Глава 36

Зур з'являвся та зникав, зустрічаючись з нею крадькома. А з братами йому вдавалося спілкуватися ще менше. Жако терпів усе з властивою йому непідробною відданістю, Сеярін ставився до всього філософськи. Мак знайшов застосування своїм талантам і на Химері, його пристрасть щось винаходити та вдосконалювати не залежала від його місцезнаходження. Найсильніше мучився Лакур, він ненавидів сидіти на одному місці! Його жарти чулися все рідше, він все частіше бурчав та обурювався:

- Мене вже нудить від Химера! Чому нас просто не посадити у клітку? Я зрозумів, що химери дратують мене! Нещодавно в Карханкурті я вже бачив трьох собі подібних! Навіщо вони копіюють мене? Це їх веселить? А ці дроки?! Вчора я намагався приборкати ці бісові тарілки і впав двічі!

Своїми співчуттями Енн підбадьорювала його, іноді все ж таки не в силах стримати усмішку.

- Потрібно обов'язково поговорити із Зуром, щоб він знайшов застосування твоєї невичерпної енергії! - казала вона.

…Але з появою цієї людини все змінилося! Як тільки Натан ступив на землю Химера, її життя почало кардинально змінюватися не помітно для неї самої.

Лакур попросив її вийти назовні, не повідомивши про причину. Енн визирнула з вхідного люка і завмерла. Перед «бронтозавром» своєю персоною стояв її рідний брат!

- Натане! І як тобі вдалося потрапити на цю планету? - з радістю вигукнула вона, стрибаючи йому на зустріч, міцно обіймаючи хитро усміхненого молодого вченого.

- Я ж казав, що ми ще побачимось! Ну, привіт! - Тискаючи сестру, він підняв її від землі. - Я запитав правителя, заявивши, що маю право бачити сестру, він довго думав, але потім дав мені зелений коридор. І ось я тут, біля ваших ніг, мадам! – Натан усміхнувся. – Розказуй, ​​як ти?

- Ну, пішли, із задоволенням поговорю з тобою! Розвію свою смертну нудьгу, - недбало кинула вона, запрошуючи його на корабель.

Енн поділилася з Натаном у жартівливій формі, як протікає їхнє нехитре, необтяжене турботами та працею життя. Як безглуздо вони проводять час, чим займаються брати, і чим вбиває час вона сама. Не змогла вона також не розповісти братові про свої страхи, які мучать її через сіпат. Коротко розповіла про Зура, Ванду, про Карханкурт та звички химер.

Натан слухав її дуже уважно, не пропускаючи жодного слова, десь сміявся, коли це стосувалося невгамовного Лакура, десь хитав головою, коли вона розповідала про закони цієї раси.

Але метою Натана було не тільки відвідати свою єдину сестру. Щоб досягти потрібного йому результату він вирішив піти обхідними шляхами, щоб не лякати її в лоб. Він вирішив використати свою хитрість проти природної хитрості химер. Відвоювати у них рідну кров! І робив він так, ризикуючи собою, не лише заради своїх принципів, а й заради любові до сестри. Як старший брат він свято вірив у правильність своїх вчинків. Він справді вважав, що їй не місце на цій планеті. І мало що могло зупинити Натана Муна!

- Енн, адже ти знаєш, хамелеонську натуру химер. Вони переймають всі образи, поняття, манери поведінки, мислення, оточення у якому перебувають, - ненав'язливо сказав він, ніби говорячи про дрібниці. - Згодом Зур зміниться, він стане одним із них. Якщо не вдасться умовити його зараз, то вони змусять його пізніше. І він сам вважатиме, що взяти за дружину химеру, це найкращий варіант. Заради свого народу він пересилить себе, наступить ногою на горло своєму сіпату і продовжить свій рід з іншою. Але звичайно, тебе він оберігатиме, це безперечно. Я тільки не зрозумію, чому ти обрала самотність? Це так утомливо - безглузде життя, короткі вкрадені побачення, і очікування, очікування, очікування.

 - Ні, Зур обіцяв щось вигадати. Все зміниться! – уперто похитала вона головою, відганяючи похмурі думки.

- Енн, зізнайся собі, що десь у глибині душі ти знаєш, що в цьому випадку щасливого кінця все одно не буде. Комусь доведеться страждати, комусь воювати проти всієї планети, швидше за все Зуру. Не думаю, що він зможе змінити закони їхнього світу. Якби ти була химерою, але належала до іншого, не обраного роду, тоді це було б складно, але реально. А так … ви належите різним расам, Енн! Химери швидше уб'ють його, змиваючи кров'ю його ганьбу, ніж дозволять, щоб дружиною їхнього правителя була жінка з роду людей. Для них це буде знаком непрямого злиття з Імперією, а для химер це неприйнятно! Для тебе тут немає місця. …Шкода, все ж могло бути інакше, але що тепер про це говорити, - розвів він руками. - Мені так боляче, коли я думаю, що, вбивши свого правителя вони вб'ють і мою сестру! Це не твоя доля, Енн, це чиясь помилка.

- Всі ці розмови ні до чого, Натане! У нас немає вибору! - різко відповіла вона, сердячись на себе, що знову впускає в свою душу сумніви. І злість була не тільки її, а й Зура. Добре, що він не міг чути змісту її розмови з Натаном!

- Покажеш мені Карханкурт? - Змінив тему Натан з доброзичливим виглядом поглядаючи на сестру.

Вони полетіли на дроці, спеціально вдосконаленому Маком, який додав до нього зручні поручні-стійки, щоб такі як вони, могли пересуватися на цих літаючих дисках і не падати як Лакур.

Натан тинявся разом з Енн по головному місту химер під невсипущим наглядом охорони, які отримали розпорядження стежити за шпигуном. Якщо названу сім'ю імператора ще терпіли, то новоприбулого розглядали виключно як імперського шпигуна, і були готові знищити його за першим наказом.

- Отакої, - зітхнув Натан, - навколо одні химери і жодної людини! Інші можливості ментальності, інший спосіб мислення, звички та принципи, інша будова фізіології, все інше! Ти ототожнюєш себе з ними, Енн?

- Ні, але тут моя сім'я!

- Ох, Енн, ти немов під гіпнозом, щоразу повторюєш одне й теж! Моя сім'я, моя сім'я! Якщо ти залишишся тут –  твоєї сім'ї може не стати через вибагливі закони химер. Сім'я з'являється там, де ти любиш когось. Хіба ми не можемо бути твоєю сім'єю? Я, Міра, Ілай? Потрібно жити серед тобі подібних, і тоді перед тобою відкриється реальний сенс життя. А так, ти загнала себе в штучний глухий кут.