожного разу змушувала про багато чого задумуватися!❤️ По-друге, чекаю другу частину)) Бо дуже цікаво, каюсь, не скільки про Віку, бо вона тепер і сліпа щаслива та повноцінна, а про Степана з Діною та Артура. Невже він змінився трішки через роки? Бо ота зустріч в парку вкотре підтвердила його одержимість і все... Мама Гната під кінець порадувала)) А і цікаво, що за Жінка тоді спостерігала за Артуром? Хтось закоханий в нього?
Юлія Міхаліна, Можливо)
Дуже щемливий та гарний фінал. Несподівана поява Артура. Важко віриться, що такі люди здатні виправитися, тим паче що він усе одно товкмачив одні й ті ж слова Віці, він не змінився навіть після того, як скалічив її, продовжував маніпулювати: «А я ж бо... Заради тебе... Бєбєбє».
Гнат — шикарне сонечко, бусінка, вірю, що його кохання дозволить Віці (мабуть, допоможе радше) прожити щасливе та повноцінне життя. А Оксана... Сподіваюся, вона знайде своє кохання. Саме своє, а не чуже, яке вона вважала своїм.
Дякую за гарну історію! ❤️
Selene Evance, Скоро дізнаємося
Оу. Таки не очікувала, що Артур наважиться підійти, наче нічого не відбулося... Шкода, що стільки років виходить Віка так і не бачила нічого((( Але Гнат був поряд і це чудово! Артура в ЗСУ щось не уявляю... Не те щоб патріотом... Звісно, хочеться, щоб Віка таки побачила світ, але ж стільки часу очі не діють, то навіть не уявляю, як це можливо... Чекаю продовження.
Інна Турянська (Innaturianska), Звісно) Головне, щоб не спинятись))
Вітаю з завершенням! Чудова історія, хоч і не легка. Скільки люди по життю помилок роблять, котрі потім дорого їм коштують. Шкода Віку. Шкода Степана з Діною. Шкода, що життя таке жорстоке.
Натхнення тобі, Інно, на нові й такі проникні історії!
Лара Роса, Чекаю)
Вітаю з завершенням! Гарна та тривожна історія!! Натхнення та впевненості тобі!! І багато читачів, які оцінять твій талант!!
Анні Ксандр, ❤❤❤
Ох, Інно...
Дякую
Наталка Черешня, Дякую тобі за підтримку)
як кажуть -"коли двоє дивляться в один бік" -то кохання )
а не "дивилась тільки б на мене"...
Іра Сітковська, А ще краще один на одного))) і без примусу. Дякую за увагу до книги)
Як добре, що Іра прийшла до Віки і вони знов спілкуються)) Їй потрібна підтримка і близькі поруч)) А от тато Гната правий: втративши одне, Віка отримала щось цінніше та важливіше. Гадаю, навчившись жити та радіти життю сліпою, вона зможе повернути і зір)
Юлія Міхаліна, У них ще все попереду)
Уууу, Оксану хочеться розірвати, хоча посутньо вона ж то має рацію! А Віка ніби котенятко тулиться до того, хто приголубить. Ось вона, відсутність батьківської любові. Ех. А Рената приємно здивувала. У неї дуже мудрий та прекрасний чоловік, думаю, вона від нього теж мудрості набралася)
Selene Evance, Це правда)
Чутливий розділ з розмовою Гната з батьком. Борис мудрий чоловік.
А от Оксана, як і очікувалось... Ницо таке казати скаліченій людині...
Сподіваюсь, Віка правильний вибір зробить?
Інна Турянська (Innaturianska), Так я сподіваюсь саме на те, що в кінці вона таки порозумнішала і прислухається правильно)) Чекаю ХЕ))
Я теж дочитала...)) Чекаю далі!
Іра Сітковська, Дякую вам ❤
Чудовий батько в Гната, та й мама нарешті зрозуміла його. Оксана... зла, жорстока, егоїстична людина. Бити по найболючішому - якою ж потворою самій треба бути.
Лара Роса, Та звісно( Оксана вчинила погано.
І попри жахливу ситуацію з Вікою, глава така щемливо трепетна та ніжна. Гнат чудовий, терплячий, закоханий. Разом вони все подолають і мають стати щасливими))
Юлія Міхаліна, Та все буває)
Це так і чуттєво, й розпачливо десь. Ще й "добрі" люди, як завжди. Якби ж всі були такі, як Гнат...
Інна Турянська (Innaturianska), Починаю нервувати))
Розділ гарний, якщо не враховувати тих потвор, що перешіптувались... Навіть не знаю чого саме їм більше бракує, але такі не повинні працювати в таких місцях.
Приготування їжі мимоволі нагадало Рататуй, як Ремі вчив готувати того дивака з закритими очима)))
Анні Ксандр, Ааа, ясно)
Ох, це просто... Неземне кохання. Цей розділ просто настільки щемливий та трепетний, що не знаєш, куди подітися від відчуттів. Гнат, мабуть, таки ідеальний. Його кохання непереможне, безумовне, вселенське. А Віка... Уже так сталося. У неї є шанс почати нове життя.
Selene Evance, Ага(( на жаль
До сліз
Наталка Черешня, дійсно хочеться плакати в такій ситуації, але треба рухатися далі
Я не знаю, що сказати. Це жахливо. Хоч би Степан дурниць не накоїв. Але зрозуміти його можна.
Інна Турянська (Innaturianska), Розумний Сем)) Нічого самодіяльністю займатись))) От і питай в нього))
Ох, усіх зламало, сильно зламало. Може, Артур і щиро кається, але прощення йому в тому нема, все. Закрита книжка. А Гнат... Настільки глибокі його відчуття, що боляче дивитися. Боляче усвідомлювати, що людина настільки любить. Безумовно. Щиро. По-справжньому
Selene Evance, Це правда
Та на бога, серце крається
Наталка Черешня, Мені теж(
Бідна Віка, страшна ситуація... І Гната жаль, його відчай та бажання будь-якою ціною допомогти їй - це дуже боляче. І за Степана переймаюся, аби кудись не вліз з його характером...
Юлія Міхаліна, Ну Степан хоч би і хотів то не зможе поки....а Віку і Гната дійсно, дуже жаль(
Нууу... Це так... Жорстоко, боляче... Навіть попри те, що це Віка...
От казала ж, що легше Артура збити, поки не пізно...
Анні Ксандр, Мета книги було показати токсичні стосунки та їх наслідки, а також справжню любов та її силу.
О господи боже...
Іра Сітковська, Дякую, що хвилюєтесь за героїну, мені було дуже складно викладати цей розділ((. Я вірю в те,що з часом зявиться якийсь шанс і на її прозріння.
жааааааааааах
слів нема, лише емоції
із самого початку думала, що Артур щось утне
щоправда, ставила, що ножиком стане перед Гнатом махати, але не з Вікою так учинить. Не з Вікою... це дуже страшно, я навіть не знаю, що сказати, бо тут тільки помолитися, щоб з нею все було добре.
Інна Турянська (Innaturianska), Сподіваюся, що так і буде)
Жах... Це тепер вона осліпне? Насправді осліпне. Страшне прозріння. Жорстоке.
Лара Роса, Ага(
Оу май... Ти мене просто... Ні, ну я чекала від Артура агресії... Але таке? Казала ж поки можливо було - до лікаря його((( Це просто капець. В мене шок.
Десь, коли він лише гнався в автівці в мене промайнула така гарна думка щодо завершення цієї історії й була б гарна передмова для його історії в подальшому... А тепер навіть не знаю...
Інна Турянська (Innaturianska), Ок)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати