1 592
“Коли настане штиль”
Анотація до книги "Чи кохаєш ти мене?"
– Я кохаю тебе, Альде.
– Я теж, Ерін, – його голос втомлений і ледь чутний.
Їхнє кохання — як отрута, що повільно роз’їдає зсередини, не залишаючи нічого.
Їхнє кохання залежність від якої немає способу втекти.
Отримавши шанс прожити в іншому часі, у світі, який спокійніший за їхній власний чи зможуть вони усвідомити свої помилки.
І головне — якими вони повернуться додому: зціленими чи остаточно зламаними?
– Я теж, Ерін, – його голос втомлений і ледь чутний.
Їхнє кохання — як отрута, що повільно роз’їдає зсередини, не залишаючи нічого.
Їхнє кохання залежність від якої немає способу втекти.
Отримавши шанс прожити в іншому часі, у світі, який спокійніший за їхній власний чи зможуть вони усвідомити свої помилки.
І головне — якими вони повернуться додому: зціленими чи остаточно зламаними?
кохання і ненавистьдарк_романчорні первоцвіти
“Неймовірна історія про кохання, мандрівку в часі та випробування головних героїв!”
“Доля дає Авельду та Еринії ще шанс у новому часі. Їх стосунки - це залежність і контроль. Шукаючи відповіді, вони починають краще розуміти одне одного. І тепер лише від них залежить, якими вони повернуться у свій світ. ”
Зміст книги: 41 глава
28 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТвір входить до збірки «Чорні первоцвіти». Ознайомитися з повною колекцією можна за посиланням https://booknet.ua/collections/view?id=89812&favorite=0 або за відповідним тегом (чорні первоцвіти) під описом книги
Вітаю! Я з марафону Елани Чунту. Прочитала Вашу книгу. Мені дуже сподобалася ідея про вигадані всесвіти та мандрівки між ними, а також неабияк інтригувати таємниці світу, куди потрапили головні герої. Ох, і цікаві ж стосунки між Рін та Авельдом. Сподіваюся, що їм все ж таки вдасться порозумітися один з одним та віднайти гармонію.
Вже написала рецензію на книгу а виставила в себе на сторінці)
Шепіт Місяця, Вони таки навчаться жити зі своєю залежністю і можна сказати отримають хепі енд.
Дякую за коментар
А раптом і ми самі живемо в кимось вигаданому всесвіті? І той хто його вигадав також чиясь вигадка. Насправді підіймаєте цікаву філософську тему. Ну і легкі ревнощі Рін прекрасні!
А тепер, з вашого дозволу ложка дьогтю.
Поки читала бачила декілька опечаток, так буває, коли око замилюється ну і День Народження він, бо день, краще використовувати чоловічий рід.
Загалом читається чудово! Пошуки Сіон інтригують, непорозуміння між цими двома додають ваги і інтриги.
Анастасія Газе, О, я її оминала через те, що це яой, але думала десь колись прочитати, бо сама тема цікава. Мені здається, що багато манхв, які довгі спочатку цікаві, а потім все стає надто затягнуто, навіть тоді, коли б вже мала закінчитися.
Бідна Рін геть заплуталася сама в собі. А зорі серед міста, навіть якщо й Луцьку, ось це вже дійсно з області фантастики. Є відчуття що їм обом варто просто поговорити, без натяків, без прикрас, щоб вже зрештою розібратися в собі і нормально функціонувати разом. Може так і Сіону легше було б знайти.
Анастасія Газе, Ну тут історія насправді про інше. Щоб вони згадали своє минуле, зрозуміли помилки і спробували жити одне без одного. Типу, щоб Рін перестала контролювати і бути майже одержимою Авельдом, а він нарешті почав існувати не як додаток до неї, а самостійно.
А Сіону вони знайдуть і так.
Дякую за коментар
Виробництво Котлів мене прям порадувало! А шалений сумний принц знову кинувся убезпечити жінку, до якої йому мало б бути байдуже. Я вже й як він підозрюю, що час від часу його все ж змушує щось робити адмін, чи хоча б підштовхує)))
Анастасія Газе, Я взагалі не очікувала, що там зі всього бможливого будуть котли.
Асін на початку узагалі складає враження, що єдине важливе для неї це аби все йшло за бажаним для неї сюжетом, але потім і вона отримує свою арку( і мабуть якби не та арка я б навіть не змогла б більше писати книги)
Дякую за коментар
Дуже подобається, як Авельд весь час сам себе переконує і знаходить привід залишитися поруч з Рін, а вона здається тільки й рада цьому.
Анастасія Газе, Рада, бо попри все вона хоче аби він був поруч, але це не в хорошому сенсі.
Дякую за коментар.
Щось доля чи сама Асін ніяк не дають їм побути на самоті, то в номери навпроти заселять, то разом ходити змушує... Наче ж і не зобов'язаний вже, але ж пішов з нею.
Анастасія Газе, Насправді ще й як зобов'язаний, тільки в їхньому світі. Але про це буде пояснено в 3 і 4 розділах.
Дякую за коментар
Щось вони обидва, як ті два чемодани без ручок і нести важко і кинути ніяк не виходить ))) Факт пробивання четвертої стіни змушує посміхатися.
Анастасія Газе, Дякую за коментар
Оце так пролог! Це ж наскільки, бідну Енирію, її наречений дістав в минулому життя чи в іншому світі!
Дуже магічний опис технологічного світу!
Аж цікаво чи не зведе їх доля знову на злобу дня.
Анастасія Газе, Неочікувано, але хто кого дістав насправді, стане відомо пізніше.( хоча винні двоє) Доля їх якраз не зведе, але зустріч відбудеться. Адже вони ж насправді майже нікого не мають у цій реальності, то ж у них і вибору немає.
Дякую за коментар
Вітаю! Я до Вас із марафону Ірини Скрипник.
Прочитала перші п'ять розділів, як було зазначено у правилах, і поки що маю дещо змішані враження.
Розумію, що книга є другою у циклі, тому очевидно, що при читанні одразу з другого тому може бути не все зрозуміло. Ерінія та Авельд, яких, вочевидь, пов'язують непрості романтичні стосунки, опиняються в минулому, а якщо точніше — у сучасному Луцьку. Це дуже цікавий авторський хід — показати сучасну Україну очима людей із майбутнього.
Спочатку вони поступово знайомляться з цим незвіданим для них світом, а потім приступають до своєї місії — знайти таємничу Сіону. І при цьому не забувають час від часу з'ясовувати власні стосунки. Іноді саме стосункам автор приділяє більше уваги, ніж розвитку сюжету.
Але вже у п'ятому розділі історія набирає обертів і з'являються перші натяки на екшн. Думаю, далі події розвиватимуться насиченіше.
Водночас поки що мені заважали читати деякі дрібні нелогічні моменти. Наприклад, Ерінія приходить у парк і одразу перевдягається в одяг, що відповідає часу та епосі. Авельд дивиться на те, як Ерінія спить, а вже наступної секунди вона кудись його тягне.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Зрозуміла, дякую за пояснення, бажаю творчих успіхів!
Будемо дружити та читати одне одного! Підписуйтесь — з мене взаємна підписка. ✨
Вітаю, успіхів та натхнення вам у вашій творчості, підписалась на вас, надіюсь навзаєм❤️
Іванна Турецька, Дякую
Вітаю! Чи могли б ми зробити взаємну рекламу книг одна одної у блогах?
Елевонда Евермонт -Еливедо, блог до книги то коротка анотація і я можу сама вам свою дати в тексті, але можемо і рекомендацію робити, я не проти) тоді напишіть мені в приват, в шапці профілю є мій телеграм
Вітаю з завершенням! ❤️❤️❤️
Ельфріде Ноар, Дякую
Вітаю з завершенням ❤️❤️❤️
Ольха Елдер, Дякую
Бажаю успіхів!
Блакитна, Дякую
Боже, яка гарна обкладинка! Книга виглядає цікавою, тож додаю до бібліотеки)
Автору бажаю побільше натхнення і читачів!
Крістіна Ді, Дякую за коментар
Дякую за вашу історію ♥️ Додала у колекцію Чорних Первоцвітів ⭐❤️✨
Ольха Елдер, Дякую
Твір входить до збірки «Чорні первоцвіти». Ознайомитися з повною колекцією можна за посиланням https://booknet.ua/collections/view?id=89812&favorite=0 або за відповідним тегом (чорні первоцвіти) під описом книги
:))) мммм неймовірно автор, проковтнула одним подихом
Ірина Бібік, Дякую за коментар
Вітаю з новинкою ❤️
Анна Стоун, Дякую
Вітаю з новинкою ❤️
Обкладинка неймовірна!
Ельфріде Ноар, Дякую
Вітаю з новинкою))
Віккі Грант, Дякую
Вітаю з новинкою ꒰⑅ᵕ༚ᵕ꒱˖♡
Кіт Анатолій, Дякую
Вітаю з новинкою ❤️
Христина Вілем, Дякую
Вітаю з новинкою !
Марія Бруа, Дякую
Ммм як цікаво… чекаю продовження❤️
Ірина Бібік, Дякую за коментар
Вітаю з новинкою ❣️
Ромул Шерідан, Дякую
Вітаю з новинкою)))
Олена Ранцева, Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати