Глава 22

 З протилежного боку, через скло, Енн спостерігала, як Натан піднявся на борт свого корабля, як загерметизувалися люки та відчинився випускний шлюз. Ще пів хвилини, двигун запустився і веретено покинуло їхній борт. Два кораблі розійшлися в різні боки. «Бронтозавр» великою незграбною плямою ліг на піратську стежку, оминаючи імперські траси, ховаючись у тіні або зависаючи в хмарах пилу, слідуючи вибраному навмання курсу.

Через оглядовий екран Енн задумливо дивилася на зірки, що мовчазно зберігають вічну таємницю створення цього нескінченного всесвіту.

- Шкодуєш, що не полетіла з ним?

- Ти мусиш знати, що я й не збиралася.

- Незважаючи на те, що він імперець, схоже, він непоганий хлопець, - зауважив Зур.

- Мені теж так здалося. Я буду рада, якщо мій рідний брат виявиться гідною людиною, хоча б задля того, щоб ти, нарешті, переконався, що серед них є й добрі люди.

- Те, що ти переконаєш мене в цьому, все одно не змінить нашого становища – ми порушники їхніх законів.

- Це неважливо, головне, щоб ти погодився зі мною хоч у чомусь!

- По-моєму, ім'я Енн набагато краще, ніж Анелла.

- Тут не буду з тобою сперечатися, - Енн усміхнулася та повернулася до нього, щоб побачити очі Зура.

…Імперія знову здригалася від чергової війни, яка приносила вигоду лише великим вождям, потворно відображаючи їх загарбницькі надмірні апетити, приносячи з собою простому населенню лише втрати, страх, ненависть та біль. Великі вожді були також й великими маніпуляторами, стимулюючи своїх маріонеток за допомогою руйнівної ненависті та священного обов'язку перед Імперією. Цього разу вони воювали із чужорідною расою химерів та скворанців, які уклали між собою союз. То був незвичайний супротивник! Їхня логіка та вчинки не завжди піддавалися людському розумінню. Жорстокість й нещадне бажання скворанців нести за собою руйнування та хаос поєдналося з розважливою хитрістю, силою та люттю химерів.

З одного боку пірати мали зиск від цієї війни, а з другого боку несли великі втрати, бо були затиснуті між двома вогнями. Таємні лазівки та надійні укриття, звичайно ж, були, але іноді вони опинялися серед розгорнутих військових операцій. І якщо імперці поєднували свої зусилля, то пірати рятувалися розрізнено, кожен клан був сам за себе. Вони не могли розраховувати на чиюсь допомогу – лише на свою сім'ю або членів своєї команди – такими були закони піратів.

 …

 - На цьому астероїді більше немає заправки, його окупували імперці, влаштувавши тут свою базу! – прокричав Мак, відчайдушно жестикулюючи руками.

- Ти не гірше за мене знаєш, що ми не можемо більше нікуди летіти, у нас скінчилося пальне! - кинув у відповідь Зур, - Вони ж чимось заправляють свої кораблі. Тут лише невеликий військовий загін, ми нападемо першими. Нам будь-що-будь потрібно пробитися до паливного бункеру! Слухайте мене! Ми посадимо «бронтозавр» неподалік їхньої бази, привертаючи увагу. У той самий час, хтось із нас підійде до бази з тилу, а хтось вийде назовні відволікати імперців. Пропоную, щоб на «бронтозаврі» залишилися Сеярін та Енн, Мак і Лакур підкрадуться на буфері з тилу та роздобудуть пальне, а відвертати увагу солдатів буду я та Жако.

- Але ж на буфері треба більше народу, їм не впоратися вдвох! - обурилася Енн. – Давай я залишуся на «бронтозаврі», а Сеярін приєднається до Мака та Лакура.

- Ти не зможеш сама швидко підняти корабель! На «бронтозаврі» однозначно має залишитися Сеярін, у нього, крім обох рук, є ще й щупальця, які швидко рухаються! – нервово кинув Зур.

- Тоді нехай Жако вирушає разом із ними на човні, а я піду з тобою! – Не вгамовувалася дівчина. - Хоч раз погодься з моєю думкою!

- Ви будете сперечатися, або ми просто плюхнемося не поверхню? – буркнув Жако.

- Гаразд, згоден! - Нетерпляче махнув рукою Зур, - і тільки через те, що в нас немає часу!

«Бронтозавр» вгризся чотирма своїми опорами в кам'янистий ґрунт астероїда. Зліва від нього ковзнула тінь буфера. Одягнувши кисневі маски Зур та Енн покинули корабель, після чого Сеярін увімкнув захисні екрани. Імперці помітили чужий корабель, відразу відкривши вогонь без попередження. Екрани витримали тиск, заманюючи солдатів ближче, провокуючи їх вступити в ближній бій.

Енн шумно втягувала кисень, час від часу поглядаючи на Зура. Його спокійне зосереджене обличчя трохи заспокоювало її. І ось по ньому майнула тінь поблажливої ​​усмішки, а це означало, що солдати наближаються. На відміну від Зура, їй не дуже подобалися такі відверті ігри зі смертю, а от його натура просто мліла від розпеченого ризику. Він коротко кивнув їй, на секунду зазирнувши їй у вічі, і вони побігли! Рота солдат кинулася слідом! Якийсь час це було лише переслідування, але потім, зрозумівши, що так вони бігатимуть нескінченно довго – солдати почали стріляти. Щоб збити їх з прицілу Енн і Зур, ухиляючись, стали бігти зиґзаґами, ускладнюючи солдатам завдання. Аби затиснути їх в кільце, імперці викликали з бази підкріплення.

Несподівано …земля обірвалася, падаючи вниз прямовисною скелею! Переглянувшись, й злегка торкнувшись один одного, Енн та Зур стрибнули, покотившись схилом, ударяючись об одиничні виступи кам'яних порогів. Далі пролягало плато з хаотичними траншеями, Енн та Зур одразу зникли в першому заглибленні. Переслідування тривало! Іноді траншеї перетиналися або закільцювалися між собою. Повернувши в одній із таких траншей, вони зіткнулися з солдатами лоб до лоба!

  Блискавично зреагувавши, орудуючи лише кинджалами, Зур холоднокровно уклав двох, а третього оглушила Енн. І знову втеча лабіринтом!

Але вдруге, потрапивши в закільцьовану траншею… першими зреагували солдати, вистріливши з паралізатора прямо в Зура. …Але його ніж встиг наздогнати супротивника. Зур звалився наче підкошений до ніг Енн. Вона судомно вихопила з кишені заготовлений заздалегідь шприц з дезактиватором, але позаду неї пролунали кроки ще одного переслідувача. Різко обернувшись, Енн схопилася за зброю, одночасно з солдатом, наставляючи її один на одного.