116 909
“Відьма та Декан”
Анотація до книги "Відьма та Декан"
Вона — колишня чаромедик другого рангу, а наразі звичайна медична відьма відділення швидкої допомоги, біженка з країни, де щойно скінчилася війна. Він — декан медичного факультету, чаромедик вищої категорії, легендарний хірург. Вона має магічний дар, не притаманний місцевим. Він зав’яз в політичних інтригах. Вони щодня стикаються в лікарняних коридорах, але одне з цих зіткнень назавжди змінить життя обох.
Дія книги відбувається в альтернативній Європі, хоч і з деякими реаліями нашого світу.
Обкладинка — Юлія Богута
Дія книги відбувається в альтернативній Європі, хоч і з деякими реаліями нашого світу.
Обкладинка — Юлія Богута
Зміст книги: 38 глав
Останнє оновлення: 4 дн. тому
500 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПриємно, коли люди так відчувають одне одного)) Та їхня переписка - шикарна!)) Декан - диво! Хоч і з норовом))
Наталка Черешня, Бояться - вважай, що поважають)))
От мені про їжу не треба нагадувати))) хоча я б хотіла страждати на безпамятство і забувати їсти;))
Інна Турянська, Сподіваюся ))
Але бажання захистити з усіх боків може взяти верх ;)
А коли народиться дитина ото буде весело!
Vedana Verveda, Вірю)))
Тут розумію Ольгу, бо сама подібне ненавиджу, але заразом таке враження, що чим більше Раппорт втрачає контролю над іншими сферами життя, то сильнише йому хочется контролювати цю, щоб ну хоч щось. А взгалі мабуть страшно, коли стільки підпорок одразу повилітало з життя.
А от щодо всього цього протистояння з Ольгою, по-моєму, у нього попереду головний квест життя -- навчитися контролювати власне контрол-фрічество )
Грайворона, Ще один челендж на бідного декана))
У-у, тут розумію обох. По собі знаю, коли щось не вдається, іноді здається, що якщо от просто зараз це не виправиш, не виправиш вже ніколи. І пам’ятаю подібні ситуації вже в ролі спостерігача, воно тоді дійсно становиться ясно, що треба перепочити. Загалом уявляю, як гидко Раппорду з урахуванням того, що та сила, на яку він раніше спирався, була не позитивною і не хоча б нейтральною, а такою, яку він сам ненавидів.
Що ж, сподіваюсь, він впорається. Чекаю продовження )
ПС. А поїздка з глобусом мала бути феєричною )
Грайворона, Поїздку надовго запам'ятає старий Траєктум ))
34-36 Ого-го, нормально так Ольга побажання викорстала, до цього моя фантазія не доходила. Загалом дуже красива схема вийшла з цим руйнуванням прокляття ) Але ж бідна, скільки вона цього часу не те що на краю стояла, а взагалі кінчиками пальців трималася за нього.
Я так розумію, що попереду ще певні халепи будуть, але поки що за героєв дуже рада ) І з поліцією все так добре роз'вязалося, і хто повинен був, по хвосту отримав.
Хороше барбекю вийшло, не сперечаюся, і дуже добре, що глобус вцілів. Сподіваюсь, медвежатко не дуже злякалося, коли все почалося (і загалом добре, що там нормально розв'язалося, здається, бо стосовно тих вцілілих сходів нагору у мене були певні підозри).
Грайворона, Дяяяяяякую!!!!
31-33 Ого, як все закрутилося вихором. Обоє дуже круті. З одного боку, шкода, що на них стільки всього навалилося, з іншого - просто приємно наблюдати і за такою взаємодією, і за такою винахідливостю і силою.
Про дитину - ну мені здається логічним, що з настільки впертим нащадком роду ця енергія "передачі прокляття" саме такий вихід шукала. Тепер перед Ольгою подвійне завдання порятунку, і щось мені підказує, що не собі на користь ці сили перед нею цей виклик поставили. Її реакція була розкішна )
Картина, що дає воду - це дуже прикольно )
Щодо невинних -- ага, так і думала. Втім, єдине, чим книга порадувала. Пам'ятаю, в "Химерних вакаціях" був ще гриб з отруйними спорами, що по, гм, чимось схожій країні розповсюдався. Ех...
Грайворона, Далі буде кульмінація))
По 25-27
Бесіда з Яном була несподівана, хоча скоріше світлий сум викликала - вже ж він її дійсно любив, по-моєму. А от його поява уві сні з тюльпанами вже капець моторошна. Взагалі оті хижі пащі у тульпанов - враження, що ага, милі квіточки (прив'язані до цієї родини) вже починають сутність демонструвати.
Поява матері й одразу журналістів --- продумана схема, що я скажу. Про емігрантів, здається, фраза була заготовлена замовниками цього кордебалету.
Епопея з Чорним Пітом була лячна, знайшли ж таку почвару, блін. Але тут що Ольга, що Раппорд молодці. Вже ж таки бойовий дух у Ольги незламний.
Що навякання, що вампірські досліди -- це чудово )
Грайворона, На досвіді родичів. Наснився такий сон про заливних луг родичці, наступного дня помер чоловік її сестри. А потім мені трапилося в якійсь дитячій книзі такий же епізод: сон про заливний луг і смерть близької людини.
28-30 Цікава така тюльпанова книжка. Жодна "невинна" душа не постраждає, ага. Чомусь здається, що в разряд грішників бодрим строєм відправляться всі, бо що ж, побутова брехня типу "я в порядку" теж брехня. А загалом Ольга як на мене дуже розумно під час цієї бесіди поводилась. Тонка різниця між життям і існуванням, ага.
Стосовно вйськ - ох це вже занепокоєння...
Грайворона, Ольга не розгубилася, але ж перехитрити демона важко...
Пообіцяла собі, що не буду читати, поки книга не буде викладена повністю... і зламалася)) Вона просто шикарна... почала читати вдруге від самого початку, отримала величезне задоволення. І от знищення Гіпербореї, знаєте, дуже сподобалося.))) Це так символічно - попри те, що Ольга подбала про "невинних", їхні гріхи самі за себе підкоректували майбутнє.
Наталка Черешня, Амінь
24 - Господи твоя воля, бідолашна Ольга. Спробуй тут знайти точку порозуміння і чесних обговорень з подібним категорічним рішалою, який звик жити суто на власний хвилі й завжди знає, як краще (
Як зговорилися всі цьому коханню протистояти -- що друзі, що вороги, що саме блін кохання. Причому Лукаса я тут розумію --- ну, коли на твій погляд друг в біді, краще вже чесно про це сказати. А от дід падлюка епічна, а я на нього ще розчулилась спочатку :/ Щодо самого Раппорда - от точно вже або в вугол поставити, або принаймі на тиждень в колбу посадити, щоб подумав про свою поведінку.
Тут скоріше за все в понеділок повернуся, якраз буде час трохи все це обдумати.
Грайворона, Ван Раппард не став би Ван Раппардом з іншим характером, але від того не легше
23 -- ой-ой-ой, у Ольги кукуха має бути видатною серфінгісткою, щоб витримати подібні перепади. Попри всі прокляття все ж рада за них з Раппордом. Сподіваюсь, вони знайдуть і сили, і хитрість, щоб всі негаразди перебороти.
З дівчинкою - жахіття. Вкрай зла мага в тому світі (
Плітки з інітриги - то недобре, але чудові комплімани Латіші - це щось )
А у Раппорда цілком такий собі розумний будинок, однак. МІ (магічний інтелект) чи щось таке? )
Грайворона, Мабуть, щось схоже на МІ в одних окремо взятих дверях))
Ой-йой, тут і гордість страждає, і відчуття безпорадності там, де звик бути сильним, і справді хтось постраждати може. І нічим вона йому не допоможе, поки сам не змириться з собою, тільки дратувати буде.
Наталка Черешня, :))
22 - мда, так собі спогади. Не дивно подібне закрижаніння (
Ну хоч блок поставили, і те добре. Ольга все ж крута, що й за таких обставин впоралася.
Грайворона, На жаль, у неї великий досвід.
По 21 - господи твоя воля, зранку главу відкрила, і тут по роботі все заверте.
Така цікава у них взаємодія пішла з цими всіма і жартами, і випадковостями в плані мокрого одягу :) "В ліжко", ага, ага.
Рітуал в плані повного розкриття душі специфічний - як у доктора, тільки в рази важче, по-моєму. І велика має бути довіра, щоб так спокійно це прийняти.
Стосовно відмови проводи це все в маєту і "шаленого коня" дуже образний у Ольги погляд. Прям шкірою відчувається, що вона мала на увазі.
Грайворона, Підніжку і в койку ))
По 20 ого, як все закрутилося. Так собі доля - від народження опинитись в заручниках без права і особливої можливості щось змінити, і навіть без можливості померти О_о. Наче розкішна стайня для свійської худоби - народився, по жорстко визначеному маршруту побігав, виробником попрацював і на бойню.
Подивимось, як будуть викручуватись; цікаво, які ще у Ольги є карті в рукаві й як вони зіграють в загальній партії.
А щодо спроб дефіліювати - аж прослезилась, як згадала, як мою ходу імперского штурмовика намагались перевчити на модельну походку )
Грайворона, Все має свою ціну, іноді вона зависока
По 19 - Враження, що їжачки штурхаються, пхаються, але вже вчаться досить ладно вмощуватись поряд ) Якось прям приємно бачити, що спірні моменти вже виражаються не стільки перетворенням на стіну або колками на всі боки, а жартами. Ну і те, що формується певний кодекс поведінки (взагалі приємно бачити, як дорослі люди вміють спілкуватися словами через рот).
Стосовно хвоста павича - це краса і милота. Люди такі люди :)
Щодо безпеки Ольги - ну, враховуючи подію з Яном, не факт, що тепер для неї триматись подалі від маєтку = бути в безпечі. Втім, подивимось.
Грайворона, Ван Раппард вважає, що якщо тримати все під боком під контролем, буде надійніше. Що не факт з огляду на обставини.
І так, мені хотілося написати книгу про дорослих зрілих людей.
Зі слабкостями :)
По 18 - ой, як все закрутилося. Не знаю навіть, як сформулювати -- і пронизливо все так, і ніжно, і щемно, і сумно за них (хоча, сподіваюсь, ця історія все ж буде з щасливим фіналом). Хороші такі обоє.
Тривожна і незрозуміла якась іскорка. Ще коли Ольга її запускала, було відчуття, що тут щось не те, підказка з візерунком взагалі гипноз нагадала. Але подивимось, як випливе врешті-решт.
А стосовно захищенної-перезахищенної кімнати - ну це гаплик, щоб навіть від нічних перекусів щось захищало )
А загалом... Важко їм буде зараз разом працювати, думаю. Зате які нові барви в житті з'явилися.
Грайворона, Дякую, мені вдалося передати емоції, це класно.
А працювати разом все ж доведеться.
По 17 - ого, цікавий такий вийшов обмін різдвяними подарунками у вигляді таємниць минулого. Бідолашна Ольга :( Що стосується книги - ух, такий крупний шматок пазла, причому з одного боку певні речі пояснює, з іншого викликає величезну кількість нових питань.
По відносинам - така цікава тенденція, що які б подібні спалахи непорозумінь не були, все одно дійсно закінчується перемир'ям, ніхто в закат без шапки не біжить трагічно, щоб решту життя ображатися :)
Грайворона, О, я вас дуже розумію :)
Мене теж бісять оті тексти під копірку, наче тінейджерами писані.
По 16 Оце поворот з полюванням О_о Тольки згадали, що називається. Досить дивні моторошні відчуття були на тих строках, коли Ольга і Раппорд вже побачили, інші - ще ні: чи їм примарилось, чи проявлене тільки для обраних, чи інші ще просто не в'їхали, чи що.
"Приходитиму за жертвами, доки не отримаю" - хмммм, от просто 45 разів хмммм з урахуванням усіх подій.
І цікаво, що за вершниця. Узагальнений образ привабливості чи дійсно спогади?
Ольга молодчага просто, як на мене, зі взагалі усіма викликами чудово впоралась.
Рада, що дружба з Лукасом таки, здається, пережила підвищення - що сінхронне викидання окурків, що "обирай" таки милота )
А з Раппордом вони зараз двоїх їжачків нагадують, якім дуже хочеться сісти поруч, але дужу-дуже-дуже обережно треба ракурс обирати, щоб не поколотися.
Грайворона, Божечки, ви - ідеальний читач :) Правда!
Про їжачків - в точку:)
По 15 - хм, цікава ідея з цим "арлекіном" і здається перспективною. Загалом, думаю так, з цих всіх духов для неслухняних дітей могли ще ті демони ущільнитися. Подивимося, коди це приведе. У Раппорда нічогенька така прогулянка явно була, враховуючи емоції і новий прокльон. Не дивно, що майже нічого навколо не чув, хоча, сподіваюся, ще подумає.
Ну, Ольго, тримайся з фуршетом і загалом посадою.
Грайворона, Цікава ідея з дітьми, тягне на окрему книгу:)
Розумію його. Звик завжди бути на висоті, а тут таке... Падати завжди неприємно. Але вірю в нього, має справитися і з цим))
Юлія Міхаліна, Аби дрів не наламав:)
Ну їх обох можна зрозуміти...він дратується, вона намагається помогти, а він якось це сприймає як власну безпорадність...
Інна Турянська, Звик бути незалежним. А з кожним роком мінятися все важче.
Шкода його...Ольга намангається його підбадьорити, але боюсь йому це не допоможе аж доки він не побачить своїми очима що все не так погано
Юлія Богута, Падати завжди боляче...
14 вічне поле тюльпанів - це прямо цікаво. Я не пам'ятаю, писала, здається, що десь у цій тюльпановій мандалі відчувається центр, по особистих відчуттях це крок ближче до центру. Збіг стосовно інцидента на день Святого Миколая також -- цікаво, чи ця ниточка кудись приведе.
Стосовно роботи щіро співчуваю і Ользі, і фрау Грут. Опинитись на керівний посаді і при цьому отримати можливість звертатись по допомогу лише у крайніх випадках - це психологічно має бути якась торба + великі перспективи для ламання дрів. Хоча вона сильна і розумна, думаю, впорається ) А щодо фрау - ех, думаю, перемкнутись з затребуваності, відповідальності тощо до сімейного життя саме дл ятакої людини буде не альо.
Ну хоча б з Лукасом помирилися, і те добре.
Грайворона, Головне, щоб не вбивав за помилки)
Змиритись, що ти обмежений в деяких аспектах-не просто. Але, при бажанні, можна знайти вихід. Наприклад їздити в різні країни та вчитися новому у своїх колег.
Аня Мельник, Думаю, як медик він цим і так займається.
Люди швидко звикають до підпорочок. Вибий їх, й вони починають психувати, що додаткової опори позбавились, а самим утримуватись - ще напрацьовувати. А ван Раппард звик бути завжди на висоті. Не просто йому з цим змиритись й просто перечекати, напрацьовуючи власні здібності. Ну, дійсно - впертий))
Наталка Черешня, Угу. Десять разів подумайте, коли загадувати будете))
По 13 хочеться видати замислене таке «Так-так-так». По певним випадкам таки не знав (або ну дуже вправно прикидається, що не).
Будинок цікавий. І життя, е-е, дуже цікаве, якщо всредині самого будинку доводиться робити стільки захистних механізмів. А глобус шикарний по всім параметрам - що живі звірюки дуже круті (ведме-едик, божечки), що таке нашарування культурних контекстів ) Бар, як на мене, його зіпсував, але не зіпсував, просто став ще одним відображенням тогочасних смаків.
Складається враження/хочеться вірити, що принаймні цієї ночі Ольга в безпеці.
Грайворона, :)
По 12 - блі-ін :( Коли запросили на опізнання, чогось сразу так і подумала, але не хотілося вірити. Щось дуже серйозне вони по ходу разом нарили, думаю, тепер самій Ользі вкрай обережною слід бути.
А момент з піснею просто чудовий. По-моєму, вдала знахідка першої психологічної допомомоги. І сама пісня хоча б і уривком красива.
Грайворона, Дякую :) Це з власного досвіду, мені допомагає іноді
Таке відчуття, що ось-ось знову стане ься якась халепа.
Liliia, Сподіваюся, скоро дізнаємося ;)
Сподіваюся, в них всі негаразди позаду і тепер лише щасливе сімейне життя))
Юлія Міхаліна, Не навроч!
Масаж і кава, яке чудесне поєднання, а ще людина кохана поруч)))
Інна Турянська, бггггг))))
Кавуся, масаж, і дике єство без краватки - що ще треба для щастя!!)))
Наталка Черешня, Та за шо?!)))
Дякую! Неочікувано і радісно
Olinelin, Ну, все ж день письменника наче був ))
Дякую :)
НЕВЖЕ?! Очям не вірю! Продовження! Сьогодні якесь свято?
Аня Мельник, Свято було вчора, а сьогодні - робочий понеділок ))
Дякую за главу. Чекаю продовження з нетерпінням
Вікторія Нагаївська, Дякую :)
По 11 - фігассе пішла інфа. Судячи з того, що і будинок Ріпам належав, смутно-смутно-смутно щось починає проявлятися в тумані. Можливо і про плаття не брехня, хм.
З пропажами сусідів реально хоррор якийсь.
По тюльпанам - воно так цікаво, як ніби якась мандала від центру рохождиться. Подивимося, що там буде за центр.
Грайворона, Брехні там взагалі мало, а от неповної інформації - на кожному кроці
По 8-10: ого, детектив, розгортається. Цікаво, як прив'язаний отот-смаглявий --- зі сторони ворогів, які спричиняють ситуацію, чи навпаки, просто нормально побудувати співпрацю не може (типу класичного конфлікту фбр-поліція).
Історія з сукнею явно не перша, але здається, з тієї сукні ду-уже цікаві ниточки можна потягти.
А от стосовно Лукаса прям шкода, що так повернулося.
Грайворона, Смагляви ще з'явиться))
По 7 - нічосі, вкрай дивна епідемія й підозрюю, нею хтось усвідомлено керує. Вірогідно, попередня історія з дзеркалом було з тієї ж опери.
Ого, Ольгу з підвищенням, заслужила )
Грайворона, Декан її все ж оцінив;)
Ольга таки дуже самовіддана людина, а зеркала взагалі тварини вкрай непередбачувані.
Хмхмхм, зміну в ставленні Яна я цілком розумію, а от хтось інший, здається, сам собі починає брехати, коли похвали різні видає )
Грайворона, Хтось дууууже суворий.
Аж-аж-аж)))
По 5: о, що припадки в плані висказатися, що любов до імпресіонізму, все таке знайоме та рідне )
Дружба художників --- угу, чудовий дійсно приклад того, як улюблена справа об'єднує попри всі відмінності, і водночас роз'єднує, бо критика то така річь, що і зовсім без неї рухатись неможливо, і пробити може наскрізь, особливо коли надважлива річ і все оголеними нервами сприймається, ех.
Про міську нечість прямо цікаво. Ольга молодець, не пропускає можливості для розвитку )
Грайворона, Ольга завжди вчиться, ну і разом з тим - як можна, щоб з неї кпинили? :)
По 4 - о, здається, крига трохи скресла ) Вірю, що у людей, закоханих в справу, саме це можє стати таким собі потаємними дверцятами до душі.
Те, що Ольга сама заклинання вигадала -- дуже круто. Загалом прям цікавий такий збіг по тюльпанам.
Тхір ду-уже колоритний персонаж. Цікаво, чи випірне ще.
Грайворона, :))
По 3 - ого пішов поворот сюжета. Пороблено Ользі не закінчувати зміни вчасно. Цікавий родовод у пана керівника, і цікаво, що за артефакт у нього вимагали -- ну, далі побачу, я думаю.
З бумавкою дуже тепло-сумно. А лікувальне квіткове закляття мабуть, дуже красиве )
Грайворона, Заходьте до мене в тг-канал. Я там писала про реальних особистостей, згаданих у книзі.
З такого приводу сьоголні-завтра і ще напишу :)
По 2 -- о, інтрига почала закручуватись, цікаво.
В Ольгу починаю закохуватись :) Для меня, мабуть найбільш приваблива риса всіх людей (що з білку, що з літер) – це відданість ділу, і цим вона мене очаровує. Ну і крім того, вона дуже гідно тримається в складних умовах. Як на мене, поплакати час від часу — то нормальний в принципі здоровий скид стресу, головне, що при цьому і не озлоблюється, і не починає культивувати себе як жертву.
А житло у неї, м’яко кажучи спеціфічне.
Лукас для неї хороший друг, я так бачу ) Подивимось, як ще себе покаже.
До речі, попри негаразди, світ багато в чому затишним виглядає — що в плані архитектури, що смаколиків – крафтові сири теж люблю )
Грайворона, Ольгу я ніжно люблю :)
А світ такий собі, нормальний людський, хіба що трохи магічний. З плюсами й мінусами:)
Які цікаві подробиці світу одразу з'являються. Ольга дуже приємна, поважаю таких. Бідолаха, м'яко кажучи, не пощастило зі зміною -- до того ж чомусь здається, що подібне далеко не поодинокий випадок.
Хм, зміни кольору аури всі бачать чи тільки відьми? І стосовно фанів - цікаво, з яких вивертом там може бути спорт )
Запах осіннього листя також обожнюю, розумію Ольгу.
Дякую, початок інтригує. Читатиму повільно, але вперто )
Грайворона, Дякую))
Аури бачать не всі, це як... ну, музичний слух, але більш рідісний талант. Частіше зустрічається в осенійців, але майже невідомий в Старому Світі.
Більше місяця не було продовження в книзі. Автор, я все розумію, але тут за відчуттями максимум 1-2 глави та епілог... Може ви вже домучаєте цю книгу?
Дійшла лише до 5 глави. Щось смикнуло мене погуглити "Ван Раппард". Була в шоці, що Ернст Герман ван Раппард та Антон ван Раппард історичні особи, що справді існували!
Виникає питання, чому взяли за основу саме цей рід?
Диана Шевченко, https://t.me/natalkachereshnya
от ван раппардік. останні залишки гумору втратив, чи шо?
Наталка Черешня, Хай відвикає
Хм, а та книжка насінням не розмножується? А то так виявиться, що десь у глобусі захована насінинка і дім стояв лише тому, що вона себе рятувала.
І магії, схоже, треба знову вчитися.
Ось тобі і спокуса.
Тетяна Гуркало, А не скажу ))
Мало було тієї книги Ольга ще до якихось полізла;) ну жінка відважна))
Інна Турянська, Ідеальна пара )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати