Розділ 14.1 Vortex(вихор)

Let it unfold

Will howling tides give me something to hold

On to my life when I've sunken so low

Over the end of the vortex we took every breath to follow

Where do we go

Where do we end up when we save the world

Truth in the shadows so brightened in gold

Place our fate into the ones…

Link Click Season 2 Opening Full《VORTEX》by 白鲨JAWS

Елевонда. Ніколи такого не казала, але до цього розділу обовязково ввімкніть пісню, щоб повністю відчути цю атмосферу. 

Знову коридор з двох сторін якого знову були чорні двері. 

Відкрив перші з них і побачив сцену, яку вже добре знав. Це було за тиждень до того як вони потрапили у минуле. 

Доторкнувся до себе з минулого і відчув як усі відчуття стають справжніми. Звуки стали чіткішими і він навіть на мить пошкодував, що саме так вчинив. 

У наступний раз краще просто спостерігати з боку, авжеж, якщо у нього вийде звільнитися.  

– Лідерко, пане Немез, – на останньому я ледве стримався від того, щоб скривитися. 

Він знав, що Меріон зрадник і йому дуже хотілося попередити лідерку про це, та не знав як це зробити. У нашому часі усе могло відрізнятися. Зараз варто спостерігати. 

– Добре, що ти прийшов. Ми хочемо тебе про дещо попросити, – сказав він своїм вкрадливим тоном від якого завжди хотілося здригнутися. 

Та цього разу йому було байдуже. 

– Що саме? – поцікавився, не опускаючи погляду як завше. 

Меріон здивовано зблиснув очима та промовчав. Лідерка ж навпаки посміхнулася підбадьорливо і з деякою повагою. 

– Завдання яке виконуватиме у кінці тижня зроби все, щоб Еринія на нього не потрапила, – наказав Меріон та у тоні його читалося приховане благання. 

Дивно, тоді ж нічого не сталося, але погодився.

– І ще одне, – додала лідерка, невпевнено, – Сіоні загрожує небезпека, ти б міг подивитися за моєю донькою, якщо тобі не складно. 

Я завмер. Це майбутнє уже визначено. Єдине, що я міг це дізнатися, хто той вбивця садівник, але на більше був не здатен. 

– Я спробую, – сказав, стараючись приховати внутрішній неспокій. 

Можливо сюжет ще вийде перемогти і я зможу її врятувати, але тоді усе зміниться і невідомо у кращу чи гіршу сторону. Ось чому варто бути обережним, особливо, коли справа стосується занадто закручених сюжетів Асін. 

Інколи здавалося, що якщо у них зачепити якийсь не той сюжетний поворот, то вся вежа з десятиповерхових інтриг завалиться і хто зна, що на нас чекатиме. 

Щойно він переступив поріг відчув як свідомість покидає тіло. Що ж, він точно робив це востаннє. Надто вже неприємно. 

Еринія. 

Просковзнула в кімнату і сіла на своє ліжко. Їй потрібно було багато про що подумати, найбільш важливим було те, чому у цій реальності, де вона живе не має Сейни. 

Прочитавши книгу їй справді сподобалася ця героїня вона наче була яскравим промінчиком сонця для усіх них. І тепер вона відчувала себе, наче сумує за тією, кого навіть ніколи не бачила. 

А ще Ярина, яка не була старшою в їхній кімнаті. 

Ранок почався не з чорного чаю з молоком, а з гучного голосу, який так нагадував її власний і зовсім суперечив тому образу, який створила Асін. 

От уже невідомо, звідки вона це взяла, але її Сіона була більше схожа на Афрозіт з книги, а не на ту кого вона бачила. 

– Давно уже пора вставати, Ериніє. Чи ти вважаєш, що як Немез, то й уже спати можна скільки забажаєш, – почувся її нудотний голос від якого їй завжди хотілося кинути подушкою у цю особу, – і можна приходити в кімнату під ранок?

Сказати все що вона про неї думає видавалася не такою і поганою ідеєю. Усе одно це чи то спогади чи то ще щось. 

– Як казала одна моя знайома, а не піти б тобі в Тартар, – мило усміхнулася я і кинула в неї подушкою. 

Декілька миттєвостей вона здивовано кліпала очима і її погляд став розгубленим. 

Дівчата уже прокинулися і сонно розглядали цю виставу. 

– Ти мене щойно вдарила? – запитала вона і в очах її за палахкотіла лють. 

– Так, – сказала твердо, хоч і відчувала що мені за це буде. 

Усе ж за рангом я була нижче за неї. 

Асін. Може втрутися? 

Елевонда. Хочеш сказати, що ти тут є? 

Асін. А як інакше я б могла знати усю історію. 

Елевонда. І справді. 

Та я більше не боялася її. У тій історії, яку я читала, тобі нічого не залишалося як бути під моїм крилом. Бо в тій історії донькою лідерки була Сейна, а ти усього лиш ніхто. Хоча та ти мені справді подобалася. не віриться, що справді це кажу. 

– А що зробиш, мамі пожалієшся чи цьому своєму мега крутому нареченому з іншого міста чи світу чи звідки він там є? – запитала зі зловтіхою. 

Батько, точно не погладить мене по голівці за таку поведінку. А лідерка як захоче, то понизить нас до звичайних повстанців. 

Вона подивилася на мене довгим поглядом, а тоді тихо прошепотіла, смакуючи кожне слово. 

– Є дехто, хто зробить для мене все, бо все ще думає, що йому щось зі мною світить, – відповіла вона таким тоном від якого мені захотілося буквально блювати. 

Елевонда. Мені не подобається ця Сіона. Сюжет, поверни ту, що була в Зустрінемося завтра. 

Асін. А ти не зрозуміла? Еринія і Авельд змінилися, бо пройшли крізь два різні часи. І вона теж змінилася. Ця історія справжня. 

Елевонда. Тоді б вона не змінилася. Адже психопати ніколи не навчаться відчувати. Чи чекай на картинах була вона, не Сейна?

Асін. Справа у тому, що вона не психопатка, просто не довіряє Рін.