28 018
“Життя тобі не кіно!”
Анотація до книги "11 годин під землею"
Чи може людина із клаустрофобією добровільно відправитись на екскурсію печерами та ще й довжиною в 11 годин? Виявляється, що може, якщо на те є серйозні причини. От у Дмитра їх декілька, але ідея все одно кепська. На щастя, цю подорож до печери Оптимістичної він точно ніколи не забуде.
Зміст книги: 34 глави
221 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую! Чудова та легка історія!
Таня Ковальчук, Рада, якщо потішила і подарувала приємні емоції)
о яка обкладинка)))
Іра Сітковська, дякую, мені самій дуже до душі)
Гадюка печерна-як романтично і ніжно звучить!Дякую авторе!
Катерина Позняк, так і гладіатори були))) дякую, що завітали)
Ооо. Цей його друг справжній козел.
Анна Стоун, на нього теж управа знайдеться)) але не тут)
Затягує. Вже годину не можу відірватися. Якби ж не робота проковтнула б книгу за один раз
Анна Стоун, Щиро радію, якщо Вам в кайф) обіймаю)
Дякую за цікаву книгу! Продовжуйте творити!
Тамара Шугайло, Дякую за відгук, обіймаю)
Яка легка і приємна історія! Кайфую від гумору) Дуже подобаються герої. Насолода суцільна, дякую автору❤️
ToriKa Reader, Дякую за відгук)) це все печерна гадюка з Дмитриком)
Дякую за неймовірно захоплюючу історію кохання. Пишете цікавенько... Натхнення Вам, творчих злетів та МИРУ нашій Україні
Віліна Дяволюк, дякую, навзаєм) запрошую до інших моїх творів!
Оті гучні весілля не всім подобаються ))) плюсую!
Однак Печери дійсно знакові в житті Гадюки та Гладіатора, навіть у питанні продовження роду'))
Іра Сітковська, ну печера неймовірна, вона має зіграти свою роль)
За нашими традиціями, знайомство з родичами може й зашкодити почуттям.
Як колись висловилась моя знайома, таке враження, що виходиш заміж за всю сім'ю, а не за чоловіка. Тому дуже правдоподібно і життєво! І приклад того, що молоде подружжя повинно встановлювати свої межі стосунків з батьками')))
Іра Сітковська, і жити окремо, а краще в різних містах
Дуже дякую Вам за цю книгу. Особливо приємно було читати про рідний мені Львів. Дякую і успіхів Вам))
Маряна Гуняк, щиро дякую за коментар та інтерес до моїх творів) запрошую і до інших історій)
То коли ж чекати на історію про Артема та Христину?
Лоре Лея, це точно 100%
відмовитися від пиріжків Оленки заради Оксани - то подвиг))
а Оксана,то рубрика "Впізнай себе" - це бачити дзвінки від чоловіка, але трошки тупо боятись брати слухавку, а потім страждати,що нічого не вийде))
Лоре Лея, ))))))
18 розділ, ранок разом, гумор - я в захваті)) Гадюка печерна - це точно :)
Але Дмитрику навіть подобається, спеціально на емоції виводить))
Іра Сітковська, зізнаюся, в мене теж) але все може змінити Івасику. бо я в нього вже закохуюсь)
"А що я міг відповісти, доминаючи стегенце"?))
Іра Сітковська, Запав у душу милий Дмитрик, а потім трапився поганець)
Романтика пішла...) прикольна зустріч і збіг обставин - у Кропивницькому))
ну і ось вона героїня "Поганця" - Олена) Такі всі рідні герої вже стали мені)
Іра Сітковська, Так, мабуть, цікаво дивитись на Оленку і знати, що на неї чекає з Поганцем
ну звісно, чого ж ще чоловікам боятися , як не того, що буде пекти від обробки ран та подряпин)))
Іра Сітковська, це ще краще)
ну я нарешті почала читати )) і посмішка вже не сходить з обличчя!
Іра Сітковська, я б сходила на таку екскурсію))
Назва наводить на асоціацю про "20 00 льє під водою")
Іра Сітковська, насправді нічого спільного, хоча тезу я розумію) тут 11 годин виявилось достатньо, аби пов'язати долі людей, які точно не мали зустрітись, якби не печера)
Велике дякую за отримане задоволення. Сміялася мов навіжєна від початку історії і до кінця . Гарний сюжет, яскраві персонажі , написано легко, з чудовим гумором. Натхнення автору З нетерпінням очікую нові історія .
Инна Гладкая, Це одна з моїх улюблених історій) Дякую, в мене є що почитати)) вдячна за увагу до твору, наступна книга циклу Поганець) запрошую до читання)
Привіт із марафону.
Дуже сподобалась обкладинка. Герої на ній знаходяться на деякій відстані й навіть не дивляться один на одного, що натякає на певне протистояння між ними. Щодо тексту, то читається легко, емоції та переживання героїв описані яскраво - просто поринаєш у вир історії. Все це звичайно трохи нереально та ідеалізовано, але такі вже закони жанру :).
Трохи дивно виглядає поява Андрія саме в кінцевій точці маршруту. Якщо він почав непокоїтись лише тому, що Оксана не повідомила про прибуття до цієї кінцевої точки, то коли ж він встиг пройти весь маршрут? Логічніше було б, щоб він перехопив Оксану з Дмитром вже десь на зворотньому шляху, або якби він ще перед початком екскурсії приревнував і весь час йшов би за ними назирці, а поцілунок героїв змусив би його виявити себе. Але то вже я чіпляюсь :).
Роман Тихий, Розумію, це означає, що мені не вдалося передати достатньо деталей для найкращого розуміння. Вчитися ніколи не пізно, дякую)
Коментар видалено
Вітаю! З марафону читання. Подорож печерою - то треба бачити. Читаю і повертаюся до своєї молодості, коли довелося відчути всю ту дивовижу і красу. Розумію Оксану. В печерах неймовірно!
протистояння головних героїв, зведених обставинами, таке миле і кумедне) Такими творами треба насолоджуватися повільно, тому дочитувати буду згодом. А поки можу сказати - круті у вас історії пригодницькі та філософські виходять. Гарно пишете!
Отут і обкладинка, і назва, і анотація - усе норм, в яблучко!
Натхнення! Море зірочок і задоволення від написання нових історій!
Ксенія Демиденко, Дякую, це моя улюблена книжка) якось прив'язалася до тих печер надто сильно)
Дякую за чудову історію. Неймовірна Оксана та Дмитро. Вони чудові. Дякую
Наталка Сеник, дякую, рада, що історія сподобалась)
Тільки почала, а характер Оксани вже обожнюю) І в печеру захотілося)
Уляна Скіденко, о, вона ще та гадюка печерна))) насолоджуйся, дякую за коментар)
Я прогавила кінець цієї книги) Вітаю з завершенням)
Юлія Богута, хеппіенд, як і обіцяно)
А я прововжую читати пригоди цих двох))) Від початку історії я вже розуміла, що й Оксана, й Дмитро з непростими характерами, але ж вперті та зухвалі...
Й так, сварки точно їм обом до вподоби. Я прям насолоджуюся їніми перепалками)))
Мишек шкода, спиш собі, а тут навіжений який голосить))
Й стаклактити на сувеніри, чур, не розбирати! Вони не одне століття формувалися під землею)))
Anitka SunnyFeo, дякую, рада що історія зацікавила)
Така цікава та позитивна книга) Оксана захоплює своїм гумором та наполегливістю) Дмитро цілеспрямованістю та вмінням кинути собі виклик. Взагалі вони такі гармонійні між собою)
Обкладинка чудова) яскрава та приваблива, мені дуже сподобалася))
Взагалі печери додають якоїсь містичності та особливої атмосфери. То моя мрія побувати в печерах, а завдяки твоєму твору вона майже здійснилася)). Ще повернуся до цієї книги, бо цікаво що ж там далі буде відбуватися з героями) чи застрягнуть вони у стосунках, чи Дмитро лише застрягатиме у печері))
Інна Турянська (Innaturianska), о дякую) тебе чекає багато цікавого попереду, буду рада бачити знов)
Тут почну з обкладинки - вона дуже класна)))) Дівчина - неначе принцеса гірська))))
Анотація зацікавлює однозначно та ще й така назва не дасть пройти повз))))
Книга одразу занурює в цю своєрідну атмосферу, а потім, хоч і перебуваєш не там, дає можливість насолодитися перебуванням у печері))))) Колись я також лазила по усіляких таких місцинах і зараз для мене це така приємна ностальгія))))) Дякую))))
Книга захоплює))) З перших же сторінок розумієш, що про цю парочку й буде іти мова, але так цікаво, що ж з ними буде...))))
Софія Вітерець, дякую за коментар)
Дочитала і дуже дякую за позитивні емоції! Але записувати храп жінки - то звісно удар нижче поясу був =)
Історія сподобалася своєю легкістю і тим, що Дмитрик по характеру прямо лапочка, проте захистити себе та свою жінку може. Мені здається що він надивився на батьків і підсвідомо сім'ю давно хотів, тому швидкий розвиток відносин вписується логічно. А печерна гадюка - то тепер один з найулюбленіших персонажів жіночих! І змія ж, але в той же час емоційна чутлива жінка.
Натхнення на подальші історії! Піду знайомитися з вашою творчістю далі =)
Дарина Сокіл, Дуже рада, що подобається)) ця книга мене рятуввла від буденності, поки писала, хотіла трохи порадувати читача. Та й печеру дуже люблю, люди мають знати про неї більше)) тоді чекаю на інших моїх творах, обіймаю)
Вітаю з марафону читання:)
Насамперед привертає увагу назва, обкладинка, а потім анотація, а коли відкриваєш текст - лишається охнути! Яка історія! З першого речення, зрозуміло, що попереду чекає історія з купою пригод, шалених вчинків та неймовірної іскри. Саме іскри, яка виникла між персонажами, спричинив полумя. Відчуття склалось, ніби я не читала текст,а переглядала кінофілм. Чудове поєднання сторін, можна зазирнути як у світ Дмитра, так і Оксани. Їхні непорозуміння у вигляді сварок додають тої самої іскри, розпалюючи ще дужче багаття:)
У вас талант на романтичні історії з пригодами де можуть бути кажани, підземні озера, і купа незвіданого:)
Натхнення вам та творчих успіхів:)
Мою вподобайку маєте:)
Skintey Alina, дякую, перехвалите)) сподіваюсь, що не втрачу хист до романтичних історій з цікавим сюжетом, бо іноді здається, що такого забагато) рада, що сподобалось, чекайте в гості)
Боги, бідна Оксана, тільки вовків їй не вистачало. Слухай, в неї прямо якийсь супер насичений день видався. Боюся однієї відпустки там замало буде :D
Вірджинія Хоуп, відпустка точно потрібна)
Ох, ну вони точно варті один одного. Цікаво де ж тепер перетнуться їхні шляхи.
Вірджинія Хоуп, тепер вже на території Дмитра)
"Отелло ти недороблений" — порвало :D Цікавий розділ. Так переживала щоб Дмитро нічого зайвого собі не надумав. Хвала печерній акустиці :))
Вірджинія Хоуп, рада, що сподобалось)
Не можу з цієї парочки. Оксанка виявляється ще той бісик. Як можна було катувати бідного Дмитра спиртом? :D Хоча, якщо це сприяло такому завершенню екскурсії, то чому б і ні :))
Вірджинія Хоуп, вона трохи "западлістка"))))
4-й розмір грудей ще й може без ліфону ходити? Дімі пощастило, але я зараз від заздрості вдавлюся! Йду далі читати, дякую =)
Дарина Сокіл, бабі фортануло, чому б не похизуватися???) мені вже писали, що груди Оксани фігурують надто часто у главах Дмитра) то моя маленька боротьба за право ходити без ліфону і не чути в свою адресу звинувачення)
Зізнатися, не очікував, що так багато цікавого можна викрутити з історії про екскурсію печерами! Гаразд була б група, то ні, лише двоє людей - екскурсовод Оксана і випадковий турист Дмитро - він і вона... На мій подив, з перших розділів закрутилася інтрига, розпочався екшн і почало іскрити між персонажами. Тут і лайфак із "геометричного проштовхування", і кажани, і сриптиз (ну майже) :)), і купання в підземних озерах, і статуї на повний зріст у несподіваних місцях, і... далі дія розгортається не в печерах!
Завжди звертаю увагу на перший абзац книжок самвидаву (один із моїх внутрішніх маркерів читати чи не читати) - авторка інтригує вже першим реченням. Обкладинка класна й анотація захоплива, а ще легка і приємна мова оповіді, з ненав'язливим гумором, з великою кількістю описуваних почуттів і переживань героїв. Так, історія розповідається поперемінно з двох точок зору - його і її, автор ніби стріляє в читача "з двох рук"! Я поки не вбитий, але здорово поранений :))) Потягнув у бібліотеку.
Валера Дорович, добре, оберу на свій смак)))
Сподобалося, що героїня не влізла в бійку між чоловіками. Бо коли в житті бачу таке думаю - які хворі. Хай собі махаються, вони ж це роблять для себе, не для тебе.
А будь-яких конкуренток потенційних шльондрами обзивати - то так, звична справа =)
Дарина Сокіл, дякую за коментар)) Оксанка в нас справді вогяна жінка вийшла, що взяти з печерної гадюки)) а чоловічі бійки справді краще не рознімати, ну б'ються півні - от самі хай і заспокоюються)
Вітаю із завершенням! Дійсно все вийшло на позитиві, по доброму! Спойлерити тут не буду, але гарно те, що гарно закінчується!!! Книга вийшла супер!! Усім рекомендую!
Ньюбі Райтер, дякую за такі теплі слова, обіймаю)
Шостий розділ - просто чудо, перечитувала деякі моменти двічі. Впізнала себе не раз =) Залицяється - погано, а ні - тормоз.
Дарина Сокіл, клас, я рада, в мене також цей розділ один з улюблених)))
I стали вони жити - поживати, демографічну ситуацію в країнi виправляти)))
Лео Нур, так, нам всім потрібно трохи гарних новин)
Дмитро з Оксаною коштують один одного)) Дмитро вірю, що Оксана обов'язково буде твоєю)))
Натхнення, та буде, куди ж вона дінеться) дякую за коментар)))
Дійшла поки до озера, море задоволення отримала =) Не знала про існування такої печери, але все настільки яскраво описано, що захотілося туди відправитися! Героїня також дуже сподобалася, люблю такий бійких. Буду поступово читати, вам натхнення в подальшій творчості!
Дарина Сокіл, дякую за відгук, дуже рада, що вдалося зачепити своєю історією)))
Вітаю з завершенням книги. До кінця ще не дійшла, та я вже майже там. Прекрасна легка історія.
Ліліт Наві (Lilit Navi), чудово, що тобі заходить) я дуже старалася)
Вітаю з завершенням! Чудова історія! Така тепла! Дочитала й настрій поліпшився)) Дякую, Ліля! Натхнення тобі на нові книжки!
Лоре Лея, В тебе вийшло))
Вітаю :)
Наталка Черешня, дякую!
Дякую вам,читаючи насолоджувалась,трохи відволікалася від сьогодення бо так вже хочеться прекрасного для нашої країни.Ваші історії чудові♥️♥️♥️
Ніна Дудніченко, так і було задумано, все в нас наладиться) бережіть себе!
Клас! Вітаю, дорогенька!!! ❤️ Чудова історія вийшла)) Такі вони класні всі!)) Рада була побачити Марину з Олегом і почути про всіх-всіх)) Натхнення тобі й багато вдячних читачів!))
Юлія Міхаліна, дякую, обіймаю)
Вітаю з закінченням книги)))
Наталія Косенко, дякую!
Ой, ну прям дуже класний епілог)) Навіть Христю помістила, отже, про неї можна не писати, ми зрозуміли, що в неї все добре))) Буде весело, якщо дві близнючки в них народилось))) Ох, і Олег з Маринкою, аж засумувала за ними))) Дякую за таку чудову книгу))))
Анні Ксандр, сама обожнюю цю книжку, дякую за увагу до неї)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати