6 096
Анотація до книги "Адаптація бездушності"
Що відчуває людина поміщена під мікроскоп? Наче вона лиш якийсь піддослідний біоматеріал. Наче й не людина зовсім. Вона лиш іграшка в чужих руках за якою ретельно стежать. Лиш мікроорганізм під чужою лупою. Без особистого простору. Мислення. Життя.
Як же вижити в середовищі, якого по суті немає? У віртуальному світі, що сповнений реальними небезпеками? Є лиш два варіанти або тебе знищать гриби або ти знищиш світ, в якому вони живуть. Бо все ж є одне місце недосяжне для них, це людська душа. Без неї людина, не людина, а лиш ілюзія, яка рано чи пізно зникне.
Як же вижити в середовищі, якого по суті немає? У віртуальному світі, що сповнений реальними небезпеками? Є лиш два варіанти або тебе знищать гриби або ти знищиш світ, в якому вони живуть. Бо все ж є одне місце недосяжне для них, це людська душа. Без неї людина, не людина, а лиш ілюзія, яка рано чи пізно зникне.
“Хтось уявляв гриби інакше, ніж у тарілці? А в голові? Уявіть собі віртуальний світ, що населений зомбогрибними людьми, але їм він здається цілком реальним. І парочку, що зібралась протистояти творцю цього світу. Нелякані”
Зміст книги: 33 глави
Останнє оновлення: 11 Жовт
174 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКіра доведе Марка до цугундера)))
Наталка Черешня, Пішла в інтернет шукати що то таке є))) і що значить це))))
розділ 10, 11. ото Кіра! пристає до Марка зі своїми чудо-грибами ;)))
Hanna Trunova, Кіра трохи затійниця)) дякую за те, що читаєте:)
Навіжена дівчинка, така затійниця)) З кожним грибом та подачею їжі ціле шоу створює))
Юлія Міхаліна, Любить вона його подражнити, а себе повеселити))
Ох, і веселунка! Так точно "вкладе" хлопця на вічно))
Лара Роса, Мусять)) вибору нема)
Привіт)) Здивували, Авторе, цікавим продовженням. Про новий гриб дізналася, це ж треба таке. Для мене це стало відкриттям)) Лайка Марка - топ. Тепер я не лише гриби, а і єдинорогів любитиму)) Дивовижа! Ду-у-у-же сподобалося))) Легкого пера!
Олеся Мрійниця, Привіт)) Олесю. Сама дивуюся з різноманіття грибного світу;). Дякую і тобі легкого пера))❤
Ото Кіра жартівниця, дівчина-вогонь:))))
Катерина Федоровська, Є таке)) жартувати любить;)
Після таких історій, дивно як в нього серце не стало))
Юлія Богута, Певно через то що молодий:)
Вітаю з марафону!
Отож, задум роботи цікавий, ба навіть більше, уявляю яку роботу довелось провести автору перед написанням, щодо вивчення грибів і їх особливостей. Тому за це великий плюс.
Хочу відзначити, що прочитала глав п'ять й не побачила признаків жанру літрпг, як й та людина, що намагалась й намагається його писати й читає (окрім згадок, того, що герої будуть переміщені в комп'ютерне середовище). Сприймала роботу більше як наукову фантастику, де герою потрібно досліджувати гриби.
Текст ще потрібно передивитись, бо бачила русизми, повтори, десь пропущені пробіли. Сподобалась третя глава, де героя ставлять перед фактом, загадковий вчений, що шантажує та має вплив на звичайних людей, доволі цікава фігура, як на мене. Хотілось би побільше дізнатись про науковий лор саме в перших главах. Герой мені імпонує, не дивлячись на примус, все ж думає про сім'ю.
Натхнення!
Анна Несторова, Дякую за відгук))
З усім погоджуюся, так більше наукова фантастика, гг потраплять в гру десь на середині книги).
Дякую і вам навзаєм натхнення!)
Читаю все ваше цікаве й пізнавальне чтиво, й начитатися не можу)) І тепер опівночі, булочки не хочу, а грибів хочу, аж слинка тече:))) Спокушаєте в кожному розділі)
Яке ж буде далі меню?))
Marinaria, Дуже дякую вам за те, що читаєте і підтримуєте)). Думаю Кіра готувати ще немало смакоти;)
Бідний Марк, він скоро шугатиметься від Кіри з її їжею та моторошним історіями))
Юлія Міхаліна, Ну от)) такими темпами й до дітей не далеко)
Вітання Вам з марафону) Назва, що "чіпляє", дуже гарна обкладинка – мила і оригінально зроблена, шрифт такий повітряний та ніжний) Написано добре – за винятком деяких проблем з орфографією, та помилок – як ото "піджимаючи губи" замість "підбираючи", або "стискаючи", "тіло загинулої комахи" замість "загиблої", Ріксон звертається до співбесідника "Патерну", а не "Патерне"... Сюжет якісно розроблений, відчувається смак такої справжньої наукової фантастики), тільки у першому візиті Марка до лабораторії якось бідно описана сама плантація грибів – не зовсім зрозуміло що, власне, юнака так вразило. Герой мені сподобався – хоча він, здається, ще не цілковито розуміє власні здібності, але певна, не здасться і ще не один "сюрприз" піднесе самовпевненим "володарям доль"! Той единорожок, мабуть, вже не просто так)
Ален Стеллс, Нема за що)
Чудово злагоджений текст і захоплююча історія.
Нехай щастить твору! :-)
S Batura, Дякую)
Вміє Кіра апетит "нагнати")))
Лара Роса, Ну от і я про те))
Вітаю)) Тепер я розумію, що блог був своєрідною підготовкою читача до нового розділу. Дуже цікава і водночас моторошна інформація. Це ж треба як холоднокровно бездушні заради експерименту чинили такий жах, ще й намагалися своє хобі, яке годувало їхнє нарцистичне его, прикривати наукою. І Ріксон такий же. Ех, у мене є подруга і у неї у дворі є спиляне дерево, так на тому дереві я бачила гриби, вони ніби кам'яні, але чимось нагадують вішенки. Сморжики як покарання для Ріксона це дуже м'яко. Я би ще додала, щоб на нього напали деревні трутовики, вони бувають різними. Мені, так би мовити, пощастило побачити ось таке "диво" - Трутовик справжній (Fomes fomentarius).
А вішенки я люблю, особливо готувати як відбивнушки))) Смакота-а-а-)))
Тепер є ризик, що знову їсти наніч захочеться)) У вас, Алено, фантастична кулінарна історія))Дякую. Ви чудова. Обіймаю))
Олеся Мрійниця, От і я теж)))
Розділ трохи моторошний, але інформативний з наукової точки зору. Цікаво подано.
І на розсуд автора:
тикнути - тицьнути,
зїжитися - зіщулитися.
Єва Ромік, Дякую, скористаюся порадою і виправлю)
Ну, не знаю. Я, прочитавши, вирішила спробувати відмовитися від дріжджового хліба :))) Білі здобні булки точно не вживатиму :))) Взагалі, дуже цікавий розділ. От молодець Кіра! Шлях до серця чоловіка :))))
Катерина Федоровська, А от для мене булочки то моя слабкість))) не знаю яи зможу без них)))
А Кіра так, молодець)) не здається, гриби підкорила, тепер серце юнака хоче грибними сніданками підкорити;)
Неповторні враження від прочитаного! А все ж таки добре, що книга досі оновлюється!
Любитель Книг, Дякую.
Щось мені здається, що і Кірі вже Марк подобається, а сніданки, дійсно, вражають оригінальністю:)))) Цікаво, хто зробить перший крок до зближення?:)))
Катерина Федоровська, Ну я думаю, що Марка не просто так називають простодушним дурником:) навряд він докумекає, що треба говорити про почуття)))
Дякую
Цікаво, а Кіра вміє готувати щось без грибної складової?)) І ще цікаво, Ріксон теж постійно на грибах?)
Юлія Міхаліна, Вміє )) мабуть не хоче просто))
Ахах)) щодо Ріксона сміюся, але схоже на те))
Скоро можна буде рецепти записувати: стільки цікавих грибів))
Лара Роса, Я боюся навіть вигляду)
Бідолаха Марк! Розумію його. Напевно я теж не хотіла б їсти синій рис. І як у нього ще ідеосинкразія на гриби не виявилась?
Єва Ромік, А я б з'їла))
Це йому підготовчий етап)), бо пізніше втрапить у місце, де лиш одні гриби і доведеться їсти. Мені здається він більше скиглить:)
Вітаю))) Як же я люблю сніданки від Кіри)) У бідолашного Марка ось-ось розвинеться фобія на сніданки та кухонне приміщення))) Істи боятиметься, з пересторогою споглядає на страви)) Остання репліка Кіри про друга, не отриєного егоїзмом ГЕНІАЛЬНА!
Дякую. Дуже цікаво і пізнавально. Сама б такого рису скуштувала)) Легкого пера, Авторе!
По логіці, якщо був сніданок від Кіри, то можна очікувати блог, чи як?))
Олеся Мрійниця, ❤❤
Вітання з марафону!
Дуже гарна обкладинка, я так розумію це Марк та Кіра?)
Анотація сподобалась, без жодних прелюдій задає нам питання, які змушують глибоко замислитись та спробувати знайти відповідь на них.
Сюжет мені також дуже сподобався, такий собі мікс з Матриці, Останніх з нас та навіть, трішечки з Острова доктора Моро. Світ, де перетнулися високі технології, зверхність і честолюбство одних, та щирість і доброта інших. І дуже цікаво дізнатись, що ж обере Марк у кінці? Чи залишиться він вірним своїм ідеалам, чи ж бажання вижити візьме гору і змусить його поступитись? Дуже захопливо.
Натхнення вам і успіху!
Василь Бундзяк, Дякую вам))
Успіху і натхнення навзаєм))
Вітаю)) З Кірою та грибами Марк завжди дізнається щось нове. Вже удруге і їсти трапилося нову страву, хоч гриби і не любить, але трюфелі їв, як мені здалося, аж за вухами лящало))) Смачні, хоча спершу асоціації були лайТові))) А Ріксон як мані..як))) Втирав, пив, жити хоче вічно))) Божевільний геній поплатиться за свої думки та діяння. Авторе, дякую за працю. Чекаю ще сніданків від Кіри)) Я їх обожнюю)) Бажаю, щоб легко писалося! Гарного дня!))
PS. Пригадався випадок, який трапився одного разу десь у період моєї дитячо-підліткової вибагливості. Чомусь я не їла і чомусь вирішила що не смачні баклажани))) Мама одного дня їх смажила, а я проходжу повз і кажу "Фу, сині" і давай далі фукати, то мама не стерпіла взяла тарілку і розмазала мені по обличчю. Витиралась я і вирішила нарешті спробувати що воно таке))) Витираю з обличчя і раптом мене осяяло "Воно ж смачно!" Теж дуже люблю баклажани, як я тоді могла не спробувавши страви, а лише наслухавшись розмов про неї, казати що воно не смачне.
Ален Стеллс, Розумію)) У мене така ж історія з м'ясом)))
Кіра вирослв в лабораторії, серед грибів. То й не дивно, що весь світ її зосередився на грибах.
Єва Ромік, Ну так) вони дійсно їй подобаються)
Та Кіра ще та фанатка грибів))
Юлія Міхаліна, Ага, полюбляє грибочки;)
Пригоди продовжуються! Що ж, сюжет дедалі покращується!
Вільям Баєрс, Дякую
Ці грибні плантації брр, жесть якийсь)) Цікаво, а Кіра в кращі часи в якому рівня проживала? Теж у вищому, чи десь нижче була?
Ален Стеллс, Я так приблизно і подумала))
Ніколи не їла трюфелів)) Але гриби - то моя слабкість))
Лара Роса, ❤❤
Привіт з марафону) Обкладинка книги красива. Анотація цікава та інтригує, що дійсно хочеться відкрити та читати книгу. Тема для книги цікава, я б сказала дуже цікава. Цей хлопець навіть не здогадується, що на нього чекає попереду, та все йому цікаво та не звично.
Бажаю успіхів на нові історії))
Вікторія Грош (Rouce), Дякую за відгук) і вам успіхів.
Та ось хто Кірі Ріксон!
Написано цікаво і жваво, тільки, як на мене, занадто часто по відношенню до Марка вживається слово " дурник". Принизливо це якось виглядає, причому для обох персонажів. Для Кіри теж. Але це моя особиста думка. Її враховувати не обов'язково. )))
А от слова "людішки" в українському словнику немає. Краще підшукати йому якусь заміну, на ктшалт "непотріб".
Єва Ромік, Ну це прикоеїться за ним мабуть до кінця книги)) вона говорить не в образу)) щось є цьому хлопці занадто простодушне))
Непотріб звучть ефектніше))
Дякую.
Кірі пощастило не "заразитись" тими грибами й залишитись людиною. Мабуть, вона добра акторка, якщо дядько нічого не помітив)
Лара Роса, Ну це так))
Гарне продовження!))
Акіра Йєн, Дякую)і ви себе, мирної ночі.
Вітаю!
Книга скоро буде претендувати на звання головної грибної енциклопедії=)
Пізнавально і цікаво!
Marinaria, Вітаю)
Дякую, теж дізнаюся багато всього цікавого в процесі написання. :)
Вітання з марафону!)
Яку цікавезну тему обрали!) Гриби — то унікальна сила)
Назва твору з першого розділу виправдовує себе, адже дійсно Марку доведеться протистояти бездушності.
Подобається обкладинка — яскрава, як і сам сюжет твору) Вона зацікавлює, як і анотація, з якою чітко можна вловити сенс всього, що відбуватиметься)
Текст гарний, продуманий, інтригуючий) Починається історія одразу ж з головного — тут тобі, й боротьба, й зиски, й сутність ідеї, а це величезний плюс і ознака майстерності керування словом) Безумовно книга привертає увагу до себе ще на моменті ознайомлення з анотацією, але читаєш потім (а стиль легкий, невимушений, милозвучний) і пірнаєш з головою у вир цих пригод, проникаєш подіями, співпереживаєш героям і вже хочеться ще, хочеться читати далі)
Зичу успіхів!
Ален Стеллс, Рада буду отримати й від вас коментарі:)
Доброго дня! Натрапила на вас випадково і одразу ж звернула увагу на обкладинку і назву. Ну і жанр — наукова фантастика. Оскільки я теж пишу близько до цього жанру,вирішила почати читати. І я дуже вражена! Крутий твір, дуже логічний і розумно побудований, легка мова і все уявляється досить яскраво,наче дивлюсь фільм. Мені подобається гг Марк, виникло одразу бажання за ним спостерігати й далі, як він вийде з цього становища...А сюжет так взагалі, дуже нетиповий, все як я люблю... Тому бажаю вам успіху і буду читати далі ...))
Eva Lukyanova, ❤❤
Майстерно використано мову, роблячи читання легким та захопливим. Відмінно збалансована доля діалогів і описів.
Читач номер один, Дякую вам.
Дякую за екскурс до різновиду грибів)) Я про такі й не знала)) То Кіра з Ріксоном має якийсь зв'язок? Вона Марка не підставить?
Ален Стеллс, Це радує))
Ну і хто Кіра Ріксону? Невже дочка? Аж надто закохана вона у гриби.
А грибне царство дійсно дуже різноманітне. Бувають гриби огидні а є і красиві, як квіти.
Єва Ромік, Ну Кіра точно не остання людина в лабораторії)) а союзник вона Марку чи ні скоро довідаємся.
Так грибочки точно є різні)
О! Одразу для мене з'явилось продовження)))
Акіра Йєн, Дякую вам) Бережіть і ви себе) мирної ночі.
Доброго часу доби. Відчуваю себе піддослідним, частиною експерименту, коли читаю вас. Мабуть автор так само почувається, коли пише. Круто пишете. Чекаю проди))
Я тут людина нова, тому не знаю хто ховається під каптуром. Буду радий з вами познайомитись на вашому постійному акаунті))
Ален Стеллс, Читаю))
Вітання з марафону
Прочитала всі розділи і тепер буду чекати продовження. Від самого початку йде занурення в цей світ і легко уявити все що відбувається, Ідея з грибами оригінальна і нова, тому цікаво взнати як ви поєднаєте всі ці сюжетні лінії і в що воно обернеться.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Вітаю!)
Дуже дякую вам за підтримку і добрі слова.
Для мене це теж експеримент, сподіваюся він буде вдалим:)
Вітаю:) Почала читати вашу книгу й одразу ділюсь враженнями від прочитаного. Хочеться почати з самої анотації. Вона влучна, чітка й заманлива. Однозначно подобається. З допомогою анотації вам вдалось в декількох реченнях передати загальну атмосферу історії. Ідея самого твору - оригінальна й цікава. Навіть попри те, що це не зовсім мій жанр, після прочитання залишились тільки хороші враження. Цікаві описи, які дозволяють зануритись в атмосферу книги, яскраві герої (чудово відтворена особистість негативного персонажа, котрий з перших розділів викликає саме ті почуття, які від нього вимагаються). Починаєш співпереживати Марку, котрий у все це вляпався й тепер змушений грати відведену йому роль. Помітно, що ви добряче попрацювали над потрібною для книги інформацією (багато цікавих моментів, притаманних книгам цього жанру). Як я зрозуміла, книга пишеться на конкурс, тому щиро бажаю вам успішного проходження модерації й успіхів на конкурсі. Нехай ваша книга приведе багато задоволених читачів.
Айрін Ван, Дуже дякую вам за ваш коментар) також не думала, що писатиму такий жанр, але так, вирішила подати конкурс, сподіаюся книгу приймуть.
І вам успіху і щирих читачів)
Чомусь обираючи хаотично книги з марафону для читання, Вашу оминула. Подумала: "А кіберпанк, буде нудно". І я дуже помилилася:))) Бо було неймовірно цікаво читати.
Дуже вдалі описи: все зрозуміло й відразу уявляється. Легко читати текст, хоча хештег "кіберпанк" мене завжди відштовхував. Надзвичайно оригінальний задум (про гриби як зброю взагалі ніколи не читала, навіть щось подібне, зомбі-мурахи також круто). Взагалі, помітно, що Ви ґрунтовно та якісно пропрацювали цю історію. Ріксон мені відразу не сподобався, схожий на павука, що заманює у свою павутину. А Марк, звісно, навпаки - приваблює й хочеться співпереживати йому. Цікаво, чи буде з Кірою любовна лінія?
Сюжет неймовірно захопливий. Я не зупинилася на трьох розділах. Читаючи п'ятий розділ, я була трохи шокована (неочікувано і навіть моторошно). Вам справді вдалося здивувати. Рекомендую учасникам марафону не обмежуватися трьома розділами:))) Дуже затягує та надзвичайно цікаво. Ваша історія неймовірно оригінальна, хочеться продовження і дізнатися, як все ж таки Марку вдасться вибратися з цієї халепи. Також ще хочу наголосити на грамотній, легкій мові автора. Книга однозначно заслуговує на високу оцінку.
Катерина Федоровська, Дуже дякую за такий розгорнутий та добрий відгук)) і так,планую з Кірою любовну лінію;)
Ще раз дякую та успіху вам)
Вітаю! ;))) Прочитала всі розділи. Цікаво у вас виходить. Перші розділи такі серйозні. Не все відразу зрозуміло, але мені хотілося читати далі. І от на 4-му розділі мене вже розслабило..)) Спогади з сестричкою були прямо в тему. І від цього якось засмоктало під ложечкою. Та й навіть посміхатися далі хотілося. А вже, де Кіра з'явилася, то було несподівано. А оця фраза: людина - найгірший паразит - сильно прозвучала.
Так, ваш текст потребує редактури. Але мені цікаво, що буде відбуватися далі по сюжету. Тому чекаю продовження! Успіхів ;)))
Hanna Trunova, Сподіваюся на це;) дякую за підтримку))
А я продовжую читати! (регулярно) P.S. Знаєте, бачу ви вправний письменник, тому як Ви оціните мою книгу? Якщо сподобається буду вдячний підписці! https://booknet.ua/vadim-bulava-u10977226
Ален Стеллс, Дуже дякую! Буду Вас чекати!
Мої вітаннячка! =)
На жаль, нічого не можу сказати про обкладинку (не бачу), однак анотація інтригує і відразу пробуджує цікавість. Я взагалі недолюблюю будь-які лабораторії, а от Марк потрапив, м'яко кажучи, у "найкласнішу"... =Р Хотілося кричати: "Тікай звідти! Дай дядьку по потилиці якоюсь колбою і рви кігті!" Ви так смачно описали середовище і процеси, що занурення в атмосферу і відчуття були передані максимально! Помітна Ваша любов до дрібничок та кропітка праця над ними. Чудова мова, інтрига та загадки. Сподіваюся, що Ви не образитеся за порівняння, але вхід в лабораторію мені нагадав "відділ гідрапоніки" із Dead Space (відео-гра в жанрі горрор). Не міг відігнати цей образ, який поєднався з Вашим твором, подвоївши відчуття присутності, ніби я йду поруч із Марком! =Р
Зичу Вам безмежного натхнення та сил, щоб продовжувати! ♥♥♥
Dark Overlord, Дякую вам за такий розлогий та доволі кумедний коментар! Та Марку, а на жаль, на разі вже не вирватися)
І вам того ж, натхнення, і сил! ❤
Дякую за проду. От не знала, що цукор для котів шкідливий :)
Реаніматологи наші грибів ніколи не їдять, ні в якому вигляді. Бо хто хоч раз бачив як вмирає людина отруєна блідою поганкою, ніколи того їдла не захоче.
Єва Ромік, Доволі цікава інформація, дякую, що поділися).
Ідеальна книга для тих, хто цінує глибокі сюжети.
Читач номер один, Дякую.
Привіт! Я твій новий підписник і мушу визнати мені це дуже сподобалося! Продовжую читати, адже додав до бібліотеки! Вже підписався і лайкнув! Від нині буду слідкувати за твоїм каналом! Будемо друзями?
Jaguar Jaguar, Привіт, гаразд. Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати