Некохана для боса

ЦЕ НАЙЩАСЛИВІШИЙ РАНОК!
Загорнувшись у біле простирадло, я встаю з ліжка. Підіймаю кинуту вчора Денисом сорочку та притискаю до обличчя. Кайф!
Досі не можу повірити в те, що сталося. Мій нестерпний бос став моїм першим чоловіком. Тільки моїм! А я його! Цю ніч я запам'ятаю назавжди.
— Доброго ранку, красуня! — Денис притискається ззаду та кілька разів ніжно цілує моє оголене плече. — Як самопочуття?
— П-привіт! — від збентеження щоки зрадливо червоніють. — Зі мною все добре, — голос сіпається, видаючи все моє хвилювання. — Можна мені у ванну?
— Звісно. — Денис сміливо цілує мене у губи. — Снідатимеш?
Погодившись, я відвожу очі убік. Погляд одразу ж чіпляється за мобільний Дениса, що ожив у беззвучному режимі.
— Тобі дзвонить дружина. Трубку брати будеш?