3 993
“Всесвіт Троянд і Шипів”
Анотація до книги "Королева шипів"
Вона — проклята господиня мертвих хащів.
Він — король процвітаючого краю.
Вони — два чудовиська, яким судилося зустрітися.
У світі, де любов не рятує, а поцілунок не знімає прокляття, що переможе — темрява в серці чи слабке світло, що пробивається крізь тріщини?
Він — король процвітаючого краю.
Вони — два чудовиська, яким судилося зустрітися.
У світі, де любов не рятує, а поцілунок не знімає прокляття, що переможе — темрява в серці чи слабке світло, що пробивається крізь тріщини?
сильна героїняпротистояння характерівтемне фентезі
“Історія, що чемно підсовує вам очевидні відповіді… лише для того, щоб у фіналі розсміятися вам у лице й перевернути все, що ви думали, знизу догори. Ви готові? Не дивіться занадто впевнено, бо тут усе не те чим здається.”
“Вони колють і обпалюють один одного. Танцюють на вістрі мечів. Вони троянди, які захищаються один від одного колючками й недовірою. І звичайно, вони не знаходять відповідей один в одному. Бо справжні відповіді у собі. ”
Зміст книги: 13 глав
61 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКнига здалася цікавою, додала до бібліотеки) підписалася, сподіваюсь навзаєм)
Вітаю, успіхів та натхнення вам))) Та вдячних читачів, підписалась на вас, надіюся навзаєм))) ❤️
Іванна Турецька, Щиро дякую ♥️
Отже. Хто не читав - цей коментар не для вас: КУПА СПОЙЛЕРІВ!
По-перше, книга дуже цікава! Небанальний сюжет, абсолютно не знаєш, що буде в наступну хвилину.
По-друге, кінець мені теж подобається, прям є, про що подумати. Враження, що половину, я правда, так і не зрозуміла)) Але це мені теж подобається.
Чому Деметрус побачив обличчя Іріс - розумію. Я так і думала, що так буде. Він потвора. От чому чари не подіяли - це вже не так ясно... Цікаво, яка доля Іріс. Вона навічно залишиться проклятою в лісі? І само її прокляття - якщо Дзеркала не існувало (я попереджала про спойлери, ага?), то звідки прокляття? Я так розумію, що це таким чином накопичилися страждання людей, якими "розплатився" батько Іріс - і трансформувалися в прокляття.
Отакі думки, коротше кажучи. Дуже дякую за цікаву книгу!
Катерина Винокурова, А, логічно ♥️♥️♥️
Хотіла розбити останні глави на дві, але не змогла відірватися. Тепер треба подумати. Трохи пізніше дам детальніший відгук
Мрія Чарівна, Чекатиму ♥️♥️♥️
Цікаво почути вашу думку
11. Боже, скільки загадок і як все цікаво! Що приховує король? Хто зрадник? Яка доля королівства? Чи Іріс позбулеться прокляття? Ну ви накрутили)))
Мрія Чарівна, Сподіваюсь, всі ці загадки себе виправдали))
10. Ого, в нас почався детектив!
Мрія Чарівна, Зовсім трішки)))
9. Хтось конкретно хоче вбити Деметруса
Мрія Чарівна, Нуу теж комусь заважає цей красень)))
8. А тепер дочитала розділ. Чорт забирай, чому мені так подобається Деметрус?? І в даному випадку я йому вірю
Мрія Чарівна, Бо він не повний покидьок і має власні принципи.
8. Довелось читати далі, бо не можу відірватися! Дуже цікаво...
Чарівна Мрія, О, як приємно таке читати)
7. Трошки дізналися про природу прокляття. Боже, яка глава... Я просто не маю слів)
Чарівна Мрія, Так, закінчення була палаючим)
6. А тут у нас такі собі будні героїні і короля... А він привабливий, зараза)
Чарівна Мрія, Страшенно привабливий))
5. Ситуація виглядає безвихідно. Я не можу не вболівати за потвор, і не можу не розуміти людей. Це геніально)))
Чарівна Мрія, Дякую ♥️
4. Я мушу зазначити, що це не тільки неймовірно цікаво читати, а мені ще й подобається що у нас немає однозначних лиходіїв! Тому що головна героїня виступає на стороні потвор, але вони насправді не є хорошими. Хоч би як ми їх не бачили - і це нам показує історія сліпої служниці. Дкже цікаво!
Чарівна Мрія, І потвори не вдають, що вони чимось кращі.
Дякую за відгук ❣️
3. Домовленість, як і сам король, інтригує) Цікаво, що з цього вийде)))
Чарівна Мрія, Читайте і дізнайтеся))))
Початок книги зачепив з перших сторінок. Ефектна поява гг зі зняттям маски перед чоловіками , сподобався+ гумор: не дає відірватися від прочитання. Обкладинка книги - неймовірна ♥️
Лана Сетман, Дякую за відгук ❣️❣️♥️
2. Мені дуже подобається цей світ, описані створіння й артефакти! І характери ви прописуєте майстерно!
Чарівна Мрія, Я вже сама про це думала, але все відсовую на потім))
1. Дуже оригінальний, кінематографічний і вдалий спосіб познайомити нас з головною героїнею! Мені подобається нестандартний початок - дуже цікаво що буде далі)))
Чарівна Мрія, Дякую ♥️
Далі ще буде))
Отже, нарешті я тут.
Чарівна Мрія, Я дуже рада)))
Серед ваших книг ця, мабуть, "найжросткіша" - і сюжетом, і атмосферою, і долями героїв. Та від того - не менш захоплива.
Було цікаво читати історію Іріс, про її боротьбу за те нечисленне у світі, що їй справді дорого, за свою сутність і врешті - боротьбу з самою собою. І, врешті, дізнатися, чому троянди таки розквітли)
Вкотре пересвідчуюсь, що той марафон у жовтні був подарунком долі - інакше я міг би й не дізнатися про вас і про ваші твори)) Вони не лише дарують справжню круговерть відчуттів - вони витягують назовні істинні емоції, вони змушують співпереживати героям там, де в інших подібних історіях такого бажання не виникає й близько. Вони змушують втерти скупу сльозу навіть того, хто завжди думав, що не вміє плакати)
І вони, як я вже не раз казав, надихають.
Дякую ☀️❤️❀
Катерина Винокурова, Та я теж намагаюсь писати в будь-яку вільну годинку, але не можу робити це прям нон-стоп) Треба трохи розбавляти - і заодно отримую час, аби продумати, що і як буде далі)
Отримала неймовірне задоволення від прочитання. Дуже атмосферне фентезі в якому я знайшла паралелі з деякими казками. Теми і питання, що піднімає автор глибше, ніж здаються на перший погляд. Я не могла відірватися поки не дочитала. Дуже недооцінена книга на букнеті. Я залюбки продовжу читати цей цикл. Дякую за чудову книгу
Оксана Соловій, Сердечно дякую теплі слова підтримки ♥️♥️♥️
І те що читаєте))
Сподіваюсь, інші історії вас так само здивують)
Бажаю більшого з новою обкладинкою❤️✨️
Ганна Літвін, Щиро дякую за підтримку ♥️♥️♥️
"Вони — два чудовиська, яким судилося зустрітися" звучить напрочуд інтригуюче!
Я рада, що натрапила на вже повний текст!)
Марія Залевська, У цій книзі чудовиськ двоє))
Вітаю, рецензія на Вашу книгу за посиланням у моєму блозі https://booknet.ua/blogs/post/409078
Кайла Броді-Тернер, Дякую ♥️ Вже біжу читати
Сильна книга! Натхнення автору!
Олена Мисак, Дякую ♥️ Навзаєм
+ :)
НА ЖАЛЬ скільки таких потвор -можновладців в нашому сьогоденні.З ОДНІЄЮ ПОТВОРОЮ ЗАРАЗ бореться наш народ за право бути вільними. Сумна розповідь, але цікава,повчальна.Гарно написана.Дякую.Успіхів.❤️
Любов Козлова, І вам дякую за відгук ♥️
Згадала вас у своєму блозі :)
Ірина Скрипник, Дякую за підтримку ❤️
Я повернулась
Ірина Скрипник, Добре))
Автору успіхів та легкого пера!
Книзі – багато відданих читачів❤️
Катерина Винокурова, ❤️❤️❤️
Вітаю! Я тут подумала... Коли прочитала вашу книжку, писала рецензію на неї. Якщо знайдете серед моїх блогів і прокоментуєте - вона з'явиться на першій сторінці серед блогів.
Дієз Алго, Вітаю! Дякую за цікаву ідею))
У мене склалося враження, що я прочитала дуже трагічну версію казки про Лускунчика або Піноккіо. Тільки тут два егоїсти зійшлися в динаміці ненависть-любов. У кожного свій біль, свій шлях і свої психічні захисти. Вони були б непоганою парою: нарцис та істерик. Але саме через те, що вони такі, їм навіть не вдалося зійтися.
Мені сподобалася історія. Вона як гіркий полин, залишає сумний післясмак. Але також, привносить свіжість в ансамбль звичних речей.
Дякую вам. Бажаю вам бажаної кількості підписників й успіху кожній наступній історії ❤️❤️❤️
Катерина Винокурова, ❤️❤️❤️
Пані Катерина, я готова дати вам відгук після завершення книги та рекомендацію! Увімкніть у кабінеті автора, якщо буде бажання)
П'ятий розділ напружений. Це відразу відчувається. Тіло стає скутим і вся концентрація на маніпуляціях короля та бажаннях Іріс, які не співпадають з бажаннями резидентів її нетрів. А взагалі-то... безвідповільна в неї позиція щодо них. Запросила їх, щоб самій не сумувати, а що буде далі не подумала.
Читаю далі) ❤️❤️❤️
Катерина Винокурова, ❤️❤️❤️
https://booknet.ua/blogs/post/404451
Добрий день, Катерино! За посиланням - відгук на вашу книгу у рамках марафону. Ставлю вам сердечко і бажаю успіхів. )
Ірина Звонок, Вітаю! Дякую за відгук))
Книга заявлена як фентезі і цілком відповідає заявленому жанру.
Перед нами постає фентезійний світ. Майстерно вигаданий, прописаний у деталях, у кольорах, у запахах... Усі ці дрібниці, які додають тексту краси в очах таких читачів, як я, присутні у тексті. І тому читання цієї книги перетворилося на мене у естетичне задоволення.
Мешканці хащів – потвори. У когось – роги, у когось – копита, хтось з потвор – суккуб, але у них у всіх є душа, на відміну він людей, які хочуть знищити хащі – їхню домівку.
Ірина Звонок, Що ж бачать ті, кого її обличчя вводить у жах? Здається, що кожен з них бачить щось своє, свій власний кошмар, свій найбільший страх. Тут автор використувує такий літературний прийом, як «гачок», або «зачіпка». І робить це так, що мені, як читачу, захотілося читати далі, щоб розгадати: що ж таке жахливе трапилось з обличчям Іріс? Що бачать її вороги, перед якими вона знімає маску, щоб використати своє обличчя як зброю? Чому потвори можуть спокійно бачити її?
Мається у книзі і герой. Це – новий король королівства, яке колись належало батькові Ірис. Його бажання – знищити хащі, де живуть потвори, які загрожують існуванню людей. Перед нами класичний конфлікт. Пара запеклих ворогів, які неодмінно закохаються наприкінці книги. Це зрозуміло з перших рядків. Бо король Деметрус – загадковий, містичний, похмурий, такий, що притягує і відштовхує водночас. Так, таке кохання-ненависть – це вже кліше. Але цікаво, як саме герої пройдуть свій шлях від ненависті до кохання. А це вже залежить від майстерності автора.
Вітаю, пані Катерино!
Дійшла до вас, трошки почала. Мені подобається. Читається легко, затягує.
Я не читаю анотації та навіть не глянула на жанри, тому мені здалось, що дуже свіженько для ромфентезі, а воно виявилось не ром)) Але все ще притримуюсь думки, що втілення ідеї дуже свіженьке)
Olha Alder, Вітаю!
Дуже цікавий досвід)) Я ж не можу втриматися, тому дивлюся на жанр та теги або читаю анотацію. Але навіть ці елементи не зажди можуть повністю передати настрій твору. Дякую за відгук))
Початок досить динамічний з інтригою)))
Ніка Цвітан, Дякую за відгук))
Ну бачте я не помилилася в королю. Але ж книга без кінця
Олесь Король, Навіть не думала про пряме продовження... Лише ще одну історію, яка буде переплітатися подіями.
Вітаю! Пані Катерина, ви на мене не підписані, тому пишу тут) Я опублікувала блог з метою зробити видимими нових авторів. В мене є колекції творів - і ви там теж є. Тож, думаю, ваш лайк колекції зробить її видимою - теж реклама. В ідеалі, якщо так зроблять всі автори, які тамє - вона буде на першій сторінці колекцій.
Дієз Алго, Ой, я думала, що підписна. Дякую) Зараз гляну)
Щось підказує мені, що той король не такий вже й поганий. Ну для мене якщо чоловік любить котів йому все прощається.
Катерина Винокурова, Не знаю. В мене все. Чоловік любить котів значить він краш
Доволі цікава книга. Так. Недосконала, але не погана. Трішки відредагувати і все буде добре. До того ж чим далі тим покращується стиль. Страта Вергілії взагалі описана дуже напружено.
Олесь Король, Неодмінно))
Так, стояти! Один же з них впав, хіба ні? Я про цей фрагмент:
« Я підняла руки й повільно заплескала. У той же момент Мовчазний похитнувся і безвільно впав на землю, меч, гучно
задзвенівши, ударився у твердий ґрунт.
— Чого ти боїшся насправді, воїне? Усі чогось бояться.
Я розвʼязала стрічки на потилиці й кінчиками пальців торкнулася холодної поверхні маски.
Повільно відвела її від обличчя, даючи змогу чоловікам дивитися на мене у всій моїй проклятій красі. Іхні очі жахнуто
розплющилися, грудні клітки судомно
здійнялися. А потім такий крик розрізав тишу навколо, що навіть дерева здригнулися.
Вони кинулися тікати…»
Ірина Скрипник, Мене не зачіпають ваші коментарі)) Я веду з вами діалог. Відповідаю на ваші коментарі. Намагаюся розібратися))) Врешті решт)) Ви мені показали, що в тексті є якась нестиковка і я її превірила, поділилася з вами. Діло ваше))
А Вергілія - хто? Бо вже кілька разів промайнула. Отже, для історії важлива. Вона теж суккуб?
До речі, Анаїз — фавн?
Я не придираюсь, якщо що, а намагаюсь зрозуміти.
Катерина Винокурова, Я думала, що гг стала суккубом
хм, а що далі? прокляття зникло, але ж вампіри стоять під брамою. І ця загроза була ще до того, як старий замок зник в шипах. Король помер, купа зрадників...
Катерина Винокурова, я зрозуміла, що тема людської потворності в красивому тілі і навпаки людяності серед потвор — головна.
Прочитала перший розділ. Загальне враження досить приємне. Головне, що цікаво, що ж буде далі і що ж там сталося. Описи не затягнуті хоча погоджуся з тим що нижче мені не вистачило глибини, як то кажуть хімії але можна списати це на стиль авторки. Особливо хотілося б відчути більше жаху коли вона перетворюється на потвору на власному весіллі. І наприклад коли вона відчуває отой різкий біль непогано натякнути, а не пояснювати потім про те що вона пов'язана з цим місцем. Не буду нав'язувати свою думку бо все ж таки історія цікава. Є кілька одруківок та вони не псують загальну картину.
Отже плюси досить гарні описи але не затягнуті. Є інтрига, коли цікаво що ж там далі. Сюжет здається не складний, але це не мінус. Ми одразу розуміємо що перед нами легке пригодницьке фентезі наближене до казки.
Мінуси. Не вистачає глибини, емоцій хоча це не критично.
Катерина Винокурова, Просто ота сцена де вона перетворюється на щось страшне вона має бути більш емоційною. Це катарсис. Той момент який дав всьому поштовх. Розумієте. Це коли все навколо зруйнувалося. Тобто це не просто я закрила очі і побігла до фонтану. Це має бути вибух .
чудовий текст! і цікава героїня. Підписалася на вас!
Ангеліна Соломка, Дякую)) Ваша підтримка дуже важлива для мене))
Вітаю з новинкою)
Анна Стоун, Щиро дякую)
Оскільки ви недавно з'явились, вам буде важко перший час набрати читачів - книгу просто не бачитимуть. Якщо хочете - можете спробувати розмістити її на Букнеті в безстроковому марафоні Тетяни Гищак - так ви отримаєте і прочитання і рецензію https://booknet.ua/blogs/post/363457 Бажаю успіху!
Дієз Алго, Дякую за інформацію) Не знала, що є такий марафон.
Вітаю! Мені дуже сподобалось. Я так розумію, щоб зняти прокляття - потрібно було подивитись в очі своєму страху? І вони обоє це зробили...
Дієз Алго, Не тільки страху, а й правді. Дякую за відгук))) Це надихає)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати