224 882
Анотація до книги "Дочка пірата"
Енн виросла серед піратів, під пильним наглядом своїх названих братів, вільною гордою дівчиною. Космічні волоцюги відчайдушний народ і єдине, що вони зневажають - це солдатів Імперії. Але як сказати братам, що через безглузду помилку вона стала дружиною офіцера ненависної їм Імперії? Як розібратися у стосунках із владним колишнім хлопцем та нинішнім, який навіть не підозрює у що він встряв? Як не дати їм дізнатися про існування один одного і найголовніше, як змусити себе не думати про пророцтво моторошного ченця?
Зміст книги: 63 глави
415 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу ось мій особистий топ книг Лаванри Різ поповнився ще однією) На один рівень із Рудою чайкою і Душею дракона стала Дочка пірата) Боже, вже рік, а то і більше пройшло як я їх прочитала, а пам'ятаю так ніби це було вчора. І Дочка пірата така сама. У вас всі книги достойні, варті уваги і захопливі, але чомусь саме ці стали для мене особливими
Оксана Симчич, дуже радію, що історія посіла своє місце в вашому топі, для мене це дуже важливо, бо я її теж люблю) Дякую за добрі слова! Веселих свят!)
Еееееех, шкода, що вже кінець …
Сюжет тримав в напрузі щоразу, як читала…
Дякую за неймовірно цікаву історію.)))
Читала її вдруге.))) але я вже раніше Вам писала, що українською читається, ніби інша історія.))) хоча знаєш сюжет наперед, а відірватись важко❤️❤️❤️
Книги Лаванди завжди особливі, неперевершенні, глибокі, задумливі, легкі і водночас складні. Ось і книга "Дочка пірата" є саме такою книгою, складною і здавалось би заплутаною, але з дуже цікавим сюжетом, любовним трикутником, який тримав нас в напрузі весь період викладання книги. Однозначно, ця книга варта прочитання і неодноразового. Кохання і випробування Енн, харизма і закоханна химерна душа Зура, ніжність і світла любов Ілая. Всі герої книги надовго залишаться в моєму серці. Я колись писала в коментарі, що не варто робити передчасних висновків на рахунок Зура, адже в Лаванди в книгах завжди є інтрига, ніколи не знаєш як все буде в кінці. Тому обожнюю тебе, Лавандо, як автора і бажаю, щоб в Новому році здійснилось все задумане і натхнення ніколи не покидало. Люблю твою творчість!!!!!
Ольга Римарчук, так, Зур у нас як той Шрек - багатошаровий, зовні лютий, а в душі непоганий хлопець виявився) Історія дійсно складна, заплутана так, що без корвалолу не розберешся, але вона просочена такою любов'ю, що місцями можна захлинутися) Дякую тобі, сонечко, за твою підтримку та добрі слова привітання!) Навзаєм! Нехай щастя огортає твою родину!) Обіймаю)
Вітаю із закінченням, сюжет дійсно цікавий, і книга гарно написана - як завжди у вас.
Рома Аріведерчі, дякую від серця!) Мені дуже приємно)
Я читатиму цю книгу ще раз) мені мало) не можу насититися, наскільки я люблю її)) Лавандо, Ваш талант вище всяких похвал, дякую, що віддали частинку своєї душі - вона неоціненна))))
Ольга, дякую за добрі слова!) Намагалася вкласти в неї майже всю себе) По собі знаю, що коли перечитувати вдруге - відкриваються нові відтінки емоцій)
Я ще недочитала до кінця, (зараз я разом з ними в горах), але спеціально перервалася, щоб висловити своє захоплення Зуру! Ось такий він мені страшенно подобається, такому чоловікові можна пробачити все на світі і заново закохатися по вуха
Оксана Симчич, повністю погоджуюсь!) Таким Зуром хочеться захоплюватись!) Це і є він справжній) Дякую)
Це неймовірно чудова книга! Читаю з величезним задоволенням!!! Хоч раніше фантастичні історії не сильно захоплювали, ця книга мені дуже навіть зайшла))) натхнення Вам!!!
Людмила, ох, це для мене наче бальзам на серце!) Дякую величезне!)
Така захоплена цією історією❤️❤️❤️Живу ними)))
Юля Лучин, дякую, сонечко!) Нестямно радію, що історія подобається!)
Яка все таки сила захована у них , а сіпат став міцнішим ніж будь-коли хоч і можливо вони є єдиними у кого він такий На нас чекає весілля І я навіть незнаю що сказати щодо цього , бо просто не буде Як приймуть химери що правитель взяв дружину з іншої раси Дякую!!! Чекаю чергову порцію цього серіалу !!!! Натхнення тобі, здоров'я та святкового настрою!!!
Наталія, так, на нас чекає весілля! Буде чуттєво та весело) А ще наприкінці на нас чекатиме ще один сюрприз) Дякую, сонечко!) Чудового тобі дня!)
Весь час роздумую над Вашою відповіддю) Лавандо, ця книга вживляється мені під шкіру) вона настільки органічна і бажана, що здається, дихаю її суттю)) ще з ночі роздумую над Вашими словами) зрадлива уява малює повітряні мости та замки) блакитні очі.. дегенеративна недуга.. неспроможність вирішити проблему в рамках реальності... Йду навпомацки, співставляю факти та виплоди виснаженої фантазії, відчуваю камінь на шиї та слизьке підґрунтя)) намагаюся скласти пазл, тілом проходить роздираючий єство біль) думати про це страшно.. плАчУ)) де поставити наголос???!!!)))
Думка зависла в безкінечності))) Інша думка, альтернативна) я вже писала Вам про роздуми над Бродягою, але вони загубились серед інших криків душі читачок)) З одного боку, ніби сумую, що не буде продовження, з другого, розумію, що Піратка врівноважила шальки терезів)) але головне те, що я не бачу продовження Бродяги без оживленння Яроса...))) Ярос та Каміль - герої, на воскресіння яких сподіваюсь досі....
Ольга, ні, проект не згортається повністю, просто вже не будуть писатися паралельно з слр, фентезі будуть не частими, але сподіваюсь бажаними гостями)
Ще одне) у Зурі бачу Каміля) надто багато рис перегукуються - і зовнішність, і тіло з надприродніми можливостями, і вибуховий власницький характер, і вміння кохати, віддаючись почуттю достоту)) не воскресіння героя, а така собі реінкарнація, так би мовити)) це прозріння - як відповідь на мій попередній запит)) але дуже чекаю на зворотній зв'язок, на Вашу думку, Лавандо))))
Лаванда Різ, Роль жінки у житті чоловіка є визначальною...
Ця книга має всі шанси стати найулюбленішою для мене) стільки життєвої мудрості, стільки філософії вічності, взаємозумовлених початку та кінця, тяжіння альфи до омеги, вміщено в останній викладці, що голова йде обертом) ніби особисто пройшла цей шлях)) Яка мудра істина: в любові - сила, джерело всього, а щоб до нього пригубитись, необхідно очистити душу від гніву, недовіри, ревнощів, очистити через прощення і цілковите прийняття, і розчинитися у партнері не означає загубити себе, бо твій вірний союзник берегтиме твою ідентичність і неповторність, інкрустує як найвищу цінність і дорожитиме нею понад усе))) Лавандо, яка потужна та прекрасна робота, як Ви вміло та красиво зібрали докупи і розв'язали всі вузлики, відповіли на усі питання)) зачарована і захоплена)))) дякую Вам за шедевр)))))
Хочу додати, що ця тематика червоною ниткою протягнута через усі Ваші твори, дуже насичено - через мої улюблені
Лаванда Різ, Я їх смакую, читаю повільно, розглядаючи з усіх сторін розцяцьковане слово, осмислюючи глибинний підтекст фраз, вкладених в них посилів)) для мене добре, що викладаєте більше глав, так постійно знаходжуся в історії) взагалі, люблю читати цілою книгою, тому так))
Це шлях-випробування… не їхніх фізичних тіл, а душевних сил. Чи зможуть вони дійти до мосту? Чи зможуть вони побачити Око Владики? Все залежить від сили їхнього почуття і порозуміння. І саме їхні відверті розмови лікують, зцілюють. Пройшовши цей шлях, то вони не просто побачать око Владики, а знайдуть щось набагато цінніше, що вони пронесуть крізь все своє життя…
Ця глава… такі емоції… у мене нема слів… дякую, серденько!
Христя, так, це серйозне випробовування для їхніх почуттів, неймовірних та незбагненних, бо вони пов'язані могутньою силою) Після цього шляху їх вже ніщо не розлучить) Дякую, зіронько) Радію, що історія припала тобі до серця)
Цікаво чи довго їм ще йти, адже дійсно дуже тяжко, але вони точно справляться.Сцена, яка сталася на обриві просто неймовірно передана, все відбувалося наче на яву. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, вони дійдуть, бо почали довіряти один одному) Трохи перехвилювалися на обриві, але Енн ще раз переконалася як вони пов'язані)
❤️Хочеться просто помовчати,пропустити через себе відчуття героїв...слова зайві...до речі і коментар за шостим разом написався,а то був збій...
Олена, так, іноді просто хочеться розчинитися в подіях без слів) Дякую)
Скільки всього сталося, але найбільше мене вразили слова Буна, які він сказав Зурові, те як він порівняв любов Ілая і його напевно і стали поштовхом до того що Зур почав по трохи танути)
Оксана Симчич, саме так, слова Буна зачепили Зура, змусили його гарненько замислитися)
Все таки присутність Енн хвилює химера. Але цей впертюх вміє тримати маску) І до сина він звикне, просто зараз його засліплює гординя. Як же добре, що вони зближуються!) Я так рада за них! Головне, щоб зустріч зі старим химером нічого не зіпсувала. Дякую, сонечко, за ці неймовірні емоції! З нетерпінням чекаю продовження! Гарного тобі дня та чудового настрою!
Христя, так, у Зура з емоціями завжди були проблеми, але його стрімко тягне до Енн і більше він її вже не відпустить!) Дякую, серденько!) Чудового тобі дня!)
Надіюсь Зур зможе полюбити сина)))) і Енн стане щасливою разом з ним і пізнає радість материнства))) вони заслуговують на щастя особенно маленький Дал))) і дуже хочеться , щоб з Буном було все добре, дуже прикипіла до такого щирого друга,кожному б такого вірного друга. ДЯКУЮ СОНЕЧКО І ЧУДОВОГО ДНЯ)
Ксюша Довженко, через те, що їхні почуття пов'язані Зур пололюбить сина, бо його полюбить Енн) На прикінці історії на вас чекає сюрприз) Дякую, моя чудова! Бажаю святкого настрою!)
Задум Тіара пройшов на ура от тільки надто жорстоко по відношенню до Енн Ці три дні змінили їх та і маленький Дал отримав шанс на нормальне життя а не бути вигнанцем Ще й Зур поставив таку умову що Енн не може відмовитись Це дійсно страшно коли дві душі так залежать одна від одної!! Їм дійсно треба більше про це дізнатись адже не просто так сіпат виник між людиною та химером... Дякую за продовження!!! І дуже чекаю наступну серію цієї книги , чекаю наче улюблений серіал... Натхнення тобі, святкового настрою та вдалого дня!!!! Нехай негаразди обходять тебе стороною!!!
Наталія, так, Тіар надто ризикував можно було втратити обох, але таким несподіваним чином Дал отримав можливість мати сім'ю і Енн його полюбить, буде йому мамою) Дякую, моя хороша! Навзаєм! Гарного дня!)
Нарешті ці дві вимучені та все ж таки люблячі душі перестали так сильно пручатися та наблизились) Все ж таки план Тіара спрацював, хоча усе ж було дуже страшно за дівчину. Але ця печера надала усім другий шанс. І Зур поближче познайомився з сином, і Енн із Зуром провели чудові миті, і хлопчик отримав шанс мати справжню сім'ю. От тепер, якщо протримаються разом, то у них все вийде!) Дякую, моє золотко, чудове продовження! Хорошого настрою та вдалого дня!) Обіймаю!)
Галина Гнатюк, сама доля начебто привела Енн до тієї схованки, і запропонована нею гра теж має результат: Дал нарешті побачив батька і Енн із Зуром знову разом) Все ближче до щастя) Дякую, сонечко, за добрі слова! Обіймаю)
Усе так стрімко розвивається, ну їхній батько дуже здивував, я навіть не могла уявити що він зможе на це піти. А Енн молодчинка так гарно справилась і змогла переконати Зура. Їхнє кохання розпочало, як фенікс відроджуватись із попелу. Неймовірно цікаво і емоційно. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, дійсно, їхнє кохання наче фенікс поволі відроджується, набирається сили та мудрості) Дякую від серця!)
Мій особистий сіпат, моя залежність, мій наркотик - цей Ваш твір, Лавандо))) смакую частинками в проблиски вільного часу, пропускаю через себе кожну емоцію, вдивляюся у кожне слово)) такий він мені до вподоби!)) в душі млоїться розманіжена кішка, серце вискакує з грудей при кожному зближенні, пульсує розрядами)) як я люблю ці Ваші гойдалки, коли ненависть переплавляється у любов))) як люблю ці безкраї космічні простори, мегакруті кораблі і стару бляшанку бронтозавра))) зрозуміла, що ванільні історії мене не так захоплюють, як перипетії фантастичні, такі ж небезпечно - привабливі, карколомні, магнетичні, як і сам космос))) я така вдячна Вам за цю історію, що написали її і ділитеся нею, хоч не на широкий загал, але з тими, в кого у серці палає цей вогонь пригодницько - романтичного духу))))
Ольга, радію, що це читають, що не всі остаточно просочилися ваніллю і маю сміливу надію, що колись на букнет з'являться більше книг подібного жанру) Дуже люблю цю історію, вона писалася довго в дуже складний для мене період, тому сприймається вона, мабуть, трохи по іншому, але написана вона душею) Красно дякую за підтримку добрим словом та любов до цієї космічної Одисеї!)
Як же це важко! З одного боку вони обоє ненавидять один одного і себе в тому числі, а з другого - їх нестримно тягне один до одного. Я знову пролила купу сліз, це неможливо читати, нічого не відчуваючи. Неймовірно шкода обох і Енн, яка пережила вже стільки емоцій та почуттів, що ще одне таке потрясіння і знову матиме проблеми з серцем, та й Зура страшенно шкода, адже за ці роки він виростив у собі порожнечу. І розумію, що його обурює той факт, що приходиться ділити її любов ще й серцем Ілая. Як же це вони мають пережити... Дякую, моя дорога, за ці емоції. Натхнення та суцільного позитиву!) Обіймаю!)
Галина Гнатюк, далі вже буде веселіше, вони скоро помиряться і кохання спалахне з новою силою) Зур обдумає все добре зважить та прийме серце Ілая, він зможе любити її разом з ним) Дякую, серденько) Чудового дня!) Обіймаю ніжно)
Неймовірно ❤️❤️❤️❤️❤️Обожнюю цю книгу
Юля Лучин, неймовірно тішуся, що подобається!) Щиро дякую за підтримку нагородою!!!)
Якже ж їм всім зараз тяжко, але Енн так старається хоч і Зур ще той гад. Їй безмежно пощастило зустріти на своєму шляху Буна, він просто подарунок доля для неї. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Бун зіграє дуже важливу роль у їхньому житті, особливо наприкінці історії) А Зур просто поки що не може зібрати своє розбите серце, але він впорається, він пробачить Енн, а вона прийме його)
Скільки подій, просто не можливо відірватися. А Зур, ще той егоїст, він звинувачує Енн, але вона добре сказала, що своїм сіпатом він покалічив їй життя) Ну що ж, покалічив, хай тепер латає))
Оксана Симчич, складний характер у Зура, він не навмисне розвив той сіпат тобто покохав її, будуть латати один одного, в них все вийде)
Як же шкода!... Шкода, що жертва Ілая може виявитися марною через двох упертюхів!!!
Плакала... Реально плакала, тому що повнота почуттів переповнювали серце!!!
Дякую!!! Дякую, що даєте відчути всю гаму почуттів і відчуттів, скуштувати всі відтінки болю і насолоди, розсмакувати всю гіркоту непорозуміння і неприйняття, завмерти в надії і сподіванні......
Елена Нечипорук, історія емоційна та непроста, багато хвилювань, до того ж глибоких, але сподіваюсь, що кінець вам сподобається, бо наша Енн не втратить надію, а Зур знов повірить у кохання) Щиро дякую!)
Ох, який же той Зур впертий! Гррр… Таке враження, що він шукає причини, щоб сіпат не відновився. Але я надіюсь, що Бун вправить йому мізки. Бо лише він може сказати химеру все в очі, не скриваючи гіркої правди. Дякую серденько, за ці неймовірні емоції! Я встигла і наплакатись, і насміятись, ще й позлилася трошки)) Я вже так зрослася зі всіма персонажами, що переймаюся кожною їхньою емоцією) З нетерпінням чекаю продовження! Бо я вже стала залежна від цієї космічної любовної драми))
Христя, так, Зур впертий та вредний, от важкий характер у химера не позаздриш бідній Енн. Бун справжній друг, він буде за неї боротися і він зовсім не боїться Зура) Але наш химер прийме серце Ілая у її грудях, ще трошки і вони помиряться) Дякую, зіронько) Чудового тобі настрою!)
Просто буря емоцій... Тільки от зараз бачу любов Енн до Ілая. Трагічну, ніжну... А Зура дуже шкода... Він так любив її! Здається, зараз Енн просто хоче вижити, зберегти серце Ілая.
Лаванда Різ, Дуже сподіваюся. Енн живе спогадами і чує серце Ілая. Хочеться побачити як оживає її кохання до Зура. Таке як було раніше - сильне, вільне, нехай вони різні - любов покривала всі недоліки! А Зур мусить відпустити свій гнів і простити в повному значенні цього слова...
❤️Дійсно все відбувається в шаленому темпі,бо Муз видає і видає))) кожен страждає і навіть не уявляю,як Ви зможете все налагодити. Але вірю,що все буде добре. Отже суджений все таки Зур? Бун лише друг? Головне,щоб не було більше втрат...❤️
Олена, так, суджений Енн - це Зур і втрат вже точно не буде) Будемо налагоджувати та впевнено рухатися до ХЕ))
Ну я з цим всім закрутилася і відстала від космосу. Але вас тут і події, людоньки, як шкода Енн, і знову втрата, така раптова, ох як мені її шкода, я плакала разом із нею. Ну Натана теж можна було зрозуміти, він не міг вже на то всьо дивитися, і тому хотів піти на крайнощі, але дуже добре, що ж такий друг. А брати молодці, що знайшли свою сестричку, і забрали, рада за батька от він і зуміє їх всіх направити у відповідне русло. Ну Зура можна зрозуміти, як не крути а для нього то зрада, і можливо йому б буде легше коли б Енн ці роки була сама, а не з Іллаєм.Ну зараз все у їхніх руках. З величезним нетерпінням чекають на продовження. Легкого понеділка.
Оксана Жезло Штих, події дійсно розвиваються дуже стрімко, або може тому що я викладаю одразу по п'ять глав)) Тут у кожного своя правда, кожного можна зрозуміти. Тепер треба відновити сіпат, аби Енн одужала повністю) Дякую, моя хороша! Чудового дня!)
Як же ж тяжко їм обом, Зур просто засліплений своєю ненавистю і тому йому зараз смерть здається найкращим виходом. А Енн точно буде боротися за них обох. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, це точно,тендітній дівчині прийдеться боротися за них обох, за їхнє кохання, допоки Зур не зізнається собі, що вона йому потрібна) Дякую!)
Енн обов'язково поверне кохання Зура та об'єднає сім'ю! дуже цікаво,дякую!
Наталя Мелех, так, вона докладе зусиль і трохи підштовхне кохання та того впертого химера) Щиро дякую за відгук!)
Ось тобі і на… Зур зараз настільки засліплений своєю ненавистю, що байдужий до всього, що стосується Енн. Але я думаю, що він цим почуттям просто відгородив себе від болю. Яким би зараз жорстоким не був химер, але свою дівчинку він завжди захищав. Він просто має трішки охолонути. Перша зустріч пройшла на емоціях, але і вона дала свої плоди.
Ох, дякую, люба моя, за ці неймовірні емоції! Я читала, затамувавши подих! Все настільки цікаве та захоплююче, що неможливо відірватись! З нетерпінням чекаю продовження! Бажаю тобі міцного здоров’я, сил, натхнення та позитивного настрою! Обіймаю міцно!
Христя, так, Зур ховається за своєю злобою, але він все одно потребує її, байдужим його не назвеш хоч він й гарчить від люті. Потім в них навіть вийде нормально поспілкуватися) Дякую, моя хороша!) Гарного тобі настрою! Обіймаю)
❤️Боляче й важко на душі....все так,як і на жаль, в житті не завжди по нашому сценарію.....❤️
Олена, доля їх випробовує, але своїм коханням Енн врятує дуже багатьох людей не давши Зуру стати звіром. Хепі енду все одно бути)
З одного боку я не зразу зрозуміла, чому ви вирішили все ж таки зробити головним героєм Зура і вбити Ілая, а з іншого боку я розумію. Ця історія показує, що кожен має право на кохання і любов у такому владному Зурові відкривала тільки світлі сторони. Якби Енн залишилася з Ілаєм це була би історія прекрасного кохання,але така як багато інших. А історія Енн та Зура вимучена та вистраждана, але саме такі залишаються в пам'яті надовго, наприклад як Ромео і Джульєтта) Але в нашої парочки я надіюся кінець буде не таким трагічним
Оксана Симчич, саме так, кохання не давало Зуру стати тим узурпатором із пророцтва, кохаючи, він ставав кращим, тому потрібно, аби Енн була поруч) Ні, вони не повторять долю Шекспірівських героїв, в них буде все добре)
Аж мені моторошно від такого Зура Як же добре що Тіару повернулась пам'ять і він зміг зустрітись з своїм сином по крові І він вкотре порушує устав заради Енн і знову рятує її хворе серце От тільки мене не покидає думка що Зур знав про її серце і про їх смерть От тільки Енн тепер повинна зробити все щоб могла далі жити І схоже розмова з Тіаром стане вирішальною і доленосною для Енн бо вона нарешті зважиться на цю операцію Дякую!!! Натхнення тобі , здоров'я міцного, позитиву, радості, невичерпної енергії і гарного настрою!!!!
Наталія, ні, Зур не знав, він просто відчував біль, думаючи, що це через її зраду. І звісно, що після слів Тіара Енн зважиться на операцію аби врятувати їх обох. Дякую за добрі побажання, Наталочко!) Чудової неділі!)
Ще можна врятувати хоч щось!!! Тільки захотіти і докласти зусиль!!!
Захочуть??? Зможуть???
Дякую, Лавандо!!! Завмерла в очікуванні....
Елена Нечипорук, зусиль прийдеться докласти немало, і Енн почне боротися!) Вона зможе, і врешті решт Зур її підтримає) Дякую щиро та безмежно!)
Отак втративши одну ланку, розпалася їхня сім'я, і кожен з них змінився, та найбільше змінився Зур. У теперішньому стані він вже не відчуває любові ні до чого, лише розчарування, роздратування, дику лють, та ненависть до усього. Навіть новина про її хворе серце не викликала страху за власне життя. Я підозрювала і раніше, що такі обставини спровокують справдження пророцтва, і те що серце Енн хворіє власне через переживання та сіпат. Але слова Тіара дали надію, адже, якщо Енн дійсно поверне у своє серденько кохання до Зура, то все можливо! А для цього спочатку потрібно пройти операцію! Знаю, що Натан все ж таки підтримує серцебиття та функції організму Ілая, але для дівчини це буде чергове важке рішення, така вже її суть. Відчуваю, що наступні розділи будуть не менш напруженими. Дякую, моє золотце, цей космос неможливо не любити! І я б із задоволенням прочитала ще не одну таку захопливу історію!) Вони усі у тебе з особливим шармом!) Чудових тобі вихідних і сонечка в душі!) Міцно обіймаю!)
Галина Гнатюк, насамперед важко буде Зуру, коли він дізнається чиє саме серце б'ється в її грудях, для химера це буде удар по самолюбству. До того ж брати не скажуть чиє серце їй пересадили, Енн це дізнається хитрістю. Але вона почне боротися за своє життя та за життя Зура, бо не хоче вмирати, не хоче аби серце Ілая теж згоріло через вмираючий сіпат. Наступні глави будуть дуже насиченими) Дякую тобі, моє серденько) Бажаю добра,тепла та дива) Обіймаю)
Ще декілька думок вголос на тему "Чому Зур засліплений гнівом, чому йому було гірше, ніж Енн")) як не крути, та у Еннджі був запасний аеродром) Вона відразу ж втішилася в обіймах Ілая) не стало Ілая, з мороку витягнув Бун і досі виконував роль демпфера, няньки, справжнього друга, з натяком на можливу закоханість у разі чого))) А Зур відразу, з першої хвилини, пірнув у чан з киплячою смолою зради)) так він це відчув)) а просив же довіряти, говорити)) тут висновок очевидний: кохані мають радитись у всьому, не перетягувати одіяло на себе, не приймати рішення одноосібно за себе та свою половину)))) дякую, моя люба Лавандо, Ваша космічна історія надихає ставати кращими))))
Лаванда Різ, Дякую Вам, бо Ваша творчість, приклад працелюбності і любові до своїх читачів є моїм натхненням))))
Лавандо, моє серце ніби розбилося на скалки і одну по одній їх збирає докупи надія) я така вдячна Вам за цю історію) Ви так точно передали велику суть: любов не можна знищити, вбити, роз'єднати) вона буде чіпляттся з останніх сил тими тонкими прожилками, живлячись від бажання сильнішого, обростаючи колатералями, відчайдушно намагаючись відродитись, хай навіть із попелу)) насправді, сіпат і є символом того справжнього, величного, нездоланного почуття - Кохання))))
Ольга, так, якщо кохання справжнє, його не можно знищити навіть киплячи від гніву, бо у нього є своя власна воля, воно попри все чіпляється за душі, бажаючи жити) І саме це чекає на наших героїв - зрозуміти, що їхнє кохання буде битися до останнього)
Ну як так!!!! Це неможливо читати... Я стільки сліз виплакала, поки дочитала! Дійсно, так як любив її Ілай, її не любитиме більше ніхто.... І пробиваючись від горя дівчина практично зійшла з розуму... Навіть читати проте, як вона проводила час біля тіла коханого було надто важко... Якби не Бун, такої Еннжі вже можливо і не було б... Бун знову врятував її, піклувався, оберігав, і саме зізнання про наміри брата почало повертати дівчину до життя. Неймовірно важкий відрізок. Чотири роки без декількох тижнів були для неї повним щастям, яким оповив її Ілай, але його загибель знову спустошила її серце і душу. На щастя, поява названих братів принесла купу радості, але мене вже лякають наступні події. Бо якщо вони захочуть забрати її на Химер, то спокою їй невидати. Зур її не пробачив, він ненавидить її за зраду, а себе, за те, що сіпат так до кінця і зник. Дякую, моя чудова, ці емоційні качелі надзвичайно неймовірні! Читаючи, жодного разу не вдається передбачити, що ж там далі! Я страшенно люблю цю космічну історію, це наче залежність)) Веселих і чудових свят тобі, моя дорога! Здоров'я, радості, та купу приємностей! Міцно обіймаю!)
Лаванда Різ, Я рідко коли читаю коментарі перед тим, як написати свій, спочатку пишу про свої враження, а потім читаю враження інших) Але коли прочитала про те, що серце Ілая врятує Енн, і що таким чином він все ж таки він буде поруч, я таки втішилася) Як таки доля, немов жартуючи чи знущаючись, грає з усіма їхніми життями! Дякую, люба, за усі емоції!
Я навіть не можу знайти всіх слів щоб передати свої емоції щодо смерті Ілая, це як просто вирвати серце, якжеж повезло Енн, що Бун був поряд він дійсно зміг її підтримати і таким чином врятувати. А от шкода що Зур не хоче дізнатися чому Енн так вчинила, а мучить себе і її. Дуже рада що брати знову із нею. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Бун це її янгол-охоронець і добрий друг) Зур сильно ображений, і всі його емоції кажуть про те, що він все одно її кохає, тому й сердиться) Дякую щиро!)
Ох… моє серце… воно плаче і болить водночас… Як же важко усвідомити, що Ілая більше нема :‘(
Якщо чесно, то я готувала себе до цього, бо теж не бачила іншого виходу з цього любовного трикутника. Але все одно мені важко було читати… Та що говорити, і досі сльози течуть рікою…
Ох, Енн… бідолашна дівчинка… Що її ще чекає? А чи витримає її серденько ще якесь випробування? Чи витримає вона ненависть Зура?
Дякую, люба, емоції просто переповнюють! Я просто шокована від тих всіх подій. А особливо мене здивувало ставлення Буна, який не дозволив Енн остаточно скотитися в прірву відчаю, і так наполегливо її звідти витягував. А тепер ще й зустріч з братами! Ох, я з нетерпінням чекаю продовження!
Дякую, серденько! Гарного і позитивного тобі настрою!
Христя, сонечко моє, дякую тобі безмежно, що підтримала піратів нагородою!)
Немає слів!!! Емоції зашкалюють!!! Розум майже вибухнув!!!
Зур має спадкоємця і знає правду!!! Він почув Енн і.....
Ілай загинув!!! Бідна Енн!!! Я виплакала очі!!!... Що ж ви так любите вбивати героїв, Лавандо????Як же без його люблячих блакитних очей далі???...
Її нарешті знайшли брати!!! А як з Буном???
Дякую, Лавандо!!! Серце тисне, нігті згризла, пальці майже доламала!!! Жаль, "заспокійливе" не можна прийняти!!!...
Елена Нечипорук, Зур не може пробачити Енн ще й за те, що він був змушений майже згвалтувати себе та переспати з іншою заради спадкоємця. Буна вони візьмуть з собою де він нарешті познайомиться з батьком) Був у мене раніше такий період, коли я вбивала улюблених героїв, так я навчила себе не писати про любовні трикутники)
Ох я виплакала відро сліз за Ілаєм і досі грудочка стоїть Як же боляче вивчати кохану людину Думала в неї серце не витримає такого болю і їй терміново треба буде пересадка ,але....досі думаю що саме він буде донором бо Натан стримає слово і не відключив його від апаратів Єдине радує,що Бун не дав стерти спогади Які тяжкі ці місяці депресії добре що з нею поряд був друг але чомусь здається що він не проти стати кимось більше ніж другом от тільки Енн поки до цього не готова І все яка зустріч названих братиків та сестри і чи знає про це сам Зур ... Відчуваю що треба пляшку підготувати для читання наступних розділів..! Дякую моя хороша!!! Дякую за емоції!!! Натхнення тобі , успіху , підтримки, позитиву і нехай твій кашель нарешті пройде !!! Гарного вечора і хорошого настрою!!! До зустрічі в нових розділах твоїх книг !!!
Наталія, так, доля забрала в неї Ілая, мабуть, для того, щоб потім він бився в грудях її серцем. Бун дуже їй відданий і в ньго до неї якась платонічна любов, але для Енн він лише друг, майже брат) Ох, цей Зур помотає він нам ще нерви) Дякую, моя чудова, за добрі побажання! Затишного вечора та гарних вихідних!)
Пишіть побільше книг про космос!!!!! Вам дуже круто виходить!
Юля Лучин, ох, дякую щиро, моя люба! Радію, що історія зачепила!)
Є речі, які читаєш з цікавістю, є речі, які ти читаєш захоплюючись, ає те, відчого ти неможеш відірватись.ти думаєш а що будез героями далі. Ваш твір неймовірний. Дякую, і раджу, хто ще не читав цієї книги, обов'язково зануритисьу цю історію!!!
Natalia Natalia, дуже дякую за такі слова!) Для мене це наче бальзам для серця, мабуть, тому що дуже люблю цю історію) Нестямно приємно, що вона отримала стільки уваги і таку оцінку!)
Я неочікувала , що наш Ілай погибне, але впевнена що він її спасе своїм сердцем, він би цього хотів. Бун це щось з чимось, такого друга мати за щастя, хотілось би щоб він нарешті зустрів свого батька Тіара. Брати не перевершені її, вони все таки її люблять і ніколи не забувають про неї. Впевненна що Зур зможе простить Енн вона ж хотіла як краще, та й він не допустить щоб вона померла, сильно кохає її, хоть і ображається на неї. Дякую
Ксюша Довженко, так, його серце її врятує і вони все одно будуть разом) Бун, це її рятівна соломинка, а повернення братів подарували Енн надію) Зур страшенний впертюх, але він дійсно її любить) Дякую, сонечко)
Таки плакала за Ілаєм))) бідна Енджі, відчула її біль втрати і пройнялася до глибини душі)) Зур... Дуже хвилює його образ)) гнів - сильна емоція, від неї один крок до... Любові))) так чекаю на їхнє воз'єднання, на заповнення порожнеч у душах, на зцілення від болю))) Лавандо, дякую Вам за прекрасний твір, космічну Одіссею кохання, шалені каруселі, падінння в прірву і злети до небес))))
Лаванда Різ, О, так! Серце))) блін, аж знову на сльози пробирає))) дякую, моя Лавандо, що так вміло торкаєтесь струн мого серця та душі))) з нетерпінням чекаю приборкання гордині норовливого правителя))) натхнення Вам, моя люба))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати