11 165
“Випробування життям”
Анотація до книги "Бачити кінчиками твоїх пальців"
Він бачить світ кінчиками її пальців. Він любить її глибиною власної душі.
Ця книга розповідає про токсичні стосунки та їх наслідки. Про справжню любов та її жертовність. Про вибір, який серед людей називають коханням. Про світло, яке бачиш коли не видно нічого…
Обкладинка Юлія Міхаліна
Ця книга розповідає про токсичні стосунки та їх наслідки. Про справжню любов та її жертовність. Про вибір, який серед людей називають коханням. Про світло, яке бачиш коли не видно нічого…
Обкладинка Юлія Міхаліна
“Ви вірите, що можна бачити світ крізь призму дотиків? А якщо вони дарують весь спектр емоцій? Ніжність, ненависть, біль, жорстокість та... кохання? Заходьте в цю книгу та перевірте це на власному досвіді. ”
Зміст книги: 40 глав
149 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГідна історія, я б її порекомендувала. Але якість виконання треба підтягнути
Юлія Вестор, Написала вам)
Вітаю!
Мої враження від роману опубліковано в блозі:
https://booknet.ua/blogs/post/366396
Від мене вподобайка.
Життєва історія,болюча,але сподобалось читати,хоч часом хотілося Віку чимось стукнути щоб вона отямилася,але подруга їй сказала правду,що вона буде шкодувати про таке кохання,але без цієї ситуації вона не зрозуміла б,хто насправді її кохає.
Щиро дякую вам за пережиті емоції, буду читати продовження.
Luda Tkachuk, Щиро дякую за ваш відгук ❤ для автора це дуже важливо і є найкращою подякою)). Сподіваюся вам сподобається і друга частина, хоч там теж будуть не легкі події. Гарного вам вечора)
Інно дякую за таку трепетну історію.Це було важко, це не про розваги в клубах чи ліжку, це важливо життєва ситуація, про які мало хто пише По при те, все одно таких правдивих історій є не мало. І про те, що маючи очі. людина може бути сліпою на вчинки, на тих що оточують А гемабяи реального зору бачити кінчиками пальців набагато більше.І зазвичай коли, людина не втрачає віру : в Бога, в оточення, в себе. коли любов руйнує ненависть, дає прощати все, тоді стається чудо.Отож надіюсь на те чудо, що станеться в наступній книзі, яку з задоволенням вже читаю. Дякую
Оля Пасічник, Дуже дякую вам за такий теплий та розгорнутий відгук. Так, на жаль таких випадків є немало. ( але любов здатна подолати
все.
Дякую, що продовжуєте читати другу частину. Теж буде не просто історія. Але шлях від ненависті до прощання не буває легким.
Дякую ❤ гарного і мирного вам дня.
вітаю вас із завершенням книги та дякую вам за емоції, які отримала під час прочитання. всього вам найкращого))
Діана Цибак, Щиро дякую за відгук та побажання ❤ навзаєм)
Люба, по-перше, вітаю з завершенням цієї чудової, небанальної історії, котра кожного разу змушувала про багато чого задумуватися!❤️ По-друге, чекаю другу частину)) Бо дуже цікаво, каюсь, не скільки про Віку, бо вона тепер і сліпа щаслива та повноцінна, а про Степана з Діною та Артура. Невже він змінився трішки через роки? Бо ота зустріч в парку вкотре підтвердила його одержимість і все... Мама Гната під кінець порадувала)) А і цікаво, що за Жінка тоді спостерігала за Артуром? Хтось закоханий в нього?
Юлія Міхаліна, Можливо)
Дуже щемливий та гарний фінал. Несподівана поява Артура. Важко віриться, що такі люди здатні виправитися, тим паче що він усе одно товкмачив одні й ті ж слова Віці, він не змінився навіть після того, як скалічив її, продовжував маніпулювати: «А я ж бо... Заради тебе... Бєбєбє».
Гнат — шикарне сонечко, бусінка, вірю, що його кохання дозволить Віці (мабуть, допоможе радше) прожити щасливе та повноцінне життя. А Оксана... Сподіваюся, вона знайде своє кохання. Саме своє, а не чуже, яке вона вважала своїм.
Дякую за гарну історію! ❤️
Selene Evance, Скоро дізнаємося
Оу. Таки не очікувала, що Артур наважиться підійти, наче нічого не відбулося... Шкода, що стільки років виходить Віка так і не бачила нічого((( Але Гнат був поряд і це чудово! Артура в ЗСУ щось не уявляю... Не те щоб патріотом... Звісно, хочеться, щоб Віка таки побачила світ, але ж стільки часу очі не діють, то навіть не уявляю, як це можливо... Чекаю продовження.
Інна Турянська (Innaturianska), Звісно) Головне, щоб не спинятись))
Вітаю з завершенням! Чудова історія, хоч і не легка. Скільки люди по життю помилок роблять, котрі потім дорого їм коштують. Шкода Віку. Шкода Степана з Діною. Шкода, що життя таке жорстоке.
Натхнення тобі, Інно, на нові й такі проникні історії!
Лара Роса, Чекаю)
Вітаю з завершенням! Гарна та тривожна історія!! Натхнення та впевненості тобі!! І багато читачів, які оцінять твій талант!!
Анні Ксандр, ❤❤❤
Ох, Інно...
Дякую
Наталка Черешня, Дякую тобі за підтримку)
як кажуть -"коли двоє дивляться в один бік" -то кохання )
а не "дивилась тільки б на мене"...
Іра Сітковська, А ще краще один на одного))) і без примусу. Дякую за увагу до книги)
Як добре, що Іра прийшла до Віки і вони знов спілкуються)) Їй потрібна підтримка і близькі поруч)) А от тато Гната правий: втративши одне, Віка отримала щось цінніше та важливіше. Гадаю, навчившись жити та радіти життю сліпою, вона зможе повернути і зір)
Юлія Міхаліна, У них ще все попереду)
Уууу, Оксану хочеться розірвати, хоча посутньо вона ж то має рацію! А Віка ніби котенятко тулиться до того, хто приголубить. Ось вона, відсутність батьківської любові. Ех. А Рената приємно здивувала. У неї дуже мудрий та прекрасний чоловік, думаю, вона від нього теж мудрості набралася)
Selene Evance, Це правда)
Чутливий розділ з розмовою Гната з батьком. Борис мудрий чоловік.
А от Оксана, як і очікувалось... Ницо таке казати скаліченій людині...
Сподіваюсь, Віка правильний вибір зробить?
Інна Турянська (Innaturianska), Так я сподіваюсь саме на те, що в кінці вона таки порозумнішала і прислухається правильно)) Чекаю ХЕ))
Я теж дочитала...)) Чекаю далі!
Іра Сітковська, Дякую вам ❤
Чудовий батько в Гната, та й мама нарешті зрозуміла його. Оксана... зла, жорстока, егоїстична людина. Бити по найболючішому - якою ж потворою самій треба бути.
Лара Роса, Та звісно( Оксана вчинила погано.
І попри жахливу ситуацію з Вікою, глава така щемливо трепетна та ніжна. Гнат чудовий, терплячий, закоханий. Разом вони все подолають і мають стати щасливими))
Юлія Міхаліна, Та все буває)
Це так і чуттєво, й розпачливо десь. Ще й "добрі" люди, як завжди. Якби ж всі були такі, як Гнат...
Інна Турянська (Innaturianska), Починаю нервувати))
Розділ гарний, якщо не враховувати тих потвор, що перешіптувались... Навіть не знаю чого саме їм більше бракує, але такі не повинні працювати в таких місцях.
Приготування їжі мимоволі нагадало Рататуй, як Ремі вчив готувати того дивака з закритими очима)))
Анні Ксандр, Ааа, ясно)
Ох, це просто... Неземне кохання. Цей розділ просто настільки щемливий та трепетний, що не знаєш, куди подітися від відчуттів. Гнат, мабуть, таки ідеальний. Його кохання непереможне, безумовне, вселенське. А Віка... Уже так сталося. У неї є шанс почати нове життя.
Selene Evance, Ага(( на жаль
До сліз
Наталка Черешня, дійсно хочеться плакати в такій ситуації, але треба рухатися далі
Я не знаю, що сказати. Це жахливо. Хоч би Степан дурниць не накоїв. Але зрозуміти його можна.
Інна Турянська (Innaturianska), Розумний Сем)) Нічого самодіяльністю займатись))) От і питай в нього))
Ох, усіх зламало, сильно зламало. Може, Артур і щиро кається, але прощення йому в тому нема, все. Закрита книжка. А Гнат... Настільки глибокі його відчуття, що боляче дивитися. Боляче усвідомлювати, що людина настільки любить. Безумовно. Щиро. По-справжньому
Selene Evance, Це правда
Та на бога, серце крається
Наталка Черешня, Мені теж(
Бідна Віка, страшна ситуація... І Гната жаль, його відчай та бажання будь-якою ціною допомогти їй - це дуже боляче. І за Степана переймаюся, аби кудись не вліз з його характером...
Юлія Міхаліна, Ну Степан хоч би і хотів то не зможе поки....а Віку і Гната дійсно, дуже жаль(
Нууу... Це так... Жорстоко, боляче... Навіть попри те, що це Віка...
От казала ж, що легше Артура збити, поки не пізно...
Анні Ксандр, Мета книги було показати токсичні стосунки та їх наслідки, а також справжню любов та її силу.
О господи боже...
Іра Сітковська, Дякую, що хвилюєтесь за героїну, мені було дуже складно викладати цей розділ((. Я вірю в те,що з часом зявиться якийсь шанс і на її прозріння.
жааааааааааах
слів нема, лише емоції
із самого початку думала, що Артур щось утне
щоправда, ставила, що ножиком стане перед Гнатом махати, але не з Вікою так учинить. Не з Вікою... це дуже страшно, я навіть не знаю, що сказати, бо тут тільки помолитися, щоб з нею все було добре.
Інна Турянська (Innaturianska), Сподіваюся, що так і буде)
Жах... Це тепер вона осліпне? Насправді осліпне. Страшне прозріння. Жорстоке.
Лара Роса, Ага(
Оу май... Ти мене просто... Ні, ну я чекала від Артура агресії... Але таке? Казала ж поки можливо було - до лікаря його((( Це просто капець. В мене шок.
Десь, коли він лише гнався в автівці в мене промайнула така гарна думка щодо завершення цієї історії й була б гарна передмова для його історії в подальшому... А тепер навіть не знаю...
Інна Турянська (Innaturianska), Ок)))
Триндець((( ну чому ж так жорстко то з Вікою((
Іра Сітковська, Звісно приємного мало( причому для всіх мабуть
Оу... це було реально неочікувано. Я гадала, що він забрав пістолет чи зброю, на мить, коли Джексон потягнув Гната у напрямку Вікиного дому, подумала, що той псих може і собаку підстрелити чи щось таке, а оно он як... але ти права, все йшло до того. Це жахливо, але мало статися щось, щоби Віка "прозріла", нехай і ціною сліпоти...
Юлія Міхаліна, Я думаю він сам не до кінця розумів що з ним коїться(
Який хороший батько у Діни, добре, що вони зі Степаном порозумілися. Сподіваюся, що батькові не доведеться пускати в дію своє попередження з будь-яких на те причин, бо мало що... Степан то сам то і не скривдить Діну, але хто зна, як життя поверне. Оксана... мда. Аж занадто. Цікаво, скільки вона збирається їздити до Гната і пробувати ще раз? Типу вирішила взяти на змор його?))
Юлія Міхаліна, Так, батько розсудливий. Ну тобто він отримав той лист, але на покладався на сухі факти і дослідив як і чому. Щей Степан перевірив на чесність чи скаже правду. Але він ж бачить який той запальний, так він любить Діну, але коли Степан в люті може накоїти дурниць.(
Ну Оксана ти мене розсмішила тим змором))та здасться вона рано чи пізно)
Добре. що в Діни такий розуміючий батько)) Хоч комусь пощастило)) Я про Степана))
Гната шкода, й Оксану десь також, хоча вона й не торкнула за душу, але чудово розумію, як це, коли тебе відштовхують.
Інна Турянська (Innaturianska), Та вже ж хочеться як!))
Олексій нормальний дядько!)) Думала буде важка зустріч))) Ну, так хоч за Степана спокійно буде, ще б Олексій допоміг владнати з Артуром... І знов же, паскудник, діє, як справжній боягуз...
Гнат себе закопує... Віка навіть тут свій світ передала йому...
Інна Турянська (Innaturianska), )) І таке часом буває))) Мабуть, після кількох книг, які зараз пишу і читаю, то точно що треба буде відправити мозок у відпустку))))
Мені стало шкода Оксану тут(( їй подобається Гнат, і нічого з цим не вдієш. Але я рада, що батько Діни прийняв Степана хоч так. Але тепер крок вправо, крок вліво — розстріл.
Selene Evance, Ну він таке вміє(
Ох, страшно, дуже страшно бачити, як Віка несвідомо повторює помилки своєї матері. Її долю. А Степан... теж страшний вчинок, але він його вимолив своїми стражданнями, сподіваюся. Або Діна вимолить. Щонайменше вона щиро вірить у цілющу силу кохання.
Selene Evance, Звісно(
оце хід від Артура, не очікувала. Тисне, дуже тисне, ніби перешкоджає всьому, щоб до Віки аж нічого не протиснулося. і тепер, коли зробить її своєю дружиною, точно відріже від світу всього. Буде змушувати, бо ж дружина
Інна Турянська (Innaturianska), любила, але ніби сліпа йде за ним(
Як все просто... подзвонили, зустрілися, глянули в очі! Кохання як є! Звісно, у житті так не буде, але приємна ця казка між Діною та Степаном. Хоч якась розрада в їхніх життях.
Selene Evance, Краще і не скажеш)
Ох ця Оксана. Як скіпка. Вона мені ще тоді не сподобалася. Занадто вона вже цілеспрямована. Діна от — гарна дівчинка. Але насильно любим не будеш. Але й Степан уподобав Діну, тож у них все може скластися якнайкраще, я в них вірю.
Selene Evance, Бо вона такою і не є, лиш вдає таку
Жахливо, як повторюється доля доньки...
Інна Турянська (Innaturianska), Чекаю))
Он як все зі Степаном... Треба було бути дуже сильним хлопчиком, щоб на таке наважитися та йти до цієї цілі. Але зрештою, він захищав своїх близьких. Добре, що тепер в нього є ДІна.
А Віка дуж сподіваюся, прислухається до мами, бо історія ж ідентична...
Інна Турянська (Innaturianska), Так, до речі, на жаль, чомусь діти часто повторюють долі батьків...
Ну Степан не те щоб винен... То більше схоже як спосіб самозахисту, аби врятувати 3 життя ціною одного...
А Віка... В мене питання: Чому мама раніше не розповіла це? Чому тягнула до останнього??
Інна Турянська (Innaturianska), Сподіваюсь, бо хочу спокою)))
Може, хоч матір послухає
Наталка Черешня, Я сподіваюся
Сподіваюсь, весілля не буде)
щось завадить чи Віка сама втече)
а Артура б кудись запроторити)
Іра Сітковська, Ви однозначно праві, )) до весілля не дійде.
Уууууу, як так то?? Артур навіть гірше свині, він... Слів нема, щоб його описати! Йому треба лікуватися. Кішку вбити. Кішку!! Страшно. А як ненароком кому голову зверне? Страшна людина. І Степана відправив, Віку обманув, навішав брехні на вуха. Прибила б!
Інна Турянська (Innaturianska), Та Іра просто відразу здогадалася, що то він, прямо про це подумала, то я вже й не сумніваюся) та він точно психічно нестабільний. Йому треба не до Віки, а до лікаря)
Ох, Віка, що ж ти робиш зі своїм життям, дуриндо... Їй же самій від себе вже тоскно, а вона продовжує переконувати себе, що щаслива. Це жахливо. Сподіваюся, щось струсне її до того, як вона вийде заміж. Оксана мені якось не подобається, надто нав'язлива, чіпляється в Гната...
Юлія Міхаліна, Там без варіантів буде для нього і для неї.
Хочеться вхопити Віку за плечі, струснути та сказати: "роззуй очі, дівчино, тебе аб'юзять!" Яка ж там любов, Гнат правду каже. А от в Артура нездорові схильності: усе моє, Віка моя, світ мій, бубубу
Selene Evance, Ааа....не здасть)
Капець, як все сумно...
Але от Віку захотілось прикласти тапком, чесно... Коли він був незрячим та нікому не потрібним, то вона геть уваги не звертала... А як став повноцінним та ще й привернув чиюсь увагу, то одразу став їй небайдужим... Попахує лицемірством...
Оксана, чимось нагадала мені Марину... Але й Гнат та легко здався... Навіть не знаю що ще додати м'якеньке...
Анні Ксандр, Так що їй робити якщо для неї дорога Іра і Артур, як розірватися?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати