127 615
Анотація до книги "Відьма та Декан"
Вона — колишня чаромедик другого рангу, а наразі звичайна медична відьма відділення швидкої допомоги, біженка з країни, де щойно скінчилася війна. Він — декан медичного факультету, чаромедик вищої категорії, легендарний хірург. Вона має магічний дар, не притаманний місцевим. Він зав’яз в політичних інтригах. Вони щодня стикаються в лікарняних коридорах, але одне з цих зіткнень назавжди змінить життя обох.
Дія книги відбувається в альтернативній Європі, хоч і з деякими реаліями нашого світу.
Обкладинка — Юлія Богута
Дія книги відбувається в альтернативній Європі, хоч і з деякими реаліями нашого світу.
Обкладинка — Юлія Богута
“У всіх свої скелети у шафі. Вона приховує серйозний магічний дар, він — сімейне прокляття. І коли його життя опиниться під загрозою, лише вона зможе його врятувати. Інтригуюче, захопливо, атмосферно та дуже пізнавально!”
Зміст книги: 41 глава
Останнє оновлення: 04 Серп
536 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПо 21 - господи твоя воля, зранку главу відкрила, і тут по роботі все заверте.
Така цікава у них взаємодія пішла з цими всіма і жартами, і випадковостями в плані мокрого одягу :) "В ліжко", ага, ага.
Рітуал в плані повного розкриття душі специфічний - як у доктора, тільки в рази важче, по-моєму. І велика має бути довіра, щоб так спокійно це прийняти.
Стосовно відмови проводи це все в маєту і "шаленого коня" дуже образний у Ольги погляд. Прям шкірою відчувається, що вона мала на увазі.
Грайворона, Підніжку і в койку ))
По 20 ого, як все закрутилося. Так собі доля - від народження опинитись в заручниках без права і особливої можливості щось змінити, і навіть без можливості померти О_о. Наче розкішна стайня для свійської худоби - народився, по жорстко визначеному маршруту побігав, виробником попрацював і на бойню.
Подивимось, як будуть викручуватись; цікаво, які ще у Ольги є карті в рукаві й як вони зіграють в загальній партії.
А щодо спроб дефіліювати - аж прослезилась, як згадала, як мою ходу імперского штурмовика намагались перевчити на модельну походку )
Грайворона, Все має свою ціну, іноді вона зависока
По 19 - Враження, що їжачки штурхаються, пхаються, але вже вчаться досить ладно вмощуватись поряд ) Якось прям приємно бачити, що спірні моменти вже виражаються не стільки перетворенням на стіну або колками на всі боки, а жартами. Ну і те, що формується певний кодекс поведінки (взагалі приємно бачити, як дорослі люди вміють спілкуватися словами через рот).
Стосовно хвоста павича - це краса і милота. Люди такі люди :)
Щодо безпеки Ольги - ну, враховуючи подію з Яном, не факт, що тепер для неї триматись подалі від маєтку = бути в безпечі. Втім, подивимось.
Грайворона, Ван Раппард вважає, що якщо тримати все під боком під контролем, буде надійніше. Що не факт з огляду на обставини.
І так, мені хотілося написати книгу про дорослих зрілих людей.
Зі слабкостями :)
По 18 - ой, як все закрутилося. Не знаю навіть, як сформулювати -- і пронизливо все так, і ніжно, і щемно, і сумно за них (хоча, сподіваюсь, ця історія все ж буде з щасливим фіналом). Хороші такі обоє.
Тривожна і незрозуміла якась іскорка. Ще коли Ольга її запускала, було відчуття, що тут щось не те, підказка з візерунком взагалі гипноз нагадала. Але подивимось, як випливе врешті-решт.
А стосовно захищенної-перезахищенної кімнати - ну це гаплик, щоб навіть від нічних перекусів щось захищало )
А загалом... Важко їм буде зараз разом працювати, думаю. Зате які нові барви в житті з'явилися.
Грайворона, Дякую, мені вдалося передати емоції, це класно.
А працювати разом все ж доведеться.
По 17 - ого, цікавий такий вийшов обмін різдвяними подарунками у вигляді таємниць минулого. Бідолашна Ольга :( Що стосується книги - ух, такий крупний шматок пазла, причому з одного боку певні речі пояснює, з іншого викликає величезну кількість нових питань.
По відносинам - така цікава тенденція, що які б подібні спалахи непорозумінь не були, все одно дійсно закінчується перемир'ям, ніхто в закат без шапки не біжить трагічно, щоб решту життя ображатися :)
Грайворона, О, я вас дуже розумію :)
Мене теж бісять оті тексти під копірку, наче тінейджерами писані.
По 16 Оце поворот з полюванням О_о Тольки згадали, що називається. Досить дивні моторошні відчуття були на тих строках, коли Ольга і Раппорд вже побачили, інші - ще ні: чи їм примарилось, чи проявлене тільки для обраних, чи інші ще просто не в'їхали, чи що.
"Приходитиму за жертвами, доки не отримаю" - хмммм, от просто 45 разів хмммм з урахуванням усіх подій.
І цікаво, що за вершниця. Узагальнений образ привабливості чи дійсно спогади?
Ольга молодчага просто, як на мене, зі взагалі усіма викликами чудово впоралась.
Рада, що дружба з Лукасом таки, здається, пережила підвищення - що сінхронне викидання окурків, що "обирай" таки милота )
А з Раппордом вони зараз двоїх їжачків нагадують, якім дуже хочеться сісти поруч, але дужу-дуже-дуже обережно треба ракурс обирати, щоб не поколотися.
Грайворона, Божечки, ви - ідеальний читач :) Правда!
Про їжачків - в точку:)
По 15 - хм, цікава ідея з цим "арлекіном" і здається перспективною. Загалом, думаю так, з цих всіх духов для неслухняних дітей могли ще ті демони ущільнитися. Подивимося, коди це приведе. У Раппорда нічогенька така прогулянка явно була, враховуючи емоції і новий прокльон. Не дивно, що майже нічого навколо не чув, хоча, сподіваюся, ще подумає.
Ну, Ольго, тримайся з фуршетом і загалом посадою.
Грайворона, Цікава ідея з дітьми, тягне на окрему книгу:)
Розумію його. Звик завжди бути на висоті, а тут таке... Падати завжди неприємно. Але вірю в нього, має справитися і з цим))
Юлія Міхаліна, Аби дрів не наламав:)
Ну їх обох можна зрозуміти...він дратується, вона намагається помогти, а він якось це сприймає як власну безпорадність...
Інна Турянська, Звик бути незалежним. А з кожним роком мінятися все важче.
Шкода його...Ольга намангається його підбадьорити, але боюсь йому це не допоможе аж доки він не побачить своїми очима що все не так погано
Юлія Богута, Падати завжди боляче...
14 вічне поле тюльпанів - це прямо цікаво. Я не пам'ятаю, писала, здається, що десь у цій тюльпановій мандалі відчувається центр, по особистих відчуттях це крок ближче до центру. Збіг стосовно інцидента на день Святого Миколая також -- цікаво, чи ця ниточка кудись приведе.
Стосовно роботи щіро співчуваю і Ользі, і фрау Грут. Опинитись на керівний посаді і при цьому отримати можливість звертатись по допомогу лише у крайніх випадках - це психологічно має бути якась торба + великі перспективи для ламання дрів. Хоча вона сильна і розумна, думаю, впорається ) А щодо фрау - ех, думаю, перемкнутись з затребуваності, відповідальності тощо до сімейного життя саме дл ятакої людини буде не альо.
Ну хоча б з Лукасом помирилися, і те добре.
Грайворона, Головне, щоб не вбивав за помилки)
Змиритись, що ти обмежений в деяких аспектах-не просто. Але, при бажанні, можна знайти вихід. Наприклад їздити в різні країни та вчитися новому у своїх колег.
Аня Мельник, Думаю, як медик він цим і так займається.
Люди швидко звикають до підпорочок. Вибий їх, й вони починають психувати, що додаткової опори позбавились, а самим утримуватись - ще напрацьовувати. А ван Раппард звик бути завжди на висоті. Не просто йому з цим змиритись й просто перечекати, напрацьовуючи власні здібності. Ну, дійсно - впертий))
Наталка Черешня, Угу. Десять разів подумайте, коли загадувати будете))
По 13 хочеться видати замислене таке «Так-так-так». По певним випадкам таки не знав (або ну дуже вправно прикидається, що не).
Будинок цікавий. І життя, е-е, дуже цікаве, якщо всредині самого будинку доводиться робити стільки захистних механізмів. А глобус шикарний по всім параметрам - що живі звірюки дуже круті (ведме-едик, божечки), що таке нашарування культурних контекстів ) Бар, як на мене, його зіпсував, але не зіпсував, просто став ще одним відображенням тогочасних смаків.
Складається враження/хочеться вірити, що принаймні цієї ночі Ольга в безпеці.
Грайворона, :)
По 12 - блі-ін :( Коли запросили на опізнання, чогось сразу так і подумала, але не хотілося вірити. Щось дуже серйозне вони по ходу разом нарили, думаю, тепер самій Ользі вкрай обережною слід бути.
А момент з піснею просто чудовий. По-моєму, вдала знахідка першої психологічної допомомоги. І сама пісня хоча б і уривком красива.
Грайворона, Дякую :) Це з власного досвіду, мені допомагає іноді
Таке відчуття, що ось-ось знову стане ься якась халепа.
Liliia, Сподіваюся, скоро дізнаємося ;)
Сподіваюся, в них всі негаразди позаду і тепер лише щасливе сімейне життя))
Юлія Міхаліна, Не навроч!
Масаж і кава, яке чудесне поєднання, а ще людина кохана поруч)))
Інна Турянська, бггггг))))
Кавуся, масаж, і дике єство без краватки - що ще треба для щастя!!)))
Наталка Черешня, Та за шо?!)))
Дякую! Неочікувано і радісно
Olinelin, Ну, все ж день письменника наче був ))
Дякую :)
НЕВЖЕ?! Очям не вірю! Продовження! Сьогодні якесь свято?
Аня Мельник, Свято було вчора, а сьогодні - робочий понеділок ))
Дякую за главу. Чекаю продовження з нетерпінням
Вікторія Нагаївська, Дякую :)
По 11 - фігассе пішла інфа. Судячи з того, що і будинок Ріпам належав, смутно-смутно-смутно щось починає проявлятися в тумані. Можливо і про плаття не брехня, хм.
З пропажами сусідів реально хоррор якийсь.
По тюльпанам - воно так цікаво, як ніби якась мандала від центру рохождиться. Подивимося, що там буде за центр.
Грайворона, Брехні там взагалі мало, а от неповної інформації - на кожному кроці
По 8-10: ого, детектив, розгортається. Цікаво, як прив'язаний отот-смаглявий --- зі сторони ворогів, які спричиняють ситуацію, чи навпаки, просто нормально побудувати співпрацю не може (типу класичного конфлікту фбр-поліція).
Історія з сукнею явно не перша, але здається, з тієї сукні ду-уже цікаві ниточки можна потягти.
А от стосовно Лукаса прям шкода, що так повернулося.
Грайворона, Смагляви ще з'явиться))
По 7 - нічосі, вкрай дивна епідемія й підозрюю, нею хтось усвідомлено керує. Вірогідно, попередня історія з дзеркалом було з тієї ж опери.
Ого, Ольгу з підвищенням, заслужила )
Грайворона, Декан її все ж оцінив;)
Ольга таки дуже самовіддана людина, а зеркала взагалі тварини вкрай непередбачувані.
Хмхмхм, зміну в ставленні Яна я цілком розумію, а от хтось інший, здається, сам собі починає брехати, коли похвали різні видає )
Грайворона, Хтось дууууже суворий.
Аж-аж-аж)))
По 5: о, що припадки в плані висказатися, що любов до імпресіонізму, все таке знайоме та рідне )
Дружба художників --- угу, чудовий дійсно приклад того, як улюблена справа об'єднує попри всі відмінності, і водночас роз'єднує, бо критика то така річь, що і зовсім без неї рухатись неможливо, і пробити може наскрізь, особливо коли надважлива річ і все оголеними нервами сприймається, ех.
Про міську нечість прямо цікаво. Ольга молодець, не пропускає можливості для розвитку )
Грайворона, Ольга завжди вчиться, ну і разом з тим - як можна, щоб з неї кпинили? :)
По 4 - о, здається, крига трохи скресла ) Вірю, що у людей, закоханих в справу, саме це можє стати таким собі потаємними дверцятами до душі.
Те, що Ольга сама заклинання вигадала -- дуже круто. Загалом прям цікавий такий збіг по тюльпанам.
Тхір ду-уже колоритний персонаж. Цікаво, чи випірне ще.
Грайворона, :))
По 3 - ого пішов поворот сюжета. Пороблено Ользі не закінчувати зміни вчасно. Цікавий родовод у пана керівника, і цікаво, що за артефакт у нього вимагали -- ну, далі побачу, я думаю.
З бумавкою дуже тепло-сумно. А лікувальне квіткове закляття мабуть, дуже красиве )
Грайворона, Заходьте до мене в тг-канал. Я там писала про реальних особистостей, згаданих у книзі.
З такого приводу сьоголні-завтра і ще напишу :)
По 2 -- о, інтрига почала закручуватись, цікаво.
В Ольгу починаю закохуватись :) Для меня, мабуть найбільш приваблива риса всіх людей (що з білку, що з літер) – це відданість ділу, і цим вона мене очаровує. Ну і крім того, вона дуже гідно тримається в складних умовах. Як на мене, поплакати час від часу — то нормальний в принципі здоровий скид стресу, головне, що при цьому і не озлоблюється, і не починає культивувати себе як жертву.
А житло у неї, м’яко кажучи спеціфічне.
Лукас для неї хороший друг, я так бачу ) Подивимось, як ще себе покаже.
До речі, попри негаразди, світ багато в чому затишним виглядає — що в плані архитектури, що смаколиків – крафтові сири теж люблю )
Грайворона, Ольгу я ніжно люблю :)
А світ такий собі, нормальний людський, хіба що трохи магічний. З плюсами й мінусами:)
Які цікаві подробиці світу одразу з'являються. Ольга дуже приємна, поважаю таких. Бідолаха, м'яко кажучи, не пощастило зі зміною -- до того ж чомусь здається, що подібне далеко не поодинокий випадок.
Хм, зміни кольору аури всі бачать чи тільки відьми? І стосовно фанів - цікаво, з яких вивертом там може бути спорт )
Запах осіннього листя також обожнюю, розумію Ольгу.
Дякую, початок інтригує. Читатиму повільно, але вперто )
Грайворона, Дякую))
Аури бачать не всі, це як... ну, музичний слух, але більш рідісний талант. Частіше зустрічається в осенійців, але майже невідомий в Старому Світі.
Більше місяця не було продовження в книзі. Автор, я все розумію, але тут за відчуттями максимум 1-2 глави та епілог... Може ви вже домучаєте цю книгу?
Дійшла лише до 5 глави. Щось смикнуло мене погуглити "Ван Раппард". Була в шоці, що Ернст Герман ван Раппард та Антон ван Раппард історичні особи, що справді існували!
Виникає питання, чому взяли за основу саме цей рід?
Диана Шевченко, https://t.me/natalkachereshnya
от ван раппардік. останні залишки гумору втратив, чи шо?
Наталка Черешня, Хай відвикає
Хм, а та книжка насінням не розмножується? А то так виявиться, що десь у глобусі захована насінинка і дім стояв лише тому, що вона себе рятувала.
І магії, схоже, треба знову вчитися.
Ось тобі і спокуса.
Тетяна Гуркало, А не скажу ))
Мало було тієї книги Ольга ще до якихось полізла;) ну жінка відважна))
Інна Турянська, Ідеальна пара )))
Це він витягнув останнє, що ще якось тримало будинок магією? Чи це йому так пощастило вчасно з нього вийти?))
Наталка Черешня, Куди вже ясніше)))
Тобто глобус тримав вцілілі стіни? А як же картина, що поповнює магічний баланс?
Наталка Черешня, Сподіваюсь))
Таке враження, що дім тільки і чекав, коли він востаннє сюди навідається та забере важливе, щоб зробити бабах))
Юлія Міхаліна, А може й так, це ж гніздо родове все ж, яке б воно не було
Ого, ефектно полишив рідну домівку!
Liliia, Спалив всі мости ))
Фуух... Дочитала. Тепер таки засну. Чудово, що книга ще не закінчена: хочу ще! З цими героями не хочу розлучатися. Ваша книга, Наталко, одна з небагатьох, які я буду перечитувати. Дуже цікава, захоплива, детективна, в міру жахлива, емоційна, чуттєва, іронічна, правдоподібна, дуже перекликається з сьогоденням. В ній Ви створили й чудово пропрацювали нетривіальний світ, який в той же час не викликає відчуття, що він штучний. Дякую Вам за Ваш неоціненний вклад в українську сучасну літературу. Ваші типово українські слова тішать і гріють душу, змучену препоганими перекладами з рашистської. ОТРИМАЛА НЕЙМОВІРНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД КНИГИ!
Наталка Черешня, І вас з Новим роком!
Так магія в нього від мами? Бо якщо від книги — біда-печаль.
А ще сподобалось, що він таки самокритичний місцями)) І сперечатися з відьмою не ризикнув заради її блага))
Тетяна Гуркало, Але, можливо, будуть інші ))
Така цікава книга! Не можу відірватися!
Евгения Данилова, Ой, дякую!!
Надзвичайно приємно :)
То він пам'ять від матері врятувати хотів? То його магія не від книги? Чи як?)
Наталка Черешня, Гаразд - хай літає)))
Ванн раппардік, виявляється, навіть трошки сентиментальний)
Selene Evance, А лебедів не захотів, ірод
.
Ліліан Бернштайн, ?
Цікаво що вони будуть тепер робити?
Оксана Зіентек, Принаймні сповістити і допитати - про всяк випадок))
Дуже цікаво, яким чином будинок взагалі не згорів вщент. І нащо декану повертатись на згарище? Не заради ж перстня...
Аня Мельник, А чому б і ні, якщо перснень - це єдина згадка про маму?
І, можливо, хотів подивитися, що з заклятть там залишилося?
Навіть не знаю радіти цьому чи засмучуватися))) бо з одного боку жаль маєтку , а з іншого він постійно нагадував про прокляття...
Наталка Черешня, Так вже ж і закляття нема)) тому радіти
Шкода маєток, стільки поколінь... Але, згоріло і згоріло, тепер, нарешті, має зажити без всього того тягаря)
Юлія Міхаліна, Тільки спочатку видихнути:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати