4 469
Анотація до книги "Коли двоє з нас помруть"
Землі, оповиті древніми прокляттями, готуються до війни між людьми та вампірами.
Але справжня загроза ховається не в тіні.
Вона прокинулася серед мертвої тиші — без імені, без минулого.
Сни приносять уривки забутих спогадів, а реальність породжує дедалі більше запитань.
Щоб вижити, вона змушена покластися на загадкового воїна з фіалковими очима, який сам є чиєюсь мішенню. Його присутність небезпечна, але лише поруч із ним вона починає згадувати, ким була, і хто намагався її знищити.
Кожен крок до правди веде глибше в темряву.
Бо іноді найбільше прокляття — те, що пробуджується всередині нас.
#темне_фентезі #втрата_пам’яті #прокляття #зрада #вампіри #пошук_себе #змови #небезпечне_тяжіння #минуле_що_повертається #містика
Але справжня загроза ховається не в тіні.
Вона прокинулася серед мертвої тиші — без імені, без минулого.
Сни приносять уривки забутих спогадів, а реальність породжує дедалі більше запитань.
Щоб вижити, вона змушена покластися на загадкового воїна з фіалковими очима, який сам є чиєюсь мішенню. Його присутність небезпечна, але лише поруч із ним вона починає згадувати, ким була, і хто намагався її знищити.
Кожен крок до правди веде глибше в темряву.
Бо іноді найбільше прокляття — те, що пробуджується всередині нас.
#темне_фентезі #втрата_пам’яті #прокляття #зрада #вампіри #пошук_себе #змови #небезпечне_тяжіння #минуле_що_повертається #містика
Зміст книги: 40 глав
311 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти«Дехто говорить про вічну муку, як про щось гірше за смерть. Для мене — це знати, що я втратив тебе, і жити далі».
Дякую всім, що читаєте!
І за ваші щирі коментарі!)))
Привіт з марафону)
У цьому творі Ви малюєте ніч не чорнилом, а самим подихом Безмежності: вітер тут шепоче не про бурю, а про тріщину між світами, де Ритм Життя стискається в тугий вузол перед тим, як щось древнє вдихне з могили; сцена виблискує тією химерною силою, коли смерть поводиться не як край, а як двері, й Ви майстерно змушуєте читача відчути, що за цими дверима стоїть не темрява, а свідомість, яка давно перестала бути людською; і хіба не в цьому справжнє диво? Ви створили простір, де страх стає провідником, де час звужується до одного удару лопати, і де навіть крик із могили звучить не як жах, а як поклик до глибинного, до Третього Типу істини — тієї, що завжди народжується там, де світло боїться ступити. Багато що тут нагадує мені моє власне перо, думки, теми, тому читання стає лише цікавішим!
Вадим Булава, Дякую)) Ваш коментар - це окремий вид мистецтва))
5,6. Отже Морвен зрештою прощається з Ігною й їде з Вереском. Нові пригоди тільки починають. Знайдена хатина теж випробування для Морвен.Вереск досить зухвалий й байдужий. Видіння матері — моторошне. Виявилося, що то демонські козні. Добре, що Вереск її врятував від тієї "матері") Дуже цікаво пишете.)
Ромул Шерідан, Дякую, що читаєте))
3. Цікаві розповіді Ігни про її минуле. Потім цей дивний знайда Вереск. Матвій виявився не дуже прихильним на відміну від Ігни.
4. Знайда трохи розповів про себе. Він досить дивний, дедалі більш зухвалий. Здається той фіалковий погляд Вереска глибоко запав Морвен))
Прочитала з цікавістю 20 розділів. Подобається як Ви занурюєте читача в атмосферу книги - не виникає дисонансу між епохою, манерами та діалогами героїв. Усе гармонійно. Бо іноді читаєш книгу - атмосфера Середньовіччя, а герої розмовляють сучасними репліками, і це доволі непродумано. У Вас все інакше - робота сповнена емоцій та загадок які хочеться розгадати))
Ріна Март, Дякую)))
Сподіваюсь, ви знайдете всі відповіді на питання))
Я якось навіть не замислювалася щодо такого балансу в тексті... Думку з боку завжди цікаво почути))
Прочитала 4 розділи. Дуже цікавий початок, таємниця незнайомки з домовини спонукає, читати далі )) Водночас, є кілька незрозумілих моментів - на мапі світу немає королівства Троянд і земель вампірів. Отже, це мапа лише одного краю - графство де Вета, до якого відносяться і Прокляті землі? І ще питання - саме прокляття Троянд, в чому воно заключається, бо складається враження, що читаєш другу книгу циклу, а не початок нової історії. А так в цілому дуже сподобалась історія Ваша, давно додала до Бібліотеки, тепер нагода почитати у рамках марафону взаємного читання))
Ріна Март, Щодо прокляття... То на ці питання теж будуть відповіді.
Король Деметрус - це батько проклятої принцеси Троянд?
Ріна Март, Далі все пояснюється))
Продовжую читати)
Мені, щось тільки присвітило, що на початку твору була мапа)) Я її якось пропустила, мабуть, ще коли марафон був)
Але мапа чудова, сиділа певний час розглядала, мандруючи подумки)
5. Дуже емоційна сцена прощання з Інгою, та і взагалі ті вершники вселяють страшенну неприязнь і змушують насторожитися.
Вчинок Морвен, коли вона вхопила Вереска за руку, теж дуже багато говорить про те, яка вона як особистість. Вона прагне всіх убезпечити, і це викликає повагу.
Кайла Броді-Тернер, Мапа не ідеальна, але дає відчуття близькості до історії))
Вітаю. Отже, починаю знайомство з Вашим твором. Прочитав пролог й два розділи. Отже, ми маємо справу з загадкою, як це дівчина, що копала могилу, сама в ній опинилася, прокинувшись у жасі?. Дуже цікаво. Бачу, тут усе моторошно. Й ця Ігна, що одразу натякає про борг за порятунок. Але ця дівчина Морвен теж не ликом щита. І як раз шити вона може і вміє. З цікавістю продовжу читання. А також запрошую Вас до своєї історії, й історій інших марафонів.
Ромул Шерідан, Дякую)) Вже ознайомилася з творами марафону і буду по трохи читати.
Щодо сюжету, то Морвен не копала собі могилу)) Їй викопали))
З кожною книгою ви пишете все краще і краще. Історія Морвен неймовірно цікава.
«Дехто говорить про вічну муку, як про щось гірше за смерть. Для мене — це знати, що я втратив тебе, і жити далі».
Дякую всім, що читаєте!
І за ваші щирі коментарі!)))
Ну і ще одне. Думаю селяни не такі вже й безневинні
Катерина Винокурова, Хитрі не те слово. Схоже з Морвен в них не вийде)
Все таки цікаво хто ця Морвен. Якщо дух не відчуває її запаху то може вона не людина?
Олесь Король, Читайте далі і дізнаєтеся)))
Як завжди ваші книги сповнені темної магії і таємниць. Початок взагалі бомба. Далі на одному подиху.
Олесь Король, Дякую за теплі слова ♥️
Додала до біблотеки. Мені близька тема вашої історії. Я з погляду на анотацію, стає цікаво, ким жее являється головна героїня.
Міріада Фаєр, Дякую ♥️
Яка гарна обкладинка! І анотація багатообіцяюча. Додала в бібліотеку, буду читати )
Morwenna Moon, Дякую ♥️♥️♥️
Почала читати дуже цікаво з першого розділу. Запам'яталася фраза " Людей просто так не ховають" ❤️
Крісті Ко, Дякую ♥️♥️♥️Сподіваюсь, історія сподобається
Прочитала 2 розділи. Багатообіцяюче❤️❤️❤️
Христина Вілем, Дякую ♥️ Сподіваюсь, ці слова будуть виправданими)))
Атмосфера одразу затягує — відчувається щось епічне, темне й водночас дуже особисте. Мені подобається, що тут не просто про війну людей і вампірів, а про внутрішнє пробудження, про те, що справжня загроза може бути всередині. Це звучить глибше, ніж типове фентезі — ніби історія про пам’ять, вибір і тінь, що живе в кожному.
Кейт Лорен, Дякую за відгук ♥️
Ці слова по-справжньому передають всю суть цієї історії.
Мапа супер. В чому робили?
Ангеліна Мюрей, Добре)))
Я так розумію це у вас один Всесвіт. Я про " Королеву шипів"
Катерина Винокурова, ❤️❤️❤️
Початок моторошний. Цікаво хто та панянка в могилі
Розділ 4.
А від нової "знайди" аж парує ввічливістю :) Можливо життя солдатське, а можливо і характер :)
Цікаво чому у Морвен виникла ідея фікс, щоб його вилікувати. Синдром "На моїй зміні такого не буде", чи то підсвідоме бажання врятувати когось, після власного порятунку.
Розділ 3.
Прошу памʼятати, що це тільки моя думка :)
Історія Ігни та її ʼдідаʼ могла б скласти сильніше враження, якби була подана трохи інакше. Тобто можна було б до неї підвести більш органічно, так, щоб її історія перегукувалася з сьогоденням та з певними діями, які би "змусили" Ігну відкритися. Тобто така раптова відкритість до "Знайди", знаючи, що вона ходить у табір вояків, як на мене, трохи не вписується до неї, як до персонажа.
Валеріан Надмогильний, Дякую за вашу думку)) Теж відчуваю, що трішки не на своєму місці. Але іншого моменту просто не було. Та й вона стара хотіла подати Морвен свою філософію, готуючи її до майбутнього, яке знайде її, хоче вона цього чи ні. А після такого стресу можна і виплиснути те, що болить))
Розділ 2.
Події розвиваються досить швидко.
Дуже сподобалося реальне ставлення Ігни. Вони самі виживають, а тому тут немає місця для зайвих почуттів, за це великий плюс :)
Вітаю, от і я заглянув до Вас :)
Початок досить моторошний, чіпляє з перших слів. Йдемо далі :)
Валеріан Надмогильний, Вітаю у себе ♥️
6. І мені не дають спокою ті чоловіки... Безкорисна допомога в принципі підозріло виглядає...
П.с. Турбота Вереска несподівано мила) Думаю, він її знає. Але з якоїсь причини не зізнається. А може, й ні, хехе)
П.п.с. Момент їзди на коні — перечитайте його, будь ласка. Спершу Морвен притиснута до грудей, а приім спину відчуває... щось тут не в'яжеться.
Ханна Трунова, Дякую, знайшла помилку))
3. Генерал однозначно з тих хороших чоловіків, яких головні героїні не вибирають, бо не йокає. Серцю не наказати, авжеж, зрозуміло це) Цікавий елемент із трояндою. Хотілося б трохи більше про древнє прокляття дізнатися, тут наче якась деталь історії пропущена, ніби десь повинна бути окрема книга, хоча, може, далі все буде пояснено, просто я біжу попереду паровоза...))
Якщо вже зачепила зауваги, щоправда, не впевнена, що це було в цьому розділі, може, в наступних, то "від учора" пишеться разом, "один одному" це коли між чоловіками щось, коли між чоловіком та жінкою, то "одне одного", і там ще трабли з діалогом були (Рд. — са). Правильно так: (Рд, — са). Якщо ставите там крапку, то слова автора вже з великої (можливо, то просто одруківки, просто підряд зустрічалося...). Оть. В жодному разі не хочу вас образити! Загалом книга без помилок у вас,що дуже мене тішить, тому хочеться, аби вона ставала тільки кращою)))
Катерина Винокурова, Як вважаєте за потрібне) Якщо для розуміння цієї книги мені не тре читати іншу, тоді проблем нема)
5. Ех, на жаль, свято обернулося лихом. Вороги шукають втікачів, і не зупиняться, схоже, поки не знайдуть. А Морвен молодець! Викрутилася! Але тепер їй теж треба покидати село. Що чекатиме на неї попереду? Чи зможе вона дізнатися правду? А може, і не треба воно їй? Іноді незнання — найкраще блаженство.
Читатиму далі, до бібліотеки додаю)
4. І не побоялася Морвен йти на кладовище сама! Видно, дуже сильне в неї бажання дізнатися більше, і не дивно. Але замість відповідей на німі запитання вона знайшла проблему на свою голову у вигляді пораненого військового! Коли він мовчав, був милим, а коли заговорив... Ох, все запалало іскрами взаємної антипатії!) Але мені прямо нравки їхні перепалки))) Такі живенькі, гостренькі, смачненькі))) І сам персонаж цей новенький, чую, новий краш) Подобаються такі поганці в книгах))))
2. Отже, її звати Морвен. (Мор — від смерть? Чи ні?) Вона змогла досить швидко прийти до тями, ще й збагнула, що непогана кравчиня (цілком ймовірно, це її фах). Але минуле Морвен висить над нею тягарем: що сталося, що її живцем закопали? Можливо, вона щось накоїла? Або їй помстилися? Або це якийсь обряд...
В цьому розділі привідкривається сетинг. Війна між двома королівствами — вампірами та Королівством Троянд. З'являється новий персонаж, воєначальник, який викликає симпатію. Загалом читається все дуже легко, хочеться й далі занурюватися в історію, що я вже зробила =)
Ханна Трунова, Морвен... Просто Морвен)) Я не збиралася вкладати в її ім'я якесь значення. Але хто знає))
О, ну нарешті Вереск прокинувся) Скажу чесно: чекала на його появу ще з прологу, бо надивившись на ту гіфку розуміла, що такого парубка пропускати не можна) Тож не варто й дивуватися, що й Морвен мимоволі замилувалася зовнішністю Вереска.
І от він нарешті отямився, те, що він впізнав когось у Морвен теж не просто так, я думаю. Може вона схожа на якесь його давно втрачене кохання, хто знає.
Ну, от, не встиг діалог початись, як уже має місце перша суперечка...
Інга мені дуже імпонує. Вона більш розважлива, вдумлива і не схильна до надмірних емоцій, як той самий Матвій. Вміє тримати себе в руках і це дуже хороша риса.
Спілкування Вереска і Морвен доволі напружене. Хоча і відчувається під напускною неприязню щось геть протилежне) Цікавий початок, неодмінно повернусь до книги трохи згодом
Бажаю успіхів та натхнення!
Катерина Винокурова, Так, тож я дочекаюсь уже повного викладу і почну подорож цим неймовірним світом, дякую Вам!)
Та ну... Грабувати мертвих навіть у фентезійному лорі небезпечно))
Я сподіваюсь Морвен мала вагомі причини осквернити чиєсь місце спочинку.
Розділ дуже динамічний, події змінюються, діалоги короткі, проте інформативні.
ОООО! То це книга типу із Всесвіту "Королеви Шипів"? Круто, обожнюю такі кросовери)
Нічого конкретного, та читач, знайомий з історією приємно вражений, дякую)
Катерина Винокурова, Абсолютно згодна! Чудова ідея) теж зараз працюю у межах уже створеного всесвіту і рада цьому, часом автор просто усвідомлює, що не міг сказати все, тож історія продовжується і розвивається) Це чудово!
Ну, Морвен, оце так жінка! І одяг всім солдатам зашиє, і корову здоїть(ну, майже), і чоловіка від смерті врятує, на плече собі закине, рану залікує. Я вражена її вміннями і тим, як просто вона до цього ставиться. Кажу ж: не жінка, а просто мрія! Словом, я там стояла поруч з Інгою і вихваляла її половину розділу)
Складна історія у самої Інги, та багато в чому вона мала рацію. А от Матвій не дуже сподобався, хоч я і його можу зрозуміти. Вони і так опікуються Морвен, тепер на їх голови звалився щей загадковий красень із пораненням.
Та, щось підказує мені, що Морвен із цим раду дасть швидко, не схожа вона на "дівчину в біді", навіть опинившись по горло в проблемах, вона схожа на ту, що долатиме їх із гордо піднятою головою)
Початок атмосферний, напружений і детальний попри свою лаконічність
Я вже читала Ваші книги і пам'ятаю, що відчуваються вони напрочуд гостро і кінематографічно, маю у планах ще "Х'ю Бланша", та поки зосереджусь на цій)
Кайла Броді-Тернер, Дуже приємно знати, що мій авторський стиль має свою унікальність)) Хочу колись написати щось ванільне, без занурення у глибокий морок...
Оу...то вона прокинулась у тій же могилі яку копала? І повністю втратила пам'ять? Цікавенько)
Є у мене ідея, на кого вона могла перетворитись, та я поки дам їй настоятись)
Читаю далі)
Пролог доволі інтригуючий))) Двоє копають могилу, а там дівчина, не жива і не мертва. Взагалі початок, а саме копанням могил, нагадав початок "Анатомії"Дани Шварц, але, ясна річ, зараз це популярна тема, почати з чогось такого... ммм... моторошного) Загалом попереду нас чекає нова захоплива історія!)
Катерина Винокурова, Ясненько)
1. Мда, пробудження в дівчини доволі шокове. Дізнатися, що тебе закопали живцем, а ще й амнезія на додачу! Тут будь-хто свідомість би втратив. А ці двоє рятівників теж викликають питання. Нащо вони могили розкопували? Підозри викликають, коротше.
Четвертий розділ.
З одного боку - ну, засранець) Йому врятували життя, а він отак себе поводить.
З іншого - у військових своя "прошивка" в голові, і це, мабуть, характерно для всіх світів.
Читатиму далі) Мені зайшло, цікаво, як розвиватимуться події.
Очерет, Не можу без "капризних" персонажів))
Третій розділ.
Що ж, це рано чи пізно мало статися, і пошуки минулого привели ГГ туди, звідки почалась нова сторінка її життя. Та знайшла вона там декого іншого. Чи має він якийсь стосунок до того самого минулого - поки неясно, та ще, гадаю, буде видно...
Трохи незрозуміло, чому Морвен вирішила, що це може бути вампір, якщо впізнала свій шов на одязі (логічно, навпаки, припустити, що це воїн королівської армії). Чи може бути, що обернений?
Дід суворий і, походу, він свого минулого (злодійського) повністю не забув.
Очерет, Так, ви вірно підмітили. Треба той момент уточнити. Він же міг перевдягнутися.
Дякую))
Другий розділ.
Продовження не розчарувало ✌️Все та ж похмура атмосфера зберігається.
Тепер вже ясно, що старі її не з добросердечності врятували.
Назріває двіж - на це натякають спогади, що мало-помалу повертаються до ГГ, і наближення прийдешньої війни.
Вітаю!
Прочитав перший розділ. Початок цілком характерний для темного фентезі: темна ніч, негода, пітьма, в якій ховаються, монстри, і... дід з бабою, але вони не ріпку тягнуть, а мародерять на цвинтарі.
Поки не до кінця зрозуміло про героїню, хто вона й звідки і хто її там поховав живцем - мабуть, передбачається той самий пошук себе.
Гарно, атмосферно і мотивує читати далі.
Очерет, Вітаю! Дід з бабкою змінили рід занять)
Вітаю з новою книгою! Бажаю, щоб вона знайшла свого читача
The goddess Aphrodite, Щиро дякую)) Бажаю вам також багато читачів))
Я прочитала поки лише пролог, читається легко та досить живо і реалістично описано, мало читаю на Букнеті, але чесно зацівало, тому продовжу читати далі❤️
Уляна, Дякую, що завітали ♥️
Успіхів книзі! Ви точно талановиті у фентезі ♥️♥️♥️
Катерина Винокурова, ♥️♥️♥️
Вітаю з початком публікації!) Бажаю удачі! Анотація змушує додати до бібліотеки)
Люмен Белл, Дякую ♥️ Дуже рада)))
Неймовірно цікаво, додала до бібліотеки ))
Тіра Аккерман, Приємно таке читати)) Дякую))
Мої вітання. Я ще з Х'ю не закінчила
Ангеліна Мюрей, Нічого)) Нова історія і Морвен нікуди не зникнуть))
Дякую))
Вітаю з чудовою новинкою! Успіхів вам у конкурсі!☺️
Анна Лір, Дякую, Анно))
Дуже інтригуюча, загадкова і цікава анотації! Нехай книга пишеться легко на радість читачам та автору! Бажаю Вам успіху на конкурсі, натхнення у роботі над романом, й багато відданих читачів!
Микола Давидкін, Дякую за теплі слова))
Вітаю з новинкою та бажаю успіху в конкурсі❤️❤️❤️
Белла Ісфрелла, Щиро дякую)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати