8 238
Анотація до книги "Адаптація бездушності"
Що відчуває людина поміщена під мікроскоп? Наче вона лиш якийсь піддослідний біоматеріал. Наче й не людина зовсім. Вона лиш іграшка в чужих руках за якою ретельно стежать. Лиш мікроорганізм під чужою лупою. Без особистого простору. Мислення. Життя.
Як же вижити в середовищі, якого по суті немає? У віртуальному світі, що сповнений реальними небезпеками? Є лиш два варіанти або тебе знищать гриби або ти знищиш світ, в якому вони живуть. Бо все ж є одне місце недосяжне для них, це людська душа. Без неї людина, не людина, а лиш ілюзія, яка рано чи пізно зникне.
Як же вижити в середовищі, якого по суті немає? У віртуальному світі, що сповнений реальними небезпеками? Є лиш два варіанти або тебе знищать гриби або ти знищиш світ, в якому вони живуть. Бо все ж є одне місце недосяжне для них, це людська душа. Без неї людина, не людина, а лиш ілюзія, яка рано чи пізно зникне.
“Хтось уявляв гриби інакше, ніж у тарілці? А в голові? Уявіть собі віртуальний світ, що населений зомбогрибними людьми, але їм він здається цілком реальним. І парочку, що зібралась протистояти творцю цього світу. Нелякані”
“Марк хотів кращого життя, але втрапивши в вищий рівень, потрапив в пастку: світ, де він лиш розхідний матеріал. Щоб вижити, хлопець змушений створити гру для дослідів на живих людях та… вижити серед грибів. Та чи вийде?”
Зміст книги: 38 глав
Останнє оновлення: 17 Жовт
182 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю:) Почала читати вашу книгу й одразу ділюсь враженнями від прочитаного. Хочеться почати з самої анотації. Вона влучна, чітка й заманлива. Однозначно подобається. З допомогою анотації вам вдалось в декількох реченнях передати загальну атмосферу історії. Ідея самого твору - оригінальна й цікава. Навіть попри те, що це не зовсім мій жанр, після прочитання залишились тільки хороші враження. Цікаві описи, які дозволяють зануритись в атмосферу книги, яскраві герої (чудово відтворена особистість негативного персонажа, котрий з перших розділів викликає саме ті почуття, які від нього вимагаються). Починаєш співпереживати Марку, котрий у все це вляпався й тепер змушений грати відведену йому роль. Помітно, що ви добряче попрацювали над потрібною для книги інформацією (багато цікавих моментів, притаманних книгам цього жанру). Як я зрозуміла, книга пишеться на конкурс, тому щиро бажаю вам успішного проходження модерації й успіхів на конкурсі. Нехай ваша книга приведе багато задоволених читачів.
Айрін Ван, Дуже дякую вам за ваш коментар) також не думала, що писатиму такий жанр, але так, вирішила подати конкурс, сподіаюся книгу приймуть.
І вам успіху і щирих читачів)
Чомусь обираючи хаотично книги з марафону для читання, Вашу оминула. Подумала: "А кіберпанк, буде нудно". І я дуже помилилася:))) Бо було неймовірно цікаво читати.
Дуже вдалі описи: все зрозуміло й відразу уявляється. Легко читати текст, хоча хештег "кіберпанк" мене завжди відштовхував. Надзвичайно оригінальний задум (про гриби як зброю взагалі ніколи не читала, навіть щось подібне, зомбі-мурахи також круто). Взагалі, помітно, що Ви ґрунтовно та якісно пропрацювали цю історію. Ріксон мені відразу не сподобався, схожий на павука, що заманює у свою павутину. А Марк, звісно, навпаки - приваблює й хочеться співпереживати йому. Цікаво, чи буде з Кірою любовна лінія?
Сюжет неймовірно захопливий. Я не зупинилася на трьох розділах. Читаючи п'ятий розділ, я була трохи шокована (неочікувано і навіть моторошно). Вам справді вдалося здивувати. Рекомендую учасникам марафону не обмежуватися трьома розділами:))) Дуже затягує та надзвичайно цікаво. Ваша історія неймовірно оригінальна, хочеться продовження і дізнатися, як все ж таки Марку вдасться вибратися з цієї халепи. Також ще хочу наголосити на грамотній, легкій мові автора. Книга однозначно заслуговує на високу оцінку.
Катерина Федоровська, Дуже дякую за такий розгорнутий та добрий відгук)) і так,планую з Кірою любовну лінію;)
Ще раз дякую та успіху вам)
Вітаю! ;))) Прочитала всі розділи. Цікаво у вас виходить. Перші розділи такі серйозні. Не все відразу зрозуміло, але мені хотілося читати далі. І от на 4-му розділі мене вже розслабило..)) Спогади з сестричкою були прямо в тему. І від цього якось засмоктало під ложечкою. Та й навіть посміхатися далі хотілося. А вже, де Кіра з'явилася, то було несподівано. А оця фраза: людина - найгірший паразит - сильно прозвучала.
Так, ваш текст потребує редактури. Але мені цікаво, що буде відбуватися далі по сюжету. Тому чекаю продовження! Успіхів ;)))
Hanna Trunova, Сподіваюся на це;) дякую за підтримку))
А я продовжую читати! (регулярно) P.S. Знаєте, бачу ви вправний письменник, тому як Ви оціните мою книгу? Якщо сподобається буду вдячний підписці! https://booknet.ua/vadim-bulava-u10977226
Ален Стеллс, Дуже дякую! Буду Вас чекати!
Мої вітаннячка! =)
На жаль, нічого не можу сказати про обкладинку (не бачу), однак анотація інтригує і відразу пробуджує цікавість. Я взагалі недолюблюю будь-які лабораторії, а от Марк потрапив, м'яко кажучи, у "найкласнішу"... =Р Хотілося кричати: "Тікай звідти! Дай дядьку по потилиці якоюсь колбою і рви кігті!" Ви так смачно описали середовище і процеси, що занурення в атмосферу і відчуття були передані максимально! Помітна Ваша любов до дрібничок та кропітка праця над ними. Чудова мова, інтрига та загадки. Сподіваюся, що Ви не образитеся за порівняння, але вхід в лабораторію мені нагадав "відділ гідрапоніки" із Dead Space (відео-гра в жанрі горрор). Не міг відігнати цей образ, який поєднався з Вашим твором, подвоївши відчуття присутності, ніби я йду поруч із Марком! =Р
Зичу Вам безмежного натхнення та сил, щоб продовжувати! ♥♥♥
Dark Overlord, Дякую вам за такий розлогий та доволі кумедний коментар! Та Марку, а на жаль, на разі вже не вирватися)
І вам того ж, натхнення, і сил! ❤
Дякую за проду. От не знала, що цукор для котів шкідливий :)
Реаніматологи наші грибів ніколи не їдять, ні в якому вигляді. Бо хто хоч раз бачив як вмирає людина отруєна блідою поганкою, ніколи того їдла не захоче.
Єва Ромік, Доволі цікава інформація, дякую, що поділися).
Ідеальна книга для тих, хто цінує глибокі сюжети.
Читач номер один, Дякую.
Привіт! Я твій новий підписник і мушу визнати мені це дуже сподобалося! Продовжую читати, адже додав до бібліотеки! Вже підписався і лайкнув! Від нині буду слідкувати за твоїм каналом! Будемо друзями?
Jaguar Jaguar, Привіт, гаразд. Дякую!
Кіра здається непоганою. Їм згодом доведеться вдвох тут виживати?
Юлія Міхаліна, Поки приємного мало
Сподіваюся, їм вдасться вигадати протиотруту, бо поки не уявляю, як можна вибратися з цього дикого місця, яке, схоже, стане ще більш диким.
Юлія Міхаліна, Так. Це наразі їх єдиний варіант щоб вижити там
Цікавий розподіл на рівні. І називається, бійтесь своїх бажань. Хотів Марк у найвищий, втрапив, от тільки яка буде ціна.
Юлія Міхаліна, Він не знав, шо там його чекає.
Попав Марк, так попав. Ріксон моторошний тип, брр.
Юлія Міхаліна, Навіть дуже
Оу, 2 розділ і я, здається, знайшла підтвердження власним припущенням щодо добрива для грибів. Цікаво і моторошно водночас.
Юлія Міхаліна, Так правильні припущення;)
Завдяки марафону прочитала 3 глави.
На третій з'явилося бажання продовжувати. Твір відправляється у бібліотеку.
Ідея з грибами не нова)) та супутніх ідей вистачає, аби твір був багатообіцяючим.
Текст потребує вичитки. Є помилки.
Можливо я помиляюсь, але обкладинка казкова)) а для подібної історії хочеться чогось... приземленішого, строгішого? Важко сказати.
І ще одне. Зверніть увагу, що твір чіпляє з 3 глави. Більшість читачів не читає більше першої. Я, на жаль, не маю ідей як це удосконалити... Можливо, зробити повноцінний пролог... вирізку з майбутнього або що...
Для самої історії - все прекрасно. Але от для збільшення читацької аудиторії...
Дякую за увагу, вибачте якщо щось не так. Успіхів та натхнення.
Крапка, Дякую вам за побажання, коментар та зауваження) помилки справді дійсно є)
Успіху навзаєм.
Чудова ідея з пошуком протиотрути) Сподіваюсь, у Кіри є доступ до лабораторії, щоб це перевірити?)
Лара Роса, Я теж)
Прочитала кілька розділів. Діалоги просто щось! Які ж вони проникливі! Обовязково продовжу прочитання. А вас запрошую оцінити й мої книги)
Amilazka, Дякую вам дуже)
І дякую за запрошення, завітаю.
вiтаю. дякую за чудове оновлення)) робота колосальна! не кожен автор здатний впоратись iз таким завданням, а Вам вдалось - на вiдмiнно! i це вражаюче) помiтно, що Автор кiлька мiсяцiв готувалася для того, щоб розпочати таку серйозну роботу. До вподоби також глибина пiдтексту, вашу iсторiю можна читати багато разiв i кожного разу знаходити новi сенси. Дякую! Ви дуже розумна i талановита! Написала би ще одну свою думку, але залишу поки при собi)) подiлюсь цим враженням пiсля конкурсу)) пiдказка- думка гарна)) Легкого пера,Авторе! обiймаю))
Олеся Мрійниця, Дуже дякую тобі за це!
Чим далі тим цікавіше. Аж я полізла гуглити, що то за гриб такий :) Як же рідко тепер зустрінеш справжню наукову фантастику. Але ж і моторошно теж. Елемент жаху явно присутній.
Робочий момент:
Дурак (рус) - дурний, дурень, недоумок (укр)
Летучая мышь - кажан
Летальный исход - летальний кінець
Жуть - жах.
Ален Стеллс, ❤
вiтаю))Сподобався натяк на виховний момент)) Впала в око ДУЖЕ ВДАЛА подача технологiчного прогресу)) Атмосферно i яскраво! Дякую!)) Легкого пера!
Олеся Мрійниця, Олесю, ти просто колосальна підтримка! Неймовірна. ❤
проблему душi i Бога так подано, як протилежного вiдзеркалення вас, як антипод. радiю,що зазирнула у ваш блог. обiймаю)))
Олеся Мрійниця, ❤❤❤
Моторошненько, до того ж, коли є певні ідеї щодо походження грунту))) але зацікавили.
Цікаво!
Р.S. Якщо не будете проти, то в мене
будуть, часом, дружні побажання до тексту.
Перший розділ : фамілія - прізвище, з під - правильно з-під.
Другий розділ: мозги - мізки, скований - скутий.
Alesia, Дякую вам за підтримку!)))
Я не проти зауважень побажань, а тим паче допомоги) все виправлю. Дуже дякую ще раз.
дуже-предуже яскрава подача та пояснення дива як явища))))
Олеся Мрійниця, Олесю, щиро дякую.
привiт. я з вами)) успiху на конкурсi!
Олеся Мрійниця, Привіт, дякую!))
Бажаю успіху книжці, а автору - натхнення і легкого пера. Задумка явно нетривіальна.
Обкладинка дуже сподобалась.
Ален Стеллс, ❤❤❤
Бажаю успіху у конкурсі!
Alesia, Дуже дякую.
Полку кіберпанку прибуло ;)
Вітаю з новинкою!
Наталка Черешня, Дякую:)
Моторошна ідея - створити зомбі-людей. Так читаєш і думаєш: щось я вже й грибів не хочу...)))
Лара Роса, Так, приємного мало.
Вітаю з новинкою! Успіхів книзі і натхнення автору!)
Лія Серебро, Дякую.
Цікавий початок... Ніби всього лиш гриби, а якось тепер моторошно) Добриво оте ще, брр...)) Сподіваюся, гриби не шампіньйони)
Юлія Міхаліна, Дякую, так добриво там дійсно особливе)
Вітаю з новинкою) успіху книзі на конкурсі та активних читачів)
Юлія Богута, Дуже дякую)
З новинкою! Успіхів!))
Юлія Міхаліна, Дякую)
Вітаю з новинкою! Успіху на конкурсі!
Лара Роса, Дякую.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати