78 382
Анотація до книги "(не) Моя сім'я"
Ангеліна - красива, успішна, впевнена у собі жінка, з невичерпним джерелом любові всередині, яка мрія про дитину. Його цікавить лише опіка над донькою. Чи зможе жінка показати чоловіку, який давно втратив довіру до протилежної, що кохання заслуговує кожен... Чи зможе він довірити їй найцінніше?
Зміст книги: 38 глав
230 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВже з анотації відчувається глибина почуттів і складність вибору, перед якими постають герої. Ангеліна — жінка, яка вміє любити по-справжньому, і мені дуже цікаво, як вона намагатиметься пробитися крізь стіну недовіри до серця чоловіка, що зосереджений лише на доньці. Упевнена, ця історія буде наповнена щирими емоціями, ніжністю, внутрішньою боротьбою і, звісно, надією. Залишаю у бібліотеці й готуюся до сильного і зворушливого чтива
Ліна Ольжич, Щиро дякую за коментар♥️сподіваюся вона Вас не розчарує♥️
Як шкода, що Максим не зустрівся з батьком. Адже вже нічого не повернеш і він ще буде шкодувати. Але вже нічого не повернеш....
Ніка Цвітан, Так. Шкода…
Але завдяки йому Максим зустрівся з Ангеліною♥️
Коментар видалено
Так мило і гарно написано. Дякую за чудову історію.)
Лана Рей, Дякую♥️♥️♥️
Умієте ж описати сімейну атмосферу наповнену теплом і гармонією. Вони зближуються і це круто ❤️❤️❤️ Дякую за проду
Світлана Романюк, Дякую за такий коментар♥️
І дякую, що читаєте♥️
Круто, коли є така подруга)) Як сестра))♥️
Ніка Цвітан, Це точно♥️в мене теж така є♥️♥️♥️
Стосунки між ними розвиваються без поспіху, ніби смакуючи кожне відчуття, кожну емоцію. В їхньому випадку це так правильно. Вони обоє заслуговують на щастя, особливо Ангеліна. Хоча перепон в них, як здогадуюсь, ще вистачить.
Ніка Цвітан, Так хотілося, щоб вони 350 подумали перш ніж вирішили чи воно їм треба.
Хм... Випити із чашки після вагітної. У нас ще кажуть, що треба швидко на стілець сісти після вагітної)))♥️
Ніка Цвітан, Цікаво! Мабуть є ще багато чого ми не чули. Скрізь кажуть по-різному.
Дякую, що читаєте♥️
Ну нарешті льодяна стіна розтанула! Це так чуттєво... я так рада за них ))
Оксана Павелко, Дякую. Краще пізно - ніж ніколи♥️
Ну от, вже все й з'їла, а події тільки почали набирати обертів... Ех... Чекаю з нетерпінням продовження :)
Оксана Павелко, Та я не колисаю, просто довго засинає. Їй аудіоказка, і собі щось, щоб не відключитися раніше)
Билііін...це жорстоко...по відношенню до нас :)) але щоб прокинутися, іноді треба дійсно шваркнутися з ліжка))
Оксана Павелко, Хай помучиться...
Перехрестила пальці, і з заплющеними очіма перегортаю главу в надії побачити продовження сцени після душа, сподіваюся він не втече, як прищавий пацан рятуючи цноту...
Оксана Павелко, Ви теж зробили мій день:))
Ну може хоч Степанівна вже копне того Максима?
Tamara Yurova, теж буде корисно, хоча... пательню шкода :))
Ну мала мене розвеселила. Цікаво, як тепер Макс з Ліною викрутяться?
Оксана Павелко, Дитяча невинна прямота♥️
Марія Степанівна можливо й здивує інвесторів, та от чи вона зрадіє ідеї Ангіліни? От чомусь мені тут її шкода стало :)
Оксана Павелко, Добре, що вечір тільки один такий…
Поки…
Дякую що читаєте♥️
Максим ніяк в собі не може розібратися, не знає чого хоче. Приїхав до тієї Лари, поїхав...
Його треба просто напоїти і взяти все у свої руки. Я вже за всіх все порішала ахахах
Світлана Бонд, Не довіряє…
Дякую, що читаєте♥️
Та коли ж Макс здасться перед самим собою?! От уже ж недовірлива Фома, так і хочеться його копнути під ребра коли холодну міну корчить... :)
Tamara Yurova, сподіваюся Ангеліна додумається до цього :))
Приїхав зізнатися у коханні? ❤️❤️❤️ Було б чудово
Світлана Романюк, Побачимо☺️
Ми жінки такі, наше повинно належати тільки нам, навіть якщо воно й не по справжньому наше :)
Оксана Павелко, Така наша природа…
Дякую Вам за підписку!
Адріан Анжелворд, Маленька підтримка, яку нещодавно і сама отримувала. Удачі Вам та натхнення!!!
Далі все цікавіше. Невже крига поступово тане?
Оксана Павелко, Дякую♥️на це і був розрахунок)
А я тепер зрозуміла(або підозрюю), чому ви так переживали за мою собаку :))
Оксана Павелко, :)
Ви ще першої книги не читали...
Я не розумію таких матерів. Навіть тварини так не роблять, а якщо роблять, то не заради самця 8(
Оксана Павелко, Не всі хто народив - стають матерями(
Щиро дякую за коментар♥️
Максим тікає від дійсності. Дуже не рішучий в особистих питаннях...
Ніка Цвітан, Так, в особистих питаннях він такий(
Дякую, що читаєте♥️♥️♥️
Скільки ж в Ангеліні нерозтраченого материнства...♥️
Ніка Цвітан, Так, вона дуже любить дітей♥️
Як це по "чоловічому" - втекти до жінки "неважкої" поведінки, замість того, щоб відверто поговорити...
Ніка Цвітан, Він не шукає легких шляхів)
У Максима проблеми з довірою... Шкода його...
Нарешті Максим щось зрозумів. З "пострибати двадцять хвилин на ліжку" я посміялася))
Світлана Бонд, Тішуся, що Вам сподобалося)
Дякую за коментар♥️
Судячи з того що обіцяла йому безсонну ніч одягла щось провокаційне, сексуальне, щоб помучити, викликати бажання
Софія Пархоменко, Побачимо)
Щиро дякую за коментар♥️
Мені подобається ця напруга між героями. Вона справжня, не театральна. І коли Ангеліна йде в душ, залишаючи Максима сам на сам з бажанням і сумнівами — я буквально відчула, як завмерло повітря. Це сильний момент. Ви чудово граєте на емоціях. Хочу читати далі і побачити, як вони нарешті переступлять межу. І стануть відвертими один з одним.
Світлана Романюк, Дякую за такий коментар. В них не все так просто. Максим мучить її морально, а Ангеліна трішки познущається з нього фізично.
Тільки почала читати, а вже емоції через край… Пропозиція Максима — ці його холодні «Виходь за мене!» — та я аж фізично відчула, як у грудях щось тріснуло. І ця сцена з весіллям колишнього… букет... — болюча драма, яку багато хто пройшов у тиші. Вона справді сильна, бо не кожен витримає таке з гідністю.
А батьки… ну що ж, вони завжди «знають, як краще». І як би не хотілося втекти від цього впливу — розумієш головну героїню, як себе саму.
Ну а Ростислав Вікторович! Нахабне Чипушило — тут навіть додати нічого, хіба що: Максим, де твоя ревність, чоловіче?! Настав час показати, хто тут справжній чоловік.
Дякую, читається з інтересом і переживанням. Справді сильна історія.
Tamara Yurova, Дякую щиро! І вам натхнення та теплих емоцій!
Справжня сімейна ідилія. Ангеліна прекрасна дружина і Полінка вже так звикла до неї. ❤️❤️❤️
У момент готування торта вони були прямо як справжня сім'я. Ну коли ж Максим уже відтане…
Мені дуже сподобався останній розділ. Ангеліна дуже впевнено трималася за столом, її відповідь про діаманти була просто супер — спокійна, але сильна. А от вдома вона вже ніби втомилася прикидатися, і її слова були дуже прямі. Я навіть трохи переживала за них — між ними така напруга. Цікаво, як це все розвиватиметься далі
Світлана Романюк, Так, їй трохи важко.
Дякую за Ваш коментар♥️
Спочатку думала, що, може, не варто було зізнаватися батькові, але якщо вже він так спокійно відреагував...
Ще мені дуже подобаються стосунки Ангеліни та Максима. Начебто поки що не кохання, але в них є підтримка і взаєморозуміння. Це теж дуже важливо
Світлана Бонд, Так, без підтримки нікуди.
Інвестори щось дуже багато уваги Ангеліні приділяли. Аж напружує.
Чекаю на продовження)
Така забавна вечеря з її батьками. Мені сподобався жарт про ковбасу.
Який батько в Ангеліни спостережливий... щось запідозрив.
Фіктивною вдовою ахаха. Тоді звісно, потрібно про нього піклуватися. Про всяк випадок
Початок інтригує! Впевнена, між героями ще буде чимало напружених моментів і перепалок.))))
Марі-Анна Харт, Можливо)
Яка ж напруга, здається, нам всім ясно, що Максиму потрібна вона :))
Ліна Нова, Дякую за Ваш коментар♥️
Ну нарешті вона погодилася. Нехай цей шлюб врешті решт стане не фіктивним.
Добре, що ці двоє нарешті все вирішили. Ну, за шлюб. Ангеліна правильні умови поставила. А там із фіктивного шлюбу випадково й у справжній...
Світлана Бонд, Дякую за Ваші коментарі)
Тетяна своїми істериками тільки дитину налякає. Жах
Доброго дня. З цікавістю читаю Вашу книгу. Дуже подобається. Здавалося б, звичайний любовний роман, але поданий досить нестандартно. Складно передбачити наступний крок головних героїв, якими будуть їх взаємовідносини, які випробування підготувала їм доля.
Хотілося б відмітити легкий стиль автора. Короткі, але змістовні речення - це чудово. Буду читати і далі.
Бажаю успіхів і натхнення
Лісовець-Юкал Юлія, Дякую за такі теплі слова❤️ мені неймовірно приємно)))
Ні з того, ні з сього, пропозиція фіктивного шлюбу? Цікаво, що буде далі)
Тіна Волф, Дякую за коментар) Читайте, щоб дізнатися)
Затягує ваша книжка...
Тата Карел, Дякую♥️ мені неймовірно приємно ♥️♥️♥️
Ще й поліція ця... Ясна річ, що Максим не зміг сидіти на місці
Як то кажуть: "вустами малечі...")))
Ніка Цвітан, Правду кажуть☺️
Вау
Настя Коваленко, :)
Прочитала перший розділ, здався інтригуючим, досить нетривіальним, але сам стиль мене трохи плутав) Взяти хоча б самий початок – "Я знову їхав в центр, який залишив мені батько". Одразу незрозуміло, про який саме центр йдеться – торговий, реабілітаційний чи центр міста) Певний час оповідання ведеться від першої особи, але потім якось перескакує, коли з'являється Ангеліна – для прикладу:
"– Це Ви? – спитала здивована жінка, побачивши мене в кабінеті. Вона згадала інцидент на заправці і кортіло сказати кілька слів, але вона себе стримала." Нехай це він міг прочитати на її обличчі, що їй кортіло сказати, але все ж – якщо вже події показують очима Максима, то він не міг бачити геть усі думки Ангеліни, зокрема, про "Хатіко", тож це для мене як для читача мало досить нерівний вигляд і заважало під час читання.
Сподобався загальний тон та опис персонажів – без надмірної романтизацїї зовнішності зокрема, досить життєвий. Певно, буду підчитувати, додала до бібліотеки.
Tamara Yurova, )
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати