Чи кохаєш ти мене?

Розділ 21.1

Дуже швидко дізналися, що ми усе ж не перші, хто це створив, але знайшли багато відомостей про те, що ці чіпи й справді були жахливим рішенням. У деяких улюбленці навіть переставали їсти, але найгіршим було інше. 

“Я Тія. Сьогодні я зрозуміла дещо дуже важливе, наших улюбленців запрограмовують і вони не можуть сказати, що їм боляче чи дискомфортно. Вони мають говорити лише зручні або ж стандартні фрази. Тобто нам дали не можливість говорити і розуміти їх, нам дали ілюзію цього” 

Я здивано читав кожне слово тексту, який показала Рін, а потім його проглянули й інші. Вжахнувся. То виходить Асін просто обрубала голову гідрі, але це не означає, що вона її вбила. 

– Отже, проблема більш глибока, аніж усі думали? – зробила висновок Сіона і зі смутком опустилася на підлогу. 

Асін. Їм що настільки незручно, могли б і на кухні сидіти, що вже. Треба їм написати. 

Елевонда. Ти прям слідкуєш за ними. 

– Так, – кивнув Тео, – тепер потрібно шукати від самісінького початку і дізнатися, а чи можливо це в принципі, а не тільки в теорії, – надав нове завдання, до якого приступили цього разу вже всі. 

Сіона

Ми відсунули стіл і сіли за нього, кожен у свій ноутбук, а я з цікавістю спостерігала за всіма. Авжеж я також шукала, але досі не могла осягнути того, що усе змінилося до невпізнаваності. Інший проєкт, інші події усе таке, наче я потрапила в альтернативну реальність. 

Я ніяк не могла зрозуміти і відчувала себе абсолютно розгубленою. 

Коли я вийшла заміж, майже одразу ж про це пошкодувала. Якщо спочатку усе було чудово, адже я лише пізнавала новий світ, то потім я дізналася, що мій чоловік тримає це місто в їжакових рукавицях і виявилася занадто слабкою, щоб йому протистояти. 

Я б могла спробувати у себе вдома і думаю, у мене вийшло, адже там я мала підтримку з усіх боків, а тут…я виявилася замкненою у чотирьох стінах і лише тоді зрозуміла хто я насправді у цьому шлюбі – заручниця. 

Лишень тоді мені пригадалися слова Тео про майбутнє, яке мене чекає. Усе справдилося, окрім того, що я досі жива. 

Інсценувати смерть? 

Я зовсім не знала як це правильно робиться, тому лише мовчала і шукала інформацію для втечі. 

Віктор, мій чоловік окутував мене задушливою турботою і думаючи, що наївна дурепа говорив, що в місті мені без супроводу небезпечно, а для того, щоб допомагати зі справами я ще недостатньо готова. 

Можна було б навіть подумати, що він справді має до мене почуття. Та я знала, що це не так. 

– Лексі, усе гаразд! – почула я стурбований голос Тео, який повернув мене у реальність. 

Я зустрілася з його наляканим поглядом і спробувала усміхнутися. 

Знаєш Тео, єдине у чому ти помилився була моя смерть. Ти сказав, що я повторю долю лідерки, що ж у мене не вийшло. 

Я виявилася недостатньо компетентною, щоб справді щось змінити. 

Хоча можливо ти просто змовчав про те, що я цілком і повністю повторила долю моєї мами, включно з тією самою перестрілкою. 

– Усе гаразд, Тео, – відповіла я. 

І наче нічого й не сталося цього разу вже точно повернулася до роботи. 

Та перші підозри уже почали закрадатися ще з питання Вел, та я хотіла перевірити останнє і тоді вже спитати прямо. 

Велері 

Сіона все пам'ятає, ця думка ніяк не покидала мене і лише було питанням часу, коли вона зізнається першою. 

– Я знайшов, – сказав Ашер, відкинувшись на спинку крісла. 

– Що там? – запитали, відірвавшись від своєї роботи. 

– Я також, – додала Айрін, – ти перший, Аше. 

Він набрав повітря і на одному подиху видав. 

– Цей проєкт колись вже починали, я знайшов записи про це, але тоді його не запровадили. Це була Асін. Саме вона хотіла аби люди почали розуміти своїх улюбленців для полегшення життя, але швидше за все вона хотіла втілити те, що записала в книзі, – цієї миті він зрозумів, що проговорився і спробував швидко виправити ситуацію, – ну вона ж авторка, – додав тихіше. 

Якщо подумати усі знали про свої минулі життя, але чи відомо було комусь, що це книга в книзі і взагалі незрозуміло як, але яка насправді є реальним життям. Навіть думати про це складно. 

Я швидко перевела тему на потрібну, сплеснувши в долоні. 

– Тепер зрозуміло чому вона була такою роздратованою. Її добрі наміри перетворили на звичайний бізнес, повністю спотворивши справжню мету, – сказала я зі смутком. 

Асін усього лиш хотіла досягнути розуміння, думаю вона робила це для того, тому що шкодувала, що ніколи не могла знати про що думає Її Котичність і могла лиш здогадуватися. 

Асін. Коли твій персонаж розуміє тебе краще, аніж ти сама. 

Елевонда. Коли пишеш книги для того, щоб персонажі допомогли себе зрозуміти. 

Асін. І справді. 

– Тоді…я продовжу, – підняла руку Айрін. 

– Авжеж, – кивнув Тео. 

– Її концепція полягала у тому, щоб створити те, що буде не перетворювати той же мявкіт у людський голос, а…якби це пояснити…ну як ми вчимо якусь мову так само могли б вивчити і таку. Тобто технологія, яка стане перекладачем у два напрямки. 

Елевонда. Хто б сумнівався. У тебе й щось просте, та де там. 

Асін. Коли це я легкі шляхи шукала. 

Елевонда. Але взагалі цікава тема. 

– А що зробили натомість? – поцікавилася Сіона. 

У цей час мені нарешті вдалося зайти на потрібний сайт і я краєм ока переглянувши інформацію змогла продовжити. 

– Вони використали її, пообіцявши, що зроблять усе як вона сказала. Але проблема у тому, що ставши Системницею, Асін вирішила, що ніхто не посміє піти про ти неї, адже вона ж так легко може знищити будь кого. От тільки, за її самовпевненість поплатилася не лише вона, – відповіла з гіркотою в тоні, а мені справді щиро було шкода Асін. 

І якщо вона може почути те, що я говорю чи дізнатися про те, що я думаю я б хотіла скзаати їй лише три слова – ти не винна. Ні в чому Асін. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше