14 395
“Кохання та дія”
Анотація до книги "Кохання починається з "Дії""
Чи траплялось у вас таке, що ви помилялися діалогом і надсилали повідомлення не тій людині? А в тому повідомленні, дещо особисте, інтимне...
Таке трапилось і з Василем. Таким чином він зробив пропозицію руки та серця не тій дівчині...
Але, може навпаки, саме "тій"? Можливо, втрутилася сама доля? От тільки для того, щоб дізнатися про це, Василю доведеться пережити ще багато складних і веселих моментів, адже кохання перевіряється часом... І "Дією"!
Таке трапилось і з Василем. Таким чином він зробив пропозицію руки та серця не тій дівчині...
Але, може навпаки, саме "тій"? Можливо, втрутилася сама доля? От тільки для того, щоб дізнатися про це, Василю доведеться пережити ще багато складних і веселих моментів, адже кохання перевіряється часом... І "Дією"!
“Він зробив пропозицію не тій дівчині. Вона випадково погодилась. А далі фіктивне весілля, справжні почуття й безліч кумедних пригод, у які могла втрутитись тільки доля.
Неймовірна історія кохання — рекомендую!”
Зміст книги: 42 глави
298 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУі, новий розділ☺️♥️ Як же шкода Ві... Я здогадувалася, що в неї важка доля, але це... Хоча, я не засуджую мамулю Євулю. Чомусь вірю в те, що вона й справді шукала донечку... А мама Юля і тато Діма... Ну тут вже я сльозу пустила й згадала сусідів з країни 404 незлим, тихим словом(( Як же це емоційно... Але добре, що Василько зняв футболку, то трохи заспокоїлася))) Уміє він піднімати настрій))) І Євуля на зв'язку з'явилася))) Де ж вона була та що трапилося? На найцікавішому місці все закінчилося...
Дякую за розділ♥️♥️♥️ Вже з нетерпінням чекаю на новий☺️♥️ Натхнення та слухняної тобі музи)))
Анжеліка Горан, Доля у Ві дуже закручена, то точно... Єва шукала Віку — це справді так)) І вона її любить)) Щодо інших же батьків... Так, там не обійшлось без надокучливих сусідів... Писала й сама сльозу пускала...
Зате так, Василько вміє заспокоювати ахах))) І підіймати, і настрій, і футболки свої)))) Про Євулю скоро дізнаємось, якщо моя муза знову мені свою... спинку не покаже))) Дякую за очікування та твою підтримку ❤️❤️❤️☺️
Це просто кайф! Сцена з приміркою сукні — окрема насолода. Віка з її реакцією на ціни, Василь зі своїми забобонами та “зв’язками в РАЦСі”, і, звісно, зіркова поява Євулі — суцільне шоу! Така собі міні-комедія з життя, де кожен персонаж має свою родзинку. Історія читається легко, з гумором, але й з тонким натяком на глибші речі — як-от свободу вибору, жіночу самодостатність і… трішки флірту в повітрі ) Очікую наступну сцену, бо здається, весілля обіцяє бути ще тим видовищем!
Марія Енріх, У цій історії, що не день, то нове шоу)) І звісно ж, як же без комедії))) Але так, навіть попри гумористичну наповненість не раз будуть натяки, а десь і прямі вказівки, на серйозніші речі та сенси, бо у житті одне без іншого не буває))) А весілля то видовище точно, що буде незабутнє)) Щиро вдячна за коментарі ❤️
Хах, щось Вікторія не тямуща, а Василю, хоч з тим пощастило, але одружуватися через кошти та чутки — 21 століття все-таки ? Та попри це, все одно цікаво спостерігати, як усе розкручується. Історія захоплює — хочеться знати, чим усе закінчиться. Стиль легкий, читається швидко, а персонажі викликають емоції — це головне. Читаю далі!
Марія Енріх, Всі все тямлять, коли хочуть:))) У селі чутки дуже владна штука)) Рада, що історія викликає емоції)) Дякую ❤️
Прочитала — і не могла відірватись! І смішно, і боляче водночас. Василь викликає справжнє співчуття — такий щирий, добрий, трохи наївний, але дуже справжній. Історія з “Дією”, плутаниною з Віками, букетом із раків — це просто блиск! Сцена з “піксельним орлом” — окрема насолода.
Марія Енріх, Приємно знати, що отримали насолоду від читання і відчули героїв)) Красно дякую за чудові слова ❤️
Я просто в захваті від цієї сцени! Дуже смішна, жива і легка для читання. Діалог між дівчиною на війках і майстринею — це окрема насолода. Такі справжні, впізнавані розмови, гумор на межі, але влучний і не вульгарний.
Тема “мужика на добу” викликає щирий сміх, а розвиток подій із пропозицією через “Дію” — це щось нове й креативне. Сцена вийшла дотепною, іронічною, а ще з актуальним побутовим підтекстом.
Обидві героїні — колоритні, кожна зі своєю подачею. Справді, читається як шматочок життя: весело, легко і з душею. Обов’язково читатиму далі!
Марія Енріх, Люблю показувати у книгах життя, як воно є)) Сердечно дякую за теплий коментар ❤️ Радію, що вдалося викликати такі позитивні емоції від читання цього розділу))
Рада, що у марафоні мені випала саме ваша книга! Одразу хочу залишити відгук на перший розділ — він захопив з перших рядків.
Історія про Василя читається легко, з усмішкою й щирим інтересом. Герой живий, справжній — одразу відчувається його доброта, простота й закоханість. Дуже сподобався стиль: з гумором, емоціями, і в той же час — дуже по-людськи.
Сцена з “Дією” — окрема насолода! Вийшло смішно, впізнавано й дуже життєво. Точно продовжу читати далі!
Марія Енріх, Щиро дякую за такий гарний відгук ❤️ Тішусь, що саме так сприйняли початок цієї історії))) Приємного читання ✨️
Не люблю таких поліціантів ти хвилюєшся, місця собі не знаходиш, а він тут жартами розкидається, тоді якось не смішно. А ще я зрозуміла, що в мене офіофобія, панічно не люблю змій, і добре, що ніколи їх в живу не бачила. Дякую за розділ ❤️☺️
Марина Тітова, Ужиків, я бачила, але змій Слава Богу, не хочу бачити.
ото поліціянт собі гонить)) ну точно істерика у мужчини)) а Вася ото говорить, що би позичив свою свекруху? Та її нікому позичати не можна, за те що з Вікусею звела, то берегти як зіницю ока. А вона ще й пропала( Але найбільше звісно гонить то дід Василь, не інакше. Ахах...ну чому він мене найбільше смішить у цій історії? Не хоче він скучно жити і сидіти на місці ніяк)))
Інна Турянська, Поліціянти теж люди й теж веселі))) О, золоті слова, точно, що Євусю позичати не можна, але для пошуків заохочення всілякі нормальні, аби знайшли)) ахах дід Василь знається в розвагах, досвідчений же мужик у свої 85, знає й те, як увагу привернути до себе)) Дякую, Інночко ❤️
От же ж блудний дідо)) ахахах)) В гості він бачте намилився)) Та добре, що не крякнув)) Але ж де мамуля Євуля і що там за таємниця про Віку? Невже Євуля залишила Ві в дитбудинку, а потім схаменулася й забрала назад?
Добре, що у Ві й Василька все гаразд))) Нехай гріють там одне одного холодними ночами)))
Дякую за ще один крутий розділ♥️♥️ P.S. твій гумор це просто вогонь)) Чекаю проду☺️♥️
Анжеліка Горан, У діда знайти пригоди — у крові, і з поганою пам'яттю дорогу всюди знайде і всіх теж:))) А от де Євуля і яке дитинство було у Ві... З цим нові загадочки під'їхали) Але Василько поруч і цей хлоп точно з усім розбереться)) У голуб'ят не так багато ночей залишилось, але грітимуть одне одного вже точно))) Сердечно дякую за теплі слова та за те, що чекаєш і читаєш ❤️❤️❤️
Нарешті...нарешті справжній, а головне щирий прорив у стосунках Васі та Віки. Вже принаймі говорять як істині чоловік і дружина, але подружні обов'язки ще десь пасуть задніх...і натяки залишаються недочутими, як дід сімейства)) але нічого, не все відразу.
Інна Турянська, О так, здається, у булави назріває безробіття:)) Ну а до обов'язків ще дорости їм треба)) Проте так — усьому свій час))
Матусі старалися як могли — кожна по-своєму, з усією турботою й хвилюванням. І, здається, ця пара таки починає знаходити спільну мову, хоч і не без труднощів. Але тут нова загадка: куди зник дід? Тепер ще й його шукай... І що це за фраза — «більше, ніж мати з донькою»? Тут щось не сходиться. Щось точно не так...
Вікторія Вецька, Тим матусям аби дай похвилюватися) Основні труднощі і починаються часом від моменту знаходження спільної мови) А дід... Сподіватись треба, що знайдеться швидко... До фрази багато запитань — це точно. Може незабаром дізнаємось що тут не так...
А мами знову хотіли допомогти))) Такі кумедні)) Але ж поміч вже не потрібна. Наша супер парочка нарешті пірнула у вир почуттів)) До речі, даремно Ві відмовилася від допомоги Василька. Щось мені підказує, що він би їй професіонально потер спинку... А може й не тільки спинку)) Тут вже як карта ляже)) Ну і крилата фраза... ахахах... Це просто вогонь. Don't push the horses))) Я навіть, коли її прочитала, в голові пролунав голос нашого чемпіона))
Єдине не зрозуміло, куди ж дідо подівся? Може пішов на гульки й заблукав десь))
Дякую за розділ❤️❤️ Емоційно та з гумором☺️❤️
Анжеліка Горан, Мами просто дуже турбуються щастям своїх діточок))) Ой, вир почуттів тільки починається)) Нарешті)) ахах, Ві взагалі притупила трішки, бо відмовлятись від потерання спинки — то ж гріх)) А щодо фрази... Вона так і просилася вписатися в сюжет))) Поки актуальненько))
Ну а дідо... Таке як дійсно зник десь...
Сердечно дякую, що оцінюєш і підтримуєш ❤️☺️
З фрази Віки про компліменти які пахнуть фермою, я просто випала))) і ваше Віка в цьому розділі таки розрухала Васька як того джемеля у банці. Здається у цьому розділі можна без булави обійтися))) бо теж в кінці від Вссіних зізнань танула як масло на сонці:)
Інна Турянська, Зате такі компліменти, як і запахи ферми — не вивітрити з пам'яті:))) ахах у Карпати як раз без булави поїхали, забули, то нехай вже відпочинає вона від Васіної черепушки))) Ох, рада знати, що Вася не тільки Віку розчулив, а й тебе за компанію ❤️ То він, мабуть, злякався булави:))
Вже з початку розділу мене зачепила фраза Василька, де він називав Ві найжаданішою... Це так мило, що я тану))) А поведінка Ві в машині мені цілком зрозуміла) Між нами дівчатками, я така сама☺️ Саме тому поведінка Ві мені імпонує))) Мало не забула про компліменти сільського Дон Жуана))) Це просто ідеальний чоловік... Уміє ж, коли захоче)))
Чудовий розділ❤️ Дякую тобі за живих персонажів☺️❤️
Анжеліка Горан, О, так, вона для нього саме такою стала)) То вона йому для профілактики ахах)) Та й, авто автомат певно, то мало турбот Васі було й вона йому й підкинула зайвих рухів:))) Всі вони вміють все, якщо хочуть — чиста правда))) Дуже дякую тобі за активне читання та емоційне коментування ❤️❤️❤️
Поведінка Віки в цьому розділі мені геть не сподобалася, виявляється наша пані ще й капризна. Відмовитися від канапок з салямі і сиром заради хот-догу, я б вже краще канапок поїла. Чомусь хотілося сказати "Терпи Вася, терпи", але фінал розділу мені сподобався Вася таки йде на примирення, чудовий чоловік, ще б розуміння жінок йому, і був би взагалі золотий))
Вікторія Вецька, Капризи лише на замовлення)) То лише у цьому розділі така акція капризів) Все для того, аби Вася пішов на те примирення, тож, можна сказати, у нього вибору не було))
От Вася посварився з Вікою, тепер ще й між свахами щось назріває)) ніяк до купки ці двоє не хочуть ліпитися, їх уже всі і так і сяк один до одного, а вони ніяк(( ну треба ж таке. Вся надія тепер на Карпати! Бо я уже не знаю)) легше он їжака з кицькою звести ніж цим двох)))
Інна Турянська, То у свах своя хвиля)) Ахах з кицьки та їжака посміялась)) То точно)) Подивимось, чи сила Карпат може зліпить цих двох в один пиріжечок))
Вислів "сестра в Германію поїхала" я раніше не чула, тож спершу навіть не зрозуміла, до чого він. Але от щодо діда — я чесно не розумію, навіщо його тягнути. Може, краще вже залишити старого в спокої? І якщо ще й батьки поїдуть — буде весело, компанія й усе таке. А з іншого — мені зовсім не подобається, коли батьки влазять у стосунки подружжя. Невже вони самі не можуть розібратися між собою? Без зайвих "порад" і контролю.
Вікторія Вецька, Маловідомий вислів такий, добре, що примітку зробила) Діду корисно, але без нього, під приводом "доглядальниць" не поїхали б і мамці, бо контролерша баба Параскева хіба б пустила)) Поки що з Васі та Віки подружжя так собі, але будемо сподіватися, що коли їх стосунки налагодяться (якщо налагодяться), то ніхто не буде сувати у них носа)
Ого, а я навіть не знала про вислів: "сестра в Германію поїхала"))) Пізнавальненько)) Цікаво, чому ж це Василько такий незадоволений? Гадаю, все ж хвилюється, що Ві образив. Ох, одна надія на матусь))) Ось хто точно додасть вогню в поїздку)) А ще й дідо поїде, то взагалі буде підпал у Карпатах ✨️☺️ Сподобалася взаємодія Євулі й мами Ольги — запальні жіночки)))
Дякую за цікавий та веселий розділ✨️❤️❤️
Анжеліка Горан, З дитинства чула цей вислів, але Гугл і навіть ШІ такого не знає, тож я сама здивована, що воно маловідоме)) Вже скоро про Василеві емоції дізнаємось)) Хох, вогню — ще б пак! Аби не спалили тепер нічого, а то ще буде пожежа))) Мамцям пальця в рота не клади:))
Дуже дякую за підтримку ❤️❤️❤️
Такий емоційний розділ, що аж серце стискається… Сумно за них обох. Вася щиро хоче щастя для Вікусі, а вона — просто бути з ним. І ця їхня внутрішня боротьба, як лезо по душі. Тепер і я ходитиму, як прибита. Бо тільки-но писала частину від Андрія, якого нарешті дістала совість, і він заплутався в собі. А тут ще й Вася — хотів як краще, а вийшло… як завжди: ще більше болю.
Вікторія Вецька, Є таке, трішечки розбавилось сумом атмосферу веселощів... Ти дуже чітко підмітила, саме цього вони і хочуть.
Ох, ці герої з їх душевним хаосом)) Драми додають не шкодуючи, ех... Дякую, що ділишся думками ❤️ І хай сюжетні негоди не робить у душі погоди ✨️ Все мине й буде добре ☺️
До чого емоційний розділ, Мариночко. Але мені кипіло разом з Вікунею у душі. Я втямити не можу, з чого це Васько вирішив, що їм краще порізно, якщо серце у них уже в єдності. Я не знаю треба було певно дівчині схопити хоч друшлак чи хохлю яку на кухні, раз булави під рукою нема, і нею Васю до тями привести. Я люблю, але ми розведеомся ...що за нісенітниці...ех, Вася, Вася...ааа
Інна Турянська, Емоцій не бракує, то точно Інночко... ахах, аби тільки, якщо б друшлаком Вася получив, ще б гірше не стало)) Втовкмачив собі щось у голові й ото ним керується. Але то нічого, ще не вечір, тож може ще якось вивітриться... у Карпатах... Дякую тобі за читання та емоції ❤️
І знову я не встигла кліпнути, як розділ пролетів перед очима... Так сумно стало за Ві та за Василька... Я його так розумію. Він змушує себе відмовитися від коханої, бо не хоче зробити їй боляче. Ну який же він милий котик✨️❤️ Але я все ж сподіваюся, що матуся Евуся достукалася до нього))) Хочеться щастя для наших молодят))) Дякую за емоційний розділ❤️
Анжеліка Горан, Так, цього разу суму дещо більше... А щодо Васі то так, він вважає, що Ві ще така маленька та має радіти життю, але сам цього їй не може гарантувати, тож... От такі таракашки)) Дуже тішусь, що його мотиви тобі зрозумілі ❤️ Дякую, що читаєш і підтримуєш мене та героїв ❤️
Ох Вася, Вася, він мене розчаровує, я б на місці Віки точно таке не витримала, бо люблю, коли чоловік звертає увагу, і байдуже, що він їй фіктивний, але не вже він думає, що для неї це через гроші, що це гра. Мені жаль Вікусю, в самої ледь слізки не пішли ☹️. І знову вона про кохання, а він боїться чи що, чи неочікує, бо ніхто такого не говорив. Трішки жаль, що книга від третьої особи хто зна, які думки там у Васі в голові.
Вікторія Вецька, Розумію розчарування, але... Але) Але скажу так, що слізки то зайве... поки що:) Деякі думки його скоро дізнаємось... Ну і дізнаємось щось ще) Але що саме сказати не можу)
А Вася вже хропе там, чи що?)) ох...навіть не знаю, щоб достукати до Васі, то вже точно треба булаву, без булави ніяк, і не просто достукати, а постукати по голові:) а з порівняння Віки Васі з коровою я реготала) зразу те відео згадала:)
Інна Турянська, Ахах регочу зі здогадки)) Що Вася може робити? Хропіти:)) Чи чухатись, як корова:)) Скоро дізнаємось, чи знадобиться та булава))
Добре, що мама Оля швидко докумекала що й до чого та прогнала Василька з веранди)) А то б знову порізну ночували з красунею Ві. А їй вже ж не терпиться побути з Васильком)) Ох, кохання))) І зізналася своєму легіню, а він щось інтригу затіяв)) Бува не заснув?
Дякую за цікавий розділ☺️❤️
Анжеліка Горан, Щоб мама Оля та й не прогнала — бути такого не може)) Ахах Вася може все, що завгодно))) Скоро дізнаємось, чи вдасться Ві достукатись до нього)) Дякую, що читаєш ❤️☺️
Класний початок. Особливо мені подобається як він мчав до неї, замовляючи букети)
(з раками! Мняммм...))
Тая Бровська, Щиро дякую ❤️ Цей мужчина вміє, коли хоче) А смачненького ще попереду буде чимало:))
По рекомендації Анжеліки Горан зберігаю для прочитання)
Тая Бровська, Дякую, що зазирнули) Приємного читання))
Сподіваюся, це зізнання підіб'є Васю до рішучих дій)) А Ольга Миколаївна мені подобається такі поради невістці дає, чимось мою навіть нагадує, люблю, коли зі свекрухою можна говорити як з подружкою, яка і пораду дасть, і допоможе вразі чого))
Вікторія Вецька, Ахах, інакше ніяк))
Поправді я вареників з родзинками ніколи не куштувала та й гру таку не грала:) та мені щось здається, що Вася такине допетрає, що то було щире зізнання Вікусі, а не гра ...через те й почорнів як хмара, бо мабуть сприйняв то як приниження. Ох навіть і не знаю що тепер очікувати, хіба точно які інопланетяни втрутяться і гепнуть його по голові для просвітлення)))
Інна Турянська, Вареників з родзинками я теж не їла, та й таких не роблять, мабуть (хоча, хтозна))) А от записочки з вареників витягувала й навіть допомагала писати їх колись на весіллі, то можу сказати, що то весела забава:)) Ахах, мені подобається твоє прагнення Васі настукати по голівці:)) Що ж, будемо сподіватися на інопланетян)))
Ну все, мені терміново потрібна доза вареників з полуницею, а ще з вишнями))) Ммм... Вони тут так добре описані, що неможливо тримати себе в руках))) Пісні, флірт Васі, зізнання Ві... Уі))) Пищу від милоти, яка зашкалює в новому розділі)) Але ж чому Василько так раптово спохмурнів? Хвилюється, що потрібно буде покинути свою красуню Ві? Як же я сподіваюся, що все у них буде добре)) Дякую за ще один чудовий розділ❤️❤️ P.S. нещодавно Андрій Вікторії Вецької спокусив на борщ (довелося готувати), а ось тепер вареники)) Ну що робити? Піду ліпити✨️☺️
Анжеліка Горан, Ахах одна спокуса навкруги)) Серед усієї милоти та веселощів Васі треба було виділитись)) Скоро дізнаємось про його хвилювання... Дякую, що так переймаєшся долею героїв і відчуваєш атмосферу ❤️☺️
А Василько все ж уміє фліртувати))) Нехай побільше так робить і буде Ві щастя)) Правда, знову ж ці інопланетяни влізли й вимкнули рубильник флірту... Ех( А як він про корнішони згадав))) Жартівник. Нащо Ві корнішони, їй треба щось масштабніше... Було трохи сумно за Василька та загалом наших хлопців, що захищають нас, жертвуючи собою... Але загалом розділ веселий, з ноткою перчику й 100% гумору✨️☺️ Дякую за розділ і емоції, які ти даруєш разом з цією книгою❤️❤️
Анжеліка Горан, Все він вміє, то точно)) Якщо хоче:))) Ахах, то інопланетями злякались, бо у Васі одні корнішони у голові, та й вирішили прикрутити радіо))
Ох, на жаль сум ще тільки наближається у цій історії, бо відпустка Васі потроху кінчається...
Дякую за розуміння героїв, підтримку та добрі слова ❤️❤️❤️
Ааа...що ж таке)) а можна я позичу ту хвалену Васіну булаву, яку він зробив і нею його гепну, щоб очуняв? Я легко постараюся, іпо заборонених місцях не буду,бо таки думаю, що Вікулі вони ще пригодяться, але Вася то є Вася, ну точно інопланетянин якийсь ))
Інна Турянська, Ахах))) Просто регочу)) Булава то сильно, якби тільки Вася не був у касці, за звичкою може, бо тоді толку не буде)) А от чи інопланетянин Вася чи ним лише прикидається — трішечки пізніше дізнаємось))
Спочатку стало трохи сумно — і за Васю, і за військових, якось аж шкода їх усіх стало. Але потім ці їхні корнішони просто розсмішили в голос)) Я вже подумала: ну все, Вася точно зрозумів натяк... Ага, як би не так)) Добре хоч, що пішли туди разом. Дякую за розділ — такий сумний, але водночас і смішний. Дуже живий вийшов! ❤️
Вікторія Вецька, Сумно, але такі реалії...
Добре, що хоч корнішони у будь-якому випадку рятують)) А щодо Васі... Треба спитати вже в нього в лоба, що він там розуміє)) Дякую за активне читання ❤️ Тішусь, що вдалося передати контраст розділу) Таких ще буде багато попереду, якщо чесно))
Ну, Ваааася... Не знову... Ну що ж так важко йому даються дівочі натяки? Міг би підіграти й зробити вигляд, що побачив міфічний укроп... Ех, Вася, ОМГ)) Ну добре, що його мама активізувала свої резерви з нахваляння сина))) Насмішив момент з котом)) Ох, вже ці непорозуміння)) Уявила, як наш красень-лобуряка напівоголений бігає за мишами))) Дякую за веселий розділ і вже чекаю на продовження☺️❤️
Анжеліка Горан, Вася не зміг підіграти... зате зможе щось інше)) Щоправда, трохи згодом)) Мама все зробить, щоб дитина була щасливою))) Сільські сафарі бувають різні — хочешь на свиню полюй, хочеш на курку, а хочеш, то лови мишей:))) Дуже цьому тішусь ☺️ Завтра нова прода ❤️
А мама Оля вже відчуває, що справи не надто райдужні, тож вирішує діяти стратегічно — пора трошки повихваляти сина, щоб молода невісточка закохалась у нього ще дужче. Хоча, між нами, його тугодумність і мене трохи дратує. Але ж головне — яка він людина всередині, правда ж? Мені подобається його турбота))
Вікторія Вецька, Так, мама Оля діє активненько)) Це точно! Його турбота все перекриває)) Але ж і часу в них було ще мало, щоб пізнати одне одного, то може тугодомство й мине згодом))
Ох...ну Вася, ніяк не піддається. Він як оті вироби, що сам робить, твердий чи радше навіть металевий. Я теж
тугодум, якщо поправді, та мені
видається, що навіть я уже б докумек
а, що від мене хочуть:)
Мені здається уже всі все зрозуміла, он навіть мама Васі, то може б вона ще йому натякнула:)
Інна Турянська, Ахах, то точно, що Вася твердий (але може то й добре, хтозна:)), а ще фігурний:)) Я сама теж такою буваю часто, але, думаю, Вася лідирує все одно)) Мама точно знає, як до сина достукатись)) Але, чи вийде в неї це цього разу?) Он ідеї якісь пхає свої, щось вже мудрує) Тільки ще не зрозуміло, що з цього буде)
Який проникливий розділ ❤️ де такого Васю шукати, що всі сільські обов'язки на себе бере?:) щоправда, ніяк не наважується зізнатися Вікусі у почуттях, цибулю йому в рота і часник...ну що ж таке...я чекала, що все таки хоч хтось з них таки зірветься і нарешті кинеться на іншого з поцілунками, але ні((
Інна Турянська, По селам шукати треба, може якийсь із Василів і буде такий:)) Ахах, насмішила))) Та може Вася просто цибулі й часнику реально ввечері наївся і тому утримується від такого кроку, ну а Віка... Може їй вже губи болять ще досі після тих тисячі весільних "Гірко"))) Тож треба ще почекать... Щиро дякую ❤️
Іноді одні обійми можуть сказати більше за тисячу слів ☺️ А Вася — справжній герой! Урятував юну панночку від цибулевого випробування)) Розділ вийшов таким теплим і щирим, що аж посмішка сама з’являється. Тепер з нетерпінням чекаю моменту, коли він вчитиме її танцювати танець Дедпула — от тоді вони точно запалять! Головне, щоб при цьому весь будинок не розбудили;)
Вікторія Вецька, Це справді так) Обійми — це завжди про щось більше)) О так, Вася герой, а герої не кидають панянок у біді)) ахах будинок великий, та й всі певно зморились після гучних святкувань, тож є надія, що ця парочка не побудить нікого:)) Дуже дякую ❤️
Я не встигаю натішитися, як розділ закінчується)) Зрозуміла чому мені так подобається Ві, ми обоє любимо читати)) А як про дарк романи почула, то все... Ех, Василь аби ж він тільки знав ЩО то таке дарк романи))) Уважніше б слухав)) А як Василько тектонік танцювати почав, то аж молодість згадала)) ахахах) Хоча й трохи шкода його стало, коли він розповів про головний біль... Наші соколи такі хоробрі й мужні, посміхаються, хоча й боляче.
Як завжди крутий розділ❤️ Дякую й чекаю новий✨️☺️
Анжеліка Горан, Ві знається на прекрасному хі-хі))) Зате скільки цікавого вона може Васі розповісти! Він буде в шоці))) ахах а сам Васько показати їй купу всього може)) А то про тектонік вона мабуть і не чула:))
Так, боляче, сумно... Але, коли є можливість для щастя треба цим користуватись, бо всім хочеться цього)
Красно дякую ❤️
Який чудовий розділ — стільки знайомого й теплого нагадав. Аж усмішка сама з’явилась. А бабуся Параскева — ніби моя власна бабуся зійшла зі сторінок. Їй уже скоро вісімдесят вісім, а все одно хоче все контролювати, все знати й, бажано, всім керувати. Сцена на городі взагалі в саме серце. В мене чоловік такий самий: «Ти краще сиди, розкажи мені щось, а я сам усе посапаю,» бо мені погано стає на сонці. І знаєш — це така простенька, але дуже цінна турбота.
Васін вчинок мені теж здався дуже щирим і добрим. Він узагалі викликає довіру — спокійний, уважний, з теплом у кожному русі
Вікторія Вецька, Радію твоїй усмішці ☺️ Ох, ці бабусі, люблять вони контролювати все та усіх))) Ой, розумію тебе, бо теж на сонці стає зле... А розуміючі, турботливі чоловіки — то взагалі лапочки))) Дякую, що віриш у щирість Василька й так про нього відгукуєшся ❤️
Ахах...ну чому це все так смішно?:) ті кабаки-дині, і шланги і напор з якими вони один до одного підступають. І усе їх один до одного штовхає-штовхає...а Васі в голові фіктивний шлюб...ну що ж таке?)) міг хоч би спробувати сказати правду, он уже всі навколи все поняли, що в цих двох один до одного справжні почуття)
Інна Турянська, Тішусь, що смішно)) Ох, аби потім не стукнуло їх, один об одного, бо ще розіб'ються — то вони й обережно підступаються тому)) Ці двоє ще тільки 4 дні знайомі, ще не знайшлось часу серед святкової метушні, щоб сказати все чесно, ахах)) Дякую за те, що так за героїв вболіваєш ❤️
Оце так розділ) Конкурс мокрих купальників був, раком на городі стояли))) Але продовження не було. Вася, Вася, ОМГ)) Знову задню увімкнув) Зате на ручках свою красуню Ві поносив, ну і зацінив її в купальнику)) А як він сказав, що жінки мають відпочивати, а працювати повинні чоловіки... Ооо, оце наш варіант☺️❤️ Дякую за крутий розділ❤️
Анжеліка Горан, Ще не вечір ахах, тож продовження має бути точно))) А задня передача може у будь-який момент стати "Ракетою":))) Зацінити красу та на руцях поносити красуню — то у Васі базові налаштунки))) І роботи він не цурається)) Дякую за такі гарні слова ❤️❤️❤️
Ахах..я сміюся з Віки і її реакції на Васька. Але зять, який миє ноги тещі, то є сильно! Хоча я б теж хотіла, як
Віка, щоб чоловік краще мені мив. Ну ще може і її така доля чекає, хз думаю Васько цілком не проти:)
А ті мухи, то взагалі випад)) я регочу з них. Свекруха золото, всіляко намагається цих двох розворушити і один до одного зліпити
Інна Турянська, Реакція така, що треба)) Та хто б відмовився від миття та масажу ніг, ще й коли масажист Вася:)) Ахах мухи старались, як і свекруха))) Дякую ❤️
Ох, вже цей "професійний" та "сексуальний" вбивця мух)) А ревнощі Ві... Між ними постійно відчувається шалена хімія. І за цим так цікаво спостерігати))) А ось, коли мама Василька прийшла я трохи засмутилася. Думаю собі, ну все діла не буде))) Але ж ні. Вона ще той маніпулятор)) Порадила нашій красуні Ві одягнути купальник та до Васі на поміч піти))) А він там уже й футболку скинув... Ну точно ОМГ☺️ Стає все гарячіше й гарячіше)) Дякую, розділ чудовий❤️
Анжеліка Горан, Про такого вбивцю мух тільки й мріяти))) Тішусь, що хімія відчувається і вона подобається))) А мами завжди знають, як буде краще для дітей, поганого не порадять:))) Не любить Вася ті футболки й все тут, постійно їх скидає, що вже поробиш ахах))) Дякую ❤️
Ох ці мухи — якесь прокляття! Сиджу, читаю розділ, і саме в цей момент чоловік каже: «Цю муху вбиваєш ти!» Іронія в тому, що якраз читаю про мух — ну хіба не збіг? )) А ідея в купальнику піти на город — просто геніальна! І для справ, і щоб трохи пококетувати з чоловіком. Але, здається, Вася натяків зовсім не вловлює… А з чоловіком, який не читає між рядків, ох як непросто. Дякую за такий класний розділ! ❤️☺️
Вікторія Вецька, Ахах оце так іронія, дійсно))) А мене ті мухи як раз і надихнули на цей розділ)) Так набридло бити їх самій, що віддала ляпавку в руки спеціально навченої людини, тобто Васі:))) У літню спеку на городі не у купальнику спаритись можна)) Нічого! Вася мух вловив, і натяки скоро вловить, все ще попереду)) Дякую ❤️
Віка продовжує натякати, ну а Вася непонімати)) що ж таке, треба йому певно прямим текстом заявляти)) а то гляди і справді надумають розлучитися( а обом же хочеться тих цілунків, а їх нема...і дійсно гірко стає.
А воно і стало з появою тієї доярочки Надії. От мені завжди теж цікаво, що ж про тебе думають, але з іншої сторони і страшно, бо ото як послухаєш оті всі плітки, то на душі так тоскно і неприємно...спробуй ото все від себе віджени((
Та сподіваюся молодята таки залишаться у парі, попри всі плітки та прикмети
Інна Турянська, Та краще хай на початку сімейного життя нерозуміння будуть, ніж потім))
Ох, усім людям ніколи не вгодиш, завжди хтось сприйме все по-своєму...((
А щодо розлучення ще буде видно, але поки що, принаймні поки ця парочка відверто не поговорить, його не уникнути... Дякую, що переймаєшся за героїв ❤️
Спочатку я сміялася, потім з появою Наді якось не смішно стало. Розмови про колишніх ніколи не бувають приємними. Але впевнена, що то кохання вже давно минулося й забулося, а ось до Вікусі почало оживати в серці, тож красуні немає чого переживати. Втім, ми дівчатка вміємо накрутити себе. Розумію, бо, коли до мого чоловіка вітаються, його колишні знайомі, відчуття не дуже. Дякую за проду ❤️
Вікторія Вецька, Надя — це як будяк серед золотих колосків гумору:) А Вікусі й без цього нічого перейматися, принаймні, поки вона фіктивна дружина)) Але ще побачимо, чи може почуємо, про що ця пара Лебединських ґельґотіти буде згодом) Втім, накручувати — це дійсно для нас, дівчаток, як почистити зуби — наче й не хочеться, а раз чи двічі в день та й доводиться:)) Дякую, що читаєш ❤️
Оце так новини... Але я не вірю, що Вася однолюб і досі мріє про ту Маляренчиху. Він уже без пам'яті закоханий в красуню Ві, а решта можуть іти лісом))) (яка я добра й мила) А якщо серйозно, то в шоці, що люди говорять про Ві. Звісно, у них наче й фіктивний шлюб, та закохуються вони по справжньому))
Вася знову насмішив, нагадавши про огірки))) Кавалер)))
Дякую за чудовий розділ і вже налаштована на продовження )))
Анжеліка Горан, Ахах ну або ж фермою поміж корів))) Золоті слова! Підтримую)) Люди чи говорять так, чи то тільки та Надія такого наплела — але з усім ще Ві розбереться) Бо щось таке справжнє у них дійсно прокльовується))) Вася просто золотий мужик — і насмішити може, і нагодувати:)) Дякую за таке веселе коментування ❤️
Вони таки мілашики))) І попри більш юний вік, Віка і то розкутіша)) Мені здається, що саме вона ініціюватиме зближення))
А Вася ще той романтик - огірки)) ахах, фантазер)))
Юлія Міхаліна, То вони такі, поки ще не дуже рознайомились між собою))) О, Віка може:)) ахах, а Вася просто турботливий, все нагодувати хоче Віку)))
Ох і мами, вже і змовились, щоб остаточно молодят звести)) Ну воно може в правильно, бо з такою сором'язливістю вони далеко не виїдуть)) Веселе в них весілля, я читала і ностальгувала за цими приколами, які бачила в дитинстві в селі))
Юлія Міхаліна, Матусі вони ж такі)) Але ще треба спостерігати, а раптом і без них все буде добре?)) Що ностальгія з приколами — це точно)) Незабутні моменти)) Дякую, Юлічко ❤️
Мило й ніжно)) Ві та Василько так тягнуться одне до одного. Я аж відчуваю ті іскри, що літають між ними, коли вони поруч. Але ж бояться зізнатися. Хоча б Василько, як голова сім'ї взяв бика за рога, так би мовити))) Та вся надія на кукурудзу)) Щось підказує мені, що там має бути щось пікантне (потирає лапки).
P.S. Після деяких книг я не можу адекватно сприймати слова "сісти" й "обличчя" в одному реченні))) Відразу уявляю те, що в цивілізованому суспільстві не прийнято обговорювати))
А розділ крутезний))) Чекаю кукурудзу))
Анжеліка Горан, Іскрити й точно починає)) Вичікують момент))) Вася ще візьме, що треба, бо мусить)) ахах кукурудза в шоці:))) Ох, ті обличчя:)) Хтозна про що конкретно подумала Ві у цьомі контексті:))) Дякую, що так позитивно та активно коментуєш ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати