Часть 33 Усіляке розслідування починається з питання «З чого все почалося?»

Процес навчання – у його найпростішому вигляді, тобто викладач-учень, був настільки втрачений у моїй пам'яті, що здавалося, що він існував в іншому житті.
Хоча по суті так і було. Ніколи не мріяла переродитися в здоровому глузді та повній пам'яті. Колись бачила фільм, у якому немовля було прокляте подібним бонусом. Тоді й вирішила для себе, що бог правильно чинить, не залишаючи багаж знань на наступне втілення.
І тут, на Радонісі, мій земний досвід часом заважав, обманював, стопорив і вимагав спочивати на лаврах прожитих років.
Але тут втручалося горезвісне «але».
Тіло за мірками планети – було ще молодим, магія – юною, а я – безглуздою. Як боротися з подібним дисонансом було незрозуміло. Особливо за відсутності керівних стусанів Перли. Вона вимагала у проректора більше свободи і залишилася в його апартаментах у звичному вигляді. Без крил, але із харизмою.
Мене ж надіслали порталом спати.
- У тебе заняття, якщо ти ще не забула! – цими словами зі мною попрощалися та відбули далі розкладати карти.
І не гральні – ні!
Я згадала стіну, на якій великі сищики мали знайдені докази, з'єднуючи їх червоними нитками, які мали відображати зв'язки, і ці двоє відразу ж взяли пропозицію на озброєння.
Я хмикнула. Якось так вийшло, що незважаючи на те, що нас із Перлою запрошували взяти участь у розслідуванні зникнення вогню в системі Сільвера, першою на стіну був приколотий папірець з портретом Вищого демона Скайріма, що сидить на троні і тримає в руці засмажену ногу кабана.
- Це ти намалював? – У мене навіть очі з орбіт полізли, коли у мене в руках з'явився цей папірець.
Перла, сідаючи задом на стіл проректора, змахнула його на підлогу. Я підібрала, розглянула, і в якомусь наїті приколола на стіну.
- Та ти й у цьому талант, - хмикнула фея, спостерігаючи за моїми метаннями.
- Вміння малювати іноді дуже виручає, - маг жваво прибирав папери, що залишилися на столі в ящики, замикаючи їх магічно, а Перла скалила на нього зуби.
Щось підказувало мені, що вона не забуде ознайомитись із вмістом цих ящиків, як тільки проректор відлучиться у справах.
Вони були чимось невловимо схожі, і я знову подумала про те, що фея явно інопланетний агент.
- Значить, цей красень пропонував тобі одружитися на місці? - Задала вона чергове не пристойне питання мені, і тут же перевела стрілки на мага, - а ти стверджуєш, що він знедолений? А за що?
- Скайрім – був колись дослідником та вченим.
Я відвернулась від шаржа на Вищого демона і подивилася на мага і фею. "Цікаво, колись – це коли точно? Сто років тому, п'ятсот, чи тисяча?" Тільки зараз я зрозуміла, що виміри людськими поняттями можуть повести помилковим шляхом, і слід оперувати тими тимчасовими рамками, які відображають реальний стан справ.
- А колись це коли? - запитала я, перебивши проректора, - вибачте, я хочу зрозуміти!
- На зорі часів, - розмито відповів він, трохи невдоволений черговим перебиванням.
- Ага, ага, - покивала фея, - Радоніс ще не блищав, а ми тільки освоювали багатоликі світи ...
- І Всесвіти, - буркнула я.
- Найімовірніше, було саме так, але не факт. - Тепер уже перебив нас вогненний маг, - можливо, він прийшов разом із Сіятелем, як і кілька інших.
- Так, - фея знову влізла перед проректором, - один сіє, другий жне, третій пряники пече!
Я подавилася слиною і відразу повідомила, що краще б пироги вони вміли пекти. Солодке за визначенням шкідливе для жіночої постаті.
Маг зашипів, але вирушив робити замовлення їжі.
Це вони тут ночами не їдять, а я – так дуже їм, особливо коли енергії витрачено багато.
Піднос із їжею та чайним сервізом маг приніс сам, розлив чай ​​по чашках і запропонував частування. Ми з Перлою не відмовилися.
Поки він відлучався, Перла щось самозабутньо малювала на чистому листку. Мені вона теж всунула квадратик і олівець зі словами – висловлюй свої підозри.
Я подивилася на малюнок Вищого демона, подумала, пожувала олівець і спробувала згадати з чого починалися всі розслідування в детективах та серіалах.
Ні, зрозуміло, що першим був злочин та його виявлення, збирання доказів. Я зиркнула на шарж, тому що однозначно в моїх спогадах цей демон виглядав більш брутальним і величним одночасно, і жодної ноги він не жував. То що там про розслідування? Ах, так. Першим було питання – з чого все почалося?
"З пирога купленого біля вокзалу!" – радісно повідомила пам'ять, але я відмахнулась від підказки. Це однозначно було питанням, що не відноситься до справи. Переміщення мадам Окаянної до нашого світу – причина чи наслідок?
Я зітхнула і вивела на листку - як може допомогти осляча сеча? І прималювала відьму в ковпаку на віслюку. Схематично, звичайно, талант художника в собі не відчувала з самого дитинства.
Ось не давала мені спокою ця сеча. Наш світ без магії, навіщо так ризикувати, відправляючи на пошуки цього інгредієнта? У мене чомусь крутилося в голові зовсім ідіотське визначення.
«Ослина сеча — будь-яка дешева речовина, яка використовується для відновлення повного об'єму або ваги дорогої речовини, частина якої була комунізована».
Ще один час була модною уринотерапія. Може це якийсь із послідовників пророків цього вчення уявив, що осляча найцінніша? Пам'ять послужливо витягла рядки з якоїсь брошури.
Там було сказано, що найкорисніша сеча – сеча аравійського верблюда. Я тут же домалювала біля віслюка верблюда.
Ще, що всі види сечі очищають. Очищувальна дія пов'язана з наявністю аміаку. Там був і рецепт від лупи. Для цього слід мити голову сечею верблюда чи бика.
А ось осляча, як і людська, допомагає при повзучих та вологих виразках. Ще в цьому опусі згадувалося, що той хто вип'є ослячу сечу - позбутися хвороб нирок. Все це я записала на звороті малюнка, роблячи скорочення, бо всі думки не помістились.
Після того, як ми під'їли, настав час ділитися інформацією.
Першою була Перла. Вона пришпилила на стіну малюнок феї в бойовому одязі і розповіла про проблеми викрадення чарівного фейського пилку і використання ї його для посилення здібностей саме портальників, і саме на цій планеті.
Проректор відразу підтакнув і навів статистику викрадення портальників за останні тридцять років навів. Ще були припущення про їхню роботу на третіх осіб.
- Вони всі знаходяться під кровною магічною клятвою, і розплутати прив'язку без смерті мага - неможливо.
Я тут же згадала Дровосіка, і як він недорікувато натякав нам з Перлою про товсті обставини. По всьому виходило, що він вирішив порушити установки лише через особисту симпатію до мене. А решта фахівців таких симпатій до опитуючих не мала.
На стіну додали картку з кількістю викрадених магів і простягли від неї червону нитку до феї-войовниці.
Далі прийшла моя черга і я видала спіч про користь сечі.
Саме після закінчення виступу мене проводили бурхливими та тривалими оплесками. Точніше просто проводили та наказали відпочивати.
Мабуть, таких як я, не беруть у космонавти. Точніше в агенти. Чи у розслідувачі? У дослідники?
Думки крутилися і дзижчали, а я спливала в сон, в якому дивний ліс догори ногами шепотів про те, що часу мало, а я обов'язково мушу допомогти, бо зі мною поділилися найціннішим. І я маю привести допомогу, бо тільки мій вогонь не помре від абсолютного холоду Сільвера.