3 484
Бандит і Принцеса
Любовні романи
Ларія Ковальська автор
В процесі ·
97 стор.
· Регулярно оновлюється
Анотація до книги "Бандит і Принцеса"
Вони були надто різними, щоб зустрітися. І надто близькими душею, щоб забути одне одного. Ліза — дівчина із заможної та впливової родини, для якої батьки вже давно визначили правила життя. Матвій — хлопець, якого непрості обставини змусили подорослішати раніше за інших. Їхня зустріч у бурхливі 90-ті здавалася випадковістю, але стала початком історії, яку не змогли зруйнувати ні роки, ні відстань, ні чужі заборони.
Між ними було все: перше кохання, розлуки, ревнощі, образи, небезпечні ситуації та люди, які не хотіли бачити їх разом.
Та чи зможуть Ліза й Матвій пройти крізь усі випробування та зберегти почуття, яке почалося ще в дитинстві?
Між ними було все: перше кохання, розлуки, ревнощі, образи, небезпечні ситуації та люди, які не хотіли бачити їх разом.
Та чи зможуть Ліза й Матвій пройти крізь усі випробування та зберегти почуття, яке почалося ще в дитинстві?
заборонене коханнясильні почуттянебезпечні зв'язки
“Історія, яка чіпляє до глибини душі. Він та вона, вічний сюжет. Але кохання Лізи та Матвія почалось в буремні дев'яності, щоб далі перерости в дещо більше, ніж підліткова закоханість. Ніжна та романтична "лав сторі"”
Зміст книги: 45 глав
Останнє оновлення: сьогодні
383 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВони такі милі і ще зовсім не розуміють , який зв'язок між ними з'явився, дуже чуттєвий розділ)
Лана Сетман, Вони й справді ще цього не розуміють) Дякую)
Матвій дуже цілеспрямований хлопчик. Думаю обов'язково доб'ється свого.
Олена Родан, Він буде дуже старатись) Дякую)
Тяжке дитинство у Матвія((( ця жага помсти, думаю, наробить шкоди. Але дуже вірю, що все в майбутньому буде в нього добре)
Лана Жулінська, Так, у житті Матвія буде ще всього і хорошого, і поганого... та все ж добро перемагає) Щиро дякую, що читаєте і коментуєте)
10. Надзвичайно важка, але водночас дуже сильна та потрібна глава. Вона по-справжньому розкриває Матвія, пояснює його замкненість і це помилкове відчуття провини за те, що сталося з мамою. Ви чудово проводите паралель із чорним лебедем: хлопчик почувається “іншим”, виключеним із суспільства, але зустріч із Лізою дає йому надію бути прийнятим. Те, як він подумки називає її Принцесою і радий просто сподобатися їй, викликає величезну симпатію. Він мені чомусь мене самого нагадує. Але не в дитинстві, а зараз. Не знаю чому, пояснити важко. Навіть історії різні. Але зараз як про себе читаю. Дякую Вам за книгу. Дуже подобається.
Віталій Козаченко, На жаль, суспільство завжди відокремлює "інших", і неважливо в чому інші,
хороші чи погані, але не такі як всі( Тому, можливо, в цьому Ви бачите
свою схожість із героєм? Дуже
приємно, що книга Вас захопила) Дякую, сподіваюсь, не розчарувати)
10. Яка важка доля Матвія і його матері. В погану справу влізла його мати, а тепер страждає Матвій. Сподіваюся бабуся зможе його підтримати.
Аріна Нова, Так, бабуся підтримує як може Матвія) Дякую Вам, що читаєте і коментуєте)
9. Дуже шкода що бабуся Лізи такої думки про Матвія. Можливо він і хороший хлопчик, але суспільство вже вирішило за нього який він.
Аріна Нова, На жаль, суспільство часто ще дітям ставить ярлики(
Шкода Матвія і його маму. Не найкращий шлях обрала жінка, але все ж таки вона любила свою дитину.
Лія Лісова, Жінка обрала цей шлях не за власним бажанням, життя так склалось, ще буде про це далі. Дякую Вам, що читаєте і ділитесь враженнями)
Так щемливо описали почуття Матвія! Бідний хлопчик, стільки пережити. Важко при цьому вирости нормальною людиною, але сподіваюсь, йому вдасться, він цілеспрямований.
Лана Нова, Матвієві і справді нелегко, але Ви праві - він цілеспрямований) Дякую Вам, що читаєте і ділетесь враженнями)
Чудово, що діти подружилися! Не такі, як всі - з цим важко жити.
Лана Нова, Так, хоч вони і різні, але мають дещо і спільне)
Лізі доведеться пристосовуватися до сільських порядків, тут все не так, як вона звикла. І до жорстокості дітей, шкода її і Матвія...
Лана Нова, Ліза повернеться до звичного життя, і Матвій також, але ж з жорстокістю ще не раз вони зіткнуться(
Шкода маму Матвія і його самого, та таке життя)
Лана Сетман, Так, на жаль, в житті буває різне... Дякую)
Іноді дорослі не бачать очевидних речей через надмірні стереотипи…
А Ліза дуже розумно мислить як на свій вік)
Яке суспільство несправедливе до людей, дійсно, хороші дівчатка зробили погано, а поганий Матвій допоміг. І як маленькій Лізі розібратися?
Лана Жулінська, На жаль, дорослі клеймують, а дитячий розум не може усвідомити чому так( Дякую Вам щиро, що читаєте і коментуєте)
Ой,... багато вона ще в цьому житті не зрозуміє.
Шкода хлопчика... таке клеймо на нього вже повісили
Олена Родан, Так, на жаль, дорослі про почуття дітей не думають( Дякую, що читаєте і ділитесь враженнями)
Бабусю можна зрозуміти, вона хвилюється про онуку) щось дідусь дивний і бабусю в місто не взяв , дивний.
Лана Сетман, Дідусь суворий, а бабуся його побоюється... Дякую, що читаєте і ділитесь враженнями)
9. Сильна глава, яка змушує замислитися! Дуже шкода Матвія — через чутки та жорстокі оцінки дорослих на ньому вже ставлять клеймо, хоча він проявив себе як справжній джентльмен. А Ліза молодець — її дитяча щирість і вміння бачити реальні вчинки, а не статус чи статус родини, викликають велику повагу.❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, На жаль, дорослі і справді клеймують дітей та не дивляться на їхні вчинки( Ліза поки лише ставить під сумнів слова бабусі, та з часом все зрозуміє) Дякую щиро, що читаєте і коментуєте)
8. Розмова про птахів і про те, що “птахи мудріші за людей”, вийшла дуже дорослою та глибокою для двох дітей. Сценка, де вони нарешті називають один одному свої імена біля хвіртки, просто зашкалює за рівнем теплоти. Ви чудово передаєте цю тонку дитячу симпатію. І візуал героїв мені дуже сподобався.❤️
Віталій Козаченко, Щиро дякую за теплі слова) А про птахів я теж іноді думаю, що вони мудріші...
Яка романтична зустріч підлітків біля озера, і порівняння їх з лебедями дуже зворушливе. Мені дуже здається що Матаій її запам'ятає.
Аріна Нова, Так, запам'ятають обоє) Дякую Вам)
Добре, що Матвій теж прийшов на Лебедів подивитися і врятував принцесу ♥️
Лана Сетман, Так, Лізі пощастило, хоча питань від рідні не уникнути. Дякую, що читаєте і коментуєте)
Ну все....дружба зав'язалася❤️
Олена Родан, Так, початок покладено) Дякую, що читаєте і коментуєте) Окреме "велике дякую" за рекомендацію)
Як вчасно Матвій появився)
Здається, вони подружилися ☺️
І хлопець на свій вік дуже розумний..
Лія Лісова, Матвій виховується не в родині, тому значно самостійніший від інших дітей. Дякую, що читаєте і коментуєте)
Вітаю з новинкою! Мені дуже подобаються ваші теплі, життєві історії, тож, додаю в бібліотеку і занурююсь в новий сюжет ❤️❤️❤️
Лана Нова, Щиро Вам дякую, сподіваюсь, що не розчаруєтесь)
7. Сьома глава вийшла дуже затишною і по-справжньому літньою! Сільські пригоди, не дуже приязні подружки, пошуки озера — читається на одному диханні. Сподобалося, як Ви показуєте сміливість Лізи. Вона хоч і найменша в компанії, але не дає себе ображати чи лякати. Дякую за чудовий настрій, чекаю на продовження!❤️❤️❤️
Віталій Козаченко, Характер Лізи тільки формується і події, що відбуваються теж вплинуть на це. Дуже приємно, що глава Вам сподобалась, дякую, продовження вже скоро)
Ох, які жорстокі ці дівчата(
А Ліза ж просто хоче мати друзів..
Мабуть, дівчинка заблукає(
Лія Лісова, Вона вже майже прийшла, але їй захотілось пройтись до озера, а там... словом, дуже скоро довідаємось) Дякую, що читаєте і коментуєте)
Шкода Лізу, вона ж так щиро хоче дружити, а її не сприймають. Сподіваюся, додому вона дістанеться без пригод.
Лана Жулінська, Ну трішки пригод буде... Дякую Вам, що читаєте і коментуєте)
Ох, як же шкода стало Лізу... Вона щиро хотіла дружити, а її так по-дитячому жорстоко обдурили й залишили саму. Найбільше зачепило, що попри страх вона все одно не втратила своєї доброти й цікавості. Дуже хвилююся, що буде далі, бо відчуваю, що ця прогулянка до озера ще принесе чимало несподіванок. Такі розділи читаються на одному диханні.
Аріна Нова, Так, Ліза і справді шукає щирої дружби, поки їй не щастить... І Ви праві - несподіванки будуть... Дякую Вам за теплий відгук)
Оце розваги у дівчат, мабуть про наслідки мізків не вистачає подумати… Що ж там Ліза побачить?
Лана Сетман, На жаль, дівчата про наслідки не думають( Та з Лізою буде все гаразд) Дякую, що читаєте і коментуєте)
Нема що казати... Оце дівчата...
Такі необдумані вчинки можуть призвести до справжньої трагедії.
Олена Родан, Так( Діти-підлітки і їхня жорстокість( Дякую, що читаєте)
5-6.Не знаю чому, але ця історія все сильніше бере за душу. Вони ще діти, а вже стільки болю, образ і несправедливості. Дуже зачепило, як Матвій виправ носовичок Лізи й сховав його, ніби це був для нього найдорожчий скарб. А в кінці, коли він пообіцяв бабусі, що колись стане тим, хто керує, аж мурашки пішли. Відчувається, що це не просто дитячі слова, а початок великого шляху. І дуже цікаво, як через роки складеться доля Бандита і Принцеси.
Аріна Нова, Дякую Вам за те, що читаєте і коментує) Дуже приємно, що історія Вас зачепила) По-трішки нам відкриватиметься шлях героїв)
4. Бідна Ліза.Дуже зачепив цей розділ. Вона ще зовсім дитина, а вже намагається захистити незнайомого хлопця, навіть не думаючи про себе. І цей носовичок, через який вона тепер переживає, виглядає дрібницею для дорослих, але для неї це справжня трагедія. А прізвисько «Принцеса» і «Бандит» одразу запам'яталося. Відчуваю, що саме з цього маленького випадку починається велика історія. Дуже цікаво, як далі складуться їхні долі.
Аріна Нова, Ліза, коли давала хлопцеві носовичок, робила це спонтанно, не думаючи про наслідки, а ось вже потім задумась над цим... Так, Ви праві, їхня історія розпочалась із цього випадку...
Матвій молодець, що не погоджується з бабусею. зрозуміло, що вона турбується за онука, але опускати голову і бути покірним - це один із шляхів які ведуть до покірності)
Лана Сетман, Так, у Матвія думка відрізняється від бабусиної. Дякую, що читаєте і коментуєте)
6. Сцена із зустріччю поглядів та втечею Лізи й Матвія вийшла неймовірно щирою — відчувається ця бентежна дитяча ніяковість. А от діалог Матвія з бабусею викликає справжню повагу до хлопця. Попри молодий вік і важкі обставини, у ньому вже відчувається сталевий стержень. Думаю зможе виконати він цю обіцянку.♥️
Віталій Козаченко, Матвієві до цього треба буде пройти нелегкий шлях, та він має справаюитись) Дякую щиро, що читаєте і коментуєте)
Між ними промайнула секунда іскри і цього вистачило♥️♥️♥️
Ларія Ковальська, І вам
Рада знайомству, підписалася! Завітайте й до мене на вогник — пишу легку та веселу історію. Буду рада взаємній підтримці!
Астрід Окс, Дякую)
Сильний характер у хлопчика, вже з дитинства проявляється))
Лія Лісова, Так, я щось у ньому) Дякую, що читаєте і коментуєте)
А Матвій тільки про Принцесу й думає. Навіть сон такий гарний наснився)))
Лія Лісова, Сподобалась йому) Дякую)
Який амбітний Матвій! Головне, щоб не втратив запал. Але я вірю: все в нього вдасться!
Лана Жулінська, Так, має все вийти, хоча буде складно. Дякую Вам, що читаєте і коментуєте)
Розділ 1
Дуже подобається, як через такі, здавалося б, прості деталі оживає ціла епоха. ❤️ Барбі, Денді, дитячі мрії... І вже цікаво, як саме дитинство Лізи вплине на її майбутнє
Ларія Ковальська, ❤️
Ох, який гарний сон... Дуже хочеться, щоб він став пророчим❤️
Олена Родан, Дякую Вам) Так, колись він здійсниться...
Діти часто не сприймають тих, хто хоч трохи відрізняється від інших. А тут і Ліза, і Матвій не вписуються в їхні рамки.
Олена Родан, Так і є, а діти, на жаль, бувають жорстокішими за дорослих(
Розділ 3
Яке світле й тепле дитинство. ❤️ Так приємно читати про щирі дитячі емоції, дружбу й захоплення такими простими речами. Атмосфера вийшла дуже живою, ніби сама опинилася поруч із цими дівчатками
Natalia Borysova, Напевно, кожен колись бував у такій атмосфері) Дякую)
Не солодко жити Лізі без друзів... А дідусь, схоже дуже упередженно до хлопчика ставиться. Зате бабуся не була б проти їхньої дружби.
Олена Родан, Бабуся прислухається до дідуся(
5. Чудова дзеркальна глава, яка розкриває події з боку Матвія та пояснює походження другої частини назви книги — «Бандит». Ви чудово показуєте контраст між характером хлопця та його ніжною, дбайливою поведінкою щодо Лізиної хустинки, яку він ретельно пере від крові.
Зворушливо описано, як у його уявленні прізвисько «Принцеса» повністю змінює свій зміст: якщо для гурту це була кличка для глузування, то для Матвія воно стає символом захоплення та поваги.♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, Щиро Вам дякую за Ваші детальні коментарі)
4. Дуже емоційна та переломна глава. Вона показує перший справжній вияв внутрішньої сили Лізи: незважаючи на страх та сором'язливість, вона робить добрий вчинок — віддає свій носовичок закривавленому хлопцеві. Ось, виявляється, хто тут «Принцеса»! Для сільських дітей це глузливий ярлик "чужої" та "розпещеної", але для сюжету він стає символічним. Мені вже подобається героїня. А щодо обману бабусі: Ліза порушує власні правила не через злий умисел, а через страх розчарувати рідних. Мені так здається.♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, Дуже рада, що Вам сподобалась Ліза, сподіваюсь, що Ви не розчаруєтесь, адже попереду в її житті ще багато подій...
3. Глибокий психологічний момент, який чудово пояснює характер і внутрішні бар'єри Лізи. Сцена з місцевими дівчатами, які гралися її розкішними іграшками, а потім втекли й змусили Лізу саму все прибирати, демонструє її беззахисність і нездатність відстоювати власні кордони.♥️
Віталій Козаченко, На жаль, таке часто трапляється між дітьми(
2. Глава чудово розкриває побут та статус родини, а також закладає головне інтригуюче зерно сюжету. Дуже смачно й детально описано обід та гостинність бабусі — це створює відчуття справжнього сільського затишку.
Водночас яскраво вимальовується образ суворого дідуся. Його категоричне застереження Лізі не спілкуватися з онуком баби Наді ("він тобі не рівня!") спрацьовує з точністю до навпаки. Заборонений плід завжди найсолодший, і тепер у дівчинки з'явився величезний інтерес дізнатися, що ж це за хлопець. Все як в житті!♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, Саме так і працюють всі заборони, і попри слухняність Лізи цікавість візьме своє)
1. Атмосферний та дуже контрастний початок книги. З перших сторінок добре відчувається прірва між багатством сім’ї Лізи та її внутрішньою самотністю. Батьки огорнули її матеріальною розкішшю, але позбавили найпростішого — щирого дитячого спілкування та тепла. Текст чудово передає різницю між розкішним, але "холодним" будинком батьків і затишною, теплою оселею бабусі, де Ліза нарешті почувається спокійно.♥️♥️♥️
Віталій Козаченко, Дякую, що Ви змогли все так відчути)
Шкода Матвія, сподіваюся, він не зламається під тиском суспільства. А ось ці перші думки про дівчинку дуже милі)
Лана Жулінська, Буде ще всього у Матвія, на жаль, не тільки хорошого( Дякую Вам, що читаєте і коментуєте)
Ох і Матвій, Ліза хоч і малявка, але ж помітив, що симпатична)))
Лана Сетман, Ліза і справді симпатмчна) Дякую Вам, що читаєте і коментуєте)
Цікаве знайомствоМатвія і Лізи)
Лана Сетман, Так, незвичне)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати