4 774
Анотація до книги "Адаптація бездушності"
Що відчуває людина поміщена під мікроскоп? Наче вона лиш якийсь піддослідний біоматеріал. Наче й не людина зовсім. Вона лиш іграшка в чужих руках за якою ретельно стежать. Лиш мікроорганізм під чужою лупою. Без особистого простору. Мислення. Життя.
Як же вижити в середовищі, якого по суті немає? У віртуальному світі, що сповнений реальними небезпеками? Є лиш два варіанти або тебе знищать гриби або ти знищиш світ, в якому вони живуть. Бо все ж є одне місце недосяжне для них, це людська душа. Без неї людина, не людина, а лиш ілюзія, яка рано чи пізно зникне.
Як же вижити в середовищі, якого по суті немає? У віртуальному світі, що сповнений реальними небезпеками? Є лиш два варіанти або тебе знищать гриби або ти знищиш світ, в якому вони живуть. Бо все ж є одне місце недосяжне для них, це людська душа. Без неї людина, не людина, а лиш ілюзія, яка рано чи пізно зникне.
“Хтось уявляв гриби інакше, ніж у тарілці? А в голові? Уявіть собі віртуальний світ, що населений зомбогрибними людьми, але їм він здається цілком реальним. І парочку, що зібралась протистояти творцю цього світу. Нелякані”
Зміст книги: 28 глав
Останнє оновлення: 2 дн. тому
159 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОй-йой, цього Ріксона б під ніж м'ясника! Бач, що надумав! Не дає, ні спокою, ні часу для романтики(((( А так все чудово й солодко було)) Ех... А що ж далі? Чи будуть ще грибні страви? Інтригуєте добряче)) На голку тривожності за Кіру з Марком підсадили( Сподіваюся, їх ніщо не розлучить))
Marinaria, Дякую вам)) за підтримку)) ніколи не думала, що когось колись підсажу на гриби:)
Сумно. В них хоч буде якийсь шанс там вижити?
А про гриби дуже цікаво: я за все життя стільки про них не взнала, скільки за одну книгу))
Ален Стеллс, Вже легше))
От таку мить Ріксон зіпсував! Як завжди, такі цікаві оновлення! Але вже й не уявляю, які випробування очікують на них. Дійсно, хоч би не розлучили їх.
Катерина Федоровська, Так, тепер їй доведеться щось думати і вибиратися звідти))
Дякую Катю за підтримку;)
Ухх! На самому цікавому!
Який цікавий світ грибів! Про гриби-родзинки навіть не чула.
Єва Ромік, Теж їх відкрила для себе))
Брр, який цей Ріксон бридкий та жорстокий, нікого не шкода. Але не просто так Кіра приготувала щось новеньке, правда?))
Юлія Міхаліна, Ну так)..не просто так
Жорстоко. Цікаво, а що зробило Ріксона таким? Необмежена з дитинства розбещеність? Чи чиясь жорстокість?
Ален Стеллс, Чекаю))
Вітаю)) З міцелієм ви так гарно написали, я читала і мліла))) Так естетично)) Я не знаю що задумав Ріксон з десертом, але нічого у нього не вийде, чекаю тепер, як йому вилазитиме боком сніданок від Кіри))) А ми дізнаємось чим його почастувала дорога племінниця?)) і після буде свіженький блог?)) Дякую, Ален. Чудова історія. Ваше мислення, фрази, слова - все я так люблю. Легкого пера!))
Олеся Мрійниця, ❤❤
Ото дядько ще! Таких "родичів" нікому не побажаєш((( Проте, Кіра вперше приготувала якісь гриби і це, здається, стане її помстою??))) Але ж вона не постраждає?... Дуже хвилюючі проди, ух!)))
Marinaria, Дякую)) так з такими і ворогів не треба))
Так гриби не прості))
Ой, ні:((( Ото доля підкинула дядечка. Я чомусь увесь час, поки читала, думала, а не могла б Кіра отруїти його цією стравою? А сама випити протиотруту, наприклад. Бо такий мерзенний тип цей Ріксон.
Катерина Федоровська, Ну, можливо)) їй ж треба було обрати між Марком і Ріксоном)
Мрії Марка мені сподобались - кохання, міцна сім'я, життя без вбивств, хоч і не на вершині суспільства. Кіра ж мріє втекти від реальності. Напевно тому, що реальність її була набагато страшнішою ніж у Марка на нижчому рівні.
Єва Ромік, Так,вони наче з різних рівнів і з різними мріями, але й тягнуться один про одного))
"Схоже не ті гриби я тобі готую"))
Юлія Богута, Дівчина вже не знає, що їй думати:)
Вай, які мрії барвисті у Кіри:)))) Корисна річ такий шолом для мрій)))) Замість тисячі слів)))
Marinaria, Так)) помріяв і отримуй;)
Ось так, мріяв завжди про вищий рівень, а виявилося, що даремно, щасливим був саме у своєму світі)) Я чекала, що він все-таки поцілує, бо Кіра явно була не проти))
Юлія Міхаліна, Ну він дійсно скромний)
Вітаю)) Дякую за чудове продовження. Ох, і справді, помріяти - це завжди вчасно. Вірю, дуже вірю у здійснення бажань.
Авторе, вам дуже круто вдалося устами Марка протиставити два абсолютно протилежні суспільства. Геніально!
У Кіри дуже добре розвинена інтуїція. Пішла на невеличкий експеримент - і їй це вдалося! Не пошкодувала щойно вимитої пательні, але воно того вартувало)) Добре, що у дівчини так гарно викарбувались спогади з дитинства, саме це, думаю, і не дозволило її душі зачерствіти. Мені ось що спало на думку, а чи не причетний Ріксон до смерті її батьків? хм, він такий підлий, що і такого можна очікувати.
Дякую-дякую, Авторе. У вас крута історія. Чекаю продовження)) Легкого пера!
Олеся Мрійниця, ❤❤❤
Все геніальне - просто))
А шолом класний! От би я пострибала вигаданими світами)))
Лара Роса, Сама не проти такого шолома)))
Ох, ну як так! Це навіть вже не натяк був, а заклик до дій:)))) Не наважився :((( Класна ідея з ловцями мрій:)) Я б сама такий шолом надягнула б:))
Катерина Федоровська, От так от)) навіть шолом не допоміг)) щось таки є в Марку від дурника, все таки:))
Дякую, Катю.
розділи 12 —14. який же Ріксон, одначе, противний тип. Бррррр.
А між Марк та Кірою щось народжується...)))
Цікаво ви подаєте наукову інформацію. Дуже легко читається)))
Hanna Trunova, Так, наче щось зароджується:)
Дякую ❤
Накопичила для читання аж три розділи, проковтнула одним махом. Дуже добре написано. Чим далі, тим цікавіше. Русизмів у вас катастрофічно поменшало, ну просто нема до чого причепитися критику-любителю ))). І все ж один не русизм, у якого є чудовий український аналог, я знайшла.
Шампіньйони - печериці.
Помилки в даному випадку немає, слово "шампіньйон" французьке, і теж поширене в Україні.
Єва Ромік, Дякую, Єво)) Радію, що поменшало. Бо помилки в мене як грибниця, годі викорінити)))). Вдячна за підтримку:)
Вітаю)) Добре, що встигла попоїсти, а тут бац - і нова прода)))) Уперше під час читання не страждала від мук голоду. Гречку люблю, хоча багато хто не дуже з нею товаришує)) Грибочки цікаві. Така ідилія була на кухні, така домашня атмосфера , що на якусь мить забуваєш, що десь по сусідству з Кірою та Марком сновигають божевільний, жахливий Ріксон і його підлабузник, що викликає не меншу відразу, Патерн. Дуже цікаво, апетитно і пізнавально))) Дякую за цікаву історію та нові знання))) Чекаю продовження, а може ще й блогу))) Легкого пера!
Ален Стеллс, ❤️❤️❤️
Ох, яка сумна історія з батьками Марка:((( Але розділ чудовий:) Я так і думала, що Кіра зробить перший крок:) Але хлопці - вони такі:) Іноді треба їх спонукати до зізнання:))) І я також хвилююся стосовно завтра:((
Катерина Федоровська, Ну так)) ну не даремно ж Кіра каже, що він простодушний дурник:))
Так вони в небезпеці)
Як добре, шо так швидко вийшла прода))) Хоч не мучали нас довго:)) І порадувала швидкість Марка та його вправність!) Але шкода, що Кіру все ж помучали(((
Взагалі прода така різнопланова вийшла, тут і втіха, і освідчення в коханні (Як то Марк гордо сказав: "Моя дівчина" Рррр:))))))), і розмови душевні, про наболівше, і все це приправлено грибочками з еротичним підтекстом))))
Marinaria, Думала розділи глави, бо дійсно багато подій, але потім передумала))
Ну а така зізнання навряд Кіра одобрить, вона дівчина з характером:)
Він встиг)) Ріксон дійсно вбив би свою племінницю? В ньому реально не залишилось й краплі людяності?
А грибочків все одно хочеться))
Ален Стеллс, Особливо, в таких, як Ріксон.
Вони так мило зближаються, відкриваються один одному, але боязно, що буде далі. Боюся, аби Ріксон не кинув і Кіру в той експеримент.
Юлія Міхаліна, Думаю, це буде залежати від Кіри та її вибору))
Вітаю) Виявляється наукова фантастика може бути цікавою. Хоча більше схиляюсь, що це саме Вам вдалось так подати.
Оригінальна ідея, певно, про гриби ще так не писали, тим паче в поєднанні з надсучасними технологіями. Важко уявити, наскільки Ви поглибили свої знання в мікології)))
Сюжет динамічний, незважаючи на велику кількість нової для мене інформації, читати цікаво та легко.
Достатньо яскравих вдалих описів, щоб уявити картину, але й не занудьгувати.
Подобається тандем головних героїв. Марк видається, як справжній розробник, досить флегматичним, а от Кіра весела й енергійна) Вони чудово доповнюють один одного.
Зрідка зустрічаються росіянізми, наприклад "вияснилось" краще замінити на виявилось. Але в жодному разі ці дрібні нюанси, не псують мого позитивного враження. Книга йде на полицю для подальшого читання.
Натхнення невичерпного, успіху й вдячних читачів!
Ален Стеллс, ❤
Та жорстокість Ріксона — вбиває й без бамбукового насіння((((
Оце методи пришвидшити роботу((( Навіть племінниці не шкода... Сподіваюся, Марк встигне!..
От би якогось гриба зараз, який би час зупинив!) Чи є такі?))
Marinaria, Так, використовує всі методи, щоб досягти бажаного((
На жаль не знаю таких грибів)
Рр, Ріксон жахливий(( Нічого і нікого не шкода. Я припускала, що він може впливати таким чином, але не думала, що це станеться вже зараз.
Юлія Міхаліна, Так, він такий, не зупинеться ні перед чим
Привіт з марафону)))
А гарно ж з ним погралися на початку))) Я просто в захваті від нетипової передачі, здавалося б, такого сталого жанру))) Починаючи з самісінького початку книга заворожує, беручи в свої незримі тенета)))
А ця анотація...))) Мммм)))
Мушу зауважити, що до мене не одразу дійшло, який головний псевдонім авторки, але ж так круто вийшло))) Тому бажаю нехай експерименти ніколи не припиняються))))
Ален Стеллс, ♡ ♡ ♡
Вітаю. Дуже круте і одночасне моторошне продовження. Ріксон - не людина, а Патерн у цьому розділі яскраво себе проявив у якості тупого виконавця наказів отого божевільного. Страшно подумати, що далі чекає на Кіру та Марка. Як хлопцеві вдасться викрутити цю ситуацію, адже Ріксона просто так не проведеш.Дякую, Авторе! Чекаю продовження
Звісно, всього у житті не прочитаєш. Але такої наукової фантастики я ще не зустрічала. Ви талант. Легкого пера!
Ален Стеллс, Дякую)) ❤️❤️❤️
Ріксон - справжнє чудовисько, навіть племінницю не шкода. Ох, Маркові вдасться, сподіваюся, закінчити вчасно. Але ж справедлива кара на нього чекатиме. Дякую, тримаєте читачів у напруженості.
Катерина Федоровська, Так, чудовисько, не інакше. Дякую, Катю:)
Ріксон просто потвора! Кажуть, що людей спотворює влада. Ні, це вони її спотворюють. Неможливо без примусу перетворити людину на того, ким вона не є.
Лара Роса, На жаль (
Боюсь, його зараз сім'єю "адаптуватимуть".
Ален Стеллс, Вже легше))
ЦІкаво, що ж то за методи такі? Щось нічого хорошого не очікую :((((
Катерина Федоровська, Бо нічого хорошого і не чекаю його, на жаль((
Люблю ці моменти в книжечках, коли стає зрозумілим сенс її назви)) Але не вірю, що Марк стане бездушним(((
І ніякий він не дурник, просто щирий, з душею, що може випромінювати тепло та бути "живою":)
Не пощастило тільки йому потрапити в цей тераріум запліснявілих душ (і це не про грибочки)
Можливо йому вдасться (з допомогою Кіри та обширним знанням) направити "грибну користь" на дійсно благо суспільства і не коритися Ріксону? Це було б вражаюче))
Marinaria, Марк)) точно ні)) простодушний він так, але ніяк не бездушний)). Не пощастило, але можливо пощастило людству, що він там, бо може він зупинить ще якось, хоча хз:)
Так я думаю в кінці шкоду вони зможуть перетворити на вигоду))
Вітаю)) Моторошно читати, особливо коли уява Марка вималювала таке за сестру, у мене чесно аж до мурашок. Авторе, а вам не було моторошно, коли ви писали? Здається, у мене і волосся стало дибки))) Володієте неперевершеним умінням створювати атмосферу!
Патер таке цікаве ім'я, ніби з психології "патерн". Цей чоловік дійсно уміє вдарити там, де болить, ще й отримає від цього насолоду.
Дякую, Авторе, потішили, таке гарне устами Марка визначення поняття душі. Любо-мило було читати. Ой, а про мутації і втрату душі як же гарно сказав Марк))) Дуже цікаво про чорні антарктичні дріжджі, навіть не знала що такі є)) Дякую за нові знання
Ріксон - демон, відчуває безкарність, ніби вже володар не світу, а, чого ж там соромитись у нього запити великі, Всесвіту.
Цікаво, справді щось подібне сталося 1997 року?
Мені так подобається як кожного разу ви обігруєте слово "адаптація". ГЕНІАЛЬНО! Читаю із превеликим задоволенням))
По завершенню розділу я тепер дуже хвилююсь за Марка. Та й Марк за себе і сам розхвилювався, йому і до цього було непереливки, а тепер і поготів, хтозна чого чекати від поїхавшого дахом Ріксона, ще й слово він таке використав "еволюціонувати".
Олеся Мрійниця, ❤ навзаєм:)
Чорні лисички. Ще один незвичайний сніданок. І дівчина, що виглядає дуже знервованою. Певно щось назріває.
А обід і вечерю Маркові дають? Чи лише сніданки? Щось я пропустила.
Єва Ромік, От я так і подумала)
Кіра доведе Марка до цугундера)))
Наталка Черешня, Пішла в інтернет шукати що то таке є))) і що значить це))))
розділ 10, 11. ото Кіра! пристає до Марка зі своїми чудо-грибами ;)))
Hanna Trunova, Кіра трохи затійниця)) дякую за те, що читаєте:)
Навіжена дівчинка, така затійниця)) З кожним грибом та подачею їжі ціле шоу створює))
Юлія Міхаліна, Любить вона його подражнити, а себе повеселити))
Ох, і веселунка! Так точно "вкладе" хлопця на вічно))
Лара Роса, Мусять)) вибору нема)
Привіт)) Здивували, Авторе, цікавим продовженням. Про новий гриб дізналася, це ж треба таке. Для мене це стало відкриттям)) Лайка Марка - топ. Тепер я не лише гриби, а і єдинорогів любитиму)) Дивовижа! Ду-у-у-же сподобалося))) Легкого пера!
Олеся Мрійниця, Привіт)) Олесю. Сама дивуюся з різноманіття грибного світу;). Дякую і тобі легкого пера))❤
Ото Кіра жартівниця, дівчина-вогонь:))))
Катерина Федоровська, Є таке)) жартувати любить;)
Після таких історій, дивно як в нього серце не стало))
Юлія Богута, Певно через то що молодий:)
Вітаю з марафону!
Отож, задум роботи цікавий, ба навіть більше, уявляю яку роботу довелось провести автору перед написанням, щодо вивчення грибів і їх особливостей. Тому за це великий плюс.
Хочу відзначити, що прочитала глав п'ять й не побачила признаків жанру літрпг, як й та людина, що намагалась й намагається його писати й читає (окрім згадок, того, що герої будуть переміщені в комп'ютерне середовище). Сприймала роботу більше як наукову фантастику, де герою потрібно досліджувати гриби.
Текст ще потрібно передивитись, бо бачила русизми, повтори, десь пропущені пробіли. Сподобалась третя глава, де героя ставлять перед фактом, загадковий вчений, що шантажує та має вплив на звичайних людей, доволі цікава фігура, як на мене. Хотілось би побільше дізнатись про науковий лор саме в перших главах. Герой мені імпонує, не дивлячись на примус, все ж думає про сім'ю.
Натхнення!
Анна Несторова, Дякую за відгук))
З усім погоджуюся, так більше наукова фантастика, гг потраплять в гру десь на середині книги).
Дякую і вам навзаєм натхнення!)
Читаю все ваше цікаве й пізнавальне чтиво, й начитатися не можу)) І тепер опівночі, булочки не хочу, а грибів хочу, аж слинка тече:))) Спокушаєте в кожному розділі)
Яке ж буде далі меню?))
Marinaria, Дуже дякую вам за те, що читаєте і підтримуєте)). Думаю Кіра готувати ще немало смакоти;)
Бідний Марк, він скоро шугатиметься від Кіри з її їжею та моторошним історіями))
Юлія Міхаліна, Ну от)) такими темпами й до дітей не далеко)
Вітання Вам з марафону) Назва, що "чіпляє", дуже гарна обкладинка – мила і оригінально зроблена, шрифт такий повітряний та ніжний) Написано добре – за винятком деяких проблем з орфографією, та помилок – як ото "піджимаючи губи" замість "підбираючи", або "стискаючи", "тіло загинулої комахи" замість "загиблої", Ріксон звертається до співбесідника "Патерну", а не "Патерне"... Сюжет якісно розроблений, відчувається смак такої справжньої наукової фантастики), тільки у першому візиті Марка до лабораторії якось бідно описана сама плантація грибів – не зовсім зрозуміло що, власне, юнака так вразило. Герой мені сподобався – хоча він, здається, ще не цілковито розуміє власні здібності, але певна, не здасться і ще не один "сюрприз" піднесе самовпевненим "володарям доль"! Той единорожок, мабуть, вже не просто так)
Ален Стеллс, Нема за що)
Чудово злагоджений текст і захоплююча історія.
Нехай щастить твору! :-)
S Batura, Дякую)
Вміє Кіра апетит "нагнати")))
Лара Роса, Ну от і я про те))
Вітаю)) Тепер я розумію, що блог був своєрідною підготовкою читача до нового розділу. Дуже цікава і водночас моторошна інформація. Це ж треба як холоднокровно бездушні заради експерименту чинили такий жах, ще й намагалися своє хобі, яке годувало їхнє нарцистичне его, прикривати наукою. І Ріксон такий же. Ех, у мене є подруга і у неї у дворі є спиляне дерево, так на тому дереві я бачила гриби, вони ніби кам'яні, але чимось нагадують вішенки. Сморжики як покарання для Ріксона це дуже м'яко. Я би ще додала, щоб на нього напали деревні трутовики, вони бувають різними. Мені, так би мовити, пощастило побачити ось таке "диво" - Трутовик справжній (Fomes fomentarius).
А вішенки я люблю, особливо готувати як відбивнушки))) Смакота-а-а-)))
Тепер є ризик, що знову їсти наніч захочеться)) У вас, Алено, фантастична кулінарна історія))Дякую. Ви чудова. Обіймаю))
Олеся Мрійниця, От і я теж)))
Розділ трохи моторошний, але інформативний з наукової точки зору. Цікаво подано.
І на розсуд автора:
тикнути - тицьнути,
зїжитися - зіщулитися.
Єва Ромік, Дякую, скористаюся порадою і виправлю)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати