695 424
“Час кохати”
Анотація до книги "Час кохати"
— Вийди, — говорить з натиском, дивуючи присутніх. Миттєво червонію. Опустивши погляд, повільно плетусь на вихід.
— Я трішки зайнята, — наважуюсь подивитися в розлючене обличчя.
— Ходімо, — розвертається, прямуючи до кабінету. У мене немає вибору, йду за ним, ніби на покарання. — Чому не сказала? — питає прямо, тільки-но за мною зачиняються двері.
— Я хотіла, але… не наважилась, — видихаю зі скрипом. — Хіба це важливо? — мугикаю, втупившись очима у підлогу.
— Чи важливо це? Ти серйозно?! — стільки люті у його голосі я ще не чула.
— Вибач… те, — відчуваю вологу в очах. — Ця зустріч не мала відбутись. Ви мали рацію, ми обоє про це пошкодуємо.
— Я не шкодую.
— Бо не маєте почуттів.
— Сашо, — видихає шоковано. Ми ж домовлялись...
— Я трішки зайнята, — наважуюсь подивитися в розлючене обличчя.
— Ходімо, — розвертається, прямуючи до кабінету. У мене немає вибору, йду за ним, ніби на покарання. — Чому не сказала? — питає прямо, тільки-но за мною зачиняються двері.
— Я хотіла, але… не наважилась, — видихаю зі скрипом. — Хіба це важливо? — мугикаю, втупившись очима у підлогу.
— Чи важливо це? Ти серйозно?! — стільки люті у його голосі я ще не чула.
— Вибач… те, — відчуваю вологу в очах. — Ця зустріч не мала відбутись. Ви мали рацію, ми обоє про це пошкодуємо.
— Я не шкодую.
— Бо не маєте почуттів.
— Сашо, — видихає шоковано. Ми ж домовлялись...
Зміст книги: 36 глав
807 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДавно книжка в бібліотеці,а прочитала тільки зараз,катастофічно бракує часу.Дякую за чудовий роман!Емоції мене переповнюють!Як завжди чуттєво,захоплююче,неперевершено!Мене дуже сильно вразили батьки Саші.Як можна відправляти свою дитину на аборт?Вони ж лікарі і знають,які можуть бути наслідки.Репутація не вартує життя дитини,а в їхньому випадку онука/чки!Як не рідні,чесне слово))Ще раз дякую! Продовження купила і думаю,що прочитаю скоро.
Книга неймовірна!! Читається легко,на одному подиху... Викликає справжні емоції,так наче не читайш книгу, а сама переживаєш всі ці емоції і ситуації... спасибі вам за вашу творчість!!))
Khrystyna Aleksevych, Дуже вдячна вам! Приємно) Запрошую читати продовження)
На одному подиху, дякую, переходжу до другої частини... ще одна безсонна ніч))))
Любов Льоба, Дякую! Нехай смакує))
Дякую за книгу. Неймовірна) йду до другої частини!
Таня, Дуже приємно) Дякую!
це просто розрив, без посмішки, захоплення та сліз не можливо читати, шикарна історія, переходжу на продовження книги
Діанка Бондарчук, Змушуєте розчулитися)) Дякую! Дуже приємно))
Супер ...прекрасна історія...читала з захопленням....класссс....
Марина Гедзур, Дякую! Дуже приємно) Зазирайте до другої частини "Час пробачати")
Вперше за довгий період так сильно сподобався роман. Неймовірні почуття. Моя щира пошана і подяка автору. Сюжет, стиль викладання сюжету - пречудові. Ітелігентна, толерантна розповідь зачаровує, виводить з реальності буття, примушуючи поринути у такі солодку-сумні стосунки двох героїв. Автору вдалось дуже вдало, красиво, точно до абсолюту, змалювати образ кожного персонажу роману. При чому, чи головний герой, героїня, чи антуражний - ролі не грало. Все направлено на реалістичність, абсолютну правдивість зображуваного.
Особливо хочу акцентувати увагу та подякувати за таку чудову мову роману. Без русизмів, без помилок. Ви - велика розумниця. Дай Боже вам здров"я та натхнення в написанні таких заворожуючих романів, а таланту вам вистачає і так. Щиро дякую
Юрий Вольвач, Дуже приємно, Наталю! Нехай книги дарують позитив) Вдячна вам за такі теплі слова, неймовірно приємно)
Дякую за немовірно цікаву та чуттєву історію кохання. Спішу до наступної частини. (Але як же шкода Мирона. Маю надію, що він зустріне своє взаємне кохання)
Віліна Дяволюк, Щиро вдячна! Буду рада, якщо поділитеся враженнями у процесі читання)
Буде книга про Лізу ?
Рія Тас, Колись буде, зараз в процесі про Аліну)
Щиро дякую за неймовірний твір .
Антоніна Вербовенко, Дуже дякую!
Ох, з таким захопленням читала, а тут ... кінець першої частини! Обов'язково читатиму наступну! Дуже цікаво!
Анна Козак, Час пробачати. Зайдіть на мою сторінку, тицьнувши на ім'я)
Ваша історія в саме серце проникла. Заполонила думки. Легко та невідривно читається. Дякую за таку ніжну та хвилюючу історію
Аня Сиденко, Анечко, дуже дякую)) Пропустила ваш коментар, зайшла, а тут така приємність)
Коментар видалено
????
Наталі Вавринюк, Дякую)
Книга дуже сподобалась, читала із захопленням. Не з чуток знаю, як молодий викладач чи викладачка зацікавлює студентів? Працювала викладачем, то на пари навіть затяті прогульників приходили, а ще знайомились, думаючи, що я нова студентка, і який був шок, коли я приходила на пару і представлялась викладачем. Весело було?, сумую за цим.
Вже побігла читати 2 частину, дякую❤️
Оксана Навроцька, О, як цікаво)) Тоді ви дуже добре розумієте наших Сашок)) Щиро дякую вам! Друга частина здивує емоційністю та крутими поворотами))
Ох!Дякую за неймовірно чудову хвилюючу історію...Дуууже шкода Сашу,за те ,що її просто нахабно облила брехнею Ольга,за що думаю і поплатилася...І ще моя думка така:Якщо Ольга таки не втратила дитину,то значить зрадила....Ох і відчуваю,що буде заворожуюче продовження...Біжу читати продовження ♥️♥️♥️
Плідного вам натхнення та невтомної Музи ❤️❤️❤️❤️❤️
Ніна Дудніченко, Ніно, я дуже рада, що ви завітали до цієї історії)) Дякую вам за емоції! А усі підозри та здогади ми невдовзі перевіримо))
Ото умову озвучив Мирон...хм, Саша й так нічого не збирається розповідати Олександру. А Мирон всю ніч не спав, обдумував ситуацію, що склалася... кохання до Саші перемогло? Чи щось інше?! Але всеодно за це йому респект! Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню продочку. З нетерпінням буду чекати на продовження. Люблю тебе сильно і міцно обіймаю. Цьомаю.))))
Ерін Кас, Переконались...Пустош у серці завжди болить.
миру та натхнення, дякую
Ira, Дуже дякую!
Дякую за цікаву книгу і бажаю натхнення
Nadya, Щиро дякую!
Благодарю!Нравиться стиль написания , вы молодчина.
Любовь Варганова, Щиро вдячна!
З нетерпінням чекаю продовження)))
Ірина Бєлік, Зазирайте до книги "Час пробачати", продовження вже публікується) Дякую!
Чудовий роман, дуже дякую
Ерін,..,.але де знайти продовження.Вам творчого натхнення,мирного неба, чекаємо.
Зоя Паламарчук, Щиро дякую! Продовження на моїй сторінці "Час пробачати". Натисніть на моє ім'я і опинитесь на сторінці.
Дякую.
Виктория Зёма, І я вам вдячна)
МИЛА ЕРІН, щиро вітаю Вас знову !!!
З кожною новою прочитаною книгою переконююсь,що випадковостей в СВІТІ не існує...
Що колись, давно, випадково зайшла на Ваш сайт і захопилася Вами, Вашою творчістю, Вашими книгами, персонажами НАЗАВЖДИ...
Безмежно вдячна Вам за ще один ШЕДЕВР!!!
Кожен раз, прощаючись з головними героями, думаю, що цікавішого сюжету бути вже не може.
Та Ви щоразу нас дивуєте новими оригінальними ІСТОРІЯМИ...
БЕЗКОНЕЧНО ВДЯЧНА, ЩО ЗАВДЯКИ ВАШИМ КНИГАМ МАЮ МОЖЛИВІСТЬ ВІДВОЛІКТИСЯ ВІД НАШОГО ТРИВОЖНОГО СЬОГОДЕННЯ!!!
БУДЬТЕ ЗДОРОВІ, ЩАСЛИВІ ЛЮБИМІ, ОБОЖНЮВАНІ ВАШИМИ ВДЯЧНИМИ ЧИТАЧАМ...
Іду читати продовження цієї НЕПРОСТОЇ, ДИВОВИЖНОЇ ІСТОРІЇ...
Впевнена, що у НАШИХ ОЛЕКСАНДРІВ все буле добре, бо їм є для кого ЖИТИ І ЛЮБИТИ...
Анна Казімірова, Вітаю, моя дорога!
Так, у Сашок є заради кого жити. Це зараз Олександр гнівається та бурчить, а от коди побачить крихітку... Ох, у мене аж серце крається від цієї картини. Я дуже вдячна вам за чудові слова. Це щастя - дарувати читачам позитив. Ми всі на одній приємній хвилі. Попереду нас чекає багато поворотів у сюжеті, але ми обов'язково вийдемо на рівну дорогу))) І наші Сашки також. Обіймаю)) Всього тільки хорошого вам!
Вітаю із завершенням першої частини. Сумно якось зараз. Але час не повернути і зроблені кроки не відмінити. Життя все одно триває. Мабуть така доля у Сашок. Їм потрібно було розлучитися, щоб зрозуміти дещо головне. Сподіваюся, у продовженні розкриються усі секрети. До зустрічі!
Людмила Азорская, Щиро дякую!
Я спочатку трішки додам секретів, а потім будемо їх розкривати. Але обов'язково усі)) Розумію ваш сум, але ми йдемо далі, позитив не за горами))
Двічі перечитала Розділ 35 і така злість напала на Олександра, якого так читачі захищають. А він даже не зволив трубку підняти, бо мабуть заблокував Сашу. А якщо не заблокував, то невже не зрозуміло, що раз дівчинка дзвонить, то має вагомі на це причини. А Сашуня розумничка, перш ніж погоджуватися на пропозицію Мирона, подзвонила зозулі-тату, перед яким її совість чиста. І погоджується вона на пропозицію Мирона тільки тому, щоб зберегти свою квіточку Поліну.
Ерін Кас, ❤️❤️❤️❤️❤️
Дякую, що є продовження. Книга цікава, як і всі Ваші твори. Щасливого і успішного сьогодення і майбуття.
Тамара Шугайло, Щиро дякую! Дуже приємно) Все навзаєм)
Дякую мені дуже сподобалось, переживала за Олександру, і дуже цікаво, що ж буде далі, тому іду читати продовження, а вам натхнення.
Олена Кучеренко, Щиро дякую! Дуже приємно)
Дякую, Ерін, за чудову книгу та емоції. Як добре, що з гг ми не прощаємось, а переходимо на наступний рівень ))) Але я не зрозуміла, Олександр не побачив Сашу чи досі її ненавидить?
Маріана Сорбало, Еге...
так, я хоч і трохи випала з життя, але наздогнала!) капець... Сашу (її) неймовірно жаль... І Саша (він)... не ненавиджу його, але... Блін... Дорослий мужик, а повів себе, як інфантильний підліток. Постійно нагнітав Саші думку, що вона його зваблює... І як їй ще почуватися, якщо не коханкою? Тимчасовою втіхою... Насправді, Мирон мені сподобався більше, однак, припускаю, що зміню думку, бо життя з коханою жінкою, яка не відповідає взаємністю, його нищитиме. Та це лише моє припущення. Усе складно, емоційно, на грані... Не думаю, що Олександра стала причиною втрати дитини, але що іще їй залишається думати? І так, Шерлок в дії:
1) Саша нерідна донька або одному, або обом з батьків - її матір ота жінка, що назвала її Поліною (дивно, але я запам'ятала ім'я відразу!!!)) 2) Ліза підтягувала колготки на машині Павла; 3) Аліна живе з аб'юзером (не стверджую - чуйка така) 4) я, як завжди, в захваті!!! Дякую, люба, за емоції та твою працю! Поспішаю до продовження за відповідями!) хух, влізла))
Ерін Кас, я більше не буду))) чекатиму відповід на усі запитання на сторінках другої частини)*
Дякую за інтересну історію кохання Саші. Прочитала з великим задоволенням. Дуже інтересно знати як складеться життя героїні дальше.
Ольга Скоба, А далі нас чекає дуже багато емоцій та зустрічей)) Запрошую вас до другої частини "Час кохати". Дякую щиро!
Щиро дякую за чудову книгу, читала,чекала оновлення дякую неймовірно передавали емоції щирого кохання обох Сашок,бажаю вам міцного здоров'я,щастя,кохання,терпіння, наснаги творити шедеври української літератури...
Лілія Долішня, Щиро дякую вам! Запрошую до другої частини "Час пробачати") Попереду ще багато емоцій!
Дякую щиро!
Inna, І я вам дуже вдячна!
На Сашу як відро льоду слова про те, що онуків немає!!! Та й мені…
Дякую, люба, за чудові емоції,які подарувала ця частина!!!))) Побігла в продовження!!!•~•~•
Олена Гушпит, І це тільки перше відро))) Дякую, моя дорога!
Життя завжди тяжке...і ми не завжди до кінця розуміємо як правильно зробити..Але що насправді має значення - щирість, відкритість,любов та повага та віра!! Вони витягнуть з любої прірви.!!! А справжнє кохання ніколи не вмирає!!
А то ,що зробила Оля,підігріла та збрехала,наказала того,чого немає тільки щоб втримати Сашу...то це невічне..усі почуття на брехні та хитрості завжди колись розваляться та не будуть триматися...і ще невідомо,чи вона насправді була вагітна..
Але життя зламала двум люблячим людям..на роки... хоча... кохання справжнє з серця неможливо вирвати ніколи!!❤️❤️❤️❤️❤️❤️ дякую)
Olesya Stetsenko-Popil, Ми будемо сподіватися, що кохання Сашок було щирим і не доведеться шукати нових кандидатів на їхні серця)) Попереду багато несподіваних поворотів, але вони мають втриматися і прийняти правильне рішення, коли прийде час)) Щиро дякую вам!
Ооооо! Вже є продовження! Поспішаю до читання! Дякую))). Гарного дня! Мирного неба! Обіймаю)))
Наталія Силенко, Мирного неба! Смачного читання!
Обіймаю)
Дякую за чудову книгу, хоча з таким собі закінченням... Але як подивитися?! Онуків так і немає, бо Ольга ще та с..., і сам не гам, і другому не дам... Як на мене, то тієї дитини там і не було, гарна актриса, зіграла правдиво. А Саші втратили 5 років життя, кохання, і тато Саша ніколи не зможе повернути дитинство свого первістка, лише разом прожити щасливо із своїм другим дитям від Саші, щось мені здається, що то буде хлопчик. Але чому ж за такий проміжок часу не змогли навіть поговорити... Ну нехай Саша дотримувалася умови Мирона, а він... кохав же і кохає й досі... Чому тоді чоловіки в основному такі нерішучі...
Ще холонуть слова
У твоїх нерозкритих конвертах,
І дорога розлук
Наше “ми” не вертає назад.
Я – хвилина твоя.
Ще повторює пам’ять уперто.
Тільки ти поверни,
Поверни мені той листопад.
Хай тепер, як тоді,
По алеях Дубового гаю
Міріади листин
Як стривожені птахи летять.
Я не кличу тебе,
У минуле стежок не питаю.
Тільки ти поверни,
Поверни мені той листопад.
Твої доторки рук,
Твій цілунок найперший, несмілий.
І найкращі слова.
Ні. Не зміг би я іншій віддать,
Але є ще одне, що належить одному мені лиш,
Тож прошу, поверни,
Поверни мені той листопад.
Анатолій Рекубрацький
Наталія Силенко, Я в захваті від слів... Аж защемило серце. От не можу я спокійно реагувати на історію Сашок, вони такими рідними стали. Дякую вам щиро за підтримку! Йдемо далі, у нас багато справ)) Обіймаю)
Щиро дякую за такий чудовий роман! Емоції, справді, зашкалюють. Надіюсь, що наша дівчинка, отримає свою любов. Адже скільки вона вистраждала, попри все, вона закохана в Олександра. Тепер і нашому преподу буде нелегко. Ви неймовірний автор. Будьте здорові, миру, спокою і скорішого закінчення війни, адже кожний день ми втрачаємо найкращих!
Алла Огнівко, Дякую, дорога Аллочко! Надзвичайно приємно! Всього вам найкращого) Обіймаю))
А з Сашею ми зустрінемося завтра))
Дякую за книжку!!!!
Інтригуючий і не дуже веселий кінець!!!!
Чекаю на другу книжку!!!!!!!
Коли?????
Iryna H, Вже є) Вам вдалося перейти? Дякую, Іринко!
Ото я ота буркотуха,що буркотить на Олександра., тому що він образив нашу дівчинку, не розібравшись, тому, що він
повірив Ользі, а не коханій,тому що він злиться всі п'ять років на неї,бо он який при зустрічі був холодний. Через нього Саша не щаслива. Та з великою надією, що він змінить свій гнів на милість, іду читати другу частину.
Вітаю з завершенням першої частини дилогії!❤️Дякую вам за викликані різні емоції під час читання першої частини!!!❤️❤️❤️❤️❤️
Наталья Русанова, Не тільки ви, нас таких багато, але ж це і є непідробні емоції! Я від них кайфую!
Олександр завтра трішки перегне палицю, але це тільки від несподіваних емоцій. Забутих, але таких тремтливих... Дякую, люба Наталочко!
Залишу я в твоїх очах бездонний жаль,
Безмежну тугу і печаль...
(Ла-манш "Погляд")
Але все ж!! Фууууух)) Нарешті!! Ми нарешті стали ближчими на ці п'ять довгих, важких і темних років до їхнього щастя!! Але ж як ще доведеться за це щастя поборотись!! І скільки ж ми ще маємо дізнатися!! А Олександра люблю і обожнюю!)) Оооооох, сонечко, як же ці емоції просто нещадно шквалили впродовж усієї книги!! І це тільки перша її частина))) Це просто неперевершено!! І круто!! Дякую, кицюню, за все!! Обіймаюююююю)))❤️❤️❤️
Аля, Бездонний жаль... Ох...
Люблю твої емоції) Попереду спека, нерви, хвилювання та безмежне море різних емоцій. А ще почуття... Ну куди ж ми без нього?))) Якщо раптом мене битимуть, я тікатиму до тебе))) І це серйозно.
Дякую, сонечко! Обіймаю міцно))) Цьом)))
Ми продовжуємо далі жити і переживати з нашими героями!) Але... я щось все пропускаю... я так і не зрозуміла, яку умову виставила Саша? А ще виходить, що вона навмисне втекла зі співбесіди, бо там побачила його? А він її ні? Дякую за чудову історію!) Обожнюю моменти очікування продовження!) Коли в голові складаєш розвиток подій, а ти їх розбиваєш в пух і прах!) Ось і зараз є думка...))) Люблю тебе і твоїх ''діток''!) Обіймаю міцно!)
Ерін Кас, все, зрозуміла!)
Ненависть взагалі неприйнятна річ, я стараюсь її не впускати в себе. А от певні висновки зробити, це так. Ну, і на пробачення заслуговує кожна людина, бо всі ми слабкі(… Пробачення в першу потрібно тому, хто ображений. Сашина реакція говорить лише про те, що вона не має в шлюбі щастя з чоловіком. Дякую за гарну історію. Їду на другу частину.
Лета Евгения, Ненавидять слабкі люди, а сильні намагаються боротися. Наш Олександр поборов ненависть, бо вміло сховав за нею кохання)) Це спойлер)) Дякую, люба!
Мирного вечора!
Жити життя із твоїми героями - насолода для душі... Дякую за всі емоції)) Ціную тебе, поважаю і тішуся, що є можливість читати ці прекрасні історії!)) Обіймаю серцем! Я з тобою)))
Марічка Мельник, Ох, моя талановита зірочко, я дуже рада, що ти зі мною! Чесно, аж серце йокнуло)) Обіймаю тебе міцно))
От млинець! Та тепер ще навіть більше питань))) і ті "чомучки" в голові бігають немов скажені)))
Дякую, зіронько, за той спектр емоцій) До зустрічі у другій частині ♥
Reader Lana, Тут одним млинцем не обійдемось, давай цілу тарілку))) Поки "чомучки" не почали кусатися, буду давати відповіді)) Дякую! Обіймаю))
Дійсно сумно... Що ж сталося у житті Олександра, що він так змінився за ці п'ять років? Хочеться думати, що почуття до Саші у нього нікуди не зникли, і його з'їдає провина за те, що покинув кохану дівчину. І це ще він не знає про існування доньки! Дякую, Ерінко, за твою невтомну працю! Вірю, що в другій частині ти зробиш цю пару щасливою.
Оксана, Все розкажу в процесі другої частини. І про Сашу, і про життя Олександра. Поки що він для нас суворий та неприступний, але ми ще не знаємо, що твориться у нього на душі. Тож чекаємо усі разом)) Дякую, сонечко!
Хух...видихаю. Починається найцікавіше...Я так чекала фіналу...мені вже хотілося їх мирити,хотілося правди та любові. Я дочекалася,будемо лікувати їх поранені душі)))) Квіточка ти найкраща)))
Маріана Сорбало, Дякую, сонечко! Я не вмію приймати компліменти)) Починається спека, і байдуже, що обіцяють дощі і похолодання))) Обіймаю)
Оце тааак.... чому ж немає дитини у Олександра??! Невже Ольга втратила дитя від того падіння? Охохо...) Дякую тобі, сонечко за неймовірну історію.))
Пішла читати другу частину.)) Люблю тебе і обіймаю міцно-міцно. Цьом.)))
Анна Багирова, Багацько питань, поки не можу дати відповіді, але пізніше вони обов'язково будуть))) Дякую, кицю)) Люблю, цілую, обіймаю))
Ох, яке напруження. Дякую!
Олена Терещенко, Буде ще більше)) Дякую!
Дякую за нові зустрічі з улюбленими героями!?
Олена Хуренко, Дуже дякую вам!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати