8 236
Анотація до книги "Адаптація бездушності"
Що відчуває людина поміщена під мікроскоп? Наче вона лиш якийсь піддослідний біоматеріал. Наче й не людина зовсім. Вона лиш іграшка в чужих руках за якою ретельно стежать. Лиш мікроорганізм під чужою лупою. Без особистого простору. Мислення. Життя.
Як же вижити в середовищі, якого по суті немає? У віртуальному світі, що сповнений реальними небезпеками? Є лиш два варіанти або тебе знищать гриби або ти знищиш світ, в якому вони живуть. Бо все ж є одне місце недосяжне для них, це людська душа. Без неї людина, не людина, а лиш ілюзія, яка рано чи пізно зникне.
Як же вижити в середовищі, якого по суті немає? У віртуальному світі, що сповнений реальними небезпеками? Є лиш два варіанти або тебе знищать гриби або ти знищиш світ, в якому вони живуть. Бо все ж є одне місце недосяжне для них, це людська душа. Без неї людина, не людина, а лиш ілюзія, яка рано чи пізно зникне.
“Хтось уявляв гриби інакше, ніж у тарілці? А в голові? Уявіть собі віртуальний світ, що населений зомбогрибними людьми, але їм він здається цілком реальним. І парочку, що зібралась протистояти творцю цього світу. Нелякані”
Зміст книги: 38 глав
Останнє оновлення: 17 Жовт
182 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСліпі зони - це дуже цікаво:))) Марк має ж пам'ятати гарно всі ці зони:))) І цікаво, яка ж функція переміщення. Не думаю, що щось кардинальне. Хоча...
Катерина Федоровська, Ну так є деякі)) правильно нічого кардинально, лиш в мехах гри, інакше перемістилися б собі в лабораторію і все:))
Таку сукню отримала, й незадоволена! Могла б хоч трохи посяяти))) Вони хочуть від'єднати гриби від основного міцелію? А якже кожен будинок, що вони вбили? Це ж для них субстрат, де можна рости далі. Чи я щось випустила з виду?)
Ален Стеллс, Це радує))
Ну дуже цікаво. Дякую. Ніколи навіть не припускала, що гриби можуть стати темою для фантастики, а що їх можна об'єднати з комп'ютерною грою, то взагалі.
Прочитала три розділи і лише одне питання виникло. На останній сторінці перший рядок. Мається на увазі рычаг? Українською - важіль. Але, гадаю, краще сказати тумблер, бо саме ними вимикають світло.
Єва Ромік, Дякую, так ричаг)) я от не знала яке правильне українське слово)) дякую за підказку, йду виправлю:)
Вітаю, Авторе. Як же грамотно ви пишете про гриби, а головне так вміло та гармонійно адаптували під свою історію. Читала, мліла у захопленні від видовища і одночасно жаху. Полюси прекрасного і жахливого сплелись у одній локації, центром якої є старий жолудь Ріксон))) Як ваша Кіра, трішки намагаюсь жартувати, щоб не зійти з розуму, доки дочекаюсь продовження. Дякую вам за таке видовище. Легкого пера!
Ален Стеллс, І вам спасибі))❤️❤️❤️
Новий розділ — казка з елементами жахів..))) Неймовірно цікаво, гарно, моментами до мурах (аби тільки не слимаків чи грибів) по шкірі)
Дякую за цей шедевр!))
Marinaria, Дякую)) так краще без таких слимаків:)
Оце так моторошна картина в кінці розділу:((( Щодо Кіри я так і думала, що вона візьме ініціативу у свої руки :))) Хоч би Ріксон не здогадався про їхні усі дії. Він же може стежити за ними, коли схоче?
Катерина Федоровська, Так ,він може з свого вікна)) просто дещо зменшена картинка, люди як під мікроскопом — мурашки))
Дійсно - красиво й моторошно. А скільки цікавого! Дивовижний гриб! Цікаво, чи є в грибів щось на зразок колективного розуму, як у бджіл?)
Лара Роса, Так і є))
Хм...думаю щось схоже є)) вони мозуть утворювати мікоризу з деревами і так обмінюватися інфою))
Я не зникла, коментуватиму далі, тільки прошу трохи часу, щоби впоратись з дуже тяжкими обставинами, що звалилися на мою родину.
Єва Ромік, Все гаразд, це ж лише книга)
Хай ваші обставини якнайшвидше вирішаться. Бережіть себе.
Вау)
Дуже круті враження від цього науково-фантастичного хорору. Прочитав перші три розділи на одному дизанні. Класно, що герої майже одращу окреслили свої цілі і тепер дуде цікаво спостерігати, як буде відбуватися боротьба надалі.
Дуже круті вкраплення зі світу грибів. Це справлі цікаво і дуже вражає.
Стиль мені дуде подобається, відчувається все просто, лаконічно і в своєму контексті дуже виправданн.
Назва і анотація зроблені майстерно, з чималою кількістю гачків, які вже хочеться розплутати. Однозгачно лишаю в переліку «прочитати».
Дякую за враження
Ярко, Тоді ще тримаю також разом з вами:) аби все у вас вийшло)) бо у вас книга так і просить на сторінки))
Скільки ж видів цих грибів у світі?)) Судячи з рецептів Кіри — їм кінця й краю немає:))) Навіть у вірті новий і цікавий вид (для нас, читачів) знайшовся))
Marinaria, Ну так)) просто вони ростуть в природі в різних місцях, порах, а в книзі всі одночасно))
Шкода Роберта, милий мужчинчик і так втрапив. Сподіваюся, вони його зможуть врятувати.
Юлія Міхаліна, На жаль, ні.
Дякую за грибні гостинці)) Сподобався мені Роберт, добра він людина, менш наївний аніж Марк, але далеко він нього не втік, та ще й таке добродушне базікало)) ой, добряк. Сподіваюсь він не лише поснідає, а також і врятується від сметроносних спор. Дякую за таку чудову та різнавальну проду. Читала з превеликим задоволенням. Натхнення вам. Бережіть себе
Ален Стеллс, ❤️❤️❤️
Тобто, все ж таки якась можливість вибратися є. Я гадаю, що Марк - не такий вже й дурник. Цікаво, які ж то коди доступу?:))) Про гриби, як завжди, неймовірно цікаво:)))) А Роберт мені сподобався. У такій халепі кожен друг на вагу золота:) Дякую за оновлення:)
Катерина Федоровська, Ну немає нічого неможливого, мабуть))
Дякую, Катю))
На що тільки люди не йдуть заради ближніх! Шкода, що їм доводиться це робити.
Лара Роса, Та це точно))
А мені сподобався Роберт. Пожертвував собою заради майбутнього дітей. Непоганий вчинок.
Юлія Богута, Так, він хороший чоловік.
15 — 18. Ндя... Безліч емоцій у цих главах вирувало. Навіть цьомчик був)) Несподіваний трохи.)) А ще дякую за те, що оповідь трішки й від Кіри йшла. Цікавий вона персонаж)
А Ріксон божевільний псих... Небесної сталі на нього нема.
І що, тепер вони в віртуальній грі? Аж цікаво, що там далі буде...
Гризу нігті й чекаю продовження =)))
Hanna Trunova, Дякую)) тепер будуть якось вибиратися))
Дядечка точно десь у психлікарню й лікувати струмом. Псих ненормальний.
Ален Стеллс, Та це зрозуміло))
Ріксон має пишатися своєю племінницею та молитися на неї, а не знущатися отак, проте він мабуть не думав, що вона здатна йому зашкодити)) І даремно не думав)))) Нарешті скоро йому настане гаплик — ура!))) Сподіваюся до того часу він ні про що не здогадається, а Кіра з Марком встигнуть знайти вихід з вірту:)) Адже знайдуть, так?!))) І збируть свою команду-мрію, якщо вони там не самі))
Marinaria, Ну на жаль, так і є))
Ну ви ж самі знаєте;)
Цей Ріксон - маніяк божевільний, люди - мурахи для нього. Гриби, які зжирають все живе - це навіть моторошно звучить. Але ж треба шукати той коридор, щоб повернутися в реальний світ. Ох, дуже цікаво. Дякую:))))
Катерина Федоровська, Має бути наче 300 мін. Я так думаю я десь на половині щойно)).
Дякую)) самій цікаво, і досвід цікавий, але не знаю чи писатиму ще колись щось таке )) багато часу треба потратити і фантастика мені йде туго,)
Вітаю)) Дякую за таке цікаве продовження. У Кіри та Марка з'являться товариші по нещастю?)) Цікаво, хто після Марка дописував програму)) чи працюватиме ця програма коректно. Які ще несподіванки чекають на наших героїв. От що мені найбільше подобається, так це те, які б проблеми не були у Кіри та Марка, вони все одно у вас, Авторе, жартують і не істерять. Дякую вам. Легкого пера!))
Олеся Мрійниця, Я так думаю)
Ого, скільки всього в главі)) Кіра молодець, гарно вона з Ріксоном, так йому. Грибний світ моторошний доволі моторошний, враховуючи, що їх чекає, якщо не вигадають, як вибратися. Може, Марк якусь зачіпку вигадає, як головний творець гри, через яку можна буде все-таки звільнитися...
Юлія Міхаліна, Та мусять щось думати якщо не хочуть вмирати:))
Та тут трохи всього багато))
Сподіваюсь вони все ж таки вилізуть звідтам. Чекаю на продовження
Е дві маленькі причепочки.
Мені так жаль - мені шкода.
Не уступають - не поступаються.
Єва Ромік, Теж сподіваюся))
йду виправляти, по гарячих слідах=)
Вітаю)) Вранці якраз з'їла останній кекс, що залишався на кухні))) Дякую за чудове продовження. Я так розслабилась думала м-м-м романтік і тут звідки не візьмись грибний чорт Ріксон.
дуже сподіваюсь, що Кіра і Марк якось вивернуться із ситуації.
Натхнення вам, Авторе. Чекаю новий блог про родзинки))
Олеся Мрійниця, Дякую)) буду старатися)
Ой-йой, цього Ріксона б під ніж м'ясника! Бач, що надумав! Не дає, ні спокою, ні часу для романтики(((( А так все чудово й солодко було)) Ех... А що ж далі? Чи будуть ще грибні страви? Інтригуєте добряче)) На голку тривожності за Кіру з Марком підсадили( Сподіваюся, їх ніщо не розлучить))
Marinaria, Дякую вам)) за підтримку)) ніколи не думала, що когось колись підсажу на гриби:)
Сумно. В них хоч буде якийсь шанс там вижити?
А про гриби дуже цікаво: я за все життя стільки про них не взнала, скільки за одну книгу))
Ален Стеллс, Вже легше))
От таку мить Ріксон зіпсував! Як завжди, такі цікаві оновлення! Але вже й не уявляю, які випробування очікують на них. Дійсно, хоч би не розлучили їх.
Катерина Федоровська, Так, тепер їй доведеться щось думати і вибиратися звідти))
Дякую Катю за підтримку;)
Ухх! На самому цікавому!
Який цікавий світ грибів! Про гриби-родзинки навіть не чула.
Єва Ромік, Теж їх відкрила для себе))
Брр, який цей Ріксон бридкий та жорстокий, нікого не шкода. Але не просто так Кіра приготувала щось новеньке, правда?))
Юлія Міхаліна, Ну так)..не просто так
Жорстоко. Цікаво, а що зробило Ріксона таким? Необмежена з дитинства розбещеність? Чи чиясь жорстокість?
Ален Стеллс, Чекаю))
Вітаю)) З міцелієм ви так гарно написали, я читала і мліла))) Так естетично)) Я не знаю що задумав Ріксон з десертом, але нічого у нього не вийде, чекаю тепер, як йому вилазитиме боком сніданок від Кіри))) А ми дізнаємось чим його почастувала дорога племінниця?)) і після буде свіженький блог?)) Дякую, Ален. Чудова історія. Ваше мислення, фрази, слова - все я так люблю. Легкого пера!))
Олеся Мрійниця, ❤❤
Ото дядько ще! Таких "родичів" нікому не побажаєш((( Проте, Кіра вперше приготувала якісь гриби і це, здається, стане її помстою??))) Але ж вона не постраждає?... Дуже хвилюючі проди, ух!)))
Marinaria, Дякую)) так з такими і ворогів не треба))
Так гриби не прості))
Ой, ні:((( Ото доля підкинула дядечка. Я чомусь увесь час, поки читала, думала, а не могла б Кіра отруїти його цією стравою? А сама випити протиотруту, наприклад. Бо такий мерзенний тип цей Ріксон.
Катерина Федоровська, Ну, можливо)) їй ж треба було обрати між Марком і Ріксоном)
Мрії Марка мені сподобались - кохання, міцна сім'я, життя без вбивств, хоч і не на вершині суспільства. Кіра ж мріє втекти від реальності. Напевно тому, що реальність її була набагато страшнішою ніж у Марка на нижчому рівні.
Єва Ромік, Так,вони наче з різних рівнів і з різними мріями, але й тягнуться один про одного))
"Схоже не ті гриби я тобі готую"))
Юлія Богута, Дівчина вже не знає, що їй думати:)
Вай, які мрії барвисті у Кіри:)))) Корисна річ такий шолом для мрій)))) Замість тисячі слів)))
Marinaria, Так)) помріяв і отримуй;)
Ось так, мріяв завжди про вищий рівень, а виявилося, що даремно, щасливим був саме у своєму світі)) Я чекала, що він все-таки поцілує, бо Кіра явно була не проти))
Юлія Міхаліна, Ну він дійсно скромний)
Вітаю)) Дякую за чудове продовження. Ох, і справді, помріяти - це завжди вчасно. Вірю, дуже вірю у здійснення бажань.
Авторе, вам дуже круто вдалося устами Марка протиставити два абсолютно протилежні суспільства. Геніально!
У Кіри дуже добре розвинена інтуїція. Пішла на невеличкий експеримент - і їй це вдалося! Не пошкодувала щойно вимитої пательні, але воно того вартувало)) Добре, що у дівчини так гарно викарбувались спогади з дитинства, саме це, думаю, і не дозволило її душі зачерствіти. Мені ось що спало на думку, а чи не причетний Ріксон до смерті її батьків? хм, він такий підлий, що і такого можна очікувати.
Дякую-дякую, Авторе. У вас крута історія. Чекаю продовження)) Легкого пера!
Олеся Мрійниця, ❤❤❤
Все геніальне - просто))
А шолом класний! От би я пострибала вигаданими світами)))
Лара Роса, Сама не проти такого шолома)))
Ох, ну як так! Це навіть вже не натяк був, а заклик до дій:)))) Не наважився :((( Класна ідея з ловцями мрій:)) Я б сама такий шолом надягнула б:))
Катерина Федоровська, От так от)) навіть шолом не допоміг)) щось таки є в Марку від дурника, все таки:))
Дякую, Катю.
розділи 12 —14. який же Ріксон, одначе, противний тип. Бррррр.
А між Марк та Кірою щось народжується...)))
Цікаво ви подаєте наукову інформацію. Дуже легко читається)))
Hanna Trunova, Так, наче щось зароджується:)
Дякую ❤
Накопичила для читання аж три розділи, проковтнула одним махом. Дуже добре написано. Чим далі, тим цікавіше. Русизмів у вас катастрофічно поменшало, ну просто нема до чого причепитися критику-любителю ))). І все ж один не русизм, у якого є чудовий український аналог, я знайшла.
Шампіньйони - печериці.
Помилки в даному випадку немає, слово "шампіньйон" французьке, і теж поширене в Україні.
Єва Ромік, Дякую, Єво)) Радію, що поменшало. Бо помилки в мене як грибниця, годі викорінити)))). Вдячна за підтримку:)
Вітаю)) Добре, що встигла попоїсти, а тут бац - і нова прода)))) Уперше під час читання не страждала від мук голоду. Гречку люблю, хоча багато хто не дуже з нею товаришує)) Грибочки цікаві. Така ідилія була на кухні, така домашня атмосфера , що на якусь мить забуваєш, що десь по сусідству з Кірою та Марком сновигають божевільний, жахливий Ріксон і його підлабузник, що викликає не меншу відразу, Патерн. Дуже цікаво, апетитно і пізнавально))) Дякую за цікаву історію та нові знання))) Чекаю продовження, а може ще й блогу))) Легкого пера!
Ален Стеллс, ❤️❤️❤️
Ох, яка сумна історія з батьками Марка:((( Але розділ чудовий:) Я так і думала, що Кіра зробить перший крок:) Але хлопці - вони такі:) Іноді треба їх спонукати до зізнання:))) І я також хвилююся стосовно завтра:((
Катерина Федоровська, Ну так)) ну не даремно ж Кіра каже, що він простодушний дурник:))
Так вони в небезпеці)
Як добре, шо так швидко вийшла прода))) Хоч не мучали нас довго:)) І порадувала швидкість Марка та його вправність!) Але шкода, що Кіру все ж помучали(((
Взагалі прода така різнопланова вийшла, тут і втіха, і освідчення в коханні (Як то Марк гордо сказав: "Моя дівчина" Рррр:))))))), і розмови душевні, про наболівше, і все це приправлено грибочками з еротичним підтекстом))))
Marinaria, Думала розділи глави, бо дійсно багато подій, але потім передумала))
Ну а така зізнання навряд Кіра одобрить, вона дівчина з характером:)
Він встиг)) Ріксон дійсно вбив би свою племінницю? В ньому реально не залишилось й краплі людяності?
А грибочків все одно хочеться))
Ален Стеллс, Особливо, в таких, як Ріксон.
Вони так мило зближаються, відкриваються один одному, але боязно, що буде далі. Боюся, аби Ріксон не кинув і Кіру в той експеримент.
Юлія Міхаліна, Думаю, це буде залежати від Кіри та її вибору))
Вітаю) Виявляється наукова фантастика може бути цікавою. Хоча більше схиляюсь, що це саме Вам вдалось так подати.
Оригінальна ідея, певно, про гриби ще так не писали, тим паче в поєднанні з надсучасними технологіями. Важко уявити, наскільки Ви поглибили свої знання в мікології)))
Сюжет динамічний, незважаючи на велику кількість нової для мене інформації, читати цікаво та легко.
Достатньо яскравих вдалих описів, щоб уявити картину, але й не занудьгувати.
Подобається тандем головних героїв. Марк видається, як справжній розробник, досить флегматичним, а от Кіра весела й енергійна) Вони чудово доповнюють один одного.
Зрідка зустрічаються росіянізми, наприклад "вияснилось" краще замінити на виявилось. Але в жодному разі ці дрібні нюанси, не псують мого позитивного враження. Книга йде на полицю для подальшого читання.
Натхнення невичерпного, успіху й вдячних читачів!
Ален Стеллс, ❤
Та жорстокість Ріксона — вбиває й без бамбукового насіння((((
Оце методи пришвидшити роботу((( Навіть племінниці не шкода... Сподіваюся, Марк встигне!..
От би якогось гриба зараз, який би час зупинив!) Чи є такі?))
Marinaria, Так, використовує всі методи, щоб досягти бажаного((
На жаль не знаю таких грибів)
Рр, Ріксон жахливий(( Нічого і нікого не шкода. Я припускала, що він може впливати таким чином, але не думала, що це станеться вже зараз.
Юлія Міхаліна, Так, він такий, не зупинеться ні перед чим
Привіт з марафону)))
А гарно ж з ним погралися на початку))) Я просто в захваті від нетипової передачі, здавалося б, такого сталого жанру))) Починаючи з самісінького початку книга заворожує, беручи в свої незримі тенета)))
А ця анотація...))) Мммм)))
Мушу зауважити, що до мене не одразу дійшло, який головний псевдонім авторки, але ж так круто вийшло))) Тому бажаю нехай експерименти ніколи не припиняються))))
Ален Стеллс, ♡ ♡ ♡
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати