Глава 62

 Те, що вони якось змінилися кидалося у вічі навіть здалеку. Коли вони йшли удвох, не поспішаючи, прямуючи до «бронтозавра» ніжно обіймаючи один одного про щось безтурботно сміючись, те яким глибоким світлом світилися їхні очі, як дбайливо та невимушено Зур прибрав з її обличчя пасмо неслухняного волосся, як раптом підхопивши її на руки, почавши кружляти її на місці, як дзвінко реготала Енн, всі ці ознаки не вислизнули від уважних братів.

- Та-а-а-а, вони таки відновили сіпат, - вигукнув Лакур, дивлячись на них з-під кудлатих рудих брів.

- Ось що у Зура не відібрати, так це те, що він з однаковою силою може як любити, так і ненавидіти! - помітив, посміхаючись, Мак.

- Але коли він закоханий, вигоди всім від цього набагато більше, для Енн, для нас, і навіть для самих химер, - киваючи лисою оливковою головою, підтримав їх Жако.

- Бери крутіше – для Всесвіту! – з невеселою іронією додав Бун.

- А я радий! – ствердно заявив Сеярін, ніби хтось із ним сперечався.

- Ой, хто це у нас озвався?! Іди ще потренуйся репетирувати радість, а то вже надто сильно вона скидається в тебе на загрозу, - відразу жваво зчепився з ним Лакур. - Хтось позичить аквазанцю протез радості?

- О, боже! - приречено зітхнув Мак, ляскаючи себе долонею по лобі, щоб не бачити, як Сеярін вчепився всіма своїми щупальцями в вогненно-руду шевелюру Лакура.

- Яка я рада вас усіх бачити! - Вигукнула Енн, з розчуленням дивлячись на братів. - Сеяріне, йому не личитиме коротка зачіска!

- Боже мій, Еннжі, де ти була? Подивися ... тобі краще видніше, я не посивів, ні? - Бун ображено та схвильовано глянув на неї, коли вона простягла до нього руки, щоб обійняти.

- Ні, Буне ти такий самий чудовий яким і раніше! - Видихнула вона, міцно обіймаючи друга. - Зі мною все добре, все вже позаду! Я сумувала!

- Маку! - Обернувшись, Енн провела пальцями по жорсткому кучерявому волоссю брата, - тебе не сильно зачепили? Зур казав мені, що ти «ще повзаєш», але ж ти знаєш Зура. Я сама хочу переконатись, що твій геніальний мозок не постраждав! - засміялася вона, дивлячись на те, як Мак жартома відвертається від неї.

- Слухай, ми тут всі так хвилювалися, тому я розробив спеціально для тебе новий пошуковий чіп, введемо його тобі під шкіру і вже якщо навіть захочеш - не загубишся!

- Чудова ідея! - Приєднався до них Зур, після того, як розтягнув в сторони Сеяріна та задиристого Лакура, - Розкажеш потім у подробицях. Але для вірності на неї треба почепити щонайменше п'ять таких чіпів. - Брати мої, пірати. …Я хотів вам дещо запропонувати, якщо ви, звичайно, захочете. Ви могли б перебратися з корабля до замку, – голосно оголосив Зур. – У цій резиденції достатньо місця для цілого піратського легіону. Ви можете жити з нами, тимчасово чи постійно. Принаймні, ви знатимете, що є місце, де на вас завжди чекають, нагодують та обігріють, бо ми ж сім'я!

- Та й маленькій Нікі буде з ким пограти, ми привезли сина Зура, - додала Енн, з вдячністю глянувши на нього.

- Хто цей хлопець, чорт забирай, Енн?!! - Вигукнув Лакур. - Я щось не зрозумію де подівся Зур, цей злісний та зарозумілий монстр?!!

- Так, я попрошу, - усміхнувся Зур, зиркнувши на брата, - Це ще не все. Енн погодилася вийти за мене заміж. Через два тижні відбудеться церемонія, ви всі запрошені, гадаю, ви не пропустите весілля єдиної сестри.

- О-го-го! - радісно кинув Жако, - а веселитися будемо по нашому чи за традиціями химер?

- Боюся, химерам наші піратські традиції не зрозуміти! - Відповів йому Зур, - але після офіційної частини ми обов'язково влаштуємо сімейну вечірку.

- А що буде з батьком? – заговорив Сеярін, розбавляючи загальну радість таким болючим фактом.

- Я наказав звільнити його з-під варти. Енн всю дорогу переконувала мене, що його треба пробачити. - Зітхнув Зур, весь час поглядаючи на свою кохану. - А вона ж уперта, ви знаєте. Так що я поговорю із ним, а ви самі вирішуйте, як ставитись до нього, але думаю, Енн обробить і вас.

 - То значить весілля …а як щодо законів Химеру, і як відреагують на це твої піддані? – тепер Бун з цікавістю подивився на правителя, який постав перед ними у своєму людському образі.

- Я – їхні закони! Тепер мені не указ невдоволення химер, бо майбутній спадкоємець у них вже є. І за ці чотири роки я взяв під контроль усіх глав родів, створивши на планеті свій правлячий міністеріум, який повністю виконує мої вказівки, а я спостерігаю та вношу коригування. Химери більше не маніпулюють мною, скоріше я ними, – з легкою недбалою зарозумілістю промовив Зур, а потім, змінивши тон у більш дружнє русло, додав. - І найголовніше, Буне - я люблю Енн! Я відчуваю, що ти ніяк не можеш у це повірити, тому що ти бачив мене в люті, далеким від трепетних почуттів до цієї дівчини, але тобі доведеться це усвідомити, тому що я справді … не можу без неї жити.

- Якщо вже тут всі свої, тоді я теж зізнаюся, - лукаво промовила Енн, з грайливими іскорками в очах. – Я виходжу заміж за Зура і приношу цю жертву …не тільки заради спокою нашої сім'ї, і навіть не заради галактики, яка й не підозрює, кому вона зобов'язана трильйонами врятованих життів …і навіть не заради того, що я хочу жити… цей відчайдушний крок я роблю ….заради моєї любові до нього. Тепер я можу щиро заявити, що люблю цього химера!

- Я думаю, ця жертва буде недаремною! - Уїдливо кинув Зур, обіймаючи та цілуючи її в губи, - І чому мені іноді хочеться тебе придушити?

***

Командувач військової бази «Аватар-4» здивовано вирячився на отримане повідомлення.

- Це просто якийсь нонсенс! Генерал Пруст, а також четвертий підрозділ патрульних у повному складі та операторський відділ запрошуються на офіційну церемонію одруження імператора Химера??!! Мені хтось пояснить, що це за жарт?

- А хто ж наречена? - Сем Пруст з цікавістю глянув на обуреного командувача.

- Енжина Мун! …Це що та сама Енжина Мун? Чи мене хтось вирішив так по-ідіотськи розіграти?!!