1 182
“Знайдені”
Анотація до книги "Знайдені"
Ліс має два обличчя. Вдень він наповнений яскравими барвами, співом птахів і захоплюючими ароматами. Але вночі перетворюється на таємниче й лякаюче місце, де панують холод, жахливі крики звірів і тріск гілок.
Ви ніколи не боялися заблукати в лісі? Одного разу Мілана вирушила на прогулянку, але виходу з лісу так і не знайшла… Чи, може, ліс не хотів її відпускати?
Виявилося, що вона не одна — темні істоти, здатні приймати людські форми і живитися радістю та надією, оточують її. Чи зможе Мілана протистояти цьому? Чи знайде вихід із лісу?
Але несподівана правда, яку вона відкриє, змінить усе, що вона знала про себе і цей ліс.
Ви ніколи не боялися заблукати в лісі? Одного разу Мілана вирушила на прогулянку, але виходу з лісу так і не знайшла… Чи, може, ліс не хотів її відпускати?
Виявилося, що вона не одна — темні істоти, здатні приймати людські форми і живитися радістю та надією, оточують її. Чи зможе Мілана протистояти цьому? Чи знайде вихід із лісу?
Але несподівана правда, яку вона відкриє, змінить усе, що вона знала про себе і цей ліс.
Зміст книги: 39 глав
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти12 розділ)) оце моторошні і містичні події)) спочатку личиці , хоча їх дії принаймні зрозумілі – хижаки захищали своїх дітей. Але далі ще страшніше( рись, повітря як кисіль. Бідні діти,ще й підозри в бік Мілени. І олені звісно...
Інна Турянська, @->—
11 розділ. Оце малий Костя утнув)) і так злякався ще й від старших перепало...хоч і по ділу, бо ж дійсно з ним могла біда трапитися! Але хлопчик сміливий і дуже рішучий
Інна Турянська, Можливо так, а можливо ні))) Час покаже)))
Розділ 10 дуже загадковий, я б сказала)) от дійсно ліс наче бажає приручити дітей, але Мілана та Іван, схоже не піддаються його дії:) може то й олень переслідує Мілену. Але насправді страшно чути, що діїтям там подобається і що не думають про батьків...ну явно щось не те...
Інна Турянська, Приємно, що не зупиняєтесь.. Ліс дивний.. олень загадковий.. діти не думають про батьків.. більше питань ніж відповідей. Всі надії, що Мілана таки розбереться.. час покаже ;-)
Загалом книга справляє позитивне враження. Цікаво спостерігати за внутрішнім світом Мілани, її боротьбою зі страхами і сумнівами. В історії багато деталей та добре показаний емоційний зв’язком між персонажами.
Однією з сильних сторін книги є добре розвинуте відчуття простору. Опис темряви та світла також є цікавим елементом.
Книга може сподобатися читачам, які захоплюються фантастичними історіями з глибоким зануренням у природу та загадкові світи. Видно, що автор витратив чимало часу, щоб все поєднати та пропрацювати. Бажаю, щоб кожна робота була завжди краще за попередню. Гарного вам вечора.
Ірина Скрипник, Не ображаюсь, але спитати варто було)))
Розділ 9 теж дуже моторошний. Але діти такі молодці! Такі згуртовані і сміливі)) як вони з тими вовками і кабанами розправилися. І ще дуже підкуповує як вони хвилювалися за Мілену, але не впадали у відчай і не панікували. І найкраща новина то звісно те, що Мілена знайшлася.))
Інна Турянська, Дякую, що продовжуєте читати!
Стараюсь тримати читача в напрузі)
❤️❤️❤️
Євгеній Шульженко, Ще в процесі :)
Доволі цікаво написано. Емоції вже просто на межі ❤️ Ото точно «чим далі в ліс — тим більше дрова» :)
Ірина Скрипник, Все тільки починається)
Восьмий розділ. Ох, бідна Мілена. Навіть важко уявити який страх вона відчувала, і відчай теж ( і вовки, і рись, і град, і самотність...вона молодчинка. В мене була б уже така паніка.
Сьомий розділ доволі напружений. Ці перепади чи то погоди, чи то "примхи лісу" такі(( доволі містично. А от вовки то взагалі страшно! Добре, що в дітей є хоч якийсь захист у вигляді зброї.
Мілена молодець! Я от висоти боюся. Отой дуб дає якась хоч надію...не відомо, що він собою являє, але вже краще ніж нічого...
Інна Турянська, Ну, я вовків теж боюсь якщо що :-D особливо, якщо натраплю на них в лісі)))
Шостий розділ.
Як добре, що діти такі дружні)) що ніхто не виділяється особливо, а всі один одного підтримують! А те, що є де помитися тепер це радує, хоч і холодна водичка, але все ж краще ніж нічого. Ідея з тим, щоб вибратися на дерево теж цікава, хоч і важка в реалізації і не зовсім безпечна.
Євгеній Шульженко, Так( нічого не вдіяти...
П'ятий розділ. Сумно було слухати історії підлітків, особливо торкало те, як вони сумують за батьками, а батьки за ними. Олень додає історії якоїсь містичності, і навіть нотки жаху. Поки не зрозуміти він хоче допомогти чи нашкодити.
І ще з'явилося питання? Виходить всі діти зникли десь на протязі кількох місяців? Чи це вони собі так думають і час в лісі йде по іншому. Бо якщо б було так, то в той ліс би вже мабуть ніхто не ходив ще після перших випадків зникнення. Це ж жах, діти зникли в лісі! Я б своїх і близько не підпускала туди. Батьки ж явно вже б подали в поліцію і пошуки були б. А тут зникли діти, ще і ще...а діти з батьками далі в ходять в ліс((. Чи це різні ліси або час:)). Бо якщо то один ліс, ще й невеликий, то я б трималася від подалі))))
Інна Турянська, Дуже приємно, що продовжуєте читати. Тим більше приємно що у вас виникають питання, на які ви хочете отримати відповіді, а тому хочете читати далі))
Я б нахабно сказав, що питання правилтні і ви обовʼязково на них отримаєте відповіді.. але згодом))
@->—
Четвертий розділ) знайдені діти лісу...от звучить ніби обнадійливо, але водночас і моторошно. Бо ж дійсно це всього лиш діти, яким потрібні батьки і їх турбота, а доводиться самим про себе турбуватися).
Цікаво реакція дівчаток на їжу) цікаво що вони там чекали побачити?)) макарони чи може піцу?:)) звісно, що в лісі доводиться їсти, те що знаходиться чи поллюється)))
Інна Турянська, Ці городські такі городські)))
Я памʼятаю, як в дитинстві сам шукав коріння тапінамбура, гриз акацію, та смикав стовбурець пшениці і їв бо він солодкий)))
Третій розділ приніс полегшення в особі Івана. Все таки без їжі та дорослим двом підліткам дівчаткам небезпечно! Тим паче при таких загадкових обставинах.
Цікаво як довго в лісі ще інші люди
Інна Турянська, Дякую за відповідь) З двома дівчатами в лісі.. дійсно було б складно) і то вже інший жанр)) трохи буде більше))
Так, містики буде достатньо))) Жахи.. хто знає))
Прочитала 2 розділи. Дуже інтригуюче! Ліс, дійсно, описан таким загадковим і навіть вдень трохи моторошним (моментами), що ти з самого початку віриш, що в ньому вночі можуть бути присутні якісь дивні створіння. Класно описано!
Ельфріде, Вау!! Дуже дякую! Для себе завжди вважаю, що поки не повірю - писати не варто. Якщо вийшло так добре, сподіваюсь і надалі не розчарую!!!
@->—
Другий розділ)) хвилююся разом з дівчатками. Це ж треба яка халепа! Дійсно щось дивне діється, ще й ніч надходить(( не знаю, що їм робити( А рідні певно теж вже перехвилювалися, можливо підуть на їх пошуки?
Інна Турянська, 100%)))
Вітання) Прочитала перший розділ і вступ. От пощастило героїні поки всі зараз діти йдуть до школи, в неї канікули))) ще до подруги зібралася. А потіскати кицюню то життєвонеобхідна річ, куди ж без цього?))
Подружки видно, що близькі, але піти самим до лісу ну я вважаю така собі ідея, хіба може батьки не в курсі, бо я своїх дітей одних в ліс не впустила. та що казати, я б доросла сама туди не пішла))) а як би там ще ось такі чудасії, то кувала б п'ятами з того лісу)), але оленя теж би хотіла побачити, це так загадково))
Інна Турянська, Мої вітання!!! Дуже чудова новина!!! Приємного Вам читання))
А от щодо лісу, то містечко не велике, там дітей відпускають куди завгодно. Це списано з поведінки дійсно реального містечка.
Дівчата ж звичайно в свої дванадцять вирішили, що дуже дорослі.. а от що з цього вийде.. буде далі;-)
Я продовжила читати і згадала, про що хотіла написати минулого разу: не використовуйте маркери для діалогів. Бо коли хтось буде читати з телефона, в нього не буде видно їх, і текст буде просто зливатися в один абзац.
Ірина Скрипник, Дякую. Зрозумів. Але у Ворді все чьотко, при переносі ставить маркери(( буду сидіти виправляти. @->—
Герої наче намагаються зламати четверту стіну:
——— Може, ми потрапили у фільм жахів?
Ну, в мене власне теж виникло таке враження, що це взагалі не підліткова література. Завʼязка та атмосфера більше відповідає якомусь трилеру. Все чудово передано через неймовірні описи. Я б ще пару вампірів додала…
Ірина Скрипник, @->—
Дякую велике за зворотній звʼязок!!! Вампірів все ж таки точно не буде)) але сподіваюсь і без них буде не погано))
У виборі жанру є два пункти, то у вибрав і підліткову літературу і жахи) хоча на трилер вважаю що трохи не витягує) подивимось, інколи сюжетна лінія мене заводить в різні сторони, я лише записую на папері))
Вітаю з новинкою!)
Кара Веллс, Дякую!!!)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати