7 463
“Випробування життям”
Анотація до книги "Бути людиною"
Який шлях має пройти негідник, щоб стати людиною? Може для цього достатньо опинитися серед людей? Чи навпаки потрапити у нелюдські умови?
Артур вирішує піти до свого найзапеклішого ворога. Але для цього потрібно потрапити у кузню війни. Між ними прірва ненависті, але чи зможуть вони відшукати місток дружби? Адже, для цього доведеться...пробачити і побачити те, чого не бачив ніхто.
Обкладинка: Юлія Богута
Артур вирішує піти до свого найзапеклішого ворога. Але для цього потрібно потрапити у кузню війни. Між ними прірва ненависті, але чи зможуть вони відшукати місток дружби? Адже, для цього доведеться...пробачити і побачити те, чого не бачив ніхто.
Обкладинка: Юлія Богута
“Як легко засудити людину, не знаючи, що насправді стоїть за її вчинками. І, як важко потім довести, що ти дійсно людина, навіть собі.
Чуттєва, пронизлива історія про вчинки, наслідки й спокуту. І про прийняття.”
Зміст книги: 40 глав
195 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНапевно краще вже на війні, ніж з Тамарою...
Іра Сітковська, Для Артура однозначно так.
Ох... Артур все більше вражає. Стане він людиною, він вже не став. Просто після всього, що було раніше тому ж Степану не так просто одразу це прийняти та дозволити собі пробачити. Він робить все, що в його силах та платить велику ціну, враховуючи, як йому огидна Тамара. Але Тамара - це повний капець. Чим далі, тим божевільніше. Жінка поплутала просто геть усе.
Інна Турянська (Innaturianska), Ох, сподіваюся, що виживе і все буде добре в нього.
Тамара мені схожа на лялькаря. Отака смикає за мотузочки-маніпуляції, вертить Артуром, наче то її особиста красива лялька. Страшне вона захотіла. А ще страшне те, що Артур утратив настільки свою гордість, що погодився. Звісно, заради прощення, але... Не певна, чи була б рада цьому Віка.
Selene Evance, Добре, я тсс
А можна Тамару що-небудь переїде? Не віддавай Артура їй на поталу... Дійсно ж шкода. Він же може стати нормальною людиною, а це стерво йому ж усе паскудитиме.
Лара Роса, Ахах)) подивимося)
Омг... Ти знаєш, поки сьогодні я писала 16-18 розділи фенікса, я жахнулась з того наскільки я знущаюсь з Грега, при тому, що він мій улюбленець. Один з них, але не суть. Знущання з Артура просто... Мені його аж шкода... Це при тому, що я не думала розчинятися перед ним навіть у жалю за скоєне... Читаючи репліки Тамари, вкотре хотіла взяти рушницю й пальнути в неї...))
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую))) Навзаєм)))
Гарний теплий такий розділ. якби не недомовки Степана, бо вони явно ускладнюють життя обом. І Діна відчуває щось, і йому важко... Цікаво, наважиться Степан передати Артуру слова малої?)) І
Юлія Міхаліна, На жаль так...
Діна правду каже. Не можна так. Не можна відгррджувати людину від реальності та від себе. Степан ніби правильно вчиняє, мотиви благородні, але виходить кепсько.
Selene Evance, Ти права)
Коли ж він зважиться розповісти? Адже хтось щось може вибовкнути... А тоді правда гірше сприймається...
Анні Ксандр, Кажуть вчитися на чужих помилках,але воно так не виходить))))
Так тепло стає, коли читаю про Степана з Діною) Як би хотілось, щоб нікуди більше не треба було йому йти)
Інна Турянська (Innaturianska), Сподіваюсь, що Степан її зустріне, як і ми))
Мені вже плакати хочеться. Чесно. Тамару - ось кого лікувати треба, при тому довічно.
Інна Турянська (Innaturianska), Хотілося б))
блін...котики - то мій особистий тригер
і звіряток завжди більше жаль!
Іра Сітковська, Ох, так. Не знаю чому, але нещасних тварин інколи більше жаль ніж людей.
І тому добре, що Артур все таки не був вбивцею котика.
ну і як тепер не плакати?
це було жахливо мило, хоча ніби нічого особливого, але... навіть не знаю, що сказати.
Selene Evance, Ну впринципі так)) ти права)
Оу, такий зворушливий розділ, що я аж пожаліла Артура...
Поведінка, звісно, трохи бездумна, але нехай...)))
Інна Турянська (Innaturianska), Чекатиму))
Оу, Артур просто молодець. І рада була дізнатися, що то не він тоді так з кішкою вчинив.
Юлія Міхаліна, Ну вже як вийде)
Артур все більше викликає симпатію) Я так розумію, він хоче допомогти з операцією?
Інна Турянська (Innaturianska), На жаль.
Брр, Тамара просто якийсь жах! Чим більше ти її показуєш, тим більше я не дивуюся, чому Артур став таким, яким став. Скоріше дивно, що в таких умовах в нього залишилося ще щось добре та людське, що стало зараз проявлятися. Воїном він завдяки Степану став. Гадаю, і людиною він його взмозі зробити))
Інна Турянська (Innaturianska), Теж так думаю)) Цікаво спостерігати, як він розкривається з нового боку.
Артур допоможе з операцією? От чергове підтвердження, що не такий вже він і втрачений))
Юлія Міхаліна, Схоже має намір))
Трохи поспівчуваю Артуру)))
Батько дивний в нього ... не любити сина... Мда, теж якийсь хворий...
Інна Турянська (Innaturianska), Подивимось)))
Так, Ліля це донька Віки!?
Трошки забула)
Іра Сітковська, Так, Ліля донька віки та Гната)
Фух, вчорашній розділ з навіженою Тамарою був дуже важким...
Іра Сітковська, На жаль так( віришила остаточного його роздавити ця чокнута
Артур справді такий м'який. І хороший, справді хороший, чого не було видно в його ставленні до Віки. Якби не те все, то вони б стали чудовою парою, але не судилося. Артур стає на шлях виправлення, і це відчувається все сильніше.
Selene Evance, Мабуть що так)
Оххх, цю Тамару саму треба на війну! Гидка людина, може, вона божевільна? Артур тут такою жертвою обставин здається, що не те що Степан, а я вже не можу не пожаліти його.
Selene Evance, Ну так))
Яка ж вона огидна! Жах! Якщо ось таке без кінця тиснуло на дитину. то не дивно, що Артур таким став. Дивно, що він взагалі ще щось нормально розуміє. От дійсно не думала, що жалітиму його)
Лара Роса, Мабуть що так)
Оу, від Тамари в мене вже нервовий тік скоро буде... Бо-же-ві-льна! Її психоз вже виходить за рамки. Казала що слід з нею зробити...
Анні Ксандр, Розумію)
Степан молодець, не підкорився ненависті, залишився людиною. Вже не ненавидить і це... Мабуть, добре. Знаєш, я подумала, мені здається чити вестимеш їх шляхом від цілковитої ненависті до справжньої дружби?
Інна Турянська (Innaturianska), Я розумію, але так хочеться, щоб хоч в книжечці все було добре)
Головне, що Степан не дав ненависті погубити і себе, і Артура водночас. Він врятував його, значить, не ненавидить, а це велика справа!
Selene Evance, Звісно, що так)
Як я боялась, поки Степан його ніс, що вони втраплять до полону. Аж стиснулась вся. Добре, що так. Артуру тільки поспівчувати за його дитинство.
Інна Турянська (Innaturianska), Видихну, коли прочитаю)))
Степан, звісно, здивував... Така нагода була... Чи не вилізе йому далі боком це?)
Інна Турянська (Innaturianska), Не сперечатимусь, бо сама так роблю)))
Жаль Артур, жахливе дитинство, жахлива Тамара... Але в мене одне ніяк не вкладається в голові, що має бути на думці у тітки, якщо вона виховавши Артура з такого маленького віку примудрилася покласти на нього око? Ну це повне куку-ляля. Цікаво дізнатися позицію батька.
Юлія Міхаліна, Ой, ти права в неї в голові повне куку-ляля. Позиицію батька дізнаємося, але пізніше.
Сума дійсно захмарна. Таку назбирати навіть за пів життя не всі можуть.
Юлія Богута, Ну так(, для звичайної сім'ї це величезні кошти(
Дивний батько... Скільки Тамарі років було тоді?
З Артуром для Степана випробування кожен день... І не вбити, і не пробачити...
Інна Турянська (Innaturianska), Я не сильна... Я просто одного дня вирішила не дозволити себе зламати. Інстинкти самозбереження)))
Артура справді шкода. Кожна людина має свої грані, свої проблеми та свої мотиви та причини. Найжахливіше те, що Артур усе це сприймав із дитинства й не міг протистояти, на відміну від впливу Тамари в дорослому віці. Але тут тоді виникає проблема зі Степаном, у якого ненависть настільки в'їлася, що він не може пробачити й не може не бажати йому смерті. Якщо хтось і має на те право, то тільки Віка, але ж бо вона пробачила...
Інна Турянська (Innaturianska), я теж тримаю за нього кулачки)
Артур непоганий аналітик причин та наслідків, навіть своїх вчинків.... шкода, що сталося це запізно ((
Іра Сітковська, Ну зараз він далеко від "мамаши", отже може раціонально мислити нарешті. Звісно, це запізно, хоча хз....може він ще зможе виправити свої помилки, згодом побачимо)
Артур дійсно ріс у якомусь жаху. Жодної близької людини. Зрозуміло, чому він так линув до Віки, чому так хворобливо все сприймав, але це все ж не виправдовує, а лиш пояснює.
Інна Турянська (Innaturianska), Сімейний бізнес. Ясно. Обклали з усіх боків.
Капець, бідний Степан, жити з таким тягарем... Сподіваюся, дізнавшись таке про Степана Артур трішки переосмислить ставлення і буде більше розуміння. Бо Артур же він не такий поганий, чим більше це розкриваєш, тим більше розумію.
Юлія Міхаліна, Дякую, Юль. Сподіваюся що це не викликає резонансу), адже це теж він, просто з іншої сторони, не даремно ж я його захищала)
Коли Ігор лякав Артура, все переживала, аби не злякався більше, ніж треба)
Чомусь важко повірити, що дізнавшись правду, Артур якось зрозуміє Степана... Хоча й він має шанс.
Інна Турянська (Innaturianska), От і добре)) Отже, знаєш шлях)))
Степану не позаздриш: стільки тягарів носити в душі.
Лара Роса, Це точно
Війна — жахлива. Те, що довелося пережити Степану, — непередавано жорстоко. Дивно, що після всього того він здатен на прояви ніжності та любові.
Selene Evance, З таким і не смиришся(
Мене накручували багато років от саме так за поребриком з дитинства вирощують монстрів ((
Іра Сітковська, Ну Артрур українець....вибачте не одразу зрозуміла вашу паралель за поребк), довелося погуглити, дякую завдяки вам дізнаюся щось нове)).
На жаль погані люди є скрізь, просто в одній країні їх особливо багато(.
Ну а на рахунок, Ариура там не все так, як здається на перший погляд ( це вам по секрету скажу))
Оу... Тамара звихнута більше, ніж я то уявляла... Хоча, ні, її здвиг я уявляти не хочу.
Мене лякає Артурова залежність від неї... Потім від Віки... Де його батько? Він хіба не бачить, що з його сином і що жінка притрушена?
Сподіваюсь, поле бою не доб'є його...
Анні Ксандр, А як я зможу відкрити Артура без неї?)) ...ні чесно кажучи люблю писати про психів)), тому обходити ніяк
На війні між ними не лишилося розбіжностей, усе лишилося там, за лінією фронту, а тут вони мають триматися разом, мають захищати себе та один одного. Інакше вони не виживуть.
Selene Evance, Ти права тут. Інколи це важко
Оу, Тамара просто... жах жахливий. Боюся уявити, як далеко вона здатна зайти. Степан справжній воїн, він молодець. Артура розумію, і його страх теж. Це все для нього дике, незвичне, але добре, що він тримається. Це дає йому шанс стати людиною.
Юлія Міхаліна, Звісно, це дуже страшно((
Степан просто сталевий. Стільки тягти на собі свого, то ще й тепер Артура. Добряче ж Тамара мізки зламала своєму пасинку.
Лара Роса, От-от))
Насправді мені тут хочеться, щоб Степан глянув на себе. Чи не він такий самий боягуз? Чи не він сам учинив жахливо щодо своєї дружини та дитини, яку прирік? Як може виказувати щось Артурові, коли сам не кращий?
Інна Турянська (Innaturianska), на те ми й люди)
Гарна розмова вийшла, важлива. Їм обом це, мабуть, треба. Степан молодець, тримає себе в руках, наскільки можна тримати. Артур... ну, схоже, йому ще довго себе картати. Головне, аби щиро розкаювався та хотів стати людиною.
Юлія Міхаліна, Думаю Артур щирий. А Степан наче трошки подобрішав таки
Страшно, коли кохання здатне скалічити людину, котру кохаєш. Хворобливе кохання. І розплачуватись Артуру за це довго. Схоже, що він себе каратиме більше, ніж будь-хто.
Інна Турянська (Innaturianska), Чекатиму на це))
То Степан на передову не йде?
Артур такий типовий...
Анні Ксандр, Добре)
Ох, шкода тепер його. Виходить, якби не Тамара, може, і не було б таких жахів з його боку? Але, що він ведеться на її вказівки показує його, як людину, яка не здатна сама розрізнити, де гарно, де погано,надто відомого іншими...
Юлія Міхаліна, Будем виясняти що з ним і робити нормального))
ох, у цих спогадах мені стає шкода Артура, справді шкода, але це не знімає з нього відповідальність, просто додає йому інших барв та знаходить у цьому всьому вину ще однієї особи - його так званої мамочки.
Selene Evance, Ну можливо)
От вмієш ти зачепити) Мені тепер його шкода, хоча це й не виправдовує того, що він скоїв. Дивно споглядати таку його беззахисність у суміші з диктатом, що він встановив у стосунках з Вікою. Це явна біполярка, тож, йому однозначно потрібна допомога. якщо сам з цим розібратись не здатен)
Інна Турянська (Innaturianska), Мабуть))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати