Частина 31 У якій таємниці розмножуються і розростаються

Термінове повідомлення
Агент 4œŗНой
Підтверджую знаходження об'єкта. Імовірність проникнення – понад 75%. Код – Червоний. Можливий зовнішній інтерес. Чекаю на подальші інструкції.
Код червоний - код надзвичайної ситуації, що оголошується по всій організації для вживання загальних заходів для боротьби з вогнем та евакуації.
Депеша із Центру.
Попередні превентивні заходи – не використовувати. У вашому сегменті підвищена турбулентність. Використовуйте внутрішні ресурси. При стабілізації погодних явищ – надішлемо посилку. Око з Кода не спускати. Виконуйте перевербування.

Витяг із щоденника мадам Окаянної.
Ніколи ще я не була близькою до провалу так, як на цій сраній планеті. Чому саме звідси замовили інгредієнт – не було зрозуміло від слова "зовсім". Магії тут немає практично. Природна сконцентрована у геовузлах, які не так просто знайти. На внутрішньому резерві я здійснила не тільки переміщення на планету, але й зробила стрибок у відповідну за запитом місцевість. І тільки там вже впала без сил.
Зосередження магії - порожнє, навколишній простір не дає ні краплі такої необхідної сили. Дивні руїни, на яких я опинилася, натякають на те, що потрапила не туди, куди хотіла. Тварин, у яких можна було отримати інгредієнт, в пішій доступності, та навіть на горизонті, не виявлено. Сил підвестися і оглянути околиці – нема. Сонце припікає, і я вирішую, що слід поспати. Заплющуючи очі, сподіваюся, що відпочивши, зможу прийняти правильне рішення.
***
Вечір підкрався непомітно. Варто відзначити, що публіка на підготовчих курсах зібралася настільки різношерстою, що хотілося розсортувати її на купки. Не в плані розумних та гарних, а в купки з талантів.
Я думала, що до Бойової Академії беруть виключно стихійників. Вогонь, Вода, Земля, Повітря. Та й менталістів. Як би не так.
Віщунка, заклинач, три побутових недо-маги, саме чоловічої статі, дві відьми, одна танцівниця і перевертні, ті самі з вушками, на вигляд підлітки, а в душі - дідько його знає. Зі стихіями теж не все було однозначно. Два хлопці з льодовою магією, один – із грозовою. Два підмайстри від талановитого скульптора. Тобто вони, як маги зі спеціалізацією Земля, але все більше по обробці каменів і твердої породи. Один шукає потрібне дуже добре - тобто пошуковик, другий витягує запитуване з глибини понад п'ятнадцять метрів. 
Так і представила їх чорними археологами, і як вони всілякі давнини без землерийної техніки з курганів та гробниць крадуть. 
Був ще хлопець, якого визначили, як мага Повітря. Але він спеціалізувався на передачі звукових повідомлень між віддаленими селищами у гористій частині материка. Філігранна робота, передати повідомлення на дальню відстань і саме тому, кому вона адресована. Талант віддавати не хотіли. Ховали довго та наполегливо. Тому він теж був трохи старший за інших.
Вступна лекція пройшла сумбурно тому, що знайомилися, представлялися і переймалися великою місією захисту світу від темряви.
Прозріла, коли зрозуміла, що магічний світ не є спокійним за умовчанням. І катаклізми тут траплялися, і переділ територій теж, і просто загарбницькі війни у ​​зв'язку з тим, що в одних високий приріст населення, а в інших нескінченні малозаселені території. А ще ложку дьогтю привносив тридцятирічний цикл зближення Марсоніса. Виявилося, що довкола нього не обертаються планети. Це я так собі вирішила, що планета фей крутиться навколо Марсоніса. Насправді, наближення другого світила дозволяло збільшити пропускну силу каналу для переміщень. Протягом року відбувався стрибок туристичних, торгових та наукових обмінів. Через рік цей процес повертався у звичайний режим. Коли я запитала, де ж знаходиться планета фей, Перла махнула рукою.
- Це далеко й близько одночасно. Ми знаходимося в сполучених Всесвітах, в тих самих координатах, але в різних точках підпростору.
Я спробувала переварити пояснення та не змогла. Зрозуміло, що мені не все доступно. І тут жодна медитація не допоможе. Тут і зараз для мене зрозуміліше, ніж тут, зараз, але на звороті існування. Варіанти та варіації – це як із магією, яка багатогранна та варіантна по своїй суті, і те, що якогось підтипу до сих пір не зустрічалось, ще не говорить про те, що його не має загалом.
Поруч із нами поселили провидицю. Їй теж потрібна близькість до зірок. Перла правда сказала, що у дівчини стадія спонтанних прогнозів. Некерована. Тому наші запитання їй до одного місця. Відповідей все одно не отримаємо. Перевертнів – підлітків поселили на першому поверсі вежі. Відьом на другому. Кожна дівчина отримала по кімнаті, окрім підлітків. Навпроти них тепер жила танцівниця на потоках.
Ось у неї точно унікальна магія. Як пояснив куратор, її танці здатні змістити та сформувати нові магічні вузли. Це у найвищому ступені майстерності, а в нижчому – своїми танцями викликати у людей внутрішні магічні вібрації. Результатом яких можуть стати екстаз, захоплення, або банальне блювання та діарея.
Так і уявила, як на полі бою ця Мата Харі обтанцьовує свої па, а супротивник хапається за животи і розбігається по кущах.
- Не суди про те, чого не розумієш, - відкинула мої роздуми фея. – Для того, щоб провернути подібне, цій дівчині знадобиться сто, а може й двісті років. Але швидше за все її поріг не буде настільки значним. Їх швидко викуповують ті, хто цінує таке.
Перла сиділа на підвіконні поверх кошика, і розглядала краєвид за вікном.
- Я тут підслухала, що наші сусідки, - вона вказала очима в підлогу, - були знайдені сплячими посередині замерзлого села. Маги з'ясували, що є еманації порталу невизначеної природи. Окрім цих двох в окрузі – жодного живого. Навіть риба в озері - вмерзла в кригу, загинувши в ту ж мить. Не подобається мені це все. Такий викид холоду підтверджує лише одне, - портал був із Сільвера, не знаю більше жодного світу, який міг би так швидко висмоктувати тепло. Що їм знадобилося на Радонісі? Тут немає стільки магії, щоб повернути Сільверу прийнятну для життя на поверхні температуру.
Мені жах як не хотілося розповідати про заклик Регула. Точніше про знайомство з ним. Якщо він горів смолоскипом у печері цих сільверців, то чи не вкрала я його? Або ж вони прибули сюди, шукаючи іншого сильного вогняного мага? Проректора?
Всередині тут же заворушилося і забурчало "моє". Я з розумінням хмикнула. Що не кажи, але маг мені й самій подобався. Нехай він і не дивиться на мене, як на жінку, але не будемо скидати з рахунків те, що він швидше за все таки поцілував мене, щоб привести в до тями там, на арені.
- Перла, - я покусала губу. Роздумуючи, як розповісти про те, що мені здалося, а могло й бути так, що я, коли знайомилася з внутрішнім вогнем, потрапила на цей Сільвер? Він також десь тут і зараз?
- Ні, - відразу замахала крильцями фея підлітаючи ближче. - Сільвер не тут і не зараз. Він далеко, дуже далеко. Там небезпечна зона, ніхто не береться допомагати.
- Чому?
– Там не вижити! - Перла зітхнула, - там навіть наш пилок не в змозі повернути час назад.
- Та що трапилося у тому світі?
- Просто в одну мить звідти пішов вогонь.
- Пішов вогонь? - Я поплескала віями, намагаючись зрозуміти аналогію. У вогню немає ніг, відповідно сам він піти не міг. Глобально, у масштабах цілого світу – це нонсенс, однозначно. У них що, світило вкрали? І вони тепер змушені жити у печерах на планеті, що висить у космічному просторі? Але якщо я правильно розумію, та планета, за відсутності світила, була б притягнута іншим, які знаходяться десь поблизу? Значить світило є, але воно згасло? Бо не вибухнуло, не перетворилося на наднову, а згасло? - Як може згаснути світило в зірковій системі, якщо в ньому протікають термоядерні реакції, і приплив палива постійний?
– Термо що? – не зрозуміла фея.
- Ну, - я почухала підборіддя, - в ядрі нашого Сонця здійснюється протон-протонна термоядерна реакція, в результаті якої з чотирьох протонів утворюється гелій-4. При цьому кожну секунду в енергію перетворюються 4,26 мільйона тонн речовини (3,61038протонів), проте ця величина мізерна в порівнянні з масою Сонця - 21027тонн.
І відразу додала - хрін задуєш!
- Я в екстаз входжу, коли ти, Любаша, пояснюєш все цією вашою Наукою! Я не знаю, що тобі відповісти, крім того взагалі не розумію, як їм вдалося переміститися. Навколо їхнього світу стоїть захист для недопущення побудови порталів. Забагато смертей було, коли намагалися хоч чимось допомогти.
- Жах. Ворогу не забажаєш подібного, - погодилася я.
- Це точно, - пролунало з кута, і ми з Перлою смикнулися синхронно.
З темряви, яка намалювалася у зв'язку з тим, що настав вечір, вийшов, як з прочинених дверей, Альваліс.
- Ви що собі дозволяєте? – одразу обурилася фея.
- Ви, по суті, обидві мої підопічні, і я маю повне моральне право перевіряти ваш магічний стан у будь-який час. Особливо на самому початку.
Я особисто була рада побачити проректора, тож усміхнулася.
Чоловік блиснув на мене поглядом, і підкинув у долоні кульку, яка блиснула срібним відблиском.
- І я можу поділитися секретними даними з питання, яке ви щойно обговорювали.
- Інформацією про Сільвер? - Фея сіла на моє плече, ніби натякаючи, що я під її захистом.
Проректор кивнув, продовжуючи підкидати кульку в руці.
- І що ж ви хочете за таку щедру пропозицію? – хмикнула вона.
- Ви будете винні мені послугу.
– Кожна? – уточнила фея.
- Так, всі хто хоче вгамувати цікавість, будуть винні одну послугу.
Я покопалася в собі, намагаючись зрозуміти, чи згодна я бути винною, чи краще потім розпитаю фею, але дивлячись на проректора, відразу зрозуміла, що фея точно потім не зможе нічого розповісти. Магічні клятви не скасували, а цей жук-художник їх бере навіть із найменшого приводу.
- Добре! – Я зробила вибір за двох, бо відчувала, як крутиться на моєму плечі фея, розриваючись між двома протилежними бажаннями.
Здавалося б, навіщо їй ці знання, а дивись, зміг і її зловити на інтерес цей вогненний чоловік.
– Ми згодні, – підтвердила фея.
- Тоді, найзручніше буде в мене, - зробив він запрошуючий жест у бік темного кута, - прошу скористатися моїм порталом, пані.
По моєму, - Перла встигла пирхнути мені у вухо, поки я йшла в куток. Я до останнього сподівалася, що нас перенесуть хоча б не до спальні.
Але надія не справдилась.
Ми вийшли з дзеркала у вбиральні проректора. Ледве втримала обличчя, коли виявила, що зробила крок у центр пентаграми, намальованої на підлозі.
- Ти, - зашипіла фея, здіймаючись над моєю головою, немов агресивно налаштована оса.
- Спокійно, - Альваліс потіснив мене у центрі пентаграми, - це додатковий захист від підслуховування.
- Та на твоїх апартаментах і так нереальний захист! – спробувала викрити у брудних намірах Альваліса фея.
- А ти, я так подивлюся, фахівець у визначенні видів захисту?
Фея відразу замовкла і опустилася знову на моє плече.
- Хобі у мене таке, - вона склала ручки перед грудьми, - і характер у мене не цукор, особливо коли я з крилами.
- Тут ти можеш почуватися, як удома, - пирхнув чоловік.
І тут же фея набула свого вже звичного для мене вигляду.
Але так як вона сиділа у мене на плечі, то ми тут же завалилися на підлогу, яка акуратно підгребла нас дивним захистом до центру пентаграми. Підпихувала наполегливо та цілеспрямовано, так і хотілось сказати, що змітають до купи.
- Хохмач, якір тобі в печінку! - Фея підскочила на ноги, потираючи дупу.
- Дякую сказала б!
Ці двоє збоку виглядали, як кішка із собакою. Навіть не уявляю, як Перла дозволила ув'язнити себе у форму крихітної істоти з крилами.
Я теж підвелася і смачно чхнула, перериваючи обмін люб'язностями.
- Отже, - зиркнув на Перлу проректор, - насамперед, клятва.
– Я так і знала! - Знову кинулася в істерику фея.
- Ну, вибачте, - смикнув плечима Альваліс, - секрети вони такі.
- Секретні, - хихикнула я.
- Поки я на цій планеті, ніхто не дізнається про те, що я почую тут. Клянусь! - Протараторила фея, і махнула рукою, розсипаючи в повітрі чарівний пилок.
Проректор крякнув, я знову смачно чхнула, тільки в останній момент прикривши носа долонею.
- У мене напевно алергія, - тут же прогугнявила, почавши терти свій почервонілий ніс, - що таке не щастить, і як з ним боротися?
- Клятва, - нагадав чоловік, якось дивно переводячи погляд з мене на фею і назад.
Я відразу повторила озвучене феєю, згадавши, що тут, на Радонісі жодна душа не дізнається про те, що я почую тут і зараз.
- Який цікавий вибір формулювання!
- Ти чимось незадоволений? - Зігнула брову фея.
- Швидше приємно здивований, - знову хмикнув маг, - люблю, чи знаєте, чужі секрети, вони вносять різноманітність у життя.
- Ну-ну, - Перла вишкірилася, - будеш добре поводитися, можу поділитися частиною.
Маг тут же нахилився, простягуючи назустріч феї долоню, - баш на баш?
Фея на секунду зависла, дивлячись на долоню, потім блиснула золотом у погляді, і закріпила рукостисканням дивну пропозицію.
- Баш на баш, гаряченький! - І стільки було задоволення і тріцмфа в її голосі, що я тут же зрозуміла, що вляпалися ми з нею по самі вуха!