24 282
“Сказання про Ближні Землі”
Анотація до книги "Легенда про втрачене князівство"
Існує легенда.
Вона старовинна, наче небо над головою. Єдина, що поєднує в собі всі інші. Легенда, з котрої беруть витоки всі легенди світу.
Про що вона? Кожен знає. Про боротьбу добра зі злом, про безмежну відданість, про нездоланну дружбу, про незламну віру та вічне кохання.
Та легенда пішла від переказу. Переказ виник з історії. Історія виринула з давно забутих днів.
Щасливий той, хто чув про неї. Нещасний той, хто її прожив…
Вона старовинна, наче небо над головою. Єдина, що поєднує в собі всі інші. Легенда, з котрої беруть витоки всі легенди світу.
Про що вона? Кожен знає. Про боротьбу добра зі злом, про безмежну відданість, про нездоланну дружбу, про незламну віру та вічне кохання.
Та легенда пішла від переказу. Переказ виник з історії. Історія виринула з давно забутих днів.
Щасливий той, хто чув про неї. Нещасний той, хто її прожив…
Зміст книги: 67 глав
197 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОто вже Соловія стерво! Ти бач яка вона, ха! Розпатякалась, а насправді воєводові ночі їй давно не належать! Але ситуація звісно неприємна вкрай, Дарі і так тіїє клятви вистачає, Злата того невгамовного вистачає, війни тієї, а тут ще й ця... Ой боже! Чую, буде ше Дарі мороки з дівкою тею.
Не встигли...Не встигли вони. Боже, як же шкода В'ятка....Як уявлю, яка реакція буд Уміли та Злата...А то просто на очах у сина! Мені на тій бійні серце в самої кровлею обливалося! А местиславу нічого святого в тому світі немає( навіть не хочу з великої букви писати його ім'я).Жах який, скільки крові, і як гірко. Не встиг Горислав, не встиг на допомогу, спалили Вовче Урвище...
Відчай Радогора яж шкірою відчувала, оті його стріли в здогін, і прямо бачила, коли він рукою повітря хапнув... А ворон...Темнолика? То що ж воно буде далі, чи допоможе йому як, чи погубить? Мене аж тіліпає, і певно довго ше буде! Дякую за цю частину, насправді, дуже важка.. Чекаю продовження!)
Дійсно так! Радогор був достойний того.
О!! Яка печаль! Вятко і син ! Орій ще кусатиме лікті що врятував життя монстрику.... Добре, що Рвдан з Віданою поїхав) а та дівка мене розізлила, княжні вона погрожує !!
Олена Когут, Орій ще багато про що шкодуватиме, а про це найбільше. Та дівка і мене злить, але ми з нею не прощаємося ще.
Дякую, Оленко!
Події, наче чорні хмари...Шкода, що багато персонажів, яких ми вже полюбили не побачать світлі дні.
Tetiana Bakulina, Але все ж таки хтось їх побачить)
Дякую!
Весь розділ кров в жилах стигла! Отаке закрутилось враз, з усіх фронтів! Втечі Відани ніяк не очікувала, ото княгиня - мужра жінка, навіть не маючи все влади, а змогла таке провернути. Сподіваюсь, все вдастся їм! Боліло дуже, коли Дара Гориславові відповідь давала. Здивувалася і я, як знайшла вон асили в собі бакою гордою бути, як знайшла сили все оте стаказати! І молодець, молодець, що відразу Златові ситуацію прояснила, хоча й не сказати, що він особливо щось зрозумів)) Було боляче і за Дару, і за Велерада дуже. Не зміг він поїхати просто, не зміг не попрощатись, оооооо, як же я потішаюсь)) Хоча дуже все це сумно було, залишили їх, а самі на смерть подались... Цікаво дуже, хто то там стояв, хто слідкував за ними?
А оця бійня! Жах просто, троє воєвод і князь, та на одне воєводство! Просто жах. А Местислав - ото вже виродок, таких ще пошукати, стоїть тішиться він! Гадюка! Дуже чекаю, аби скоріше вже військо Горислава добралося їм на поміч! Ой що буде, що буде! Шалено напружено, динамічно все, чекаю аж підстрибую, що там далі!)) Дякую дуже, Ніночко!)))
Tatia Koviz, І я сподіваюся, що їм все вдасться. Та Дара й сама з тієї своєї сміливості та прямолінійності в шоці була, якщо можна так висловитися. Та, Злату не дійшло і ще не скоро дійде. Він вважає, що все змінити може.
Ну, як ми вже зрозуміли, сам князь мало що вартує, з нього толку ніякого в битві, а от воєводи - то так. Але що поробиш, присягнули монстрикові, то мусять тепер коритися.
Тобі дякую шалено))))
Як відчайдушно повела себе Прямислава!! Оце план!! А щодо супроводжуючого, то це сюрприз, от хлопець бравий!!!! О!!! Яка промова Дари!! Оце смілива заявка!!! О!!! Велерад!!! Приємно, що він попрощався з нею, і подарунок!! Ух!! А то видно госто гляділа та панянка з палат, що втратила увагу нашого воєводи, ох її ревнощі замучать!! Мудро вчинив Горислав зі своїм рішенням!!
Олена Когут, О! Завжди прошу)) Рада, що тобі сподобалося оте прощання))
Отеке, нда.... Мабуть враження моє буде коротким тут, бо дуже воно сильне, то я щось і слів підібрати не можу. Княжну нашу дуже розумію, та й гадки не маю, що б робила на її місці.. Гадки не маю, як правильно тут вчинити, і шо ж воно виходить? Виходить, не розірвати тої клятви? І як же бути....
Злат, Злат своєю запальністю тієї і невмінням слухати мене з себе просто виводить! Надто він вже емоційний, не можна такому до влади, бо нврубає дров. Здавалось би, так, Уміла дівчина, то дівчатам всі емоційність приписують, але вона тут себе куди поміркованішою показала. Велерад харизматичний такий, що ну, та і його біль все ж помітний(( Горислав хороший князь, подобається він мені) От що правда, то те, що не очікувала я, що байстрюк так скоро піде до Вовчого Урвища! Отак воно все спокійно було, і враз все змінилось! Біда... Сумно дуже, аж в грудях болить. Але чекаю, що та як далі буде, дякую за розділ!))
Tatia Koviz, Отаке от справді з тією клятвою... Так, Злат занадто запальний і своїм запалом ще таки буде "дрова рубати"... Местислав зараз багато буде чинити не обумавши, бо захитався під ним престол через Орія, а він до такого говий не був.
Допрацьовую новий розділ))
О!!!! Ну це ж так жорстоко!!! Бідний Велерад!! І клястися мусив, бо ж любив і як тепер?!?!?!?!!!!?! Ох, та бабуся розказала, це кращий варіант, бо я думала, що може та дівиця, що за воєводом сохне розкаже, добавляючи фарбів. Чи встигнуть до Білощита??? Ой забула, ну той Злат мене нервує!!!
Олена Когут, Закоханий хлопчина, що ж з нього взяти)) Орію й справді не легенько стало, а монстрику дійсно припікати почало, лиш він ще добре не зрозумів, куди саме)
Ох, Ніно, Ніно, що ж то ви таке робите з читачами?! З героїв знущаєтесь, з читачів... Як так можна?))))
Лія Щеглова, Та то не я, то ж герої самі таке от витворяють, а я геть права голоса не маю))
Але ж , як гарно Ви пишете Повсякчас відчуваю себе свідком описаних подій. Але яке ж воно сумне, те, про що Ви пишете. Невже жодна із закоханих пар не буде щасливою....
Tetiana Bakulina, То дуже приємно знати, що Вам уявляються ті події та описи. А щодо закоханих пар, то хтось таки щасливим буде.
Дякую, що Ви зі мною та з нашим Князівством)))
Сум сумний. Напружено, емоційно, але дУУУже сумно...
Tetiana Bakulina, Є таке, але ж ще так багато всього попереду)
"щебетушка"...Славами не передати як це тепло і мило була, бабуля просто щось)) Дуже потіпила. А розмова Дари і Велерада...ох...шо тут сказати, це була гірка розмова. Дуже гірка. Складно уявити, що вони обоє відчувають. Що відчуває Дара, знаючи, що мусила б вийти за Злата, що відчуває велерад, добровільно віддаючи її у руки іншому..Та може ж можна тому зарадити якось, ну хоча б якоооось? *просто ридаю*
Бідна Відана, чесно, не чекала я такого, ой не чекала. Местислав тут, здається мені, оступився серйозно - відшмагати нову княгиню на очах у всього люду! Ше й так зневажливо про неї говорити! Кий, золотко просто, не стерпів! Та шкода тільки, що й сам за те поплатиться. Відана дівчинка он яка сильна, ні звуку з вуст! Отого вже певно й не очікував байстрюк, ктів над ї болем повтішатись, а не вийшло. Цікаво мені, за княгиню нову і Кий вступався, і Яромир з Раданом були того причетні, а Орій, Орій де? Чи я шось пропустила? Чом він не дивися, як шмагають його сестру?
Хочеться поскоріше Відану зірочку нашу до Горислава, Дару до Велерада, і всьо, і щастячка всім і діток)) Але нажаль так воно зараз не буде... *все ще притистую проти весілля Дари і Злата* Чекаю наступного розділууу!!!!)))
Ніна Коваль, о, то я серйозно так випустила з виду Орія...цікаво, що робитиме він, як дізнається..
* ридаю від сміху над нашим лозунгом на плакаті*))))
Прочитала другий раз- і те саме... така гіркота.... що ж то мучить за клятва?!?!!!!!!!! Глава дуже емоційна!! так шкода Віданочку, та ще й Кий поплатиться, і Яромир під сумнів впаде.... О!! Що потішило це розмова з бабусею, така тепла, щира, а оте щебетушечко таке миле))) Яка ж смілива наша княжна!!! Молодець!! Не побоялася суворого погляду. Як пече в серці за Велерада, то на могилі прощався, то таке зізнання отримав, що і не очікував!! Він в шоці, на роздоріжжі такому.... лиш би Дара на зло не погодилася на шлюб!!! Дуже прошу милу авторку уникнути якось!!!!!!! Дуже-дуже прошу!!!
Олена Когут, Вже у наступному розділі Дара дізнається всі подробиці стосовно клятви. Так, через Відану тепер перепаде багатьом. Дара дійсно смілива, а ще нею керував страх. Доля її вирішується, тому вона вирішила дізнатися те, що найбільше болить і тільки після того дати відповідь Гориславу. До того ж ще до Велерадових слів вона знала, що він ніколи не пустить її на сміх і нікому про ту розмову не розкаже. Велерад, десь в душі, здогадувався, що Дара не байдужа до нього, може не думав, що все серйозно, але симпатію точно відчував, проте він дійсно шокований з того, що сталося.
Дякуююююю!!))
Голосю разом з Дарою...
Олена Когут, Не плач(
Дібралася я нарешті!! Довго свою помсту виношував монстрик! Ох Віданочка моя мила квіточка!! Яка відчайдушна!! Що ж тепер буде?!!??!! Він ще злісніший на неї буде, може встигне Горислав до того часу?!!??!!!! Сподобався Яромир і його розмова з Орієм!! А кінцівка!!! Де то взявся на голову той Злат?!?!!!!! Ще й з листом?!?!!! Що ж то за клятва тримає Велерада у рукавицях?!!!! Що ж Дара Гориславу відповість?????!!!
Я теж за 1 варіант))
Шкода, що не Відана той вузол розрубала)))
Лія Щеглова, Вона хотіла, але сил не вистачило)
Дякую))
Як кажуть, шукайте жінку, так? Та й ось, так би в стороні лишилося північне воєводство, коли б но не одна смілива дівчинка) І тішусь і сумно з того, адже не відомо, що то за клятва, що сковує Велерада, і чи можна все ж тому якось зарадити... Думаю, Дара відмовиться, та чи матиме відмова її вагу? Дуже сподіваюсь, що так! Цікаво було привідкрити завісу Местиславового дитинства, поглянути, як став він таким монстром! А Відіна, Відана й справді здивувала! От такого не чекала від неї, та тепер й гадки не маю, що з нею буде, ото вже Местислав того їй не пробачить!
Все на гурт враз впало: тут весілля і вчинок нової княгині (так дивно її так називати), і скорий похід на Світоград, і це сватання Злата, отаке воно закрутилось!)) Кий, Кий, ех шкода, але, схоже ж, хороший він хлопець)) Я б ще читала і читала, мені все мало)) Чекаю з нетерпінням, що буде далі) Дякуюю)))
Олена Когут, О! Клятва теж до кохання стосунок має. Все! Ні слова вам більше не скажу, бо як кажуть язик мій - ворог мій)))
Я вже просто горю дізнатися , що ж то за таємниця, яка не відпустить Велерада до кінця його днів. А може, якщо не можна, але дуже хочеться, то можна? Таке ж буває)
Tetiana Bakulina, Вже скоро, вже дуже скоро(буквально за два розділи), будемо знати ту таємницю)) Сподіваюся, вона вартуватиме наших очікувань))
Дякую дуже за відгук))
Емоції в мене через край! Від того, що сталося з Відано тепер, мені так гірко, а особливо від тих слів, що казала вона Прямиславі! Гірко так, і одночасно таким отим переломним моментом здається останнє речення розділу. Новий князь і нова княгиня! Оно воно все як обернулося. Якшо чесно, не чекада навіть, що Горислав так віришить, того одночасло і чекалося, але якось і несподіванкою мені стало - підуть на Світоград. І Метальник з ним! Йой, шо буде, я в передчутті чогось надзвичайно епічного, кривавого... І всрешті від того всього я мушу дійти до тієї романтичної частини, коли Велерад давав урок княжні!))) от не чекала, чесно, ні від Дари, що вона так зразу меча попросить, ні тим більше від воєводи, що він особисто її вчити візьметься! Але подих мені таки завмирав ледь не на кожному слові, то було дуже.... Гарно) Чесно)))) Нема слів, одні емоції від цього розділу)) Дуже дякую за нього )))
Tatia Koviz, Так, Відана й справді відчуває, що життя до краю добігло, але здаватися вона не буде. Горислав же поривався вже йти на Світоград раз, але ж Їжак його розрадив, бо він ще геть кволий був. Тепер вже всі розуміють - пора. А ще ж не знають вони, що Местислав князьок тепер, та щей Відану собі забрав. Буде, буде щось таке скоро, не знаю чи епічне, а криваве точно. Про урок Велерада... Я собі думаю, що він і сам від себе такого не чекав))))) Я рада, що сцена вийшла гарною і тобі сподобалася))
Дуже дякую тобі за відгук!
Ой!! Читала і не дихала аж до останнього рядка!!!! Горислав як відчуває біль Відани, так поспішає у Світоград!! Відана проявила себе дуже мужньо, знає як вивести з себе монстрика, ох і гад((( І то правда, що вона надія для Прямислави(хотілося б її історію знати). О!!! А справи у Зміїному хвості!!!!))))))) От учитель з Велерада))) мушу ще раз прочитати)) між ними така хімія!!!!!!! О..... !!!! Якби він попросив, то може і б отримав бажане)))))))
Олена Когут, О, тааак! Краще й не скажеш))
Отакої...не знаю навіть шо сказати. З Велерада та Дари звісну тішусьта потішаюсь)) Ото і вона не може втримати, як не спитати воєводу про йогоо дружину, та і він не стримався, пригадав їй і Злата, і Орія в додачу.))) Любо спостерігати)) Але шо ж воно там таке, чого і Прямислава казала, і він сам тепер каже, шо не буде в нього дружини? Шо за діла такі? Чекаю, коли то вже поясниться!) Злата звісно взагалі не хочу бачити в Зміюному хвості, ну от ні краплі( Вдячна Умілі, що визвалась їхати із Златом, то може вона як дівчина з дівчиною з Дарою поговорить та дасть зрозуміти братові, що не любий він княжні, а то шось надто він самовпевнений! А коли Радан вже знає в чому.. справа, то і Яромир дізнається? Ой чує моє серце, шось воно буде! З нетерпінням чекаю на продовження,бо шоооось воно буде!))) Дякую дуже, обіймаю)))
Tatia Koviz, Вже за декілька розділів ота таємниця Велерада, розкриття котрої ми так ждем, буде вже розказана)) О! Ну тобі той Злааат))) Не дає спокою і все)) Так, знає Радан, то знатиме й Яромир.
Дякую тобі і теж міцно обіймаю у відповідь))
Ого!! Ну й справи!! Ну той Злат на крилах буде летіти до Дари(( ))) Ох яка прогулянка під дощем!!! В мене таке враження, що я там за ними йшла і все то бачила і чула!!! Так ніжно, ех і я б їх там залишила в тій пазушці)))))) Що ж там була за історія у Велерада??? А монстрик ще думає, що може північ так хоче йому вклонитися..
Олена Когут, Таааак, Злат летітиме) Знатимемо історію Велерада, навіть швидше, аніж ти думаєш)) Монстрик вже підсвідомо розуміє, що не все котові сметана, але-але...))
Дякуююю, Оленко!)))
Дуже стало цікаво: а яка ж насправді різниця у віці в Велерада і Дари. Я, напевно, неуважно читала, оскільки згадати не можу. Дару уявляю десь 18річною дівчиною, а Велерада - чоловіком десь під 40...
Tetiana Bakulina, Як би то так...втаємничено-загадково)) Всім героям боги підготували ще чимало випробувань))
Дякую Вам, Тетянко!)
Не мусила вона одна сина відправляти, знала ж, що він немічний, підтримки потребує. Глядиш, так би і не переметнулись воєводи на бік байстрючий під її пильним поглядом.
Лія Щеглова, Ех! Не мусила. Точно не мусила, але навіть княгиня інколи дурниці робить. (Тай "Князівство" б тоді вже не тим князівством, що ми знаємо, було)) )
Дякую, Лієчко!))
а ще 18 + тут - поспішила ти, Ніно, поставити! Дійсно не тягне там на це обмеження, максимум 16, а кількість читачів зменшує!
Лія Щеглова, Гаразд, лишаємо))))))
Дякую тобі дуже! Я тут щиро-щиро посміхаюся монітору, наче ото так ми вживу побалакали)))
Я теж вже чекаю переломного моменту! Врешті, скільки ж може щастити тому байстрюку?! Не дарма все ж Гострозор середньому сину престол віддав! ох, не дарма! а ті клятви воєвод - взагалі порожні слова! Втім, як завжди!
Лія Щеглова, Так. Монстрику, як тут його ласкаво звуть, двадцять один, молодий-зелений, але плющило його не по-дитячому)))) Буде про те яскравий спомин скоро))) А милосердя то таки зло злісне. З тобою гріх не погодитися))))))) Вилізло воно Прямиславі тепер боком.
Та то про захищання я так, жартома)))))
З кожним розділом сподіваюся на переломний момент. Ну, не може бути, щоб ніхто негіднику Местиславу палки в колеса не вставив таким чином, щоб увесь план його розлетівся вщент. Зрадники гуртуються, а вірні воїни ще ніяк не зрозуміють, що коється. Переживаю за Радана і Прямиславу. Дуже розчулена "романтичною" подорожжю на коні Велерада і Дари. Ніщо так не зближує тих, хто вагається, як небезпека і необхідність взаємодії)
Tetiana Bakulina, Я з того плещу в долоні)) З того що Вам хочеться побути ще з твором і що він Вам до вподоби.
Скажу, що ми зараз десь вже знаходимося майже на вершечку середини. Якось так я сказала, сподіваюся, що зрозумієте)) Але оскільки я геть керована героями і лиш сумирно пишу, що вони кажуть, то справа може й затягнутися)))
Ооой, які милі перемовини між воєводою і княжною! Прямо серце гріє, і хочеться читати про них і читати.)) Та шось таки буде, правда? Дарма що до зміїног хвоста недалеко, матимуть вони ще пригоду якусь?)))
А от решта всього душу зовсім не гріє... Местиславовсі руки зовсім розв'язались, від того як він з княгинею повівся хотілось плакати, отакої, він збирається вбити її, а люду сказати, що від хвороби злягла! Мерзотник! Прямиславу страшенно школа, вона не мала союзників, лишилася зовсім сама в палатах(( Відана, бідна дівчина, яка участь її жде, та і Мілада для чого Местиславу, не зрозуміло. Але той байстрюк точно пригріта гадюка! Чекаю з нетерпінням на продовження!)) Дякую)))
Tatia Koviz, Я думаю, не ти одна маєш таке бажання, проте Местислав скотинка живуча, в цьому ми також переконаємося.
Спойлери-спойлери, я без них просто жити не можу)))
О!!! Безцінний скарб!!! Це так ніжно!!!!! Так зворушливо!!))))) А тепер про погане: ой бідна княгиня та Відана!!!! О!!!! Рада, що всі переслідувачі повертаються до Світограду!!! От радісну звістку несуть:)) не все їм узурпаторам тішитися, от Орій і розкисне, наречену прогавив і сестру віддав, а сам з носом лишився... ....
Олена Когут, Метальник такий))))
"Лиха поганка", "лиха поганка" - яяяяяяй, ото я вже того не очікувала від Уміли! Але вона потішила)) І як же потіпиш Кий, такий теж інтересний він персонаж, хоч і мало його є. От вже Велерад, я буду, здається, тисячі раз казати, що обожнюю його)))) Його це "Я передумав" просто зробило мій день. А Дара то молодець, хай би й мильно вона допомогла, але всеодно осторонь не стояла)) А далі все вже не так радісно. Невже і справді Местислав Відану візьме за дружину? І Владолюб... І що з Раданом буде. Сонця вже зовсім не видко стає... Дуже тривожно за всіх, чекаю з нетерпінням продовження!
Tatia Koviz, "Лиху поганку" я тобі обіцяла, тому вона тут))))) Кий класний парубок, далі він розкриється трішки більше. Про твоє обожнювання можеш сказати й тисячу перший і навіть мільйонний раз, я те слухати не втомлююся))) Дара... Ну як вона могла просто стояти? Ну то ж Дара))) Про одруження ми дізнаємося вже в наступних розділах, то буде скоренько))
Вже все готове і продовження, як і зазвичай, завтра по обіді))
Дякую тобі, моя чарівничко!!!
Багато ж людей поляже у цій битві за князівство, жінок, просто через амбіції. Так цікаво спостерігати розвиток характерів персонажів спричинений переосмисленням їх прагнень. Дякую, дуже напружено.
Tetiana Bakulina, Так, люду поляже чимало, але коли ж битви за владу закінчувалися бескровно?! На жаль.
Я дуже радію з того, що книга досі тримає Вашу цікавість))
І звичайно ж моя величезна подяка за відгук! Ви мене надихаєте!
О!!!! О!!! Ну я не повірила, що Велерад міг би зрадити)) він просто відтягував час, але як з гумором!!! Оце Імлистий класне звертання)) І бідна Відана!! Що ж то її чекає!!! А за Владолюбом таки прослідкували...
Олена Когут, Ти не повірила, а от княжна наша повірила ще й як, та воєвода теж)))) Відані на долю дійсно випало лиха. А Владолюб... Слідкували, ще тоді, як він від княгині йшов.
Дякую тобі за відгук, красунечко!!!
О Боже! Не маю сили довго до того вести! Скажи, умаляю, скажи, то той поцілунок же бачив Велерад? Став свідком він того, як княжна відштовхнула Злата?))))) Я тааака рада, просто либа до вух!)) А якщо вже далі говорити, то блін, так шкода, що Радан не встиг побачити батька, та і чи правильно зробив він, що Местиславу все розповів? Страшно за Яромира, що його туди взяли із собою, аби но не розправились з ним, коли побачать, що він Местиславу вже не вірний. А ще Вінцеслав! Ну йой боже, так же хотілось, щоби він зробив щось путнє, а врешті знову вийшло так, що від тих його намагань виграв лише Местислав! Коли його закрили в його теремі хотілося тільки крикнути "Ну як же так!?" Ось воно і закручується знову все, відходить уже той спокій, що трішки запанував на Благодатній землі...
Дякую, Ніночко, дуже за новий розділ! (окреме дякую за той поцілунок, який дуже розгнівав Дару. Її реакція то просто золото)))) Натхнення тобі і я чекаю на захопливу подорож княжни і Велерада до Зміїного хвоста)))
Tatia Koviz, Авторка жахлива до неможливого! Вона кається, але ж герої своє роблять))
Ну й ниточки у клубочку заплутані!!!! Ой заплутані!!! Все перекрутилися!!! І Радан такий лицар, що ж будуть сумніви в Орію в монстрика? О!! Я так чекала того збирання у дорогу, а то такий малий кусочок)))) хоча воєводи з Світограда лиш виїхали, то певно вже не застануть нашу княжну))) а Злат не розгубився, лиш би Велерад то не бачив, хоча Дара і накричала))))
Олена Когут, То вже інша історія, так би мовити)))
читаю, читаю, і розумію, що не можу передбачити, що авторка далі вигадає. Принаймні, не вгадую. Це бентежить))
Лія Щеглова, А я з того радію шалено)) Хоч так і не чемно казати)) Дякую за відгук, Лієчко!
Ну, все....Я не знаю, як же я доживу до наступного продовження?! Скидається на те, що у романі зараз от-от почнуться переламні розділи.
Сподіваюся, що лист Прямислави прийде пізніше, ніж Велерад забере до себе Дару. Вже якось мусить повезти і Дарі.
Чудово зберігаєте напруження і інтригу в творі!
Tetiana Bakulina, О! Ви дуже вірно підмітили, вже в наступному розділі таки трішки струсоне Благодатну Землю)
Я дуже намагаюся тримати ту інтригу, хоч інколи здається, що не надто воно в мене виходить))
Моя величезна подяка за Ваш відгук, дуууже ним тішуся!!! Обіцяю з продовженням не затягувати — вже завтра))
Ааааааа!! Готова я стрибати до стелі від того! Велерад такий небезпечний видається, хитрий такий. ( але між тим всім іншим я страшенно рада, що він забере Дару до Зміїного Хвоста, і не лише тому, що вона дуже щаслива буде побачити Горислава, та і він її, а ще й тому, що княгиня ж хоче одружити Дару зі Златом, а Дари то і не буде)) Боже яка я зла і недобра, то ж все, звісно, робиться, аби Дара Орію не дісталась, аьи її вберегти, але йой, і Злату її віддавати не хочу! Нехай, нехай Велерад її забере))) Хоча, з іншого боку дуже шкода її становище, вона як пішак в руках борців за владу: хтось хоче заміж видати, хтось взагалі вбити, лиш би не заважала! Я вже в передчутті поїздки до Зміїного Хвоста))) І все ж, якшо не так романтизовано, то все у всіх впирається в північ, от вже той Метальник, хоча... Не розумію, наче ж він уже достатньо зробив, аби показати, на чиїй стороні? Міладу викликають до Світограду... Що ж воно буде, яку участь Местислав готує їй, Відані та й княгині? За них дуже страшно! Гріє душу те, що починають дізнаватися всі, що за переворотом стоїть байстрюк! Дарма думаєш, шо нудно, бо ні краплі! Чекаю подальшого розвитку подій, дякуююю)))))
Tatia Koviz, О! Той Велерад такий)) Я дуже розумію твою позицію і зовсім ти не зла і не недобра)) Просто, твої ж слова, нехай не тягне ручки до чужого))) Одні спойлери)))) Поїздка до Зміїного Хвоста тобі точно буде незабутньою) У Метальника своє в голові, він же ненадійний, як тут про нього відгукуються. Сьогодні вірний, а завтра вже ні. І знову спойлери)) О! Для Мілади у Местислава вже є робота, так би мовити. Так, про те, хто затіяв колотнечу, вже стає відомо широкому загалу, але ж воно, по суті, вже нічого не міняє.
Тобі дякую, моя красунечко!!!
О!!!!!!! Я вже плескаю в долоні від задоволення!!!!!! Який хитрий план!!!! Хай боги їм допоможуть його здійснити до звістки з Світограду!!!!! Орій теж добрий стратег, за це йому теж честь і хвала, лиш не в той бік..... О!! Прямислава мудра жінка
Олена Когут, Рада, що плескаєш))) Будемо сподіватися, що все так і буде)) Орій розумний чоловік лиш, повністю з тобою погоджуюся, не в той бік, а так, йому б ціни не було. Дякую тобі, моя Оленочко!!!
О!!! У всій красі постала перед закоханими чоловіками!)) От князівна!! Та Велерад не буде спати через це!))) А Злат тим більше))) Що ж Орій зробить з Раданом??? Буде тримати у палатах?
Олена Когут, Очам не вірю, бачачи тебе тут, бо тобі точно не до читання наразі)))
Дара є Дара)) Ти права, не до сну буде Велераду найближчим часом и не лиш через це)) Вже у наступному розділі трішки дізнаємося, що там з Раданом))
Дякую, Оленочко!!!
Ой матінко, Дара тут взяла та затьмарила собоб все, що я ше зотвла сказати!))) Я прямо уявила її, так яскраво - яка ж вона красуня))) А Велерад, бідний чоловік, ахах, такий збентежений! Знав, знав би він! Еххх)) ти була права, як завжди, тішусь тією сценою страшенно))) А чи не буде княжна часом перпрошувати у воєводи за ту свою 'вольність'?)) але ж справді, всьо лиш була вона сильно на радощах, що ж її винити)) За Радана боязко, хоть би вдалось йому ьередати батькові звістку! А з Оріжм тут все так не однозначно, що й гадки не знаю, як воно буде! Ну ось, Вінцеслав знову до келиха... Що ж мусить статися з ним, шоб він нарешті взявся за голову! (але я досі в захваті від того, що до В'ятичева прибув Велерад))) Дякую дуже, я тішусь як дитина!)))
Tatia Koviz, Ну то ж зрозуміло, що не настільки ти йому симпатизуватимеш))))
Так, я знаю))
я гадала, що дожену читання і буду обізнана, що тут до чого. Догнала, а за відчуттям, що події всі лише розпочинаються! Закрутила авторка знатно! Як таке тепер розкручувати?
Лія Щеглова, О! Сподіваюся, що вдасться все розкрутити і щоб цікаве те розкручування ще й було)) Я рада, що ти дочитала, а ще більше рада, що досі подобається))
Дякую безмежно!)))
О!!! Ну й ну!!! Бідна Любава!!! Жорстоко!!
Олена Когут, О, так! Местислав вміє.
Дякую, Оленочко. Вже хвилювалася, де ти))))
Хоча день в Світограді видався погожим, та мені чомусь того зовсім не відчувалося. Навпроти, здавалося що сврізь похмуро і холодно! Як же шкода Любаву! Наче не так багато їй було відведено часу в розповіді, але від її смерті раптом стало так гірко(( Негідник Местислав! Як спритно і нежадно він розправляється з тим, хто йому заважає! Все і немає сумнівів, що він і Дари так само позбудеться, не моргнувши, варто їй тільки прибути в Світоград( Сподіваюсь, Білощит з нею щось придумають, якусь чергову хитрість... Розмови Приямиславі та Відани сповнені такого тепла, що видається, наче воєводівна княгині вже справжня донька)) Хоча б щось потішне в тому, і дуже приємно, звісно, що Горислав, будуче так далеко. та ще й турботах, а всеодно думає про Відану) А Вінцеслав... таки є він тим ображеним хлопчиком, і, здається, хай там що, дуже важко йому буде з тієї глибокої образи вибратись, аби, нарешті, зробити щось не в угоду братові... Страшно за всіх і кожного, якщо чесно, бо поруч з тим Местиславом, ніхто в безпеці бути не може! Дякую тобі за частину і чекаю з нетрпінням, о буде далі!)))
Tatia Koviz, Знаю))
Дякую, що не даєте й засумувати за Вашим творінням. Дуже цікавий перебіг подій, нетривіальна поведінка персонажів. Після читання ще довго перебуваю під впливом атмосфери Вашого твору)
Tetiana Bakulina, Дякую!
Читала- читала я твір, і виникло у мене таке питання: мені здалося чи Ви заклали в імена персонажів щось більше ніж милозвучні звертання? Мені здається в них навіть імена з підтекстом)
Tetiana Bakulina, О! То так приємно, що Ви підмітили) Є за мною таке))
Мені від напруження зводило зуби! Я не розумію, як це працює, але я так почала з того всього хвилюватися, наче я сама учасниця всих тих подій! Наче мене обдурив брат, якому я вірила, і я натровила купу помилок, наче то мого дядька вбили і я відправляються в Світоград з'ясовувати, як це сталося. Наче я збираюся віддати свою доньку за того, хто їй не любий,і, врешті, наче мене саму збираються так видати заміж...Я вже передбачаю реакцію Дари, уявляю, як вона буде в...не знаю, розпачі? гніві? Здається мені, не зможе Вінцеслав нічого двіяти, не стане йому сили, так я думаю собі...Местиславу брехати - що дурному з горба збігти, он як він викручується, навіть оком не мограє! Монстр! Навіть Орій себе ніяково почуває від тієї брехні. Маю надію, що Радану вдастся передати батькові, що сталося, що Местислав надурив його, і Яромир стане на сторону Горислава.) ( а ще звісно я за них дуже боюсь, щоби нічого не сталося з ними, бо той Местислав...)Звісно, тішить, що люд потроху взнає про причетність байстрюка до того заколоту, проте від того поки що легше чомусь не стає. Тільки більше переживаю за героїв! Дякую, Ніночко, за цей розділ, я вже зі страхом очікую на ту саму бурю! Обіймаююю))))
Tatia Koviz, О! Я не хочу, щоб тобі зводило зуби, чесне слово)) Погано, звісно, так казати, але я ж таки тішуся з твоїх відчуттів, бо то означає, що я зуміла донести до тебе відчуття самих героїв. А то вже більше ніж прекрасно!
Мене саму та буря лякає не менше аніж тебе.Повір!
Дякую моя красунечко!!! Обіймають в рази міцніше у відповідь))))
Ох!!!! Це ж треба?!! Як бреше в очі монстрик і не кліпає.....сподіваюся, що Вінцеслав таки хоч трохи гідний син Гострозора!!! Ой хмари над Прямиславою!!!
Олена Когут, Монстрик таки бреше і оком не веде, навіть вправніше, аніж Орій. Від Вінцеслава чекати розуму...наче з моря погоди. А над Прямиславою таки дійсно нависають хмари, грозові та чорнющі.
Дякую моя зірочко!!!!)))
Ось і я "наздогнала" у читанні цю історію. Я просто у захваті від динамізму оповіді. Темп, який Ви задали у романі підсилює події, які у ньому відбуваються. Жодного зайвого речення, жодної "завислої" сцени. Усі персонажі (досить численні, треба сказати) наділені яскравими рисами.В кожного - особливий, детально прописаний характер. Чудово і інтригуюче - такі мої враження від роману.
P.S. Назва твору навіює сум. Здається, кінцівки в стилі "...і всі жили в мирі і любові до кінця віків..." не буде.
Tetiana Bakulina, О! Ви зігріли моє серце своїм відгуком)
Я дуже радію, що Ви отримали задоволення від прочитаного і маєте такі хороші враження. Вдвічі тішить, що від кількості героїв не рябить в очах, бо ж їх дійсно чимало)) Приємно, що історія не здається Вам затяжною.
Що стосується назви...Якби то так, щоб з інтригою))... Можливо й так, а може і ні))
Я дуже дякую Вам за відгук! То колосальне натхнення для мене і бажання творити далі!
Я посміхалася весь розділ, то щасливо і задоволено, то сумно. Але посмішну, хочаб яку, викликало все... Розмова Прямислави з Віданою була дуже теплою, і така я рада, що княгиня тепер знає правду про Местислава! Орій справді виявився не таким вже однозначним покидьком, хоча б щось добре в ньому є) Благомира, звісно, дуже шкода, заринув ні за що(( Дара молодець, що не здається) Радію за неї щиро) І тішуся з тої їхньої розмови з Умілою, це було так вже якось по-дружньому)) Ну кажу ж, що посміхаюсь весь час)) а Велераааад! Ох Велераде Велераде, знав би ти, по кому справді мліє ..)) А його думки...читати любо, але, насправді, і трохи сумно з того всього! Чекаю з нетерпінням, коли настане той момент, що вони дізнаються, що їхня симпатія взаємна))) Дуже дякую тоді за цей розділ, такий спокійний, порівняно з останніми подіями) Обіймаю!))
Tatia Koviz, Я рада, що ти посміхалася читаючи і рада, що ти мала позитивні емоції)) Княгиня, безперечно, має велике серце і ми будемо в тому ще переконуватися, до того ж вона знає причину, чому Відана так вчинила, а ще остання ж її сина врятувала)) Як вже казала, не в Дариних правилах здаватися. Чи ж тобі не знати)) Ой! Я знала-знааааала, що твоя реакція на той епізод буде саме така)))
А я тебе ще міцніше обіймаю у відповідь!))) Дякую, красунечко моя))
Ох і ах.... тішить бойовий дух Дари!)) О!! Спільний сон)))а це щось цікаве))) добре, що Прямислава дізналася правду, переживаю за Відану!! Орій здивував) о!!! Біднятко Велерад!! Якби ж він знав!!
Прошу!)))
О!!! Таки жорстокий монстрик!!! Жах на мене навів!!!! А щодо прохання Дари, то є дуже розумно!!!!! Сон Горислава такий трепетний і до сліз.....
Олена Когут, Я рада)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати