Обожнюю я пиріжки, гарячі, з хрусткою скоринкою, смажені на олії. З капустою люблю, з картоплею поважаю, а кисломолочний сир зі мною взагалі робить фантастичні речі. Доброю стаю. А ось готувати їх не люблю. І ім'я своє теж не люблю. Любов - це так велично і змістовно. Так тьху на вас. Я все життя Любкою була та Любашею. І треба ж було погоріти на пиріжку та на імені. І як так вийшло, що я в одну мить стала Любов'ю Окаянною? От тепер думай, як повернути все як було? У мене ж там удома залишився сусід на городі, кум із дровами, колишній чоловік із дахом та електрик у льосі. А що, велелюбна я, цього в мене не відібрати, як і пірожок, який я сама купляла, сама і з'їм.
І героїнею історії стає недалека, невихована і неосяжна тілом та душею Любаша, яка прагне повернутися додому, а чи вдасться?