Заплющ очі та глибоко вдихни. Нехай всі буденні справи залишаться десь за краєм твоєї свідомості, бо зараз не час, повернешся до них пізніше.
Я хочу розповісти тобі одну легенду. Вона про відважних героїв, котрі боронили рідну землю від зла, жертвуючи власним життям. Героїв, котрі понад усе цінували вірну дружбу і всім своїм єством зневажали підлість та зраду. Героїв, котрі вміли так самовіддано та щиро кохати як, на жаль, ніколи не зуміємо кохати ми.
Ця легенда перенесе тебе в глибоке минуле, котре ми називаємо сивою давниною. Минуле, про яке нічого насправді не знаємо.
Те діялося за часів, коли людство поклонялося прадавнім богам, в яких ми давно вже не віримо, коли народами правили жорстокі правителі, імена котрих вже ніколи не виринуть зі світового океану історії.
Тоді земля була зеленішою, небо блакитнішим, повітря прозорішим, а світ навколо — ще зовсім юним.
Ця легенда перенесе тебе у прекрасне князівство, землі котрого були багатими та щедрими на урожай, їх оточували бурхливі ріки, неприступні скелі, дрімучі ліси та безкрайні поля.
Кращого за те князівство не існувало до і не існувало після…
Відредаговано: 09.12.2022