990 185
“Час кохати”
Анотація до книги "Час кохати"
— Вийди, — говорить з натиском, дивуючи присутніх. Миттєво червонію. Опустивши погляд, повільно плетусь на вихід.
— Я трішки зайнята, — наважуюсь подивитися в розлючене обличчя.
— Ходімо, — розвертається, прямуючи до кабінету. У мене немає вибору, йду за ним, ніби на покарання. — Чому не сказала? — питає прямо, тільки-но за мною зачиняються двері.
— Я хотіла, але… не наважилась, — видихаю зі скрипом. — Хіба це важливо? — мугикаю, втупившись очима у підлогу.
— Чи важливо це? Ти серйозно?! — стільки люті у його голосі я ще не чула.
— Вибач… те, — відчуваю вологу в очах. — Ця зустріч не мала відбутись. Ви мали рацію, ми обоє про це пошкодуємо.
— Я не шкодую.
— Бо не маєте почуттів.
— Сашо, — видихає шоковано. Ми ж домовлялись...
— Я трішки зайнята, — наважуюсь подивитися в розлючене обличчя.
— Ходімо, — розвертається, прямуючи до кабінету. У мене немає вибору, йду за ним, ніби на покарання. — Чому не сказала? — питає прямо, тільки-но за мною зачиняються двері.
— Я хотіла, але… не наважилась, — видихаю зі скрипом. — Хіба це важливо? — мугикаю, втупившись очима у підлогу.
— Чи важливо це? Ти серйозно?! — стільки люті у його голосі я ще не чула.
— Вибач… те, — відчуваю вологу в очах. — Ця зустріч не мала відбутись. Ви мали рацію, ми обоє про це пошкодуємо.
— Я не шкодую.
— Бо не маєте почуттів.
— Сашо, — видихає шоковано. Ми ж домовлялись...
Зміст книги: 36 глав
828 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩиро дякую за чудову книгу, читала,чекала оновлення дякую неймовірно передавали емоції щирого кохання обох Сашок,бажаю вам міцного здоров'я,щастя,кохання,терпіння, наснаги творити шедеври української літератури...
Лілія Долішня, Щиро дякую вам! Запрошую до другої частини "Час пробачати") Попереду ще багато емоцій!
Дякую щиро!
Inna, І я вам дуже вдячна!
На Сашу як відро льоду слова про те, що онуків немає!!! Та й мені…
Дякую, люба, за чудові емоції,які подарувала ця частина!!!))) Побігла в продовження!!!•~•~•
Олена Гушпит, І це тільки перше відро))) Дякую, моя дорога!
Життя завжди тяжке...і ми не завжди до кінця розуміємо як правильно зробити..Але що насправді має значення - щирість, відкритість,любов та повага та віра!! Вони витягнуть з любої прірви.!!! А справжнє кохання ніколи не вмирає!!
А то ,що зробила Оля,підігріла та збрехала,наказала того,чого немає тільки щоб втримати Сашу...то це невічне..усі почуття на брехні та хитрості завжди колись розваляться та не будуть триматися...і ще невідомо,чи вона насправді була вагітна..
Але життя зламала двум люблячим людям..на роки... хоча... кохання справжнє з серця неможливо вирвати ніколи!!❤️❤️❤️❤️❤️❤️ дякую)
Olesya Stetsenko-Popil, Ми будемо сподіватися, що кохання Сашок було щирим і не доведеться шукати нових кандидатів на їхні серця)) Попереду багато несподіваних поворотів, але вони мають втриматися і прийняти правильне рішення, коли прийде час)) Щиро дякую вам!
Ооооо! Вже є продовження! Поспішаю до читання! Дякую))). Гарного дня! Мирного неба! Обіймаю)))
Наталія Силенко, Мирного неба! Смачного читання!
Обіймаю)
Дякую за чудову книгу, хоча з таким собі закінченням... Але як подивитися?! Онуків так і немає, бо Ольга ще та с..., і сам не гам, і другому не дам... Як на мене, то тієї дитини там і не було, гарна актриса, зіграла правдиво. А Саші втратили 5 років життя, кохання, і тато Саша ніколи не зможе повернути дитинство свого первістка, лише разом прожити щасливо із своїм другим дитям від Саші, щось мені здається, що то буде хлопчик. Але чому ж за такий проміжок часу не змогли навіть поговорити... Ну нехай Саша дотримувалася умови Мирона, а він... кохав же і кохає й досі... Чому тоді чоловіки в основному такі нерішучі...
Ще холонуть слова
У твоїх нерозкритих конвертах,
І дорога розлук
Наше “ми” не вертає назад.
Я – хвилина твоя.
Ще повторює пам’ять уперто.
Тільки ти поверни,
Поверни мені той листопад.
Хай тепер, як тоді,
По алеях Дубового гаю
Міріади листин
Як стривожені птахи летять.
Я не кличу тебе,
У минуле стежок не питаю.
Тільки ти поверни,
Поверни мені той листопад.
Твої доторки рук,
Твій цілунок найперший, несмілий.
І найкращі слова.
Ні. Не зміг би я іншій віддать,
Але є ще одне, що належить одному мені лиш,
Тож прошу, поверни,
Поверни мені той листопад.
Анатолій Рекубрацький
Наталія Силенко, Я в захваті від слів... Аж защемило серце. От не можу я спокійно реагувати на історію Сашок, вони такими рідними стали. Дякую вам щиро за підтримку! Йдемо далі, у нас багато справ)) Обіймаю)
Щиро дякую за такий чудовий роман! Емоції, справді, зашкалюють. Надіюсь, що наша дівчинка, отримає свою любов. Адже скільки вона вистраждала, попри все, вона закохана в Олександра. Тепер і нашому преподу буде нелегко. Ви неймовірний автор. Будьте здорові, миру, спокою і скорішого закінчення війни, адже кожний день ми втрачаємо найкращих!
Алла Огнівко, Дякую, дорога Аллочко! Надзвичайно приємно! Всього вам найкращого) Обіймаю))
А з Сашею ми зустрінемося завтра))
Дякую за книжку!!!!
Інтригуючий і не дуже веселий кінець!!!!
Чекаю на другу книжку!!!!!!!
Коли?????
Iryna H, Вже є) Вам вдалося перейти? Дякую, Іринко!
Ото я ота буркотуха,що буркотить на Олександра., тому що він образив нашу дівчинку, не розібравшись, тому, що він
повірив Ользі, а не коханій,тому що він злиться всі п'ять років на неї,бо он який при зустрічі був холодний. Через нього Саша не щаслива. Та з великою надією, що він змінить свій гнів на милість, іду читати другу частину.
Вітаю з завершенням першої частини дилогії!❤️Дякую вам за викликані різні емоції під час читання першої частини!!!❤️❤️❤️❤️❤️
Наталья Русанова, Не тільки ви, нас таких багато, але ж це і є непідробні емоції! Я від них кайфую!
Олександр завтра трішки перегне палицю, але це тільки від несподіваних емоцій. Забутих, але таких тремтливих... Дякую, люба Наталочко!
Залишу я в твоїх очах бездонний жаль,
Безмежну тугу і печаль...
(Ла-манш "Погляд")
Але все ж!! Фууууух)) Нарешті!! Ми нарешті стали ближчими на ці п'ять довгих, важких і темних років до їхнього щастя!! Але ж як ще доведеться за це щастя поборотись!! І скільки ж ми ще маємо дізнатися!! А Олександра люблю і обожнюю!)) Оооооох, сонечко, як же ці емоції просто нещадно шквалили впродовж усієї книги!! І це тільки перша її частина))) Це просто неперевершено!! І круто!! Дякую, кицюню, за все!! Обіймаюююююю)))❤️❤️❤️
Аля, Бездонний жаль... Ох...
Люблю твої емоції) Попереду спека, нерви, хвилювання та безмежне море різних емоцій. А ще почуття... Ну куди ж ми без нього?))) Якщо раптом мене битимуть, я тікатиму до тебе))) І це серйозно.
Дякую, сонечко! Обіймаю міцно))) Цьом)))
Ми продовжуємо далі жити і переживати з нашими героями!) Але... я щось все пропускаю... я так і не зрозуміла, яку умову виставила Саша? А ще виходить, що вона навмисне втекла зі співбесіди, бо там побачила його? А він її ні? Дякую за чудову історію!) Обожнюю моменти очікування продовження!) Коли в голові складаєш розвиток подій, а ти їх розбиваєш в пух і прах!) Ось і зараз є думка...))) Люблю тебе і твоїх ''діток''!) Обіймаю міцно!)
Ерін Кас, все, зрозуміла!)
Ненависть взагалі неприйнятна річ, я стараюсь її не впускати в себе. А от певні висновки зробити, це так. Ну, і на пробачення заслуговує кожна людина, бо всі ми слабкі(… Пробачення в першу потрібно тому, хто ображений. Сашина реакція говорить лише про те, що вона не має в шлюбі щастя з чоловіком. Дякую за гарну історію. Їду на другу частину.
Лета Евгения, Ненавидять слабкі люди, а сильні намагаються боротися. Наш Олександр поборов ненависть, бо вміло сховав за нею кохання)) Це спойлер)) Дякую, люба!
Мирного вечора!
Жити життя із твоїми героями - насолода для душі... Дякую за всі емоції)) Ціную тебе, поважаю і тішуся, що є можливість читати ці прекрасні історії!)) Обіймаю серцем! Я з тобою)))
Марічка Мельник, Ох, моя талановита зірочко, я дуже рада, що ти зі мною! Чесно, аж серце йокнуло)) Обіймаю тебе міцно))
От млинець! Та тепер ще навіть більше питань))) і ті "чомучки" в голові бігають немов скажені)))
Дякую, зіронько, за той спектр емоцій) До зустрічі у другій частині ♥
Reader Lana, Тут одним млинцем не обійдемось, давай цілу тарілку))) Поки "чомучки" не почали кусатися, буду давати відповіді)) Дякую! Обіймаю))
Дійсно сумно... Що ж сталося у житті Олександра, що він так змінився за ці п'ять років? Хочеться думати, що почуття до Саші у нього нікуди не зникли, і його з'їдає провина за те, що покинув кохану дівчину. І це ще він не знає про існування доньки! Дякую, Ерінко, за твою невтомну працю! Вірю, що в другій частині ти зробиш цю пару щасливою.
Оксана, Все розкажу в процесі другої частини. І про Сашу, і про життя Олександра. Поки що він для нас суворий та неприступний, але ми ще не знаємо, що твориться у нього на душі. Тож чекаємо усі разом)) Дякую, сонечко!
Хух...видихаю. Починається найцікавіше...Я так чекала фіналу...мені вже хотілося їх мирити,хотілося правди та любові. Я дочекалася,будемо лікувати їх поранені душі)))) Квіточка ти найкраща)))
Маріана Сорбало, Дякую, сонечко! Я не вмію приймати компліменти)) Починається спека, і байдуже, що обіцяють дощі і похолодання))) Обіймаю)
Оце тааак.... чому ж немає дитини у Олександра??! Невже Ольга втратила дитя від того падіння? Охохо...) Дякую тобі, сонечко за неймовірну історію.))
Пішла читати другу частину.)) Люблю тебе і обіймаю міцно-міцно. Цьом.)))
Анна Багирова, Багацько питань, поки не можу дати відповіді, але пізніше вони обов'язково будуть))) Дякую, кицю)) Люблю, цілую, обіймаю))
Ох, яке напруження. Дякую!
Олена Терещенко, Буде ще більше)) Дякую!
Дякую за нові зустрічі з улюбленими героями!?
Олена Хуренко, Дуже дякую вам!
Історія чудова, відірватися важко, дякую!
Yuliia, Приємно знати) Щиро дякую!
Ого !!! Несподівано !!! Читаю далі !!!
Olga Mykhailytsia, Дякую, люба Олечко! Обіймаю))
Оце так виверти!!!!! Побігла читати далі! Дякую!!!!!!!
Svetlana Mischenko, Дякую, Світланко! Ви надихали))
Дякую за чудову книгу!!!
Тамара Миронова, І я вам дуже дякую!
Дякую вам, за чергову дуууже цікаву книгу! Я обожнюю вашу творчість, манеру написання до дрібниць і гарні висловлювання у сюжеті. Ви крута! Професіонал у цій справі! Вам дуже добре вдається з душею викладати емоції та переживання героїв. Дякую! Йду далі за вашою творчістю... Успіхів вам!!!!!!!!
Лиля Курилова, Ох, ви завалили мене компліментами, аж зашарілася. Дуже дякую за підтримку та неймовірно теплі слова. Ціную, що ви зі мною! Обіймаю)
Дякую за таку чудову,емоційну,зворушливу,обурливу,хвилюючу, гостру,романтичну,пристрасну,невідпускаючу історію).
Побігла в другу частину))
Невичерпного натхнення Вам та легкого пера!
Тетяна Маркова, Це гарний знак))
Дякую!!! Шкода Сашу, що так побило її життя молодість, адже справді студентські роки, найкращі. І це приходить згодом.)) Зате в неї є своє сонечко і свій центр всесвіту її донечка. Щодо Олександра... не радію, що довелося вдруге втратити дитину, мабуть і з особистим не все ок, але мені його геть не шкода. Він собі сам вибрав долю.
Valentina, Один прикрий випадок перекреслив усе хороше, що зараз могла б згадувати з теплом. Та мине час і емоції вляжуться. Про Олександра поки мовчу))) Дякую, що були зі мною!
Дякую за продовження. Дуже емоційно. Батько - тиран...Знаючи, що завтра в доньки екзамен, влаштувати скандал. І візит до гуртожитку. Контроль на лінії. Все має бути по-моєму. Лікар, а навіть не поцікавився, як донька себе почуває. У голові тільки амбіції та статус. Не помітно, щоб він любив дівчину. Ото й доводиться Сашуні йти на самопожертву, аби врятувати дитя.
Ерін Кас, Дякую)
Батько тисне.вимагає та змушує Сашу прийняти пропозицію Мирона.Щоб врятувати дитину. Саша погоджується.Жах.На жаль Саша не має захисту та підтримки.Сама не впорається.Сумно.що так все склалось.
Станіслава Барабошко, На жаль, у нашої Саші зараз немає іншого вибору, їй зв'язав руки тиск батьків... Дякую!
Таки змусили Олександру прийняти це хибне рішення.Поки що немає нікого ,хто б простягнув руку допомоги Саші.Всі переслідують свої цілі,нажаль,що батько (якщо його можна так назвати) ,що Мирон ( там не кохання а вигода).Єдине добре ,що врятує дитину ,а там якось буде.Час розставить все по своїх місцях .Дякую,Ерін.
Оксана Кіс, Дуже неприємні відчуття. Писати про них не хотілося((
Скоро перевіримо усі ваші припущення.
Найгостріша емоція від цього розділу - страшенна злість на батька Олександри. Здається, що він свою дочку не те що не любить, а навіть ненавидить. Та й ненароджену внучку вже встиг спопелити своєю ненавистю. Зрозуміло, що для Саші наразі Мирон - єдина рятівна соломинка. Дякую, Ерінко!
Оксана, Соломинка, яка на цілих п'ять років прив'яже її до нелюба(( Ех... Оце життя у Олександри. Дякую, сонечко!
Шкода,дуже шкода!!!!!
Iryna H, Розумію...
Дуже цікава книга. Чомусь шкода і двох Саш , і Мирона. Але вірю, що доля розставить усе по місцях, вірю у силу кохання. Дякую Ерінко, ви як завжди на висоті
.
It It, Дуже дякую! Шкода і мені, але так вирішила муза))
Не, ну я до цього була готова, але ж так не хотілося, адже обоє будуть мучитися і дитина разом з ними! З однієї сторони навіть і Мирона шкода, але з другої сторони він міг підтримати і допомогти без одруження.....показати своїм батькам і Сашкіним, що про неї є кому подбати і що він її образити не дасть нікому! Це був би гідний вчинок і плюсик йому ))
Ох, дякую,зіронько, за продочку ♥ Обіймаю) Спокійного дня та затишного вечора)
Reader Lana, З цього всього Мирону також є вигода. Все гарно склалося, що Сашка буде з ним. Так, він помагає і пропонує підтримку, але ж не відмовляється від одруження. Дякую, люба! Обіймаю)
Гарна книжка з сильними почуттями!!
Вірю в силу кохання,воно обов'язково переможе!!❤️❤️❤️❤️❤️
Olesya Stetsenko-Popil, Дуже вам дякую! Так, кохання всесильне))
А просто допомогти, як чоловік він не може?!! Як закоханий справжній чоловік!! Просто допомогти по тихому. Це б дало йому такий шанс!! Жодна б дівчина не змогла б не оцінити, а тим паче наша Сашка. Так ні, тут всі всім коритить вичавити з неї свою вигоду в першу чергу((( Особливо "вітчиму з мачухою". Бо такі батьки для мене однозначно чужі! А Олександр... Його ярмо не легше, на жаль((( Неймовірно за ним сумую!... Дякую, моя зіронько)) Ми вже близько, урааааа!!! Цьомаю!! Цьомаю!! Цьомаю!!!❤️❤️❤️
Аля, У мене таке саме питання до Мирона. Міг же стати на захист Олександри. Наприклад, запропонувати фіктивний шлюб. Згодна, що кожна дівчина таке оцінить. Але... Його вигода також присутня... Дякую, моя кицю. Обіймаю міцно) Цьомаю))
Даже тягнете з продовженням то
Lena Repina, Як це тягнете? Продовження кожного дня)) Подумайте чи варто вам читати далі, бо друга частина оновлюватиметься через день. Дякую!
Батько - деспот.... І він точно не біологічний батько Саші. Сашуню хочеться обійняти , підтримати . Мирон молодець але шкода, що Саша його так і не покохає ....Дякую ! Чекаю продовження!
Світлана Кухта, Скоро про усе дізнаємося. Вже завтра в першому розділі другої частини почнемо розбиратися)) Дякую!
Оце так. ситуація!!!!!!
Тато самодур,не зважаючи,на те,що обрав саму гуманну професію.
Лікарі вони на жаль такі цинічні і вирозумілі тільки для чужих!!!!Поступка Мирона достойна аплодисментів, але він
собі не уявляє який тягар бере на свої плечі
Дякую,гарного дня!!!!!!!!!!
Iryna H, Олександра також ще не знає, як це - жити з некоханим. На жаль, обоє не матимуть щастя...
Дякую!
Гарного дня)
наші Сашуні респект. Вона дійсно мама з великої літери, не дивлячись, які у неї вигодні батьки. Ти витримаєш, ти сильна і обов'язково будеш сильною
Людмила Мищенко, Вона все зробить, щоб вберегти свою крихітку)) Дякую!
Мені в даній ситуації дуже шкода Мирона, він кохає і готовий на все, але чи зможе жити з Сашою і щодень відчувати, що вона його не любить? що тільки терпить поряд бо не мала іншого вибору? Дивитись на дитину і розуміти, що вона не твоя? Чи не перетворить його на монстра таке життя?
Іра, На монстра не перетворить, але й нічого хорошого з цього не вийде, на жаль. Дякую!
Цей злий дядько точно батько Саші??! Як на мене, то НІ...неможе рідний батько бути таким безжальним покидьком зі своєю дочкою! Я шокована його поведінкою!) Саші нічого не залишається, як погодитись на пропозицію Мирона! Але я б точно виключила спілкування з так званим батьком!!!)) Дуже шкода Сашуню.)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню сумну проду та чекатиму на продовження з нетерпінням. Тебе дуже люблю і міцно обіймаю. Цьомаю.))))
Анна Багирова, Обоє батьків хворі, інакше не знаю як сказати. Уявляєш, яка шокована Саша, це ж її батьки... Жах. У неї зараз немає варіантів, тому пропозиція Мирона отримала схвальне рішення. Дякую, моя хороша. Обіймаю міцно)) Люблю, цілую))
Ну що ж, легше не стане Саші, але хоч батьки відчепляться, це вже щось. А все інше… потрібно пережити. Дякую за проду.?Мирного дня.
Лета Евгения, Тільки-но почують про Мирона, заспокояться. Безсовісні просто... Дякую!
Мирного дня!
От у когось усе добре, а комусь приходиться пройти через всі кола пекла, так як нашій Саші. Але надіюсь, що у неї все буде добре. Звичайно, не можна нікого звинувачувати, адже кожна людина - це індивідуальність. Та дуже шкода дівчинку, яка намагається самотужки вирішити свої проблеми. Хоча дитина то не проблема, то щастя. Але з такими батьками, приходиться виборювати своє місце під сонцем, і щоб захистити коханого, виходить заміж за того, до якого немає ні почуттів, ні любові. Щиро дякую вам за такі моменти, де проживаєш разом з героями і переживаєш за них, ніби вони тобі рідні, особливо за Сашку. В цієї дівчинки є характер, та самій важко боротися! Чекаю з нетерпінням продовження, адже ви вмієте заінтригувати.
Алла Огнівко, Продовження буде емоційним)) Сашу шкода, згодна. Вона змушена боротися з рідними людьми, щоб врятувати свою ж дитину. Це жахливо... Дякую вам! Завтра продовжимо. Буде два розділи))
Так хочеться, щоб донька Саші була схожа на свого батька! Щоб він дивився на неї і розумів, що він натворив через свої емоції, необдумані рішення! Відмовився від коханої дівчини, не знає, що має доньку - красуню! Дуже хвилююся! З нетерпінням чекаю на продовження! Дякую!
Andre Mark, Вона буде схожа на обох батьків, але від цього Олександр їстиме себе не менше... І буде йому дуже-дуже складно. Дякую!
Все таки дзвонила, хотіла повідомити.І ... вчорашні коменти всі були на стороні Сандра. То тепер хтось скаже мені: був у неї шанс повідомити?( в роумінгу все одно приходять смс, хто намагався додзвонитись )
Правда, невідомо, які умови вона виставить, але здогадатися можна А зрештою навіщо накручувати себе, прийде час все дізнаємось
Оля Пасічник, Все дізнаємось обов'язково. От якби це була Ліза, вона знайшла б можливість повідомити. Ще й скандал зробила, а Саша не така, тому дізнається Олександр аж через п'ять років. Дякую!
Як шкода... це вже розпач... але краще так...
Лиля Курилова, Тікати нікуди, тому буде так... Дякую!
Що це за умова така?! Мабуть, що просто будуть жити, як сусіди, ніяких стосунків, крім вдячності у Саші так точно не буде! І я думаю, що цей крок Саші невірний, але під тиском таких "люблячих" батьків і не таке зробиш(. Хочеться розділ від тата- гордість, чи, навіть, не знаю, як його назвати після всього цього... Навіть не поговорив, оце то кохання... Чекаю продовження! Гарного дня!
Наталія Силенко, Умов було декілька, в процесі ми про них дізнаємося. Я також не вважаю вірним її рішення, але муза робить по-своєму)) Дякую!
Гарного дня!
А я чекала,коли ж і батько проб'є дно,а ось коли! Як би не батько,то Саша на умову Мирона не пішла б...це безвихідь,а не почуття. Як він збирається жити з людиною,яка його не те що не кохає,а взагалі рівно до нього дихає. Якесь маніакальне бажання "зате ти будеш моєю". Саша трохи втратила час...якби ж на пару тижнів раніше цей дзвінок відбувся. Дякую кицю. Ось ми і дійшли до фіналу цієї важкої історії...що ж завтра буде,ой-йой-йой. Дууууууже чекаю продовження,але сподіваюсь завтра не весілля Мирона і Саші,бо я не переживу це свято!
Маріана Сорбало, Я вирішила не травмувати вас ще більше і не писати про весілля. У мене самої серце на частини рветься за Сашку. Дякую, сонечко!
Не розумію таких батьків. Нема нічого важливіше за своїх дітей. І шлюб з не коханим, це жесть...
Анюта Касьян, У них взагалі дике бачення на цю ситуацію... Дякую, Анюто!
Це капець... оце батьки! Як якесь середньовіччя. Штовхать дитину у нещасливе життя.
Мирного і спокійного дня
Наталія, У них своя хвора думка...
Дякую! Мирного дня!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати