Частина 36 Жіночі секрети

Успіх складається з неймовірної кількості деталей, включаючи навіть те, ким були твої батьки.
Альвалісу не довелося свідомо пам'ятати тих, хто дав йому життя. «Пропав безвісти» - значилося навпроти даних про батька, і стояла дата протягом місяця до його народження. Ці дані стали доступні магу тільки після того, як він випустився зі спеціалізованого інтернату, який давав таким же як і він сиротам, путівку в життя. Далі, як найкращому учню, йому світила дорога до закритої Академії. Саме в ній, у відділі, який приймав його документи, він і дізнався про батьків трохи більше, ніж раніше. Мати вважалася загиблою. Сухі рядки оповідали, що через півтора року після народження сина, вона змушена була надавати послуги консультування, і була викликана до стражників, де й виявилася однією із сімнадцяти загиблих того дня.
Мати була сильна у далеких переміщеннях, у пошуку та посиленні сигналу звичайних портальників, що дозволяло витягнути навіть тих, хто перебував у ворожих місцях. Дані про вибух були засекречені. Згадка про те, що ще кілька років велися пошуки цього консультанта, у зв'язку з його специфічною силою та спрямованістю, у документах були присутні. Але результат був тим самим. Загинула під час вибуху міської служби контролю.
Альваліс, перед тим як повернутись до себе, довго стояв на вулиці, вдихаючи нічне повітря і розмірковуючи над варіантами. Може вже тоді існували ті, хто намагався вкрасти сильних магів, здатних пересуватися в надхмарні місця? Може мати залишилася жива, хоч і належала до істот розвиненіших, ніж ті, що існують у цьому світі, та й у найближчих оглядових та контрольованих? Не вірилося, що в центрі Роа могло статися подібне, але все ж таки виключати ці думки з низки роздумів не вдавалося.
Маг ще раз прокрутив у голові припущення, крихти інформації, які вони роздобули сьогодні з єхидною феєю, і скривився. Напевно, його рішення укласти договір із цією шкідливою істотою було прийнято під дією афекту від Любаші. Колись дуже давно, навіть за мірками тривалості життя магів цього світу, йому довелося співпрацювати з однією феєю. Саме після цього співробітництва він зарікся мати справи з цим народцем, обминаючи їх широкою дугою і всіляко уникаючи. І ось, вляпався по самі вуха. Наступний рік видавався в перспективі божевільним, і навіть тепле почуття, що оселилося в грудях після зустрічі з Любашею – не допомагало бути оптимістом.
– Ти протокол написала? – З'явившись у кабінеті, він меланхолійно зазначив, що фея рилася у його речах. Аж надто в неї вигляд був, скажімо так, роздратований. Чи не все вдалося відкрити, чи не все ризикнула зламати?
Сигналки, поставлені на два затишні місця - навіть не ворухнулися, а значить до них у цікавої феї руки не дійшли.
- Я тобі що, секретар?
- На зустріч до Берда не пущу, і сам з тобою не вирушу. Тож написати – це й у твоїх інтересах.
- Чому! – притопнула фея черевичком, покриваючись червоними плямами.
"От же її плющить, обмеження свободи переміщень - це відчутний важіль" - маг намагався не посміхатися, бачачи злість Перли.
- Тому що Академія під захистом, який тобі не подолати без мене. Наш договір передбачає обмежену відстань перебування один від одного. Вибач, але інакше тебе сюди б ніколи не пустили! А я завтра не маю часу на розслідування. Я, якщо ти пам'ятаєш, проректор.
- Ти ж сам сказав, що загроза проникнення у цей світ пожирача магії дуже висока!
- Так, сказав, але й кинути свої обов'язки тут не можу. Якщо можна делегувати частину обов'язків комусь – то, делегуй. І в моєму випадку це обов'язки розслідування за нашими напрямками. - Маг кивнув підборіддям у бік стіни.
- Мене нехтує писанина! - Фея змирилася з долею, і сіла за стіл, - чому не можна зв'язатися з артефактом?
- Бо можуть перехопити повідомлення, підслухати?
- Але ж порталом швидше!
- Ти ж не думаєш, що Берд працює цілодобово?
- Але ж небезпека!
- Любаша спить, - спробував донести до феї потрібну думку проректор, - її дуже сильна магія теж.
- Солдат спить – служба йде? - Перла почала писати тези мозкового штурму, поглядаючи на мага. - Може, я в тебе посплю? – закинула багатозначну вудку на город чоловіка.
- О, ні, мені вистачає тебе з лишком днем! І доглядати свою протеже хіба не потрібно? А то раптом її на подвиги потягнуть?
- Та нікуди її не потягне, якщо вона вже заснула! Стоп, що означає потягнуть? Хто потягне? Навіщо потягнуть? – злякалася фея, схоплюючись із-за столу.
Маг коротко описав процес набивання в друзі, крижану природу магії перевертнів, імовірну мету, з якою їх занесло на планету, і наприкінці єхидно упустив, що за таких вступних Любашу треба чатувати цілодобово.
- Смішно йому, розумієш, - бурчала фея, залишена на першому поверсі вежі.
Саме сюди вона попросила себе перемістити. Проректор мав допуск, тому захист вежі не спрацьовував на його портали. Тим же, хто посміє порушити заборону на побудову порталів до Академії, вже загрожував би серйозний успіх. І назад би він ні під яким соусом забратися б не зміг. Наворочений захист так переплутав би потоки, що його швидше за все на дрібні клаптики роздерло.
Біля дверей сестричок вона завмерла, потім приклала вухо до полотна та прислухалася.
Ні, звичайно, у фей були свої секрети. Перемішатися вони, наприклад, могли на силі думки та віри. Саме в такий спосіб вони потрапляли на Землю. Навіть у безмагічному світі існують ті, хто силою і думки, і віри, може творити чудеса. Щоправда ніхто з тих, хто бачив фей, ніколи і нікому не розповів, що феї, які потрапляють на Землю, дуже емоційно і образно обурюються подібним свавіллям. Мало того, що бажання у землян приземлені, то ще й виконання їх приносить крихти магії, яка необхідна на повернення в точку А, тобто додому.
Чи то сплячі, чи то чатуючі за дверима істоти, в повному довіднику розумних, який знаходився в кабінеті папеньки, належали до вигляду магічно ображених. Нині. А ось у минулому, - фея пожувала губу, напружуючи пам'ять і дивуючись з того, що їй довелося зустрітися з цими чарівними істотами на власні очі.
Лисиця, що має надприродні здібності, має від трьох до дев'яти хвостів. Часто грає роль трикстера, за повір'ями живе сотні і навіть тисячі років, а також може перетворюватися на інших тварин і людину. Так ось, здатність перетворення на людину, досягається саме після набуття третього хвоста.
І тільки зараз фея усвідомила, що головним у цих істот був девіз – не підкорятися загальним правилам поведінки.
"Я - частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно робить благо" - пробурмотіла фея, відходячи від дверей і сідаючи на сходи.
Перла Гонія пам'ятала, що батько акцентував її увагу на тому, що Божество-трикстер порушує закони встановлені богами чи закони природи, іноді зловмисно, але при цьому, як правило, домагаючись, хай і неусвідомлено, якогось позитивного ефекту. Невже сестрички – це порушення? Що ще вигадали ці лисиці, замкнені на своїй планеті, і не здатні подолати створену злим розумом проблему? І до чого тут її підопічна?
Якось довго і щасливо зовсім не в'язалося з Сільвером і населенням статі божественних істот. І Любаша – маг вогню. Сильний, за словами проректора. А поєднання абсолютного холоду та сильної спеки дає що?
Перла знову зиркнула на двері. Крім процесу загартовування, у її втомлену голову більше нічого не йшло.
Сили, які цього разу привабило до планети в рік Марсоніса, здавались феї загрозливими, і на мить вона пораділа, що її власну нормальність врівноважує проректор. Розважливий мужик, що хоч і не рівно дихає на Любашу. Фея, як навчена життям жінка, зразу відслідкувала це тяжіння, але він зовсім не вписувався в намічений для підопічної сценарій. Простувата була Любаша для такого типа. Минуле, розумієш, теж накладало певні риси і на її характер, і на харизму, якою часом вона майстерно збивала з ніг.
Нічого хорошого з такого союзу ніколи не вийшло б. Але тут, в Академії, може й виросте із землянки щось путнє. Може, якби, - Перла знову прислухалася до тиші, і вловила якусь вібрацію.
«Співають?» - смикнулося десь всередені тіла  і солодко задріботіло від спогадів серце.
На планеті фей, у певні моменти життя феї збиралися всі разом і могли співом продовжувати життя, давати сили для народження новим феям і протистояти ворогам, які посягнули на відкрите протистояння. Вібрації від певних модуляцій, - здається казав її батько.
Зараз, у середині ночі, у закритій Академії, за дверима сестричок лисичок вібрувало в ультразвуковому діапазоні. І якщо звичайна людина не зрозуміла б, то фея точно відстежила кодоване послання кудись поза межі світу.
- Все дивніше і дивніше, все цікавіше і цікавіше! - пробурмотіла фея і вирушила до підопічної, коли свербіти в грудях перестало. Слід було подумати про перекладача з ультразвукового, або знайти фахівця з божественних лисиць. І один, і другий варіант викликали зубний біль і бажання окуклитися. Але ніхто такої доброти найближчим часом не дозволить.
Фея перетворилася на крихітну істоту, протискаючись у щілину над порогом, обстежила кімнату на предмет цілісності охоронного контуру, і скривилася, усвідомивши, що захист, вплетений проректором, перевершує на кілька порядків той, який наклала вона.
- Гаразд, поживемо – побачимо! - Подумала вона, завалюючись поруч з підопічною. Ліжко хоч і було вузьким для двох, але в тісноті, та не в образі.