70 096
Анотація до книги "Відлюбилося"
Поки вона, ніяковіючи, ховала почуття у серці, він ховався в її обіймах. Тікав до неї на велосипеді та сміявся, їдучи назустріч вітру. Що він міг їй дати крім свого серця та горщику з ромашками? Він жартував про все, але ніколи не жартував про свої почуття.
Інколи любов схожа на ромашки. Така ж проста і квітуча. Але що робити, коли сезон цвітіння закінчується? І квіти осипаються разом з надією і одним словом — відлюбилося. Чекати…бо там, глибоко під землею, завжди залишаються корінці, які обов'язково випустять нові стебла. Головне пам'ятати, що весна завжди повертається, і не забувати поливати ромашки.
Обкладинка Юлія Міхаліна
Інколи любов схожа на ромашки. Така ж проста і квітуча. Але що робити, коли сезон цвітіння закінчується? І квіти осипаються разом з надією і одним словом — відлюбилося. Чекати…бо там, глибоко під землею, завжди залишаються корінці, які обов'язково випустять нові стебла. Головне пам'ятати, що весна завжди повертається, і не забувати поливати ромашки.
Обкладинка Юлія Міхаліна
“Чудова гумористична книга про студентські роки) Викликає приємну ностальгію за найкращими митями життя) Перше кохання, перший екзамен, перша перездача, перша квартира...) Зазирайте, не пошкодуєте)”
Зміст книги: 58 глав
352 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДочитала)) ох, оце так життя у обох...дуже важкий видався шлях одне до одного, через втрати та біль...(( через смерті близьких людей...(( дуже жаль Антона, що його спіткала така доля, хороший він був, як людина, люблячий. І за нього і за Даринку болить душа, вони лише хотіли бути з тими, кого люблять, але життя видалося недовгим, хоча й з коханим...а взагалі така думка майнула після читання, що Тімоха та Каріна були спочатку створені одне для одного і що вони повинні були бути разом з початку, адже вони все одно прийшли одне до одного через роки...але тоді б не було їх дітей і ще однієї історії кохання...тому навіть не знаю...
Але життя таке непередбачуване, в ньому може статися все, і тут не завжди прорахуєш обставини...
Але я рада, що вони зійшлися одне з одним,як і їхні діти...радіє душа за них...нехай будуть щасливими)) а я від усієї душі вдячна за таку чудову книгу)) тепер можу продовжити "Адаптацію", теж дуже заінтригувала)!
Eva Lukyanova, Дякую, Єво, за те, що дочитала. Так маєш рацію думаю) щодо цих чотирьох осіб. Дарина і Антон були теж хороші, вважаю, але на жаль так склалося життя. Ще раз дякую ❤
44-50. Ох, оце так життя повернуло, ну хто б міг подумати! Я знала, що Тімоха та Каріна зустрінуться знову,але навіть не могла припустити яким чином! А тут...ох, життя — то неймовірна річ! Оце так сюрприз! Це ж треба через стільки років, але почуття нікуди не ділися. Тімоха яким був, таким і залишився )) і дійсно, не надто життя змінює людей, просто робить більш мудрішим, але...для справжнього кохання часу взагалі не існує...Все більше розумію, наскільки ж неправильно іти проти свого серця. Не буде щастя, коли без кохання, а заради дітей- то теж не варіант, адже діти виростуть і підуть у своє власне життя, а от хто поруч буде в старості ..Мені здається, що для цього тільки кохання повинно бути, бо без нього все буде не так. Серце не обманеш...
Eva Lukyanova, Так, життя дало їм другий шанс))
38- 44.1 Ох, скільки ж всього сталося...просто немає слів. Ох, як життя може складатися неправильно..все неправильно, немов сама доля проти таких от неправильних вчинків...
Але я була рада, що Тімоха і Каріна нарешті поцілувалися..хоч і за таких неправильних обставин, але ж поцілувалися!! І це було по справжньому...жаль тільки що вона так і не обернулась, коли він прибіг..хоча можливо тоді було б важче....
А от подружнє життя...ну кохання і любов — зовсім різні речі. Дуже багато таких сімей, де є любов, але кохання ні...але то зовсім не те...так не повинно бути, бо тоді несправжнє все. Але Дарину жаль...вона хоч побула щасливою до пологів..дуже жаль, що так сталося, наче це якась плата ..дуже важко..І знову Тім нещасний...ох...тяжко за нього, такі нелегкі випробування. Як же я сподіваюся, що щастя ще посміхнеться йому! Він дуже його заслуговує...(
P.s: щиро дякую за рекомендацію... було б в мене 100 підписників, теж би порекомендувала твою книгу)) Вона справді чудова — така життєва....і позитивна і болюча в одночас..як же мені вона імпонує..)
Eva Lukyanova, Так...на жаль любов це не завжди кохання. Думаю і вКаріни до Антона є теплі почуття, як і в Тіма до Дариночки, але це не те(( Бо справжнє кохання нічим не замінити і не бути без нього по справжньому щасливим))
34-37. Ох, як же ж боляче! Я наче сама відчула розпач Тімохи і Каріни...(( дуже важкі глави... боротьба з собою, своїми почуттями, йти всупереч собі...це дуже важко, не заздрю Тімохі...( йому довелося прийняти важке рішення, але що це принесе? Даріна й справді виявилась підступною стервою, адже реально всіх задурила і змусила Орисю повірити. Але ж це було неправдою..!! День, коли він мав все розповісти матері, став останнім її днем. Так і померла, навіть не здогаючись, що прокляла свого ж сина...((Але ж це так жорстко вийшло і не розумно...Вирішила за нього його долю, зробила таким нещасним. (( Бідний Тімоха, він не заслужив таких випробувань...(((жаль його...І що буде з цього горе шлюбу? не думаю, що щось хороше (( тільки мучити одне одного будуть,відчуваю...(!(Бідна Каріна... теж її жаль, адже вона й гадки не має, що там сталося і чому він так вчинив ..якби вона знала...ех
Eva Lukyanova, Так( Дариночко виявилася трішки підступною і хитрою. Але ціна її щастя, якщо то щастям модна назвати, звісно, занадто висока для всіх.
30-33. Такі багаті на емоції глави)) Спочатку я сміялася з Тімохи та Олі та їхніми жартами одне над одним. Це справді було смішно, хоча й жалко бідного Тіма з тим животом. З Каріною такі чудові моменти...в них любов) Ліду трохи жаль, видно сумує за Ваською і намагається забути його з допомогою Ореста.. цікаво, чи повернеться до нього? Даринка в своєму репертуарі,а от Орисю дуже жаль. Що ж з нею буде і як бідний Тімоха це переживе..( Може потім сам буде її слова згадувати про кохання,яке приходить з часом... але це не про них з Дариною, здається . ( Ех...що ж буде далі...
Eva Lukyanova, Так Тімоха з сестрою ще не знають,що їх чекає скоро(. Але це знає Дарина)
Так Тімоха і Каріна точно закоханні в один в одного і дуже сильно)
27-29..Чесно, мені дуже подобається і Дарина і Антон. Вони справді хороші і заслуговують на кохання, але все ж таки, вони мають хибну думку, що тримаючись за невзаємне кохання, можна бути щасливими. Оце святкування Нового року окремо одне від одного не знаю, чи зробило їх щасливими. Адже дивились обоє на своїх коханих і розуміли, що їх думки зайняті іншими. Але продовжують триматися і вірити,що щось буде...
А воно справді буде, відчуваю..(( адже мало Каріні та Тимофію ще щастя залишилось ...(( Але ж такі вони милі разом..... Як він допоміг ту економіку здати,а яка в нього харизма, що так вчительку підкорив. )) ну дає...і ці його приколи постійні з Каріною...як він її розігрує...це дуже мило спострерігати)) Сподіваюся, вони все таки будуть потім щасливими, бо щось переживаю...
Eva Lukyanova, Так) погоджуюся...триматися за невзаєме кохання не варто, але що Каріна, що Тимофій дуже лояльні з людьми які їх люблять. Думаю вони все ж близькі з людьми, яких вважають своїми друзями, і може навіть симпатичні їм, тому не хочуть їх втрачати і робити боляче.
Так...їм не довго лишилося щастя
24-26. Ех, якось все неправильно йде в них, аж сумно. Даринка хоч і бачить, що не любить він її, але відступати не хоче. Ще й закохалася ще більше, а Тімоха все одно не розуміє...А такі дівчата до речі справді існують. Думають, що можуть за двох любити...але чи надовго таке? Жити і знати, що до тебе відношення тільки як до сестри...Каріну розумію, там справді є до кого ревнувати, так само, як і до Антона. Це якесь знущання одне над одним- зустрічати Новий рік не разом, розуміючи, що поруч буде хтось, хто може кохану людину потім забрати. Ох же ж ці подруги та друзі! Через них думаю і будуть перешкоди в цих двох..(( Орисі вже недовго залишилось...(( бідний Тімоха. Батька втратив, ще й маму...навіть не уявляю, як він це переживе..((
Eva Lukyanova, Так все трохи заплутано і складно(. Але скоро буде переломний момент для всіх
21-23. Ох, який же Тімоха наполегливий! Ну хіба у Каріни можуть бути ще якісь варіанти? Навіть дивно, як вона при такій закоханості ще дистанцію тримає, хоча в неї це погано виходить! Напевне, вона боїться, що Тімоха несерйозний, ну і бабій. Але він стільки старається, що вже не прийняти його— прям мати сталеву витримку! Каріна добре йому нерви помотала, ще й з тим Антоном))До речі, Ліда просто неймовірна! Це ж треба яка жива та кумедна героїня, це ж треба до чого додуматися)) З першим Орестом їй, звичайно, не пощастило, а от другий наче непоганий)) не завжди ж на красенів западати. Іноді вони бувають одружені та ще й бабії...) Орисю так жаль, просто немає слів. Відчуваю, що скоро в Тіми буде важке випробування в житті...(( навіть не уявляю, як він це витримає...але поки не хочу про це думати...( Він взагалі такий милий, заробив їй на подарунок, і зробив це від щирого серця. Але ще є той Антон, який ніяк не відпускає Каріну .. Цікаво, вона наважиться колись порвати з ним стосунки, чи ні? Бо дуже жаль Тімоху. Обирав найкращі квіти, і то, букет Антона переплюнув..( Ех, так цікаво, що буде далі
Eva Lukyanova, Думаю Карінка дуже соромиться, але насправді їй дуже подобається Тімоха)), а Тимофію Каріна. Антон добрий товариш, думаю вона не хоче його ображати і втрачати. Ліда живчик, всіх строїть))
Дочитала до 20-го розділу. Стільки подій! Взагалі і Тимофій і Каріна мають по людині, які кохають їх, але самі вони не можуть відповісти взаємністю. Звичайно, це сумно. Жаль і Антона і Дарину, але обоє вони ступили на цей шлях свідомо. Обоє розуміють, що їх у відповідь не кохають, але думать, що можуть кохати за двох. Однак якщо спочатку почуттів немає, то і ймовірності, що далі вони з'являться, теж немає. Можливо,колись і усвідомлять... Моменти з жолудями були веселі, а Тімоха вів себе також винахідливо і в своїй манері) розумію дедалі більше, чому він так дівчат приваблює...) А от в 20 розділі мені вже починає бути зрозуміло, що буде далі...але сподіваюся, що цього все ж таки не станеться, але чого не зробиш, щоб порадувати вмираючу близьку людину... Тепер ще більше цікаво, що буде далі...)
Eva Lukyanova, Так, ймовірно почуття не прийдуть, але схоже вони не хочуть відступати,))
Так далі будуть події, які вплинуть на усіх
Такі романтичні моменти між ними, а квіткове поле, ніч, ромашки — це взагалі мрія)) А ці моменти замішання дуже милі між ними, дістають до глибини душі..) Тимофій схоже, закохався по вуха, ще й молодець, просив викладача не питати її)) Дарина нарешті усвідомила, що втрачає надію, але що ж буде, коли рідні дізнаються, що він не до неї їздив...дуже цікаво, романтично, та ніжно, навіть настольгія по студентським рокам)
Eva Lukyanova, Так, Тімоха, здається пропав) та й Каріна теж)
Дарина певно розуміє, що він її не любить аб от ж здогадується...відчуває.
Жаль мені Даринку ( Хороша дівчина, ще й давно закохана, а цей Тимофій.. (( зла на нього. Той ще бабій, не жаліє її дівочу душу закохану, постійно дає привід розвивати почуття, при цьому фліртуючи з іншою. Щодо Каріни, то мені вона теж подобається, хоча й ще така наївна) Цікаво, як скоро Тимофій зрозуміє, що треба давати надії тільки одній?
P.s: Взагалі я вражена, як ви майстерно пишете книги в таких кардинально різних жанрах) мені обидві до вподоби ))
Eva Lukyanova, Так , Тимофій трохи не думає головою, що робить, так само як і не фільтрує, що чешить язиком:)) Дівчата обидві хороші і обом він подобається)) скоро Тимофій зрозуміє, що з Дариною варто притримати язик))
Дякую,Єво за коментар. Все ж сучасна проза мені йде набагато легше:))
Реакція Каріни на Тимофія — це щось з чимось) дуже нагадує мою юність) у мене було так само все)) Він ще так активно себе почав поводити...) Хоча всі хлопці спочатку, напевне заперечують свою закоханість, а потім...)) взагалі дуже цікаво розвивається історія...як у житті) це дуже підкуповує))
Eva Lukyanova, Дякую)) я теж була дуже сором'язливою, особливо з хлопцем який подобався))
Дочитала вже до 8 розділу. Такі дотепні діалоги. Постійно,коли читала, усміхалася...так все це життєво і близько ..)Тимофій такий дотепний герой, нагадав моє перше кохання...теж такий же веселий та легкий) зі всіма знайде спільну мову. Правда, жаль трохи Даринку. Розумію, що після знайомства з Каріною,нічого їй точно не світить...хоча й помітно було, що він не закоханий в неї точно ...а от з Каріною, відчуваю,на нього чекає зовсім інша історія! Цікаво, як буде розвиватися далі...)
Eva Lukyanova, Я люблю писати діплоги), а от описувати щось не дуже виходить))
До речі Тімоха це спогад і про моє кохання у студентські роки:))
Так, Дариночка йому подобається, але глибоких почуттів до неї у Тімохи немає(
Дякую, що залишаєш коментарі)
Почала читати ..така легка та позитивна історія)!.Іноді хочеться так відпочити і почитати щось легке та емоційне! Початок сподобався...«Бурячок» .. ну це ж так мило...)) але можу зрозуміти героїню...хлопець виглядає ще тим бабієм...)!. Цікаво, чи зміниться він впродовж історії...)
Eva Lukyanova, Дякую, Єво, що зазирнули))
Так хлопчина хороший, але трішки балабол)) от закохається щиро, тоді може й зміниться))
Дякую за коментар;)
Дякую за чудову емоційну книгу і бажаю натхнення
Nadya, І вам дякую❤
Дуже сподобалась історія. Легка,але із змістом. Дякую
Yuliya, І вам дякую за те, що залишили відгук ❤
Глибока історія про те, що не можна кидатися словами, називати постійно когось поганими словами (як наприклад, безголовим), про помилки у вихованні дітей, про необхідність взаємного вільного вибору.
Але особисто мені дуже не сподобався суржик, величесна кількість русизмів та помилок. І між іншим, хлопець, що народився пізніше за дівчину, не може бути на 4 курсі, коли вона на 1.
Юлія Вестор, Першокурсниця;)
Треба йти вам екзамен здавати))
Як гарно! Книга дозволила поринути у студентські роки, хоч у мене й не було навіть близько чогось подібного, та через це ми й читаємо)))
Amilazka, Дякую вам)
Книга як саме життя. Добра і смішна, а тоді сумна і болісна... І посміялась, і пораділа, і поплакала. Дякую
Natalia Prymak, Дуже дякую за відгук)❤
Дуже романтична і ніжна історія. Дякую.
Іра, Дуже дякую вам за коментар ❤
Я думаю , що у Антона шансів немає .У Каріни з Тімохою сильніші почуття ніж у Каріни до Антона ( Вони можуть бути тільки друзями )
Aelita, Ви праві шансів на таке кохання як в Каріни до Тімохи, на жаль ні, але все дружба і навіть симпатія в них можлива))
Дякую вам за коментар❤
Підписалася на вашу творчість))
Лариса Бондарчук, Дякую, взаємно;)
Вітаю, бажаю натхнення й успіхів! Хай вам все вдасться))
Лариса Бондарчук, Дякую, навзаєм))
Ваша історія дуже сподобалась, ви чудова Автор. Дякую.
Наталія Боярчук, Дуже дякую за ваш чудовий коментар❤
Радію, що історія сподобалася.
Вітаю із завершенням цієї історії, Інно! Вона прекрасна! ХЕ мило зігріло серце. З Новим роком! Скорішого МИРУ!
Ксенія Демиденко, Ксеніє, дякую!)
І вас з Новим Роком! І хай прийде вже мир і перемога❤
Іннуль, вітаю з завершенням!❤️ Ти молодчинка, гарна і життєва вийшла історія)) Дуже милі вони і добре, що нарешті щасливі)) Діти теж красунчики, привалили корову для повного щастя))
Юлія Міхаліна, Дякую, Юлічка❤
які вони все ж таки бубочки)) рада, що в них, попри все, що ти їм щедро підкинула, усе добре)) дякую за таку прекрасну, милу, романтичну історію)
Selene Evance, І це так)
Дякую ! Хоч і сумна історія кохання але разом з тим - ніжна , романтична та цікава! Дякую ,що книга безкоштовна ! Натхнення,Вам ,для написання нових , цікавих книг !❤️
Світлана Кухта, І вам мирної ночі ❤
У нашій області наразі тривоги немає.
Ще раз дякую, бережіть себе.
Вітаю, Інно, з завершенням! Мила та душевна історія! Рада за них, що все ж налагодилося і, як в тому мультику, щастя привалило))) Натхнення на нові книги та вдячних читачів!))
Анні Ксандр, Комусь щастя, комусь клопіт)))
Дякую, Інно)) навзаєм натхнення!)
Дітки знали, що дарувати))) Щоб потім онуків молочком поїти))) От, жуки!)))
Дякую, Інночко, за чудову історію! Дочитувала й усміхалась від вуха до вуха - добре, коли все так добре)))
Лара Роса, ;)
Каріна і Тимофій знову разом! Не відлюбилося. Якби Тимофій більше спілкувався з матір'ю, то помітив, що вона хвора і можливо б встиг розповісти про почуття до іншої дівчини і не довелось давати обіцянку одружитись на Дарині. Дарина, як і Антон, скористалися ситуацією, щоб бути з коханими.
Катя, Так ці двоє досі люблять один одного). Тимофій не даремно всю книгу носив імя безголового=).
Просто всі хотіли бути щасливими і з коханими людьми.
Дякую за те, що читали)
Ну хай буде їм щастя :)
Наталка Черешня, Нехай буде)
Щиро дякую вам за чудову історію. Творчого натхнення,миру і Божої помочі
Оlij, І вам щиро дякую за те, що читали. І вам Божого благословіння та миру)
Вітаю з фіналом такої чудової історії. Таке господарство мати для мене - це подвиг)) Завершили на гарній ноті. Дякую за прекрасну історію. Бажаю натхнення і успіху!
Олеся Мрійниця, Дякую) певно, що і для Каріни як міської жінки це не менший подвиг))) Успіху і натхнення навзаєм)
Вітаю з завершенням книжечки❤️ Побіжу наздоганяти)))
Софія Вітерець, Дякую, дуже Софіє)
Заслуговують, ще й як заслуговують, Інно. Добре, що поруч такі розсудливі діти. Превелике дякую за таку чудову історію) Чекаю продовження)
Олеся Мрійниця, Дякую тобі, Олесю за підтримку))
Ти завжди вмієш надихнути ❤
Такий теплий та гарний розділ, хоч і з осадом суму...)) Заслужили, звісно, що б не було, а життя продовжується, треба ловити момент на насолоджуватися, тим більше поряд близька та кохана людина))
Посміялася з нелисого і нетовстого та Ліди)) Цікаво, як в неї життя склалося))
Юлія Міхаліна, Так, щоб вже точно не мали шансів розбігтися))
ніби й веселий розділ, і все добре, але мені так сумно від того, що щастя одних значить нещастя інших. Це завжди страшенно несправедливо. Може, якби Даринка чи Антон пішли іншим шляхом, якби відступилися, якби дослухалися... було б усе інакше, але... Хто зна.
Інна Турянська, ех, я нагадую собі про те, що найголовніше, що вони щасливі
Звісно, що вони заслужили на своє щастя! Досить вже настраждались - час бути щасливими)) Так торкнуло, коли він до Даринки пішов. Все-таки, він добра людина, хоч і буває безголовим)) І матір в Даринки - мудра жінка)) Добре, коли вже все добре)) Дякую, Іннуль, за справжні емоції!
Лара Роса, Ну так))
Добре, що в них такі розумнички діти)) Хоч початок розмові поклали, а там, глядиш, й договоряться))
Лара Роса, Так...на жаль
ех, діти мудріші від батьків, буває ж) я чекала, що вони поговорять) можна небагато, але сказати найголовніше
Selene Evance, Не зроблять
Хочеться, аби вони знайшли в собі сили і пробачити, і налагодити все❤️
Юлія Міхаліна, Мені теж
Що ж, побачимо, як воно буде
Наталка Черешня, Буде видно...
ну всьо, я готова розплакатися. Не так важко було дивитися на смерть, як на реакцію від неї
Selene Evance, Таки так))
Як же їх всіх шкода. І Антона.
Лара Роса, Шкода...і мені теж
Так це боляче...
Наталка Черешня, Так..
Не знаю, що сказати. Це страшно і дуже боляче. До мурах. Бідні дівчата...
Юлія Міхаліна, Та бо тут і нема що казати(( лиш поспівчувати...
хоч я і знала, що так буде, але ці всі химерні сплетіння долі... так дивно це бачити, як воно вивертається дивними кутами.
Selene Evance, Дякую)
Сумний розділ....Дуже шкода Антона ...
Світлана Кухта, Так, дійсно дуже сумно((. Антон справді дуже сильно любив свою дружину.
Бідолашний Антон. Він справді її кохає. Справді хотів зробити щасливою. Яке ж життя несправедливе...
Інна Турянська, Отож...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати