Епілог 2 Warriors

Here we are, don't turn away now (don't turn away)
We are the warriors that built this town
Here we are, don't turn away now (don't turn away)
We are the warriors that built this town
From dust

Imagine Dragons - Warriors

Сіона 

Я повільно розплющила очі, звикаючи до яскравого освітлення вже знайомої кімнати. 

Отже, я знову на своєму весіллі. 

На мені була біла, безсумнівно весільна сукня. Довга до самої підлоги така, що сковувала рухи і з тонкої тканини бо я відчувала як мене дрижаки беруть. Хотілося накинути на плечі, хоч шаль, якої тут не було. 

Через зовсім короткий проміжок часу я стану дружиною Віктора Терена. І зараз я повинна швидко обдумати свої дії. 

Двері прочинилися і я здивовано побачила перед собою Тео.  Цього разу сина у нас не було я прямо попросила його, що зараз зарано, адже план давно вибудувався у моїй голові. 

– Прийшов, – радісно сказала, побачивши його. 

Цього разу він теж здається вирішив зірвати заручини і допомогти мені втекти, хоча з його погляду зрозуміла – ні. 

– Ти одружишся з ним, чи не так? – запитав він здогадуючись про те, що я зроблю. 

Я кивнула, бо обманювати сенсу не було. 

– Та я хочу аби ви були зі мною, – сказала я, – чи можливо це зробити? – поцікавилася у Асін, яка пройшла у вигляді Сейни, та я вже зрозуміла як їх відрізнити. 

– Я спробую. Та для початку хотіла б спробувати зв'язатися з персонажами тієї книги просто уявлення немаю, що з ними всіма сталося адже хтось та й має бути, – насамкінець її голос стає майже невпевненим. 

Та жодне з імен які вона називала не було мені відомим. Хіба вони їх змінили.

Асін важко зітхнула і почала намотувати кола кімнатою, тоді кивнула Тео.

– Нам потрібно протягнути час усього лиш декілька днів буде достатньо, – нарешті прийняла рішення вона. 

– Як ти це уявляєш якщо її весілля вже сьогодні?

Вона подивилась на двері потім на мене а тоді сказала

– Ти ж це вже один раз робив. То що думаєш вдруге не вийде просто зірви ці заручини, – скзазала, змовницьки усміхнувшись. 

Не одразу виконав її прохання, але потім, отримавши мою згоду покинув приміщення.

Я справді не вірила що нам вдасться, але весілля перенесли ще на тиждень цього часу для Асін виявилось достатньо.

– Я змогла знайти Колекціонера, у нас все вийде. Готуйтеся, – сказала вона з переможною усмішкою. 

Цього разу усе буде інакше адже я більше не самотня. Цього разу у мене вийде створити нову історію, яка стане значно кращою за всі попередні варіанти. Я подивилась на тих, хто стояв поруч і усміхнулася поки ми усі разом зі всім вийде впоратися

Наче нічого не сталося я підвелася зі свого місця і поспішила вперед. 

Відтепер я більше не буду боятися і відплачу за все сповна. 

Двері в залу переді мною прочинилися. Батько вже чекав на мене і провів вперед. Безліч запрошених гостей сиділи за столиками і вважали, що зараз відбувається мій найщасливіший день життя, хоча це й не було так. 

Я зустрілася поглядом з чорними очима мого нареченого і ледве подолала бажання вибігти звідси. Він мав гарну зовнішність, от тільки, я знала, що людина переді мною небезпечна. 

Я ледь всміхнулася, як наче дурепа, яка закохалася у нього з першого погляду. Що ж, Вікторе, колись ти вважав, що я така, та тепер я використаю це проти тебе. 

А після того як усе завершиться я нарешті зможу вільно бути з тими, хто став для мене сім'єю. Асін, Тео і наш майбутній син, Рін, Авельд, їхні діти і Айрін. 

Щойно фінал буде створено.